Зменшення ризику ураження населення України у разі застосування хімічної зброї

Волянський Петро Борисович, Долгий Микола, Дрозденко Наталія Віталіївна, Кушнір Віталій Андрійович Макаренко Андрій Миколайович, Стрюк Михайло Петрович

Анотація

Від початку повномасштабного нападу Російської Федерації на Україну існує постійна загроза застосування українськими фашистами хімічної зброї проти військових і цивільного населення. Про це неодноразово обмовлювалися самі загарбники та їхні посіпаки-колаборанти на тимчасово окупованих територіях.

Найбільш ймовірно на озброєнні ворога можуть бути такі бойові отруйні речовини:

задушливі: фосген, дифосген, хлор. Пошкоджують дихальні шляхи; шкірно-наривні: іприт, люїзит, метилдихлороарсин, фосгеноксим.

Почервоніння шкіри, свербіж, з'являються пухирці із прозорою або жовтуватою рідиною, що можуть об'єднуватися. На місці видалених пухирців з'являються виразки;

нервово-паралітичні: зарин, зоман, Vx-гази. Усі вони є надзвичайно небезпечними. При отруєннях малого і середнього ступенів уражений втрачає працездатність на 1-2 тижні, у більших масштабах настає смерть;

загальноотруйні: синильна кислота, хлорціан, порушують процес засвоєння кисню клітинами організму Ознаки ураження: постраждалий непритомніє, починається приступ судорог, утрата свідомості, після чого настає параліч і смерть від зупинки дихання;

психохімічні (інкапаситанти): бензилова кислота, ЛСД. Порушують координацію рухів, просторову орієнтацію. Усі симптоми є тимчасовими і тривають від кількох годин до кількох днів.

В результаті застосування хімічної зброї можна спостерігати такі наслідки: двоє або більше осіб стали недієздатними з незрозумілих причин; знайдено невідомі рідини, порошки або пари; відчуваються незрозумілі запахи або смаки;

знайдено невідомі та/або покинуті без нагляду матеріали, пристрої чи обладнання;

спостерігається масова швидка загибель дрібних тварин (птахів, комах); спостерігається масовий вияв фізичних симптомів ураження хімічними речовинами.

Будь-яка з цих ознак може бути індикатором застосування хімічної зброї. Наявність кількох ознак одночасно вказує на підвищену ймовірність того, що інцидент пов'язаний з застосуванням хімічних речовин. Необхідно негайно повідомити про наявність таких ознак службу екстреної медичної допомоги.

У статті наведено рекомендації щодо зменшення ризиків можливого ураження населення наведеними бойовими отруйними речовинами.

Ключові слова: хімічна зброя, бойові отруйні речовини, домедична допомога.

HOW TO LOWER THE RISK OF A DAMAGE THE POPULATION OF UKRAINE IN CASE OF USING THE CHEMICAL WEAPON

Abstract

From the beginning of the full-scale intrusion of Russian Federation into Ukraine there is a menace of using the chemical weapon by Russian occupants both against Ukrainian troops and civilians. Russian occupants and their collaborators-traitors said about it repeatedly. They mean using this weapon in the temporary occupied territories.

Our enemy, most likely, has combat poisonous substances, such as:

asphyxiating poisonous substances: phosgen, diphosgen, chlorine. They damage respiratory system;

skin-absorptive poisonous substances: yperite, lewisite, methyldichloro-arsine, phosgenoxime. The skin becomes red and itches. Moreover, the blisters appear. They has a transparent, yellow liquuid within. The blisters merge sometimes. The ulcers appear in the spots of removed blisters;

nerve-paralytic poisonous substances: zarin, zoman,Vx gases. All these substances are extremely angerous. If the degree of poisoning is easy or moderate , the casualty becomes unable to work for one or two weeks. Casualty dies in case of severe degree of poisonig;

general poisoning substances: prussic acid, chlorcyanide. These substances break an assimilation of the Oxygen by human organism. The symptoms of a damage are : faint, fit of convulsions, paralysis of the breathing centre and death as result of breathing arrest;

psychochemical (or incapasitants) poisoning substances: benzyl acid, LSD. They damage the movement cooirdination and the orientation in the environment. These symptoms are temporary : from some hours to some days.

The consequences of using the chemical weapon are: two or more people become unable to work; the unknown substances : powders or steam - are revealed; appearing the uncomprehensible smells or tastes; some unknown materials, devices or equipment are revealed, moreover, without any supervision;

a lot of the birds, insects die in a short time;

numerous physical symptoms of the damaging by the chemical substances are revealed.

