Главная Коллекция "Otherreferats" Безопасность жизнедеятельности и охрана труда Гігієна праці в азбестоцементному виробництві

Гігієна праці в азбестоцементному виробництві

Умови праці робітників за фізичними та психофізіологічними факторами. Визначення експозиційних доз пилових навантажень для осіб, які знову поступають на роботу. Оцінка здоров’я робітників азбестоцементного виробництва за показником біологічного віку.

Рубрика	Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	26.08.2015
Размер файла	134,4 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

“ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Гігієна праці в азбестоцементному виробництві

14.02.01 - гігієна та професійна патологія

П'ятниця-Горпинченко наталія костянтинівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДУ “Інститут медицини праці АМН України”.

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор, академік НАН та АМН України

Кундієв Юрій Ілліч, ДУ “Інститут медицини праці АМН України”,

директор

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України

Яворовський Олександр Петрович, Національний медичний

університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, завідуючий кафедрою гігієни праці та профзахворювань;

доктор медичних наук, професор Мухін Володимир В'ячеславович, ДП

“НДІ медико-екологічних проблем Донбасу і вугільної промисловості”,

директор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Щороку в Україні впродовж останніх років реєструється від 6,0 до 15 тис. професійних захворювань. Причинами виникнення професійної патології працюючих є до 200 шкідливих факторів, в тому числі до 20 видів пилу, а також інші шкідливі чинники (шум, вібрація, різні види випромінювання тощо). За даними Держкомстату України, кожен четвертий робітник (24,7 %) працює в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам за параметрами вмісту пилу і хімічних речовин у повітрі робочої зони, рівнів вібрації, шуму, інфра- і ультразвуку, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання, важкості та напруженості праці [Ю. І. Кундієв, 2006; А. М. Нагорна, 2006].

Разом з тим, останні ґрунтовні гігієнічні дослідження умов праці в азбестоцементному виробництві були проведені в Росії та Казахстані більше чверті століття тому. Умови праці робітників зазначеного виробництва можна охарактеризувати як шкідливі, на робочих місцях визначалося перевищення допустимих рівнів основних виробничих факторів, таких як пил, мікроклімат, шум, важкість праці [М. С. Шабдарбаев, 1981; В. А. Балашов, 1983; Ф. И. Одинаев, 2004].

Особливу актуальність проблема промислового використання хризотилового азбесту набула в останні роки у зв'язку з ініціативою Євросоюзу щодо включення азбесту до Додатку ІІІ Роттердамської Конвенції, що регулює міжнародну торгівлю небезпечними хімічними речовинами і пестицидами. Проте ряд проведених експериментальних та епідеміологічних досліджень свідчать, що використання хризотилового азбесту не представляє значного ризику для здоров'я працюючих [D. M. Bernstein et al., 2006; J. T. Hodgson et al., 2000; M. Albin et al., 1994].

В Україні азбестоцементне виробництво представлено більше ніж 10 заводами, які в основному розташовані в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Івано-Франківській областях. Шкідливі виробничі фактори, якщо їх вплив перевищує допустимі рівні, розглядаються як можливі чинники професійних та виробничо-обумовлених захворювань. Між тим, за даними ряду дослідників за останні 25 років в Україні не зареєстровано жодного випадку азбестозу та професійного раку легень чи плеври серед працюючих у такому виробництві [І. П. Лубянова и др., 2007; А. В. Басанец, 2007; Д. В. Варивончик, 2007].

Таким чином, на сучасному етапі виробництва азбестоцементних виробів актуальною проблемою сьогодення постає оздоровлення умов праці робітників цього виробництва і впровадження ефективних превентивних заходів як гігієнічного, так і лікувально-профілактичного характеру.

З метою профілактики захворювань від впливу пилу за умови неможливості досягнення гранично допустимих концентрацій пилу (ГДК) в повітрі робочої зони існуючими протипиловими технологічними заходами, рядом досліджень [Н. Ф. Измеров, 1995; Л. Т. Еловская, 1996, 2002; Р. В. Рубцов, 2002] показана ефективність використання принципу “захисту часом” для працюючих, а також формування груп ризику виникнення азбестообумовлених захворювань (АОЗ).

Для здійснення динамічного нагляду за станом здоров'я працюючих на етапах первинної та вторинної профілактики захворювань, проведення медичних оглядів, професійного відбору, формування груп ризику виникнення патології та диспансерного нагляду, рядом дослідників показана доцільність використання показника біологічного віку працюючих як критерію оцінки стану здоров'я [А. В. Токарь и др., 1984; В. П. Войтенко и др., 1996; А. Л. Решетюк и др., 2000].

В Україні дослідження умов праці та визначення біологічного віку робітників азбестоцементного виробництва проводиться вперше.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках НДР ДУ “Інститут медицини праці АМН України”: “Дослідити вплив умов праці на стан здоров'я працюючих в азбоцементному виробництві України та розробити заходи щодо профілактики професійних ризиків здоров'ю” (2005 ? 2008 рр.) (№ державної реєстрації 0106U005137).

Мета дослідження: обґрунтувати профілактичні заходи з оптимізації умов праці робітників основних професій в азбестоцементному виробництві.

Завдання дослідження:

- дослідити умови праці робітників основних професій за фізичними (пил, виробничий мікроклімат, шум, вібрація) та психофізіологічними (важкість та напруженість праці) факторами;

- визначити стажові експозиційні дози пилових навантажень (ЕДП) для осіб, які знову поступають на роботу;

? оцінити стан здоров'я робітників азбестоцементного виробництва за показником біологічного віку.

Об'єкт дослідження - умови та характер праці сучасного виробництва азбестоцементних виробів (основні робочі місця).

Предмет дослідження - фактори виробничого середовища та трудового процесу (мікрокліматичні умови, пиловий фактор, шум, вібрація, важкість та напруженість праці), стан здоров'я працюючих (біологічний вік, групи ризику виникнення АОЗ).

Методи дослідження: гігієнічні - для оцінки факторів виробничого середовища та трудового процесу, фізіологічні - для визначення біологічного віку працюючих, статистичні - варіаційна статистика, кореляційний та регресійний аналіз.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що:

? вперше в Україні дано комплексну гігієнічну оцінку умов праці робітників основних професій азбестоцементного виробництва, зокрема, основних етапів технологічного процесу;

? установлено шкідливі фактори виробничого середовища, які впливають на стан здоров'я робітників (за показником біологічного віку);

? виявлено ступінь взаємозв'язку між темпами старіння робітників і стажем роботи;

? визначено вплив факторів виробничого середовища на темпи старіння робітників основних професій;

? отримано нові наукові дані щодо величин ЕДП, контрольних пилових навантажень (КПН) та допустимого стажу роботи у реальних умовах для робітників основних професій (для осіб, які знову поступають на роботу);

? визначено професії, найбільш небезпечні щодо виникнення професійної (в тому числі і азбестообумовленої) та виробничо обумовленої патології;

? вперше використано комплексний підхід до оптимізації умов праці та профілактики професійної і виробничо обумовленої патології робітників (визначення груп ризику виникнення патології за рівнями ЕДП та біологічного віку робітників, установлення допустимого стажу роботи в конкретних умовах праці).

