Створення, статус, принципи організації та функціонування Національного банку України

Етапи

Характеристика етапу

І етап XIX-XX ст. (до 1917 р.)

В рамках Російської імперії Україна не мала власного центрального банку, хоча одним із попередників Національного банку України вважається Київська контора Державного банку російської імперії, яка виконувала певні функції центрального банку і була третьою за значенням у Росії

II етап 1917-1918 рр.

3 проголошенням Української Народної Республіки у 1917 р. був створений Державний банк УНР. Із втратою Україною державності банк продовжував працювати в еміграції (з 1920 р.до 1944 р. зберігалися архіви банку).

III етап

1921-1922 рр. утворення Радянського Союзу

Із запровадженням центральним урядом Радянської Росії нової економічної політики (непу) банки знову почали функціонувати, 12 грудня 1921 р. розпочала діяльність Всеукраїнська контора Держбанку у м. Харкові. Система Держбанку розвивалася в Україні шляхом створення відділень і контор у великих містах та обласних центрах. Після утворення Радянського Союзу ці установи стали філіями Держбанку УРСР, які підпорядковувалися безпосередньо Москві.

ІV етап

У 1955 р. була створена Українська республіканська контора Держбанку СРСР, яка взяла на себе функції управління регіональними банківськими установами України, але сама підпорядковувалась Держбанкові СРСР. Республіканська контора (з деякими змінами в 1987 р. та 1990 р, зокрема перейменуванням на Український республіканський банк) функціонувала до створення НБУ і за своїм статусом мала ознаки центрального банку.

V етап

з 1991 р. ідо нашого часу

Створення Національного банку України було спричинено розпадом колишнього СРСР і його централізованої банківської системи. Декларація про державний суверенітет України, ухвалена Верховною Радою України в липні 1990 р., проголосила курс на політичну та економічну самостійність України як незалежної держави. Для реалізації цього курсу потрібні були власні банківська система та гроші. Законом «Про банки і банківську діяльність», прийнятим у березні 1991 р. проголошено створення самостійної дворівневої банківської системи ринкового типу, перший рівень якої становить НБУ, а другий - комерційні банки. Прийнятою одночасно постановою Верховної Ради України про порядок введення в дію цього закону передбачалося: ввести в дію вказаний закон з 1 травня 1991 р.; проголосити власністю України всі філії банків колишнього СРСР, які діяли на території України, включаючи Український республіканський банк Держбанку СРСР; створити на базі Українського республіканського банку Держбанку СРСР Національний банк України; розробити до 1 травня 1991 року проект статуту НБУ, визначити структуру та чисельність центрального апарату, мережу установ тощо. Вказаними законодавчими актами були закладені організаційно-правові основи створення і подальшого розвитку НБУ. Формування НБУ в наступні роки відбувалося в надзвичайно складних умовах перехідної економіки, побудови принципово нової системи державного управління, докорінної зміни політичної ситуації в країні, наростання хронічної економічної та фінансової кризи.

Найпомітнішими подіями, що визначили розвиток НБУ як центрального банку держави, були:

o закріплення за ним права на емісію національних грошей України;

o розробка теоретично-методологічних засад грошово-кредитної політики та організаційного механізму її реалізації; '

o у 1994 р. введення в дію банкнотно-монетного двору, спроможного 5 абезпечити власними силами потреби економіки в готівкових грошах;

o у 1995 р. був створений ринок державних цінних паперів, і НБУ одержав у своє розпорядження такий важливий інструмент цієї політики, як операції на відкритому ринку; розмежування емісійної ціяльності НБУ і бюджетного процесу Міністерства фінансів, надання взаємовідносинам цих двох фінансових органів держави чіткої зизначеності і прозорості;

o запровадження традиційного для країн із ринковою економікою механізму обслуговування бюджетного дефіциту через ринок державних цінних паперів, національної платіжної системи, міжбанківських розрахунків із застосуванням новітніх технологій переказування коштів на основі електронних платежів; запровадження дійового механізму регулювання валютного ринку, що базується на використанні валютних інтервенцій, запровадження валютного ліцензування та валютного контролю, формування золотовалютних резервів, лібералізації валютного ринку України;

o у 1996 р. - проведення грошової реформи та запровадження гривні, створення механізму державного нагляду за діяльністю комерційних банків;

o у 1999 р. - ухвала Верховною Радою України Закону «Про Національний банк України» (із змінами і доповненнями 2000 р.)

Цим було підведено риску під етапом інституційного становлення НБУ як центрального банку, законодавчо зафіксовано його місце в економ-мічній системі, чітко окреслено статус, функції та механізми управління відповідно до нових умов та перспектив розвитку України. У ході свого становлення НБУ вдалося добитися подолання безпрецедентної гіперінфляції й утримання інфляційного процесу протягом тривалого часу у допустимих параметрах, обмеження впливу на національну економіку та банківську систему масштабних фінансових криз у 1997-1998 рр., які потрясли грошові ринки багатьох країн; забезпечити відносну стабільність національних грошей, практично безперебійне функціонування валютного ринку;

У 2004 р. (наприкінці) вітчизняна банківська система зітнулася з кризою довіри суспільства до перспектив розвитку фінансової системи країни. Як відомо, це було пов'язано з драматичним перебігом президентської виборчої кампанії; котра сколихнула суспільно-політичне життя в Україні і мала широкий міжнародний резонанс.

