Дефініційний аналіз поняття "здоровий спосіб життя"

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

Дефініційний аналіз поняття «здоровий спосіб життя»

Приймак Ганна Юріївна

старший викладач

кафедра здоров'я людей і фізичного виховання

Анотація

У поданій статті обґрунтовано актуальність проблеми здорового способу життя, пов'язаних з державною політикою, спрямованої на покращення здоров'я молоді України, яка, перш за все, реалізується у системі освіти й потребує розв'язання її певних теоретичних аспектів. Метою статті є здійснення дефініційного аналізу поняття «здоровий спосіб життя». Провідними методами обрано аналіз та систематизацію наукової літератури, зіставно-порівняльний аналіз, дефініційний аналіз поняття «здоровий спосіб життя». Розкрито логіку дефініційного аналізу поняття «здоровий спосіб життя». Представлено позиції, що є ґрунтовними у процесі аналітичного дослідження, а саме: 1) трактування здоров'я як сукупності соматичного здоров'я; фізичного здоров'я; психічного здоров'я; духовного здоров'я; 2) необхідність урахування у визначенні здорового способу життя всіх чинників, що впливають на нього й зумовлюють його розвиток. Репрезентовано дефініції поняття «здоровий спосіб життя» відповідно до провідних напрямів його дослідження, а саме, як- от: суспільного явища; цілісного світогляду; провідної суспільної цінності; ціннісної установки, орієнтації особистості на організацію здорової життєдіяльності; цілісного засобу життєдіяльності людей, спрямованого на гармонійну єдність фізіологічних, психічних і трудових функцій; діяльності, активності самої особистості, що забезпечує відносну єдність і узгодженість декількох рівнів життя людини: соціального, психологічного і фізичного; активної діяльності людей, спрямованої на збереження і поліпшення здоров'я; відсутності в житті людини шкідливих звичок.

Ключові слова: дефініція, дефініційний аналіз, здоров'я, здоровий спосіб життя, дефініції поняття «здоровий спосіб життя».

Вступ

Проблема формування здорового способу життя молоді України є актуальним викликом сьогодення, оскільки її розв'язання у значній мірі зумовлює майбутнє держави та подальше існування здорової нації. Тому окреслена проблема активно порушується на різних рівнях й, у першу чергу - на державному. Так в Законі України «Про освіту» (2017 р.) формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля подається як суттєва засада державної політики у сфері освіти (стаття 6), а також як суттєвий аспект мети повної загальної середньої освіти, що полягає у всебічному розвитку, вихованні і соціалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності (стаття 12) [14]. Отже важливість й актуальність проблеми формування здорового способу життя потребує її розв'язання на теоретичному й практичному рівнях. До того ж, суттєвим показником теоретичної й практичної розробленості й зрілості тієї або тієї проблеми є наявність і обґрунтованість її термінологічного апарату. При цьому у педагогічній теорії є поширеним явище чисельних різновидів тлумачення термінів, зростаюча нерегульованість процесу використання термінів (В. Краєвський, В. По- лонський). Ці ускладнення стосуються й феномену здорового способу життя. Отже, окреслені позиції актуалізують необхідність й доцільність дефініцій- ного аналізу поняття «здоровий спосіб життя».

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що науковці досліджують різні аспекти проблеми формування здорового способу життя особистості, а саме: обґрунтування її концептуальних засад (Г. Апанасенко, С. Бондаревський, Д. Давиденко, Л. Дробот, О. Дубограй, С. Кириленко); висвітлення аксіологічних аспектів здорового способу життя (Ю. Валентик, В. Копа, С. Лапаєнко, А. Мартиненко, В. Кузьменко, В. Полєський); розробка проблеми здорового способу життя у межах компетентнісного наукового підходу у контексті здоров'язбережувальної компетентності (Д. Воронін, О. Митчик, О. Сапожник, Ю. Танасійчук); трактування здорового способу життя у форматі валеонасиченого здоров'язбережувального простору ЗВО (С. Омельченко); розкриття зазначеного феномену у контексті педагогіки здорового способу життя (В. Оржеховська); різні питання формування здорового способу життя засобами фізичної культури (В. Білик, А. Зотов, І. Карпова, В. Корчинський, Л. Сущенко); обґрунтування й розробка гуманістично центрованої моделі формування здорового способу життя (В. Бобрицька). Проте, при такій ґрунтовній розробленості різних аспектів проблеми здорового способу життя, питання щодо цілісного розгляду сутності поняття «здоровий спосіб життя» є дослідженим недостатньо.

Метою статті є здійснення дефініційного аналізу поняття «здоровий спосіб життя». Завдання дослідження: на підставі узагальнення аналітичного огляду дефініцій поняття «здоровий спосіб життя» виокремити його суттєві властивості. Методи дослідження: аналіз та систематизація наукової літератури для з'ясування провідних напрямів дослідження феномену здорового способу життя, їх зіставно-порівняльний аналіз, дефініційний аналіз поняття «здоровий спосіб життя».

