Атмосферні небезпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Реферат

Атмосферні небезпеки

Студентки

1 курсу, 1А групи

спеціальність - психологія

Соколенко С.В.

Черкаси - 2013

План

Вступ

1. Атмосферні небезпеки

2. Вплив атмосферних явищ на транспорт

Висновок

Використані джерела

Вступ

атмосферний буря злива хуртовина

Атмосфера. Всі ми знаємо, що без неї неможливе життя, вона є повітряною оболонкою, що оточує Землю й обертається разом із нею. Відіграє важливу роль у поглинанні, розсіюванні та відбиванні сонячної енергії, таким чином регулює теплообмін планети з космічним простором, впливає на її радіаційний і водний баланси, захищає Землю від метеоритів. З першого погляду важко уявити, що необхідна для людини атмосфера може перетворитись в страшенну небезпеку. Дана тема є досить актуальною для дослідження та вивчення, адже дає можливість в повній чи частковій мірі зрозуміти види атмосферних небезпек, причини їх утворення, можливі методи прогнозування та ознайомитись з розробленими мірами запобіжних заходів.

Людство здавна намагалося вберегти та захистити себе від природних небезпек. Через брак знань все незрозуміле наші предки пояснювали існуванням духів, божків, злих чи добрих сил, яких задобрювали ритуальними танцями, співами, приносячи жертву. Спостереження за погодою можна знайти в багатьох древніх мислителів. Літописи, історичні свідчення, саги, легенди допомагають відтворити клімат минулих днів.

Яскравий приклад з історії: 10 квітня 1722 року за указом Петра Великого в Санкт - Петербурзі почалися систематичні спостереження за погодою. В 1724 році була заснована перша в Росії метеорологічна станція, а з грудня 1725 року при Академії наук стали проводиться спостереження за допомогою барометра та термометра. Також варто згадати В. Н. Каразіна, який в своєму родовому маєтку мав хімічну лабораторію і метеорологічну станцію, до речі першу в Харківській губернії, він сам вів спостереження протягом багатьох років. Англійський адмірал Ф. Бофорт в 1806 р. розробив умовну шкалу, котра вже після змін, уточнень в 1963 р. була прийнята Всесвітньою метеорологічною організацією і широко застосовується у синоптичній практиці. Наприклад, вітер силою в 9 балів, коли швидкість становить від 20 до 24 м/с, руйнує старі будівлі, зриває дахи з будівель. Цей вітер називається шторм. З 1960 року в створенні прогнозів погоди стали використовувати супутникову інформацію. На допомогу синоптикам прийшли метеорологічні локатори і чисельні методи прогнозу погоди з використанням ЕОМ. Тож в історії є чимале число свідчень та дослідників, що розглядали цю тему.

Хочеться сказати, що природа є непередбачуваною. Маючи навіть сучасні методи дослідження ми не знаємо, що нас чекає завтра, абсолютної безпеки не буває.

1. Атмосферні небезпеки. Метеорологічні стихійні лиха

До НС метеорологічного походження належать сильні вітри, смерчі, пилові бурі, град, злива, налипання мокрого снігу, ожеледь, хуртовина, мороз тощо.

Вітер -- це рух повітря відносно земної поверхні, який виникає в результаті нерівномірного розподілу тепла і направлений з зони високого атмосферного тиску в зону низького тиску. До сильних вітрів належать бурі, урагани.

У випадку штормового попередження слід вжити заходів особистої безпеки: не можна виходити на вулицю, треба відключити у квартирі газ, електроенергію, зачинити вікна, кватирки, завісити їх шторами або наклеїти на скло смуги паперу. З балконів прибрати всі речі, які може скинути вітер. У приватних господарствах слід на подвір'ї закріпити, захистити всі предмети, щоб їх не зірвало поривами вітру, особливо предмети, які мають велику площу поверхні -- шифер, дошки, покрівельне залізо тощо. Слід зробити запас питної води. Якщо швидкість вітру досягає 32 м/с, то це - ураган. Ураганами називають також тропічні циклони, які виникають в Тихому океані поблизу узбережжя Центральної Америки. Коли ураган чи буря застали вас на вулиці -- негайно ховайтеся, бо можна травмуватися піднятими вітром у повітря предметами. Небезпечні також старі дерева, стовпи електричного освітлення, електропроводи. Ховатися потрібно (якщо поблизу немає надійних споруд) у ямах, кюветі, захищаючи голову принаймні руками.

