Подолання мінно-вибухових загороджень

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Подолання мінно-вибухових загороджень

Подолання мінно-вибухових загороджень здійснюється такими способами: обхід (об'їзд) загороджень (окремих мін); пророблення проходів; на ризик.

Проходом у загородженнях називається ділянка місцевості або водного простору (акваторії), яка очищена від загороджень або спеціально залишена вільною від них для пропуску військ через загородження, позначена відповідними знаками й на якій організовано комендантську службу.

До проходів у інженерних загородженнях висуваються такі вимоги:

- мінімальна ширина проходу в мінних полях перед переднім краєм оборони противника має бути 6...8 м, у глибині оборони - не менше 4 м, для других ешелонів - 10...12 м, у загородженнях на водних перешкодах і морському узбережжі - не менше 40 м;

- проходи мають бути прихованими та несподіваними для противника;

- межі проходів повинні позначатись стандартними позначками, які добре видно вдень і вночі, розширені проходи огороджуються;

- кожному проходу надається свій номер, що вказується на позначках, якими позначені його межі; проходи позначають тими ж номерами, що і шлях, який підходить до них;

- осі проходів, які пророблені в своїх МП, повинні співпадати з осями проходів, що пророблені в МП противника.

Залежно від умов обстановки, існуючих засобів розмінування, характеристик мінних полів, особливостей місцевості, проходи в МП можуть проробляться такими способами: вибуховим; механічним; вручну; комбінованим.

Вибуховий спосіб - це знищення або викидання за межі проходу мін (вибухових пристроїв) контактними (накладними) зарядами або неконтактними зарядами розмінування УЗП-77 з установки розмінування УР-77, зарядом розмінування УЗП-83 з установки розмінування УР-83П, зарядом розмінування ЗРП-2, ДКР-4.

У разі механічного способу міни (вибухові пристрої) видаляються за межі проходу, приводяться в дію, або знищуються за допомогою мінних тралів.

- планування й організація виконання завдань з пошуку й знищення вибухонебезпечних предметів.

облік і звітність за завданням розмінування.

Під час вибору районів розташування військ використовуються дані про загородження, які отримуються повітряною та іншими розвідками. До виходу військ у райони розташування вони перевіряються на наявність мін і вибухонебезпечних предметів. Для цього до складу рекогносцирувальних груп включаються підрозділи інженерних військ із засобами розвідки загороджень.

Перевірка на наявність мін (вибухових пристроїв) і розмінування районів розташування проводиться інженерно-саперними підрозділами із застосуванням підрозділів родів військ, підрозділи можуть посилюватися танками з мінними тралами, а в окремих випадках можуть застосуватися собаки мінно-пошукової служби.

Розмінуванню підлягає місце розміщення підрозділів і пунктів управління, шляхи підходу до них і дороги, які до них прилягають.

У районах розташування, в першу чергу, перевірці підлягають: основні дороги та їх об'їзди, райони розгортання пунктів управління, позиційні райони ракетних і зенітно-ракетних частин, в подальшому - решта доріг та окремих ділянок місцевості вздовж доріг, які призначені безпосередньо для розташування підрозділів.

Під час перевірки місцевості на наявність мін (вибухових пристроїв) можуть застосуватися танки, що споряджені мінними тралами, ИРМ, дорожні та індивідуальні міношукачі, щупи, КР-И (КР-О), КР-Е, оптичні засоби розвідки.

Під час перевірки місцевості з боків сторін дороги на наявність мін уручну, кожному відділенню призначається ділянка довжиною та шириною 200 м. Відділення діє двома обслугами з трьох чоловік кожна. Одна обслуга перевіряє місцевість по один бік дороги, інша - по другий. Обслуги рухаються зигзагами, з відстанню між сусідніми точками повороту 40-50 м, здійснюючи перевірку підозрілих місць. Кожен номер перевіряє смугу шириною 2-2,5 м.

Для суцільного розмінування взводу призначається ділянка місцевості розміром (450...540) Ч (300...360) м, відділенню - розміром (300...360) Ч (150... 180) м. Ділянка відділення розбивається на смуги розміром 50...60 м по фронту та 150... 180 м у глибину.

Межі ділянок і смуг позначаються добре видимими знаками. На розмінування однієї смуги призначається один номер обслуги. На лівому (правому) кутку своїх смуг номери обслуг встановлюють особисті покажчики, вказуючи прізвище та номер смуги.

Покажчики зберігаються на встановлених місцях до здавання ділянки командиром відділення командиру взводу.

Всі виявлені боєприпаси за ступенем небезпечності поділяють на дві категорії. До першої належать боєприпаси, які не розірвались, не можуть самі по собі спрацювати та допускають можливість транспортування відповідно до правил перевезення. До другої належать боєприпаси, які не розірвались, але не допускають можливості транспортування їх, тобто чутливі до механічних подразнень, а також боєприпаси з підривниками невідомої конструкції.

