Типи вогнегасників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернігівський національній педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка

РЕФЕРАТ

з основ охорони праці

на тему: «Типи вогнегасників»

Розробив: студентка 33 групи

Івахно Вероніка Петрівна

Перевірив: старший викладач

Турпітько Владислав Сергійович

Чернігів 2016

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика вогнегасників

2. Пінні вогнегасники

3. Порошкові вогнегасники

4. Газові вогнегасники

5. Комбіновані вогнегасники

Висновок

Список використаних джерел

вогнегасник вогонь пінний порошковий

Вступ

Вогнегасники незамінні та найпоширеніші засоби в боротьбі з вогнем. Найчастіше наявність одного невеликого вогнегаснику та його своєчасне застосування може запобігти виникненню пожежі найвищого ступеню складності. Обов'язковою є наявність вогнегасників у автомобілях, на виробництвах, у офісах та громадських місцях прописана в нормативних актах практично всіх країн.

Перші вогнегасники застосовувалися на початку 18 ст. - це були бочки, наповнені водою, вони мали запал з пороховим зарядом. Механізм був простий - його закатували у вогонь, порох запалювався, бочка вибухала і її вміст виплескувався на полум'я. З тих пір, звичайно, багато що змінилося, і зараз вогнегасники мають більш складний механізм.

Тривалість дії більшості переносних вогнегасників складає від декількох секунд до 1,5 хвилин, при користуванні ними необхідно діяти швидко і рішуче. Тому кожна людина повинна знати, як влаштований та як діє вогнегасник і вміти користуватися ним. Навчання прийомам роботи з вогнегасниками різних типів буде найбільш дієво, якщо воно супроводжується переглядом кіно- або відеоматеріалів і показом на практиці гасіння модельних осередків пожежі.

При першому знайомстві з вогнегасником необхідно уважно вивчити інструкцію його застосування, викладену в паспорті вогнегасника і приведену у виді піктограм (схематичних малюнків) на етикетці вогнегасника.

1. Загальна характеристика вогнегасників

Вогнегасники - технічні пристрої, призначені для гасіння пожеж в початковій стадії їх виникнення. Вогнегасники класифікуються по виду гасячої речовини, що використовується, об'єму корпусу і способу подачі вогнегасного складу.

По виду вогнегасної речовини:

- пінні;

- газові;

- порошкові;

- комбіновані.

За об'ємом корпуса:

- ручні малолітражні з об'ємом корпусу до 5 л;

- промислові ручні з об'ємом корпусу від 5 до 10 л;

- стаціонарні і пересувні з об'ємом корпусу понад 10 л.

За способом подачі вогнегасного складу:

- під тиском газів, що утворюються в результаті хімічної реакції компонентів заряду;

- під тиском газів, що подаються із спеціального балончика, розміщеного в корпусі вогнегасника;

- під тиском газів, закачаних в корпус вогнегасника;

- під власним тиском вогнегасного засобу.

По виду пускових пристроїв:

- з вентильним затвором;

- із замочно-пусковим пристроєм пістолетного типу;

- з пуском від постійного джерела тиску.

Цією класифікацією не вичерпуються всі показники численної групи вогнегасників. Постійне вдосконалення конструкції, підвищення таких показників як надійність, технологічність, уніфікація веде до створення досконаліших вогнегасників. Вогнегасники маркіруються буквами, що характеризують вид вогнегасника, і цифрами, що позначають його місткість.

2. Пінні вогнегасники

Призначені для гасіння пожеж вогнегасною піною: хімічній (вогнегасники ОХП) й повітряно-механічній (вогнегасник ОВП).

Хімічну піну одержують з водних розчинів кислот і лугів, повітряно-механічну утворюють з водних розчинів і піноутворювачів потоками робочого газу: повітря, азоту і вуглекислого газу. Хімічна піна складається з 80% вуглекислого газу, 19,7% води і 0,3% піноутворюючої речовини, повітряно-механічна приблизно з 90% повітря, 9,8% води і 0,2% піноутворювача.

