Історичні корені відзначення Дня праці та Всесвітнього дня охорони праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історичні корені відзначення Дня праці та Всесвітнього дня охорони праці

Древаль Ю.Д.,

доктор наук з державного управління, професор кафедри охорони праці та техногенно-екологічної безпеки, Національний університет цивільного захисту України (Україна, Харків)

Ткаченко О.О.,

здобувачка вищої освіти Національного університету цивільного захисту України (Україна, Харків)

Коваленко М.Ю.,

здобувачка вищої освіти Національного університету цивільного захисту України (Україна, Харків)

Розглянуто питання щодо причин та історичних коренів відзначення дат, безпосередньо пов'язаних з людьми праці, - «днів праці» та «Всесвітнього дня охорони праці». Наголос зроблено на тому, що започаткування наведених традицій ґрунтується на важливих соціально-економічних та соціокультурних зрушеннях, властивих різним епохам. Для кінця ХІХ ст. - це прагнення працівників вибороти бодай мінімальні умови соціального захисту та покращення умов праці, для кінця ХХ ст. - це усвідомлення усіма зацікавленими особами необхідності спільних зусиль для вдосконалення заходів з безпеки і гігієни праці. Також простежено і понад столітню історію проведення «днів праці», яким були властиві як позитивні риси у вигляді підтримання солідарності працівників у всьому світі, так і намагання можновладців використати зазначене свято у власних цілях (першочергово, у вигляді радянського «першотравня»). За нашою оцінкою, навіть з урахуванням деякою мірою різного призначення двох зазначених торжеств, принаймні на рівні морально-етичних домінант беззаперечний пріоритет належить Всесвітньому дню охорони праці.

Ключові слова: сучасні традиції, день праці, охорона праці, Всесвітній день охорони праці.

HISTORICAL ROOTS OF THE CELEBRATION OF «MA YDA Y» AND WORLD DAY FOR SAFETY AND HEALTH AT WORK

Dreval Yu. D.,

doctor in Public Administration, Full Professor, Professor of the Department of Occupational Safety, Technogenic and Ecological Safety, National University of Civil Defense of Ukraine (Ukraine, Kharkiv)

Tkachenko O. O., applicant for higher education National University of Civil Defense of Ukraine (Ukraine, Kharkiv)

Kovalenko M. Yu., applicant for higher education National University of Civil Defense of Ukraine (Ukraine, Kharkiv)

The article deals with the reasons and historical roots of the celebration of dates directly related to people of labor - “Labor Days" and “World Day for Safety and Health at Work". The emphasis is made on the fact that the establishment of these traditions is based on important socio-economic and socio-cultural changes inherent in different eras. For the end of the nineteenth century it was the desire of workers to win at least minimal conditions of social protection and improvement of working conditions, for the end of the twentieth century it was the awareness of all stakeholders of the need for joint efforts to improve occupational safety and health. We also traced more than a century-long history of “labour days", which were characterized by both positive features in the form of maintaining solidarity of workers around the world and attempts of the authorities to use this holiday for their own purposes (primarily, in the form of the Soviet “May Day"). According to our estimation, even taking into account the somewhat different purpose of these two celebrations, at least at the level of moral and ethical dominants, the World Day for Safety and Health at Work has an undisputed priority.

Keywords: modern traditions, labour day, labor protection, World Day for Safety and Health at Work.

Постановка проблеми

Починаючи з кінця ХІХ ст. у багатьох країнах світу відзначаються «дні праці», які традиційно припадають на перші дні травня. З часом такі відзначення набули доволі широкої популярності та в деяких країнах навіть стали образно називатися «святами весни та праці».

Започаткування такої традиції ґрунтується на тодішніх соціально-економічних та політичних зрушеннях, зокрема економічному піднесенні та соціальних наслідках промислової революції, у результаті чого і розпочався інтенсивний процес консолідації та самоусвідомлення власної місії найманими працівниками. На той час, який інколи образно називають «епохою дикого капіталізму», промислове піднесення загалом досягалося завдяки жорсткій експлуатації найманих працівників (робочий день сягав 12 годин і більше, жорсткої експлуатації зазнавали також і найменш захищені верстви населення, зокрема працюючі жінки, і навіть діти). Природно, що працівники намагалися вибороти бодай незначного скорочення робочого часу та принаймні деяких соціальних прав.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових дослідженнях з різнобічних аспектів проблематики «першотравня» чітко простежуються дві крайнощі: від властивого радянській історіографії відвертого вихваляння ідеї «класової солідарності трудящих», яка й набувала формального підтвердження у першотравневому святкуванні, до сучасного також чи не відвертого ігнорування цього торжества як «пережитку попередньої епохи». Відомо ж, що перше травня чи «День праці» належить до тих свят, які без огляду на «дорадянське» чи «нерадянське» походження, на пострадянському просторі все ще міцно асоціюються з радянськими «червоними днями календаря» (як, скажімо, і 8 березня). Проте, очевидно, змістовна та тематична насиченість днів праці заслуговує на більш прискіпливу увагу сучасних фахових істориків та всіх зацікавлених осіб.

