Сутність, причини виникнення та шляхи подолання глобальних проблем сучасності

А яка ж ситуація в Україні, які глобальні проблеми найгостріші в нашій державі і який внесок вона робить у розв'язання глобальних проблем? Розкриємо це запитання в наступному параграфі.

2.2 Внесок України у розв'язання глобальних проблем сучасності

Наша держава - це велика і за територією, і за ресурсами держава світу. Достатньо сказати, що за територією це сам велика європейська держава, якщо не рахувати Росію, яка є євро-азійською країною. Україна займає 2 % світової території. У нашій державі видобувається близько 5 % світового обсягу мінерально-сировинних ресурсів. Зрозуміло, що Україну стосується значна кількість глобальних проблем.

Перш за все, в Україні на сьогодні не краща демографічна ситуація. Вона склалася так унаслідок певних історичних подій, які, на жаль, були спрямовані проти української нації, і це виявляється в тому, що коли у світі, особливо в слаборозвинених країнах, населення різко збільшується, у нашій державі цей процес відбувається в протилежному напрямі. У цих умовах керівництво держави має докласти максимум зусиль для того, щоб поліпшити ситуацію в демографічному аспекті.

Україна має потужний земельний фонд. На територію нашої держави припадає значна частина світової площі найродючиших земель, а саме чорнозему. Але роки безжальної експлуатації цього безцінного дару призвели до того, що кількість земель, уражених ерозією за останні десятиліття зросла з 13 до 18млн га, а 2млн га мають такий рівень хімізації, що відновлювати їх економічно нерентабельно. Постійно зменшується вміст гумусу в землі, що знижує її продуктивність.

Окрім сільськогосподарських земель, від забруднення потерпає вся територія держави.

Територія нашої країни розглядається в світі як район планети, де стан природного довкілля оцінюється як несприятливий, а в окремих місцях навіть критичний. Україна є однією з найбільш неблагополучних в екологічному відношенні країн Європи. Питома вага забруднень на 1 км кв площі у 3,2 більша, ніж у країнах Європейського Союзу і в 6,5 разів -- ніж у США.

Через повільні кроки у реформуванні економіки, великий спад в обсягах виробництва, зубожіння значної частки громадян, Україну віднесено у ранг порівняно бідних країн, які потребують допомоги з боку високорозвинутих держав.

Значного поширення набули в Україні такі хвороби як СНІД, онкологічні захворювання, туберкульоз, діабет. Гостро стоять проблеми наркоманії, злочинності.

Важливою глобальною проблемою людства є загроза виникнення ядерного конфлікту. Україна, як відомо, на момент отримання незалежності мала ядерну зброю. За потужністю це була на початку 90-х рр. XX ст. третя ядерна держава у світі. Але урядом країни було прийнято рішення про добровільну відмову від ядерної зброї. Цей крок і сьогодні викликає різну реакцію. Дехто вважає, що то був поспішний акт, який зменшує небезпеку територіальної цілісності нашої держави. Цей аргумент дійсно є доволі вагомим, оскільки сьогодні у світі стратегічне озброєння виконує і суто політичні функції, а саме забезпечує недоторканність території держав-власників ядерного арсеналу. Але, з іншого боку, слід ураховувати й те, що ядерна зброя - це наддороге задоволення, яке до того ж треба не тільки підтримувати у відповідному стані, а й постійно вдосконалювати. Останнє вимагає певного місця для її випробування, а його в Україні просто немає. Слід ураховувати і той факт, що наша держава не мала власної системи управління ядерним потенціалом і будь-яке використання вимагало певних консультацій з Росією.

Отже, зважуючи всі "за" і "проти", слід сказати, що Україна зробила правильний крок, продемонструвавши світу і, перш за все, ядерним державам шлях до роззброєння й зменшення загрози ядерної війни. У цьому незаперечний і вагомий внесок нашої держави в пом'якшення загрози термоядерного конфлікту.

Членство в НАТО дасть можливість не тільки надійно захистити територіальну цілісність нашої держави, бо її гарантують усі без винятку члени цього альянсу. Це вигідно нашій державі, бо вона посилить економічні зв'язки з європейськими державами і розбудує свої високопрофесійні, сучасні збройні сили.

Проти членства України в НАТО люто виступає наш північний сусід, і це викликає великий подив. По-перше, у нас немає ніяких територіальних претензій до Росії. По-друге, ми суверенна держава і самі маємо право вирішувати, входити чи не входити нам у той чи інший альянс. По-третє, підґрунтям такого тиску на Україну, мабуть, є бажання декого з російських шовіністів якщо не повернути наш народ у колоніальне ярмо, то хоча б урвати шматок нашої території. Це також підтверджує той факт, що вже 19 років Росія не хоче здійснити демаркацію кордону суходолом, не говорячи вже за претензії на Керченську протоку й значну частину Азовського моря, яка за міжнародним правом належить суверенному народу України. Але Росії, як спадкоємиці колишньої Радянської імперії, ще довго не будуть давати тверезо мислити імперські амбіції певної частини керівництва цієї держави.