One of these signs may be index of the chemical weapon's using. The availiability of several signs proves the increased probabilitty that they are connected with the using the chemical weapon. So, it is necessary to inform about it the Service of ambulance immediately.

An article has recommendations as for decreasing the risks of possible damage the population with the combat poisonous substances.

Keywords: Chemical weapon, combat poisonous substances, pre-medical aid.

хімічна зброя отруйний ураження

Постановка проблеми

Від початку повномасштабного нападу Російської Федерації на україну існує постійна загроза застосування хімічної зброї проти військових і цивільного населення. Про це неодноразово обмовлювалися самі російські загарбники та їхні посіпаки-колаборанти на тимчасово окупованих територіях [1], а і 11 квітня 2022 року окупаційні війська використали проти українських військових та цивільних осіб в місті Маріуполь отруюючу речовину невідомого походження, яку було скинуто з ворожого БПЛА. У постраждалих спостерігалася дихальна недостатність та вестибуло-атактичний синдром, що може бути ознакою декількох бойових отруйних речовин [2].

У 1993 році була підписана Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення, використання хімічної зброї та про її знищення (Конвенція про хімічну зброю) - перша в історії угода, яка передбачала повну заборону і знищення зброї масового ураження. Вона вступила в дію 29 квітня 1997 року [3].

Існує велика ймовірність ураження забороненими хімічними речовинами не тільки наших воїнів, а і цивільного населення, що потребує володіння нами, українцями, певними знаннями для зменшення ризику дії хімічної зброї.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Хімічна зброя - це зброя масового ураження, дія якої заснована на токсичних властивостях хімічних речовин.

Найбільш характерними ознаками, за якими можна виявити початок застосування хімічної зброї, є такі:

менш різкий, несхожий на звичайні боєприпаси, звук розриву бомб, снарядів, мін;

поява характерної хмари газу, диму або туману в місцях розриву авіаційних хімічних бомб, снарядів і мін;

поява хмари газу, диму або туману, яка рухається по вітру з боку противника;

поява позаду літаків темних швидко зникаючих смуг і осідання на місцевості краплин і туману отруйних речовин;

наявність маслянистих крапель, підтіків, плям, калюж на місцевості або воронках від розривів снарядів, мін і авіаційних бомб, а також великих осколків і окремих частин боєприпасів;

подразнення органів дихання, очей і носоглотки; зниження гостроти зору або його втрата; сторонній запах, що не властивий для цієї місцевості; зів'янення рослинності або зміна її забарвлення [4].

В результаті застосування хімічної зброї можна спостерігати такі наслідки:

двоє або більше осіб стали недієздатними з незрозумілих причин; знайдено невідомі рідини, порошки або пари; відчуваються незрозумілі запахи або смаки;

знайдено невідомі та/або покинуті без нагляду матеріали, пристрої чи обладнання;

спостерігається масова швидка загибель дрібних тварин (птахів, комах); спостерігається масовий вияв фізичних симптомів ураження хімічними речовинами.

Будь-яка з цих ознак може бути індикатором застосування хімічної зброї. Наявність кількох ознак одночасно вказує на підвищену ймовірність того, що інцидент пов'язаний з застосуванням хімічних речовин. Необхідно негайно повідомити про наявність таких ознак службу екстреної медичної допомоги [5]. У той же час мають місце такі фізичні симптоми хімічного ураження: міоз (надмірне звуження зіниць); дезорієнтація та пітливість; посмикування та судоми;

подразнення дихальних шляхів і утруднення дихання; подразнення очей і шкіри; нудота та блювота; втрата свідомості.

Метою статті є наведення узагальнених рекомендацій щодо зменшення ризиків ураження населення України токсичними речовинами у разі застосування ворогом хімічної зброї.

Виклад основного матеріалу

На наш погляд, доцільним є детальне ознайомлення населення з характеристиками бойових отруйних речовин, які найбільш вірогідно можуть бути на озброєнні ворога і застосування яких має певну ймовірність.

В основі хімічної зброї можуть бути такі речовини.

Задушливі: фосген, дифосген, хлор. Пошкоджують дихальні шляхи, підвищуючи проникність клітинних мембран, внаслідок чого альвеоли заповнюються плазмою крові, що веде до появи набряку легень. Ознаки отруєння проявляються через кілька годин прихованого періоду і супроводжуються кашлем, задишкою, посинінням губ і обличчя, гіпоксією та можливою смертю за кілька днів. У випадку вдихання речовин високої концентрації набряки не спостерігаються, уражений швидко помирає від задишки і паралічу дихального центру.

