Принципи й критерії відбору змісту формування культури безпеки професійної діяльності майбутніх інженерів з охорони праці

Размещено на http://allbest.ru

Інститут професійно-технічної освіти

Принципи й критерії відбору змісту формування культури безпеки професійної діяльності майбутніх інженерів з охорони праці

Ельвіза Абільтарова, кандидат педагогічних наук, доцент,

здобувач лабораторії професійного навчання на виробництві

Київ, Україна

Анотація

Статтю присвячено проблемі формування культури безпеки професійної діяльності в майбутніх інженерів з охорони праці. Автор актуалізує увагу на необхідності розгляду й обґрунтування теоретико-методологічних основ структурування змісту формування культури безпеки професійної діяльності в майбутніх інженерів з охорони праці. Обґрунтовано чинники, що впливають на структурування змісту, визначені й розкриті критерії його проектування. Виділено принципи структурування змісту, орієнтовані на формування в учнів культури безпеки професійної діяльності: принцип безперервності, міждисциплінарної інтеграції, перспективності, культурологічної спрямованості. Установлено змістові компоненти культури безпеки професійної діяльності: працеохоронний, організаційно-управлінський, правовий, ергономічний, здоров'язберігаючий, комунікативний.

Працеохоронний компонент передбачає оволодіння студентами інженерно-технічними, санітарно-гігієнічними, інформаційно-аналітичними, моніторинговими знаннями й уміннями. Організаційно-управлінський компонент передбачає формування в студентів знань і вмінь щодо створення, функціонування й удосконалення системи управління охороною праці на підприємстві, в установах та організаціях. Правовий компонент спрямований на формування правових знань і практичних умінь застосування законодавчих і нормативних вимог у галузі охорони праці. Ергономічний компонент сприяє цілісному уявленню про ергономічні особливості трудового процесу, методи і способи створення комфортних і безпечних умов праці. Здоров'язберігаючий компонент включає систему медико-біологічних знань про методи й засоби профілактики загальних і професійних захворювань, способи зміцнення здоров'я. Комунікативний компонент забезпечує розвиток комунікаційних умінь і навичок міжособистісної взаємодії.

Ключові слова: культура безпеки професійної діяльності, професійна підготовка інженерів з охорони праці, структурування змісту, принципи відбору, критерії відбору.

Abstract

Численні дослідження показують, що важливим компонентом проектування змісту є чинники і критерії відбору. Результати проведеного теоретичного аналізу дають визначити чинники структурування змісту формування КБПД інженерів з охорони праці: обов'язків облік ієрархії комплексних цілей і завдань формування КБПД майбутніх інженерів з охорони праці; збагачення навчального матеріалу культурологічними смисловими значеннями, мотиваційно-ціннісними установками до формування культури безпеки; організаційно-педагогічні можливості закладу вищої освіти.

Крім того, спираючись на дослідження Ю. Бабанського, І. Підкасис- того, І. Лернера, М. Скаткіна, нами відокремлені критерії відбору і структурування змісту формування КБПД інженерів з охорони праці: критерій цілісного відображення структурних компонентів КБПД (культури охорони праці, культури праці, культури здоров'я, загальної культури) у професійній підготовці інженерів з охорони праці; критерій відповідності змісту КБПД віковим та індивідуальним особливостям студентів; критерій високої наукової й практичної значущості змісту навчального матеріалу; критерій відповідності змісту навчального матеріалу вимогам суспільного розвитку й науково-технічного прогресу в галузі використання безпечних методів і безпечних технологій; критерій відповідності змісту навчально-методичній і матеріально-технічній базі; критерій обліку міжнародних стандартів як галузі забезпечення безпеки, орієнтація змісту на європейські стандарти безпеки праці й охорони здоров'я; критерій реалізації практико-орієнтованих завдань, спрямованих на всебічний розвиток особистості, формування мотиваційно-ціннісного ставлення до культури охорони праці, культури здоров'я, культури праці, розвиток світоглядних, культурологічних і професійних цінностей у галузі охорони праці; критерій гуманістичної спрямованості, пріоритетом якого є загальнолюдські цінності, вільний розвиток особистості, повага до гідності людини, належні безпечні й здорові умови праці, збереження здоров'я й життя в процесі професійної діяльності.