Мета та методи дослідження. За нашою ж оцінкою, у даному відношенні доволі перспективним виглядає порівняльний аналіз двох деякою мірою споріднених подій: святкування «Днів праці» та вшанування пам'яті загиблих та травмованих працівників, яке з недавніх пір відзначається як Всесвітній день охорони праці і припадає на 28 квітня (що й складає зміст мети даного дослідження).

Формування предметного поля даного дослідження базується окрім іншого на понятті «традиція», під якою загалом розуміється «досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки та інше, що склалися історично й передаються з покоління в покоління». При цьому було взято до відома думку, яку висловили В. Вашкевич та И. Франц: «Міркувати про смисл історії сьогодні - означає шукати призначення людини з точки зору її включення в традицію» [1, с. 10]. Відтак, з огляду на сказане, важливо з'ясувати як сутність та історичну місію двох наведених дат, так і їхнє значення у процесі формування/збереження сучасних традицій.

Повноцінний аналіз зазначеної мети базується на застосуванні низки методів, а саме методу системного аналізу (який дозволяє узгодити зазначені явища та процеси, акцентувавши увагу на причинно-наслідкових зв'язках), порівняльному методу (для зіставлення значущості двох наведених торжеств) та історико-правовому методу (для ретроспективного аналізу подій, пов'язаних з відзначен-ням назначених дат).

Виклад основного матеріалу

день охорона праці

Відомо, що святкування традиції «першого травня» завдячує травневим подіям 1886 року в м. Чикаго (США), коли тисячі робітників вийшли на вулиці з вимогами впровадження 8-годинного робочого дня, підвищення зарплатні та права на створення робітничих організацій. Незабаром до протестів приєдналися також робітники інших американських міст. Загальна кількість учасників протестів сягнула півмільйона осіб. Хоча маніфестації мали здебільшого мирний характер, працедавці та представники силових структур намагалися придушити цей рух, зокрема й за допомогою сили. У сутичках були жертви й поранення з обох боків. Лідерів робітничого руху та багатьох страйкарів було заарештовано.

У подальших роках зазначені вище події були не лише міфологізовані, але й стали вагомим призводом до відзначення цієї річниці на міжнародному рівні.

Так, у пам'ять про цю подію наступного, 1888 року Американська федерація праці (АФП) оголосила 1 травня Днем загальнонаціональної боротьби за права робітників. А вже 14 липня 1889 року на конгресі ІІ Інтернаціоналу в Парижі було ухвалене рішення щодо організації «інтернаціональної демонстрації, коли у всіх країнах і містах в один визначений день маси трудівників вийдуть на вулиці з вимогою офіційного скорочення робочого дня до 8 годин». У 1890 році Міжнародний день солідарності трудящих уперше відзначили в багатьох країнах світу - масовими мітингами, демонстраціями та страйками.

Тоді ж, 1 травня 1890 року, перша на українських землях робітнича маніфестація чи «маївка» відбулася у Львові, головному місті Східної Галичині (яка на той час входила до Австро-Угорщини). Вона увійшла в історію як «Львівська маївка 1890 року». Організаторами цієї маніфестації стали польські, єврейські та українські активісти різнобічних робітничих осередків: слюсарі, столярі, бляхарі, друкарі, кравці, шевці та інші люди фізичної праці. Слід відзначити і факт участі в цьому заході представників політичних сил і рухів, здебільшого «лівого» спрямування (соціалісти, ради-кали, анархісти та соціал-демократи) (додатково див.: [2; 3; 4]).

З тих часів «День праці» відзначається 1 травня в понад 80 країнах світу. Водночас слід відзначити і те, що в деяких країнах святкування «дня праці» припадає на інші дні. Цікаво, що до них належать якраз і США, де шанують людей праці щорічно на початку вересня.

