Фітнес і рекреація

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Фітнес та рекреація

Відомо, що нині суттєво погіршився стан здоров'я населення України. Ситуація, що склалася, характеризується скороченням рухової активності, підвищенням рівня неінфекційних хронічних захворювань, істотним зменшенням фінансової забезпеченості, втратою орієнтирів на здоровий спосіб життя, відчуженням від фізичної культури дітей, молоді та дорослих.

Європейське регіональне бюро ВООЗ констатує, що стимулювання рухової активності є одним із ключових компонентів будь-якої стратегії, націленої на вирішення проблем, породжуваних малорухомим способом життя людей серед дітей і дорослих. Підкреслюється, що фізично активний спосіб життя сприяє не тільки поліпшенню індивідуального фізичного й психічного здоров'я, а також сприяє зміцненню соціальної згуртованості всього співтовариства й підвищенню його добробуту. Політика ВООЗ і країн, які активно займаються вирішенням проблеми зміцнення здоров'я людей, підвищення якості й тривалості їхнього життя, наочно демонструють позитивний вплив залучення населення до оздоровчо-рекреаційних програм. Міжурядові організації міжнародного та європейського рівнів активно підтримують розвиток оздоровчо-рекреаційної рухової активності з метою використання її можливостей для покращення якості життя людей; забезпечення гармонійного розвитку особистості; прискорення соціальної інтеграції та підвищення соціальної згуртованості, особливо серед молоді; виховання взаємної поваги, солідарності та толерантності у суспільних відносинах; зміцнення миру та активного залучення громадян до розвитку та демократизації суспільства; впровадження здорового способу життя, профілактики захворювань, зміцнення індивідуального та громадського здоров'я.

Зазначені рекомендації також підтверджуються вітчизняними науковцями, які встановили, що використання оздоровчорекреаційної рухової активності для різних вікових груп населення є ефективним засобом профілактики захворювань, підвищення розумової і фізичної працездатності, збільшення тривалості життя, організації корисного і цікавого дозвілля, крім того, систематичні заняття фізичними вправами безсумнівно необхідні для підтримання здорового і привабливого зовнішнього вигляду, а також повноцінного продуктивного життя.

На теперішній час фахівці фізичного виховання нашої країни і різних країн cвіту значну увагу приділяють розробці різних форм оздоровчо-рекреативної фізичної культури.

Значний резерв для вирішення цієї проблеми бачиться у раціональному використанні потенціалу оздоровчо-рекреаційної рухової активності для покращення показників фізичного стану, рівня здоров'я, якості життя, задоволення потреб людини в активному відпочинку, відновленні сил, розвазі та удосконаленні особистості у вільний час.

Видатний англійський філософ Бертран Рассел стверджував, що вміти розумно розпоряджатися дозвіллям - вищий ступінь цивілізованості. Дозвілля становить 30-35 % вільного часу, але, за даними вітчизняних соціологів, лише 10-12 % людей вміють розумно організувати своє дозвілля, займаючись у спортивних секціях, культурно-освітніх установах. Щодо молодих людей, то вони мають ще більше вільного часу, ніж працюючі фахівці, однак їхній вільний час не завжди можна назвати рекреаційним.

Рекреація (фр. rеcrеation, пол. rekreacja - відпочинок, від лат. recreatio - відновлення сил) - комплекс оздоровчих заходів, що здійснюються з метою відновлення нормального самопочуття та працездатності здорової, але стомленої людини.

Рекреація як одна з головних форм продуктивного використання вільного часу людини - суспільний, економічний і науковий феномен, для якого не мають значення міжгалузеві та міждисциплінарні межі.

Використання тих чи інших форм оздоровчо-рекреаційної діяльності багато в чому соціально обумовлено. В основному це пов'язано з регіональними традиціями, особистими інтересами, загальним культурним рівнем, характером та ступенем стомлення, ефективністю тих чи інших заходів, що допомагають швидкому відновленню організму людини.