Неупереджений аналіз подій на фінансовому ринку країни у листопаді - грудні 2004 р. засвідчив, що вітчизняна банківська система в цілому набула певного запасу міцності і може протистояти проявам нестабільності економічного середовища.

Водночас гостро проявлялися і недоліки: слабка дія саморегулюючих механізмів ринку та низький розвиток ринкових відносин у банківській системі.

Функція

Зміст функції

Центральний банк України

забезпечення стабільності національної грошової одиниці - гривні. Національний банк веде Республіканську книгу реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ. Комерційні банки та іноземні банки можуть здійснювати банківські операції тільки після реєстрації, в Республіканській книзі реєстрації банків. Національний банк представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн, міжнародними банками та фінансово-кредитними організаціями.

Емісійний центр країни

Національному банку України належить монопольне право на емісію грошей в обіг, а також випуск національних грошових знаків (банкнот, монет). Для друкування банкнот та карбування монет створено власний Банкнотно-монетний двір. 3 введенням у дію Малинської фабрики банкнотного паперу Україна має замкнутий цикл виготовлення національних грошей. За без-печення економіки готівковими грошима здійснюється через мережу регіональних управлінь Національного банку на замовлення банків. Національний банк створює і організує діяльність Державної скарбниці України, нагромаджує золотовалютні резерви, які зараховуються на баланс Національного банку

Орган валютного регулювання та контролю

Національний банк України є головним органом, який визначає валютну політику.

У сфері валютного регулювання Національний банк:

o здійснює валютну політику на підставі принципів загальної економічної політики України;

o складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний бала України;

o контролює дотримання затвердженого Верховною Радою Украй ліміту зовнішнього державного боргу України;

o визначає ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважені банків нерезидентам;

o нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей;

для здійснення державної валютної політики;

o видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування;

o визначає способи встановлення і використання валютна (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсі валютних цінностей, виражених в іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях.

У сфері валютного контролю Національний банк:

o здійснює контроль за виконанням правил валютних операцій на території України;

o забезпечує виконання уповноваженими банками функцій що, здійснення валютного контролю

Регулювання

банківської

діяльності

На Національний банк покладено функцію банківського нагляда контролю за виконанням банками законодавства з банківської справи, додержанням економічних нормативів, установлених Національним банком, та власних нормативних актів. Для захисту інтересів клієнтів та забезпечення фінансової надійності банків Національний банк установлює для банків такі обов'язкові економічні нормативи:

o показники капіталу банку;

o платоспроможність;

o співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку;

o показники ліквідності банку;

o максимальний розмір ризику на одного позичальника. Порядок розрахунку зазначених економічних нормативів визначається Національним банком.

НБУ - кредитор останньої інстанції

Для підтримки стабільності банківської системи та розширення її кредитних можливостей Національний банк видає банкам кредити, які використовуються для задоволення тимчасових потреб банків і кредитування потреб, пов'язаних із структурною перебудовою економіки України. Виконуючи функцію кредитора останньої інстанції, Національний банк України видає банкам кредити під програми фінансового оздоровлення банків. Рефінансування банків здійснювалося через аукціони (з 1994 року), що забезпечувало створення рівноправних умов доступу банків до централізованих кредитних ресурсів. Було запроваджено ломбардний кредит (з 1996 року) та операції РЕПО під заставу державних цінних паперів (з 1965 року)

Фінансовий агент уряду

Національний банк організовує і здійснює через уповноважені банки касове обслуговування державного бюджету України. У 1993 році в Україні запроваджено новий механізм касового обслуговування державного бюджету, який виключає автоматизм кредитування державних витрат. Фінансування з бюджету здійснюється в межах наявних коштів. Законом України «Про Національний банк України» Національному банку забороняється фінансування дефіциту державного бюджету. До 1995 року надання прямих кредитів для покриття дефіциту державного бюджету здійснювалося Національним банком України в межах, встановлених Верховною Радою України під час затвердження державного бюджету на відповідний рік. Після введення у другій половині 1995 року механізму покриття дефіциту бюджету лише шляхом випуску державних цінних паперів на Національний банк України покладено виконання операцій з державними цінними паперами, для обліку яких створено депозитарій

