Сучасне трактування системи менеджменту промислової безпеки на виробництві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

промисловий безпека праця

Сучасне трактування системи менеджменту промислової безпеки на виробництві

В. Б. Загорняк, к. е. н., доцент, Коломийський інститут Прикарпатського НУ імені В. Стефаника

А. П. Ковальчук, старший викладач, Інститут управління природними ресурсами Університету економіки та права «КРОК»

Д. Р. Костинюк, студент 4 курсу, Інститут підприємництва та перспективних технологій НУ «Львівська політехніка»

Стаття присвячена формуванню єдиного підходу до побудови моделі управління промисловою безпекою праці. Розглянуто теоретичну основу організації системи управління промисловою безпекою праці на підприємстві. Виокремлено систему менеджменту промислової безпеки і здоров'я OHSAS (Occupation Health and Safety Assessment Series) як одну з складових загальної системи управління, яка спрямована на ідентифікацію небезпек, оцінку та управління ризиками в сфері гігієни та безпеки праці, що пов'язані з діяльністю підприємств. Проведено аналіз існуючих моделей системи управління промисловою безпекою праці. Обґрунтовано необхідність запровадження такої системи менеджменту промислової безпеки праці, яка повинна ґрунтуватися на принципах менеджменту соціально-економічних систем, враховувати технологічні аспекти виробництва, стан умов праці, оцінки травмонебезпеки і передбачати функції управління безпекою праці.

Ключові слова: система менеджменту, система управління, промислова безпека, охорона праці, безпека виробництва.

Annotation

Modern interpretation of management system of the industrial safety in production

V. B. Zahorniak, Ph.D., associate professor, Kolomyia Institute Prykarpatsky V. Stefanyk National university

A. P. Kovalchuk, senior lecturer, Institute of Natural Resources University of Economics and Law "Krok"

D. R. Kostyniuk, 4th year student, Institute of Business and Advanced Technologies National university "Lviv Polytechnic"

The article is devoted to the formation of a unified approach to creating the model of industrial safety work management. The theoretical basis for the organization of the system of industrial safety work management in the enterprise has been reviewed. The management system of industrial safety and health OHSAS (Occupation Health and Safety Assessment Series) as a component of the overall management system that aims at identifying hazards assessment and risk management in the field of health and safety related to the activities of enterprises has been determined. The existing models of the system of industrial safety work management have been analyzed. The necessity of introducing such a system of industrial safety work management which should be based on the principles of management of social and economic systems taking into account the technological aspects of the production, the state of working conditions, hazard assessment and predict the functions of safety work management has been motivated.

Keywords: management system, industrial safety, labor protection, safety in production.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Підвищена увага до проблем безпеки вітчизняних промислових об'єктів стала проявлятися після чорнобильської катастрофи. В кінці 80-х років масштабні катастрофи техногенного характеру висвітили безліч недоліків у державному управлінні промисловою безпекою колишнього СРСР. Проте зростання аварійності тоді розглядалось як закономірний підсумок особливостей розвитку радянської промисловості.

Зміна у ставленні до проблеми промислової безпеки означає перш за все вироблення її концептуальних та методологічних засад. Поняття «промислова безпека» порівняно нове. Воно стало систематично з'являтись у науковій літературі з початку 80-х років.

Складовою промислової безпеки є підсистема управління охороною праці, яка спрямована не тільки на створення оптимальних умов праці, але й на підвищення її продуктивності, використання резервів виробництва та значне покращання якості продукції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням менеджменту в промисловій безпеці присвячені роботи таких вчених, як Н. Андрєєва, О. Брюханов, А. Вейнберг, Г. Гогiташвiлi, В. Дозорцев, Г. Ефитов, Є. Карчевськi, А. Коваль, А. Купчин, В. Лапiн, Г. Лесенко, А. Мнухін, М. Олійник, Н. Шестаков та ін. Проте наукові дослідження, присвячені питанням менеджменту промислової безпеки праці на підприємствах, є не повністю досконалими і потребують подальшого доопрацювання.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Однією з проблем сучасного виробництва в Україні є формування єдиного підходу до побудови моделі управління промисловою безпекою праці та створення нової системи управління цим процесом безпосередньо на підприємствах.

Мета статті. Формування єдиного підходу до побудови моделі управління промисловою безпекою праці.

