Превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного та хімічного впливу на ОГ та АТО
Організація рятувальних робіт по захисту від іонізуючих випромінювань. Планування заходів по евакуації персоналу. Підготовка робітників для участі в ліквідації аварії. Класифікація об'єктів радіаційного контролю. Створення запасів нейтралізуючих речовин.
Рубрика | Безопасность жизнедеятельности и охрана труда |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 28.11.2014 |
Размер файла | 20,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного та хімічного впливу на ОГ та АТО
Радіаційний вплив
Широке використання радіоактивних матеріалів і джерел іонізуючих випромінювань у практичній діяльності людини, в медицині, в енергетиці, посилення іонізуючої дії гірських порід і підземних вод за рахунок видобутку їх із земних надр на поверхню, можливість радіаційних аварій викликали необхідність розробки заходів для захисту людини від іонізуючих випромінювань.
Така система захисту включає обґрунтування припустимих лімітів впливів, законодавче забезпечення легітимності розроблених лімітів, проведення організаційних, інженерних і контрольних заходів для виконання складених регламентів.
Законодавчий захист людини від впливу радіації в Україні
Верховною Радою України був прийнятий ряд законів, спрямованих на забезпечення захисту життя, здоров'я і майна людей від негативного впливу іонізуючих випромінювань.
Базовим у цих законах є встановлення поняття основної дозової межі опромінення, що визначається як максимально припустимий рівень індивідуальної ефективної дози опромінення, перевищення якого вимагає застосування заходів захисту людини.
Ліміт дози індивідуального опромінення, отриманого населенням за рік, не повинен перевищувати 1 мілізіверта (мЗв) ефективної дози (категорія В).
Основна дозова межа індивідуального опромінення персоналу об'єктів, на яких проводиться практична діяльність, не повинна перевищувати 20 мЗв ефективної дози за рік (для категорії А).
Для осіб, які не працюють безпосередньо з джерелами іонізуючого випромінювання, але за умовами розміщення робочих місць чи проживання можуть піддаватися їхньому впливу, межа річної ефективної дози не повинна перевищувати 2 мЗв (категорія Б).
Законом визначені також рівні втручання в умовах аварії, тобто очікувані розрахункові величини, що визначають необхідність проведення тих чи інших заходів щодо захисту здоров'я і життя людини.
Встановлено, що залучення осіб для участі в ліквідації аварії чи її наслідків можливо тільки при їхній згоді на контрактній основі, причому в контракті повинна бути обговорена можлива доза опромінення за час ліквідації аварії. Заборонено залучення до таких робіт осіб молодше 18 років і жінок до 45 років.
Регламентовані радіаційні показники і радіаційний контроль у будівництві
При проектуванні, будівництві, експлуатації будинків і споруд, виготовленні будівельних матеріалів, виробів і конструкцій необхідно дотримуватися будівельних норм, спрямованих на зниження рівня іонізуючого випромінювання природних радіонуклідів у будівництві [4-8].
Об'єкти радіаційного контролю в галузі підрозділяються на дві групи: 1) обов'язкового радіаційного контролю;
2) рекомендованого радіаційного контролю.
До групи обов'язкового контролю відносяться:
- кар'єри сировини і будівельних матеріалів;
- території під забудову і побудовані на них, а також об'єкти, що реконструюються і капітально відремонтовані об'єкти житло-цивільного призначення при введенні їх в експлуатацію;
- об'єкти промислового і дорожнього призначення в межах територій населених пунктів і зон перспективної забудови;
- сировина і будівельні матеріали як природного походження (піски, глини, гравій та ін.), так і промислового виробництва (щебінь усіх видів та інші штучні заповнювачі, арматурна і конструкційна сталь), а також відходи промислового виробництва, що використовуються в будівництві (металургійні й паливні шлаки, золи, порожня порода та ін.).