У лісі від урагану слід ховатися в тих місцях, де ліс густий, бажано, щоб дерева були приблизно однакової висоти. У полі потрібно уникати будь-яких підвищених місць, самотньо розташованих дерев, бажано знайти якесь заглиблення і там сховатися, надійно застібнувши одяг і захистивши голову. На воді потрібно якомога більше зменшити парусність, надійно закріпити всі речі, щільно задраїти всі отвори.

У горах слід уникати вершин, перевалів, ховатися потрібно у природних нішах, густому лісі тощо. [4.54-56]

Буря

Буря -- це надзвичайно сильний вітер, що призводить до великого хвилюванням на морі та до руйнувань суші. Буря можна спостерігати під час проходження циклону, смерчу.

Швидкість вітру у земної поверхні перевищує 20 м/с і може становити 100 м/с. У метеорології застосовується термін «шторм», а при швидкості вітру більше 30 м/с -- ураган. Короткочасні посилення вітру до швидкостей 20--30 м/с називаються шквалами. [1.183-186]

Пилова буря -- тривале перенесення пилу та піску зі швидкістю понад 15 м за секунду. Це явище виникає у пустелях, напівпустелях і степах, де є не вкритий травою ґрунт. Руйнівна сила пилових бур величезна: вони здатні переносити мільйони тонн пилу на сотні кілометрів. У степовій зоні пилові бурі виникають, якщо землі розорюють нераціонально.

Виникають в Україні щорічно в різних районах, найчастіше в степовій зоні.

Пилові бурі за кольором та складом пилу, який переноситься, бувають:

? чорні (чорноземи);

? бурі та жовті (суглинок, супісок);

? червоні (суглинки з домішками окислів заліза) та білі (солончаки).

Дуже часто бувають короткочасні чорні бурі тривалістю до однієї години, велика кількість їх також може тривати від 10 до 12 годин і порівняно рідко такі бурі тривають понад добу. Червоні бурі тривають довше - протягом декількох днів. Висота підйому пилу може досягати 2 - 3 км , але найчастіше це - 1-1,5 км. У зимово-весняний період у центральних та південних областях України спостерігаються сніжно-пилові бурі. [2.132-134]

Якщо людина потрапляє у пилову бурю, їй слід знайти якийсь високий предмет -- камінь, густий кущ тощо і лягти коло нього з підвітряного боку. Бажано мати запас води. Ніс, рот, очі, вуха потрібно надійно захистити щільною тканиною, одяг застібнути і навіть обв'язати додатково.

Смерчі

Досить небезпечне явище - смерчі, вони трапляються частіше, ніж урагани й тайфуни. Смерчі утворюються тоді, коли стикаються дві великі повітряні маси різної температури і вологості, до того ж в нижніх шарах повітря тепле, а в верхніх - холодне. Тепле повітря, зазвичай, піднімається вгору й охолоджується, а водяна пара, яка міститься в ньому, випадає дощем. Але коли збоку починає дути вітер, котрий відхиляє в бік потік теплого повітря, який піднімається вгору, то виникає вихор, швидкість якого досягає 450 км/год. Це явище має вигляд стовпа із розширенням знизу і зверху. Повітря у ньому обертається проти годинникової стрілки і одночасно піднімається за спіраллю, втягуючи від землі усе, що трапляється на його шляху. Смерч іде вузькою смугою, тому є можливість іноді уникнути зустрічі з ним, втікаючи у протилежний бік від його курсу.

Діаметр смерчу над морем вимірюється десятками метрів, над суходолом -- сотнями метрів. Смерчі, як правило, діляться на 4 групи:

· пильні вихри;

· малі смерчі короткої дії;

· малі смерчі тривалої дії;

· смерчі - ураганні вихри.