Всі виявлені боєприпаси до певної міри небезпечності належать до другої категорії. їх не можна переміщувати та зсувати з місця.

Ступінь безпеки боєприпасів, що не розірвалися, командир загону визначає особисто, приймаючи рішення про спосіб їх знешкодження та знищення.

Збирання та переміщення вибухонебезпечних предметів з метою їх групового знищення ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

Подолання мінно-вибухових загороджень здійснюється такими способами: обхід (об'їзд) загороджень (окремих мін); пророблення проходів; на ризик.

Проходом у загородженнях називається ділянка місцевості або водного простору (акваторії), яка очищена від загороджень або спеціально залишена вільною від них для пропуску військ через загородження, позначена відповідними знаками й на якій організовано комендантську службу.

До проходів у інженерних загородженнях висуваються такі вимоги:

- мінімальна ширина проходу в мінних полях перед переднім краєм оборони противника має бути 6...8 м, у глибині оборони - не менше 4 м, для других ешелонів - 10...12 м, у загородженнях на водних перешкодах і морському узбережжі - не менше 40 м;

- проходи мають бути прихованими та несподіваними для противника;

- межі проходів повинні позначатись стандартними позначками, які добре видно вдень і вночі, розширені проходи огороджуються;

- кожному проходу надається свій номер, що вказується на позначках, якими позначені його межі; проходи позначають тими ж номерами, що і шлях, який підходить до них;

- осі проходів, які пророблені в своїх МП, повинні співпадати з осями проходів, що пророблені в МП противника.

Залежно від умов обстановки, існуючих засобів розмінування, характеристик мінних полів, особливостей місцевості, проходи в МП можуть проробляться такими способами: вибуховим; механічним; вручну; комбінованим.

Вибуховий спосіб - це знищення або викидання за межі проходу мін (вибухових пристроїв) контактними (накладними) зарядами або неконтактними зарядами розмінування УЗП-77 з установки розмінування УР-77, зарядом розмінування УЗП-83 з установки розмінування УР-83П. зарядом розмінування ЗРП-2, ДКР-4.

У разі механічного способу міни (вибухові пристрої) видаляються за межі проходу, приводяться в дію, або знищуються за допомогою мінних тралів.

За допомогою трала КМТ-7 проходи пророблюють на шляхах руху військ, де встановлені міни (вибухові пристрої) добре видно. При цьому екіпаж танка веде візуальний пошук мін (вибухових пристроїв) по всій ширині проїжджої частини, а механік-водій здійснює їх знищення шляхом наїзду катковими секціями трала.

За відсутності каткових тралів прохід може пророблятися за допомогою ножових тралів типу КМТ-8, КМТ-10. У даному випадку міни (вибухові пристрої) відкидаються ножовими секціями трала за межі проходу. Найбільш ефективним засобом для пророблення проходів є колійний трал КМТ-7, обладнаний електромагнітною приставкою, яка приводить в дію міни з неконтактними підривниками на відстані. Швидкість тралення збільшується до 8-12 км/год; ширина проходу 4-5 м. Пророблений прохід також перевіряється і позначається.

За наявності в підрозділі, що призначений для пророблення проходу в змішаному мінному полі, танка або БМП з мінним тралом спочатку пророблюється колійний прохід, поширення якого до 6,5 м здійснюється вручну.

Пророблення проходу вручну - це пошук мін (вибухових пристроїв) міношукачами та щупами, вилучення їх з ґрунту кішками й видалення їх за межі проходу або знищення вибуховим способом в період вогневої підготовки. Вручну проходи пророблюють у тих випадках, коли інші способи застосувати неможливо.

У разі проробленння проходів у мінних загородженнях вручну, міни (вибухові пристрої), які встановлені в невилучене положення, знищуються шляхом зсування їх з місця встановлення кішками з-за укриття або накладними зарядами. загородження розмінування вибухонебезпечний

Протипіхотні вибухові пристрої (міни) з натяжними датчиками цілі відшукуються та приводяться в дію за допомогою кішок, які закидаються на мінне поле і підтягуються до себе номером обслуги з укриття або броньованої машини з відстані 15...25 м. Фугасні міни знищуються за допомогою накладних зарядів ВР масою 200-400 г.

Взвод на своїй ділянці, залежно від глибини мінного поля і тривалості темного часу, проробляє за одну ніч до трьох проходів. Згідно з нормативами, на пророблення одного проходу глибиною 100 м га шириною 6-8 м перед переднім краєм саперному відділенню необхідно до 4 годин.

Комбінований спосіб буде застосовуватись для пророблення проходів у МП великої глибини. Мінні поля великої глибини суттєво знижують можливість використання стандартних зарядів розмінування, тому що підривом одного заряду виключається пророблення наскрізного проходу. Для пророблення проходів у таких випадках складно застосовувати існуючі засоби. Таким чином, проходи проробляють комбінуючи різні способи.

Размещено на Allbest.ru