Практичне значення одержаних результатів. Представляють цінність результати дослідження умов праці робітників основних професій, які зазнають впливу від пилового фактору, отримані дані щодо рівня ЕДП та допустимого стажу роботи, груп ризику з виникненням АОЗ, рівні біологічного віку (БВ) та оцінка стану здоров'я робітників за функціональними класами, а також запропонована математична модель впливу середньозмінної концентрації пилу на показник БВ робітників.

Результати роботи дозволили обґрунтувати та рекомендувати гігієнічні та лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на профілактику шкідливої дії азбестовмісного пилу, що було використано при підготовці таких документів:

1. Чернюк В.И. Возможно ли безопасное использование хризотилового асбеста ? Опыт Украины / В. И. Чернюк, Т. К. Кучерук, И. П. Лубянова, Д. В. Варивончик, Н. К. Пятница-Горпинченко. ? К.: Авиценна, 2008. ?36 с. (Брошура переведена на англійську мову: Is it possible to use chrysotile asbestos safely ? Ukrainian perspective / V. I. Cherniuk, T. K. Kucheruk, I. P. Lubianova, D.V. Varyvonchyk, N. K. Piatnitsa-Gorpinchenko. ? Kyiv, Ukraine, 2008. ? 36 p.).

2. П'ятниця-Горпинченко Н. К. Розрахунок експозиційних доз пилу як засіб контрольованого безпечного використання хризотилового азбесту: Інформ. лист МОЗ України №63 / ДУ “Ін-т мед. праці” ; Укрмедпатентінформ; вик.: П'ятниця-Горпинченко Н.К. ? К., 2008. ? 4 с.

Результати дисертаційних досліджень використовуються в практичній роботі закладів санітарно-епідеміологічної служби, медико-санітарних частин, здоровпунктів, промислових лабораторій шиферних заводів.

Особистий внесок здобувача. Автором проведений аналіз публікацій за напрямом дисертаційних досліджень, визначено актуальність теми, мету і завдання досліджень, особисто проведені гігієнічні дослідження та оцінка умов праці робітників, самостійно проведена статистична обробка, аналіз та узагальнення результатів досліджень, обґрунтування висновків, практичних рекомендації та впровадження результатів роботи в практику.

Виробничі дослідження з вимірювання рівнів шуму, вібрації, визначення показників важкості та напруженості праці проведені разом з співробітниками ДУ “Інститут медицини праці АМНУ” к.мед.н. А. Н. Каракашян та к.мед.н. Т. Ю. Мартиновською.

Визначення концентрації респірабельних волокон та масової частки азбесту в повітрі робочої зони проведено разом з Г. В. Чащиною (ВАТ “НДІ проектазбест”, Російська Федерація ) та Н. А. Сальніковою (ДУ “Інститут медицини праці АМНУ”).

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи були оприлюднені та обговорені на:

1. Наукових з'їздах, конференціях, нарадах міжнародного рівня:

Конгрес з гігієни та безпеки праці (Республіка Корея, Сеул, 2008); Конференція сторін комітету з хімічних речовин ЮНЕП/ФАО (Італія, Рим, 2008); науково ? практична конференція “Профсоюзы за хризотил” (Київ, 2008).

2. Науково-практичних конференціях державного рівня:

“Вчені майбутнього” (Одеса, 2006); “Актуальні проблеми медицини праці”, (Київ, 2006, 2007, 2008); “Актуальные вопросы гигиены и экологии” (Донецьк, 2007), семінарі “Азбест ? підвищення поінформованості у Східній Європі для підтримки Роттердамської конвенції” (Київ, 2008).

3. Засіданнях та нарадах:

Вченої ради ДУ “Інститут медицини праці АМН України” (2005?2008 р.), Проблемній комісії АМН та МОЗ України “Гігієна праці та професійні захворювання” (2006 р.), Комісії з біоетики “Інститут медицини праці АМН України” (2006, 2008 р.).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 10 наукових робіт, в тому числі 1 брошура, 6 статей (із них 5 - самостійних) в наукових фахових журналах, перелік яких затверджений ВАК України, 2 тез конгресів, з'їздів, наукових конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, аналітичного огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження; трьох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, 7 додатків, списку використаної літератури (який включає 172 джерела - 21 вітчизняних та 151 іноземних). Робота викладена на 162 сторінках машинопису, основний текст ? 132 сторінки, містить 32 таблиці і 10 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Методи та обсяг досліджень. Для досягнення мети дисертаційної роботи та вирішення поставлених завдань були використані гігієнічні, фізіологічні та статистичні методи досліджень для одержання достовірної інформації щодо кожного з поставлених завдань.

Гігієнічна оцінка умов праці робітників основних професій була здійснена на 7 шиферних заводах України. Оцінювалися рівні фізичних факторів: мікроклімату (температура повітря, відносна вологість та швидкість руху повітря), виробничого шуму, вібрації; психофізіологічних факторів (важкість та напруженість праці) та забруднення пилом виробничого середовища (середньозмінна та максимальна концентрації пилу, концентрація респірабельних волокон, масова частина хризотилового азбесту), з детальним вивченням основних ланок технологічного процесу.

Рівні виробничих факторів оцінювалися згідно з такими методичними та нормативними документами: методичні вказівки №4436?87 “Измерение концентрации аэрозолей преимущественно фиброгенного действия”, “Методика выполнения измерений счетной концентрации волокон в атмосферном воздухе и воздухе рабочей зоны”, “Методика выполнения измерений массовой доли хризотила в пробе методом количественного рентгенографического фазового анализа”, ДСН 3.3.6.042?99 “Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”, ГОСТ 12.1.050?86 “ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах”, ГОСТ 12.1.005?88 “Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны”, ДСН 3.3.6.037?99 “Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку”, ГОСТ 12.1.012?90 “ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования”, ДСН 3.3.6.039?99 “Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації”, “Гігієнічна класифікація праці” № 4137?86. Опис технології виробництва, технічна документація отримані з протоколів досліджень центральних заводських лабораторій та від технологів виробництва.

Біологічний вік визначали за методикою, розробленою Інститутом геронтології АМНУ [В.П. Войтенко и др., 1984]. Визначення БВ працюючих проведено на 3-х шиферних заводах. Досліджувана група складалася з 294 робітників шиферних заводів. З досліджуваної групи працюючих було виділено 140 осіб з основних професій, для яких також визначено БВ.

