Системи моніторингу охорони праці у країнах Європейського Союзу

Наведено результати дослідження систем моніторингу у сфері охорони праці в країнах Європейського Союзу. Здійснено класифікацію систем за сферами та об'єктами моніторингу. Висвітлено результати кореляційного аналізу, що дозволив виявити сутнісні особливості, переваги та недоліки національних систем моніторингу, що діють в ЄС.

Ключові слова: системи моніторингу, охорона праці, державне регулювання охорони праці, безпека виробничих процесів, умови праці, функції держави.

The article presents the results of the occupational health and safety monitoring systems in the states of the European Union research. The classification of systems by monitoring field and object is done. The results of correlation analysis that has allowed to establish special aspects, advantages and disadvantages of national monitoring systems of EU countries are highlighted.

Key words: monitoring systems, occupational safety and health, state regulation of occupational safety and health, productive process safety, labor conditions, state functions.

Моніторинг впливу виробничих факторів на безпеку та здоров'я людини інтенсивно розвивається в усьому світі як міждисциплінарний науковий напрям. Його мета - збереження життя та здоров'я працівників у процесі виробничої діяльності. Основу всіх організаційно-технічних заходів із забезпечення безпеки праці повинні скласти всебічний комплексний аналіз та оцінювання потенційного ризику та загрози нещасних випадків.

Створення національної системи моніторингу професійних ризиків може стати новим ефективним інструментом запобігання травматизму та збереження здоров'я працівників на вітчизняних підприємствах. Моніторинг необхідний як на національному рівні для визначення найбільш небезпечних секторів економіки (вугільна промисловість, будівництво, сільське господарство, транспорт тощо), так і в окремих підприємствах та організаціях для визначення технічних, технологічних, поведінкових, екологічних, економічних та культурних факторів травматизму на робочих місцях. Знання цих факторів повинно привести дослідників та спеціалістів з безпеки праці до зміни методів роботи, умов праці, виявлення нових інструментів усунення загроз.

Актуальною в цьому зв'язку є можливість вивчення та творчої адаптації підходів до організації національних систем моніторингу в зарубіжних країнах, у першу чергу в державах Європейського Союзу. У країнах ЄС існує широкий спектр підходів до моніторингу охорони праці для описання ситуації на різних рівнях - від компаній до національних оглядів. Завдання визначення потреб та встановлення пріоритетів у дослідженнях професійного травматизму та захворюваності є комплексним та включає значну кількість напрямів.

Проблеми державного регулювання у сфері охорони праці традиційно привертають увагу фахівців у галузі науки державного управління. Окремі її аспекти досліджували Г. Атаманчук, В. Гаращук, В. Жернаков, В. Костилев, Т Маматова, М. Осійчук, Н. Нижник, О. Полінець, В. Собченко, О. Сушинський, Г. Чанишева, В. Шестак та ін.

Незважаючи на наявність численних публікацій, присвячених аналізу проблем, що існують у галузі охорони праці, дослідженню наявних підходів до організації ефективних національних систем моніторингу охорони праці було приділено недостатньо уваги, що зумовлює необхідність подальших наукових досліджень.

Основне завдання дослідження полягає в тому, щоб представити увесь спектр систем моніторингу охорони праці в країнах - членах ЄС, виявити їх можливості, сильні та слабкі сторони з метою розроблення рекомендацій із формування та оптимізації системи охорони праці в Україні.

Моніторинг - це цілеспрямована діяльність, пов'язана з постійним або періодичним спостереженням, оцінюванням та прогнозуванням стану об'єкта (процесу, явища, системи) спостереження з метою його розвитку в бажаному напрямі. Інше найбільш загальне визначення моніторингу - аналітична система спостереження. Стратегічні цілі моніторингу зосереджено на дослідженні, контролі, попередженні, інформаційному розповсюдженні та навчанні.

Охорона праці (далі - ОП) (англ. occupational health and safety / occupational safety and health) -- це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності [2].

Гігієна та безпека праці - умови та фактори, які впливають чи можуть вплинути на стан здоров'я та безпеку співробітників або інших працівників (включно з тимчасовими працівниками та персоналом підрядника), відвідувачів або інших осіб на місці виконання робіт. Система управління ОП - це частина загальної системи управління, що спрямована на ідентифікацію небезпек, оцінювання й управління ризиками у сфері професійної безпеки та здоров'я, що пов'язані з діяльністю організації. Система охоплює політику та цілі в галузі ОП, організаційну структуру, процедури та ресурси для розроблення, упровадження, досягнення, аналізу та підтримки в робочому стані політики організації у сфері ОП [1].