Виклад основного матеріалу

Ураховуючи обставину, що дефініційний аналіз є провідним методом дослідження у межах цієї статті, звернемося до етимології поняття «дефініція», яка пов'язана з англійським definition, що у перекладі означає «встановлення меж», «визначення». За словником української мови, «дефініція» - це «стисле логічне визначення, яке містить у собі найістотніші ознаки визначуваного поняття» [7, с.259]. Тобто, дефініцій- ний аналіз є логічною операцією, що спрямована на розкриття змісту певного поняття. Однак при цьому дослідницька увага загострюється лише на істотних ознаках, що мають бути достатніми для з'ясування його властивостей та відмежування від інших суміжних понять.

Отже, у представленій статті дефініційний аналіз буде спрямований на висвітлення суттєвих ознак феномену «здоровий спосіб життя». Представимо позиції, що будуть для нас ґрунтовними у процесі аналітичного дослідження.

Сучасне розуміння феномену «здоров'я», пов'язане з його трактуванням як сукупності соматичного здоров'я, що складає біологічну програму індивідуального розвитку і є станом органів і систем організму людини; фізичного здоров'я як рівня росту і розвитку органів і систем організму, що забезпечують адаптаційні реакції; психічного здоров'я як стану психічної сфери, що забезпечує адекватну по- ведінкову реакцію; духовного здоров'я як комплексу характеристик ціннісно-мотиваційної сфери життєдіяльності, що базується на системі цінностей, установок і мотивів поведінки індивіда у суспільстві [5].

У визначенні здорового способу життя необхідно ураховувати всі чинники, що впливають на нього й зумовлюють його розвиток. Це «потребує врахування не тільки виробничої, але й соціальної, політичної сфери, сфери дозвілля, побуту, суспільної психології, єдності матеріальної і духовної діяльності людини, характеру людських стосунків, ціннісних настанов, помислів, моралі, мотивів поведінки»(В. Троянський) [11, с. 37].

Відтак, беручи до уваги окреслені позиції, перейдемо до розгляду конкретних дефініцій здорового способу життя у контексті психолого-педагогічних досліджень різного рівня й напряму.

Певні науковці розкривають поняття «здоровий спосіб життя», беручи до уваги суспільний рівень цього феномену. Так В. Водоп'янов розкриває поняття «здоровий спосіб життя» як «особливу суспільну цінність, яка є основою активності особистості як міри діяльності, сутнісної соціальної якості, яка виявляє високий ступінь «включеності» індивіда в суспільні стосунки» [13, с. 55]. А. Ізуткін й А. Степанов визначають здоровий спосіб життя як «типові й суттєві для цієї суспільно-економічної формації форми життєдіяльності людини, що зміцнюють адаптивні можливості організму людини, сприяють повноцінному виконанню нею соціальних функцій і досягненню активного довголіття» [8, с. 6].

Маємо констатувати, що одним із більш суттєвих наукових напрямів щодо дослідження проблеми здорового способу життя є студіювання її аксіологічних аспектів (Ю. Валентик, В. Копа, С. Лапаєнко, А. Мар- тиненко, В. Кузьменко, В. Полєський), пов'язаних з ціннісними установками, орієнтаціями особистості на організацію здорової життєдіяльності. Так С. Ла- паєнко у своєй дисертаційній розуміє здоровий спосіб життя «...як психологічну спрямованість (установку) на розумну організацію власного життя, єдність фізичних, психічних і духовних функцій, що максимальною мірою зберігає і зміцнює здоров'я і є основною умовою забезпечення нормального розвитку і продуктивної життєдіяльності людини і гармонії з суспільством і природою» [3, с. 34.].

Уважаємо, що важливим у дослідженні здорового образу життя є праксіологічний напрям. У форматі цього підходу здоровий спосіб життя є діяльністю, активністю самої особистості, що забезпечує відносну єдність і узгодженість декількох рівнів життя людини: соціального, психологічного і фізичного (Ю. Лисицин, А. Сахно) [4].

Відомі наукові позиції, відповідно до яких здоровий спосіб життя є цілісним засобом життєдіяльності людей, що відповідає генетично обумовленим типологічним особливостям людини, конкретним умовам життя і спрямований на формування, збереження та зміцнення здоров'я й на повноцінне виконання людиною її соціально-біологічних функцій (Е. Вайнер) [12].

Низка дослідників (В. Сутула, С. Футорний, Б. Чумаков) пов'язують феномен здорового способу життя з діяльністю по збереженню здоров'я. Так В. Сутула під здоровим способом життя розуміє активну діяльність особистості, спрямовану на збереження і покращення здоров'я рекреаційними та реабілітаційними засобами, вдосконалення резервних можливостей організму, забезпечуючи успішне виконання людиною її соціальних, професійних функцій, незалежно від ситуації [9].

Доповнює останній напрям позиція щодо відсутності у межах здорового способу життя шкідливих звичок (С. Канішевський, Р Раєвський). Науковці у монографії «Здоров'я, здоровий і оздоровчий спосіб життя студентів» подають дефініцію здорового способу життя - як сформованого виду життєдіяльності, що забезпечує заощадження його здоров'я, профілактику захворювань і негативних звичок людини [6].