Набір тестів для розрахунку інтегрального БВ заснований на визначенні таких фізіологічних показників: для чоловіків ? артеріальний тиск систолічний (мм рт. ст.), тривалість затримки дихання після глибокого вдиху (с), статичне балансування на лівій нозі (с), суб'єктивна оцінка здоров'я (бали); для жінок ? артеріальний тиск пульсовий (мм рт. ст.), тривалість затримки дихання після глибокого вдиху (с), статичне балансування на лівій нозі (с), маса тіла (кг), суб'єктивна оцінка здоров'я (бали).

Розрахунок рівнів стажових ЕДП, КПН (визначених за середній робочий стаж, який дорівнює 25 рокам) та допустимого стажу роботи для робітників основних професій (на 3-х шиферних заводах, для осіб, які знову поступають на роботу) проводився за методикою, що наведена у “Руководстве Р.2.2.2006?05. Руководство по гигиенической оценке факторов рабочей среды и трудового процесса. Критерии и классификация условий труда”.

Після визначення БВ людини проводилася оцінка стану здоров'я робітників основних професій за функціональними класами [В. П. Войтенко и др., 1996].

Групи ризику можливого виникнення АОЗ для робітників основних професій були сформовані залежно від величини розрахованих рівнів стажових ЕДП [Л. Т. Еловская, 1996, 2002].

Статистична обробка отриманих результатів проведена з використанням програмних пакетів Microsoft Excel 2000 та Statistica 5.5. Вірогідність даних оцінювалась за критерієм Стьюдента.

Робітники були ознайомлені з метою та характером досліджень, від них отримано “Інформовану згоду” на участь у дослідженні.

Результати дослідження шкідливих виробничих факторів азбестоцементного виробництва. В даному розділі представлені результати вивчення технологічного процесу виробництва азбестоцементних виробів та дослідження факторів виробничого середовища. Проведене дослідження показало, що технологічний процес виробництва АЦВ є типовим на досліджених підприємствах.

З гігієнічної точки зору в технології АЦВ були виділені такі основні етапи та робочі місця:

1. Дозування азбесту (дозувальне відділення), дозувальник азбесту.

2. Виготовлення азбестоцементної суспензії (заготівельне відділення), оператор заготівельного відділення (голендорщик).

3. Формування листів, машиніст листоформувальної машини (ЛФМ).

4. Остаточне твердіння продукції, машиніст електромостового крану.

Характеризуючи умови мікроклімату на робочих місцях основних професій, слід зазначити, що практично у всіх досліджених виробничих приміщеннях реєструвалися в основному підвищені рівні відносної вологості та температури повітря. Наприклад, відносна вологість повітря на робочому місці дозувальника азбесту коливалася в інтервалі від 46 до 81 % при допустимому значенні 65?75 %. Стосовно температури повітря, то її показники сягали верхніх меж граничних значень на робочому місці дозувальника азбесту (26 ^оС) та перевищували граничні значення на 0,4 ^оС та 1,8 ^оС на робочих місцях оператора заготівельного відділення і машиніста ЛФМ відповідно. експозиційний пиловий азбестоцементний здоров'я

На всіх робочих місцях в повітрі робочої зони відзначалося перевищення рівнів ГДК за максимальною та середньозмінною концентрацією, масова частка азбесту на основних робочих місцях складала 50-100 %. На робочих місцях дозувальників азбесту як середньозмінні, так і максимальні концентрації азбестовмісного пилу перевищували ГДК від 1,6 до 14,0 разів; операторів заготівельного відділення - від 1,4 до 5,8 разів; машиністів ЛФМ - від 1,2 до 5,2 разів; машиністів електромостових кранів середньозмінні концентрації азбестовмісного пилу перевищували ГДК від 1,6 до 4,0 разів, максимальні не перевищували ГДК (за виключенням ДП ПП “Кряж” Червоногвардійського шиферного заводу, де максимальна концентрація азбестовмісного пилу на цьому робочому місці перевищувала ГДК тільки в 1,45 разів).

Показано, що найбільше пилоутворення спостерігалося під час ручного завантаження азбесту та переміщуванні його на стрічках транспортерів (робоче місце дозувальника азбесту).

Якщо порівнювати фактичний вміст респірабельних волокон у повітрі робочої зони на досліджуваних підприємствах з гігієнічним нормативом (0,2 вол/см³, США, 1986 р.), треба відзначити, що на робочих місцях дозувальників азбесту перевищення над допустимим нормативом складало до 3,6 разів, операторів заготівельного відділення ? до 3,2 разів, машиністів електромостових кранів ? в 1,3 рази.

На робочих місцях робітників основних професій практично на всіх досліджених підприємствах визначалося перевищення допустимих рівнів шуму (ГДР). Високі рівні шумового навантаження відмічено переважно на робочих місцях машиністів ЛФМ ? перевищення ГДР на 3,8?9,5 дБа, операторів заготівельних відділень ? на 2,2?11,4 дБА і машиністів електромостових кранів ? на 3,3?5,7 дБА. Винятком були робочі місця дозувальників азбесту, де безпосередні джерела шуму відсутні і умови праці на даному робочому місці на всіх підприємствах з виробництва шиферу можна оцінити як допустимі (за винятком ТОВ “Фірма Дельта Буг”, де перевищення ГДР на даному робочому місці складало 5,0 дБА ).

Сумарне вібраційне навантаження від загальної вібрації перевищувало гігієнічний норматив на робочих місцях машиністів ЛФМ на 1,0?5,9 дБ, машиністів електромостових кранів ? на 1,5?4,8 дБ та на робочому місці оператора заготівельного відділення ТОВ “Балаклійський шиферний комбінат“ ? на 6 дБ.

Показники важкості праці у оператора заготівельного відділення, машиніста ЛФМ, машиніста електромостового крану не перевищували нормативні значення, на відміну від професії дозувальника азбесту. Значна важкість праці дозувальника азбесту обумовлена такими показниками, як потужність зовнішньої роботи при фізичній діяльності з переважною участю м'язів плечового поясу; маса вантажу, який піднімається та переміщується робітником, робота у вимушеному положенні, чисельні нахили корпусу за зміну.

Необхідність здійснювати контроль за роботою обладнання та механізмів обумовлює високі вимоги до операторської діяльності робітників основних професій, таких як машиніст ЛФМ, оператор заготівельного відділення та машиніст електромостового крана. За показниками напруженості трудового процесу робота оператора заготівельного відділення та машиніста ЛФМ характеризується показниками тривалості зосередженості уваги, які перевищують допустиме значення відповідно на 1 % та 4 %. Найбільш емоційно напруженою є робота машиністів електромостових кранів, яка зумовлена необхідністю швидкого сприйняття і обробки інформації та відповідальністю за безпеку інших осіб. Тривалість зосередженості уваги у машиністів електромостових кранів перевищує допустиме значення на 9 %, щільність сигналів у середньому за годину перевищує нормативне значення на 20 одиниць.