В поняття рекреація включають:

· розширене відтворення фізичних, інтелектуальних та емоційних сил та етикету способом очищення, відновлення та будування природнього середовища (річки, парку, лісу, ландшафтного феномену, заповідника)

· розширене відтворення фізичних, інтелектуальних та емоційних сил та етикету способом збереження місцевостей з культурно важливим значенням (пам'ятки архітектури, археологічної ділянки)

· будь-яка гра, розвага, яка використовується для відновлення фізичних та розумових сил

· найбільший сегмент індустрії дозвілля, що швидко розвивається, зв'язаний з участю населення в активному відпочинку на відкритому повітрі, проводиться переважно на вік-енд (у вихідні та святкові дні)

· перебудова організму і людських популяцій, що забезпечують можливість активної діяльності за різних умов характеру і змін навколишнього середовища

· цивілізований відпочинок, що забезпечується різними видами профілактики захворювань в стаціонарних умовах екскурсійно-туристичними заходами, в процесі занять фізичними вправами.

До специфічних засобів та методів оздоровчої рекреації відносяться: фізичні вправи невеликої інтенсивності, ігри, спілкування, ідеомоторна рухова діяльність.

Найбільш розповсюдженими формами оздоровчо-рекреаційної діяльності для всіх категорій та груп населення є:

- туристичні походи з нефорсованими фізичними навантаженнями;

- колективні виїзди та виходи на природу з метою активного відпочинку;

- відвідування спортивних змагань з видів спорту.

Узагальнюючи вищевикладене, слід усвідомити, що термін „рекреація” означає відтворення, відновлення. У контексті завдань психологічної допомоги рекреація часто розуміється як відпочинок із метою відновлення фізичних і психологічних показників. У діаналітичному ж підході цьому поняттю повертається первісний, глибший сенс - Відтворення Особистості. Яка ж спрямованість рекреаційно-оздоровчих занять? Збереження і зміцнення здоров'я державні органи країни розглядають як умову плідної професійної необхідності. Нині робиться все можливе для залучення громадян до оздоровчих занять фізичними вправами.

Фізична рекреація - вид фізичної культури, використання фізичних вправ, природних засобів, а також видів спорту у спрощених формах для активного відпочинку людей, отримання задоволення від рухових процесів, розваг, щоб перемкнутись з одного виду діяльності на інший, відволіктись від звичайних видів трудової та побутової діяльності

Фізична рекреація безпосередньо пов'язана із суміжними соціальними явищами. За способом проведення часу як компонент рекреації виокремлюють пасивну рекреацію, що спрямована на відновлення енергетичного ресурсу організму, і активну, що вимагає енергетичних витрат, а також види рекреації з фізичною і психічною домінантами. Дослідники відзначають, що поділ рекреації на активну і пасивну, або рекреацію з фізичною або розумовою домінантами є умовним, оскільки одна форма містить у собі елементи іншої (наприклад, туризм і екологічна освіта).

Рекреаційну діяльність можна розглядати як навички організації та проведення рухливих ігор і розваг, самостійних занять спортивними іграми (футбол, волейбол, бадмінтон) та іншими видами спорту (за вибором); проведення лижних прогулянок і туристських подорожей. Аналіз наукових публікацій свідчить, що у змістовному, функціональному і компонентному аспектах поняття «рекреація» і «відпочинок» збігаються настільки, що їх можна вважати синонімами, але це неправильно, оскільки вони мають різне змістовне навантаження, а також - різні функції в управлінні динамікою відновлення.

Фізична рекреація, як вид фізичної культури, є елементом життя людини, як форма - елементом здорового способу життя. Оздоровчо-рекреаційна рухова діяльність має певні переваги, оскільки існує багато її різновидів, форм проведення, зокрема вона включає елементи гри, розваги, змагання і надає широкі можливості для спілкування з природою, іншими людьми пізнанням культурної спадщини тощо. Цей напрям може стати поштовхом для формування здорового способу життя, активного саморозвитку і вдосконалення індивіда, зокрема, якщо людина використовує свій вільний час для проведення культурного дозвілля.

