Пропозиції щодо використання елементів екіпірування військовослужбовців в умовах радіаційного і хімічного зараження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Пропозиції щодо використання елементів екіпірування військовослужбовців в умовах радіаційного і хімічного зараження

Г.Б. Гишко

Надано пропозиції щодо підготовки військовослужбовців до дій в умовах радіаційного і хімічного зараження, а також ефективного використання елементів їх екіпірування. Сформовано пропозиції, які можуть знайти своє відображення під час реалізації Програми створення комплексу бойового екіпірування військовослужбовця Збройних Сил України.

Ключові слова: засоби індивідуального захисту, комплекс бойового екіпірування, загальновійськовий захисний комплект, засоби індивідуального балістичного захисту, радіаційне і хімічне зараження.

Постановка проблеми. Сучасний стан засобів індивідуального захисту та зростання вимог до захисту військовослужбовців під час виконання завдань в умовах застосування противником звичайної зброї та зброї масового ураження, а також впливу факторів, що можуть виникнути внаслідок руйнувань (аварій) на потенційно небезпечних об'єктах, значно розширюють можливості захисту військовослужбовців і в той же час потребують додаткового розгляду питань з підготовки військ до їх комплексного використання. хімічне зараження екіпірування захист

Викликає занепокоєння той факт, що посадові особи, на яких покладаються питання підготовки військовослужбовців до застосування засобів індивідуального захисту, не мають єдиного розуміння та погляду на порядок застосування зазначених засобів.

Усе це зумовлює необхідність виробити єдині підходи до використання засобів індивідуального захисту з урахуванням умов обстановки, в яких можуть опинитися військовослужбовці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Аналіз існуючих засобів індивідуального захисту провідних країн світу [1, 2], Концепції створення комплексу бойового екіпірування (КБЕ) військовослужбовця Збройних Сил України [3] та існуючого стану екіпірування військовослужбовців Збройних Сил України дозволив зробити висновок, що він не повною мірою відповідає вимогам сучасної збройної боротьби і не дозволяє якісно вирішувати завдання, зокрема здійснення захисту в ійськов ослужб овця.

Одним із таких недоліків є те, що у чинних документах, які регламентують порядок використання загальновійськового захисного комплекту (ЗЗК) [4], не визначено порядок та правила його застосування у комплексі із засобами балістичного захисту (захисний шолом, бронежилет).

Метою статті є розгляд можливих варіантів комплексного використання елементів екіпірування військовослужбовців в умовах радіаційного, хімічного зараження та вироблення пропозицій щодо змісту підготовки військовослужбовців до дій у зазначених умовах з урахуванням існуючого стану забезпечення підрозділів; надання пропозицій, які можуть знайти своє відображення під час реалізації Програми створення комплексу бойового екіпірування військовослужбовця Збройних Сил України.

Виклад основного матеріалу.

Індивідуальний захист став невід'ємною умовою при екіпіруванні військовослужбовця. До складу сучасного екіпірування входить набір засобів, які за функціональними умовами можна об'єднати у п'ять систем, зокрема:

система ураження (стрілецька зброя, засоби ближнього бою, піротехнічні засоби);

система захисту [засоби індивідуального балістичного (броньованого) захисту, засоби захисту від уражаючих чинників зброї масового ураження і нелетальної зброї, засоби попередження про небезпеку];

система енергозабезпечення (зарядні пристрої, джерело живлення, засоби перетворення і передачі електроенергії, засоби контролю працездатності компонентів системи);

система управління (засоби зв'язку, засоби розвідки, засоби розпізнавання, засоби обробки і відображення інформації, засоби орієнтування та навігації);

система життєзабезпечення [індивідуальне бойове спорядження (ремінно- плечова система та засоби захисту кінцівок - налокітники, наколінники тощо), інженерні засоби, речове майно, продовольство, медичні засоби та засоби моніторингу фізіологічного стану військовослужбовця].

Наявність зазначених систем відповідає умовам перебування військовослужбовця та вимогам, що висуваються до нього під час виконання бойових завдань.

Виходячи з того, що предметом, який розглядається у статті, є дії військовослужбовців в умовах РХ зараження, інтерес викликає система захисту військовослужбовця від уражаючих чинників зброї масового ураження (ЗМУ) та наслідків руйнувань (аварій) на потенційно небезпечних об'єктах у комплексі із засобами балістичного (броньованого) захисту.