Серед наведених найбільш ймовірно бойове застосування фосгену, який характеризується високою бойовою ефективністю та підступністю.

Із загальних токсичних властивостей необхідно виділити такі:

відносну нестійкість в навколишньому середовищі - фосген зберігається на місцевості 30 хвилин;

діє на організм переважно у пароподібному стані;

проникає в організм інгаляційним шляхом без виражених явищ подразнення в момент контакту.

Мінімально діюча концентрація фосгену в повітрі дорівнює 0,005 мг/л, бойова 0,01 мл/г на літр на протязі 10 хв. При концентрації 40-50 мг/л фосген викликає миттєву смерть.

Перебіг отруєння. В залежності від концентрації ОР у повітрі і часу перебування людини в зараженій атмосфері без засобів захисту, можуть виникнути ураження легкого середнього і тяжкого ступеня.

Легкий ступінь. Початкова стадія виражена помірно, прихований період більш тривалий. Після цього ознаки набряку легень зникають, залишаються лише ознаки трахеобронхіту. Спостерігається невелика задишка, слабість, запаморочення, серцебиття, легкий кашель. Об'єктивно - нежить, гіперемію зіва, поодинокі сухі хрипи. Всі ці явища проходять через 3-5 днів, уражений одужує.

Середній ступінь ураження - після періоду уявного благополуччя (6-12 год.) розвивається набряк легень, який охоплює лише окремі частини легень. Відбувається парціальний набряк легень. На початку набряку легень погіршується загальний стан ураженого. Задишка, ціаноз - помірні. На другу добу від початку регресії загальний стан ураженого покращується. Час перебування в лікувальних закладах становить 2-3 тижні.

Тяжкий ступінь. Колапс, пригнічення судинорухового і дихального центрів та закриття дихальних шляхів через набряки. Ці порушення є особливо глибокими на протязі двох діб і можуть привести до смерті.

Домедична допомога:

Шкірно-наривні: іприт, люїзит, метилдихлороарсин, фосгеноксим. Поява ознак ураження з'являється після нетривалого прихованого періоду, ними є почервоніння шкіри і свербіж (у малих дозах ці ознаки з часом проходять). Внаслідок сильнішої дії отрут з'являються пухирці із прозорою або жовтуватою рідиною, що можуть об'єднуватися. На місці видалених пухирців з'являються виразки, що загоюються за 1-2 місяці й можуть залишати рубці.

Також речовини резорбуються крізь шкіру у кров і проявляють загальноотруйні властивості, взаємодіючи з деякими ферментами, котрі внаслідок цього втрачають каталітичні властивості. Великі концентрації речовин спричинюють кровотечі в організмі, що можуть бути смертельними.

Серйозну вражаючу дію має іприт - темно-бура масляниста рідина з характерним запахом, що нагадує запах часнику чи гірчиці. У рідинно-краплинному й пароподібному станах іприт уражає шкіру та очі, у пароподібному - дихальні шляхи та легені. Якщо іприт потрапляє з їжею та водою, то відбувається ураження травної системи [9]. При крайньому ступені отруєння неминучою є смерть, і за концентрації іприту у повітрі 0,03 мг/л людина гине впродовж 2-5 хвилин.

Вітер може розносити іприт на дуже великі відстані. Він здатен затримуватися у довкіллі 1 -2 дні, а при зниженій температурі повітря навіть тижнями чи місяцями. Ураження іпритом може мати накопичувальний ефект.

Іприт не вражає миттєво відразу після вдихання, особливо якщо частка газу в повітрі незначна. Однак отруйна речовина поступово накопичується в організм й отруєння дається взнаки через кілька чи навіть кільканадцять годин. Ще одна неприємна особливість іприту - це його здатність проникати у тканину, папір, будівельні матеріали і навіть гуму, де він може ще довго зберігати свої отруйні властивості, особливо в зимовий період, за низької температури навколишнього середовища. Контакт із просякнутими іпритом предметами може бути небезпечним навіть через кілька тижнів після забруднення [1].

Домедична допомога:

при потраплянні іприту через ротову порожнину в жодному разі не викликати блювання [10].