До форм організації і проведення оздоровчо-фізичної рекреації відносять: фізкультурно-спортивні розваги (купально-пляжний відпочинок, сонячні ванни, прогулянки); рекреаційний туризм (рибальський, мисливський, гірськолижний, альпінізм з неграничними навантаженнями тощо); самостійні (індивідуальні або групові) заняття фізичними вправами (ранкова гімнастика, ходьба, катання на велосипеді тощо), види спорту (волейбол, футбол, атлетична гімнастика тощо), рухливі ігри; танцювальну аеробіку (хіп-хоп, салса, латина, сіті-джем тощо); степ-аеробіку; фітнес-програми, що забезпечують здоров'я, повноцінний відпочинок, сприяють задоволенню потреб, пов'язаних із змістовними розвагами.

Надалі розглянемо більш детально фітнес та програми оздоровчих видів гімнастики, як невід'ємні елементи рекреації.

Фітнес (англ. fitness - пристосованість, здатність до витривалості) - це напрямок масової, спортивної й оздоровчої фізичної культури, який спрямований на покращення загального стану організму людини, його тренованість та здатність опиратись негативним впливам зовнішнього середовища шляхом виконання простих та комплексних вправ в музичному супроводі чи у визначеному такті, допомагає в корекції форм та маси тіла, дозволяє закріпити досягнуті результати.

Виділяють п'ять основних компонентів фітнесу: сила, витривалість, аеробні навантаження (серцево-судинна витривалість), гнучкість та загальна особиста гігієна (правильне харчування, розпорядок дня, відпочинок, особиста гігієна, гігієна навколишнього середовища та праці, тощо), що робить його практичною реалізацією науки «Валеології».

Фітнес - підхід, що не вимагає індивідуального підбору режиму виконання вправ, як у шейпінгу. Вправи виконуються до першого відчуття втоми. Фітнес об'єднує як внутрішній, так і зовнішній розвиток, впевненість у собі, правильне харчування і стиль життя, відсутність стресів і міцну імунну систему. Заняття фітнесом надзвичайно корисні, але багато людей потребують дозволу лікаря. Особливо це актуально для тих, чиє здоров'я далеко від ідеалу.

Існує безліч напрямків зміцнення здоров'я людини:

Фітнес напрямок Power & Stretching (сила + розтяжка) - це силовий напрямок на розвиток тонусу всіх великих м'язів з використанням гімнастичних палиць і вправ на гнучкість, що дає людині можливість мати красиве тіло.

Тренування на всі основні групи м'язів покращує форму стегон, сідниць, м'язів грудей, спини, пресу; підвищує силову витривалість, підтримує м'язи в тонусі. Систематичні тренування з обтяженням можуть значно знизити вміст жиру в організмі, а вправи на гнучкість знімають напругу в м'язах, сприяють загальній релаксації. Удосконалюючи гнучкість, зв'язки і м'язи стають більш еластичними, рухливими, що уповільнює процеси старіння, попереджує відкладення солей.

На початку ХХІ сторіччя найпопулярнішим видом техніки зміцнення тіла та розвитку гнучкості є йога. Це відбувається тому, що прихильники фітнесу зрозуміли, що для досягнення найвищих результатів необхідно сфокусуватись не тільки на концентрації тіла, але й на концентрації розуму.

І взагалі, йога - це не вправи, а дуже складний та незвичний для нас спосіб життя - це надзвичайно цікава та ефективна програма тренувань для досягнення балансу між тілом і розумом, розвитку гнучкості, сили та витривалості. Крім того, ця програма дозволяє набути відмінної фізичної форми, розвиває концентрацію й допомагає запобігти травматизму. Вона не має елементів містики й цілком ґрунтується на наукових принципах.

