Оцінка обстановки при аварії на хімічно небезпечному об’єкті

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Володіючи великими можливостями, хімія створює майже щоденно нові матеріали та речовини, що використовуються у всіх сферах народного господарства, від сільського господарства до космосу. Все це є причиною бурного розвитку в останні десятиліття хімічної промисловості. В зв'язку з цим ростуть об'єми виробництва, використання, зберігання і перевезення хімічних продуктів, в тому числі сильнодіючих отруйних речовин (СДОР).

Усього в Україні функціонує 1810 об`єктів господарювання, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності більше 283 тис. тонн сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), у тому числі - 9,8 тис. тонн хлору, 178,4 тис. тонн аміаку [1].

Об`єкти господарювання, на яких використовуються СДОР, є потенційними джерелами техногенної небезпеки. Це так звані хімічно небезпечні об`єкти (ХНО). При аваріях або зруйнуванні цих об`єктів можуть виникати масові ураження людей, тварин і сільськогосподарських рослин сильнодіючими отруйними речовинами.

Ці об'єкти розподіляються за ступенями хімічної небезпеки: перший ступінь хімічної небезпеки (у зонах можливого хімічного зараження від кожного з них мешкає більше 75 тис. чол.) - 76 об'єктів; другий ступінь хімічної небезпеки (у зонах можливого хімічного зараження від кожного мешкає від 40 до 75 тис. чол.) - 60 одиниць; третій ступінь хімічної небезпеки (у зонах можливого хімічного зараження від кожного мешкає менше 40 тис. чол.) - 1134 одиниць; четвертий ступінь хімічної небезпеки (зони можливого хімічного зараження від кожного не виходить за межі об'єкту) *- 540 одиниць [2].

Всього у зонах можливого хімічного зараження від цих об'єктів мешкає близько 20 млн. чол. (38,5% населення країни). 321 адміністративно-територіальна одиниця (АТО) має ступінь хімічної небезпеки, з них до 1 ступеня хімічної небезпеки (в зоні хімічного ураження знаходиться понад 50% мешканців) віднесено 154 АТО, до 2 ступеня хімічної небезпеки (від ЗО до 50% мешканців) - 47 АТО; до 3 ступеня (від 10 до 30%) - 108 АТО [3].

1. ВИХІДНІ ДАННІ

Оцінити обстановку при аварії на хімічно небезпечному об`єкті (ХНО) і виробити пропозиції по захисту робітників і службовців об'єкту, що опинилися в зоні зараження сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР), для наступних вихідних даних:

Ступінь хімічної небезпеки об'єкта встановлюється виходячи з сумарної кількості СДОР, які знаходяться на даному об'єкті.

Ступінь вертикальної тривалості повітря згідно даних прогнозу погоди - ізотермія (табл. 1.2). Вона спостерігається в хмарну погоду і характеризується стабільною рівновагою повітря в межах 20--30 м від земної поверхні. Ізотермія, так само, як і інверсія, сприяє тривалому застою парів ОР.

2. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ І ТОКСИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ НІТРИЛ АКРИЛОВОЇ КИСЛОТИ

На об'єктах господарювання є великий асортимент хімічних речовин, токсичних і шкідливих для здоров'я людей, тварин та небезпечних для навколишнього середовища. Ці речовини називають сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР). Певні види СДОР знаходяться у великих кількостях на підприємствах, які їх виробляють, або застосовують, на складах, сільськогосподарських об'єктах і підприємствах переробної промисловості, багато їх перевозять транспортом.

У воєнний час об'єкти зберігання СДОР можуть бути зруйновані, у мирний час при виробничих аваріях або стихійних лихах СДОР можуть потрапити в навколишнє середовище і стати причиною ураження людей, тварин, рослин та зараження навколишнього середовища.