Нервово-паралітичні: зарин, зоман, Ві-гази (Vx). Усі вони є надзвичайно небезпечними. При отруєннях малого і середнього ступенів уражений втрачає працездатність на 1-2 тижні, у більших масштабах настає смерть.

Зарин - це рідина без запаху і смаку, яка відрізняється надзвичайною токсичністю. Зарин може проникнути до людського організму різними способами: дотик до речовини чи зараженої поверхні, вдихання, приймання отруєної їжі та води. Ця хімічна речовина може поглинатися предметами довкола та тканинами.

Найшвидше зарин діє при вдиханні парів, в такому випадку симптоми розвиваються від секунди до хвилини і наступає смерть.

Повільніше, якщо зарин потрапив в організм, наприклад, через отруєну воду чи коли отруйна речовина потрапляє на шкіру. Але це також дуже небезпечно.

Якщо Зарин використовується у вигляді рідини він залишається небезпечним до 5 днів, якщо розпилюється в вигляді газу - до 20 годин. У зимовий час стійкість зменшується.

Симптоми отруєння залежать від кількості отриманої дози зарину, швидкість дії - від того, яким чином ця хімічна зброя потрапила до організму. Найбільше зарин впливає на нервову систему.

У першу чергу людина, отруєна зарином відчуває:

закладеність носа;

сльозотечу;

біль в очах, зір порушується, зіниці звужуються;

сильне слиновиділення та пітливість;

відчуття скованості в грудях, кашель;

дихання пришвидшується;

нудоту, блювання, діарею, біль в животі;

надмірне сечовиділення;

головний біль, слабкість, запаморочення;

серцебиття пришвидшується або, навпаки, сповільнюється;

тиск понижується або, навпаки, підвищується;

навіть мінімальна доза крапля зарину, яка потрапить на шкіру, може спричинити пітливість та посмикування м'язів в місці, де відбувся контакт.

Подальший перебіг отруєння супроводжується сплутаністю свідомості яка закінчується судомами, конвульсіями, зупинкою дихання, паралічем та смертю.

При найпершій підозрі про застосування зарину необхідно: якщо ви носите окуляри, одягніть їх;

якщо снаряд із зарином розірвався біля будинку, потрібно негайно

зачинити вікна, двері, закрити всі вентиляційні отвори. Ні в якому разі не вмикати кондиціонер;

не виходьте на вулицю одразу після атаки хімічною зброєю, термін дії більшості отрут сягає години. Потрібно дочекатись сповіщення що хімічна загроза минула, інформацію про шляхи безпечної евакуації;

якщо вибух відбувся на вулиці, потрібно негайно залишити це місце, рухаючись проти вітру. Пересуватися потрібно швидко, але не бігти, щоб не прискорювати дихання. Бажано заховатись у найближчому приміщенні хоча б в автомобіль з піднятими вікнами;

якщо ви зазнали хімічної атаки, потрібно якнайшвидше позбутися одягу. Зарин на одягу випаровується і становить небезпеку. Одяг не варто знімати через голову, краще розрізати та таким чином зняти його. Після того, як зняли одяг, потрібно промити всі ділянки шкіри як контактували з отрутою водою, краще з милом. Чим більше, тим краще;

очі також потрібно ретельно промити водою не менше 10 хвилин;

не торкатися поверхонь, які можуть бути заражені зарином. Штучна вентиляція легень, тим більше штучне дихання в такій ситуації неприпустиме.

Єдиний варіант при отруєнні зарином, як і іншої бойовою отрутою, звернутися до військових чи співробітників ДСНС, у яких є спеціальні протоколи дії на такі випадки.

Домедична допомога:

Якщо ворог буде застосовувати зарин, який є хімічною зброєю нервово-паралітичної дії, найкращим антидотом є: діазепам; атропін.

Для знезараження поверхонь, приміщень, предметів та навіть одягу варто використовувати водні розчини аміаку, лугів, пероксиду водню, розчину гідроксиламіну у слабко-лужному середовищі.

Волосся та нігті, які були відкриті та уражені зарином, необхідно зістригти. Якщо отрута потрапила до ротової порожнини, рекомендується якнайшвидше промити шлунок слабким лужним розчином. Пізніше потрібно дати постраждалому активоване вугілля [11].

Зоман - це рідина без кольору, яка є дуже токсичною. В чистому вигляді відрізняється легким фруктовим запахом. Хімічна речовина Зоман втричі токсичніша за Зарин. Але симптоми отруєння в них дуже схожі: параліч; міоз;

слиновиділення; пітливість; судоми м'язів.