До групи рекомендованого радіаційного контролю відносяться:
- лісоповали;
- оздоблювальні матеріали й вироби;
- інженерне устаткування об'єктів.
Регламентованими радіаційними параметрами в будівництві є наступні:
*ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів (Бк/кг) радію -226, торія-232, калію-40 в сировині й будівельних матеріалах;
*потужність поглиненої дози в повітрі приміщень, що вимірюється в мкГр/год (при цьому коефіцієнт переходу приймається рівним 1 мкР/год=0,0088 мкГр/год);
*середньорічна еквівалентна рівноважна об'ємна активність радону-222, що вимірюється в Бк/м3.
Ці параметри повинні бути використані при остаточному радіаційному контролі об'єкта, який вводиться в експлуатацію.
Припустимі рівні перелічених вище регламентованих параметрів наведені в табл.1.
Таблиця 1
Рівні радіаційних параметрів
Регламентовані радіаційні параметри |
Припустимі рівні для груп будівельних об'єктів |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
||
Потужність поглиненої дози в приміщенні, МкГр/год (МкР/год) |
0,26 (30) |
0,44 (50) |
не нормується |
не нормується |
|
Середньорічна еквівалентна рівноважна об'ємна активність радону-222, Бк/м3 |
50 |
50 |
не нормується |
не нормується |
|
Ефективна питома активність (Аеф) ПРН у будівельних матеріалах, Бк/кг |
370 1 клас |
не нормується |
740 2 клас |
1350 3 клас |
іонізуючий радіаційний випромінювання
Будівельні об'єкти, як це видно з табл.1, підрозділяються на чотири групи залежно від припустимих рівнів радіаційних параметрів.
Припустимий рівень, у свою чергу, визначається часом (тривалістю) перебування на ньому людей.
До першої групи відносяться об'єкти житло-цивільного, промислового та інших видів призначення, де передбачається тривале перебування людей
До другої групи відносяться аналогічні об'єкти, введені в експлуатацію до 1992 р. (часу введення нормативів на радіаційні властивості будівельних матеріалів і об'єктів).
Третя група включає об'єкти промислового призначення, де виключене тривале перебування людей, і дорожнього будівництва, розташовані в межах територій населених пунктів.
Четверта група об'єднує ізольовані об'єкти промислового, господарського і дорожнього призначення, експлуатація яких практично не зв'язана з перебуванням людей (дамби, підземні споруди і т. ін.), чи підвалини доріг, перекриті зверху шаром іншого матеріалу.
Сумарна ефективна питома активність будівельних матеріалів і сировини для їхнього виробництва визначається питомим вмістом у них природних радіонуклідів (ПРН) радію-226, торію-232, калію-40.
Розрахунок цього показника проводять за формулою:
Aеф= CRa + 1,31CТh + 0,085СК ,
де СRa, CTh, CK - концентрація відповідно радію-226, тория-232, калію-40 у будівельних матеріалах, Бк/кг.
Залежно від величини Аеф будівельні матеріали підрозділяються на 3 класи. Матеріали 1-го класу радіаційної якості характеризуються Аеф 370 Бк/кг і можуть бути використані при будівництві об'єктів усіх груп без обмеження. Матеріали 2-го класу з Аеф 740 Бк/кг можуть бути використані для будівництва промислових і дорожніх об'єктів третьої групи. Будівельні матеріали 3-го класу з Аеф 1350 Бк/кг можуть бути використані при будівництві об'єктів четвертої групи.
Для використання будівельних матеріалів з Аеф1350 Бк/кг (наприклад, при наявності в них високих декоративних властивостей) необхідне одержання спеціального дозволу.
Захист від іонізуючого випромінювання на робочому місці
Захист персоналу від іонізуючих випромінювань заснований на чотирьох принципах: захист часом, захист відстанню, захист кількістю, захист екранами.
Захист часом передбачає обмеження часу перебування в зоні дії іонізуючих випромінювань і зведення до мінімуму часу проведення відповідних робіт.