Біологічний вік робітників азбестоцементного виробництва. В даному розділі представлені результати визначення БВ усіх робітників на 3-х досліджених шиферних заводах.

Проведеними дослідженнями встановлено, що в усіх віково-стажових групах працюючих має місце достовірне перевищення (р<0,01) фактичного значення БВ над належним біологічним віком (НБВ), який являє собою усереднений популяційний стандарт темпу старіння.

Показано, що зі збільшенням виробничого стажу спостерігається тенденція до зниження темпів постаріння робітників (r=-0,1, p>0,05). Виявлено більш прискорені темпи постаріння чоловіків порівняно з жінками залежно від віку (табл. 1).

Таблиця 1

Показники біологічного віку усіх робітників досліджених шиферних заводів України, (M±m)

Групи досліджуваних

Кількість, n

Стаж роботи, років

БВ?НБВ, років

чоловіки

жінки

чоловіки

жінки

чоловіки

жінки

20?29 років

24

4

4,31±0,49

3,46±1,13

12,26±0,94

7,32±1,4

30?39 років

33

43

8,29±0,67

11,82±0,69

9,12±1,17

5,71±0,67

40?49 років

45

45

16,38±0,99

16,14±0,91

6,04±1,69

4,02±1,0

50 і старше років

69

31

24,98±1,05

24,16±1,71

5,57±0,69

1,22±0,84

Всього:

171

123

?

?

?

?

Подібна ситуація спостерігалася при дослідженні БВ робітників основних професій. У віковому розрізі максимальне значення БВ?НБВ у робітників основних професій спостерігалось у віці до 29 років, як у чоловіків 12,42±1,18 років, так і у жінок 7,98±0,97 років, мінімальне ? у віці 50 і старше років, як у чоловіків 5,69±1,21 років, так і у жінок 4,66±1,12 років (р<0,01).

Якщо оцінювати значення БВ?НБВ у професійному розрізі, в роботі показано, що, максимальне значення показника БВ?НБВ (8,91±1,16 років) серед операторів заготівельного відділення виявлено при мінімальному їхньому стажі роботи до 5 років, в той час як зазначений показник у операторів заготівельного відділення зі стажем більше 10 років складав тільки 4,41±0,99 років (р<0,01).

Серед робітників інших професій (машиніст електромостового крану, дозувальник азбесту, машиніст ЛФМ) спостерігалась аналогічна ситуація, тобто мінімальне значення показника БВ?НБВ було відмічено у групі високо стажованих робітників (рис.1).

Рис. 1. Значення показника БВ?НБВ у високостажованих робітників основних професій (стаж >10 років)

В результаті проведення багатофакторного кореляційного аналізу отримано коефіцієнти детермінації (%), які відображають питому вагу впливу виробничих факторів на рівень показників БВ?НБВ. Показано, що одночасно з негативним впливом азбестовмісного пилу характер трудової діяльності має суттєвий внесок у прискорення темпів постаріння робітників основних професій АЦВ. Наприклад, отримані коефіцієнти детермінації для азбестовмісного пилу складали 87,32 %, для потужності зовнішньої роботи при роботі з переважною участю м'язів плечового поясу 24,6 %, для маси вантажу, що піднімається та переміщується робітником відповідно 20,52 %.

В результаті проведення регресійного аналізу була отримана математична модель, яка дозволяє прогнозувати вплив провідного шкідливого фактора виробничого середовища ? азбестовмісного пилу на показник БВ-НБВ, який є інтегральним показником здоров'я:

БВ-НБВ= 4,78+1,46СЗК,

де БВ-НБВ - біологічний вік робітників (темпи старіння організму);

СЗК - середньозмінна концентрація азбестовмісного пилу.

Визначення стажових експозиційних доз пилових навантажень, контрольних пилових навантажень та допустимого стажу роботи. В даному розділі розраховано стажові ЕДП, КПН та допустимий стаж роботи для робітників основних професій, сформовано групи ризику можливого виникнення АОЗ. Для робітників основних професій були розраховані стажові ЕДП, КПН та допустимий стаж роботи (відповідно) :

ТОВ “Краматорський шифер”:

? дозувальник азбесту ? 121,5 г.; 22,5 г.;4,63 років

? оператор заготівельного відділення ? 52,2 г.; 9 г.; 4,31 років

? машиніст ЛФМ ? 46,8 г.; 9 г.; 4,81 років

? машиніст електромостового крана ? 30,6 г.; 9 г.; 7,35 років

ТОВ “Київський шиферний завод”:

? дозувальник азбесту ? 318,5 г.; 22,75 г.;1,79 років

? оператор заготівельного відділення ? 36,6 г.; 9,15 г.; 6,25 років

? машиніст ЛФМ ? 29,28 г.; 9,15 г.; 7,8 років

? машиніст електромостового крана ? 25,1 г.; 12,55 г.; 12,5 років

ТОВ “Балаклійський шиферний комбінат”:

? дозувальник азбесту ? 136,5 г.; 22,75 г.;4,17 років

? оператор заготівельного відділення ? 50,96 г.; 9,1 г.; 4,46 років

? машиніст ЛФМ ? 29,12 г.; 9,1 г.; 7,81 років

? машиніст електромостового крана ? 27,3 г.; 9,1 г.; 8,33 років

Таким чином, на зазначених підприємствах мало місце перевищення розрахованих ЕДП до належних величин контрольних доз.

Аналіз і узагальнення результатів досліджень. В даному розділі наведено узагальнені результати досліджень, обґрунтовано заходи щодо оптимізації умов праці робітників АЦВ.

Дослідженнями умов праці робітників основних професій АЦВ установлено, що умови праці в не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Технологічний процес на АЦВ супроводжується надмірним утворенням азбестовмісного пилу, який є провідним шкідливим фактором виробничого середовища. В повітрі робочої зони на всіх робочих місцях спостерігалося перевищення ГДК пилу як за середньозмінною, так і за максимальною концентрацією (рис.2).

.