До того, як ця подія набула ознак федерального свята, у цій країні День праці визнавали трудові активісти та окремі штати. Після прийняття муніципальних ордонансів у 1885 і 1886 роках розвинувся рух за захист відповідного державного законодавства. Нью-Йорк був першим штатом, який представив законопроект, але Орегон був першим, хто прийняв 21 лютого 1887 року закон про визнання Дня праці. Протягом 1887 року ще чотири штати - Колорадо, Массачусетс, Нью-Джерсі та Нью-Йорк - ухвалили закони про святкові заходи до Дня праці. До кінця десятиліття Коннектикут, Небраска та Пенсільванія наслідували їхній приклад. До 1894 року це свято прийняли ще 23 штати, а 28 червня 1894 року Конгрес прийняв акт, згідно з яким перший понеділок вересня кожного року став вихідним [5].

У СРСР «Першотравень» довгі роки був основним державним святом. Компартійна верхівка, яка завжди спекулювала на робітничому русі, у святкуванні цього дня знайшла доволі вдалий засіб нав'язування власної ідеології не лише робітничому рухові, але і всім трудящим та загалом населенню країни. Державно-владним режимом це свято використовувалося у цілях популяризації системи державного соціалізму та формально набуло всіх ознак керованого компартією масового заходу. За вдалим висловом Сергія Гуменного, «в часи СРСР сильно «вчепилися» у це популярне серед робітників свято і активно його використовували» [6].

Для прикладу можемо навести відзначення цього свята, яке відбувалося у 1952 році в українському місті Полтава, що чітко відображено в статті «Першотравень на Полтавщині»: «Полтавчани, як і всі радянські люди, до 1 Травня підготували чимало виробничих подарунків. І саме в цей день вони рапортували своїй рідній більшовицькій партії, Радянському урядові... про дострокове виконання взятих зобов'язань... В день 1 Травня трудящі м. Полтави продемонстрували свою волю і рішучість у боротьбі за мир. В цей день вони вітали народи світу, які борються протії агресорів і паліїв війни, за мир, демократію і соціалізм. Демонстрація трудящих міста Полтави яскра-во свідчила про безмежну любов радянських людей до рідної більшовицької партії.» (наведено з уривками, щоб зайвий раз не згадувати прізвиська «любимих вождів»; див.: [7]).

За узагальнюючою оцінкою В. Смолія, «сім десятиліть панування радянського режиму призвели до безпрецедентної деформації соціального і культурного життя українців. Виникла радянська реальність з викривленими нормами і стандартами соціального життя, апокрифічними намаганнями офіційних ідеологів витворити «нову історичну спільність людей - радянський народ» [8, с. 31].

Водночас слід зазначити, що населення України добровільно не сприймало радянської ідеології і перебувало в стані, який можна назвати «внутрішньою опозицією до правлячого режиму». Дійсно, радянська доба привчила населення до своєрідного «роздвоєння особистості», коли на офіційному рівні людина заявляла про власну відданість радянській ідеї, але її внутрішні переконання відзначилися діаметрально протилежним змістом. Яскравим проявом цього «роздвоєння» якраз і були радянські свята, зокрема - перше травня, коли на вулицю особа виходила з радянською символікою (прапори, червоні гвоздики та стрічки...); але водночас вона намагалася швидше покинути ряди демонстрантів, аби зайнятися тим, що їй насправді в цей день видавалося більш важливим (праця на городі чи «дачі», відпочинок на природі тощо).

Проте, якраз в цей день патріоти інколи демонстрували і відвертий спротив системі. Одним із яскравих прикладів антирадянської позиції та відповідних дій простих українців стало вивішування в Києві в ніч на 1 травня 1966 року синьо-жовтого прапора (його ініціатори - Георгій Москаленко і Віктор Кукса). Цікаво, що окрім синьо-жовтих кольорів на прапорі з обох боків були пришиті знаки - тризуби, а під ними невеликий, але промовистий напис: «Ще не вмерла Україна - ще її не вбито! «ДПУ» (додатково див.: [9]).

Вже за часів незалежності, а саме у 2017 році в Україні було внесено зміни до Кодексу законів про працю України (КЗПП), відповідно до яких День міжнародної солідарності трудящих було перейменовано в День праці, і день 1 травня було віднесено до «святкових і неробочих днів» (див. ст. 73 КЗПП).