Захист відстанню передбачає забезпечення під час робіт із джерелами іонізуючих випромінювань максимальної відстані від джерела до людини, тому що зниження потоку випромінювання пропорційно квадрату відстані від точкового джерела.
Захист кількістю передбачає використання для роботи джерел з мінімально можливим виходом іонізуючих випромінювань.
Захист екранами заснований на зменшенні інтенсивності випромінювання за допомогою екранів з різних матеріалів. При цьому для захисту від різних видів зовнішнього випромінювання можуть бути використані наступні матеріали:
- гамма-випромінювання - бетон, вода, залізо, чавун, свинець та ін.;
- бета-випромінювання - алюміній, вода, оргскло;
- нейтронне випромінювання - вуглеводнево-вмісні (графіт, парафін, віск, оргскло) і комбіновані (серпентинітовий бетон, кадмій-бетон, вода-бетон);
- альфа-випромінювання - білизна, легкі матеріали, папір.
Підвищення стійкості організму до впливу радіації
Крім заходів захисту людей від опромінення, необхідно використовувати прийоми підвищення стійкості організму до його впливу, виходячи з біологічних реакцій на іонізуюче випромінювання на молекулярному рівні. Фармакологічні препарати, що використовуються в цих цілях, можна підрозділити на три групи:
Протектори, введення яких в організм перед опроміненням знижує вплив радіації (антиоксиданти, в першу чергу утримуючі сірку амінотіоли і біогенні аміни, що не містять сірку, меланін, що сприяє генетичній адаптації до впливу іонізуючого випромінювання);
Адаптогени, що підвищують стійкість організму до впливу різних екстремальних факторів (препарати женьшеню, елеутерококу, зміїної отрути, екстракти з мідій та ін., вітаміни;
Препарати, що блокують перебування радіонуклідів в організмі і сприяють їхньому виведенню (глини типу монтморилоніту, цеоліти, пектини-препарати з чорноплідної горобини та ін.). Сюди ж може бути віднесений і йодид калію, що забезпечує насичення щитовидної залози природним йодом і виведення з організму радіонукліда йоду.
Хімічний вплив
Організаційні заходи:
- Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) виробничого персоналу і населення, яке проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них інформації про порядок дій по сигналах оповіщення.
- Завчасне прогнозування зон заражень, руйнувань, пожеж при можливих метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії.
- Постійно діючий контроль за викидами НХР в атмосферу, скидами у водойми отруйних відходів, за концентрацією парів небезпечних речовин у повітрі робочих приміщень.
- Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності до використання.
- Навчання виробничого персоналу правилам, засобам і прийомам захисту, само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне тренування.
- Розробка інструкцій керівництву, черговим і командам ліквідаторів з викладенням їх обов`язків при НС, а також плану дій при НС.
Інженерно-технічні:
- Обладнання ємностей, комунікацій і виробничих установок із НХР автоматичними та ручними пристроями, які запобігають витіканню НХР у випадку аварії (запобіжні клапани, клапани-відсікачі, терморегулятори, перепускні або скидаючі пристрої, тощо).
- Підсилення конструкцій ємностей і комунікацій із НХР або влаштування над ними огорожі для захисту від пошкоджень уламками будівельних конструкцій при аварії (особливо на пожежо- і вибухонебезпечних об'єктах).
- Розміщення (будівництво) під сховищами із НХР аварійних резервуарів, чаш, пасток і направлених стоків.
- Будівництво під сховищами з особливо небезпечними НХР підземних резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних витоках.
- Розосередження запасів НХР, будівництво для них заглиблених або напівзаглиблених сховищ;
- Виготовлення розчинів НХР за межами основних цехів;
- Створення запасів нейтралізуючих речовин в цехах де використовуються СДОР;
- Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення аварій, засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією.
