Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Індивідуальна робота з цивільної оборони

Тема: Індивідуальна робота з безпеки життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій

Київ 2009

Зміст

Початкові дані

І. Визначення максимальних значень параметрів вражаючих чинників ядерного вибуху, очікуваних на об'єкті

ІІ. Оцінка стійкості цеху до дії вражаючих чинників ядерного вибуху

ІІІ. Оцінка стійкості об'єкту до дії світлового випромінювання ядерного вибуху

ІV. Оцінка стійкості об'єкту до дії проникаючої радіації і радіоактивного зараження

Список використаних джерел

Вихідні дані для оцінки стійкості робіт цеху до впливів уражаючи факторів ядерного вибуху

Характеристика цехів

І. Визначення максимальних значень параметрів вражаючих чинників ядерного вибуху, очікуваних на об'єкті

ядерний вибух вражаючий стійкість

Визначити максимальний надмірний тиск ударної хвилі ?Р _{ф max} ,очікуваний на об`єкті.

Початкові дані:

Об'єкт розташований на відстані R_г=6,8 км від точки прицілювання; по місту очікується ядерний вибух боєприпасам потужністю q=500кт, вірогідне максимальне відхилення точки вибуху боєприпаса від точки прицілювання r_відх=0,8км, вид вибуху -наземний.

Рішення:

Знаходимо вірогідну мінімальну відстань від центру вибуху:

По додатку 1 знаходимо надмірний тиск для боєприпасу потужністю 500кт на відстані 6 км до центру вибуху при повітряному вибуху. Воно складає 20кПа і буде максимальним, оскільки воно відповідає випадку, коли центр вибуху опиниться на мінімальному віддаленні від об'єкту, тобто ?Р_{ф max}= 20кПа.

Висновок:

Об'єкт може опинитися на зовнішній межі зони сильних руйнувань осередку ядерного ураження.

ІІ. Оцінка стійкості цеху до дії вражаючих чинників ядерного вибуху (ціль оцінки, критерії стійкості, послідовність оцінки з розрахунками, таблиця з результатами оцінки згідно з додатками 1,2,3, висновки)

Оцінити стійкість ковально-пресового цеху до дії ударної хвилі ядерного вибуху.

Початкові дані:

Завод розташований на відстані 6,8 км від вірогідної точки прицілювання R_г=6,8км; очікувана потужність ядерного боєприпасу q=500кт; вибух повітряний;вірогідне максимальне відхилення ядерного боєприпасу від точки прицілювання 0,8км; характеристика цеху - будівля одноповерхова, цегляна 3пов. і більше, техн.. устаткув: крани і кран обладь., верстати серед, електрометр каб. лінії - наземні, трубопроводів заглиблених на 20см.

Рішення:

, ?Р_{ф max}= 20кПа.

Виділяємо основні елементи ковально-пресового цеху і визначаємо їх характеристики і записуємо в звітну таблицю результатів оцінки (таб 1).

По додатку 2 знаходимо для кожного елементу цеху надмірний тиск, що викликає слабкі, середні, сильні і повні руйнування. Дані вносимо до таблиці 1.

Знаходимо межу стійкості кожного елементу цеху - надмірний тиск, що викликає середні руйнування.

Визначувана межа стійкості цеху в цілому по мінімальній межі стійкості вхідних в його склад елементів. Зіставляючи межі стійкості всіх елементів цеху, знаходимо, що межа стійкості ковально-пресового цеху ?Р_lim= 20кПа

Висновок:

Даний ковально-пресовий цех може опинитися на межі зон середніх і сильних руйнувань осередку ядерного ураження з вірогідним максимальним надмірним тиском ударної хвилі ДР_{ф мах}=20кПа, а межа стійкості ковально-пресового цеху до ударної хвилі ДР_{ф lim} =20кПа , що є рівним ДР_{ф мах} отже, цех не стійкий до ударної хвилі.

ІІІ. Оцінка стійкості об'єкту до дії світлового випромінювання ядерного вибуху

Визначити стійкість ковально-пресового цеху до дії світлового випромінювання ядерного вибуху.