Іноді виділяють водяні смерчі, що розвиваються над водною поверхнею. [1.183-186]

Смерч виникає зазвичай, у теплом секторі. Він проходить шлях довжиною від 1 до 40-60 км. Супроводжується грозою, дощем, градом і, якщо сягає землі, майже завжди призводить до великих руйнацій, усмоктує в себе води і предмети, які потрапляють на його шлях, піднімає їх високо вгору й переносить на великі відстані. Предмети у кількасот кілограмів легко піднімаються смерчем і переносяться уздовж десятків кілометрів. Смерч на морі небезпечний для судів.

Якщо людина потрапляє у смерч, їй слід згрупуватися, міцно схопитися за якийсь нерухомий, закріплений предмет, від одягу з великою парусністю слід завчасно позбавитися. Обличчя, особливо очі бажано закрити щільною тканиною або рукою.

В Україні рідко складаються умови для формування смерчів, в основному це явище спостерігається влітку. За останні 20 років зареєстровано 34 випадки. Найбільш характерні вони для степової зони та центрального Полісся. Найчастіше це - територія Запорізької і Херсонської областей та Криму. Невеликі смерчі спостерігаються майже щорічно то в одній, то в іншій області (1-2 випадки на рік) і носять, як правило, локальний характер, його тривалість невелика (до 10 хвилин). Звичайно смерчі завдають значних збитків господарству і призводять до людських жертв. [5]

Смерчі впізнають зі супутників погоди.

Злива -- дуже сильний короткочасний дощ. Небезпечний тим, що вода не встигає просочуватися у ґрунт, і утворюються потужні потоки. Ці потоки можуть виривати в землі яри, підмивати дороги та фундаменти будівель. Зливи можуть переповнювати водойми, що спричиняє аварії -- руйнуються греблі, дамби, іноді мости.

В Україні серед стихійних явищ найпоширенішими є сильні дощі (зливи). Вони спостерігаються щорічно і поширюються на значні території. Найчастіше вони трапляються у Карпатах та горах Криму.[2.150]

Тумани

Явища, що погіршують видимість на шляхах, створюють завади для роботи різних видів транспорту, сприяють забрудненню повітря. Сильні тумани спостерігаються в основному в холодну половину року. Найчастіше вони виникають у гірських районах Криму і Карпат, іноді на південному березі Криму. Сезон туманів починається у жовтні, закінчується у квітні. Кількість днів з туманами тут становить близько 100, а з сильними туманами до 80. На підвищених територіях центральної та південної частини України (Донецький Кряж, Приазовська, Волинська, Подільська, Придніпровська височини) кількість днів з туманами складає близько 80, з сильними туманами - до 30. На рівнинній території південної частини Степової зони тумани бувають близько 30 днів на рік, а сильні - 10-20 днів протягом року.

Град -- частинки криги, різні за розмірами (до 55 мм у діаметрі і масою до кількасот грамів), формою і структурою. Випадає град у теплу пору року, супроводжується зливами, грозами. Це явище завдає величезної шкоди сільському господарству. Величина градин, більша за 1 см, небезпечна для людини, тому під час граду слід ховатися у будь-якому приміщенні або захистку. Найчастіше град випадає у гірських районах Криму та Карпат. На рівнинній території України число днів з градом не перевищує двох. У 40% випадків випадіння граду спостерігається дрібний інтенсивний град. Великий град помічається в період з кінця серпня до середини вересня в Автономній Республіці Крим, у Полтавській, Чернівецькій, Тернопільській областях, менший - у Сумській, Луганській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях. [2.154]

Сильне налипання мокрого снігу -- це відкладання мокрого снігу на деревах, проводах, інженерних конструкціях тощо. Діаметр налиплого снігу перевищує 40 мм. Це явище спричинене випаданням мокрого снігу або снігу з дощем при заниженій температурі повітря. Це руйнівне явище: не витримують маси налиплого снігу з льодом лінії електропередач, дерева, дахи будинків, спричиняючи при цьому травмування і загибель людей. При налипанні мокрого снігу слід перебувати якнайдалі від ліній електромереж, дерев тощо.