Рис. 2. Розподіл робочих місць робітників основних професій за перевищенням ГДК азбестовмісного пилу (%)

На 43 % та 14 % робочих місць дозувальників азбесту умови праці за фактором “пил переважно фіброгенної дії”, оцінювалися як шкідливі та небезпечні відповідно за 1 та 2 ступенем, на 43 % ? як шкідливі та небезпечні за 3 ступенем. Умови праці на робочих місцях операторів заготівельного відділення не відповідали гігієнічним вимогам за рівнями забруднення повітря азбестовмісним пилом (шкідливі і небезпечні за 1, 2 та 3 ступенем) відповідно на 57 %, 14 % та 29 % робочих місць . На 29 % та 57 % робочих місць машиністів ЛФМ умови праці за пиловим фактором були оцінені як шкідливі та небезпечні відповідно за 1 та 2 ступенем, на 14 % робочих місць ? як шкідливі та небезпечні за 3 ступенем. На 33,3 % та 50 % робочих місць машиністів електромостових кранів концентрації азбестовмісного пилу перевищували ГДК та були оцінені як шкідливі та небезпечні відповідно за 1 та 2 ступенем, на 16,7 % робочих місць ? як допустимі. Як виявилося, методичні підходи до оцінки рівня фактичного забруднення виробничого середовища азбестовмісним пилом і визначення вмісту респірабельних волокон у повітрі робочої зони не є узгодженими. Дослідження показали, що коли вміст азбестовмісного пилу перевищує ГДК, одночасно вміст респірабельних волокон у повітрі робочої зони був незначний. Наприклад, на робочих місцях машиністів ЛФМ перевищення ГДК азбестовмісного пилу за середньозмінною і максимальною концентрацією відповідно складало до 5,2 та 1,6 разів, вміст респірабельних волокон не перевищував допустиме значення. Узагальнюючи результати досліджень забруднення азбестовмісним пилом повітря робочої зони, можна зробити висновок, що надмірний вміст азбестовмісного пилу у повітрі робочої зони обумовлений недостатньою автоматизацією та механізацією технологічних операцій виробництва шиферу, незадовільною ізоляцією процесів зі значним пилоутворенням, низькою ефективністю аспіраційних систем, утворенням просипів азбесту, відсутністю сучасних засобів для зменшення пилоутворення та адекватних засобів прибирання пилу. Значна важкість роботи дозувальника азбесту, яка викликає збільшення дихального об'єму, обумовлює найбільшу небезпеку даної професії у відношенні ризиків виникнення АОЗ.

Це положення знайшло своє підтвердження у подальшому розрахунку ЕДП. Параметри мікроклімату на деяких робочих місцях робітників основних професій характеризувалися залежністю від метеорологічних умов, технології виробництва та особливостей організації певного робочого місця на окремому взятому шиферному заводі.

Структура розподілу основних робочих місць за показниками мікроклімату (рис.3) свідчить, що на переважній більшості робочих місць реєструвалися в основному підвищені рівні відносної вологості

Рис. 3. Структура розподілу основних робочих місць за показниками мікроклімату (%)

та температури повітря, за рахунок чого умови праці оцінені як шкідливі та небезпечні відповідно за 1 та 2 ступенем.

На деяких робочих місцях операторів заготівельного відділення та машиністів ЛФМ показники швидкості руху повітря перевищували допустимі значення і умови праці оцінені як шкідливі і небезпечні за 1 ступенем.

Основними джерелами шуму та вібрації на азбестоцементних підприємствах є технологічне обладнання: дозатори, бігуни, гідропушители, турбозмішувачі, ковшові мішалки, листоформувальні машини, електромостові крани.

Шкідливі і небезпечні умови праці за шумовим та вібраційним фактором визначені переважно на робочих місцях операторів заготівельного відділення, машиністів ЛФМ та машиністів електромостових кранів (рис.4).

Рис. 4. Розподіл класів умов праці (III.1, III.2, II) за рівнями шумового та сумарного вібраційного навантаження на основних робочих місцях (%)

Відмінності в рівнях шуму та вібрації на аналогічних робочих місцях різних підприємств пов'язані найчастіше з особливостями організації технологічного процесу, ступенем спрацьованості устаткування, а також розташуванням робочого місця відносно джерел шуму та вібрації, що визначається особливостями архітектурно-планувальних рішень.

Незважаючи на те, що трудова діяльність робітників основних професій шиферного виробництва представлена в основному механізованою працею, на всіх етапах технологічного процесу на АЦВ присутні окремі види фізичної праці. Фізичні зусилля, спрямовані на виконання динамічної роботи, робота у вимушеному положенні з частими нахилами корпусу обумовлюють певну важкість праці досліджуваних професій. Найбільш трудомісткою працею, що потребує значної м'язової активності є робота дозувальника азбесту, що пов'язано з недостатньою механізацією цього робочого місця. Напруженість праці робітників основних професій обумовлена головним чином певними рівнями сенсорних навантажень, а машиністів електромостових кранів ? також і високим рівнем емоційної напруги. Згідно з отриманими даними, емоційно напружену роботу виконують оператори заготівельних відділень, машиністи ЛФМ і, особливо, машиністи електромостових кранів.

Розрахунок стажових ЕДП та встановлення допустимого стажу роботи з урахуванням індивідуальних модифікуючих факторів в кожній конкретній професійній групі, таких як значення середньозмінної концентрації пилу, кількість відпрацьованих змін в календарному році, об'єм вентиляції легень (залежно від категорії важкості робіт), дозволить обмежити кількість пилу, що потрапляє в організм, та, як наслідок, звести до мінімуму розвиток захворювань від впливу цього фактору.

Встановлено, що на досліджених підприємствах мало місце перевищення розрахованих ЕДП до належних КПН. У зв'язку з цим до групи найвищого ризику виникнення АОЗ слід віднести професію дозувальника азбесту, високого ризику ? професію оператора заготівельного відділення. Зважаючи на те, що стажові експозиційні дози пилових навантажень перевищували допустимі, був використаний принцип “захисту часом” для робітників основних професій з метою попередження шкідливого впливу азбестовмісного пилу.

Показано, що отримані розрахункові ЕДП та тривалість допустимого стажу роботи відрізняються між собою як в межах однієї професійної групи на різних заводах, так і в межах одного заводу для різних професійних груп, що обумовлено різним значенням вихідних розрахункових даних. Оцінюючи показник допустимого стажу роботи на кожному конкретному підприємстві визначено, що на ТОВ “Краматорський шифер” у підсумку допустимий стаж роботи приблизно однаковий для трьох професійних груп: дозувальник азбесту (4,63 роки), оператор заготівельного відділення (4,31 роки), машиніст ЛФМ (4,81 роки). Аналогічна ситуація спостерігалася і на ТОВ “Балаклійський шиферний комбінат” у відношенні професії дозувальника азбесту (4,17 роки) та оператора заготівельного відділення (4,46 роки). Це свідчить про те, що незважаючи на ту обставину, що найбільше пилоутворення та пиловиділення спостерігалося на робочому місці дозувальника азбесту, різниця у значенні допустимого стажу роботи нівелюється.