Пінні вогнегасники застосовують для гасіння піною загорянь майже всіх твердих речовин, що займаються, а також горючих і деяких легкозаймистих рідин на площі не більше 1 кв. м. Гасити піною електричні установки і електромережі, що знаходяться під напругою, не можна, оскільки вона є провідником електричного струму. Крім того, пінні вогнегасники не можна застосовувати при гасінні лужних металів натрію і кадію, тому що вони, взаємодіючи з водою, що знаходиться в піні, виділяють водень, який усилює горіння, а також при гасінні спиртів, оскільки вони поглинають воду, розчиняючись в ній, і при попаданні на них піна швидко руйнується.

До недоліків пінних вогнегасників відноситься вузький температурний діапазон застосування (+5 °С - +45 °С), висока корозійна активність заряду, можливість пошкодження об'єкту гасіння, необхідність щорічної перезарядки.

З хімічних пінних вогнегасників найбільше застосування отримали вогнегасники: ОХП-10, ОП-М і ОП-9ММ (густопінні хімічні), ОХВП-10 (повітряно-пінний хімічний).

Хімічний пінний вогнегасник типу ОХП-10 є сталевим зварним корпусом з горловиною, закритою кришкою із замочним пристроєм. Замочний пристрій, що має шток, пружину і гумовий клапан, призначений для того, щоб закривати вставлений всередину вогнегасника поліетиленовий стакан для кислотної частини заряду вогнегасника. Кислотна частина є водною сумішшю сірчаної кислоти з сірчанокислим окисним залізом. Лужна частина заряду (водний розчин двовуглекислого натрія з cолесим екстрактом) залита в корпус вогнегасника. На горловині корпусу є насадка з отвором. Отвір закритий мембраною, яка запобігає витікання рідини з вогнегасника. Мембрана розривається (розкривається) при тиску 0,08 - 0,14 МПа.

Для приведення вогнегасника в дію повертають рукоятку замочного пристрою на 180°, перевертають вогнегасник вверх дном і направляють сопло у вогнище загоряння. При повороті рукоятки клапан закриваючий горловину кислотного стакана підіймається, кислотний розчин вільно виливається із стакана, змішується з розчином лужної частини заряду. Вуглекислий газ, що утворився в результаті реакції, інтенсивно перемішує рідину, обволікається плівкою з водного розчину, утворюючи пухирці піни.

Утворення піни відбувається за таких реакцій:

H2SO4 + 2NaHCO3 > Na2SO4 + 2H2O + 2CO2

Fe(SO4)3 + 6H2O > 2Fe(OH)3 + 3H2SO4

3H2SO4 + 6NaHCO3 > 3Na2SO4 + 6H2O + 6CO2

Тиск в корпусі вогнегасника різко підвищується і піна викидається через сопло назовні.

При гасінні твердих матеріалів струмінь направляють безпосередньо на предмет, що горить, під полум'я, в місця найбільш активного горіння. Гасіння горючих рідин, розлитих на відкритій поверхні, починають з країв, поступово покриваючи піною всю поверхню, що горить, уникаючи розбризкування.

Вогнегасник хімічний повітряно-пінний ОХВП-10 аналогічний по конструкції, але додатково має спеціальну пінну насадку, що нагвинчує на сопло вогнегасника і забезпечує підсос повітря. За рахунок цього при закінченні хімічної піни утворюється і повітряно-механічна піна. Крім того, в цьому вогнегаснику лужна частина заряду збагатила невеликою добавкою піноутворювача типу ПО-1.

Повітряно-пінний вогнегасник ОВП-10 складається із сталевого корпусу, в якому знаходиться 4-6 % водний розчин піноутворювача ПО-1, балончика високого тиску з вуглекислотою, для виштовхування заряду, кришки із замочно-пусковим пристроєм, сифонової трубки і розтруба-насадки для отримання високократної повітряно-механічної піни.

Вогнегасник приводиться в дію натисненням руки на пусковий важіль, внаслідок чого розривається пломба і шток проколює мембрану балона з вуглекислотою. Остання, виходячи з балона через дозуючий отвір, створює тиск в корпусі вогнегасника, під дією якого розчин по сифоновій трубці поступає через розпилювач в розтруб, де в результаті перемішування водного розчину піноутворювача з повітрям утворюється повітряно-механічна піна.