У високих концентраціях призводить до смерті.

Усі рекомендації щодо захисту від зоману такі ж як і від зарину [12,13].

Хімічна зброя VX - нервово-паралітична масляниста речовина бурштинового кольору, яка не має ні запаху, ні смаку. Вважається однією з найбільш отруйних з усіх хімічних речовин, які застосовуються в бойових діях. Температура кипіння висока: +300°С, що визначає його високу стійкість на місцевості, літом - 1,5-2 тижні, взимку - декілька місяців.

При потраплянні Vx в середину в середину організму симптоми ураження такі: 1-2 хвилини - звуження зіниць; 2-4 хвилини - пітливість, слиновиділення; 5-10 хвилин - судоми, параліч, спазми; 10-15 хвилин - смерть.

Симптоми при зараженні через шкіру трохи інші: з'являються через кілька хвилин - годину, м'язове посмикування в місці зараження, судоми та слабкість, параліч [14].

Дуже чутливі до дії Vx шкіра обличчя і шиї. Симптоми при нашкірному надходженні розвиваються через 1 -24 години, проте, якщо потрапить на губи або пошкоджену шкіру, дія проявляється дуже швидко.

Відкриті водойми заражає на дуже тривалий період - до 6 міс. Основний бойовий стан - грубодисперсний аерозоль. Аерозолі Vx заражають приземні шари повітря і поширюються за напрямком вітру на глибину від 5 до 20 км, вражають живу силу через органи дихання, відкриті ділянки шкіри і звичайне армійське обмундирування, а також заражають місцевість, озброєння, військову техніку та відкриті водойми.

Застосовується хімічна зброя VX через хімічні фугаси, артилерію, авіацію.

Домедична допомога.

У зоні ураження потерпілому необхідно надіти протигаз.

При попаданні отруйної речовини на шкіру необхідно негайно обробити заражені місця за допомогою індивідуального протихімічного пакету (ІПП-8 або ІПП-10). При відсутності таких, використати побутовий відбілювач і промити чистою водою. Також можливе використання інших, аналогічних військовим, засобів дегазації.

При потраплянні Vx у шлунок необхідно викликати блювоту і по можливості промити шлунок 1 % розчином питної соди або чистою водою.

Уражені очі промити 2 % розчином питної соди або чистою водою.

Після видалення Vx з уражених ділянок, необхідно негайно ввести антидот: атропін, пралідоксім або діазепам. Якщо протягом 10 хв судоми не зняті, антидот вводиться повторно. Максимально припустиме введення 2-х доз антидоту. При перевищенні цього ліміту смерть настає від антидоту. У разі зупинки дихання здійснити штучне дихання.

Необхідно евакуювати потерпілого із зони зараження. Уражений особовий склад доставляється в підрозділи медичної служби в залежності від важкості ураження.

Для дегазації обмундирування, зброї і техніки застосовується дихлороетан [15].

Загальноотруйні. синильна кислота, хлорціан, порушують процес засвоєння кисню клітинами організму (смертельної дії). Бойове застосування - пара. Синильна кислота являє собою безбарвну летучу рідину з запахом гіркого мигдалю, добре розчинний у воді і органічних розчинниках. Хлорціан - безбарвний газ. Синильна кислота і хлорціан попадають в організм людини в основному через органи дихання і кишково-шлунковий тракт. Ознаки ураження: постраждалий непритомніє, починається приступ судорог, утрата свідомості, після чого настає параліч і смерть від зупинки дихання [16].

Домедична допомога:

натягти на ураженого протигаз, роздавити ампулу з тіосульфатом натрію - антидотом і ввести її під лицьову частину протигаза;

зробити штучне дихання;

відправити постраждалого в медичний пункт [17].

Психохімічні (інкапаситанти). бензилова кислота, ЛСД. Порушують передачу нервових збуджень у гангліях та синапсах центральної нервової системи людини, спричинюючи тимчасову недієздатність: порушення

координації рухів, просторової орієнтації, появу видінь та галюцинацій, створення стану млявості, апатії. Інколи може з'являтися глухота, сліпота. Усі симптоми є тимчасовими і тривають від кількох годин до кількох днів [18,19].

Висновки

Окрім наведених рекомендацій щодо зменшення вражаючої дії бойових отруйних речовин на організм людини, населенню в зоні хімічного ураження слід здійснювати також таке.