Комплексність використання засобів захисту пояснюється тим, що під час знаходження в умовах зараження не виключається ймовірність впливу на військовослужбовців звичайних видів зброї.

Основним завданням комплексного використання засобів екіпірування є підвищення бойової ефективності військовослужбовця під час виконання поставлених завдань, яке досягається вирішенням значної кількості завдань, зокрема це всебічний захист від уражаючих факторів різних видів зброї [3].

Саме ця обставина змушує приділяти питанням комплексного використання засобів захисту відповідну увагу.

На варіанти комплексного використання засобів індивідуального захисту впливатиме багато факторів, серед яких такі, як:

умови застосування засобів

індивідуального захисту (органів дихання та шкірного покриву людини);

характер та обсяг завдань, які необхідно виконувати військовослужбовцям;

час виконання завдань (знаходження) в умовах радіаційного, хімічного, біологічного зараження;

можливості забезпечення дій підрозділів з питань радіаційного, хімічного, біологічного захисту;

наявність матеріальних засобів, які за необхідності будуть витрачені для укомплектування підрозділів за умови неможливості подальшого використання зараженого обмундирування, спорядження тощо.

Зважаючи на той факт, що засоби балістичного захисту в бойових умовах є засобами постійного носіння військовослужбовцями, необхідно додаткового розглянути порядок використання засобів захисту періодичного використання. Саме до таких засобів належить загальновійськовий захисний комплект.

До умов застосування ЗЗК можна віднести його використання завчасне та у разі безпосередньої загрози впливу уражаючих факторів зброї масового ураження (зараження або забруднення).

У разі завчасного використання ЗЗК повинні бути враховані характер та обсяг завдань, які необхідно виконувати військовослужбовцям. Так, у випадках подолання заражених ділянок місцевості на відкритій техніці (без тентів) та тій, що не має засобів колективного захисту, а також у пішому порядку засоби індивідуального захисту переводяться у бойове положення. У цьому разі загальновійськовий захисний комплект одягається військовослужбовцями поверх екіпірування та спорядження у вигляді плаща, одягнутого в рукави.

За необхідності подолання у пішому порядку місцевості, що заражена крапельно- рідкими отруйними речовинами, з високою рослинністю або вкритою глибоким снігом доречно буде одягнути ЗЗК у вигляді комбінезона, але без розміщення спорядження зверху комплекту. Цей спосіб застосування засобів захисту зменшить необхідний обсяг проведення часткової спеціальної обробки обмундирування та спорядження після виходу із зони зараження.

Такий же самий підхід можна застосувати за потреби виходу особового складу з техніки на місцевість, що заражена стійкими отруйними речовинами типу Ві-Екс (Vx), Зоман (GD), Іприт (HD).

Підготовка до дій у випадках, наведених вище, здійснюється під час навчання та виконання військовослужбовцями нормативу з РХБ захисту № 4 [4].

У разі необхідності тривалого виконання завдань на зараженій місцевості та проведення заходів з ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ (роботи з порятунку, евакуації людей, спеціальне оброблення озброєння та військової техніки, матеріальних засобів тощо) засоби індивідуального захисту доцільно використовувати у випадку, коли засоби індивідуального бронезахисту та захисту кінцівок, інші елементи екіпірування будуть знаходитися зверху захисного одягу. Це пояснюється тим, що за таких умов велика кількість елементів спорядження може знадобитися військовослужбовцю і він повинен мати зручний та легкий доступ до них.

Підготовка військовослужбовців до дій у наведеному випадку здійснюється під час навчання та виконання нормативу з РХБ захисту № 4 за командою “Захисний комплект одягнути. Гази” [4].

По закінченні виконання робіт з порятунку, евакуації, спеціального оброблення тощо має бути передбачено проведення повної спеціальної обробки обмундирування, спорядження, засобів індивідуального захисту, санітарної обробки особового складу, а за браком необхідного для цього часу - збирання та заміна зараженого майна.

У випадках безпосередньої загрози впливу уражаючих факторів ЗМУ, загрози зараження або забруднення шкірних покривів людини, обмундирування, спорядження, екіпірування загальновійськовий захисний комплект переводиться у бойове положення за сигналами оповіщення “Радіаційна небезпека”, “Хімічна тривога” або за командами. У цьому разі правильним буде одягання загальновійськового захисного комплекту поверх екіпірування військовослужбовця.