Початкові дані:

Завод розташований на відстані 6.8 км від геометричного центру міста, по якому вірогідний ядерний удар; очікувана потужність 500кт; вірогідне максимальне відхилення епіцентру ядерного вибуху від точки прицілювання 0,8 км; будівля цеху: цегляна 3 пов. і більша, крівля - толь, двері дерев'яні - не пофарбовані, вікна - пофарбовані в темний колір.

Рішення:

1. Визначуваний максимальний світловий імпульс і надмірний тиск ударної хвилі, очікувані на території об'єкту, для чого знаходимо вірогідну мінімальну відстань до можливого центру вибуху:

R_x=R_r - r_відх= 6.8-0,8 = 6км.

По додатку 4 знаходимо мінімальний світловий імпульс, а по додатку І [І] - максимальний надмірний тиск на відстані 6км для боєприпасу потужністю g=500Кт, при повітряному вибуху:

И _{св мах} = 720кДж/м²; ДР_{ф мах} = 20кПа.

2. Визначаємо ступінь вогнестійкості будівлі цеху. Для цього вивчаємо його характеристику (з умов прикладу), вибираємо дані про матеріали,з яких виконані основні конструкції будівлі, і визначувана межа їх вогнестійкості. По додатку 6[1] знаходимо, що по вказаних в початкових даних параметрах будівля цеху відноситься до II ступеня вогнестійкості.

Результати оцінки, а також: характеристики будівлі цеху і його елементів заносимо в підсумкову оцінну табл.2.

3. Визначаємо категорію пожежної небезпеки цеху. Відповідно до класифікації виробництва по пожежній небезпеці, приведеній в додатку 7[І], ковально-пресовий цех заводу відноситься до категорії «Г».

Виявляємо в конструкціях будівлі цеху елементи, виконані з матеріалів, що згорають, і вивчаємо їх характеристики. Такими елементами в цеху є: крівля толь, двері дерев'яні нефарбовані, вікон оправн. по фарбі в темний колір.

Знаходимо світлові імпульси, що викликають спалахи вказаних вище елементів по додатку 5, залежно від потужності боєприпасу, елементів і їх характеристики.

Визначувана межа стійкості цеху до світлового випромінювання по мінімальному світловому імпульсу, що викликає загоряння в будівлі, і робимо висновок про стійкість об'єкту. Межею стійкості складального цеху до світлового випромінювання є И_св lim = 250кДж/м² Оскільки И_св lim < И_{св мах} то ковально-пресовий цех нестійкий.

Встановлюємо ступінь руйнування будівлі цеху від ударної хвилі при очікуваному максимальному надмірному тиску по додатку 2[1]. При ДР_{ф мах} =20кПа будівля ковально-пресового цеху отримає середнє руйнування.

Визначаємо зону пожеж, в якій опиниться цех. Так як ДР_{ф мах} =20кПа И_{св мах}= 295кДж/м² укладаємо, що ковально-пресовий цех може опинитися в зоні суцільних пожеж. Для наочного відображення обстановки в районі об'єкту на план місцевості наносимо межі зон пожеж при максимальному світловому імпульсі і надмірному тиску, очікуваних на об'єкті (дод.З).

Висновки:

На заданому об'єкті при ядерному вибуху заданої потужності очікується И_{св мах}= 295кДж/м² і ДР_{ф мах}=20кПа, що викличе складну пожежну обстановку. Ковально-пресовий цех опиниться в зоні суцільних пожеж.

Доцільно підвищити межу стійкості цеху, провівши наступні заходи: замінити крівлю будівлі цеху на азбестоцементну; провести в цеху профілактичні протипожежні заходи.

IV. Оцінка стійкості об'єкту до дії проникаючої радіації і радіоактивного зараження

Оцінити стійкість роботи ковально-пресового цеху до дії радіоактивного зараження і проникаючої радіації ядерного вибуху.