Поряд з важливою для України перспективою входження в систему колективної безпеки, суттєве значення для нашої держави має переведення частини підприємств військово-промислового комплексу на випуск цивільної продукції. Конверсія, а саме так визначають цей процес, особливо необхідна, бо в спадщину від СРСР Україна отримала надзвичайно великий військово-промисловий комплекс, який становив 40 % від усього промислового комплексу України. Цей величезний тягар на наших плечах необхідно суттєво зменшити. Тим більше, що в нас оборонна промисловість ще не приватизована (принаймні в більшості її об'єктів), а це означає, що поки немає потужної частини бізнесменів, прибутки яких безпосередньо залежать від його функціонування. Конверсія теж стане одним із реальних внесків України у вирішення глобальних проблем.

Підсумовуючи, слід зазначити, що участь України у вирішенні глобальних проблем людства може бути дуже помітною, і залежить вона, перш за все, у наведенні порядку у власній оселі. Якщо Україна у себе вдома вирішить екологічні, демографічні й інші проблеми - це вже буде вагомим її внеском у розв'язання загальносвітових проблем.

Якщо говорити про співробітництво України з міжнародними організаціями, слід зауважити, що Україна надає винятково важливого значення зміцненню Організації Об'єднаних Націй як ефективного інструмента для розв'язання глобальних проблем міжнародного співтовариства, виходячи з необхідності належної реалізації Декларації тисячоліття Організації Об'єднаних Націй та Підсумкового документа Всесвітнього самміту 2005 року, докладає зусиль для реформування ООН, підвищення ефективності її діяльності, реформи Ради Безпеки ООН, посилення ролі Генеральної асамблеї ООН.

Україна як активний учасник Організації з безпеки і співробітництва в Європі заінтересована у використанні можливостей ОБСЄ для підвищення рівня національної безпеки, забезпечення територіальної цілісності, недоторканності державних кордонів, запобігання конфліктам і кризовим ситуаціям і врегулювання "заморожених" конфліктів, зміцнення демократії на європейському просторі, а також підтримання сталого економічного розвитку.

У контексті розвитку співробітництва з Радою Європи зусилля спрямовуватимуться на вдосконалення законодавства України у сфері захисту прав людини та утвердження верховенства права. Триватиме робота із забезпечення свободи засобів масової інформації, розвитку толерантного суспільства, що базується на демократичних стандартах, забезпечення реалізації прав національних меншин, рівності жінок та чоловіків, захисту дітей.

Середньострокові цілі:

1. продовжити роботу з розширення сфери залучення українських миротворців до проведення операцій та місій з підтримання миру під егідою ООН;

2. завершити виконання зобов'язань України, які випливають з її членства в Раді Європи;

3. продовжити роботу в рамках ОБСЄ з підвищення ефективності діяльності Організації в усіх вимірах - військово-політичному, економічному, довкільному та гуманітарному, зокрема в контексті реалізації спільних проектів.

Пріоритетні завдання на поточний рік: забезпечити участь України в роботі Трійки ОБСЄ в 2012 році та розробити пріоритети головування України в ОБСЄ в 2013 році;

1. продовжити виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Організацією з безпеки і співробітництва в Європі щодо проекту ОБСЄ - Україна стосовно утилізації запасів меланжу (компонента рідкого ракетного палива), ратифікованого Законом України від 15 квітня 2009 року N 1264-VI;

2. ужити заходів щодо виконання зобов'язань України, які випливають з її членства в Раді Європи, зокрема стосовно вдосконалення кримінально-процесуального законодавства, приведення функцій прокуратури у відповідність з європейськими стандартами, завершення реформування судової системи;

3. продовжити імплементацію плану дій Ради Європи для України на 2011 - 2014 роки.

Висновок

глобальний загроза ядерний людство

Зробивши дослідження. можна зазначити, що глобальні проблеми людства - комплекс проблем і ситуацій, що зачіпають життєві інтереси всіх народів світу, характеризуються динамізмом і вимагають для свого розв'язання колективних зусиль світової громадськості, від вирішення яких залежить подальший прогрес людства і збереження цивілізації. Найчастіше виділяють такі глобальні проблеми, як сировинна, продовольча, екологічна, демографічна, енергетична, проблеми миру та роззброєння, подолання бідності та відсталості, які не нові для людства. З розвитком людської цивілізації до глобальних проблем стали зараховувати проблему освоєння та використання ресурсів Світового океану, Космосу.

Кожна з глобальних проблем породжена специфічними причинами, зумовленими, з одного боку, специфікою розвитку продуктивних сил, географічним середовищем, рівнем прогресу техніки, природнокліматичними умовами, тобто речовим змістом суспільного способу виробництва, а з іншого - специфічною суспільною формою, тобто особливістю розвитку відносин власності. Найзагальнішою причиною загострення глобальних проблем, що характеризує технологічний спосіб виробництва, є швидке зростання народонаселення в останні десятиріччя XX ст., або демографічний вибух, який до того ж супроводжується нерівномірністю зростання населення в різних країнах та регіонах.