Основні результати дослідження. Посилення катастрофічного характеру техногенних аварій, зумовлене сукупністю різних чинників, поставило світову спільноту перед необхідністю істотного підвищення уваги до проблеми промислової безпеки. Поняття «промислова безпека» визначається як стан захищеності життєво важливих інтересів особи і суспільства від аварій на небезпечних виробничих об'єктах та їх наслідків. Поряд з поняттям «промислова безпека» актуалізується і таке поняття, як «промислова безпека праці», що є результатом синтезу окремих складових промислової безпеки, безпеки життєдіяльності та охорони праці на рівні окремого підприємства. Тому не випадково широко вживаним стало використання терміну «промислова безпека» у поєднанні з поняттям «охорона праці», особливо в нормативній документації підприємств, де використовується загальний термін «промислова безпека і охорона праці».

Згідно чинного законодавства [1, 2], охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Таке визначення не є досконалим, оскільки воно визначає нагромадження прав і соціальних гарантій працівників та не характеризує ні службу охорони праці, ні її функції, ні її завдання.

Трудова діяльність людини спрямована на видозміну і пристосування предметів природи для задоволення її потреб, а процес праці включає власне працю, а також її предмети і засоби. В такому контексті охорона праці - це система заходів з виявлення та оцінки небезпек, запобігання надзвичайних подій і зменшення спричинених ними збитків.

Система заходів з виявлення та оцінки небезпек припускає теоретичне і практичне виявлення різного роду (механічних, фізичних, хімічних, біологічних і навіть екологічних) небезпек і оцінку їх наслідків. Запобігання надзвичайних ситуацій передбачає перелік дієвих заходів, починаючи з розпоряджень інженера з охорони праці, закінчуючи модернізацією машин і технологій. Тут все визначається компетентністю служб охорони праці. Зменшення збитків - це дуже корисна їх функція, яка примушує до кінця усвідомити наслідки надзвичайних подій до їх настання і, відповідно, дозволяє фахівцям з охорони праці бути готовими допомогти працівникам та виробництву в критичних ситуаціях. В ринкових умовах ця функція є невід'ємною складовою як компетенції, так і відповідальності підприємства.

В ергатичній системі, пов'язаній з трудовою діяльністю, поняття охорони праці виникає одночасно з розглядом відносин власності. Охорона праці, як система забезпечення безпеки життєдіяльності і здоров'я працівників у процесі трудової діяльності, виявляє себе лише тоді, коли визначений не тільки працівник, але й роботодавець. Вона спрямована на гарантування роботодавцем раціональних умов діяльності працівника.

Сучасне трактування охорони праці зумовлює нові функції служби охорони праці і, відповідно, необхідність навчання і перепідготовки кадрів з охорони праці для роботи в нових умовах. Невипадково серед різних видів менеджменту є і менеджмент з охорони праці, який на мікрорівні можна розглядати як складову частину менеджменту промислової безпеки, а отже менеджменту підприємства в цілому.

Сьогодні низка підприємств України впроваджує систему менеджменту промислової безпеки і здоров'я (СМПБЗ) OHSAS (Occupation Health and Safety Assessment Series). Впровадження таких систем є вимогою зарубіжних партнерів до вітчизняних суб'єктів господарювання, оскільки їх функціонування забезпечує зменшення рівня травматизму і захворювань та відкриває можливість раціонального використання коштів, спрямованих на охорону праці. Наявність у підприємства міжнародного сертифіката OHSAS 18001 свідчить про прогнозованість та керованість охороною праці та зменшення вірогідності втрати майна під час аварійних ситуацій.

Створення на підприємстві СМПБЗ, яка відповідає світовим стандартам, та її сертифікація акредитованим органом сприяє зміцненню його позицій на ринку і дає нові можливості для безпечної роботи, забезпечуючи таким чином конкурентну перевагу. Успішна діяльність підприємства визначається можливістю не лише постійно поліпшувати його продукцію та послуги, а й вдосконалювати системи збереження здоров'я людей і середовища, в якому вони живуть і працюють.