На сьогодні інколи ще ставиться питання про доцільність збереження у такому вигляді «свята першого травня». Аргументи опонентів вже добре відомі. У даному разі на увагу заслуговує також і точка зору Олени Скоморощенко: «Якщо від 1 Травня відколупати московицьке лушпиння, то тоді одразу стане очевидним, чи потрібне нам це свято. Тобто, свято міжнародної солідарності. Для України, яка сьогодні перемагає страшного ворога не в останню чергу завдяки міжнародній солідар-ності це дуже актуальне свято.» [10].

На межі 1980-х - 1990-х рр. на міжнародному рівні зародилася ще одна ідея, яка безпосередньо пов'язана із захистом прав працівників, першочергово - на безпечні і здорові умови праці. Вона завдячує зусиллям багатьох профспілкових організацій відзначати день 28 квітня як день пам'яті загиблих і травмованих працівників. Тобто, якраз у «День пам'яті працівників, що постраждали або загинули на робочих місцях» (International Workers 'Memorial Day), який вперше відзначили американські та канадські працівники.

Починаючи з 2003 року у день 28 квітня з ініціативи Міжнародної організації праці (далі - МОП) вже щорічно на міжнародному рівні офіційно відзначається Всесвітній день охорони праці (World Day for Safety and Health at Work). МОП визнає спільну відповідальність всіх зацікавлених сторін (чи «учасників тристороннього діалогу»: представників урядів, роботодавців та власне працівників), і в цей день заохочує їх сприяти проведенню профілактичних заходів з проблематики культури безпеки та гігієни праці щодо запобігання смертей, травмувань і захворювань на робочому місці. При цьому МОП використовує такі вже апробовані механізми, як «трипартизм» та соціальний діалог.

Мета заходів, що проводяться цього дня:

- привернення уваги до питань охорони праці з боку суспільства, органів державної влади, суб'єктів господарювання та громадських організацій ;

- акцентування уваги на проактивних заходах, сприяння запобіганню нещасним випадкам та захворюванням на робочих місцях;

- вшанування пам'яті осіб, які загинули на виробництві.

Ця інформаційно-роз'яснювальна кампанія якраз і покликана привернути увагу громадськості до проблем у галузі охорони праці та зростання кількості травмувань, захворювань та смертельних випадків, пов'язаних з трудовою діяльністю. У всіх регіонах світу уряди, профспілкові організації, організації роботодавців та фахівці-практики в галузі охорони праці організовують численні заходи до Всесвітнього дня охорони праці

В Україні ця дата відзначається відповідно до Указу Президента «Про День охорони праці» від 18.08.200б року № 685/2006. І в нашій країні з нагоди Всесвітнього дня охорони праці в трудових колективах проводиться широка роз'яснювальна робота щодо вимог законодавчих актів з питань охорони праці та пожежної безпеки, бесіди щодо формування у працівників навичок здорового способу життя та активного довголіття, інструктажі з питань безпеки життєдіяльності, зосереджуючи зусилля на виконанні вимог Закону України «Про охорону праці» щодо забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці та навчання.

Висновки

Отже, в результаті зіставлення двох наведених дат нами сформульовано висновок про те, що відзначення «Першого травня» та «Всесвітнього дня охорони праці» хоча й стосуються людей праці, але характеризуються неоднаковим смисловим та ідеологічним наповненням. За нашою ж оцінкою, принаймні на рівні морально-етичних домінант беззаперечний пріоритет належить Всесвіт-ньому дню охорони праці, який не має жодних політико-ідеологічних нашарувань та привертає увагу всіх зацікавлених осіб до нагальних проблем у сфері соціально-трудових відносин (до реального, а не «помпезного», захисту людей праці).

Список використаних джерел

1. Вашкевич В. М., Франц Й. С. Історико-культурні та гносеологічні аспекти історичного знання. Гілея. 2022. № 5. С. 7-11.

2. Івасюта М. К. Перше святкування 1 Травня на Україні (До 75-річчя маївки у Львові). Український історичний журнал. 1965. № 5. С. 133134.

3. Кондратюк К. К. Львівська маївка 1890. Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі. Київ: Вид-во «Наукова думка», 2009. 790 с. URL: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history

4. Пасіцька О.І. Історія святкування Першого травня у Львові. Гілея. 2014. Вип. 84. С. 71-75.

