Покращення безпеки праці працівників молокопереробної галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОКРАЩЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ МОЛОКОПЕРЕРОБНОЇ ГАЛУЗІ

Варварук Д.О., ст. гр. ЦБм-21

Андрощук І.В., канд. с.-г. наук,

доцент Луцький національний технічний університет

Анотація

Варварук Д.О., Андрощук І.В.

Покращення безпеки праці працівників молокопереробної галузі.

В статті досліджено теоретичні засади покращення безпеки праці працівників молокопереробної промисловості та аналіз рівня безпеки і гігієни праці працівників молокопереробної промисловості. Запропоновано визначати ризики молокопереробного виробництва, сильні та слабкі сторони, а також можливості та загрози підприємства на основі SWOT-аналізу, надано рекомендації щодо покращення екологічної безпеки та безпеки праці підприємств галузі, а також щодо питання попередження аварійних ситуацій на молокопереробних підприємствах.

Abstract

Varvaruk D., Androshchuk I.

Improving the safety of workers in the dairy industry.

The article investigates the theoretical principles of improving the safety of workers in the dairy industry and the analysis of the level of safety and hygiene of workers in the dairy industry. It is suggested to identify risks of milk production, strengths and weaknesses, as well as opportunities and threats of the enterprise on the basis of SWOT- analysis, recommendations are given for improving environmental safety and security of enterprises in the industry, as well as for prevention of accidents at dairy plants.

Постановка проблеми

Молокопереробна галузь - частина харчової промисловості, яка постачає громадянам країни якісні та безпечні продукти харчування першої необхідності, а також ефективно засвоює ресурси при суспільному поділі праці. Згідно з Національним класифікатором України КВЕД ДК 009:2010 даний вид економічної діяльності належить до класу 10.51 - перероблення молока, виробництво масла та сиру [1].

Ця галузь є традиційною для багатьох регіонів України, в т.ч. і для Волинської області. На даний час на території області займаються переробкою молока і виготовленням молочної продукції наступні молокопереробні підприємства: ПАТ «Ковельмолоко», ПрАТ «Ратнівський молокозавод», ТзОВ «Шацький молокозавод», Рожищенська філія ТОВ «Терра Фуд», ПОСП ім. Шевченка Горохівського району.

Сучасні тенденції щодо удосконалення якості молочної продукції, безпечності та конкурентоспроможності ставлять перед виробниками вимогу модернізувати та замінювати застаріле обладнання, налагоджувати автоматизовані лінії, вдосконалювати виробничу санітарію та культуру безпеки, дотримуючись міжнародних стандартів та вітчизняних нормативно-правових актів.

Згідно з даними Управління Держпраці у Волинській області, «за 11 місяців 2021 року на виробництві було травмовано 122 особи, що на 25 осіб більше, ніж за аналогічний період минулого року» [2]. Саме тому тема статті «Покращення безпеки праці працівників молокопереробної галузі» є актуальною.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Діяльність молокопереробної промисловості має бути напрямлена не лише на виготовлення високо конкурентної якісної молочної продукції, але й на покращення умов та безпеки праці працівників.

Сучасний стан та основні тенденції виробництва та переробки молока, оцінювання якості та безпечності молочної продукції досліджували Дроздова В.А., Мудрак Р.П., Хімічева Г.І., Карпей О.П., Хтей Н І., Шуль М.Б., Вольська О.М., Погріщук Б.В., Волкова О.М., Малєєв В.О. та ін.

Згідно з даними, які у своїй доповіді навів Вадим Чагаровський, голова Спілки молочних підприємств України, кількість підприємств молокопереробної промисловості за останні ЗО років зменшилася втроє [3].

Основні показники молочної галузі в Україні станом на 1 січня 2020 року наведено на рисунку 1.

На думку Мудрака Р.П., «тенденція зміни кількості молокопереробних підприємств є дзеркальним відображенням загальної тенденції у харчовій промисловості України - в цілому спадний тренд із поки що нестійким зростанням, починаючи з 2017 р.» [4].

Оцінювання якості та безпечності молочної продукції за вимогами принципів НАССР (НАССР - Hazard Analysis and Critical Control Point - система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок) здійснювали Капітула П.А. та Хімічева Г.А. На їх думку, «у вітчизняній системі управління якістю молочної продукції існує низка недоліків, які стають перепоною для виходу на європейський ринок, а впровадження вітчизняними молокопереробними підприємства системи НАССР та стандартів ISO 22000 дасть змогу набути конкурентних переваг та досягти економічного зростання» [5].