Підготовка до дій у зазначених умовах здійснюється під час навчання та виконання військовослужбовцями нормативів з РХБ захисту № 7 та № 8 [4].

Ергономіка є ще одним ключовим фактором, особливо якщо враховувати різну будову тіла, не кажучи вже про зростаючу кількість військовослужбовців-жінок [1]. Саме тому навчання військовослужбовців екіпіруванню під час завчасної підготовки до дій в умовах зараження у тих випадках, коли засоби балістичного захисту розміщуються поверх ЗЗК, повинно містити питання про правильне їх припасування (підгонку) безпосередньо на людині. Норматив з РХБ захисту № 4 виконання заходів щодо підгонки екіпірування не передбачає [4].

За будь-яких варіантів застосування засобів індивідуального захисту знімання загальновійськового захисного комплекту та протигаза має здійснюватися із суворим дотриманням заходів безпеки, щоб не допустити торкання відкритими ділянками тіла зовнішньої (зараженої) сторони екіпірування та спорядження військовослужбовця.

Набутий практичний досвід комплексного використання засобів захисту дав можливість виробити ще одну пропозицію. Зважаючи на те, що обсяг поверхні військовослужбовця значно збільшується за умови, коли всі елементи екіпірування залишаються на ньому, розмістити цей обсяг під ЗЗК стає вкрай складно. Рухи військовослужбовців у ЗЗК, який було підібрано за існуючою методикою (відповідно до зросту людини), сковуються, що призводить до передчасного зморення та виснаження. Отже, пропонується використання існуючого ЗЗК, при цьому захисний плащ ОП-1 для забезпечення військовослужбовців має бути на один розмір більшим відповідно до прийнятих ростових розмірів.

Проаналізувавши вимоги [4] та раніше розроблені методичні рекомендації [5, 6, 7], врахувавши сучасний стан та вимоги щодо забезпечення військовослужбовців [1, 2, 3], автори статті зазначають, що виникає необхідність доповнити алгоритм дій військовослужбовця після виконання завдань в умовах РХБ зараження, а саме порядком зняття засобів захисту та екіпірування.

Так, пропонується на вихідному рубежі після спеціальної обробки індивідуальної зброї обов'язково проводити часткову спеціальну обробку спорядження, яке у подальшому разом зі зброєю має бути переміщено у навітряну сторону для недопущення повторного зараження від загальновійськового захисного комплекту під час його зняття.

Висновки

Урахування та впровадження у практику підготовки особового складу пропозицій щодо комплексного використання елементів екіпірування військовослужбовців в умовах радіаційного і хімічного зараження дасть можливість: підвищити ефективність їх захисної дії; створити сприятливі умови для виконання поставлених бойових завдань; забезпечити необхідну безпеку після виходу із зони (районів) зараження; виробити обґрунтовані рішення для реалізації Програми створення комплексу бойового екіпірування військовослужбовця Збройних Сил України.

Список використаних джерел

1. Досвід застосування збройних сил провідних країн світу [Текст]. - Київ : ГКЦ, 2014. - 108 с.

2. Бойова екіпіровка : розробки та виробництва ЦНИИТОЧМАШ (засоби індивідуального захисту, ураження, управління, життєзабезпечення та енергозабезпечення тощо) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.tsшitochmash.m/category/боевая- экипировка/. - Назва з екрана.

3. Про затвердження Концепції створення комплексу бойового екіпірування військовослужбовця Збройних Силах України [Текст] : наказ Міністерства оборони України від 10.12.2014 р. № 876. - Київ : МО України, 2014. - 9 с.

4. Про затвердження Нормативів з радіаційного, хімічного, біологічного захисту для військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Міністерства оборони України та Збройних Сил України [Текст] : наказ Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України № 55 від 09.02.2018 р. - Київ : МО України, ГШ ЗС України, 2018. - 115 с.

5. Посібник сержанта військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту [Текст] / за заг. ред. А. І. Баталова. - Харків : ХІТВ, 2005. - 304 с.

6. Руководство по эксплуатации средств индивидуальной защиты [Текст]. - Москва : Воениздат, 1988. - Ч. 2. - 216 с.

7. Організація тренувань із захисту від зброї масового ураження у вищому військовому навчальному закладі [Текст] : навч.-метод. посіб. / Г. Б. Гишко, Г. Б. Корзанов, Е. О. Кочанов та ін. - Харків : ХУПС, 2005. - 96 с.

Размещено на Allbest.ru