Розробка проблематики менеджменту з охорони праці сприяє подальшому уточненню понятійного апарату у цій сфері. Поняття «охорона праці» по суті розкриває головні напрями, які створюють замкнуті цілісні системи забезпечення безпеки життя і здоров'я працівників у процесі їх трудової діяльності. У зв'язку з цим сучасне трактування охорони праці не дозволяє ототожнювати її з технікою безпеки або гігієною праці, які є лише її елементами. Таким чином, охорона праці - це система, складовими якої є умови праці, техніка безпеки, виробнича санітарія та право з охорони праці.

Промислову безпеку праці можна розглядати як систему, що забезпечує у сфері виробництва оптимальну, з погляду збереження здоров'я і працездатності, взаємодію людей з технічними засобами і навколишнім середовищем. Виробнича безпека зумовлена взаємодією між людьми і самою працею, характером задіяних матеріалів, машин та обладнання, середовищем, чинниками економічного порядку, наприклад, продуктивністю. З економічної ж точки зору вона покликана забезпечувати максимально можливий рівень продуктивності.

Необхідність у виробничій безпеці має враховуватись вже на етапі планування з її забезпеченням на всіх етапах виробничого процесу. Ще на етапі планування слід розподілити відповідальність щодо забезпечення здорових і безпечних умов праці персоналу на тому чи іншому проміжку процесу виробництва в цілому.

При управлінні промисловою безпекою праці великих організацій виникають завдання, масштаб та складність яких перевищують здатність людини до переробки інформації. Разом з тим досвідчені адміністратори знають, що не слід управляти одночасно всіма справами на підприємстві. Багато корисних тенденцій розвиваються в структурі, що гнучко поєднує централізм та автономію [3].

Серед зарубіжних фахівців з організаційного консультування відома модель життєздатності Стаффорда Біра, яку він описує в своїх працях [4-6]. В них зазначено, що існує декілька кібернетичних принципів, властивих будь-яким правильно діючим організаціям, чи то підприємство, банк, клініка, університет, або ж мерія.

Розробка концептуальних і методологічних засад промислової безпеки, вдосконалення нормативно-правової бази, перш за все ухвалення законів і урядових постанов - все це забезпечує новий, вдосконалений рівень прийняття науково-практичних рішень у певній галузі. Адже одним із головних завдань, що вимагають першочергового вирішення, є забезпечення формування ефективно діючих систем управління промисловою безпекою, оскільки саме неефективність такого менеджменту - основна причина аварійності і виробничого травматизму.

Зрозуміло, що всі спроби реорганізувати системи управління або впливати на них не можуть бути результативними за відсутності «еталонних» моделей цих систем. Ця обставина зумовила необхідність формулювання загальних організаційних характеристик систем управління промисловою безпекою праці незалежно від галузевої приналежності і організаційно-правових форм підприємств.

Сьогодні виділяють три типи моделей системи менеджменту промислової безпеки (рис. 1).

Рис. 1. Типи моделей системи менеджменту промислової безпеки

Перша з них використовується коли необхідно розробити і застосувати проектну (робочу) документацію з врахуванням встановлених вимог з промислової безпеки до небезпечного виробничого об'єкта, технологічних процесів і продукції. Друга модель застосовується коли встановлені вимоги з промислової безпеки вже реалізовані в розробленому проекті або документі щодо технічних вимог. Третя модель може використовуватись на заключному етапі при остаточному контролі та випробуваннях.

Введення в практику нових механізмів регулювання промислової безпеки істотно збільшують кількість фактографічної інформації. Її збір і систематизація в цілях підвищення ефективності прийняття управлінських рішень припускають використання сучасних технологій обробки даних, яке неможливе без впровадження єдиної інформаційної системи.

У науковій літературі [4-7] сформовано загальні принципи створення, впровадження і експлуатації інформаційно-управлінської системи регулювання промислової безпеки:

- спадкоємність і поетапність розробки і впровадження системи;

- ієрархічність, принцип першого керівника;

- пріоритет міжгалузевої функціональності перед галузевою спеціалізацією;

- системний підхід і комплексність;

- поєднання централізації зберігання з множинністю центрів обробки інформації;

- компонентна структура програмного забезпечення;

- уніфікація призначеного для користувача інтерфейсу, рівнодоступність до інформації;

- відділення прикладної логіки від загальних механізмів;

- самозахищеність і розмежування доступу;

- контрольована відкритість інформації;

- ефективність.