Нітрил акрилової кислоти (акрилонітрил (вінілціанід)) -- безбарвна летка рідина, кипить при високій температурі, має неприємний запах, її пари важчі від повітря, при взаємодії з ним утворює вибухонебезпечні суміші. При горінні кислота виділяє отруйні гази. Входить до складу полімерів -- поліакрилонітрилів -- до 0,1%, утворюється при термічній деструкції ряду пластичних мас [4]. Акрилонітрил є подразником, легко всмоктується навіть через непошкоджену шкіру. Токсична дія подібна до дії ціанідів. ГДК в повітрі складає 0,5 мг/м3, у воді водойм -- 2 мг/л [5]. Подібно до неорганічних ціанідів, дія акрилонітрилу пов'язана з відщепленням ціанідної кислоти, яка переходить у роданіди. Молекули акрилонітрилу і ціанідної кислоти майже однаково токсичні (у розрахунку на \mathrm{{CN^-}}), але пригнічення активності дихальних ферментів слабша, ніж у \mathrm{{HCN}}. Припускають також, що переважні симптоми ураження нервової системи залежать від дії цілої молекули, яка блокує ферменти з SH-групами. Це підтверджується антидотною дією цистеїну або глутатіону в експериментальних умовах. Акрилонітрил добре всмоктується через шкіру.

Захист: забезпечують промислові протигази марок А і БКФ, а також ГП-5, ГП-7 і дитячі, для захисту органів дихання і очей.

Пари викликають подразнення слизової оболонки і шкіри, виникає головний біль, запаморочення, слабкість, нудота, блювота, задишка, шкіра червоніє і пече. В таких випадках потерпілого виносять на повітря, забезпечують спокій і тепло, дають подихати киснем, а також аміннітритом (на ватці протягом 15-30 с) з перервою 2 хв [6].

Акрилонітрил є подразником, легко всмоктується навіть через непошкоджену шкіру. Токсична дія подібна до дії ціанідів. ГДК в повітрі складає 0,5 мг/м3, у воді водойм -- 2 мг/л[3].

Запах акрилонітрилу відчувається при концентрації його в повітрі 0,008-0,04 мг/л, але до нього швидко настає звикання. Вдихання 0,3-0,5 мг/л акрилонітрилу протягом 5-10 хвилин викликає печіння слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і сльозотеча. При концентраціях 0,035-0,22 мг/л протягом 20-45 хвилин -- тупий головний біль, ниття у грудях, збудження і відчуття страху, свербіння шкіри. Після вдихання 0,048 мг/л протягом 30 хвилин рівень роданидів в крові нормальний; при 0,1 мг/л він підвищувався і не повертався до норми через 12 годин.

Ціаноз -- один із симптомів гострого отруєння акрилонітрилом

Симптоми гострого отруєння: головний біль, слабкість, нудота, блювання, запаморочення, задишка, пітливість, пронос. У важких і смертельних випадках -- сильна задишка, судоми, ціаноз, тахікардія, зниження температури тіла, втрата свідомості. На розтині загиблих: сильне кровонаповнення внутрішніх органів, рідка кров, набряк легенів. У ряді випадків при своєчасній антидотовій терапії гострі отруєння закінчуються одужанням. У випадку тривалої втрати свідомості довго зберігаються болі і слабкість в ногах, м'язові посмикування, емоційна нестійкість, хитка хода, погіршення пам'яті, низький артеріальний тиск, порушення рефлексів, брак пульсу на обох ногах -- картина ураження центральної нервової системи за типом енцефалополіневриту[7].

3. ОЦІНКА ХІМІЧНОГО СТАНУ НА ОБ'ЄКТАХ, ЯКІ МАЮТЬ СИЛЬНОДІЮЧІ ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ

3.1 Визначення глибини, ширини та площі зони хімічного зараження

Для нітрит акрилової кислоти глибина розповсюдження хмар зараженого повітря з вражаючою концентрацією СДОР на закритій місцевості визначається відповідно за формулою:

Д - токсодоза 0,6 (мг. Мин)/литр;

V - швидкість вітру в приземному шарі повітря 2,5 (м. сек);

- коефіцієнт, що враховує глибину поширення хмари зараженого повітря з вражаючими концентраціями на відритій місцевості дорівнюють:

3 - при ізотермії [8].

1988,49 (м), звідси

Глибина розповсюдження хмари зараженого повітря з зараженого повітря з вражаючою концентрацією СДОР на закритій місцевості, якщо ємкість не обвалована сягає 568,14 м.

Ширина зони хімічного зараження на закритій місцевості визначається з співвідношення:

Ширина зони хімічного зараження на відкритій місцевості дорівнює 85 м.