Організація збирання, аналізу, оцінювання, передавання, розповсюдження та використання інформації здійснюється в межах відповідних систем моніторингу.

Система моніторингу - сукупність елементів, узаємодія яких забезпечує виконання моніторингових процедур. До елементів структури системи відносяться:

- суб'єкти моніторингу;

- комплекс моніторингових показників;

- інструментарій та інструменти моніторингової діяльності;

- моніторингова діяльність.

Процедура моніторингу (моніторингова діяльність) у системі управління ОП повинна включати якісні та кількісні вимірювання та оцінювання стану безпеки та умов праці, що виконуються з метою отримання інформації щодо стану та ефективності роботи системи в цілому.

Комплексом моніторингових показників виступає сукупність первинних та вторинних даних, що забезпечують цілісне уявлення щодо стану суб'єкта, а також щодо якісних та кількісних змін цього стану.

Існує два основних критерії якості, що характеризують зміст систем.

Перший - наскільки повно система моніторингу здатна відслідковувати найбільш суттєву інформацію. Іншими словами, якість систем спостереження залежить від того, наскільки важливу інформацію вони здатні представити. Задля забезпечення достовірних результатів система моніторингу повинна бути побудована та ґрунтуватися на надійних теоретичних принципах, а також функціонувати в умовах реальної дійсності. Вона повинна мати чітку теоретичну базу, здатність до максимальної інтеграції з іншими системами, а її сильні та слабкі сторони повинні бути зрозумілими.

Другий - наскільки система спостереження є корисною для профілактики. Корисність системи спостереження визначається відповідно до її здатності оцінювати проблеми, яких можна уникнути або, принаймні, які можна зменшити. Зрозуміло, що корисність системи спостереження залежить від кількості та якості даних, що збираються. Крім того, рейтинг “корисності” передбачає багато інших аспектів. Ідеться про здатність до інтеграції з будь-якими потенційними системами профілактики, про сприйнятливість, специфічність, показовість, своєчасність, простоту, гнучкість та прийнятність.

Для відповіді на ці та інші запитання було проведено дослідження національних систем моніторингу, що діють у країнах Євросоюзу. Джерельною базою слугували дані, представлені національними та загальноєвропейськими органами та організаціями [3-6]. Дослідження включали загальні характеристики та описи двадцяти трьох національних систем та статистичний аналіз отриманих даних. Оцінювались цілі та сфери моніторингу, зміст систем, методи та засоби збирання інформації, можливості її використання на міждержавному рівні тощо.

Зміст систем моніторингу ОП оцінювався за наявністю / відсутністю в їхній структурі таких даних:

- показників, що характеризують стан правової бази, розвиненість інфраструктури, кадрову забезпеченість спеціалістами служб ОП (альтернативне формулювання - індикатори передумов ОП);

- показників, що характеризують умови праці (індикатори умов праці) та функціональний стан працівника: індикатори фізичних, фізико-хімічних, та ергономічних впливів, психоемоційних факторів, режимів робочого часу, способу життя працівника;

- показників, що характеризують вплив умов праці на гігієну та безпеку (індикатори результатів функціонування систем ОП): індикатори виробничих травм, професійних захворювань, професійної смертності, професійної недієздатності; пов'язаних з роботою проблем зі здоров'ям. Повний перелік включав понад 100 показників.

Результати огляду національних систем продемонстрували різноманітність підходів, що існують у країнах ЄС щодо цілей, методологій та використання результатів моніторингу. Різні системи моніторингу охоплювали:

- контроль результатів, таких як погіршення здоров'я, нещасні випадки та професійні захворювання;

- опис виробничих умов, включно зі схильністю до певних ризиків, умови праці, робочі процедури, категорії та статус зайнятості працівників;

- контроль стану безпеки та умов праці на рівні підприємства (компанії);

- звіти щодо виконання підприємствами вимог безпеки тощо.

У низці країн спостереження та контроль умов праці та вимог безпеки здійснювався у вигляді двох або змішаних систем моніторингу.