Сильні снігопади найчастіше спостерігаються в Карпатах, а також у лісостеповій та степовій зонах. На території Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей снігопади бувають щорічно протягом січня-лютого, а в прилеглих районах до Карпат - іноді і в травні. В основному по території України кількість снігових опадів складає 20-30 мм, іноді сягає 40-70 мм. В Карпатах в окремих випадках випадає більше 100 мм. Один раз на три роки великі снігопади можна спостерігати на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Київської, Чернівецької та Черкаської областей, один раз на п'ять років на території Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Тернопільської, Рівненської, Миколаївської та Чернігівської областей. Заметілі виникають майже щорічно в різних районах, особливо в Карпатах, Криму, а також у Донбасі. [2.168-169]

Ожеледь -- це шар щільного матового чи прозорого льоду, що наростає на дротах та наземних предметах унаслідок замерзання краплин дощу, мряки або туману. Ожеледь виникає частіше за все при температурі повітря трохи нижче 0°С. Під дією ожеледі ламаються дерева, обриваються лінії електромереж, паралізується рух транспорту на дорогах. Небезпечна ситуація на території країни в зв'язку з ожеледями в основному пов'язана з виходом південних циклонів. Сильна ожеледь може виникати з листопада до березня місяця, а найбільша її вірогідність припадає на грудень -- січень. Особливо часто вона з'являється на території Донецького Кряжу, Приазовській, Волинській, Подільській височинах та гірської частини Криму. Товщина обмерзань сягає 35 мм та більше. Визначальним фактором небезпечності ожеледі є не стільки інтенсивність, скільки тривалість цього явища. Сильна ожеледь продовжується близько 12 годин, іноді до 2 діб. [2.169]

У таку погоду краще всього перебувати вдома, уникати користування транспортом. Але якщо виникла якась нагальна необхідність кудись іти чи їхати, то слід дотримуватися правил особистої безпеки. Пересуватися повільно, дещо на зігнутих ногах, підтримуючи рівновагу за допомогою рук. Взуття одягнути слід зручне, на низьких підборах. На підошву корисно наклеїти водостійким клеєм шматочки великозернистого наждачного паперу. Це надасть можливість безпечно дійти до школи чи місця роботи. Колеса автомобіля у таку погоду мають бути на спеціальній шипованій гумі. Їхати потрібно дуже повільно, дотримувати безпечну дистанцію, гальмувати завчасно і плавно.

Хуртовина -- сильний вітер, що сприяє перенесенню в повітрі великих мас снігу. Хуртовина може тривати від кількох годин до кількох діб. Це явище дуже характерне для України. Вони досягають величезної сили, охоплюють цілі регіони. Під час них виникають снігові заноси, припиняється рух транспорту, іноді гинуть тварини і навіть люди.

Дуже небезпечно опинитися один на один з цим стихійним лихом. Можна втратити орієнтацію, збитися з дороги і замерзнути. Мороз під час хуртовин не дуже сильний -- від 0 до 10 градусів, але така температура небезпечна, бо сніг стає липким, одяг промокає і не захищає від переохолодження. Страх замерзнути примушує людину рухатися, і рано чи пізно людина втомлюється, сідає відпочити і ніколи вже не встає -- вона замерзає. Тому потрібно спробувати перечекати хуртовину, обладнавши собі сховок у захищеному від вітру місці. Добре, якщо це буде кучугура, яка захистить з усіх боків. Її слід якось позначити (жердиною, гіллякою, лижею). У схованці одягнути на себе весь одяг, який є, при цьому сухий має бути знизу, а мокрий зверху. Якщо є газети, папір, розмістити його між одягом; обгорнутися плівкою. Особливо слід утеплити голову, це збереже і ваші кінцівки. Сісти потрібно не на сніг, використайте лижу, гілля тощо. Довго не засиджуйтеся, примушуйте себе щопівгодини вставати і виконувати якісь інтенсивні вправи. Категорично не можна засинати. Утримуйтеся від сну свідомо: співайте, згадуйте вірші, сваріться з уявним співбесідником, покусуйте пальці, пощипуйте вухо тощо. Сон -- це смерть. Їсти потрібно маленькими порціями, холодну воду пити не варто -- організм витратить додаткову енергію. Алкоголь також вживати не слід.