Отже нами було наведено певні дефініції поняття «здоровий спосіб життя". Проте існують підходи до розгляду окресленого феномену у складі більш ємких понять. На початку ХХІ ст. низка науковців починає досліджувати проблему здорового способу життя у межах культурологічного підходу (В. Гора- щук, Г. Кривошеєва, Ю. Мельник, А. Халацан). При цьому дослідники пов'язують здоровий спосіб життя з культурою здоров'я. Так Г. Кривошеєва трактує культуру здоров'я «як якісне утворення особистості, що виявляється в єдності духовних, біологічних, психологічних і соціальних факторів, що визначають спосіб життя й гуманістичний смисл буття» [2, с.7].

Варто також звернути увагу на науковий напрям, пов'язаний із розробкою проблеми здорового способу життя у межах компетентнісного наукового підходу у контексті здоров'язбережувальної компетентності (Д. Воронін, В. Бобрицька, О. Митчик, О. Сапожник, Ю. Танасійчук). Одним із останніх досліджень цієї проблематики є праці Ю. Танасійчук, у яких дослідниця доводить, що здоров'язберігаюча компетентність є складним новоутворенням, що поєднує професійний і особистісний аспекти, змістовно і функціонально пов'язані з іншими особистісними базовими утвореннями, якостями і характеристиками, насамперед - професіоналізмом, культурою здоров'я і фізичною культурою, професійною компетентністю; зумовлює сформованість особистісної і соціально-професійної зрілості та позиції вчителя [10].

здоровий життя освіта

Висновки

Аналіз різних дефініцій поняття «здоровий спосіб життя» дозволяє констатувати значну варіативність у його трактуванні на суспільному, особистсісному й індивідуальному рівнях. Проте при цьому варто зауважити, що науковці у своїх дефініціях поняття «здоровий спосіб життя» не заперечують один одного, а висвітлюють різні аспекти цього феномену суголосно до сучасного розуміння здоров'я як сукупності соматичного здоров'я; фізичного здоров'я; психічного здоров'я; духовного здоров'я. Отже, на підставі здійсненого дефініційного аналізу поняття «здоровий спосіб життя», а також, беручи до уваги позиції В. Бобрицької [1], виділимо суттєві ознаки розглянутого поняття. Відтак «здоровий спосіб життя» - це: суспільна цінність; особистісна установка; вид і спосіб діяльності; форма матеріальної і духовної життєдіяльності; вияв усвідомленої активності особистості у виконанні біологічних і соціальних функцій; досягненні довголіття; життєдіяльність людини із зміцнення здоров'я, запобігання шкідливих звичок.

Список використаної літератури

Бобрицька В. І. Формування здорового способу життя у майбутніх учителів: Монографія / В. І. Бобрицька. - Полтава: ТОВ «Поліграфічний центр Скатейк», 2006. - 432 с.

Кривошеева Г. Л. Формування культури здоров'я студентів університету: автореф. дис. ... канд. пед. наук.: 13.00.04 / Г Л. Кривошеева - Луганськ, 2001. - 20 с.

Лапаєнко С. В. Формування ціннісних орієнтацій старших підлітків на здоровий спосіб життя: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / Лапаєнко Світлана Володимирівна. - Київ, 2000. - 207 с.

Лисицин Ю.П., Сахно А.В. Здоровье человека - социальная ценность / Ю.П.Лисицин , А.В.Сахно. - М.: Мысль, 1989. - 270 с.

Поташнюк РЗ. Психогігієна: Навч. посібн. / РЗ.Поташнюк // Волин. держ. ун-т ім. Л.Українки. - Луцьк: Надстря, 2000. - 62 с.

Раевский РТ. Здоровье, здоровый и оздоровительный образ жизни студентов / РТ.Раевский, С.М.Канишевский.- Одесса: Наука и техника, 2008. - 556 с.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І.К.Білодіда. - К.: Наукова думка, 1970 - 1980. - Том 2, 1971. - С. 259.

Степанов А.Д. Критерии здорового образа жизни и предпосылки его формирования / А. Д.Степанов, Д. А. Ізуткін // Советское здравоохранение. - 1981. - № 5. - С. 6 - 10.

Сутула В.О. Фактори, які визначають ставлення студентів до здорового способу життя / В.О.Сутула // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: збірник наукових праць / гол. редактор Г П.Шевченко. - Вип.2 (43). - Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2011. - С. 166 - 171.

Танасійчук Ю.М. Сутність категорії «здоров'язберігаюча компетентність» в умовах педагогічного процесу у ВНЗ [Електронний ресурс]. - URL: dspace.udpu.org.ua:8080

Троянский В. А. Методологические проблемы комплексного исследования проблемы здорового образа жизни / В.А.Троянский // Философские вопросы медицины и биологии. - К., 1990. - Вып. 17.- С. 37 - 45.

Вайнер Э.Н. Валеология: Учебник для вузов. 2001. - М.: Флинта: Наука,. 2001. - 416 с.

Водопьянов В. И. Активный, здоровый образ жизни и нормология // Методологические и социальные проблемы медицины и биологии - 1986. - Вып. 6. - С. 84 - 95.

Размещено на Allbest.ru