Йога - складова частина давньоіндійської народної медицини. Йога - дуже широке поняття, що включає одночасно й мету, і засоби досягнення цієї мети. Передовсім йога - це релігійно-філософська система. Суть світогляду йогів полягає в «з'єднанні» індивідуальної душі людини зі світовим духом, з абсолютною душею або Богом. 87 Своє життя йоги проводять в невпинному очищенні й вдосконаленні. І допомагає їм у цьому докладно розроблений комплекс фізичних вправ, контроль дихання, норми гігієни й харчування, а також відповідної етики. Можливість впливати на фізіологію за допомогою фізичних і психічних вправ заснована на давній вірі йогів у таємничу індивідуальну життєву силу - кундаліні, яка нібито дрімає в нижній частині хребта, де розташований один з найважливіших нервових центрів. Фізичні вправи, вважають йоги, здатні розбудити цю силу, і вона, піднявшись у верхні частини тіла й об'єднавшись із Праною - животворною силою, наділяє людину надприродною енергією. Для опанування цієї енергії Патанджали (який об'єднав вчення в єдину систему світогляду) розробив восьми сходинковий шлях «звільнення душі», освоюючи який, людина піднімається сходинка за сходинкою до досконалості.

Систему «йоги» поділяють на кілька видів: це Мантрайога, Хатха-йога, Лайя-йога, Раджа-йога.

У Мантра-йозі концентрація здійснюється за допомогою особливих слів і виразів (мантр), які при безперервному повторенні впливають на деякі процеси в центральній і вегетативній нервовій системі. Коріння цієї техніки сягає глибокого минулого - племінних чаклунів і заклиначів. При вдалому підборі мантри можна звільнити нервову систему від деяких процесів гальмування, що блокують її.

Основа Хатха-йоги - це асани і пранаями. Існує більше 500 поз, з яких 50 є основними. Виділяють 3 групи поз (асан):

1) для медитації (концентрації) і релаксації (розслаблення);

2) для зміцнення тіла, вони нормалізують роботу внутрішніх органів і хребта;

3) для очищення системи травлення.

На початковій стадії виконання асан може викликати неприємні відчуття. З часом асани стають зручними для концентрації. Вищим проявом самоконтролю в Хатха-йозі є досягнення стану анабіозу - тимчасового уповільнення або зведення до мінімуму життєвих процесів внаслідок зміни зовнішніх умов.

Мета Лайя-йоги - пробудження прихованої психічної енергії у вегетативній нервовій системі. Її основним засобом є медитація - розумова дія з метою введення психіки людини в стан поглибленої зосередженості, супроводжуване тілесним розслабленням, відсутністю емоційних проявів, відчуженістю від зовнішніх об'єктів. Об'єкти концентрації - специфічні слова (мантри), геометричні фігури (янтри), картини (даяти).

У Раджа-йозі, за процедурою і технікою, схожою з Лайяйогою, об'єкти концентрації пов'язані з вищими проявами свідомої діяльності людини. Раджа-йога покликана створити міст між свідомим і деякими несвідомими процесами психіки людини.

Фітнес-йога - це адаптований до європейського способу мислення вид хатха-йоги і один з найпопулярніших напрямів сучасного фітнесу. Поглиблюватися у вивчення древніх манускриптів необов'язково: асани і пранаяма подаються окремо від філософії. Головна перевага адаптованої йоги в тому, що вона набагато доступніша, ніж класична хатха. Початковий рівень фітнес-йоги включає в себе виконання лише тих асан, до яких фізично готовий учень. Якщо, наприклад, людина не може дотягнутися кінчиками пальців до власних ступень, вона виконує тільки пози, які даються йому без особливих проблем. На наступному етапі додаються складніші асани і т. д.

Є також програми, які недавно здобули визнання.