Потенційна небезпека виникнення АОЗ в умовах шиферного виробництва свідчить про необхідність реалізації заходів для подальшого зниження рівнів впливу азбестовмісного пилу на працюючих та про необхідність організації обліку ЕДП і результатів постійного медичного нагляду за станом здоров'я працюючих. Отже, зменшуючи тривалість контакту працюючих з азбестовмісним пилом шляхом організації внутрішньозмінних перерв, скорочення тривалості робочого дня, збільшення тривалості відпустки, обмеження стажу роботи в даних умовах, можна досягти зменшення ЕДП на організм працюючого та відповідно подовжити допустимий термін роботи, тим самим зменшити компенсаційні витрати підприємств у зв'язку з втратою здоров'я робітників на виробництві. Таким чином, було обґрунтовано допустимий стаж роботи, протягом якого робітник може зазнати впливу певної ЕДП без надлишкового ризику виникнення АОЗ. Розрахункові значення ЕДП і допустимого стажу роботи, визначені групи ризику виникнення АОЗ можуть бути використані при здійсненні необхідного гігієнічного моніторингу за якістю виробничого середовища та при організації медичного нагляду за станом здоров'я робітників зі шкідливими умовами праці.

Результати, що отримані в процесі визначення БВ, свідчать, що має місце передчасне постаріння робітників азбестоцементної промисловості, що, вірогідно, зумовлено комбінованим та/або поєднаним впливом високих рівнів виробничо-професійних факторів. З 171 дослідженого чоловіка у 141 (82,5 %) спостерігалось перевищення БВ над НБВ, тоді як з 123 досліджених жінок тільки у 83 (67,5%) БВ перевищував НБВ. Подібні результати отримані при дослідженні темпів старіння організму робітників основних професійних груп: з 73 чоловіків у 63 (86,3 %) спостерігалося перевищення БВ над НБВ, в той же час з 67 дослідженої жінки тільки у 53 (79 %) БВ перевищував НБВ. У чоловіків визначені більш прискорені темпи постаріння порівняно з жінками. Отримані коефіцієнтами детермінації демонструють, що азбестовмісний пил і трудова діяльність роблять суттєвий внесок в прискорення темпів постаріння робітників основних професій. Ймовірно, це обумовлено тим, що інтенсивні фізичні навантаження та робота в умовах несприятливого мікроклімату збільшують об'єм легеневої вентиляції, тим самим приводять до збільшення кількості азбестовмісного пилу, що потрапляє в організм.

Робітники основних професій за показником інтегрального БВ можуть бути віднесені до 4 та 5 функціональних класів, тобто можуть бути включені до групи ризику виникнення хвороб та втрати працездатності.

Отримані нами результати досліджень щодо темпів старіння працюючих співвідносяться з проведеними раніше іншими дослідженнями. Так, за даними дослідників [И. П. Лубянова и др., 2000; А.В. Демецкая и др., 2002], тенденція до зниження темпів постаріння робітників зі збільшенням виробничого стажу зумовлена різними факторами, як біологічними (позитивна динаміка процесів адаптації до шкідливих умов праці), так і соціально-економічними (незадоволеність організацією праці, рівнем заробітної плати тощо), внаслідок чого частина молодших за віком робітників залишає професію. У чоловіків більш прискорені темпи постаріння порівняно з жінками зумовлені більш інтенсивними трудовими навантаженнями та більшою чутливістю чоловіків до вікових змін БВ, про що свідчать також ряд досліджень [А. В. Токарь и др., 1984; А. Л .Решетюк и др., 2000; И. П. Лубянова, 2000; Т. К. Кучерук, 2000].

Прискорені темпи старіння робітників свідчать, по-перше, про незадовільний гігієнічний стан умов праці в АЦВ, коли на них одночасно впливає декілька виробничих факторів, які перевищують допустимі рівні, по-друге, про недостатній рівень та/або організацію медичного обслуговування працюючих, а саме проведення попередніх та поточних медичних оглядів, стан проведення профілактичної та просвітницької роботи.

Слід зазначити, що в рамках первинної та вторинної профілактики захворювань в АЦВ головним пріоритетом є створення безпечних умов праці, що охоплює заходи технологічного, санітарно-технічного, медико-профілактичного та організаційного спрямування (використання сучасних протипилових засобів та засобів індивідуального захисту, обмеження пилової експозиції, навчання робітників правилам роботи з азбестом, професійний добір та динамічний нагляд за станом здоров'я, боротьба зі шкідливими звичками-палінням, вживанням алкоголю тощо). Серед цих заходів провідними все ж таки залишаються класичні ? технологічні та санітарно-технічні, які спрямовані на модернізацію технологічного обладнання.

ВИСНОВКИ

1. Проведеним комплексним фізіолого-гігієнічним дослідженням установлено, що на сучасному етапі азбестоцементного виробництва оздоровлення умов праці та зміцнення здоров'я працюючих є актуальною проблемою сьогодення. Провідним шкідливим фактором виробничого середовища в АЦВ є азбестовмісний пил. В результаті використання застарілої технології виробництва, недосконалого обладнання та неефективного використання протипилових заходів на всіх робочих місцях спостерігається перевищення ГДК азбестовмісного пилу як за середньозмінною (в 1,2?14,0 разів), так і за максимальною концентрацією (в 1,2?10,75 разів).

2. Окрім дії азбестовмісного пилу, робітники основних професій зазнають впливу інших несприятливих факторів виробничого середовища: в основному підвищеної температури та відносної вологості повітря, а також шуму, вібрації, важкості та напруженості праці.

3. Отримані дані свідчать про те, що умови праці робітників основних професій АЦВ не відповідають гігієнічним нормативам та вимогам, що створює передумови для виникнення порушень здоров'я працюючих.

4. Розраховані в реальних умовах виробництва рівні стажових ЕДП (впродовж 25 років впливу) дозволяють віднести до групи найвищого ризику виникнення АОЗ (азбестообумовлених захворювань) професію дозувальника азбесту, коли ЕДП досягали 318,5 г, до групи високого ризику ? професію оператора заготівельного відділення, коли ЕДП досягали 52,2 г .

5. Розрахована допустима тривалість роботи, при якій ЕДП не будуть перевищувати КПН (контрольні пилові навантаження) за умови дотримання ГДК. Для дозувальника азбесту допустимий стаж роботи складає 4,63 роки, для оператора заготівельного відділення ? 6,25 роки, для машиніста ЛФМ ? 7,81 роки, для машиніста електромостового крана ? 12,5 роки.

6. Дослідження БВ (біологічного віку) працюючих в АЦВ свідчить про передчасне постаріння робітників. Зі збільшенням виробничого стажу відмічається тенденція до зниження темпів постаріння робітників у зв'язку з тим, що частина працюючих молодшого віку залишає професію. У чоловіків спостерігаються більш прискорені темпи постаріння, порівняно з жінками, що обумовлено більш інтенсивними трудовими навантаженнями (у віковій групі 20 ? 29 років у чоловіків перевищення БВ складає 12,26±0,94 років порівняно з популяційним стандартом, у жінок ? 7,32±1,4 років; у віковій групі чоловіків 50 і старше років перевищення БВ складає 5,57±0,69 років, відповідно у жінок 1,22±0,84 років).