Якщо хуртовина застала в автомобілі, то тут свої правила: слід економити пальне, не вмикати надовго обігрівач. Небезпечно вмикати двигун. Вихлопні гази можуть накопичитися в салоні і отруїти людей. Дверцята машини потрібно періодично відчиняти, щоби сніг не заблокував вихід.

Якщо потрібно вийти з дому або з машини, слід прив'язати до себе страхувальну мотузку.

Мороз -- це зниження температури нижче нуля градусів. Людина на морозі може замерзнути, особливо, якщо вона стомлена, голодна, нервово виснажена. Обмороженому потрібно надати першу допомогу і якнайшвидше відвезти до лікарні, бо можуть виникнути серйозні захворювання, такі як запалення, ушкодження легенів, набряк мозку, порушення кровообігу.

Перша допомога полягає у такому: слід швидко зігріти людину, відновити дихання і кровообіг. Для цього переносять потерпілого у тепле приміщення, зігрівають грілками, розтирають кінцівки спиртом, але в жодному випадку не снігом! Якщо людина не подає ознак життя, треба робити штучне дихання й закритий масаж серця. Після того, як людина повернеться до свідомості, її слід напоїти гарячим чаєм або кавою, посадити в теплу ванну.

Іноді люди травмуються через необережність, нехтування елементарними правилами. Діти обморожуються під час зимових ігор, якщо не приділяють уваги одягу, взуттю. Іноді діти необачно торкаються вологою рукою металу. Це викликає травмування. Мокрі рукавиці під час морозів спричиняють обмороження рук. Якщо взуття пропускає вологу, можна дуже сильно обморозити й ноги.

Ознаки того, що людина обморозилася, такі: в обмороженому місці з'являється відчуття холоду, потім поколювання, біль, як при опіку, а згодом втрачається чутливість. Шкіра на обмороженому місці стає білуватого кольору.

Обморожене місце акуратно оголюють, щоб не пошкодити примерзлий одяг; занурюють у теплу воду; коли шкіра цілком відігрівається, вона стає яскраво-рожевою, людина відчуває біль, який свідчить, що чутливість шкіри відновилася.

В Україні в зимовий період спостерігаються сильні морози, що сягають -30 °С та нижче. Найхолодніша частина країни - східні і північно-східні області (Луганська, Сумська, Харківська, Чернігівська) та гірські райони Карпат. В цих місцевостях температура буває нижчою від - 35 °С . [2.204-234]

2. Вплив атмосферних явищ на транспорт

Транспорт - одне з найбільш залежних від погоди галузей народного господарства. Особливо це стосується повітряного транспорту, забезпечення нормальної роботи якого вимагає самої повної, детальної інформації про погодні умови, які є і очікуються за прогнозом. Специфіка вимог транспортної галузі до метеорологічної інформації залежить від масштабності даних про погоду - маршрути повітряних, морських судів і участі автомобільних вантажоперевезень мають протяжність, вимірювану багатьма сотнями і тисячами кілометрів. Також метеорологічні умови надають визначальний влив як на економічні показники роботи транспортних засобів, а й на безпеку руху; стану погоди й якості інформації про неї нерідко залежать життя і здоров'я людей.

Для задоволення потреб транспорту в метеорологічній інформації виявилося необхідним створити спеціальні метеорологічні служби (авіаційні і морські - повсюдно, а окремих країнах, ще і залізничні, автомобільні), та розвинути нові галузі прикладної метеорології: авіаційну і морську метеорологію.