Рисунок 1 - Основні показники молочної галузі в Україні станом на 1 січня 2020 року

Про те, як функціонує система управління охороною праці на прикладі підприємства «Данон Дніпро», було досліджено у роботі Малєєва В.О. зі співавторами. На їх думку, «пріоритетом №1 для компанії є безпека працюючих. Це обумовлено в першу чергу тим, що на заводі експлуатується обладнання та виконуються роботи підвищеної небезпеки, мають місце шкідливі фактори виробничого середовища. Це роботи в діючих електроустановках; експлуатація, ремонт і технічне обслуговування обладнання, пов'язаного з використанням небезпечних речовин (амоніак - IV класу небезпеки); експлуатація, ремонт обладнання підвищеної небезпеки (обладнання та лінійні частини газопроводів систем газопостачання природним газом, споруди на них та газовикористовуюче обладнання)» [6].

Як бачимо, молокопереробна галузь викликала зацікавленість багатьох учених, але тема безпеки праці висвітлена недостатньо.

Метою дослідження є проведення комплексного аналізу теоретичних та практичних аспектів покращення безпеки праці працівників молокопереробної галузі.

Виклад основного матеріалу дослідження

Під молокопереробною галуззю розуміється галузь, основним завданням якої є своєчасна, з найменшим розривом у просторі і часі, переробка цільного молока і виготовлення з нього конкурентоспроможної молочної продукції з метою подальшого доведення її до споживачів [7].

Зважаючи на вищесказане, на рисунок 2 представлено основні законодавчі та нормативно-правові акти, які регулюють діяльність підприємств молокопереробної галузі з позицій безпеки та гігієни праці.

Оскільки Україна приєдналася до Світової організації торгівлі, то при забезпеченні безпеки молочних продуктів наші молокопереробні підприємства повинні дотримуватися стандартів та рекомендацій, які «встановлені Комісією Codex Alimentraius і стосуються харчових продуктів, забруднюючих речовин, методів аналізу і вибіркового контролю, а також правил та інструкцій щодо норм санітарії та гігієни» [8].

Молоко та молочні продукти підлягають ветеринарно-санітарній експертизі згідно з Правилами ветеринарно-санітарної експертизи молока і молочних продуктів та вимогами щодо їх реалізації [9]. За органолептичними дослідженнями визначають запах, смак, колір та консистенцію молока. Густину, кислотність, масову частку жиру та інші показники визначають згідно з ГОСТами. молокопереробний аварійний екологічний безпека

Система управління охороною праці молокопереробних підприємств має розроблятися та функціонувати згідно з ДСТУ OHSAS 18001:2010. Система управління гігієною та безпекою праці. Цей стандарт «установлює вимоги до системи управління гігієною та безпекою праці, щоб дати організаціям змогу сформулювати і зреалізувати політику та встановити і досягти цілі, які враховують правові вимоги й інформацію про суттєві ризики у сфері ГіБП» [10].

Обов'язковою вимогою для роботи в молокопереробній галузі є регулярне проходження медичних оглядів працівниками.

Медичні огляди працівників регулюються наказами Міністерства охорони здоров'я №280 від 23.07.2002 року «Щодо організації проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб» [11] та №246 від 21.05.2007 року «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій».

Державні санітарні правила для молокопереробних підприємств ДСП 4.4.4-011-98 «розповсюджуються на всі діючі підприємства молочної промисловості, включаючи комбінати сухих дитячих молочних продуктів, незалежно від форм власності та підпорядкування, а також для малих підприємств та цехів» [12].

Рисунок 2 - Основні законодавчі та нормативно-правові акти, які регулюють діяльність підприємств молокопереробної галузі з позицій безпеки та гігієни праці

Вони встановлюють санітарні вимоги до території, до водозабезпечення і каналізації, до освітлення, опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, до виробничих і допоміжних приміщень, до побутових приміщень, до технологічного обладнання, апаратури, інвентаря, посуду і тари, до санітарної обробки обладнання, інвентаря, тари, основні вимоги до технологічних процесів та ін.

Безпека експлуатації технологічного обладнання та проведення технологічних процесів переробки молока регламентується НПАОП 15.5-1.05-99 «Правила охорони праці для працівників підприємств по переробці молока» [13].