Наявність значної кількості різних систем моніторингу привела до необхідності їх певного впорядкування. Статистичний аналіз параметрів, особливостей та призначення систем моніторингу продемонстрував, що, незважаючи на значний діапазон показників, вони можуть бути агреговані в три укрупнені групи, які в цілому відбивають основні інформаційні можливості, особливості та характеристики цих систем.

Група 1. Системи моніторингу стану виробничого середовища та умов праці.

Група 2. Системи моніторингу змісту та організації робіт із забезпечення безпеки та умов праці.

Група 3. Системи моніторингу безпеки працівників, причин і обставин травматизму.

Кореляційний аналіз для оцінювання ступеня відповідності систем тій, чи іншій групі проводився за 116 показниками. Ступінь відповідності оцінювався відносною кількістю критеріїв “так”, “ні” та “невідомо”.

Результати аналізу дозволили виявити сильні та слабкі сторони, основні переваги та недоліки національних систем, а також оцінити, у якому ступені вони здатні становити інтерес як інформаційна основа при реалізації різних стратегій забезпечення безпеки.

Група 1. Системи моніторингу виробничого середовища. Моніторинг виробничого середовища передбачає виявлення та оцінювання факторів середовища, які можуть негативно вплинути на здоров'я працівників. Він включає оцінювання санітарних та професійних гігієнічних умов, факторів організації праці, які можуть становити загрозу для здоров'я працівників, засобів колективного та індивідуального захисту, експозиції працівників небезпечними агентами та систем захисту, призначених для їх виключення або обмеження. З точки зору здоров'я працівника моніторинг виробничого середовища може фокусуватися на ергономіці, профілактиці нещасних випадків та захворювань, гігієні праці, організації праці та психосоціальних факторах на робочому місці.

Основною метою даних систем є надання вичерпної інформації щодо умов праці в галузі, компанії та на робочому місці. Як наслідок, це повинно привести до встановлення пріоритетних напрямів робіт для спеціалістів у галузі охорони праці.

Системи, віднесені до цієї групи, достатньо повно подають інформацію щодо показників роботи та умов праці. Вони також містять певні дані щодо виробничих травм та захворювань, однак не забезпечують можливість збору інформації про абсентеїзм, непрацездатність, про забезпеченість спеціалістами та експертами у сфері ОП, ступінь охоплення та втручання цих служб у діяльність підприємств. Системи, що входять до цієї групи, дуже рідко можуть застосовуватися з метою аналізу витрат та зисків або для оцінювання політики ОП та профілактичних дій. В основному вони використовуються для розвитку знань про умови праці та здоров'я працівників, ідентифікацію груп ризику та трендів, а також професійних патологій.

Процедура моніторингу в межах даної системи в цілому аналогічна процедурі атестації робочих місць, що здійснюється в Україні.

Група 2. Системи моніторингу змісту та організації робіт із забезпечення безпеки й умов праці. Об'єктами моніторингу є політика та програми у сфері безпеки праці та охорони здоров'я на виробництві, організація систем управління безпекою та умовами праці.

Мета моніторингу: аналіз та контроль відповідності документації, що підтверджує діяльність роботодавців та служб охорони праці, чинних стандартів безпеки праці та технічних регламентів, інструкцій з охорони праці, правил трудового розпорядку тощо. Крім того, вони, зазвичай, забезпечують можливість оцінювання систем контролю, призначених для усунення або зменшення шкідливих впливів.

Системи, віднесені до даної групи, фокусуються, здебільшого, на юридичних вимогах і значно менше - на питаннях охорони праці, професійних ризиків та їх наслідках. Вони забезпечують певну інформацію щодо ситуації з безпекою робочих операцій та небезпечних речовин, але не орієнтовані на інші характеристики виробничого середовища. Ці системи не акцентовані на збиранні інформації щодо нещасних випадків, хвороб, невиходів на роботу тощо, але вони віддзеркалюють усі аспекти функціонування служб охорони праці, роботи інспекцій, охоплення працівників та управління безпекою. Крім того, ці системи моніторингу часто використовують з метою оцінювання ефективності стратегій профілактичних дій, визначення пріоритетів або політики компаній, виявлення пробілів в інформації.