Багато атмосферних явищ становлять небезпеку повітряного і морського транспорту, деякі ж метеорологічні величини задля забезпечення безпеки польотів сучасних літаків і плавання сучасних морських суден повинні вимірюватися з особливою точністю. Для потреб авіації і флоту знадобилися нові відомості, які раніше не мали кліматологи.

Вплив потреб транспорту в розвитку метеорології протягом останніх півстоліття є вирішальним, що спричинило і технічне переоснащення метеорологічних станцій, і досягнень радіотехніки, електроніки, телемеханіки, і навіть вдосконалення методів прогнозу погоди і, впровадження засобів і методів передбачення майбутнього стану метеорологічних величин (атмосферного тиску, вітру, температури повітря) і розрахунку переміщення і еволюції найважливіших синоптичних об'єктів, як-от циклони та його балки з атмосферними фронтами, антициклони, гребені тощо.

Отже, атмосферні явища мають великий вплив на транспортну галузь всіх країн. Завдяки спеціальним службам, про які говорилось вище, є можливість попередити людей про небезпеки та зменшити кількість нещасних випадків. [4.123-125]

Висновок

Отже, насьогодні сили природи все ще нами не підкорені. У наш цивілізований, технічно розвинений час людство залишається залежним від природних явищ, які досить часто мають катастрофічний характер. Виверження вулканів, землетруси, посухи, селеві потоки, снігові лавини, повені спричиняють загибель багатьох тисяч людей, завдають величезних матеріальних збитків. Найбільші збитки з усіх стихійних лих спричиняють повені (40%), на другому місці - тропічні циклони (20%), на третьому і четвертому місцях (по 15%) - землетруси та посухи.

Надзвичайні ситуації, спричинені метеорологічними чинниками, дуже поширені в Україні. Це тумани, ожеледі, блискавки, урагани, бурі, смерчі, град, заметілі, зливи та інше. Як відомо, ці стихійні лиха спричиняють людські жертви, тому знання про ці явища слід використовувати для набуття навичок виживання в екстремальних ситуаціях, відпрацьовувати їх до автоматизму. Потрібно вміти самостійно прийняти оптимальне рішення, тому що у небезпечних ситуаціях здебільшого поруч немає вчителів, батьків, старших товаришів. Адже часто рахунок йде на хвилини і секунди, що відділяють від смерті. Атмосферні небезпеки майже не можливо контролювати чи знешкодити. Намагаються правда розбивати градові хмари і прогнозувати наближення небезпек, але найчастіше ми все ж маємо справу з усуненням наслідків лиха, що вже сталось.

Атмосферні небезпеки впливають на всі сфери життя людини. Особливо це прослідковується на транспортній сфері. Повітряні, морські, автомобільні напрямки пересування, крім відповідного транспорту, вимагають і хороших погодних умов. За цим слідкують спеціально створені служби, що інформують водіїв, пілотів про наявність чи відсутність опадів. Половина дорожньо - транспортних пригод трапляється за вини несприятливої погоди.

Кожна варто пам'ятати, що людина стикається з небезпечними факторами, часом потрапляє у надзвичайні ситуації різного походження і характеру. Задля забезпечення власної безпеки та безпеки близьких вона повинна мати розроблений нею самою та зафіксований у свідомості, відпрацьований план виходу з кризової ситуації, якого вона буде дотримуватися з певними корективами у тій чи іншій надзвичайній ситуації.

Використані джерела

1. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України I-IV рівнів акредитації/За ред. Є.П. Желібо, В.М. Пічі. - Львів: Піча Ю.В., К.: Каравела, Львів: Новий світ-2000., 2002. - 328 с.

2. Джигирей В. С., Жидецький В. Ц. Безпека життєдіяльності./ В. С. Джигирей, В. Ц. Жидецький. - Львів: Афіша, 1999. - 256 с.

3. Взаимодействие в системе литосфера-гидросфера-атмосфера. Т.2 - М.: МГУ, 1999

4. Серебряков В. В. Основи екології : підручник./ В. В. Серебряков - К.: Знання-Прес,2001. - 180с.

Размещено на Allbest.ru