5. History of Labor Day / U.S. Department of Labor. URL: https://www.dol.gov/general/ laborday/history

6. Гуменний Сергій [Інтерв'ю] / Медіа-хаб «Твоє Місто». URL: https://tvoemisto. tv/exclusive/1_travnya_chy_varto_yogo_ svyatkuvaty_a_chy_skasuvaty_yak_element_ radyanshchyny istoryk_131652.html

7. Як святкували мешканці Полтави 1 Травня багато років тому? Без зайвих коментарів про це розкажуть стаття із газети того часу та фотографії Полтавського обласного архіву / Із статті «Першотравень на Полтавщині» в газеті «Зоря Полтавщини» від 4 травня 1952 року. URL: https://poltava.to/photo/528/10614/

8. Смолій В. А. Українська державність: історичні ретроспекції, сучасні загрози та виклики. Вісник НАН України. 2022. № 10. С. 26-34.

9. Документи КГБ про синьо-жовтий прапор над Києвом у 1966 р. / Українська правда. URL: https://www.istpravda.com.ua/short/2016/05/2/149068/

10. Скоморощенко Олена. [Інтерв'ю] / i-ua.tv [2022 рік]. URL: https://i-ua.tv/society/33713- olena-skomoroshchenko-1-travnya-tse-svyato- nashoji-peremogi

References

1. Vashkevych V. M., Frants Y. S. “Istoryko-kulturni ta hnoseolohichni aspekty istorychnoho znannia.” [Historical and cultural aspects of historical knowledge]. Hileia. (5) 2022. 7-11.

2. Ivasyuta M. K. “Pershe sviatkuvannia 1 Travnia na Ukraini (Do 75-richchia maivky u Lvovi)” [First Christmas Day 1 Mayday in Ukraine (Until May 75 near Lviv)]. Ukrainian historical journal. (5) 1965. 133-134.

3. Kondratiuk K. K. “Lvivska maivka 1890” [“Lviv Mayivka 1890”]. Entsyklopediia istorii Ukrainy: T. 6: La-Mi. Kyiv: Vyd-vo «Naukova dumka», 2009. 790 s.

4. Pasitska O. I. “Istoriia sviatkuvannia Pershoho travnia u Lvovi” [History of the celebration of the First of May in Lviv]. Hileia. (84) 2014. Vyp. 84. 71-75.

5. History of Labor Day / U.S. Department of Labor. URL: https://www.dol.gov/general/laborday/history

6. Humennyi Serhii [“Interviu”] [Interview] / Media- khab «Tvoie Misto». URL:https://tvoemisto.tv/ex- clusive/1_travnya_chy_varto_yogo_svyatkuvaty_a_chy_skasuvaty_yak_element_radyanshchyny isto-ryk_131652.html

7. “Yak sviatkuvaly meshkantsi Poltavy 1 Travnia bahato rokiv tomu? Bez zaivykh komentariv pro tse rozkazhut stattia iz hazety toho chasu ta fotohrafii Pol- tavskoho oblasnoho arkhivu / Iz statti «Pershotraven na Poltavshchyni» v hazeti «Zoria Poltavshchyny» vid 4 travnia 1952 roku” [How did the inhabitants of Poltava celebrate May 1 many years ago? Without further ado, an article from the newspaper of that time and photos of the Poltava Regional Archives / From the article «May Day in Poltava region» in the newspaper «Zorya Poltavshchyny» of May 4, 1952]. URL: https://poltava.to/photo/528/10614/

8. Smoliy V. A. “Ukrainska derzhavnist: istorychni retrospektsii, suchasni zahrozy ta vyklyky” [Ukrainian statehood: historical retrospectives, modern threats and challenges]. Bulletin of the NAS of Ukraine. (10) 2022. 26-34.

9. “Dokumenty KHB pro syno-zhovtyi prapor nad Kyievom u 1966 r.” [KGB documents about the blue and yellow flag over Kyiv in 1966] Ukrainian Pravda. URL: https://www.istpravda.com.ua/ short/2016/05/2/149068/

Skomoroshchenko Olena. [“Interviu”] [Interview] / i-ua.tv [2022]. >//i-ua.tv/society/33713-ole- na-skomoroshchenko-1-travnya-tse-svyato-nashoji- peremogi. URL: https://i-ua.tv/society/33713-olena- skomoroshchenko-1-travnya-tse-svyato-nashoji-pere- mogi

Размещено на Allbest.ru