Існує багато точок зору, щодо класифікації глобальних проблем сучасності. Найпоширенішою вважається є класифікація за походженням, характером і способом розв'язання, за якої їх поділяють на 3 групи.

До першої групи належать проблеми, які виникають у сфері взаємодії природи і суспільства.

Друга група -- це проблеми соціально-економічних і воєнно-політичних відносин.

Третя група охоплює проблеми, пов'язані з розвитком людини.

Через загрози , які виникли перед світовим господарством, з'являється необхідність пошуку шляхів розв'язання глобальних проблем людства.

Їх поділяють на дві групи. До першої групи належать шляхи розв'язання паливно-енергетичної та сировинної проблем з погляду суспільної форми: встановлення національної власності на всі природні ресурси, істотна зміна механізму ціноутворення на природні ресурси та інші.

До другої - шляхи розв'язання екологічної, паливно-енергетичної та сировинної проблем з погляду речового змісту суспільного способу виробництва: швидкий розвиток і використання таких основних видів відновлюваної енергії, як сонячна та вітрова, океанічна та гідроенергія річок, структурні зміни у використанні існуючих не відновлюваних видів енергії та інші. Деякі автори виділяють також шляхи розв'язання глобальних проблем країн, що розвиваються: здійснення системи заходів, спрямованих на забезпечення динамічного соціально-економічного розвитку цих країн у науково-технічній і соціально-економічній сферах.

Розрізняють також джерела подолання глобальних проблем, серед яких офіційна допомога з боку розвинутих країн у формі надання фінансових ресурсів; іноземні приватні інвестиції та інші.

Провідне місце в даній проблемі займає теорія В.І. Вернадського, в основі якої лежить необхідність переходу «від біосфери до ноосфери». Ноосфера - це результат мирного об'єднання всього людства на основі економічного й культурного життя. Передумовою такого розвитку повинен стати розвиток продуктивних сил (гнучкі технології, інформатика, світовий зв'язок тощо). За умови, що провідне місце займає наука і свідомість людини. Людина стає планетарним явищем, а її мозок є продуктом розвитку матерії й Всесвіту.

Розглядаючи глобальні проблеми в Україні, слід сказати, що тут не краща демографічна ситуація, критична екологічна ситуація, в результаті інших глобальних проблем виникають такі, як: зубожіння значної частки громадян, поширення онкологічних захворювань, туберкульозу, діабету, СНІДу, гостро стоять проблеми наркоманії, злочинності.

Україна співпрацює з різними міжнародними організаціями з розв'язання глобальних проблем. Вона надає важливого значення зміцненню ООН як ефективного інструменту для їх розв'язання; є учасником Організації з безпеки і співробітництва в Європі, налагоджує співробітництво з радою Європи.

Отже, вирішення глобальних проблем вимагає поєднання економічних стимулів та адміністративних важелів усіх країн світу, міжнародних фінансових, економічних та соціальних угруповань.

Міжнародне співробітництво щодо розв'язання глобальних проблем може здійснюватися за такими основними напрямами:

- поетапне зниження рівня ядерних і звичайних озброєнь, а потім і повне роззброєння, формою такого співробітництва могла б бути система безпеки, яка функціонувала на базі ООН;

- збереження природного середовища, формою співробітництва в цьому напрямі могла б бути активна участь кожної країни в роботі існуючої Всесвітньої комісії ООН по навколишньому середовищу і розвитку;

- забезпечення людства сировиною та енергією, формою співробітництва у цій сфері могли б стати багатосторонні та двосторонні угоди щодо створення нових технологій пошуку, добування і транспортування енергоносіїв та енергії;

- освоєння Світового океану та Космосу, формою співробітництва в цьому напрямі могли б бути відповідні багатосторонні та двосторонні угоди.

Тільки таким чином людське суспільство зможе забезпечити собі майбутнє.

Список використаних джерел

1. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів з виконання Річної національної програми співробітництва Україна - НАТО на 2012 рік» від 22 серпня 2012 р. № 720-р 1.3.6. Співробітництво з міжнародними організаціями.

2. Власов В. Тенденції та проблеми глобальних процесів у світовій продовольчій сфері // Економіка України. - 2010. - №3. - С.75-80.

3. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1 / Ред. С.В. Мочерний. - К.: Академія, 2000.

4. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. - К.: Знання, 2006. - 631с.

5. Мочерний С.В. Економічна теорія: Посібник. - К.: Видавничий центр «Академія», 2009. - 656с.

6. Оганяна Г.А. Політична економія: Навч. посіб. / Г.А. Оганян, В.О. Паламарчук, А.П. Румянцев та ін.; За заг. ред. Г.А. Оганяна. -- К.: МАУП, 2003. -- 520с.

Размещено на Allbest.ru