Однією з таких програм є пілатес. У методі пілатесу зібрані елементи різних напрямків фізичної культури - йога, акробатика, хореографія, але водночас він має загальні принципи, які зводять ці елементи в єдину систему. Цей метод удосконалення тіла, який був запропонований Джозефом (Йозефом) Пілатесом, спрямований на розтягування та зміцнення м'язів, покращення їх тонусу, виправлення постави, збільшення рівня розвитку гнучкості, відчуття рівноваги.

Система пілатесу включає в себе вправи для всіх частин тіла. Дана система вправ була розроблена на початку XX століття, але отримала найбільше визнання на початку XXI століття. В даний час пілатесом займаються понад 10 мільйонів людей по всьому світу.

Метод Пілатеса робить наголос на взаємодію розуму і тіла (англ. Body & Mind) при виконанні вправ. Виконання вправ Пілатес супроводжується концентрацією на дихальному ритмі, правильності виконання вправи і усвідомленням дії кожної вправи на ту чи іншу групу м'язів.

Пілатес зміцнює м'язи пресу, покращує баланс, координацію і знижує стрес. Вправи пілатесу безпечні і підходять для широкого вікового спектру. Пілатесом можна займатися як у фітнес-клубі, так і самостійно, удома.

Переваги пілатесу:

- розвиває кожен аспект фізичної форми: силу, витривалість, гнучкість, спритність, підвищує швидкість;

- покращує усвідомлення фізичної форми тіла;

- контроль над тілом;

- вчить правильній активації м'язів, коригує поставу;

- покращує роботу внутрішніх органів;

- підсилює обмінні процеси в організмі;

- фокусується на правильному диханні;

- допомагає в розслабленні і знятті напруги;

- підходить жінкам під час вагітності;

- допомагає досягти внутрішньої гармонії за допомогою здорового тіла.

Неможливо не згадати про стретчинг та калланетику. Калланетика - це комплекс вправ, розроблений американкою Каллан Пінкней. Це вправи для всіх частин тіла, які засновані на різних видах східних гімнастик і включають спеціальні дихальні вправи. Калланетика заснована на вправах на розтяжку і на статичних вправах. Основне завдання калланетики - навчитися керувати своїм тілом.

Стретчинг - комплекс вправ, заснований на розтягуванні м'язів. Завдяки стретчингу збільшується рухливість суглобів, м'язи стають еластичнішими і гнучкішими, менш схильні до травм і довше зберігають працездатність. Існує декілька видів стретчингу: м'який (м'яка розтяжка), глибокий (активний розвиток гнучкості), статичний (використання методів статичного навантаження) і динамічний (плавний перехід від однієї вправи до іншої). Стретчинг зазвичай включають у комплекс лікувальної гімнастики. У бодібілдінгу, наприклад, стретчинг дозволяє м'язам швидше відновитися після силових тренувань, у гімнастів збільшується амплітуда рухів. Стретчинг, що виконується під спокійну музику, ефективний для зняття стресу, зменшує втому, дає відчуття спокою. Стретчинг позитивно впливає на якість сну, зменшує ризик виникнення яких-небудь серцево-судинних захворювань, сприяє зменшенню артеріального тиску. Вправи на розтяжку є складниками антицелюлітних програм.

У повсякденному житті людині рідко доводиться ізольовано виявляти певну фізичну якість, або напружувати ізольовано одну групу м'язів. Як правило, всі системи функціонують комплексно. У зв'язку з цим врахування безсумнівних позитивних ефектів програм усіх представлених вище напрямків, призвело до поєднання методичних принципів кожного з них у комплексних тренувальних фітнес-програмах, які сьогодні отримали назву - функціональні тренування. У них застосовують вправи, які дають можливість одночасно розвивати силу, гнучкість, рівновагу тощо. У таких програмах, як правило, застосовуються найбільш природні для людини рухи - різновиди ходьби й бігу, присідання, нахили й повороти тулуба, що робить ці заняття доступними для будь-яких категорій населення. Передбачається, що саме програми цього напрямку отримають перспективний розвиток у найближчий період розвитку фітнес-індустрії.