Початкові дані:

Завод розташований на південній околиці міста; видалення об'єкту від точки прицілювання R_r = 6,8км; очікувана потужність ядерного боєприпасу q = 500Кт; вірогідне максимальне відхилення боєприпасу від точки прицілювання г_відх = 0,8км; швидкість середнього вітру V_ce = 50км/год;

Напрям -у бік об'єкту;

Будівля цеху: цегляна 3пов. і більше.

Максимальна тривалість робочої зміни - 12 годин;

Д_уст=50Р

Рівень радіації на початок утворення радіоактивного зараження (З год. після вибуху)=250 Р/год;

Коефіцієнт ослаблення: Кам'яних будинків К_осл =10;

Сховище К_осл =1000

Рішення:

Визначаємо максимальне значення рівня радіоактивного зараження і дози проникаючої радіації, очікуваних на території заводу, для чого:

наносимо на карту (план) місцевості вірогідну вісь сліду радіоактивної хмари, провівши пряму через точку прицілювання по напряму середнього вітру (рис 4.);

визначаємо можливу мінімальну відстань від об'єкту до епіцентру ядерного вибуху: R_x =R_r- r_відх - 6.8 - 0,8 = 6км;

по додатку 12 при, q = 500Кт, R_x=6км знаходимо очікуване значення рівня радіації на об'єкті на 1 годину після вибуху: Р_{І мах} =10500 Р/ год;

по додатку 9[1]визначаємо максимальну дозу проникаючої радіації, очікуваної на об'єкті: Д_пр = 0.

Таким чином, ковально-пресовий цех може опинитися в небезпечній зоні В - радіаційного зараження з максимальним, рівнем радіації 10500 Р/год. Дії проникаючої радіації в районі цеху не очікується.

Визначаємо дозу випромінювання, яку можуть отримати робочі і службовці, знаходячись у виробничій будівлі і в захисній споруді, за робочу зміну (12 ч) при максимальному рівні радіації і дозі проникаючої радіації, очікуваних на об'єкті.

Доза випромінювання в умовах радіоактивного зараження в будівлі цеху:

Де Р_х - максимальний рівень радіації на 1 год після вибуху, дорівнює 6256 Р/год; t_н - час початку роботи в умовах РЗ, дорівнює сумі часу підходу хмари вибуху і часу випадання радіоактивних речовин, яке в середньому складає =1год

час закінчення роботи t_к = t_н +t_p = 1,12 +12 = 13,12год;

коефіцієнт ослаблення дози випромінювання будівлі цеху К_{посл.зд.РЗ} = 10;

Тоді

Оскільки для захисної споруди коефіцієнт ослаблення радіації від радіоактивного зараження К_{поаіубРЗ} =100, то доза радіації в захисній споруді:

Доза випромінювання від проникаючої радіації на об'єкті дорівнює нулю.

Визначувана межа стійкості роботи об'єкту в умовах, радіоактивного зараження, тобто граничне значення рівня радіації на об'єкті, до якого можлива робота в звичайному режимі; порівнюємо з очікуваним максимальним значенням рівня радіації і робимо висновки про стійкість об'єкту:

ОскількиР_{1 lim} < Р_{1 тах}, то об'єкт нестійкий до радіоактивного зараження.

Отримані результати зводимо в таблицю 3.

Аналіз результатів оцінки роботи ковально-пресового цеху заводу в умовах дії проникаючої радіації і радіоактивного зараоюення дозволяє зробити наступні висновки:

Об'єкт може опинитися в зоні надзвичайно небезпечного зараження з максимальним рівнем радіації близько 10500 Р/год. на 1 год після вибуху. Дія проникаючої радіації маловірогідна.

Ковально-пресовий цех не стійкий до дії радіоактивного зараження. Межа стійкості роботи цеху в умовах радіоактивного зараження Р_1lіт = 263Р/год.

Захисна споруда цеху забезпечує надійний захист виробничого персоналу в умовах радіоактивного зараження. Доза опромінювання за 12 год перебування в ньому складає 199,5Р, що значно нижче за допустиму норму одноразового опромінювання.

Размещено на Allbest.ru