Система стандартів безпеки праці

Размещено на http://allbest.ru

Міністерство Освіти і Науки України

Національний Педагогічний Університет ім. Драгоманова

Контрольна робота

З дисципліни: «Охорона праці в галузі»

Система стандартів безпеки праці

Слухачки 1 року навчання

За спеціальністю «Початкова Освіта»

Терещенко Світлани Вікторівни

Група 2

Київ - 2014 р.



1. Загальні положення

Організація роботи з охорони праці в навчальному закладі - це підготовка, прийняття та реалізація рішень щодо втілення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на створення безпечних умов праці, навчання, збереження здоров'я та працездатності працівників, учнів (вихованців) у трудовій та освітній діяльності.

Як правило, основні положення із охорони праці в навчальному закладі розроблені відповідно до статі 13 Закону України «Про охорону праці», статті 26 Закону України «Про освіту», Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти i науки України від 01.08.01р. № 563 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти науки України 20.11.2006 р. № 782) інших нормативно-правових актів з охорони праці. Положення визначає єдину систему організації роботи з охорони праці в навчальному закладі.

Організація роботи з охорони праці та відповідальність за її загальний стан покладається персонально на керівника навчального закладу. Організація роботи з охорони праці здійснюється на всіх рівнях в усіх структурних підрозділах закладу. Вимоги є обов'язковими для всіх працівників закладу освіти.

Навчальний заклад у своїй діяльності керується чинним законодавством, нормативно-правовими актами з охорони праці.



2. Система стандартів безпеки праці (ССБП). Її впровадження в навчальних закладах

ССБП має триступінчасту структуру .

1. ССБП на державному рівні. Основні закони приймає законодавча влада (Верховна рада). Після декількох читань та внесення поправок більшістю (як мінімум 50% + 1 голос) ССБП приймається Верховною радою. Після затвердження президентом погоджується з Міністерством юстиції, що може вилучити будь-які статті, які призведуть до кримінальних дій.

2. ССБП у галузі. Ці стандарти вже менші за розміром та об'ємом. Вони використовуються для певних професій. В таблицях, довідниках ССБП у галузі прописані всі параметри, які повинні бути на цьому виробництві. Галузеві ССБП повинні дотримуватися згідно з правилами техніки безпеки.

3. Місцеві ССБП. Так як багато закладів знаходиться у необладнаних для низ приміщеннях, то дозволяється доповнити галузеві та місцеві ССБП деякими пунктами, що адаптують їх під місцеві виробництва та експлуатацію. Обов'язки адміністрації На виробництві створюються комісії з охорони праці (частіше на громадських засадах).

Така комісія складається з 3-5 членів, вибирають голову та розподіляють обов'язки. Розподіл обов'язків - це:

А) відповідальний за документацію,

Б) відповідальний за інструктажі,

В) відповідальний за відносини з адміністрацією,

Г) секретар зборів.

Папка з нормативними документами: - всі стандарти, - склад комісії, - місцеві накази та розпорядження, - план роботи комісії на поточний рік, - журнал інструктажів, - папка протоколів засідань комісії. В кінці року голова комісії робить звіт.



2.1 Охорона праці жінок та підлітків

Діти: заборона працювати у нічні зміни (неповнолітні), відпустка тільки влітку.

Жінки: підйом важких предметів до 10 кг, якщо робота шкідлива протягом 15 років - жінка йде на пенсію в 50. Стаж може перериватись - багатодітні матері, що народили та виховали 5 дітей можуть не працювати.



3. Система роботи з охорони праці

Сукупність основних видів організаційно-управлінської та науково-методичної діяльності з профілактики травматизму, які перебувають у постійній взаємодії між собою та зовнішніми об'єктами і служать для виявлення та реалізації оптимальних умов, факторів, складу тощо, які забезпечують якісне вирішення завдань безпеки праці становлять систему роботи з охорони праці, яка складається з чотирьох компонентів: планування, навчання, контроль, аналіз.

3.1 Планування роботи закладу з охорони праці

Планування роботи з охорони праці здійснюється на перспективу (комплексні заходи, розраховані на 3-5 років) і на рік, квартал, місяць (поточні плани). За основу планування беруться законні та підзаконні нормативні акти, нормативні документи внутрішньої чинності (накази, колективні договори та угоди тощо), а також кошториси, бізнес-плани, інші фінансові документи, якими передбачено виділення коштів на реалізацію заходів з охорони праці.

План роботи з охорони праці розробляється окремо або як розділ річного плану роботи установи, закладу окремим розділом «Охорона праці».