Функціональний тренінг проводиться і як окреме тренування, і як доповнення до традиційного силового тренінгу. Ускладнення тренування відбувається не за рахунок збільшення ваги обтяження, а за рахунок ускладнення рухів за допомогою спеціального устаткування, зокрема кор-платформ (спеціальне пристосування для занять фітнесом в домашніх умовах, відмітна особливість якого - відсутність стабільного положення), босу (гумових півсфер), фітболів (гумових гімнастичних м'ячів), подушок балансувань Airex Balance Pad (подушок, виготовлених з м'якого «пінного» матеріалу) або силових тренажерів з вільною траєкторією виконання руху.

Звертаючись до сучасних тенденцій та мого особистого досвіду маю сказати що доволі чуткий відгук культури рекреації, ба навіть і сам її апогей вбачається і у кросфіт-русі. Під словом «Кросфіт» (Cross Fit) розуміється спортивний рух, заснований на філософії багатостороннього фізичного розвитку. Одночасно ця назва фітнес компанії, яку заснували в 2000 році спортсмени Грег Глассман і Лорен Дженай. Кросфіт-вправи поділяють на чисто фізкультурні, призначені для людей без професійної спортивної підготовки, і більш складні, які практикують підготовлені атлети в змагальних цілях.

Ідеологом цього спортивного напрямку є Грег Глассман, колишній професійний гімнаст. У деяких країнах (наприклад, в Канаді) кросфіт офіційно включений в програму занять для спецпідрозділів збройних сил, пожежних загонів. Існує навіть напрямок Cross Fit Kids, розроблений спеціально для дітей.

Експерти визначають кросфіт як систему підготовки, яка розвиває всі фізичні якості атлета ? витривалість, силу, швидкість, гнучкість, координацію. При цьому засоби досягнення цих якостей можуть бути самими різними. Заняття зазвичай включають в себе швидко змінюючи один одного колові тренування різної спрямованості.

Кросфіт-тренування відрізняються високою інтенсивністю, постійною зміною вправ і включають в себе елементи:

- важкої і легкої атлетики; - бодібілдингу;

- пауерліфтингу;

- фітнесу;

- класичної гімнастики;

- гирьового спорту.

Мета занять: розвинути фізичні якості, поліпшити працездатність серця, судин, дихальної системи, «навчити» організм швидко адаптуватися до зміни навантажень.

Основні правила тренінгу:

- максимум інтенсивності на кожному тренуванні;

- чим частіше тренування, тим краще;

- мінімум відпочинку між вправами (а краще ? його повна відсутність);

- зміна напрямку навантажень на кожному занятті.

Справжні прихильники цього фітнес-руху крім тренінгу в залі практикують кросфіт вдома, використовуючи віджимання, підтягування, стрибки, вправи на витривалість, спринтерський біг.

Кросфіт ? це ще й велике мережеве ком'юніті: щодня в Інтернеті спортсмени і тренери викладають нові тренувальні програми, статті та відео з техніки вправ, матеріали про правильне харчування для досягнення найкращих результатів.

Користь кросфіту полягає, в першу чергу, у всебічному фізичному розвитку. Така програма підійде будь-яким здоровим людям, але з певним рівнем фізичної підготовленості.

Перелічимо основні плюси цього популярного спортивного спрямування: - розвиток сили волі: кидати заняття на півдорозі, не закінчивши тренування ? проти правил кросфіту. Започатковане коло вправ (комплекс) потрібно обов'язково закінчити, а бажано ще й побити вчорашній рекорд. Уміння перебороти себе, зробити неможливе ? обов'язкова якість для справжнього спортсмена; - зниження маси тіла. Висока інтенсивність занять дозволяє швидко скинути зайву масу. За одне тренування спалюється приблизно 1000 калорій. Якщо при цьому ще і правильно харчуватися, результати не змусять себе довго чекати; - максимум ефекту за короткий час; - можливість занять як в групі, так і індивідуально; - розвиток витривалості і сили.