Згідно з прийнятим підходом до формування складових компонентів системи промислової безпеки одним із найважливіших з них є сертифікація небезпечних об'єктів. Розробка напрямків вдосконалення її організації відображає необхідність раціональної побудови самої процедури сертифікації небезпечних об'єктів із використанням цієї самостійної процедури, як складової системи забезпечення промислової безпеки праці.

Вдосконалення системи менеджменту промислової безпеки може базуватись на наступних визначальних принципах:

- забезпечення безпеки праці - обов'язок кожного працівника;

- кожний несе відповідальність за свою безпеку, безпеку інших і підприємства в цілому;

- щоб уникнути важких наслідків, гуманніше звільнити злісного порушника техніки безпеки, ніж дочекатися, поки він завдасть шкоди собі, здоров'ю оточуючих, збитків виробництву;

- всім можливим виробничим травмам і аваріям можна своєчасно запобігати.

Основними чинниками, від яких залежить безпека виробництва, є:

- надійність технології та устаткування за рахунок його якісного аудиту і визначення залишкового ресурсу;

- інструментальний контроль та прогнозування безаварійної експлуатації машинного обладнання;

- інструментальний контроль за небезпечними параметрами і стадіями процесів та інше.

Розслідування та аналіз причин відмов обладнання, порушень технологічного режиму і правил безпеки повинно регламентуватись розробленим на підприємстві стандартом з поступовим формуванням класифікації всіх інцидентів. Причому, всі відхилення від нормальної експлуатації виробництв повинні розслідуватись.

Висновки

Відставання здатності традиційних схем управління промисловою безпекою праці реагувати на зміни, прирікає на боротьбу з їх наслідками. Тому необхідна така система менеджменту промислової безпеки праці, яка ґрунтується на принципах менеджменту соціально-економічних систем і враховує технологічні аспекти виробництва, стан умов праці, оцінку травмонебезпеки та передбачає функції управління безпекою праці. Системи промислової безпеки праці підприємств повинні проектуватись як такі, що здатні забезпечити захист працівників від небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які генеруються технологічними процесами виробництва, з необхідним рівнем надійності або з допустимим рівнем ризику. Вирішення поставленого завдання стає можливим, якщо проектована система складатиметься з трьох самостійно спроектованих її складових (системи захисту працюючих від небезпечних і шкідливих виробничих чинників; системи її профілактичного обслуговування, а також системи управління), кожна з яких виконуватиме конкретну функцію щодо безпеки працівників.

Література

1. Законодавство України про охорону працi: У 4-х т. - К.: Основа, 1990.

2. Кодекс законiв про працю України з постатейними матерiалами / За ред. В. М. Вакуленка, О. П. Товстенка - К.: Юрiнком Iнтер, 1998. - 1040 с.

3. Шестаков Н.В. Методология и практика разработки мастер-планов автоматизации предприятий нефтепереработки и нефтехимии // Приборы и системы управления. - 1997. - № 10. - С. 16-19.

4. Beer Stafford (1960). Cybernetics and Management. London. The English University Press, 214 p.

5. Beer Stafford (1966). Decision and Control. London. Wiley and sons, 356p.

6. Бир С. Мозг фирмы: Пер. с англ. - М.: Радио и связь, 1993. - 416 с.

7. Дозорцев В., Ефитов Г., Шестаков Н. С потерями борются компьютеры. Внедрение современных информационных систем в нефтепереработке // Нефть России. - 1998. - № 6. - С. 60-63.

References

1. The legislation of Ukraine on protection of labor (1990): In 4 p. Kyiv: Osnova.

2. Vakulenko V. M., Tovstenko O. P. (1998). The Code of Labour Laws of Ukraine with itemized materials. Kyiv: Yurinkom Inter, 1040 p.

3. Shestakov N. V. (1997). Methodology and Practice of oil refining and petrochemistry enterprises automation master plans development. Devices and systems management. № 10, pp. 16-19.

4. Beer Stafford (1960). Cybernetics and Management. London. The English University Press, 214 p.

5. Beer Stafford (1966). Decision and Control. London. Wiley and sons, 356p.

6. Bir S. (1993). Brain firms: Trans. from English. Radio and Communications, 416 p.

7. Dozortsev V., Efitov G., Shestakov N. (1998). Computers are struggling with losses. The introduction of modern information systems in oil refining. Oil Refining of Russia. № 6, pp. 60-63.

Размещено на Allbest.ru