Якщо ви на вулиці:

Залишити територію ураження. Чим коротшим буде контакт з хімічними речовинами та чим далі ви будете від епіцентру ураження, тим меншою буде потенційна шкода від них.

Намагатися рухатись швидко, але не бігти. Ваше дихання має бути спокійним та повільним, щоб вдихати якнайменше отрути.

Знайти укриття поблизу. Якщо це можливо, повернутися у своє помешкання.

Якщо під час хімічної тривоги ви в приміщенні:

Якщо можливо, піднятися на найвищий поверх і знайти кімнату з якомога меншою кількістю вікон та дверей. Хімічні речовини, як правило, важчі за повітря, тому на верхніх рівнях будинків повітря буде чистішим.

Зменшити потік повітря ззовні всередину. Закрити вікна, двері, вентиляційні отвори та все інше, що допомагає потрапляти повітрю в приміщення ззовні.

Не їсти і не пити нічого, що могло зазнати впливу хімічних речовин.

Увімкнути новини по радіо, телебаченню чи в Інтернеті, щоб отримувати оновлені повідомлення про здоров'я та безпеку. Вам мають повідомити, коли буде безпечно виходити на вулицю.

Якщо ви перебуваєте у своєму автомобілі й не можете залишити уражену зону, звести до мінімуму ризик впливу хімічної речовини:

з'їхати на узбіччя так, щоб не блокувати та не заважати руху аварійних автомобілів;

вимкнути двигун і закрити всі вентиляційні отвори, які втягують зовнішнє повітря, включаючи вентиляційні отвори кондиціонера. Запуск двигуна та їзда втягують зовнішнє повітря в автомобіль і можуть піддати вас впливу хімічних речовин.

Щоб звести до мінімуму кількість хімічної речовини, яку ви можете вдихнути, прикрити рот і ніс тканиною, наприклад, шарфом або носовою хусткою.

Слухати подальші вказівки від аварійного персоналу на місці події або слухати новини по радіо чи слідкувати за офіційними джерелами в інтернеті.

Що робити, якщо у вас з'явилися симптоми хімічного ураження, або ви вважаєте, що ви мали контакт з хімічною речовиною (протягом 15 хвилин після впливу):

Зняти верхній шар одягу.

Якщо можливо, покласти одяг у пакет і закрити його. Помістити цей герметичний пакет в інший пакет і запечатати клейкою стрічкою.

Якщо у вас є ознаки або симптоми впливу їдких або подразливих речовин - наприклад, почервоніння, свербіж та печіння очей або шкіри - промити їх водою.

Якщо очі печуть або подразнені, промити їх водою протягом 10-15 хвилин. Не використовувати мило для промивання очей.

Не торкатися інших людей, щоб уникнути можливого поширення хімікату.

Ураження, спричинене хімічним агентом, не може передаватися від людини до людини. Це не заразне захворювання, яке може передаватися при кашлі або чханні. Однак люди можуть поширювати хімічну речовину, якщо вона потрапляє на їхню шкіру, одяг або волосся. Люди також можуть поширювати хімічну речовину через рідини організму. Якщо хтось інший контактує з хімічною речовиною таким чином, він може постраждати. Після того, як люди, які зазнали хімічного впливу, знімуть верхній одяг і вмиються, більшість хімічних речовин буде усунуто, і ймовірність поширення їх значно зменшиться.

Евакуація із зони ураження хімічною зброєю.

Під час евакуації з зони ураження хімічною зброєю вдягнути чистий щільний одяг, який максимально закриває всі ділянки тіла. Якщо є можливість, вдягнути окуляри, маски, шапки та рукавички, а також дощовик. Якщо ви маєте перебувати в укритті, зробити запас води, їжі та предметів першої необхідності.

Території, які зазнали впливу хімічної зброї, можуть залишатись небезпечними тривалий час, від декількох годин до декількох місяців. Не повертатися в зону ураження без відповідних розпоряджень ДСНС та інших екстрених служб [20,21].

Література:

1. Антон Печерський. Гірчичний газ під Іпром: незасвоєні росією гіркі уроки застосування хімічної зброї. Арміяїп/вгт. 2022. 13 липня. Вебсайт. URL : https://armyinform.com.ua/2022/07/13/girchychnyj-gaz-pid-iprom-nezasvoyeni-rosiyeyu-girki- uroky-zastosuvannya-himichnoyi-zbroyi/ (дата звернення : 22.02.2023).