- Майданчики для перевалки НХР, причали, залізничні колії повинні бути віддалені від житлових будівель та інших об'єктів не менш ніж на 250 м, а також обладнані пристроями для встановлення водяних завіс та системою локального оповіщення.
- Заходи по захисту працівників.
- Крім заходів загальнодержавного масштабу на об'єктах господарської діяльності також проводяться заходи, які дозволяють зменшити наслідки від НС, як природного, так і техногеного характеру, особливо дію вторинних факторів ураження. На першому місці повинні бути питання захисту працівників та службовців, який можна забезпечити виконанням таких заходів:
– створення і підтримання у готовності системи оповіщення;
– накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до використання;
– планування заходів по евакуації;
– накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання;
– підготовка до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт;
– морально-психологічна підготовка робітників та службовців.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Характеристика іонізуючих випромінювань, їх штучні джерела. Поняття радіоактивності, властивості та біологічна дія радіоактивних речовин. Призначення та устрій приладів для вимірювання радіації. Способи захисту населення в умовах радіаційного забруднення.
курсовая работа [73,7 K], добавлен 06.09.2011Характеристика захисту від ультразвукових випромінювань при роботі на технологічних установках. Гігієнічна класифікація ультразвуку. Вимоги до вимірювання випромінювань на робочих місцях, щодо обмеження несприятливого їх впливу на людський організм.
реферат [22,6 K], добавлен 09.12.2010Природні (існуючі в природі), штучні (синтезовані за допомогою ядерних реакцій) джерела іонізуючих випромінювань, їх вплив на людину. Дія радіації на людину. Види інструктажів з охорони праці. Захисні засоби електробезпеки. Заходи щодо попередження пожеж.
контрольная работа [134,4 K], добавлен 16.05.2013Вимоги щодо провадження робіт з монтажу, технічного обслуговування систем проти димного захисту. Комплекс технічних засобів, призначений для захисту людей від впливу диму під час евакуації в разі пожежі за рахунок його видалення із захищуваних приміщень.
реферат [402,5 K], добавлен 04.02.2013Робота персоналу з обслуговування установок. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону, від інфрачервоного, ультрафіолетового та іонізуючих випромінювань. Небезпека статичної електрики. Захист будівель та споруд від блискавки.
реферат [25,8 K], добавлен 18.12.2008Причини можливих аварій в технологічному процесі. Заходи щодо забезпечення належного рівня техногенної безпеки. Прогнозування наслідків можливих аварій. Розрахунок сил та засобів для ліквідації їх наслідків. Заходи безпеки при виконанні рятувальних робіт.
дипломная работа [86,4 K], добавлен 23.05.2015Визначення рівня радіації на годину після аварії. Допустима тривалість праці на робочому місці при установленій дозі радіації. Визначення тривалості евакуації. Ефективний спосіб захисту робітників і службовців. Визначення зони радіаційної небезпеки.
контрольная работа [570,6 K], добавлен 22.02.2012Визначення найбільш доцільних дій щодо захисту робітників об’єкту господарювання в місті Поповка від токсичної дії небезпечних хімічних речовин. Розрахунок можливої глибини зони зараження. Час підходу зараженої хмари до підприємства та укриття людей.
практическая работа [13,2 K], добавлен 18.04.2015Організація і проведення рятувальних робіт. Основнi проблеми ліквідації наслідків землетрусів та iнших надзвичайних ситуацiй. Усунення аварій на електромережах. Рятувальні роботи при радіаційному i хімічному зараженні. Режими, види захисту для населення.
реферат [28,4 K], добавлен 13.10.2010Клініка, перша медична допомога, організація рятувальних робіт в осередку хімічного ураження. Хіміко-фізичні властивості, клінічні ознаки, перша медична допомога при ураженнях хлором, аміаком, оксидом вуглецю, сірководнем і ін. Заходи особистої безпеки.
методичка [38,2 K], добавлен 08.09.2008