7. Розраховані значення БВ дозволяють віднести робітників основних професій АЦВ до 4-го та 5-го функціональних класів. Це означає, що робітники основних професій повинні бути включені до групи можливого ризику виникнення хвороб (в тому числі і азбестообумовлених), втрати працездатності та підлягають обов'язковій диспансеризації, періодичному медичному обстеженню, в разі потреби ? госпіталізації, санаторно-курортному лікуванню.

8. В результаті проведення регресійного аналізу отримана математична модель впливу середньозмінної концентрації пилу на показник БВ працюючих. Дану модель разом з показником БВ рекомендується використовувати для прогнозування шкідливого впливу умов та характеру праці на стан здоров'я робітників, професійного відбору, формування груп ризику, а також для вирішення питань щодо можливості продовження роботи в тій чи іншій професії.

9. Аналіз та узагальнення отриманих даних дозволяє заключити, що в сучасних умовах АЦВ у зв'язку з труднощами щодо впровадження нових технологічних процесів та обладнання необхідна розробка нових рекомендацій щодо оптимізації умов праці робітників основних професій, зокрема зниження несприятливого впливу азбестовмісного пилу з використанням сучасних протипилових заходів, здійсненням принципу “захисту часом” шляхом обмеження тривалості роботи у шкідливих умовах, а також ефективним використанням закладами санітарно-епідеміологічної служби, медичними працівниками, які здійснюють нагляд за станом здоров'я працюючих, а також роботодавцями сучасної інформації щодо ризиків виникнення АОЗ.

10. Проведене дослідження свідчить про необхідність контрольованого використання хризотилового азбесту за умови вдосконалення обладнання та використання протипилових заходів, що витікає з розрахунків рівнів стажових ЕДП, допустимої тривалості роботи та прогнозованої залежності стану здоров'я робітників за показником БВ від концентрації азбестовмісного пилу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Брошура:

1. Чернюк В.И. Возможно ли безопасное использование хризотилового асбеста ? Опыт Украины / В. И. Чернюк, Т. К. Кучерук, И. П. Лубянова, Д. В. Варивончик, Н. К. Пятница-Горпинченко. ? К.: Авиценна, 2008. ? 36 с. - Дисертантом самостійно проведено гігієнічне дослідження пилового фактору, розрахунок експозиційних доз пилу та допустимого стажу роботи. (Брошура переведена на англійську мову: Is it possible to use chrysotile asbestos safely ? Ukrainian perspective / V. I. Cherniuk, T. K. Kucheruk, I. P. Lubianova, D. V. Varyvonchyk, N. K. Piatnitsa-Gorpinchenko. ? Kyiv, Ukraine, 2008. ? 36 p.).

Статті в наукових фахових журналах, перелік яких затверджений ВАК України:

1. П'ятниця-Горпинченко Н. К. Чи є небезпечними штучні замінники азбесту / Н. К. П'ятниця-Горпинченко // Укр. журнал з пробл. медицини праці. - 2007. - № 3. - С. 73-79.

2. П'ятниця-Горпинченко Н. К. Особливості умов праці робочих основних професій шиферних заводів України / Н. К. П'ятниця-Горпинченко // Довкілля та здоров'я. - 2008. - № 2. - C. 42-46.

3. П'ятниця-Горпинченко Н. К. Регулювання експозиційних доз пилу як засіб контрольованого безпечного використання хризотилового азбесту / Н. К. П'ятниця-Горпинченко // Укр. журнал з пробл. медицини праці. - 2008. - № 1. - С. 48-53.

4. П'ятниця-Горпинченко Н. К. Біологічний вік робочих основних професій шиферних заводів України / Н. К. П'ятниця-Горпинченко // Мед. перспективи. - 2008. - № 2. - С. 99-103.

5. П'ятниця-Горпинченко Н. К. Біологічний вік робочих шиферних заводів України / Н. К. П'ятниця-Горпинченко // Лікар. справа. - 2008. - № 1-2. - С. 109-112.

6. Гигиеническая характеристика условий труда рабочих основных профессий в асбестоцементном производстве Украины / Ю.И. Кундиев, В. И. Чернюк, А. Н. Каракашян, Т. К. Кучерук, Т.Ю. Мартыновская, А. В. Демецкая, Н. А. Сальникова, Т. С. Чуй, Н. К. Пятница-Горпинченко // Медицина труда и промышленная экология. - 2008. - № 3. - С. 21- 27. -Дисертантом самостійно проведено гігієнічне дослідження середньозмінних та максимальних концентрацій пилу, параметрів мікроклімату, аналіз і узагальнення результатів досліджень.

АНОТАЦІЯ

П'ятниця-Горпинченко Н. К. Гігієна праці в азбестоцементному виробництві. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна та професійна патологія. - ДУ “Інститут медицини праці АМН України”, Київ, 2009.

Робота присвячена обґрунтуванню профілактичних заходів з оптимізації умов праці робітників основних професій шиферних заводів. Досліджені умови праці, розраховані стажові ЕДП, КПН, допустимий стаж роботи та визначені темпи старіння робітників. Провідним шкідливим виробничим фактором є азбестовмісний пил. Робота в шкідливих умовах викликає прискорене постаріння робітників. Виходячи з розрахованих ЕДП (групи ризику виникнення АОЗ) та функціональних класів (БВ) робітники мають певний ризик виникнення патології. Результати досліджень впроваджені в роботу санітарно-епідеміологічних станцій, медико-санітарних частин та промислових лабораторій шиферних заводів у вигляді брошури та інформаційного листа.

Ключові слова: азбестовмісний пил, експозиційні дози пилу, допустимий стаж роботи, групи ризику виникнення азбестообумовлених захворювань, біологічний вік.

Пятница-Горпинченко Н. К. Гигиена труда в асбестоцементном производстве. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена и профессиональная патология. - ГУ “Институт медицины труда АМН Украины”, Киев, 2009.

Диссертационная работа посвящена обоснованию профилактических мероприятий, направленных на оптимизацию условий труда рабочих основных профессий асбестоцементного производства (АЦП).

В результате проведенных исследований установлено, что на современном этапе производства оздоровление условий труда и укрепление здоровья рабочих является весьма актуальным вопросом. Показано, что технологический процесс производства на исследуемых заводах является типичным и характеризуется повышенным пылевыделением. Ведущим вредным фактором производственной среды является асбестсодержащая пыль. Производственный процесс характеризуется повышенными уровнями микроклиматических параметров, шума, вибрации, показателями тяжести (во время загрузки асбеста) и напряженности труда.

