Ультрафіолетове випромінювання (УФВ) є також електромагнітним з довжиною хвилі від 400 до 7,6 нм. Природним джерелом його також є Сонце. Штучне УФВ створюється кварцовими лампами, електричними дугами, ртутно-кварцовими горілками та іншими джерелами високотемпературного випромінювання.

УФ-промені з довжиною хвилі, коротшою 185 нм, повністю поглинаються повітрям, а коротшою 200 нм - не проходять через верхній роговий шар шкіри. УФВ з довжиною хвилі від 200 до 400 нм здійснює сильний вплив на життєдіяльність організму, який характеризується цілим рядом біохімічних порушень, зміною стану обміну речовин. Залежно від довжини хвилі виявляється його переважна бактерицидна, антирахітична, еритемна чи загарна дія. Ртутно-кварцові лампи застосовують для знеза-раження приміщень, використовуючи бактериційну частину спектра.

Таблиця. Допустимі значення для УВФ

4. Класифікація УФ випромінювання

Уся область ультрафіолетового випромінювання умовно ділиться на:

- довгі ультрафіолетові хвилі від 315 до 400 нм;

- середні ультрафіолетові хвилі від 280 до 315 нм;

- короткі ультрафіолетові хвилі від 10 до 280 нм.

ультрафіолетовий випромінювання інтенсивність спектральний

5. Джерела ультрафіолетових випромінювань

Природним джерелом УФВ є сонце інтенсивність якого біля поверхні землі не є постійною, а залежить від широти місцевості, періоду року, стану погоди, та ступеня прозорості атмосфери.

Штучним джерелом УФВ є газорозрядні лампи, електричні дуги, лазери та ін.

УФВ надходить у виробничі приміщення від джерела з температурою понад 1200С, це перш за все електродугові й плазмові процеси, дугове електрозварювання, електроплавлення сталі, експлуатація оптичних квантових генераторів, робота з ртутно-кварцовими лампами і т. ін.

УФВ характеризується двоякою дією бо має як позитивне так і негативне значення.

УФВ має бактерицидний ефект, унаслідок чого відбувається санація повітряного середовища, води, ґрунтів, обеззаражування харчових продуктів, що дає можливість збільшити термін їх зберігання та свіжість.

УФВ є неспецифічним стимулятором фізіологічних функцій організму, що чинить сприятливу дію на обмінні процеси, на імунобіологічний стан людини, що сприяє підвищенню її захисних сил.

Біологічна активність УФ сонячного спектра є достатньою для нормального функціонування організму. Однак при її недостатності вражається нервова система, органи кровотворення, зменшується працездатність та опір організму простуді (робітники метрополітену, мешканці півночі і ін.).

Інтенсивне УФВ призводить до розвитку вираженої еритеми з набряком шкіри, що супроводжується підвищенням температури тіла, головним болем, дерматитом та утворенням пухирів.

Найбільш частим ураженням очей є електрофтальмія, яка супроводжується набряком кон'юнктиви, світлобоязню і сльозотечою.

Для захисту від УФВ застосовують екрани, хімічні речовини, що поглинають промені. Ефективним захистом є спецодяг, виготовлений із тканини, що мало пропускає УФВ, а для захисту очей спецокуляри із захисним склом.

З організаційних заходів має значення раціональний режим праці та відпочинку, відповідне розташування робочих місць та віддалення працівників від потужних джерел УФВ. Для вимірювання інтенсивності УФВ використовують радіометр УФР-21.

6. Вплив на організм людини ультрафіолетового випромінювання

Ультрафіолетове випромінювання характеризується двоякою дією, тому його вплив має як позитивне, так і негативне значення.

Біологічна дія УФ-випромінювання сонячного світла проявляється, перш за все, у його позитивному впливі на організм людини. УФ-опромінення є життєво необхідним чинником. Відомо, що при тривалій недостатності сонячного світла, виникають порушення фізіологічної рівноваги організму, розвивається симптомокомплекс, що має назву «світлове голодування».

Найбільш частими наслідками недостатності і сонячного світла є послаблення захисних імунобіологічних реакцій організму, загострення хронічних захворювань, функціональні розладнання нервової системи. Це стосується робітників, що працюють у шахтах або у безліхтарних і безвіконних цехах і на тих об'єктах, що не мають природного освітлення (метрополітен) і т. ін.

УФ-опромінення суберитемними і малими еритемними дозами чинить сприятливу дію на організм, нормалізує артеріальний тиск та всі види обмінних процесів, підвищує опірність організму, знижує захворюваність простудними хворобами, підвищує стійкість до охолодження, знижує втомлюваність та підвищує працездатність.

УФ-випромінювання від виробничих джерел, може стати причиною гострих і хронічних професійних захворювань.

Найбільше ураження від дії УФ-випромінювання зазнає зоровий аналізатор.

Гостре ураження очей під дією УФВ має назву електрофтальмія (фотоофтальмія). Проявляється захворювання відчуттям стороннього тіла або піску в очах, світлобоязню, сльозотечею і ін.

