Методи і засоби покращення психофізичного стану і його вплив на здоров’я студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методи і засоби покращення психофізичного стану і його вплив на здоров'я студентів

Вступ

Соціально-економічні фактори, висока стресова напруга, екологічні умови і стиль життя сучасної студентської молоді обумовлює прогресивне зниження, в останні роки, рівня психофізичного стану й психосоціального здоров'я студентів [1; 3]. У зв'язку із цим особливу актуальність здобувають пошук найоптимальніших шляхів і методів зміцнення психофізичного стану молоді й розроблення оздоровчих програм, здатних забезпечити формування стійких установок на здоровий спосіб життя [2; 4].

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та розробити диференційовані методи оптимізації рухової активності студентів-медиків з урахуванням їхніх психофізичних особливостей. Визначити роль психофізичних вправ у формуванні фізичної підготовки майбутніх фахівців. Експериментально перевірити ефективність психофізичних вправ і їхній вплив на психофізичний стан і здоров'я студентів.

Аналіз досліджень і публікацій. Наукове обґрунтування психофізичної підготовки студентів, що навчаються в медичних ВНЗ України обумовлене, з одного боку, постійним ускладненням захворювань, удосконаленням методики лікування, переходом до реформування медицини, що пред'являє підвищені вимоги до рівня рухових, функціональних і психічних кондицій майбутніх медичних працівників, для ефективного оволодіння різними медичними спеціальностями, а з іншого -- об'єктивними труднощами рішення цих задач в умовах медичного ВНЗ. Результати наукових досліджень останніх років показують необхідність розроблення ефективних засобів впливу на організм, методики психофізичної підготовки студентів [8].

З огляду на це, завчасна підготовка молоді до обраної професійної діяльності, до окремих видів професійних робіт стала предметом пильної уваги як фахівців фізичного виховання, так і організаторів виробництва, працівників народної освіти [7]. Визнання важливості й необхідності психофізичної підготовки у системі фахової освіти надає ще більшої відповідальності теоретикам і практикам фізичного виховання за якість досліджень, що проводяться у цьому напряму [8].

Тому вивчення проблеми психофізичного стану і здоров'я студентів у ВНЗ медичного профілю, яка забезпечує необхідний рівень адаптації, зміцнення здоров'я й розвиток професійних, рухових і психофізичних можливостей студентів, є актуальним.

Таким чином, аналіз науково-педагогічної літератури показав, що існує багато моделей і схем упровадження психофізичного тренування у процес організації фізичного виховання з метою його оптимізації. Програми з використанням новітніх технологій освіти надають можливість досягти більшої ефективності порівняно з традиційними.

Виклад основного матеріалу

Проблема психофізичного стану і його вплив на здоров'я людей досліджувалася в роботах П. Будзема, В. Павлова, Л. Миколаєнка, Ю. Щербатих, О. Церковної та ін. У рамках зазначеної проблеми нами були визначені основні напрямки досліджень:

1) вивчення ефекту впливу різних типів і інтенсивності фізичних вправ на психічний стан і їхній оздоровчий ефект;

2) вплив психофізичних вправ на якість здоров'я і професійну підготовку.

У своїх дослідженнях використовуємо психофізичні вправи. Ідея розроблення таких вправ була закладена на початку XX ст. Пітером Доновіт, продовжена К. Дейнека. Наведемо декілька вправ, які виконуємо:

Вправа 1. Стоячи піднімаємо руки вгору і потягуємося, як після сну. Впускаємо в себе все чисте, світле, життєве, що є поза нами. Руки опускаються до плечей, потім знову піднімаються й опускаються, і так кілька разів. Досягаємо максимально високого і тонкого емоційного стану.

Вправа 2. Руки широким жестом розходяться від грудей уперед і в сторони: те, що ми отримали, ми повинні віддати іншим людям: мірою духовності людини є її здатність віддавати.

Вправа 3. Найкраще набувати навичок гармонійно повного дихання так: необхідно зручно сісти до спинки стільця, сидіти напружено, шию тримати вертикально, видихнути так, щоб майже одночасно опускалися груди і зменшувався об'єм живота, не дихати, поки приємно, потім подумати (або у думках повторювати), що під час неглибокого вдиху одночасно і напружено трохи випинається живіт і розширюються груди, а під час видиху -- груди опускаються і згодом втягується живіт.

Вправа 4. Дихати діафрагмою, поступово прискорюючи темп. Повторювати 8--22 разів, якщо дихання не спричиняє запаморочення.

Вправа 5. Після вдиху діафрагмою видихайте ривками (ударами черевного пресу) і кожного разу при короткому видиху вимовляйте «ча». Під час одного видиху зробіть кілька ривків підряд. Повторювати вправу під час 3--5--8 видихів.

Вправа 6. Почергове дихання діафрагмою так названо нами тому, що під час першого вдиху живіт випинається, а наступного втягується. Таким чином, діафрагма під час вдиху то опускається (живіт випинається), то піднімається (живіт втягується). Вдих і видих виконувати досить швидко. Повторювати 8--12 разів. При цьому почерговий вдих рахують як одноразове виконання.