Засоби індивідуального захисту, що застосовуються працівниками, в повній мірі забезпечують безпеку праці і відповідають вимогам відповідних нормативних документів, затверджених в установленому порядку.

Прийняття в експлуатацію вперше змонтованої або реконструйованої холодильної установки повинно проводитись у відповідності з НПАОП 29.23-1.04-90 «Правила будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок» та НПАОП 0.00- 1.51-88 «Правила будови і безпечної експлуатації фреонових холодильних установок».

Використання холодильних установок з аміаком, наявність порошку сухого молока, інших легкозаймистих і горючих матеріалів, зварювальні роботи і використання систем гідравлічного обладнання високого тиску можуть призвести до виникнення пожежі або вибуху. Тому дотримання Правил пожежної безпеки на молокопереробних підприємствах є обов'язковим.

Працівники, що працюють на молокопереробних підприємствах, наражаються на ризики, що спричинені впливом небезпечних та шкідливих виробничих чинників.

Зокрема, вода та інші рідини, що використовуються у значних об'ємах при виробництві молочних продуктів, створюють високий ризик посковзнутися та впасти у місцях, де не витерті розлиті рідини, чи йде прибирання виробничих приміщень.

Резервуари і ємності, що використовують для перемішування сировини та зберігання, представляють небезпеку, пов'язану з роботою на висоті, що може призвести до падіння та асфіксії в результаті занурення в сировину.

При перебуванні в активній виробничій зоні співробітники нерідко отримують травми при зіткненні з рухомими предметами чи при їх падінні.

Працівники можуть виконувати підйом і перенесення важких речей вручну, а також повторювані дії, включаючи операції порізки та вакуумної упаковки, а також роботу, що потребує тривалого перебування в одній позі.

Вдихання пилу та аерозолів наражає працівників біологічним ризикам, особливо при виконанні операцій зі сухим молоком. Через пил та високу вологість можуть виникати шкіряні подразнення та інші алергічні реакції.

Працівники можуть піддаватися дії небезпечних речовин (рідин та газів), зазвичай, під час прибирання та дезінфекції виробничих приміщень, а також при технічному обслуговуванні систем нагрівання та охолодження.

Робота молокопереробних підприємствах в значній мірі залежить від холодильного обладнання для зберігання продуктів. Холодоагенти, що використовуються, відносяться до хімічних речовин, що руйнують озоновий шар, такі як хлорфторвуглеводні, гідрохлорфторвуглеводні, які поступово знімаються з виробництва згідно з Монреальським протоколом. Слід обмежувати використання таких холодоагентів. Все поширенішим стає використання аміаку, на який не поширюються ці обмеження, не дивлячись на певну небезпеку для здоров'я та безпеки. Аміак отруйний при вдиханні при значних концентраціях і може викликати обмороження в разі викиду [14].

Співробітники підприємств, що використовують для охолодження аміак, повинні володіти інформацією щодо потенційних факторів ризику, пов'язаних з викидом аміаку, і про заходи попередження таких викидів. Має бути забезпечена готовність до прийняття необхідних дій у випадку, якщо викид все- таки відбувся.

Шум, що може спричинити втрату слуху, може бути результатом тривалого впливу операцій подрібнення чи впорскування пари, де рівень шуму може перевищувати допустимий. Виникнення проблем, пов'язаних з шумом, залежить від розташування заводу і виробничих процесів.

Усе обладнання повинно мати запобіжні пристрої, а працівники мають бути забезпечені відповідними засобами індивідуального захисту, щоб захистити себе від гострих предметів та кутів.

Залежно від розташування об'єкта, запах може спричинити суттєві незручності мешканцям місцевості, що знаходиться поблизу. У найсерйозніших випадках, можлива установка обладнання для контролю неприємного запаху. Проблеми з запахом виникають в основному через відсутність належного порядку і неправильну експлуатацію для очистки стічних вод. Установка обладнання для боротьби з запахом може вимагати значних коштів залежно від розташування об'єкта. Зменшення і попередження неприємного запаху набагато ефективніші з точки зору затрат, ніж боротьба з запахом в кінці виробничого циклу.

Готова продукція, сировина, хімікати для очистки та рідке паливо можуть зберігатися на об'єкті в ємностях для безтарного зберігання, в цистернах для лугів та кислот, паливних резервуарах; в парках резервуарів (декілька ємностей), що містять готову продукцію; а також в залізних бочках для добавок, лугів, дезінфікуючих, та миючих засобів. Такі складські приміщення повинні мати достатню ізоляцію (бетонні стіни/насипи, поглиблені стічні жолоби, що підведені до очисних споруд) для попередження витоків в зливну каналізацію чи безпосередньо на землю. На обладнання слід установити сигналізацію для виявлення витоку газу чи нафтопродуктів.

