Охорона праці в галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ, ЕКОНОМІКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: АДМІНІСТРАТИВНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Контрольна робота

«ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ»

Виконав: студент гр. ЗОН-101

Перевірив: Бочковський А.П.

Одеса - 2015

Вступ

Людина та її здоров'я - найбільша цінність Української держави. Держава докладає великих зусиль, створюючи умови безпечної життєдіяльності людини як в навколишньому середовищі, так і в середовищі праці.

Закон України «Про охорону праці» визначає: «Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці».

Проблема охорони праці набуває особливого значення в умовах сучасного виробничого середовища. Сьогодні людині доводиться виконувати свою роботу в умовах, коли сучасні технологічні процеси характеризується наявністю різноманітних енергетичних систем з небезпечними для навколишнього середовища та людини чинниками. Складність технологічних систем та процесів ставить підвищенні вимоги до організму людини. їй доводиться діяти на межі своїх фізичних та психологічних можливостей. В таких умовах людина не завжди може досконало сприймати швидкі зміни обставин в процесі виробничої діяльності і адекватно на них реагувати. Навіть звичайна праця у економічному відділі вже стає небезпечною для здоров'я працівника, тому що при цьому використовуються персональні обчислювальні машини (ПЕОМ), факси, ксерокси, принтери та інші прилади, без яких сучасна професійна діяльність неможлива, але всі вони мають високо небезпечні для людини фактори.

Завдання охорони праці забезпечення безпечних, нешкідливих і прятливих умов праці через вирішення багатьох складних завдань.

1. Аналіз потенційно небезпечних та шкідливих виробничих факторів, які мають найбільший вплив на працівника

На працівника, менеджера по персоналу, під час виконання їм посадових обов'язків можуть діяти такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори, як підвищений рівень шуму на робочому місці та недостатня освітленість робочої зони.

Таблиця 1. Характеристика та нормовані значення НШВФ

2. Виділення та нормування чинників, які впливають на комфортні та безпечні умови праці

2.1 Визначення і нормування показників мікроклімату

За енерговитратами організму, проведення дослідницької роботи належить до категорії легких робіт «І а», тому що робота проводиться сидячи і супроводжується незначними фізичними напруженнями (витрати енергії при виконанні роботи не перевищують 90-120 ккал/год). Для цієї категорії встановлюється оптимальний температурний режим, вологість, швидкість повітря для даного приміщення згідно з ГОСТ 12.1.005-88

Табл. 2.1. Нормування показників мікроклімату робочої зони

В холодний і теплий період мікроклімат підтримується відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91 [15] за допомогою системи опалення та кондиціонування повітря.

2.2 Виявлення джерел виробничого шуму і вібрації та їх нормування

Джерелами виробничого шуму та вібрації на робочому місті менеджера по персоналу є наступне обладнання: ЕОМ, принтер, факс.

Користуючись паспортними даними обладнання, яке використовується у роботі, визначимо його фактичні шумові і вібраційні значення та порівняємо ці значення з нормативними (Табл. 2.2.).

Табл. 2.2. Фактичні та нормовані значення виявлених джерел шуму та вібрації

Шумність ЕОМ, факса та принтера не перевищує нормативне значення.

2.3 Виділення і нормування показників освітлення робочої зони

Робоче місце менеджера має комбіноване освітлення. Над кожним робочим місцем знаходяться стельові лампи денного світла - верхнє освітлення, а також має бокове одностороннє природне освітлення в приміщенні. Значення освітлення приміщення зазначені у Таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Показники освітлення виробничих приміщень в залежності від розряду зорової роботи

Освітлення робочого місця менеджера підібрано так, що відповідає усім нормам згідно ДБН В.2.5-28-2006.

шкідливий працівник мікроклімат нормування

3. Загальні вимоги безпеки на робочому місці менеджера по персоналу

3.1 Організація робочого місця менеджера

Робоче місце менеджера по персоналу розташується за наступним планом :

Рисунок 1 - Робоче місце менеджера по персоналу.

Організація робочого місця менеджера забезпечує відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування:

- площа на одне робоче місце становить не менше ніж, 6,0 мІ, а об'єм - не менше ніж, 20,0 мі,

- зручність положення людини на робочому місці, що досягається регулюванням положення крісла, висоти та розмірів робочої поверхні;

- розташування засобів відображення інформації (кольоровий дисплей) в зонах інформаційного поля робочого місця з врахуванням частоти та значущості інформації, точності і швидкості ії спостереження та зчитування;

- забезпечення виконання трудових операцій в зонах моторного поля.

3.2 Електробезпека на робочому місті менеджера по персоналу

Приміщення, де розташовано робоче місце менеджера за умовами середовища і категорією з небезпеки ураження електрострумом наведені у табл. 3.1.

Таблиця 3.1. Категорія приміщень за чинниками виробничого середовища та з небезпеки ураження електричним струмом

Електробезпека на робочому місці забезпечується наступними заходами:

- недоступність струмоведучих частин (пакетні аварійні вимикачі; розміщення дротів на висоті, недосяжній для ненавмисного доторкання до них різного роду пристосуваннями; прокладання дротів по підлозі у металевих рукавах чи у просторі над підвісною стелею або заховання проводки у стінах);

- захисне відключення від мереж електроживлення (пакетні вимикачі, пристрої захисного відключення);

- забороною використання перехідних пристроїв;

- застосуванням написів, плакатів, засобів індивідуального захисту (діелектричні рукавиці, взуття, килимки тощо).

4. Пожежовибухобезпека робочих зон та приміщень

4.1 Визначення категорії приміщення з пожежовибухонебезпеки та класу можливих пожеж

Приміщення, де знаходиться робоче місце менеджера за категорією з пожежовибухонебезпеки, класом можливих пожеж і класом зони з пожежовибухонебезпеки наводяться у табл. 4.1.

Табл. 4.1. Категорія приміщення за пожежовибухонебезпекою та класом можливих пожеж

4.2 Засоби пожежогасіння

Виходячи з Табл. 4.1. необхідні такі засоби пожежогасіння:

- пожежні сповіщувачі: ручні (кнопка чи тумблер) або автоматичні (теплові, димові чи комбіновані);

- переносний порошковий чи водяний вогнегасник із зарядом вогнегасної речовини на від 8 до 12 кг - 2 одиниці на приміщення, котрі необхідно встановити біля виходу із приміщення на помітному місці;

- системи пожежогасіння: внутрішня - від пожежних кранів, встановлених на мережі внутрішнього протипожежного водопроводу чи зовнішня - від пожежних гідрантів, встановлених на зовнішній мережі протипожежного водопостачання.

4.3 Загальні вимоги до шляхів евакуації

Евакуаційні шляхи і виходи повинні втримуватися вільними, нічим не захаращуватися і у разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.

Основними шляхами евакуації з будівель є магістральні (генеральні) проходи, коридори та сходи. Евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну евакуацію всіх людей, які знаходяться в приміщеннях будівель, через евакуаційні виходи та повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм..

У будівлях та спорудах, що мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, повинні бути розроблені і вивішені на видному місці плани (схеми) евакуації (Рис. 2) людей на випадок пожежі.

Рисунок 2 - План евакуації.

Размещено на Allbest.ru