Група 3. Системи моніторингу безпеки працівників, причин та обставин травматизму. Об'єктами моніторингу є дані щодо причин та обставин нещасних випадків, травматизму, абсентеїзму, непрацездатності, витрат, пов'язаних із нещасними випадками на виробництві та захворюваннями.

Мета цих систем: моніторинг і аналіз зіставних даних щодо нещасних випадків на виробництві з подальшим створенням баз даних. Зіставлення даних щодо нещасних випадків необхідне для відстеження тенденцій у сфері охорони здоров'я та безпеки на робочих місцях. Це сприяє запобіганню нещасним випадкам на рівні як Євросоюзу, так і окремих держав-членів. Крім того, системи забезпечують нормативні та методичні дані для аналізу причин та обставин нещасних випадків з метою встановлення пріоритетів для профілактики.

Сильні сторони систем:

- містять оперативну інформацію щодо причин та обставин нещасних випадків на виробництві;

- містять унікальний та важливий інструмент аналізу інформації про найбільш серйозні нещасні випадки (доповіді за результатами розслідувань);

- дозволяють вживати запобіжні заходи з метою моніторингу ринку (наприклад, заборона на небезпечне обладнання), допомагають у подальших зусиллях зі стандартизації;

- є головним джерелом інформації для державних органів при визначенні пріоритетів державної політики охорони праці та профілактики професійних ризиків. Бази даних являють собою унікальний інструмент для аналізу нещасних випадків на виробництві, оскільки вони містять інформацію не лише про реальні причини інцидентів та аварій, але й про фізичні, соціальні та організаційні фактори умов праці.

Відповідна група систем відносно слабко орієнтована на індикатори та умови праці (стан виробничого середовища, робочі операції, небезпечні речовини, медичні огляди, психосоціальні фактори, робочі години, статус зайнятості тощо, але акцентує увагу на нещасних випадках, професійних захворюваннях, абсентеїзмі, непрацездатності та збитках від результатів роботи. Системи, що входять до цієї групи, не надають достатньої інформації щодо забезпеченості спеціалістами та експертами у сфері ОП, ступеня охоплення та втручання цих служб у діяльність підприємств.

Подані результати передбачають наявність певних припущень, пов'язаних із відсутністю “ідеальних” систем, можливою наявністю в межах однієї системи декількох цілей або об'єктів моніторингу тощо. Разомзтим є підстави стверджувати, щоефективність моніторингу визначається сукупністю взаємопов'язаних елементів логічного ланцюжка: “мета моніторингу - об'єкт моніторингу - комплекс моніторингових показників - рівень моніторингу - система моніторингу ”.

Оцінювання, розроблення та реалізація ефективних стратегій профілактики професійного травматизму, розроблення рішень відповідно до конкретних небезпечних обставин вимагають інноваційних підходів у межах дієвої системи моніторингу та аналізу робочих місць. У зв'язку з цим пропонується таке формулювання: з метою підвищення рівня безпеки працівників необхідно здійснювати моніторинг “професійних груп професій” за допомогою моніторингових показників, що характеризують безпеку працівників на рівні робочого місця професійної групи підприємства галузі” в межах системи моніторингу безпеки працівників, причин та обставин травматизму.

Професії та види діяльності відносяться до стрижневих параметрів при дослідженні та забезпеченні безпеки праці, аналізі та оцінюванні виробничого травматизму й професійної захворюваності. Зміщення акцентів з виду економічної діяльності підприємства на професійні групи / професії забезпечить можливість досліджувати та активно впливати на причини та обставини виникнення нещасних випадків на конкретних робочих місцях з подальшою реалізацією найбільш ефективних та цілеспрямованих управлінських рішень.

виробничий травматизм моніторинг професійний

Список використаних джерел

1. Causes and circumstances of accidents at work in the EU / European Commission. - Luxembourg : Office for Official Publications of the European Communities, 2009. - 231 p.

2. European statistics on accidents at work. Methodology / Directorate General Employment and Social Affairs series. - Catalogue No KE-36-019-60EN-C. - 2001 edition.

3. Europe in figures - Eurostat yearbook [Електронний ресурс] / European Statistical System (ESS). - Режим доступу : http://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php/Europe_in_ figures_-_Eurostat_yearbook. - Redaction of 5 January 2016.

Размещено на Allbest.ur