Площа зараженої місцевості, ємкість не обвалована визначається за формулою:

Ш - ширина зони хімічного зараження на відкритій місцевості, розраховується за формулою:

Ш = 0,15*Г (при ізотермії) = 0,15* 1988,49 = 298,273 (м) = 296556,9 (

Площа зараженої місцевості, ємкість не обвалована, дорівнює 296556,9 мІ або 296,5 кмІ.

Площа зображення місцевості, ємкість не обвалована розраховується за формулою:

де глибина розповсюдження хмарини зараженого повітря при руйновані обвалованої ємкості, розраховується за формулою:

- ширина зони хімічного зараження при руйнуванні обвалованої ємкості, розраховується за формулою:

0,15*1325,66= 198,849 (м)

Де - коефіцієнт, який враховує ширину зони хімічного зараження на відкритій місцевості дорівнює 0,15 - при ізотермії [10].

Маючи всі данні підставляємо в формулу:

Площа зображення місцевості, якщо ємкості обваловані дорівнює 131803,08 мІ або 131,8 кмІ.

3.2 Визначення часу підходу зараженого повітря до певного об'єкту

Час підходу хмари зараженого повітря до певного рубежу (об'єкту) T визначається діленням відстані R. Швидкість перенесення фронту хмари зараженого повітря СДОР( див. табл. 1.1 ). Розраховується за формулою:

R -- відстань від зруйнованого об'єкта з наявністю СДОР до населеного пункту, ХНО (м) [11];

W -- швидкість переносу хмари зараженого повітря (м/сек).

Розрахунок буде виглядати так:

Час підходу зараженого повітря до об'єкту становить 2000 с, або 33,3 год.. отруйний зараження евакуаційний відновлюючий

3.3 Визначення меж можливих епіцентрів хімічного враження

Для визначення границь вторинних центрів хімічного враження за прогнозом треба нанести на схему, зону можливого хімічного зараження та виділити об'єкти, населенні пункти або їх частини, які потрапляють в прогнозовану зону хімічного зараження. Розрахунковими границями вторинних центрів хімічного враження будуть границі цих об'єктів, населених пунктів або районів. Границі фактичних центрів хімічного враження визначаються розвідкою та наносяться на схему[12].

3.4 Визначення можливих втрат робочих, службовців та населення від СДОР в епіцентрі хімічного враження

Об'єктом розрахунково-графічної роботи став Херсонський суднобудівний завод з умовною кількістю працівників та службовців у 1000 людей. Умови зберігання СДОР -- не обваловані ємкості, а топ. умови та характерні забудови -- закрита місцевість.

Втрати робітників, службовців та населення що проживає поблизу від об'єктів, а також особистий склад формувань ЦО будуть залежати від чисельності людей, що опинилися в площі зони, ступеня захищеності їх і своєчасного використання засобів індивідуального захисту (протигазів). Кількість робітників та службовців, що опинилися в зоні враження, підраховується за їх наявністю на території об'єкту по будівлям, цехам, майданчикам; кількість населення -- по житловим кварталам в місті (населеному пункті) [13]. Можливі втрати робочих, службовців та населення від СДОР в епіцентрі хімічного враження розраховуються за формулою:

N -- наявність робочих, службовців, населення (чол.),

Ксиз -- забезпечення робочих, службовців, населення противогазами (%)[14]

При забезпеченні об'єкта противогазами у 97%, тобто 3% не є захищеними, можливі втрати робочих, службовців сягає 30 чоловік.

4. ЗАХИСТ ПРОМИСЛОВОГО ОБ'ЄКТУ

Порядок проведення евакуаційних та аварійно-відновлюючих робіт на місці аварії.

У результаті оцінки хімічної обстановки встановлено: Площі поширення первинної й вторинної хмари СДОР рівняються S = 14,7 кмІ, = 6,5 км2.

1 .При забезпеченості 97% і кількості робітників 1000, зразкова кількість потерпілих буде становити 3%, це 30 чоловік.

2. Для виключення поразки людей треба вивести персонал об'єкта, що не бере участь в формуваннях ЦО в напрямку, перпендикулярному напрямку руху зараженого повітря на 1 км використовуючи для захисту органів подиху тканини, змочені у воді, і бавовняні частини одягу. Після виходу із зони зараження, люди які одержали незначні поразки (кашель, нудота) повинні звернутися в медичні установи для одержання необхідної допомоги. Строк виконання - негайно після отримання наказу [15].