У процесі обґрунтування принципів відбору змісту формування КБПД є гостра необхідність висвітлити такі вимоги до його структурування:

- компоненти змісту повинні відповідати видам професійної діяльності інженера з охорони праці, будучи самостійними частинами й утворюючи при цьому взаємопов'язану цілісну систему;

- зміст навчального матеріалу має базуватися на раніше сформованих знаннях і вміннях, отриманих при вивченні дисциплін загальногуманітарної та соціально-економічної підготовки: «Культурологія», «Правознавство», «Хімія», «Фізика», «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці»;

- єдність змістової й процесуальної сторін навчання, що виражається в практичному застосуванні сформованих знань у галузі охорони праці в професійній діяльності;

- облік професійно-особистісних якостей, притаманних майбутньому інженеру з охорони праці, який здійснює процес формування КБПД через культуру охорони праці, культуру здоров'я, культуру праці;

- готовність і вмотивованість студентів до вирішення завдань професійної діяльності, спрямованої на запобігання травмонебезпечним ситуаціям і збереження здоров'я й життя в процесі праці.

Важливим етапом проектування змісту є обґрунтування принципів відбору. Результати аналізу наукової літератури демонструють різні підходи вчених до класифікації принципів відбору. Так, у процесі створення системи принципів побудови змісту професійної підготовки А. Беляєва використовувала загальні (гуманізація, науковість, систематичність, доступність) і розробила нові (єдність і взаємозв'язок загального, політехнічного та професійного навчання, комплексні міжпредметні зв'язки, професійна мобільність, стабільність і динамічність, інтеграція й диференціація) принципи побудови навчальних планів, програм і посібників (Беляєва, 1991: 93-124). На думку С. Батишева, для відбору змісту навчання необхідно враховувати принцип спадкоємності, інтегративності й модульності (Батишев, 1999: 237-250). У дослідженні при відборі змісту А. Бородієнко спиралася на контекстність, інноваційність та адаптивність (Бородієнко 2017: 287). Водночас учена В. Радкевич підкреслила важливість урахування особистісно-орієнтованого, діяльнісно-розвивального, компетентнісного, культурологічного підходів до відбору і структурування змісту професійно-технічної освіти (Радкевич 2010: 72-76). З огляду на теоретичні положення, у дослідженні визначені такі принципи відбору і структурування змісту КБПД інженерів з охорони праці: принцип безперервності, міждисциплінарної інтеграції, перспективності, культурологічної спрямованості.

Так, принцип безперервності формування КБПД означає структуро-логічну схему викладу загально- та професійно-орієнтованих дисциплін у галузі охорони праці, у яких повинні бути передбачені змістові компоненти КБПД: працеохоронний, організаційно-управлінський, правовий, ергономічний, здоров'язберігаючий, комунікативний.

Принцип міждисциплінарної інтеграції має на увазі процес структурування навчального матеріалу, що відображає міжпредметний зв'язок між дисциплінами гуманітарної, загальнопрофесійної підготовки, усебічне вивчення понять, теорій та узгодженість в обговоренні проблем у сфері безпеки з позиції різних дисциплін. Цей принцип передбачає оптимальне поєднання змісту дисциплін професійної підготовки інженерів з охорони праці з погляду демонстрації єдиних і цілісних явищ і завдань професійної діяльності.

Принцип перспективності відбору змісту передбачає формування в майбутніх інженерів з охорони праці стійкого інтересу до проблем безпеки; розвиток потреб у працеохоронних знаннях і позитивних мотивів до культури безпеки; розвиток прагнення до саморозвитку й самовдосконалення свого рівня культури безпеки; розвиток досвіду рефлексії й досвіду безпечного здійснення професійної діяльності. Принцип культурологічної спрямованості означає формування системи цінностей, що базуються на гуманістичній і культурологічній освітній парадигмі та спрямовані на професійний саморозвиток особистості, за допомогою встановлення поважних і рівних суб'єкт-суб'єктних відносин між учасниками освітнього процесу, креативного підходу до навчальної діяльності учнів. У процесі структурування змісту формування КБПД культурологічний компонент повинен бути передбачений не тільки в змісті дисциплін гуманітарного характеру, а й включений у навчальний матеріал дисциплін загально-професійної та професійної підготовки. Отже, з огляду на встановлені фактори, принципи й критерії відбору і структурування змісту, ми дійшли висновку, що зміст формування КБПД майбутніх інженерів з охорони праці є взаємозалежною системою, яка представлена такими компонентами: працеохоронний, організаційно-управлінський, правовий, ергономічний, здоров'язберігаючий, комунікативний. Розглянемо більш детально зміст кожного компонента.