До хронічних професійних захворювань належать: кон'юнктивіт, катаракта кришталика. Шкіряні хвороби виникають у вигляді гострих дерматитів з еритемою, іноді набряком аж до утворення пухирів.

Поряд з місцевою реакцією можуть виникати загальнотоксичні явища з підвищенням температури, лихоманкою, головними болями, диспепсичними явищами.

Класичним ураженням шкіри від УФВ є сонячний опік. Хронічні зміни шкіряних покровів під дією УФ-випромінювання, виражаються в «старінні» (сонячний еластоз), атрофії епідермісу, можливого розвитку злоякісних новоутворень.

У виробничих умовах найбільш важливе значення мають професійні ураження організму -- фотосенсибілізація (стан підвищеної чутливості організму до світла) ультрафіолетова радіація сонячного спектру. Вони проявляються у тяжких формах кератокон'юнктивітів, дерматитів і загальнотоксичних явищ.

7. Профілактичні заходи, які використовують від дії УФ випромінювання

З метою профілактики «ультрафіолетового дефіциту» використовують як сонячне випромінювання - інсоляція приміщень, світлоповітряні ванни, солярії, а також і УФ-опромінення штучними джерелами.

Заходи щодо профілактики «Ультрафіолетової недостатності» в Україні закріплені санітарним законодавством. Виробничі приміщення з постійним перебуванням працюючих, в яких відсутнє природне освітлення або його біологічна дія є недостатньою за вимогами санітарних нормативів, мають обладнуватися установкою УФ-випромінювання (з еритемними лампами).

Профілактичні заходи щодо попередження електроофтальмії зводяться до використання світлозахисних окулярів, або щитків при виконанні електрозварювальних і інших робіт.

Для захисту шкіри від УФ-випромінювання використовують захисний одяг, проти-сонячні екрани (тенти, навіси і ін.) спеціальні покривні креми та мазі.

Допустимі величини УФ-опромінення і рівні опромінення, залежно від джерела УФВ, а також нормативи загальної тривалості роботи і інші вимоги закріплені в документах, затверджених МОЗ.

Захисні заходи мають включати засоби щодо відбиття УФ-випромінювання, захисні екрани і 313 шкіри і очей. Захисний одяг має бути з довгими рукавами і капюшоном. Очі захищають спеціальними окулярами, що мають звичайні скельця або з оксидом свинцю.

З метою профілактики використовують раціональну організацію режиму праці й відпочинку, відповідне розташування робочих місць та віддалення їх від потужних виробничих джерел УФВ.

8. Засоби захисту від дії інфрачервоного випромінювання

Профілактичним заходом в умовах інфрачервоного випромінювання має стати механізація важких робіт, впровадження у технологічне обладнання дистанційних механізмів відкривання й закривання печей, зменшення важких фізичних навантажень.

Інтенсивне випромінювання інфрачервоної радіації можна значно зменшувати за рахунок:

· зміни технології виробничих процесів;

· заміни вертикальних печей на тунельні печі для обпалювання цегли, сушки форм, гончарних трубок;

· зниження частки важких ручних операцій;

· використання теплоізоляції;

· екранування робочих місць.

Найбільш ефективним способом захисту від променевої енергії ІЧВ є водяні завіси, які поглинають теплову частку інфрачервоної радіації.

При великих теплових навантаженнях суттєве значення має раціональний питний режим, відповідна організація режиму праці з обов'язковими перервами у роботі, що дає можливість відновлювати і полегшувати процеси терморегуляції, а також раціональний спецодяг і інші 313, які мають відповідні теплозахисні властивості і здатність відбивати інфрачервону радіацію.

Список використаних джерел

1. Безпека життєдіяльності / За ред. Я. І. Бедрія. -- Львів, 2000.

2. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. -- К Либідь, 1995.

3. Будыко М.И. Глобальная экология. -- М Мысль, 1977.

4. Величковский Б.Т., Кирпичев В.И., Суравегина И.Т. Здоровье человека и окружающая среда. -- М Новая шк., 1997.

5. Волович В.Г. Человек в экстремальных условиях природной среды. -- М Мысль, 1983.

6. Гігієна праці / А.М. Шевченко, О.П. Яворовський, Г.О. Гончарук та ін. -- К Інфотекс, 2000.

7. Малишко М.І. Основи екологічного права України. -- К МАУП, 1998.

8. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). -- К., 1998.

9. Окружающая среда (споры о будущем) / А.М. Рябчиков, И.И. Альт-шулер, С.П. Горшков и др. -- М Мысль, 1983.

10. Основы сельскохозяйственной радиологии / Б.С. Пристер, Н.А. Лощилов, О.Ф. Немец, В.А. Поярков. -- К Урожай, 1991.

11. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності. -- Суми. Університет, книга, 1999.

12. Смит Р.Л. Наш дом -- планета Земля. -- М Мысль, 1982.

13. Солтовський О.І. Основи соціальної екології. -- К МАУП, 1997.

14. Ткачук В.Г., Хапко В.Е. Медико-социальные основы здоровья. -- К МАУП, 1999.

Размещено на Allbest.ru