Протягом багатьох років азбест широко використовується як вогнестійкий та ізоляційний матеріал і може зустрічатися у різноманітних видах, включаючи азбестоцементні плити, вогнетривкі прокладки трубопроводів і антипірену ізоляцію котлів і печей. Хоча малоймовірно, що наявність ПХД чи азбесту може стати серйозною причиною для хвилювання у відношенні до основного технологічного процесу при виробництві молочних продуктів, вони можуть бути присутні в конструкціях заводів, які побудовані до початку 1980-х років, і, відповідно, бути загрозою для довкілля, для здоров'я та безпеки.

Кліматичні умови всередині приміщень змінюються в широкому діапазоні: від холодильних камер до виробничих ділянок ошпарювання. Холодильні установки створюють дуже низькі температури, що може призвести привести до обмороження та контактних опіків. Високі температури, навпаки, можуть призвести до теплового удару і контактних опіків. Крім того проблеми зі здоров'ям можуть виникати в результаті тривалої роботи при низьких температурах.

Таблиця 1 - SWOT-аналіз ТзОВ «Шацький молокозавод»

На молокопереробних підприємствах використовують хімікати і речовини, наприклад, аміак і луги, при неправильному використанні яких може трапитися витік в довкілля, що призведе до вдихання парів шкідливих речовин населенням.

Значне транспортне навантаження виникає поблизу великих заводів через постачання сировини та відвантаження продукції.

Такі операції, як робота молоткових подрібнювачів для подрібнення продукції і вприскування пари для теплової обробки молока, а також для створення пониженого тиску в процесі випарювання, можуть створювати високий рівень шуму, який спричиняє незручності сусіднім об'єктам.

Потрапляння шламу в землю може призвести до погіршення якості ґрунту і ґрунтових вод, і мати негативні наслідки для місцевого населення.

Для підсилення конкурентоспроможності та становлення його на ринку молочної продукції, для формування позитивного іміджу підприємства пропонуємо універсальний метод, який використовується при формуванні стратегічного розвитку будь-яких підприємств, установ та організацій. Мова іде про SWOT-аналіз.

SWOT-аналіз застосовують в управлінській діяльності підприємств та установ усіх видів економічної діяльності. Він дозволяє оцінити фактичний стан управління у закладі та задуматися над перспективою. Для проведення 8\УОТ-аналізу визначимо сильні та слабкі сторони роботи молокопереробного підприємства, його потенційні можливості та загрози провадженню діяльності [15].

SWOT-аналіз ТзОВ «Шацький молокозавод» представлено у таблиці 1.

Зі SWOT-аналізу очевидно, що сильних сторін та можливостей підприємство має більше, ніж слабких сторін та загроз. Щоб залишатися конкурентоспроможним на ринку молочної продукції та формувати позитивний імідж необхідно посилювати сильні сторони, усувати слабкі сторони, вдосконалювати можливості і ліквідовувати загрози. Загалом, можна охарактеризувати ТзОВ «Шацький молокозавод» як прогресивне молокопереробне підприємство, яке має сприятливі умови розвитку та перспективи на ринку молочної продукції, як на внутрішньому, так і на міжнародному рівнях.

Під час роботи молокопереробних підприємств значна увага має приділятися екологічній безпеці. На рисунку 3 наведено рекомендації щодо її удосконалення.

Рисунок 3 - Рекомендації щодо покращення екологічної безпеки молокопереробних підприємств

На рисунку 4 запропоновано рекомендації щодо покращення безпеки праці молокопереробних підприємств.

Рисунок 4 - Рекомендації щодо покращення безпеки праці молокопереробних підприємств

На молокопереробних підприємствах існує висока ймовірність виникнення аварійних ситуацій, оскільки в компресорних установках використовують аміак для охолодження сировини та продукції. Аварійні ситуації можуть також мати місце в результаті використання природного газу, кисневих та пропан-бутанових балонів. Сушіння молочної сировини теж може стати причиною аварій на молокопереробних підприємствах.

До основних видів аварійних ситуацій належать:

- аварії у системі електропостачання;

- аварії у системі газопостачання;

- аварії у мережах теплопостачання;

- аварії у системі водопостачання.