Організатор між банківських розрахунків

В січні 1994 року Національний банк відповідно до покладених на нього функцій створив і запровадив автоматизовану систему міжбанківських розрахунків з використанням прогресивних технологій у банківській справі, до якої залучена банківська система України. Для функціонування цієї системи в Республіці Крим та кожній області створено регіональні розрахункові палати, що об'єднуються у загальнодержавну мережу розрахункових палат України, на верхньому рівні якої перебуває Центральна розрахункова палата у м. Києві. Система обслуговується комплексом програмно-технічних засобів, які забезпечують обмін електронними документами, їх перевірку, аналіз та захист від несанкціонованого втручання. Нині банківські установи працюють в системі електронних міжбанківських розрахунків (СЕН) Національного банку України за однією із 7 моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка

функції Правління

Національного

банку

України

Правління Національного банку згідно з Основними засадами

грошово-кредитної політики через відповідні монетарні

інструменти та інші засоби банківського регулювання забезпечує

реалізацію грошово-кредитної політики, організовує виконання інших функцій відповідно до статей 6 і 7 цього Закону

та здійснює управління діяльністю Національного банку

Повноваження

Правління

Національного

банку

Правління Національного банку

1) приймає рішення

o щодо економічних засобів та монетарних методів, необхідних

для реалізації Основних засад грошово-кредитної політики

відповідно до прийнятих рішень Ради Національного банку з

цих питань та необхідності забезпечення стабільності і

купівельної спроможності національної валюти,

o про емісію валюти України та вилучення з обігу банкнот і

монет,

o про зміну процентних ставок Національного банку,

o про диверсифікацію активів Національного банку та їх

ЛІКВІДНОСТІ,

o щодо лімітів позабалансових зобов'язань Національного

банку,

o про формування резервів та покриття фінансових ризиків

Національного банку,

o щодо розподілу прибутку та порядку відрахувань доходів до

Державного бюджету України,

o щодо мінімального розміру золотовалютних резервів

Національного банку,

o про встановлення лімітів операцій на відкритому ринку,

які здійснює Національний банк,

o про перелік цінних паперів та інших цінностей, придатних

для забезпечення кредитів Національного банку,

o про умови допуску іноземного капіталу до банківської

системи України,

o про встановлення економічних нормативів для банків,

o про розмір та порядок формування обов'язкових резервів

для банків,

o про застосування заходів впливу до банків та інших осіб,

діяльність яких перевіряється Національним банком відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»,

o про створення та ліквідацію підприємств, установ Національного банку,

o про участь у міжнародних фінансових організаціях,

o про купівлю та продаж майна для забезпечення діяльності

Національного банку,

o щодо встановлення плати за надані відповідно до закону

послуги (здійснені операції),

2) подає на затвердження Раді Національного банку річний звіт Національного банку, проект кошторису доходів та витрат на наступний рік та інші документи і рішення відповідно до статті 9 цього Закону; на вимогу Ради Національного банку надає для інформування бухгалтерські, статистичні та інші відомості щодо діяльності Національного банку та банківської системи України, необхідні для виконання її завдань;

3) визначає організаційні основи та структуру Національного банку, затверджує положення про структурні підрозділи та установи Національного банку, статути його підприємств, порядок призначення керівників підрозділів, підприємств та установ;

4) затверджує штатний розпис Національного банку та форми оплати праці;

5) установлює порядок надання банківських ліцензій банкам, інших ліцензій юридичним особам на здійснення окремих банківських операцій, а також інших ліцензій та дозволів у випадках, передбачених законом;

6) видає нормативно-правові акти Національного банку; затверджує Регламент Правління Національного банку

Склад Правління Національного банку

Очолює Правління Національного банку Голова Національного банку. Кількісний та персональний склад Правління Національного банку затверджується Радою Національного банку за поданням Голови Національного банку.

Заступники Голови Національного банку входять до складу Правління Національного банку за посадою

Порядок роботи Правління

Національного банку

Порядок організації та проведення засідань Правління Національного банку визначається його Регламентом.

Обов'язки та повноваження Голови Національного банку

Голова Національного банку:

1) керує діяльністю Національного банку;

2) діє від імені Національного банку і представляє його інтереси без доручення у відносинах з органами державної влади, з банками, фінансовими та кредитними установами, міжнародними організаціями, іншими установами і організаціями;

3) головує на засіданнях Правління Національного банку;

4) підписує протоколи, постанови Правління Національного банку, накази та розпорядження, а також угоди, що укладаються Національним банком;

5) розподіляє обов'язки між заступниками Голови Національного банку;

6) видає розпорядчі акти, обов'язкові до виконання усіма службовцями Національного банку, його підприємствами, установами;

7) приймає рішення з інших питань, що стосуються діяльності Національного банку, крім віднесених до виключної компетенції Ради Національного банку та Правління Національного банку відповідно до цього Закону;

8) одноосібно несе відповідальність перед Верховною Радою України та Президентом України за діяльність Національного банку.

Заступник Голови Національного банку України

Голова Національного банку має одного першого заступника та трьох заступників, які призначаються та звільняються ним за погодженням з Радою Національного банку.

Призначення та звільнення директорів департаментів

Директори департаментів Національного банку призначаються та звільняються з посади Головою Національного банку відповідно до законодавства України про працю