Кратність одержуваної піни (відношення її об'єму до об'єму продуктів, з яких вона отримана складає в середньому 5, а стійкість (час з моменту її освіти до повного розпаду) -20 хвилин. Стійкість хімічної піни 40 хвилин.

3. Порошкові вогнегасники

Для гасіння невеликих вогнищ, загорянь горючих рідин, газів, електроустановок напругою до 1000 В, металів і їх сплавів використовуються порошкові вогнегасники ОП-1, ОП-25, ОП-10.

Порошковий вогнегасник ОП-1 «Супутник» місткістю 1 л використовується при гасінні невеликих загорянь на автомобілях і сільськогосподарських машинах. Складається з корпусу, сітки і кришки, виготовленої з поліетилену. Заповнений складом ПСБ (порошок сухий двокарбонатний), що складається з 88 % бікарбонату натрія з додаванням 10% тальку марки ТКВ, стеаратів металів (заліза, алюмінія, магнія кальція, цинку) - 9%.

Під час користування знімають кришку вогнегасника і через сітку порошок ПСБ вручну розпилюють на вогнище. Стійка порошкова хмара, що утворюється, ізолює кисень.

Порошковий вогнегасник ОП-10 містить в тонкостінному десятилітровому балоні порошок ПС-1 (вуглекислий натрій з добавками). Подається за допомогою стислого газу (азот, діоксид вуглецю, повітря), що зберігається в додатковому балончику місткістю 0,7 л під тиском 15 МПа. Застосовується для гасіння загорянь лужних металів (літію, кадію, натрія) і магнієвих сплавів.

В інших вогнегасниках цього типу використовуються порошкові склади: ПСБ (бікарбонат натрія з добавками), ПФ (фосфорно-амміачні солі з добавками), призначені для гасіння деревини, горючих рідин і електроустаткуваннь, СІ-2 (сидикагель з наповнювачем) - для гасіння нафтопродуктів і пірофорних з'єднань.

Вогнегасник порошковий (ВІСПИ), що самоспрацьовує - це нове покоління засобів пожежогасінні. Він дозволяє з високою ефективністю гасити вогнища загоряння без участі людини.

Вогнегасник є герметичним приладом діаметром 50 мм і завдовжки 440 мм, заповнений вогнегасним порошком масою 1 кг. Встановлюється над місцем можливого загоряння за допомогою. Спрацьовує при нагріві до 100°С (ВІСПИ-1) і до 200°С (ВІСПИ-2). Об'єм, що захищається, до 9 м. куб.

Вогнегасники ВІСПИ призначені для гасіння вогнищ пожеж твердих матеріалів органічного походження, горючих рідин або плавких твердих тіл, електроустановок, під напругою до 1000 В.

Достоїнства ВІСПИ: гасіння пожежі без участі людини, простота монтажу, відсутність витрат при експлуатації, екологічно чистий, нетоксичний, при спрацьовуванні не псує устаткування.

Генератори об'ємного аерозольного гасіння пожеж (СОГ) - є найбільш сучасними засобами в пожежогасінні.

Вони призначені для гасіння пожеж ЛВЖ і ГЖ (бензин і інші нафтопродукти, органічні розчинники і т.п.) і твердих матеріалів (деревина, ізоляційні матеріали, пластмаси і ін.), а також електроустаткування (високовольтні установки, побутова і промислова електроніка і т.п.) СОГ непридатна для гасіння лужних і лужноземельних металів, а також речовин, горіння яких відбувається без доступу повітря.

Генератори об'ємного аерозольного гасіння пожеж

Генераторами СОГ рекомендується обладнати наступні об'єкти: промислові підприємства, силові енергетичні установки, комунально-побутові підприємства, суспільні будівлі, учбові заклади, науково-дослідні інститути і установи, банки і офіси, торгові бази і склади, підприємства, адміністративні і житлові будівлі, транспортні засоби.

4. Газові вогнегасники

До їх числа відносяться вуглекислотні, в яких як вогнегасяча речовини застосовується діоксид вуглецю, а також аерозольні і вуглекислотно-бромілові, для заряду в яких застосовують спеціальні суміші вуглеводнів, при подачі в зону горіння гасіння наступає при відносно високій концентрації кисню (14-18 %).