Найбільш ймовірними видами аварій на молокопереробних підприємствах є аварії, пов'язані з виходом з ладу аміачного холодильного відділення компресорного цеху.

Очевидно, на кожному молокопереробному підприємстві має бути розроблений план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій (ПЛАС) для їх запобігання.

Висновки

В роботі було розглянуто сучасний стан молокопереробної галузі України, який можна визнати критичним. Зазначено, що впровадження вітчизняними молокопереробними підприємства системи НАССР та стандартів ISO 22000 дасть змогу набути конкурентних переваг та досягти економічного зростання.

Було узагальнено основні вітчизняні та міжнародні законодавчі та нормативно-правові акти, які регулюють діяльність підприємств молокопереробної галузі з позицій безпеки та гігієни праці.

У роботі було проаналізовано ризики молокопереробного виробництва, визначено сильні та слабкі сторони, а також можливості та загрози підприємства на основі SWOT-аналізу, запропоновано рекомендації щодо покращення екологічної безпеки та безпеки праці підприємств галузі, а також вивчено питання попередження аварійних ситуацій на молокопереробних підприємствах.

Перелік джерел посилання

1. Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД-2010) [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://kved.ukrstat.gov.иа.

2. Стан виробничого травматизму на підприємствах області протягом 11 місяців 2021 року [Електронний ресурс] //Управління Держпраці у Волинській області - Режим доступу: http://li.itsk. dsp. go v.ua/%D 1 %81 %D 1 %82%D0%B0%D0%BD- %D0%B2%D0%B 8%D 1 %

3. Молочна галузь України та її майбутнє через 10 років: проблеми, національна програма розвитку та державна підтримка [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://agropoht.com/blog/412-moloclma-gahiz-iikrayini-ta-yiyi-maybutnye-cherez-10-rokiv-problemi-natsionalna-programa-rozvitku-ta-derjavna- pidtrimka

4. Мудрак Р.П. Господарська діяльність підприємств молокопереробної галузі харчової промисловості України [Електронний ресурс] / Р.П. Мудрак // Український журнал прикладної економіки. - 2020 - Том 5. № 1С. 388-396.

5. Капітула П.А. Оцінювання якості та безпечності молочної продукції за вимогами принципів ЕІАССР та стандартів ДСТУ ІБО 22000 [Електронний ресурс] / П.А Капітула, Г.І. Хімічева // - Режим доступу: https://www.idalogos.in.ua/10.11232-2663-4139.15.04.html.

6. Малєєв В.О. Система управління охороною праці на прикладі підприємства «Данон Дніпро» [Електронний ресурс] / В.О. Малєєв, Т.С. Кобзар, В.М. Безпальченко

7. Хорунжий М.И. Організація агропромислового комплексу: [підручник] / Хорунжий М'Й. - К.: КНЕУ, 2001. - 382 с.

8. Остап'юк С.Д. Вдосконалення методології впровадження системи НАССР, як системи управління якістю на молокопереробних підприємствах [Електронний ресурс] / С.Д. Остап'юк // - Режим доступу: https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/dissertation/1765/disostapyuksd.pdf.

9. Правила ветеринарно-санітарної експертизи молока і молочних продуктів [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0579- (М--Гем.

10. ДСТУ ОНБАБ 18001:2010. Система управління гігієною та безпекою праці [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://dnaop.coin/html/34112/doc- %В0%94%Б0%А 1 %ВО%А2%БО%АЗ_ОН8А8 8001 _2010.

11. Наказ МОЗ №280 від 23.07.2002 року «Щодо організації проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nst71inkl/REG6927.html.

12. Державні санітарні правила для молокопереробних підприємств ДСП 4.4.4-011-98 [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/rada/show/va011488-98#Text.

13. НПАОП 15.5-1.05-99. Правила охорони праці для працівників підприємств по переробці молока [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://sop.zp.ua/nonn_npaop_15_5-l_05-99_02_ua.php.

14. Руководство по экологическим и социальным вопросам по отраслям: производство молочных продуктов [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.ebrd.coin/downloads/policies/enviromnental/dairyr.pdf

15. Туманова А.Ю. Особливості проведення стратегічного аналізу молочної галузі на прикладі ПАТ «Берегівський молочний завод» / А.Ю. Туманова, Н.О. Задорожнюк // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ej.klierson.ua/joumaPeconomic_06/33.pdf.

Размещено на Allbest.ru