3.2 Навчання і перевірка знань з питань охорони праці та система інструктажів

Навчання та перевірка знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності працівників, учнів (далі - учасники навчально-виховного процесу) проводяться відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 р. №15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511 (далі - Типове положення), та Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 р. №304, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2006 р. за №806/12680 (далі - Положення про навчання).

Інструктажі з питань охорони праці проводяться відповідно до Типового положення.

Інструктажі з питань безпеки життєдіяльності, які містять питання охорони здоров'я, пожежної, радіаційної безпеки, безпеки дорожнього руху, реагування на надзвичайні ситуації, безпеки побуту тощо, проводяться з учасниками навчально-виховного процесу відповідно до Положення про навчання.

3.3 Контроль за станом умов і охорони праці

Контроль за станом умов і охорони праці в закладі спрямований на досягнення таких цілей:

- виявлення і усунення недоліків, пов'язаних з використанням технічних засобів, інвентарю, оснащення, інструментів, матеріалів, засобів колективного та індивідуального захисту;

- координація діяльності структурних підрозділів щодо охорони праці;

- управління ризиками, тобто факторами, які істотно впливають на підвищення рівня травматизму та розроблення заходів щодо їх усунення.

Внутрішній безперервний контроль за станом охорони праці здійснюється:

- керівником закладу;

- службою охорони праці (у т.ч. на громадських засадах);

- відповідальними особами;

- керівниками структурних підрозділів;

- громадським інспектором з охорони праці, уповноваженими від трудового колективу, представниками профспілки.

Види контролю:

- оперативний адміністративно-громадський контроль, Тижні охорони праці;

- епізодичний (стан виконання наказів по закладу, проведення розслідувань нещасних випадків, перевірка стану умов і охорони праці в структурних підрозділах, стан пожежної безпеки, виробничої санітарії, техніки безпеки);

- внутрішній аудит;

- зовнішній контроль, який здійснюється органами державного нагляду.

Особа, що здійснює контроль, має право: вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують нормативів з охорони праці; зупинити роботу дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; надсилати роботодавцеві подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.

3.4 Аналіз роботи закладу, установи з охорони праці

Аналіз стану умов і охорони праці та стану травматизму проводиться щоквартально, щорічно. Результати аналізу узагальнюються у підсумкових наказах, матеріалах педагогічної ради, нарадах при завідуючій, методичних об'єднаннях, зборах трудового колективу тощо). Результати аналізів та відповідні висновки є основою планування роботи на наступний період та є підставою до застосування управлінських заходів.



4. Обов'язки та відповідальність посадових осіб щодо організації роботи з охорони праці в закладі

4.1 Керівник (директор)

Керівник повинен:

- відповідає за створення безпечних умов начально-виховного процесу згідно з чинним законодавством, міжгалузевими і галузевими нормативними, інструктивними та іншими документами з охорони праці, безпеки життєдіяльності, цим Положенням; не дозволяє проведення навчально-виховного процесу за наявності шкідливих та небезпечних умов для здоров'я учасників навчально-виховного процесу;

- відповідно до Типового положення про службу охорони праці створює в навчальному закладі служби охорони праці, безпеки життєдіяльності, які безпосередньо підпорядковуються йому; призначає відповідальних за організацію роботи з охорони праці, безпеки життєдіяльності та визначає їх функціональні обов'язки, забезпечує функціонування системи управління охороною праці в навчальному закладі;

- призначає наказом осіб, відповідальних за стан охорони праці в структурних підрозділах, кабінетах, лабораторіях, майстернях, спортзалі тощо;

- затверджує посадові інструкції керівників структурних підрозділів, працівників з обов'язковим блоком питань охорони праці, безпеки життєдіяльності;

- створює і визначає порядок роботи постійно діючої технічної комісії з уведення в експлуатацію нових, реконструйованих навчальних приміщень і обладнання, затверджує акти приймання;

- уживає заходів щодо приведення інженерно-технічних комунікацій, устаткування, обладнання у відповідність до чинних стандартів, правил, норм з охорони праці;

- щорічно укладає колективний договір (угоду), що містить розділ охорони праці, забезпечує його виконання;

- організовує роботу комісії з перевірки готовності закладу освіти до нового навчального року та до роботи в осінньо-зимовий період;

- забезпечує виконання законодавчих, нормативних актів, наказів, рішень, розпоряджень, інструктивних матеріалів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності Міністерства освіти і науки України, місцевих органів управління освітою, виконання заходів з охорони праці колективного договору (угоди), приписів органів державного нагляду за охороною праці, пропозицій профспілкового комітету;

- на засіданнях ради закладу освіти, нарадах керівників структурних підрозділів, інших осіб, відповідальних за стан охорони праці, безпеки життєдіяльності, організовує звітування з питань профілактики травматизму, виконання заходів розділу з охорони праці колективного договору (угоди), видає накази, розпорядження з цих питань;

- організовує профілактичну роботу щодо попередження травматизму і зниження захворюваності серед учасників навчально-виховного процесу;

- організовує роботу з розробки програми вступного інструктажу та забезпечує проведення всіх видів інструктажів: з охорони праці та з безпеки життєдіяльності ;

- організовує роботу щодо розроблення та періодичного перегляду: інструкцій з охорони праці для працівників відповідно до ДНАОП 0.00-4.15-98 „Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.1998 р. № 9, інструкцій з безпеки для учнів, слухачів відповідно до цього Положення; перегляд цих інструкцій здійснюється один раз на 5 років;

- сприяє та бере участь у проведенні адміністративно-громадського контролю з питань охорони праці;

- контролює забезпечення учасників навчально-виховного процесу спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно з ДНАОП 0.00-4.26-96 "Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту", затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 29.10.1996 р. № 170, зареєстрованим у Мін'юсті 18.11.96 р. за № 667/1692;

- здійснює контроль за підготовкою трудових об'єднань щодо створення здорових і безпечних умов праці та відпочинку на місцях їх дислокації;

- забезпечує проведення дозиметричного контролю відповідно до чинних нормативних актів з обов'язковою реєстрацією в спеціальному журналі;

- забезпечує навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності учасників навчального процесу відповідно до чинного законодавства;

- забезпечує виконання організаційно-технічних заходів упровадження державної системи стандартів безпеки праці, проведення атестації робочих місць за умовами праці;

- організовує проведення обов'язкових попередніх та періодичних медичних оглядів учасників навчально-виховного процесу закладу освіти відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.1994 р. № 45 і зареєстрованого в Мін'юсті 21.06.94 за № 136/345;

- організовує з відповідними органами державного нагляду за охороною праці обстеження робочих місць перед виробничою практикою; забезпечує контроль за виконанням робіт, які негативно впливають на учасників навчально-виховного процесу та стан довкілля;

- здійснює постійний зв'язок з державними органами та громадськими організаціями щодо запобігання травматизму серед учасників навчально-виховного процесу;

- повідомляє за підлеглістю та Міністерству освіти і науки України протягом доби про кожний груповий нещасний випадок або випадок із смертельним наслідком, що трапився з учнем, працівником під час навчально-виховного процесу, на виробництві та у побуті;

- організовує розслідування нещасних випадків з учасниками навчально-виховного процесу, затверджує акт про нещасний випадок під час навчально-виховного процесу відповідно до чинних документів, проводить аналіз причин та розробляє заходи щодо попередження травматизму.

4.2 Заступник керівника (директора) з навчально-виховної роботи

- організовує і контролює виконання керівниками структурних підрозділів заходів щодо створення здорових і безпечних умов навчально-виховного процесу;

- забезпечує впровадження відповідних вимог державних і галузевих нормативних документів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності у навчально-виховний процес; контролює проведення паспортизації навчальних кабінетів, майстерень, лабораторій, спортзалів тощо;

- здійснює контроль за безпекою навчального обладнання, приладів, хімреактивів, навчально-наочних посібників тощо, що використовуються під час педагогічного процесу відповідно до чинних типових переліків і норм;

- здійснює керівництво постійно діючою технічною комісією з уведення в експлуатацію нових, реконструйованих навчальних приміщень і обладнання;

- бере участь у підготовці учнівських об'єднань щодо створення здорових і безпечних умов праці та відпочинку в місцях їх дислокації;

- один раз на три роки організовує навчання і перевірку знань працівників закладу освіти з охорони праці, безпеки життєдіяльності, входить до складу комісії з перевірки знань;

- контролює проведення інструктажів з охорони праці, безпеки життєдіяльності учасників навчального процесу в структурних підрозділах;

- забезпечує роботу щодо розробки і періодичного перегляду (один раз на 5 років) інструкцій з охорони праці для працівників закладів освіти та інструкцій з безпеки для учнів, а також розділів вимог охорони праці у методичних рекомендаціях до виконання практичних, лабораторних робіт у навчальних кабінетах, лабораторіях, майстернях тощо;

- забезпечує розробку інструкцій з охорони праці для професій або видів робіт з підвищеною небезпекою, які переглядаються один раз на 3 роки згідно з ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці",

- бере участь у розробленні розділу з охорони праці колективного договору;

- затверджує погоджені службою охорони праці, безпеки життєдіяльності добові норми зберігання і витрачання сильнодіючих отруйних речовин, легкозаймистих рідин та інших пожежо- і вибухонебезпечних матеріалів;

- контролює дотримання працівниками посадових інструкцій у частині забезпечення охорони праці, безпеки життєдіяльності;

- бере участь в організації та проведенні адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці;

- відповідає за правильне та своєчасне розслідування нещасних випадків з учасниками навчально-виховного процесу, аналізує їх обставини.

4.3 Завідувач кабінетом, лабораторією, навчально-виробничою майстернею

- несе безпосередню відповідальність за безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інструментів, інвентарю тощо;

- не допускає до проведення навчальних занять або робіт учасників навчально-виховного процесу без передбаченого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту;

- вимагає у встановленому порядку забезпечення спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту учасників навчально-виховного процесу згідно з ДНАОП 0.00-4.26-96 "Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту", затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 29.10.1996 р. № 170, зареєстрованим у Мін'юсті 18.11.1996 р. за № 667/1692;

- відповідно до цього Положення розробляє і переглядає (один раз на 5 років) інструкції з безпеки під час проведення занять у кабінетах, лабораторіях, навчально-виробничих майстернях, навчальних господарствах, спортзалах;

- дозволяє використання обладнання, встановленого в лабораторіях, кабінетах, навчальних, передбачене чинними типовими переліками, затвердженими Міністерством освіти і науки України;

- контролює дотримання здорових і безпечних умов проведення виробничої практики вихованців, учнів на підприємствах, в установах і організаціях, не дозволяє виконання робіт, що не передбачені умовами договору;

- проводить інструктажі з охорони праці під час навчального і навчально-виробничого процесу;

- проводить або контролює проведення учителем, вихователем ГПД інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів з обов'язковою реєстрацією в журналі встановленого зразка (первинний, позаплановий, цільовий);

- бере участь у розробленні окремого розділу з охорони праці колдоговору; терміново повідомляє керівника про кожний нещасний випадок, що трапився з учасником навчально-виховного процесу, організує при потребі надання потерпілому першої долікарської допомоги, бере участь у розслідуванні та здійсненні заходів щодо усунення причин, що призвели до нещасного випадку.



4.4 Учитель, вихователь ГПД, класний керівник

- несе відповідальність за збереження життя і здоров'я учнів під час навчально-виховного процесу;

- забезпечує проведення навчально-виховного процесу відповідно до чинних законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, безпеки життєдіяльності;

- організовує вивчення учнями правил і норм з охорони праці, безпеки життєдіяльності;

- проводить інструктажі з учнями з охорони праці під час проведення виробничої практики і трудового навчання відповідно до Типового положення та з безпеки життєдіяльності під час проведення навчальних занять, позакласних, позашкільних заходів:

вступний на початку навчального року - з реєстрацією в журналі обліку навчальних занять на сторінці класного керівника,

первинний, позаплановий, цільовий інструктажі - з реєстрацією в спеціальному журналі (додатки 1, 2),

інструктажі перед початком заняття (нової теми, лабораторної, практичної роботи тощо) - з реєстрацією в журналі обліку навчальних занять на сторінці предмета в рядку про зміст уроку;

- здійснює контроль за виконанням учнями правил (інструкцій) з безпеки;

- проводить профілактичну роботу щодо запобігання травматизму серед учнів під час навчально-виховного процесу;

- проводить профілактичну роботу серед учнів щодо вимог особистої безпеки у побуті (дії у надзвичайних ситуаціях, дорожній рух, участь у масових заходах, перебування в громадських місцях, об'єктах мережі торгівлі);

- терміново повідомляє керівника про кожний нещасний випадок, що трапився з учнем, організовує надання першої допомоги, викликає медпрацівника;

- бере участь у розслідуванні та здійсненні заходів щодо усунення причин, що призвели до нещасного випадку.

4.5 Заступник керівника (директора) з виховної роботи

? уживає необхідних заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов, виконання санітарно-гігієнічних норм і вимог з охорони праці, безпеки життєдіяльності під час проведення позакласних і позашкільних заходів;

? контролює і надає методичну допомогу керівникам клубів, гуртків, спортивних секцій, походів, екскурсій, трудових об'єднань, громадських робіт тощо з питань створення безпечних і нешкідливих умов праці і відпочинку учнів, запобігання травматизму;

? проводить навчання та інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності з класними керівниками, вчителями та іншими особами, залученими до організації позакласної, позашкільної роботи;

? організовує профілактичну роботу серед учнів з охорони праці, безпеки життєдіяльності під час навчально-виховного процесу;

? повідомляє керівника про нещасні випадки, що сталися з учасниками навчально-виховного процесу під час проведення позакласних, позашкільних заходів, організовує надання першої допомоги потерпілим, бере участь у розслідуванні.

4.6 Керівник клубу, гуртка, секції, тренер

? контролює безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інструментів, спортивного спорядження (інвентарю) тощо;

? проводить інструктажі з охорони праці з працівниками та інструктажі з безпеки життєдіяльності з учнями;

? терміново повідомляє керівника про кожний нещасний випадок, що стався з вихованцями, учнями під час позакласної, позашкільної діяльності, бере участь у розслідуванні, організовує надання першої долікарської допомоги;

? веде профілактичну роботу з охорони праці, безпеки життєдіяльності серед учнів.



5. Розслідування нещасних випадків

Відповідно до статті 22 Закону України „Про охорону праці” роботодавець (керівник) організовує розслідування та веде облік нещасних випадків, професійних захворювань, аварій.

5.1 Класифікація нещасних випадків

Усі нещасні випадки поділяються на такі, що стались:

? з працівниками на робочому місці - виробничого характеру;

? з учнями під час навчально-виховного процесу;

? з працівниками та учнями в побуті.

Нещасні випадки, професійні захворювання, аварії на виробництві розслідуються відповідно до НПАОП 0.00-4.03-04 „Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. N 1112.

Нещасні випадки, що сталися з вихованцями під час навчально-виховного процесу, розслідуються відповідно до Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 31.08.2001 р. N 616, зареєстрованого в Мін'юсті України 28.12.2001р. за № 1093/6284.

Нещасні випадки, що сталися з вихованцями, працівниками в побуті, розслідуються відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 р. N 270.

Відповідальність за розслідування нещасних випадків несе керівник.



6. Класифікація приміщень за категоріями електробезпеки

Відповідно до ПУЗ, приміщення за небезпекою електротравм поділяються на три категорії:

- без підвищеної небезпеки;

- з підвищеною небезпекою;

- особливо небезпечні.

Категорія приміщення визначається наявністю в приміщенні чинників підвищеної або особливої небезпеки електротравм. До чинників підвищеної небезпеки належать:

- температура в приміщенні, що впродовж доби перевищує 35°С;

- відносна вологість більше 75%, але менше повного насичення (100%);

- струмопровідна підлога - металева, бетонна, цегляна, земляна тощо;

- струмопровідний пил;

- можливість одночасного доторкання людини до неструмовідних частин електроустановки і до металоконструкцій, що мають контакт із землею.

До чинників особливої небезпеки електротравм належать:

- відносна вологість близька до насичення (до 100%);

- агресивне середовище, що пошкоджує ізоляцію.

Якщо в приміщенні відсутні чинники підвищеної і особливої небезпеки, то воно належить до приміщень без підвищеної небезпеки електротравм.

За наявності одного з чинників підвищеної небезпеки, приміщення належить до приміщень підвищеної небезпеки електротравм.

За наявності одночасно двох чинників підвищеної небезпеки або одного чинника особливої небезпеки, приміщення вважається особливо небезпечним.

Із наведеного видно, що класифікація приміщень за небезпекою електротравм враховує тільки особливості цих приміщень, стан їхнього середовища і не враховує електротехнічних параметрів електроустановок.

Категорія приміщень є одним з основних чинників, які визначають вимоги щодо виконання електроустановок, безпечної їх експлуатації, величини напруги, заземлення (занулення) електроустановок. Умови поза приміщеннями прирівнюються до особливо небезпечних.

6.1 Причини електротравм

Електротравми можуть бути наслідком технічних, організаційно-технічних, організаційних і організаційно-соціальних причин.

До технічних причин належать: недосконалість конструкції електроустановки і засобів захисту, допущені недоліки при виготовленні, монтажі і ремонті електроустановки. Крім перерахованих, технічними причинами електротравм можуть бути несправності електроустановок, що виникають в процесі їх експлуатації, несправність захисних засобів, невідповідність будови електроустановок і захисних засобів умовам їх застосування, використання електрозахисних засобів із простроченою датою чергових випробувань.

До організаційно-технічних причин належать: невиконання вимог чинних нормативів щодо контролю параметрів та опосвідчення технічного стану електроустановок; помилки в знятті напруги з електроустановок при виконанні в них робіт без перевірки відсутності напруги на електроустановці, на якій працюють люди; відсутність огороджень або невідповідність конструкції і розміщення вимогам чинних нормативів та відсутність необхідних плакатів і попереджувальних та заборонних написів; помилки в установленні і знятті переносних заземлень, або їх відсутність.

До основних організаційних причин електротравм належать:

- відсутність (непризначення наказом) на підприємстві особи, відповідальної за електрогосподарство або невідповідність кваліфікації цієї особи чинним вимогам;

- недостатня укомплектованість електротехнічної служби працівниками відповідної кваліфікації;

- відсутність на підприємстві посадових інструкцій для електротехнічного персоналу та інструкцій із безпечного обслуговування та експлуатації електроустановок;

- недостатня підготовленість персоналу з питань електробезпеки, несвоєчасна перевірка знань, невідповідність групи з електробезпеки персоналу характеру робіт, що виконуються;

- недотримання вимог щодо безпечного виконання робіт в електроустановках за нарядами-допусками, розпорядженнями та в порядку поточної експлуатації;

- неефективний нагляд, відомчий і громадський контроль за дотриманням вимог безпеки при виконанні робіт в електроустановках та їх експлуатації.

До основних організаційно-соціальних причин електротравм належать: змушене виконання не за спеціальністю електронебезпечних робіт; негативне ставлення до виконуваної роботи, обумовлене соціальними чинниками; залучення працівників до понадурочних робіт; порушення виробничої дисципліни; залучення до роботи осіб віком до 18 років.

Безпосередніми причинами потрапляння людей під напругу є:

- дотик до неізольованих струмовідних частин електроустановок, які знаходяться під напругою, або до ізольованих за фактично пошкодженої ізоляції - 55%;

- дотик до неструмовідних частин електроустановок або до електрично зв'язаних з ними металоконструкцій, які опинилися під напругою в результаті пошкодження ізоляції - 23%;

- дія напруги кроку - 2,5%;

- ураження за виникнення електричної дуги - 1,2%;

- інші причини - менше 20%.

охорона праця електротравматизм нещасний

6.2 Завдання електрика (енергетика), робітника з обслуговування будівель закладу із точки зору охорони праці

? здійснює безпосереднє керівництво і несе відповідальність за організацію і виконання робіт відповідно до чинних законодавчих, нормативно-правових актів з охорони праці, безпеки життєдіяльності, цього Положення;

? забезпечує експлуатацію і утримання будівель, споруд, виробничих приміщень, обладнання, машин, механізмів, електроустановок, електроосвітлювальних, опалювальних, газових і каналізаційних мереж, систем вентиляції відповідно до правил і норм з охорони праці;

? виявляє причини аварій з машинами, механізмами, електроустановками, обладнанням, веде облік та аналіз аварій, розробляє і здійснює заходи щодо запобігання їм;

? організовує проведення планово-запобіжних ремонтів, профілактичні випробування обладнання, машин, механізмів, посудин і апаратів, що працюють під тиском, заміри опору ізоляції електроустановок, електропроводки, заземлювальних пристроїв;

? розробляє і впроваджує заходи щодо механізації, автоматизації ручної праці, важких та трудомістких процесів;

? забезпечує нешкідливі та безпечні умови праці під час монтажних, демонтажних і ремонтних робіт, обладнання робочих місць необхідним допоміжним спорядженням і огорожами, знаками безпеки, оформлення працівникам наряду-допуску на виконання робіт з підвищеною небезпекою;

? бере участь у постійно діючій технічній комісії закладу освіти з уведення в експлуатацію нових, реконструйованих об'єктів виробничого призначення;

? проводить реєстрацію об'єктів закладу освіти, що підконтрольні органам державного нагляду, і оформляє відповідні документи;

? розробляє інструкції з охорони праці під час експлуатації машин, механізмів, приладів, виконання конкретних робіт;

? бере участь у розробленні розділу з охорони праці колективного договору;

? бере участь спільно з профспілковим комітетом у адміністративно-громадському контролі стану охорони праці;

? терміново повідомляє керівника та відповідальних осіб закладу про нещасний випадок, що стався з працівником господарського підрозділу.

Размещено на Allbest.ru