Вправа 7. Нижньо-реберне або нижньо-діафраг- мальне дихання особливо корисне, коли треба подіяти на печінку, селезінку, нирки, систему травлення. Цей вид діафрагмального дихання можна виконати лежачи, як було зазначено вище, або стоячи і навіть під час спокійної ходьби. Дихати потрібно часто, наче імітуючи поглинання повітря рибою, яку викинуто на берег. Під час вдиху одночасно розширюються нижні ребра і трохи випинається живіт. Для контролю треба прикладати долоні до живота і ребер з одного боку.

Повторювати вправу від 6 до 20 разів. Але не до запаморочення. Це означає, що кількість повторів потрібно збільшувати поступово.

Тільки нормальне співвідношення кисню і вуглекислого газу в крові сприятливе для здоров'я. Правильним показником такого співвідношення є відчуття комфорту як у спокої, так і під час виконання фізичної і розумової праці. Результати наших досліджень підтверджуються даними фізіологів, які довели, що для збереження здоров'я і підвищення працездатності дуже важливо розвивати стійкість організму до кисневої недостатності. Пропонується цю стійкість удосконалювати та підвищувати вольовою затримкою дихання у вправах або поверхневим диханням у побуті.

Насамперед треба підкреслити, що рекомендації інших авторів із використання фізичних вправ для підвищення фізичної підготовленості й зміцнення психічного здоров'я суттєво відрізняються.

Основні характеристики фізичних вправ, що позитивно впливають на психіку [6]:

1) відсутність у системі вправ змагальних елементів;

2) помірні за інтенсивністю;

3) тривалістю 20--35 хв.;

4) регулярні, включені до тижневого графіку;

5) вправи, які виконуються із задоволенням.

Велике значення дотримання зазначених характеристик фізичних вправ має організація занять зі тренованими і нетренованими людьми й особами з факторами ризику розвитку тривожних і депресивних станів [9].

Треба зазначити, що мета, за якою більшість людей починають заняття фізичними вправами, як вважають значне число дослідників, пов'язані головним чином з наміром зміцнити своє здоров'я -- знизити вагу, запобігти серцево-судинним захворюванням, знизити тривожність, підвищити працездатність [4; 8]. Переважна більшість робіт свідчить, що як аеробні, так і анаеробні фізичні навантаження позитивно впливають на психічний статус. Причому позитивний ефект не залежить від того, що спостерігається в «аеробних» групах підвищення фізичної працездатності [10]. Деякі автори публікацій стверджують, що аеробне тренування дає суттєво більший психологічний ефект, ніж анаеробне [9].

Розроблені в останні роки вітчизняними авторами методики корекції відхилень психічного здоров'я припускають комбінацію аеробних і анаеробних видів рухової активності. Так, у осіб з високим ступенем тривожності поряд із психорегулюючими впливами передбачається використовувати елементи гри, що володіють тонізуючим ефектом, одночасно із циклічними навантаженнями, що підвищують рівень активації нервової системи [6; 8]. При розвитку депресивних станів, очевидно, важливі рухливі ігри, що надають функцію лідера або «шефську роль», можуть виявити позитивний психологічний ефект [7].

Усе вищевикладене, послужило підставою синтезу комплексу рекомендацій, найоптимальніших, на наш погляд, для зміцнення психічного здоров'я при змінах нервово-психічного статусу.

До загальних положень відносяться:

1) використання помірних і поступово зростаючих за інтенсивністю аеробних навантажень;

2) обов'язкове включення до комплексу вправ дихальної спрямованості, що в значній мірі компенсують явища енергодефіциту;

3) застосування комплексів релаксаційних вправ.

Висновки

Таким чином, психофізична підготовка позитивно впливає на психофізичний стан студен- тів-медиків на якість їхнього здоров'я і професійну підготовку. Впровадження психофізичної підготовки у практику фізичного виховання студентів обов'язкова для всіх спеціальностей, вона є одним із засобів формування всебічно розвиненої особистості, оптимізації фізичного і психофізіологічного стану студентів у процесі професійної підготовки.

Література

студент працездатність фізичний культура

1.Васильев В.Н. Здоровье и стресс / В.Н. Васильев. - М. : Знание,1991. - 212 с.

2.Губка П.І. Професійно-прикладна фізична підготовка студентів-медиків на основі оцінки рівня рухової та психофізичної підготовленості / П.І. Губка, О.В. Лупао., С.Г. Копчикова // Світ медицини та біології. - 2012. - №1. - С. 55-58.

3.Губка П.І. Вплив психофізичної підготовки на працездатність і інтелектуальну діяльність студентів / П.І. Губка // Імідж сучасного педагога. - 2011. - №6. - С. 31-34.

4.Дейнека К.В. 10 уроков психофизической тренировки / К.В. Дейнека. - М. : Физкультура и спорт, 1987. - 63 с.

5.Драчук А.І. Динаміка стану здоров'я студентів гуманітарних вищих закладів освіти / А.І. Драчук // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: 3б. наук. пр. - Харків : ХДАДМ (ХХГП), 2002. - № 22. - С. 23-28.

6.Макеева Л.М. Особливості проведення самостійної роботи на заняттях фізичного виховання в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Науковий часопис. НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 15. -С. 151-155.

7.Миколенко Л. Функціонуванні дослідження фізичної підготовки // Здоров'я та фізична культура. - 2005. - №17. - С. 2-3.

Размещено на Allbest.ru