Сьогодні у кросфіту безліч шанувальників і фанатів. Міжнародні ігри проводяться з 2007 року ? число учасників змагань та спонсорів щорічно зростає.

Таким чином, оздоровчо-рекреаційна діяльність спрямована на зміцнення здоров'я, відновлення, заповнення вільного часу за допомогою специфічних форм та засобів рухової активності, що включають елементи розваги, цікавості.

Підкреслимо, що фізично активний спосіб життя сприяє не тільки поліпшенню індивідуального фізичного й психічного здоров'я, а також сприяє зміцненню соціальної згуртованості всього співтовариства й підвищенню його добробуту.

Дуже важливою є в даному сенсі фізична рекреація - вид фізичної культури, використання фізичних вправ, природних засобів, а також видів спорту у спрощених формах для активного відпочинку людей, отримання задоволення від рухових процесів, розваг, щоб перемкнутись з одного виду діяльності на інший, відволіктись від звичайних видів трудової та побутової діяльності

Однією із форм організації і проведення оздоровчо-фізичної рекреації є фітнес, напрямок масової, спортивної й оздоровчої фізичної культури, який спрямований на покращення загального стану організму людини, його тренованість та здатність опиратись негативним впливам зовнішнього середовища шляхом виконання простих та комплексних вправ в музичному супроводі чи у визначеному такті, допомагає в корекції форм та маси тіла, дозволяє закріпити досягнуті результати.

Фітнес об'єднує як внутрішній, так і зовнішній розвиток, впевненість у собі, правильне харчування і стиль життя, відсутність стресів і міцну імунну систему.

Список використаної літератури

фітнес оздоровча гімнастика рекреаційна

1. Організація та методика оздоровчої фізичної культури і рекреаційного туризму : навч. посіб. / О. М. Жданова, А. М. Тучак, В. І. Поляковський, І. В. Котова. - Луцьк : Вежа, 2000. - 248 с.

2. Фізична рекреація : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. фіз. виховання і спорту / Приступа Є. Н., Жданова О. М., Линець М. М. [та ін.] ; за наук. ред. Євгена Приступи. - Дрогобич : Коло, 2010. - 448 c.

3. Фізична рекреація : анот. бібліогр. покажч. друкованих видань трьома мовами [Електронний ресурс] / уклад. Ірина Свістельник. - Львів : [б. в.], 2 2013. - 78 с. (Серія „Інформаційне забезпечення фізичної рекреації, реабілітації і здоров'я людини", вип. 4). - Режим доступу: http://repository.ldufk.edu.ua/handle/34606048/621 10.

4. Хоули Эдвард Т. Оздоровительный фитнесс / Эдвард Т. Хоули, Б. Дон Френкс ; [пер. с англ. Аллы Ященко]. - Киев : Олимп. литература, 2000. - - 366 с. - ISBN 966-7133-37-0.

5. Амосов М. М. Роздуми про здоров' я / М. М. Амосов. - Київ :Здоров'я, 1990. - 168 с. - ISBN 5-311-00553-Х.

6. Жданова О. Основи проведення рекреаційно-оздоровчих занять / О. Жданова, І. Грибовська, М. Данилевич // Фізична рекреація : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. фіз. виховання і спорту / Приступа Є. Н., Жданова О. М., Линець М. М. [та ін.] ; за наук. ред. Євгена Приступи. - Дрогобич : Коло, 2010. - Ч. 2, розд. 2. - С. 154 - 211.

7. Луценко Д.Ю. Уровень физического и функцыонального состояния женщин, занимающихся фитнесом // Педагогіка, психологія та методико - біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць під ред. Єрмакова С.С. - Харків, 2001. №12.

8. Гумен В. Шейпінг в рекреаційно-оздоровчій діяльності / Василь Гумен // Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення : матеріали ІІІ міжрегіон. наук.-практ. конф. - Л., 2002. - С. 87-89.

Размещено на Allbest.ru