Так, працеохоронний компонент, що є головною ланкою формування культури охорони праці як складового елементу КБПД, передбачає оволодіння студентами інженерно-технічними, санітарно-гігієнічними, інформаційно-аналітичними, моніторинго- вими знаннями й уміннями та реалізується через зміст професійно-орієнтованих таких дисциплін, як «Гігієна праці і виробнича санітарія», «Електробезпека», «Пожежна безпека», «Атестація робочих місць», «Розслідування та аналіз нещасних випадків», «Контроль і нагляд у сфері безпеки», «Управління професійними ризиками», «Безпека технологічних процесів», «Вентиляція і кондиціонування повітряного середовища», «Документообіг у сфері охорони праці». Структурування наступного організаційно-управлінського компонента змісту формування КБПД бачимо в оновленні освіти через упровадження спецкурсу «Управління охороною праці», метою вивчення якого є формування в студентів знань і вмінь щодо створення, функціонування й удосконалення системи управління охороною праці на підприємстві, в установах та організаціях. Для виконання трудових функцій нормотворчої діяльності інженера з охорони праці вважаємо за потрібне в процесі відбору змісту КБПД передбачити правовий компонент, який буде реалізований через зміст дисципліни «Законодавчі і правові основи безпеки», спрямованої на формування правових знань і практичних умінь застосування законодавчих і нормативних вимог у галузі охорони праці.

Важливим компонентом формування КБПД є ергономічний, представлений через зміст дисциплін «Ергономіка робочого місця» та «Психологія безпеки праці», що сприяють цілісному уявленню про ергономічні особливості трудового процесу, методи та способи створення комфортних і безпечних умов праці при організації робочого місця й робочого простору, психологічні способи та методи підвищення безпеки праці. У процесі аналізу навчальних планів ми дійшли висновку про доцільність реалізації спецкурсу «Медико-біологічні основи безпеки», який закладений в основу здоров'язберігаючого компонента, що передбачає оволодіння студентами медико-біологічними знаннями про методи й засоби профілактики загальних і професійних захворювань, способи зміцнення здоров'я. травматизм праця охорона безпека

У ході наукового пошуку нами встановлена важливість проектування самостійного комунікативного компонента, що реалізується через відбір і структурування дисциплін «Ділові комунікації» та «Педагогіка безпеки». Окреслені курси забезпечують розвиток комунікаційних умінь, що проявляються наявністю ораторських здібностей і харизматичності з метою переконання й мотивування працівників у дотриманні вимог охорони праці, підвищення зацікавленості працівників у поліпшенні умов праці, залучення їх у вирішення проблем, пов'язаних із безпекою праці.

Висновки

Отже, принципи й критерії відбору і структурування змісту становлять теоретико-методологічну базу дослідження та є основою для проектування змісту формування культури безпеки професійної діяльності в майбутніх інженерів з охорони праці, що являє собою взаємопов'язану систему, що включає такі компоненти: працеохоронний, організаційно-управлінський, правовий, ергономічний, здоров'язберігаючий, комунікативний. Перспективою дослідження є розробка технології формування культури безпеки професійної діяльності в майбутніх інженерів з охорони праці.

Список використаних джерел

1. Батышев С.Я. Профессиональная педагогика. 2-е изд., перераб. и доп. Москва : Ассоциация «Профессиональное образование», 1999. 904 с.

2. Беляева А.П. Дидактические принципы профессиональной подготовки в профтехучилищах : методическое пособие. Москва : Высшая школа, 1991. 208 с.

3. Бородієнко О.В. Теорія і практика розвитку професійної компетентності керівників структурних підрозділів підприємств сфери зв'язку : монографія / за наук. ред. В.О. Радкевич. Київ : ІПТО НАПН України, 2017. 422 с.

4. Радкевич В.О. Дидактичні підходи до відбору і структурування змісту професійно-технічної освіти. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2010. Вип. 26. С. 72-77.

References

1. Batyshev S.YA. Professional'naya pedagogika [Professional pedagogy]. 2-e izd. pererab. i dop. M.: Associaciya «Professional'noe obrazovanie», 1999. 904 p. [in Russian].

2. Belyaeva A.P Didakticheskie principy professional'noj podgotovki v proftekhuchilishchah [Didactic principles of professional training in vocational schools] : metodicheskoe posobie. M.: Vysshaya shkola, 1991. 208 p. [in Russian].

3. Borodiienko O.V Teoriia i praktyka rozvytku profesiinoi kompetentnosti kerivnykiv strukturnykh pidrozdiliv pidpryiemstv sfery zviazku [Theory and practice of developing professional competence of heads of structural divisions of communications enterprises]: monohrafiia / za nauk. red. Radkevych V.O. Kyiv: IPTO NAPN Ukrainy, 2017. 422 p. [in Ukrainian].

4. Radkevych V.O. Dydaktychni pidkhody do vidboru i strukturuvannia zmistu profesiino-tekhnichnoi osvity [Didactic approaches to the selection and structuring of the content of vocational education]. Modern information technologies and innovative teaching methods in the training of specialists: methodology, theory, experience, problems. 2010. Vyp. 26. pp. 72-77 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru