Цивільний захист

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет

міського господарства імені О.М. Бекетова

Кафедра "Охорона праці та безпеки життєдіяльності"

Контрольна робота

Цивільний захист

Харків - ХНУМГ - 2014

Зміст

Завдання 1. Прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах

Завдання 2. Оцінка обстановки у разі вибухів твердих вибухових речовин на потенційно небезпечних об'єктах

Завдання 3. Визначення необхідної кількості рятувальників та техніки для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об'єкті

Список джерел

Завдання 1. Прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах

Мета: оволодіти навичками прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах.

Загальні відомості

Прогнозування здійснюється з урахуванням вимог Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті (далі - Методика), яка затверджена спільним наказом МНС України, Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінекології від 27.03.2001 р. за № 73/82/64/122.

Методика призначена для прогнозування масштабів забруднення при аваріях з небезпечними хімічними речовинами (НХР) на промислових об'єктах, автомобільному, річковому, залізничному і трубопровідному транспорті і може бути використана для розрахунків на морському транспорті, якщо хмара НХР при аварії на ньому може дістати прибережної зони, де мешкає населення.

Методика застосовується тільки для НХР, які зберігаються у газоподібному або рідкому стані і які в момент викиду (виливу) переходять у газоподібний стан і створюють первинну або/і вторинну хмару НХР. Методика передбачає проведення розрахунків для планування заходів щодо захисту населення на висотах до 10 м над поверхнею землі (приземному шарі повітря). хімічний рятувальник небезпечний

Небезпечна хімічна речовина (НХР) - хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю.

Хімічно небезпечний об'єкт (ХНО) - промисловий об'єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу (виробляються, переробляються, перевозяться (пересуваються), завантажуються або розвантажуються, виконуються у виробництві, розміщуються або складуються (постійно або тимчасово), знищуються тощо) одна або декілька НХР (до ХНО не належать залізниці).

Аварія з НХР - це подія техногенного характеру, що сталася на ХНО внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або від випадкових зовнішніх впливів, що призвела до пошкодження технологічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з виливом (викидом) НХР в атмосферу і реально загрожує життю, здоров'ю людей.

Згідно Наказу МНС України від 22.03.2003 р. № 119 "Про затвердження класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій" за умов, викладених у таблиці 1.13 (п. 1.5), аварії з НХР можуть призводити до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Первинна хмара НХР - це пароподібна частина НХР, яка є в будь-якій ємкості над поверхнею зрідженої НХР і яка виходить в атмосферу безпосередньо при руйнуванні ємкості без випару з підстильної поверхні.

Вторинна хмара НХР - це хмара НХР, яка виникає протягом певного часу внаслідок випару НХР з підстильної поверхні (для легко летючих речовин час розвитку вторинної хмари після закінчення дії первинної хмари відсутній, для інших речовин він залежить від властивостей НХР, стану обвалування та температури повітря).

Зона хімічного забруднення НХР (ЗХЗ) - територія, яка включає осередок хімічного забруднення, де фактично розлита НХР, і ділянки місцевості, над якими утворилась хмара НХР.

Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) - територія, у межах якої під впливом зміни напряму вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини концентраціями.

Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) - розрахункова зона в межах ЗМХЗ, параметри якої приблизно визначаються за формою еліпса.

Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця (ХАТО) - адміністративно-територіальна одиниця, до якої зараховуються області, райони, а також будь-які населені пункти областей, які потрапляють у ЗМХЗ при аваріях на хімічно-небезпечних об'єктах (п. 1.5, таблиця 1.12).

Інверсія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту менша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні.

Ізотермія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту орієнтовно рівна температурі повітря на висоті 2 м від поверхні.

Конвекція - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту більша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні.

Рішення завдання

На відстані RХНО-ПШРХ = 3 км від ХНО з підповітряної сторони розташований ліс глибиною RПШРХ=2 км.

Для здійснення прогнозної оцінки обстановки необхідно:

Таблиця 1 - Вихідні дані

Назва параметра, його позначення та розмірність	Значення параметра
Координати ХНО	ХХНО	5846300
	YХНО	2580400
Час аварії (години, хвилини, число місяця, номер місяця)
Назва НХР	хлор
Кількість НХР Q, т	3
Характер розливу ("вільно" чи "у піддон")	П
Висота обвалування (для розливу "у піддон") Н, м	1
Швидкість вітру Uвітру, м/с	1
Температура повітря t, 0С	-20
Азимут вітру А 0	75
Ступінь вертикальної стійкості повітря	Ін
Глибина перешкоди на шляху розповсюдження хмари RПШРХ, км	2
Відстань від перешкоди до ХНО RХНО-ПШРХ, км	3
Середня щільність населення на місцевості с, чол/км 2	90
Умови розташування населення	ПС
Забезпеченість засобами захисту	БП
Відстань до визначеного об'єкту RХНО-об, км	5,1
Час, на який здійснюється прогнозування N, години	4год.

Визначити:

- глибину розповсюдження хмари НХР Гуточн, км з урахуванням наявності обвалування і перешкод на шляху розповсюдження хмари;

- площу зони можливого хімічного забруднення SЗМХЗ, км 2;

- площу прогнозованої зони хімічного забруднення SПЗХЗ, км 2 та її ширину ШПЗХЗ, км;

- час підходу хмари до об'єкта t, год;

- загальні втрати в зоні можливого хімічного забруднення ZЗМХЗ, чол та їхній розподіл на легкі ZЗМХЗ л, чол, середньої важкості ZЗМХЗ св, чол та зі смертельними наслідками ZЗМХЗ сн, чол.

- загальні втрати в прогнозованій зоні хімічного забруднення ZПЗХЗ, чол та їхній розподіл на легкі ZПЗХЗ л, чол, середньої важкості ZПЗХЗ св, чол та зі смертельними наслідками ZПЗХЗ сн, чол.

- термін дії джерела забруднення ТДЗ, год.

Нанести хімічну обстановку на карту.

1. У залежності від типу і кількості речовини, температури повітря, швидкості вітру і ступеня вертикальної стійкості повітря глибина поширення хмари Г = 8.35 км.

2. У залежності від швидкості вітру і ступеня вертикальної стійкості атмосфери швидкість переносу фронту хмари

Uпep = 5 км/год.

3. Визначимо максимальну глибину переносу хмари за 4 години:

Гмах = 4Uпер = 4*5=20 км

4. Порівнюють значення глибини поширення хмари Г зі значенням максимальної глибини переносу хмари Гмах.

Г ? Гмах, отже використовуємо значення Г = 8,35 км.

5. Уточнимо глибину розповсюдження хмари НХР шляхом врахування наявності обвалування.

Кобв = 2,1.

6. Визначають глибину розповсюдження хмари НХР з урахуванням обвалування:

Гобв = 8,35/2,1 = 3,98 км.

7. Коефіцієнт для урахування наявності перешкоди на шляху розповсюдження хмари kПШРХ = 1,8.

8. Уточнюють глибину розповсюдження хмари НХР шляхом врахування наявності перешкод на шляху розповсюдження хмари:

Гуточн = 3,54км

9. Визначають коефіцієнт ц, який чисельно дорівнює кутовому розмірові зони можливого хімічного зараження: ц = 180

10. Визначають площу можливого хімічного забруднення, тобто площу території, у межах якої під впливом змін напрямку вітру може виникнути переміщення хмари

SЗМХЗ = 8,72*10-3*Г 2уточн* ц = 8,72*10-3*3,54*3,54*180 = 19.67 км 2

Коефіцієнт ступеня вертикальної стійкості повітря К=0,081.

11. Визначаємо площу прогнозованої зони хімічного забруднення:

SПЗХЗ = К*Г 2уточн*N0.2 = 0,081*3.54*3,54*1.3195= 1,34 км.

12. Визначаємо ширину прогнозованої зони хімічного забруднення:

ШПЗХЗ = 0,3* Г 0,6уточн = 0,3*3,540,6 = 0,58

13. Наносимо обстановку, що склалася, на карту:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 - Нанесення на карту хімічної обстановки для випадку:

А 0 =700 (східний вітер), швидкість вітру Uвітру = 1 м/с.

Заражене повітря не дійде до лісу.

14. Визначаємо кількість людей, що потрапляє до зон забруднення.

14.1. До ЗМХЗ: NЗМХЗ = р*SЗМХЗ = 90*19,67 = 1771 чол

14.2. До ПЗХЗ: NПЗХЗ = р*SПЗХЗ = 90*1,34 = 121 чол

15. Визначаємо втрати населення (значення загальних втрат округляють до найбільшого цілого числа).

16.1. Визначають втрати в ЗМХЗ.

16.1.1. Визначають загальні втрати:

ZЗМХЗ = р* SЗМХЗ*квтр = 1771*0,5 = 886 чол

16.1.2. Визначають структуру втрат:

- легкі: ZЗМХЗ л = 0,25* ZЗМХЗ = 0,25*886 = 222 чол

- середньої важкості: ZЗМХЗ св = 0,4* ZЗМХЗ = 355 чол

- зі смертельними наслідками: ZЗМХЗ сн = ZЗМХЗ - (ZЗМХЗ л + ZЗМХЗ св.) = 309 чол

16.2. Визначають втрати в ПЗХЗ.

16.2.1. Визначають загальні втрати:

ZПЗХЗ = р* SПЗХЗ*квтр = 121*0,5 = 61 чол

16.2.2. Визначають структуру втрат:

- легкі: ZПЗХЗ л = 0,25* ZПЗХЗ = 0,25*61 = 16 чол

- середньої важкості: ZПЗХЗ св = 0,4* ZПЗХЗ = 25 чол

- зі смертельними наслідками: ZПЗХЗ сн = ZПЗХЗ - (ZПЗХЗ л + ZПЗХЗ св.) = 20 чол

Термін дії джерела забруднення ТДЗ = 23,9 год.

Таблиця 1.3 - Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря у разі аварії на хімічно небезпечних об`єктах та транспорті, км

Кількість ???, ????	t, 0С	ІНВЕРСІЯ
		Хлор	А М І А К
		швидкість вітру Uвітру, м/с
		1	2	3	4	5	10	1	2	3	4	5	10
0,5	-20	2,65	1,65	1,45	1,30
	0	2,85	1,85	1,55	1,40
	+20	3,15	2,05	1,65	1,50
1,0	-20	4,25	2,70	2,15	1,90			< 0,5
	0	4,65	2,90	2,30	2,05
	+20	4,80	3,00	2,40	2,10
3,0	-20	8,35	5,10	3,95	3,35			1,15	0,80	0,65	0,55
	0	8,75	5,30	4,15	3,50			1,25	0,85	0,70	0,60
	+20	9,20	5,60	4,35	3,70			1,30	0,90	0,75	0,65
5,0	-20	11,6	6,90	5,30	4,50			1,50	1,00	0,85	0,75
	0	12,2	7,30	5,60	4,70			1,60	1,10	0,95	0,85
	+20	12,8	7,60	5,80	4,90			1,65	1,15	1,00	0,90
10	-20	17,7	10,4	7,90	6,60			2,30	1,50	1,20	1,05
	0	18,5	10,9	8,30	6,90			2,45	1,55	1,30	1,15
	+20	19,3	11,3	8,60	7,20			2,65	1,75	1,45	1,25
20	-20	27,1	15,7	11,8	9,80			3,80	2,35	1,90	1,60
	0	28,3	16,4	12,3	10,2			4,05	2,55	2,05	1,80
	+20	29,7	17,2	12,9	10,7			4,30	2,70	2,15	1,90
30	-20	35,0	20,1	15,0	12,4			4,90	3,05	2,40	2,10
	0	36,7	21,0	15,7	12,9			5,25	3,25	2,60	2,25
	+20	38,5	22,0	16,4	13,5			5,45	3,40	2,70	2,35
50	-20	48,2	27,3	20,3	16,6			6,60	4,05	3,20	1,25
	0	50,4	28,6	21,2	17,3			6,85	4,20	3,30	1,35
	+20	52,9	30,0	22,1	18,1			7,20	4,40	3,45	2,45
70	-20	59,9	33,7	24,8	20,3			8,10	4,95	3,85	3,25
	0	62,6	35,2	25,9	21,1			8,45	5,15	4,00	3,40
	+20	65,6	36,8	27,1	22,0			8,90	5,45	4,20	3,60
100	-20	75,0	41,9	30,8	25,0			10,2	6,20	4,75	3,95
	0	78,7	43,8	32,1	26,1			10,8	6,50	5,00	4,15
	+20	82,2	45,9	33,6	27,2			11,3	6,75	5,20	4,35
300	-20	149	81,6	59,2	47,8			20,1	11,8	9,00	7,40
	0	156	85,4	61,9	49,9			21,0	12,4	9,30	7,70
	+20	164	89,5	64,8	52,2			21,9	12,9	9,70	8,00

Таблиця 1.4 - Швидкість переносу переднього фронту хмари забрудненого повітря залежно від швидкості вітру та СВСП

Швидкість вітру Uвітру, м/с
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря Uпep, км/год
Інверсія
5	10	16	21
Ізотермія
6	12	18	24	29	35	41	47	53	59
Конвекція
7	14	21	28

Таблиця 1.5 - Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі "у піддон" kобв

Найменування НХР	Висота обвалування Н, метри
	1	2	3
Хлор	2,1	2,4	2,5
Аміак	2,0	2,25	2,35

Таблиця 1.6 - Коефіцієнт для урахування наявності перешкод на шляху розповсюдження хмари НХР kПШРХ

СВСП	Міська забудова	Лісові масиви	Сільське будівництво
Інверсія	3,5	1,8	3
Ізотермія	3	1,7	2,5
Конвекція	3	1,5	2

Таблиця 1.7 - Коефіцієнт (ц), який залежить від швидкості вітру

м/с	< 1	1	2	> 2
ц	360	180	90	45

Таблиця 1.8 - Коефіцієнт (К), який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (СВСП)

Інверсія	Ізотермія	Конвекція
0,081	0,133	0,235

Таблиця 1.9 - Частка втрат населення, робітників та службовців, які опинилися у ЗМХЗ (ПЗХЗ) kвтр

Забезпеченість засобами захисту	На відкритій місцевості	У будівлях або в простіших сховищах
Без протигазів	0,9595	0,5
У протигазах	0,02	до 0,01
У простіших засобах захисту	0,5	0,45

Таблиця 1.10 - Критерії класифікації адміністративно-територіальних одиниць і хімічно небезпечних об`єктів (крім залізниць)

№ пп	Найменування об`єкту, що класифікується	Критерії класифікації	Одиниця виміру	Чисельне значення критерію, що використовується при класифікації ХНО і АТО для присвоєння ступеня хімічної небезпеки
				Ступінь хімічної небезпеки
				I	II	III	IV
	Хімічно небезпечний об`єкт	Кількість населення, яке потрапляє в прогнозовану зону хімічного забруднення (ПЗХЗ) при аварії на хімічно небезпечному об`єкті	Тис. чол.	більше 3,0	Більше 0,3 до 3,0	Більше 0,1 до 0,3	менше 0,1
	Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця	Частка території, що потрапляє в зону можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) при аваріях на хімічно небезпечних об`єктах	%	більше 50	Більше 30 до 50	Більше 10 до 30	менше 10

Таблиця 1.12 - Термін дії джерела забруднення для деяких НХР ТДЗ, години

№ з/п	Найменування НХР	V, м/с	Характер розливу
			"вільно"	"у піддон"
			Н=0,05 м	Н=1 м	Н=3 м
			температура повітря, 0С
			-20	0	20	40	-20	0	20	40	-20	0	20	40
1.	хлор	1	1,50 1,12	23,9 18,0	83,7 62,9
1.		2
2.	аміак	1	1,40 1,05	21,8 16,4	76,3 57,4
1.		2

Варіанти завдань

В усіх варіантах: RПШРХ = 2 км; RХНО-ПШРХ = 3 км; RХНО-об = 5,1км, N = 4 години. Решта вихідних даних задана у таблиці 1.15.

Таблиця 1.13 - Варіанти завдань

Варіант	ХХНО	YХНО	Тип НХР	Q, тони	Характер розливу	Uвітру, м/с	А 0, град.	t°, 0С	СВСП	с, чол./км 2	Забезп. ЗІЗ	Умови розт. населення
1	5846300	2580400	хлор	1	В	1	0	-20	Ін	50	БП	ВМ
2	5847900	2581800	хлор	3	В	1	15	0	Ін	60	БП	ПС
3	5846300	2580400	хлор	5	В	1	45	+20	Із	70	УП	ВМ
4	5847900	2581800	хлор	10	В	1	60	-20	Із	80	БП	ВМ
5	5846300	2580400	хлор	3	П (Н=1м)	1	75	-20	Ін	90	БП	ПС
6	5847900	2581800	хлор	5	П (Н=1м)	1	90	+20	Ін	100	УП	ВМ
7	5846300	2580400	хлор	10	П (Н=1м)	1	0	0	Із	110	БП	ВМ
8	5847900	2581800	хлор	20	П (Н=1м)	1	15	+20	Із	120	БП	ПС
9	5846300	2580400	хлор	3	В	2	45	+20	Ін	130	УП	ВМ
10	5847900	2581800	хлор	5	В	2	60	-20	Ін	140	БП	ВМ
11	5846300	2580400	хлор	20	В	2	75	0	Із	150	БП	ПС
12	5847900	2581800	хлор	20	В	2	90	+20	Із	160	УП	ВМ
13	5846300	2580400	хлор	5	П (Н=1м)	2	0	0	Ін	170	БП	ВМ
14	5847900	2581800	хлор	10	П (Н=1м)	2	15	+20	Ін	180	БП	ПС
15	5846300	2580400	хлор	70	П (Н=1м)	2	45	-20	Із	190	УП	ВМ
16	5847900	2581800	хлор	70	П (Н=1м)	2	60	+20	Із	200	БП	ВМ
17	5846300	2580400	аміак	30	В	1	75	-20	Ін	210	БП	ПС
18	5847900	2581800	аміак	50	В	1	90	0	Ін	220	УП	ВМ

Примітка: у таблиці 1.15 використані наступні умовні позначення:

В - "вільно"; П - "у піддон"; Ін - інверсія; Із - ізотермія;

БП - без протигазів; УП - у протигазах; ВМ - відкрита місцевість;

ПС - у будівлях або простіших сховищах

Завдання 2. Оцінка обстановки у разі вибухів твердих вибухових речовин на потенційно небезпечних об'єктах

Мета: оволодіти навичками розрахунку небезпеки вибухів твердих вибухових речовин (ТВР) на потенційно небезпечних об'єктах.

Загальні положення

Вибухова речовина (ВР) - хімічна сполука або їх суміш, здатна в результаті певних зовнішніх впливів або внутрішніх процесів вибухати, виділяючи тепло і утворюючи сильно нагріті гази. Комплекс процесів який відбувається в такій речовині, називається детонацією.

Повітряна ударна хвиля (ПУХ) - це область різкого стиску повітря, що розповсюджується в усі сторони від центра вибуху з надзвуковою швидкістю.

У осередку вибуху по дії повітряної ударної хвилі прийнято виділяти чотири кругові зони руйнувань (рис. 2.1):

- зону повних руйнувань радіусом L100, м і надлишковим тиском у фронті ударної хвилі Рф = 100 кПа;

- зону сильних руйнувань радіусом L70, м і надлишковим тиском у фронті ударної хвилі Рф = 70 кПа;

- зону середніх руйнувань радіусом L30, м і надлишковим тиском у фронті ударної хвилі Рф = 30 кПа;

- зону слабких руйнувань радіусом L15, м і надлишковим тиском у фронті ударної хвилі Рф = 15 кПа.

Крім того для захисту людей, будівель, споруд від ураження або руйнуючої дії ПУХ встановлюється безпечна відстань LПУХ (рис. 2.1)

Повні руйнування - коли руйнуються всі основні елементи будівлі, в тому числі і несучі конструкції. Підвальні приміщення можуть частково зберегтися.

Сильні руйнування - коли руйнуються несучі конструкції і перекриття верхніх поверхів, деформуються перекриття нижніх поверхів. Використання будівлі неможливо, а відновлення недоцільно.

Середні руйнування - коли руйнуються дахи, внутрішні перегородки та частково перекриття верхніх поверхів. Після розчищення частина приміщень нижніх поверхів і підвали можуть бути використані. Відновлення будинків можливо при проведенні капітального ремонту.

Слабкі руйнування - коли руйнуються віконні та дверні заповнення, покрівлю та легкі внутрішні перегородки. Можливі тріщини в стінах верхніх поверхів. Будівля може експлуатуватися після поточного ремонту.

Рис. 2.1 - Осередок вибуху ТВР

Рішення завдання

Таблиця 2 - Форма таблиці для запису вихідних даних

Назва параметра, його позначення та розмірність	Значення параметра
Назва ТВР	Піроксилін (13)
Кількість ВР G, кг	6,3*104=63000
Теплота вибуху ВР CТВР, кДж•кг-1(п. 2.5, таблиця 2.3)	4370
Наявність обвалування	Не передбачене
Кількість людей у зоні слабких руйнувань	незахищених Nн слаб, чол	210
	у сховищах Nсх слаб, чол	235
	у будівлях Nб слаб, чол	360
Кількість людей у зоні середніх руйнувань	незахищених Nн сер, чол	360
	у сховищах Nсх сер, чол	210
	у будівлях Nб сер, чол	235
Кількість людей у зоні сильних руйнувань	незахищених Nн сил, чол	365
	у сховищах Nсх сил, чол	280
	у будівлях Nб сил, чол	260
Кількість людей у зоні повних руйнувань	незахищених Nн пов, чол	360
	у сховищах Nсх пов, чол	126
	у будівлях Nб пов, чол	235

1. Визначаємо коефіцієнт еквівалентності даної вибухової речовини тринітротолуолу (результати розрахунків за цим пунктом округляють до сотих):

2. Визначають еквівалентну тринітротолуолу кількість ТВР:

3. Визначають розрахунковий параметр L0 (результати розрахунків за цим пунктом округляють до десятих):

4. Визначаємо kі для заданого значення Рф

k100=3,43.

5. Визначають радіус зони, що відповідає заданому значенню Рф (результати розрахунків за цим пунктом округляють до десятих):

1.

L100=3,43*40,185=137,83 м.

6. Визначають безпечну відстань для захисту людей, будівель, споруд від ураження або руйнуючої дії ПУХ (результати розрахунків за цим пунктом округляють до десятих):

LПУХ=40*=1607,4 м.

7. Будуємо межу зони з надлишковим тиском у фронті ПУХ Рф = 100 кПа, та показуємо безпечну відстань від місця зберігання ТВР для третього ступеня пошкоджень:

Рис. 2.2 - Межа зони з Рф = 100 кПа, та безпечна відстань LПУХ = 1607,4 м

8. Визначають очікувані санітарні втрати в осередку вибуху (результати розрахунків за всіма підпунктами цього пункту округляють до найбільшого цілого числа).

8.1. Визначають очікувані санітарні втрати у зоні слабких руйнувань:



де Сн сан слаб, Ссх сан слаб, Сб сан слаб - частка санітарних втрат у зоні слабких руйнувань серед незахищених людей, людей у сховищах та людей у будівлях відповідно.

Мсан слаб=210*0,03+235*0,001+360*0,004=8чол

8.2. Визначають очікувані санітарні втрати у зоні середніх руйнувань:

де Сн сан сер, Ссх сан сер, Сб сан сер - частка санітарних втрат у зоні середніх руйнувань серед незахищених людей, людей у сховищах та людей у будівлях відповідно.

Мсан сил=360*0,09+210*0,03+235*0,01=42 чол

8.3. Визначають очікувані санітарні втрати у зоні сильних руйнувань:

де Сн сан сил, Ссх сан сил, Сб сан сил - частка санітарних втрат у зоні сильнихруйнувань серед незахищених людей, людей у сховищах та людей у будівлях відповідно.

Мсан сил=365*0,25+280*0,08+260*0,1=140 чол.

8.4. Визначають очікувані санітарні втрати у зоні повних руйнувань:

де Сн сан пов, Ссх сан пов, Сб сан пов - частка санітарних втрат у зоні повних руйнувань серед незахищених людей, людей у сховищах та людей у будівлях відповідно.

М сан пов=360*0,3+126*0,025+235*0,15=147 чол.

8.5. Визначають очікувані санітарні втрати в осередку вибуху:

Мсан=8+42+140+147=337 чол.

9. Визначають очікувані загальні втрати в осередку вибуху (результати розрахунків за всіма підпунктами цього пункту округляють до найбільшого цілого числа.

9.1. Визначають очікувані загальні втрати у зоні слабких руйнувань:

де Сн заг слаб, Ссх заг слаб, Сб заг слаб - частка загальних втрат у зоні слабких руйнувань серед незахищених людей, людей у сховищах та людей у будівлях відповідно.

Мзаг слаб=210*0,08+235*0,003+360*0,012=22 чол.

9.2. Визначають очікувані загальні втрати у зоні середніх руйнувань:

де Сн заг сер, Ссх заг сер, Сб заг сер - частка загальних втрат у зоні середніх руйнувань серед незахищених людей, людей у сховищах та людей у будівлях відповідно.

Мзаг сер=360*0,12+210*0,01+235*0,035=54 чол.

9.3. Визначають очікувані загальні втрати у зоні сильних руйнувань:



де Сн заг сил, Ссх заг сил, Сб заг сил - частка загальних втрат у зоні сильних руйнувань серед незахищених людей, людей у сховищах та людей у будівлях відповідно.

Мзаг слаб=365*0,8+280*0,025+260*0,3=377 чол.

9.4. Визначають очікувані загальні втрати у зоні повних руйнувань:

де Сн заг пов, Ссх заг повл, Сб заг пов - частка загальних втрат у зоні поаних руйнувань серед незахищених людей, людей у сховищах та людей у будівлях відповідно.

Мзаг слаб=360*1,0+126*0,07+235*0,5=487 чол.

9.5. Визначають очікувані загальні втрати в осередку вибуху:

Мзаг=22+54+377+487=940 чол.

Таблиці, необхідні для проведення розрахунків

Таблиця 2.2 - Теплота вибуху промислових ТВР

Вибухова речовина	CТВР, кДж•кг-1	Вибухова речовина	CТВР, кДж•кг-1
Тринітротолуол (тротил)	4240	Гексоген	5540
тетранитропентаетріт	5880	Динітробензол	3650
Тринітробензол	4520	Тринітроанілін	4161
Пікрат амонія	3360	Октоген	5420
Глікольдінітрат	6640	Трінітрохлорбензол	4240
Нітрогуанідін	3020	Димний порох	2790
Піроксилін (13)	4370	Амонійна селітра	1440
Амотол 80/20	4200	Детоніт "М"	5780
Тетрил	4600	Пікринова кислота	4400
Динаміт	5300	Амоніт	3980
Дінамон	4200

Таблиця 2.3 - Параметр ki в залежності від значення Рф

ki	337,1	203,6	146,6	103,8	53,96	37,33	23,96
Рф, кПа	0,3	0,5	0,7	1,0	2,0	3,0	5,0
ki	13,8	10,41	8,48	7,97	7,2	6,85	6,57
Рф, кПа	10	15	20	22	26	28	30
ki	6,1	5,72	5,55	5,14	4,9	4,1	3,62
Рф, кПа	34	38	40	46	50	70	90
ki	3,43	2,49	2,09	1,85	1,69	1,44	1,28
Рф, кПа	100	200	300	400	500	750	1000

Таблиця 2.4 - Частка втрат серед людей з різним ступенем захисту

Зона руйнувань	Частка втрат Ci, серед людей
	незахищених	в сховищах	в будівлях
	загальні втрати	санітарні втрати	загальні втрати	санітарні втрати	загальні втрати	санітарні втрати
Слабких	0,08	0,03	0,003	0,001	0,012	0,004
Середніх	0,12	0,09	0,01	0,003	0,035	0,01
Сильних	0,8	0,25	0,025	0,008	0,3	0,1
Повних	1,0	0,30	0,07	0,025	0,5	0,15

Примітка. Загальні втрати складаються з санітарних втрат і загиблих.

Варіанти завдань

Для всіх варіантів приймається відсутність обвалування.

Таблиця 2.5 - Варіанти завдань

	Речовина	G•104, кг	Кількість людей в зонах руйнувань
			Слабких	Середніх	Сильних	Повних
			н	сх	б	н	сх	б	н	сх	б	н	сх	б
1	Тринітробензол	9,5	100	300	400	120	320	420	90	200	350	80	250	70
2	Пікрат амонія	7,2	150	400	300	320	120	300	80	220	200	60	200	50
3	Глікольдінітрат	6,4	140	200	100	220	200	100	75	100	90	70	220	65
4	Нітрогуанідін	5,8	200	215	380	380	200	215	345	300	280	380	155	215
5	Піроксилін (13)	6,3	210	235	360	360	210	235	365	280	260	360	126	235
6	Амотол 80/20	11,2	300	245	340	340	300	245	385	260	240	340	192	245
7	Тетрил	7,8	275	265	320	320	275	265	405	240	220	320	305	265
8	Динаміт	4,5	260	275	300	300	260	275	425	220	200	300	96	275
9	Дінамон	4,9	190	295	280	280	190	295	190	200	180	280	57	345
10	Гексоген	10,4	185	305	260	260	185	305	215	180	160	260	226	365
11	Динітробензол	11,3	155	315	240	240	155	315	235	160	150	240	272	385
12	Тринітроанілін	5,1	126	325	220	220	126	325	245	150	130	220	360	405
13	Октоген	1,7	192	345	200	200	192	345	265	130	110	200	340	425
14	Трінітрохлорбензол	2,2	305	365	180	180	305	365	275	110	190	275	320	190
15	Димний порох	2,5	96	385	160	160	96	385	295	300	185	260	300	185
16	Амонійна селітра	3,6	57	405	150	150	57	405	320	400	155	190	280	155
17	Детоніт "М"	4,9	226	425	130	130	226	425	120	200	126	185	240	126
18	Пікринова кислота	5,5	272	190	110	110	272	190	200	215	192	155	220	192

Примітка. У таблиці 2.6 прийняті наступні скорочення:

н - незахищених; сх - у сховищах; б - у будівлях.

Завдання 3. Визначення необхідної кількості рятувальників та техніки для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об'єкті

Мета: оволодіти навичками визначення необхідної кількості рятувальників та техніки для проведення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт на об'єкті

Загальні відомості

Рятувальні на інші невідкладні роботи (РІНР) мають різний зміст, але організовуються і проводяться, як правило, одночасно, як єдиний комплекс. При цьому обов'язково враховується, що кожному виду стихійних лих властиві свої специфічні особливості, з яких випливають певні вимоги до складу сил, що залучаються, їх технічного оснащення і способів дій.

РІНР в мирний і воєнний час проводяться:

- для порятунку людей, надання першої медичної допомоги постраждалим і ураженим та евакуації їх у лікувальні установи;

- локалізації аварій і усунення ушкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт;

- ліквідації аварій, які загрожують життю людей (на АЕС, хімічно небезпечних об'єктах, енергетичних і комунальних мережах, нафто- і газопроводах та інших аналогічних об'єктах і мережах);

- забезпечення життєдіяльності міст і ОГ;

- створення необхідних умов проведення відбудовних робіт.

До рятувальних робіт належать:

- відшукання потерпілих; розкриття зруйнованих, пошкоджених і завалених сховищ та укриттів і діставання з них, а також з частково зруйнованих або палаючих будинків й інших споруд, людей;

- надання постраждалим першої медичної допомоги, винесення (вивезення) їх з осередків ураження до місця розміщення медичних формувань і установ, надання необхідної лікарської допомоги ураженим і евакуація їх на лікарняну базу.

У ході рятувальних робіт проводять:

- розвідку осередків ураження і маршрутів виходу формувань на ділянки (об'єкти) робіт;

- локалізацію і гасіння пожеж на ділянках проведення робіт і шляхах виходу до них;

- подачу повітря в завалені захисні споруди з пошкодженою фільтровентиляційною системою;

- виведення (вивезення) населення з небезпечних місць і зон зараження та затоплення в безпечні райони;

- санітарну обробку людей і знезаражування одягу, дезактивацію і дегазацію техніки, транспорту і засобів захисту,

- знезаражування території і споруд, продовольства, харчової сировини, води і фуражу.

До невідкладних відносять роботи, що проводяться:

- для створення умов успішних і безпечних рятувальних робіт;

- забезпечення життєдіяльності міст та запобігання подальших руйнувань і втрат серед населення в результаті впливу вторинних факторів ураження.

При проведенні таких робіт:

- прокладають колонні шляхи;

- влаштовують проїзди в завалах і на заражених ділянках;

- відновлюють пошкоджені мости і роблять переправи;

- локалізують аварії на енергетичних, газових, водопровідних, каналізаційних і технологічних мережах;

- відновлюють окремі установки і мережі водопроводу, енергопостачання, лінії зв'язку;

- зміцнюють чи руйнують конструкції, які загрожують обвалом і перешкоджають безпечному руху людей та техніки, проведенню рятувальних робіт;

- ремонтують і відновлюють пошкоджені захисні споруди для подальшого їх використання.

У ході РІНР здійснюються також:

- санітарне очищення вогнищ ураження, медична розвідка для оцінки санітарне-епідемічної обстановки і визначення потрібної кількості медичних сил;

- організація комендантської служби й охорони громадського порядку;

- збирання матеріальних цінностей;

- забезпечення харчуванням і предметами першої необхідності населення, яке залишилося без домівок.

РІНР організовують у максимально короткі терміни і проводять безперервно вдень і вночі, у будь-яку погоду, до повного їх завершення.

Рішення завдання

Необхідно визначити необхідну кількість рятувальників та техніки для проведення рятувальних та аварійно-відновлювальних робіт на об'єкті.

Таблиця 3.1 - Форма таблиці для запису вихідних даних

Назва параметра, його позначення та розмірність	Значення параметра
Площа об'єкта S, км 2	12
Кількість працюючих на момент виникнення НС N1, чол	5300
Кількість цехів, будівель і споруд Д	16
Кількість цехів, будівель і споруд, що продовжують роботу ДНС	7
Кількість сховищ на об'єкті С 1	6
Загальна місткість сховищ n1, чол	2700
Кількість укриттів на об'єкті С 2	22
Загальна місткість укриттів n2, чол	2400
Ступінь ураження об'єкта Су	0,6
Тривалість роботи рятувальників tр, год	24
Кількість змін рятувальників nр	3
Тривалість роботи техніки tт, год	20
Кількість змін техніки nт	1
Розрахунковий коефіцієнт КL	0,5
Розрахунковий коефіцієнт Кo	0,3
Розрахунковий коефіцієнт K1o	25
Розрахунковий коефіцієнт К 2o	50
Розрахунковий коефіцієнт K1v	10
Розрахунковий коефіцієнт K2v	100
Розрахунковий коефіцієнт KМ	4
Розрахунковий коефіцієнт KZ	10
Розрахунковий коефіцієнт KR	15
Розрахунковий коефіцієнт K1F	2
Розрахунковий коефіцієнт K2F	1
Розрахунковий коефіцієнт KчL	30
Розрахунковий коефіцієнт KmL	10
Розрахунковий коефіцієнт Kчo	15
Розрахунковий коефіцієнт Kmo	5
Розрахунковий коефіцієнт Kчс	30
Розрахунковий коефіцієнт Kmс	6
Розрахунковий коефіцієнт Kчv	20
Розрахунковий коефіцієнт Kmv	4
Розрахунковий коефіцієнт Kчм	0,3
Розрахунковий коефіцієнт Kчz	12
Розрахунковий коефіцієнт KчR	0,5
Розрахунковий коефіцієнт KчF	50
Розрахунковий коефіцієнт KmF	2,5

1. Визначають площу сильних руйнувань:

Sср=0,6*12=7,2 км ².

2. Визначають необхідний обсяг робіт для улаштування магістральних проїздів:

L=7,2*0,5=3,6 км.

3. Визначають необхідний обсяг робіт для улаштування проїздів до ОНГ:

L0=(7,2*7*0,3)/16=0,945 км.

4. Визначають необхідний обсяг робіт для відкопування і відкриття сховищ:

С 10=(6*0,6*25)/100=1 сховище.

5. Визначають необхідний обсяг робіт для відкопування і відкриття укриттів:



С 20=(22*0,6*50)/100=7 укриттів.

6. Визначають кількість сховищ, які потребують подачі до них повітря:

V1=(1*10)/100=1 сховище.

7. Визначають кількість укриттів, які потребують подачі до них повітря:

V2=(7*100)/100=7 укриттів.

8. Визначають кількість уражених, що треба діставати з-під завалів:

М=(1/6*2700+7/22*2400)*0,04=49 чол.

9. Визначають кількість уражених, що треба відкопувати з-під завалів:

Z =(5300-(2700+2400))*0,6*0,1=12 чол.

10. Визначають кількість уражених, що потребують розшуку:

R=(5300-(2700+2400))*0,6*0,15=18 чол.

11. Визначають кількість аварій на комунально-енергетичних мережах (КЕМ) на ОНГ:

F1=7*0,6*2=8 аварій.

12. Визначають кількість аварій на КЕМ міста:

F2=7,2*1=7 аварій.

13. Визначають людські працезатрати для улаштування магістральних проїздів:

Q1L =3,6*30=108 люд.-год

14. Визначають працезатрати техніки для улаштування магістральних проїздів:

QmL =3,6*10=36 маш.-год.

15. Визначають людські працезатрати для улаштування проїздів до ОНГ:

Qч 0 =0,945 *15=14,18 люд.-год.

16. Визначають працезатрати техніки для улаштування проїздів до ОНГ:

Qm0 =0,945 *5=4,73 маш.-год.

17. Визначають людські працезатрати для відкопування і відкриття захисних споруд із засобами механізації:

Qчс =(1+7)*30=240 люд.-год.

18. Визначають працезатрати техніки для відкопування і відкриття захисних споруд із засобами механізації:

Qтс =(1+7)* 6=48 маш.-год.

19. Визначають людські працезатрати для подачі повітря до захисних споруд (ЗС):

Qчv =(1+7)*20=160 люд.-год.

20. Визначають працезатрати техніки для подачі повітря до ЗС:

Qтv =(1+7)*4=32 маш.-год.

21. Визначають людські працезатрати для діставання та винесення уражених із ЗС:

Qчм =49*0,3=14,7 люд.-год.

22. Визначають людські працезатрати для відкопування уражених з-під звалів:

Qчz =12*12=144 люд.-год.

23. Визначають людські працезатрати для розшуку і винесення поранених:

QчR =18*0,5=9 люд.-год.

24. Визначають людські працезатрати для ліквідації аварій на КЕМ:

QчF =(8+7)*50=750 люд.-год.

25. Визначають працезатрати техніки для ліквідації аварій на КЕМ:

QтF = (8+7*2,5=37,5)маш.-год.

26. Визначають загальну кількість працезатрат людей для проведення РІНР:

Qч=108+14,8+240+160+14,7+144+9+750=1440,5 люд.-год.

27. Визначають загальну кількість рятувальників для проведення РІНР:

Np=(1440,5*3)/24=180 чол.

28. Визначають кількість рятувальників підрозділів медичного захисту:

NpМЗ=0,5*180=90 чол.

29. Визначають кількість рятувальників пожежно-рятувальної служби:

NpПРС=0,25*180=45 чол.

30. Визначають кількість рятувальників підрозділів протихімічного захисту:

NpПЗ=0,1*180=18 чол.

31. Визначають кількість рятувальників підрозділів охорони громадського порядку:

NpОГП=0,1*180=18 чол.

32. Визначають кількість рятувальників аварійно-відновлювальних формувань:

NpАВФ= 180-(90+45+18+18)=180-171=9 чол.

33. Визначають загальну кількість працезатрат машин:

Qт=36+4,73+48+32+37,5=158,23 маш.-год.

34. Визначають необхідну кількість техніки:

Nт=(158,23*1)/20=8 маш.

Список джерел

1. Кодекс цивільного захисту. - Введ. 2013-07-01. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5403-17.

2. ДСТУ 5058-2008. Безпека в надзвичайних ситуаціях. Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях. Основні положення. - Чинний від 2008-07-01. - К.: Держспоживстандарт України, 2007. - 19 с.

3. Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту: Постанова Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 р. № 11 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/11-2014-п.

4. Про затвердження Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях: Наказ МНС України від 15.08.2007 р. № 557 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tsdea.archives.gov.ua/files/nadzv_sityacii/557.pdf.

5. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)" у складі проектної документації об'єктів: Наказ МНС України від 10.02.2012 р. № 485 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.odesa.mns.gov.ua/files/docs/Metod_rekom_ITZ.pdf.

6. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо планування і порядку проведення евакуації населення (працівників) у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру: Наказ МНС України від 06.09.2004 р. № 44 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mns.gov.ua/laws/dcz/44.pdf.

Размещено на Allbest.ru