Значительная тяжесть труда дозировщика асбеста, которая вызывает увеличение дыхательного объема, обуславливает наибольшую опасность данной профессии в отношении рисков развития асбестообусловленных заболеваний (АОЗ). Это положение нашло свое подтверждение в рассчитанных стажевых экспозиционных дозах пылевых нагрузок (ЭДП). Установлено, что избыточное содержание асбестсодержащей пыли в воздухе рабочей зоны обусловлено недостаточной автоматизацией и механизацией технологических операций, а также изоляцией пылеобразующих операций, недостаточной эффективностью местной аспирации, образованием просыпей асбеста, отсутствием современных средств для уменьшения пылеобразования и адекватных средств уборки помещений. Вследствие этого превышение нормативных значений пыли определяется на тех рабочих местах, где непосредственные источники пыли отсутствуют (машинист ЛФМ и машинист электромостового крана). Выявленные различия в уровнях производственных факторов (пыль, микроклимат, шум, вибрация) на аналогичных рабочих местах разных заводов связаны с особенностями организации технологического процесса, степенью изношенности оборудования, определенным расположением рабочих мест относительно источников вредных факторов производства, что определяется конструкторско-планировочными решениями на конкретном заводе, рабочими привычками работников, качеством и регулярностью проведения уборки рабочего места.

Рассчитанные ЭДП позволили отнести к группе наивысшего риска развития АОЗ профессию дозировщика асбеста, высокого - профессию оператора заготовительного отделения. На основе рассчитанных ЭДП нами обоснован допустимый стаж работы, на протяжении которого рабочий может получить определенную допустимую дозу пыли без избыточного риска возникновения АОЗ.

Вредные и опасные условия труда вызывают ускоренное старение рабочих АЦП, в том числе и рабочих основных профессий. У мужчин выявлены более ускоренные темпы старения в сравнении с женщинами. Рабочие основных профессий по показателю биологического возраста (БВ) могут быть отнесены к 4 и 5 функциональным классам, что обуславливает высокий риск возникновения профессиональных и производственно обусловленных заболеваний. Учитывая медицинские (БВ рабочих) и гигиенические (вредные и опасные условия труда, данные об уровнях ЭДП и допустимом стаже работы) критерии, данные контингенты рабочих подлежат обязательному диспансерному учету, тщательному клинико-диагностическому обследованию, при необходимости - госпитализации, санаторно-курортному лечению.

В современных условиях производства для оптимизации условий труда рабочих и уменьшения неблагоприятного воздействия асбестсодержащей пыли рекомендуется использовать данные об уровнях ЭДП, группах риска возникновения АОЗ, допустимом стаже работы, значении БВ рабочих при проведении медицинских осмотров, профессиональном отборе, решении вопросов относительно возможности продолжения работы в данных условиях.

Результаты работы внедрены в работу санитарно-эпидемиологических станций, медико-санитарных частей, здравпунктов и промышленных лабораторий шиферных заводов в виде брошюры и информационного листа.

Страница:

автореферат "Гігієна праці в азбестоцементному виробництві" скачать

Подобные документы

Умови праці на виробництві
Гігієнічна класифікація праці. Фактори, що визначають умови праці на виробництві та їх значення для здоров’я і працездатності людей. Державна система охорони праці в Україні. Координація діяльності органів державного управління охороною праці.

реферат [21,4 K], добавлен 30.10.2008
Розробка системи безпеки праці та збереження здоров'я персоналу організації
Визначення понять "безпека праці" і "здоров'я персоналу". Аналіз страхових нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в Україні. Основні напрямки, види та принципи державної політики в галузі безпеки праці і здоров'я персоналу.

курсовая работа [779,8 K], добавлен 05.05.2013
Охорона праці
Правові та організаційні засади охорони праці. Організація охорони праці на виробництві. Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань та аварій. Основні фактори виробничого середовища, що визначають умови праці на виробництві.

курс лекций [383,2 K], добавлен 09.12.2008
Умови праці на виробництві
Умови праці на виробництві, їх класифікація і нормування. Значення ГДК (гранично допустимі концентрації) деяких шкідливих речовин, які зустрічаються на підприємствах лісового комплексу. Стандартне визначення небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

реферат [31,9 K], добавлен 20.10.2010
Розробка організаційних заходів системи охорони праці в сільськогосподарському підприємстві
Аналіз умов праці робітників тваринницьких ферм: захворюваність працівників, визначення причин травматизму і планування заходів по їх профілактиці, атестація робочих місць. Зміст основних розділів бізнес-плану з охорони праці у СФГ "Хлібороб України".

курсовая работа [69,6 K], добавлен 24.09.2010
Організація охорони праці на виробництві
Характеристика загальних принципів управління охороною праці. Аналіз обов’язків та повноважень власника підприємства і посадових осіб. Функції та завдання служби і комісії з питань охорони праці, громадського контролю. Шляхи фінансування охорони праці.

лекция [52,9 K], добавлен 29.04.2010
Виробнича санітарія. Фактори, які визначають санітарно-гігієнічні умови праці
Визначення міри впливу на організм людини фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних чинників виробничого середовища. Оцінка санітарно-гігієнічних умов праці. Розробка гігієнічних нормативів та вимог до виробництв, гігієнічна паспортизація.

реферат [16,4 K], добавлен 21.06.2015
Охорона праці на виробництві
Управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій. Основи фізіології, гігієни праці, виробничої санітарії. Охорона праці при експлуатації систем під тиском.

методичка [164,4 K], добавлен 11.11.2013
Організація охорони праці на виробництві
Система управління охороною праці на підприємстві як забезпечення безпеки, збереження здоров’я та працездатності, створення належних умов праці: завдання, принципи, функції. Правове забезпечення рівня охорони праці при укладанні трудових договорів.

реферат [22,9 K], добавлен 30.11.2010
Основи охорони праці
Важкість та напруженість праці є одними з головних характеристик трудового процесу. Види виробничих ризиків – ймовірності ушкодження здоров‘я працівника під час виконання ним трудових обов‘язків. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці.

методичка [570,6 K], добавлен 14.12.2010

Другие документы, подобные "Гігієна праці в азбестоцементному виробництві"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

Групи досліджуваних	Кількість, n	Стаж роботи, років	БВ?НБВ, років
	чоловіки	жінки	чоловіки	жінки	чоловіки	жінки
20?29 років	24	4	4,31±0,49	3,46±1,13	12,26±0,94	7,32±1,4
30?39 років	33	43	8,29±0,67	11,82±0,69	9,12±1,17	5,71±0,67
40?49 років	45	45	16,38±0,99	16,14±0,91	6,04±1,69	4,02±1,0
50 і старше років	69	31	24,98±1,05	24,16±1,71	5,57±0,69	1,22±0,84
Всього:	171	123	?	?	?	?