Вуглекислотні вогнегасники

Вуглекислі вогнегасники випускаються як ручні (ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8), так і пересувні (ОУ-25, ОУ-80). Ручні вогнегасники однакові по пристрою і складаються із сталевого високоміцного балона, в горловину якого укручено замочно-пусковий пристрій вентильного або пістолетного типу, сифонової трубки, яка служить для подачі вуглекислоти з балона до замочно-пускового пристрою, і раструба-снігоутворювача. У вогнегаснику ОУ-8 розтруб приєднується до замочної головки через броньований шланг завдовжки 0,8 м. Балони вогнегасників заповнені рідкою вуглекислотою під тиском 6-7 МПа.

Для приведення в дію вуглекислотного вогнегасника необхідно направити сопло на вогнище пожежі і відвернути повністю маховичок або надавити на важіль замочно-пускового пристрою. Перехід рідкої вуглекислоти у вуглекислий газ супроводиться різким охолоджуванням і частина її перетворюється на «сніг» у вигляді найдрібніших кристалічних частинок. Для уникнення обмороження рук не можна доторкатися до металевого розтруба. Під час переходу вуглекислоти з рідкого стану в газоподібне відбувається збільшення об'єму в 400-500 разів.

Вуглекислотні вогнегасники (ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8) призначені для гасіння загорянь різних речовин і матеріалів, за винятком речовин, які можуть горіти без доступу повітря, загорянь на електрифікованих залізничному і міському транспорті, електроустановок під напругою до 380В.

Вуглекислотні-брометілові вогнегасники ОУБ-3А і ОУБ-7А є сталевими тонкостінними балонами (товщина стіни 1,5-2 мм) зварної конструкції. В горловину балона укручена замочна головка типу важеля з насадкою, що розпиляла, і сифоновою трубкою. Місткість балонів відповідно 3,2 і 7,4 л.

Вогнегасним зарядом є склад 4НД (97 % бром-етила і 3 % вуглекислого газу). Вогнегасна дія бромистого Етилу заснована на гальмуванні хімічних реакцій горіння, тому його часто називають антикаталізатором або інгібітором. Для викиду заряду у вогнегасник закачують повітря під тиском 0,9 МПа.

Час дії вогнегасників 20-30 с при довжині струменя 3-4 м.

Вогнегасники цього типу призначені для гасіння невеликих загорянь різних горючих речовин, тліючих матеріалів, а також електроустановок, що знаходяться під напругою до 380 В. Їх використовують в складських приміщеннях, на вантажних і спеціалізованих автомобілях, на бензороздавальних колонках і т.д. Вогнегасний ефект в 14 разів вище, ніж вуглекислотних.

5. Комбіновані вогнегасники

Являють собою комбінацію двох або більше вогнегасників з різними видами ОТВ (порошок і піна або газ і піна та ін.), які змонтовані на одній рамі.

Висновок

Майно можна знову набути, але життя не повернеш. Тому не можна ризикувати, бажаючи погасити вогонь. При виникненні пожежі потрібно закрити вся двері та вікна, щоб обмежити доступ кисню та негайно викликати пожежників.

Важливо пам'ятати, що в більшості випадків вбиває людей токсичний дим. Вибираючись з палаючого будинку потрібно пригнутись додолу - внизу менше диму і холодніше повітря. Добре прикрити рот вологою хусточкою. Перш ніж відкрити двері, потрібно торкнутися їх тильним боком долоні: якщо вони гарячі - за ними також вогонь.

При виборі вогнегасника потрібно зважати на характеристики приміщення, будівлі чи споруди. Різні типи вогнегасників підходять або для підприємств, або для офісів чи житлових будинків.

Список використаних джерел

1. Види вогнегасників [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ncpn.net.ua/vognegasnik.html.

2. Особливості застосування вогнегасників [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://nuczu.edu.ua/material/avtomat/ukr/lessons/25/4.html.

3. Вогнегасники [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://stud.com.ua/32733/bzhd/vognegasniki.

4. Пожежа! Який вогнегасник застосувати? [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://wol.jw.org/uk/wol/d/r15/lp-k/102001048.

5. Вогнегасник [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA.

Размещено на Allbest.ru