3. Формуванням ГО об'єкта:

3.1 Забезпечити видачу засобів індивідуального захисту учасникам ліквідації аварії негайно після отримання наказу. Відповідальний за виконання;

3.2 Провести негайну герметизацію об'єкта;

3.3 Для зменшення глибини поширення зараженого повітря, здійснити постановку відсічних вертикальних водяних завіс, які розсіють хмару парів нітрил акрилової кислоти на шляху його поширення. Водяні завіси ставити перпендикулярно осі поширення хмари зараженого повітря[16];

3.4 Провести дегазацію (знезаражування) нітрил акрилової кислоти в місцях аварії великою кількістю води (1:10). Роботи проводити з навітряної сторони з використанням поливомоючих і пожежних машин, з використанням засобів захисту органів дихання й шкіри[17];

3.5. По закінченню робіт, щодо усунення зараження, провести спеціальну обробку техніки й санітарну обробку людей, які брали участь у ліквідації аварії. Дегазацію одягу, засобів індивідуального захисту здійснювати на станціях знезаражування одягу [18].

ВИСНОВКИ Й ПРОПОЗИЦІЇ

У даній роботі було охарактеризовано СДОР -- нітрил акрилову кислоту по її хімічним та фізичним властивостям.

Були зроблені розрахунки глибини розповсюдження хмари зараженого повітря з вражаючими концентраціями СДОР на закритій місцевості, якщо ємкість не обвалована; ширини розповсюдження хмари зараженого повітря на закритій місцевості; площі зараження місцевості, якщо ємкості не обваловані; площі зображення місцевості, якщо ємкості не обваловані; часу підходу зараженого повітря до об'єкту; можливі втрати робочих та службовців від СДОР.

На основі аналізу результатів оцінювання хімічної обстановки визначились можливі наслідки в зоні враження виходячи із забезпечення виробничого персоналу та населення засобами захисту, було проаналізовано умови роботи підприємства відносно впливу отруйних речовин на виробництво, матеріали та сировину. Створюється можливість герметизації будівель, цехів та ін. приміщень, де працюють люди, а також можливість роботи в засобах індивідуального захисту. Визначаються шляхи обеззаражування території об'єкта, споруд, будівель та способи проведення санітарної обробки людей у випадку необхідності ОР.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Касьянов Н.А. Защита населения в условиях чрезвычайных ситуаций. - Луганск.: ВНУ. 2001 -- 170 с.

2. Порядочний Л.В., Заплатинський В.М. Безпека в надзвичайних ситуаціях та цивільна оборона. Навчальний посібник. -- К..: Київ. нац. торг.-екон. ун-т. 2003 - 301 с.

3. Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник. -- Київ.: Центр навчальної літератури, 2004. -- 439 с.

4. Гуляев В.П. Методические указания к практическому занятию «Оценка устойчивости работы промышленного оборудования в чрезвычайных ситуациях к воздействию ударной волны взрыва»: ВНУ, 2001. - 12 с.

5. Депутат О.П., Коваленко І.П., Мужик І.С. Цивільна оборона. Навчальний посібник / За ред. полковника В.С. Франчука. -- Львів.: Афіша. 2000 -- 336 с.

6. Демиденко Г. П., Кузьменко Е.П. и др. Защита объектов народного хозяйства. Справочник / Под ред. Г.П. Демиденко. -- К.:Вища школа. 1987.

7. Кулаков М. А., Ляпун В. О., Мягкий В.О., Пугач В.І. Цивільна оборона. - За редакцією проф. В.В.Березуцького. Навч. посіб. - Харків: НТУ ЇXIII, 2005. - 363 с.

8. В. Г. Атаманюк, Л. Г. Ширшев, Н. И. Акимов. - Под ред. Д. И. Михайлика. Учебник для вузов. -- М.: Высшая школа, 1986. -- 207 с.

9. Демиденко Г. П., Кузьменко Е.П., Орлов П.П. и др. Повышение устойчивости работы объектов народного хозяйства в военное время / Под ред. Г.П. Демиденко. -- К.:Вища школа. 1984 - 232 с. - 256 с.

10. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник.-К: Знання-Прес, 2007. -- 487 с.

Размещено на Allbest.ru