Спецодяг та його використання лікарем ветеринарної медицини

Класифікація медичних костюмів, халатів та інших видів одягу. Вимоги до спецодягу ветеринара. Особливості конструювання спецодягу та вибір спеціальних засобів захисту. Костюм для захисту персоналу від контакту з реактивними і біологічними середовищами.

Рубрика Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 13.11.2014
Размер файла 24,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавська державна аграрна академія

Кафедра анатомії та фізіології тварин

Реферат

з професійної етики

Спецодяг та його використання лікарем ветеринарної медицини

студентки 4 курсу 1 групи

напряму підготовки

6.110101 «Ветеринарна медицина»

спеціальності «Ветеринарна медицина»

Подать О.Ю.

м. Полтава - 2014 рік

Будь-який спецодяг, призначений для виконання певної роботи, повинен відповідати конкретним вимогам, які дозволяють вирішувати професійні завдання максимально оперативно, якісно та безпечно. Певними особливостями відрізняється спецодяг лікаря ветеринарної медицини, який повинен не тільки забезпечувати діяльність лікарів та медичного персоналу, але й виключити будь-яку, навіть невелику ймовірність нанесення шкоди здоров'ю пацієнтів. Саме тому кожен ветеринарний заклад, який дбає про свою репутацію, приділяє підвищену увагу закупівель даної продукції.

Матеріали і методи.

При написанні реферату використовувались загальні методи дослідження: метод аналізу, синтезу та системний метод.

Власні дослідження

Спецодяг є важливим та невід'ємним показником у трудовій діяльності лікаря. Крім того, зовнішній вигляд персоналу є істотним психологічним чинником у формуванні певної атмосфери в медичній установі. До спецодягу ветеринарного лікаря відносять халати та шапочки, фартухи та нарукавники (гумові, поліетиленові), гумові рукавички та чоботи, в деяких випадках захисні окуляри, респіратори чи протигази. Класифікація медичних костюмів, халатів та інших видів одягу здійснюється по декількох підставах. Для виробників і самих ветеринарних установ принципове значення має підрозділ такого спецодягу на види, певні професійні завдання, які виконує конкретний працівник.

Саме тому зазвичай виділяють:

Медичний одяг для лікарів - до виробництва таких виробів будь-яка компанія підходить з максимальною відповідальністю, оскільки саме лікарська діяльність є найбільш складною;

Спецодяг для працівників - дані вироби призначаються для персоналу, який здійснює трудову діяльність у ветеринарному закладі, але не має статусу лікаря. Як правило, виробниками враховується необхідність частої дезінфекції такого одягу, а також інші зазначені вище вимоги;

Одяг для студентів - протягом усього навчання студенти навчальних закладів медичного профілю зобов'язані носити спецодяг, який також повинен бути якісним і безпечним.

У списку вимог до подібних предметів гардероба 5 пунктів:

Спеціальні костюми повинні виконувати і захисні функції (мати пиловідштовхуючі властивості, бути стійкими до розрізів і т.д.);

Спецодяг одяг повинен виглядати охайно й акуратно: у деякому роді він є одним з факторів формування довіри господаря пацієнта;

Зручність - одне з пріоритетних умов резонність використання подібних виробів: якщо рухи лікаря будуть обмежені, це може вплинути на якість його роботи;

Міцність і стійкість до прання: в ідеалі прати комплект необхідно щодня, мінімум - двічі на тиждень, нескладно здогадатися, як часто доведеться міняти набір, якщо він не буде володіти зазначеним властивостям;

Привабливість виду: колір повинен бути спокійним (яскраві забарвлення можуть лякати чи дратувати хворих, що абсолютно небажано), фасон - стандартним, розмір - відповідним, інакше доведеться повернутися до питання комфорту самовідчуття лікаря, від якого залежить здоров'я його пацієнтів.

Захисні властивості матеріалів багато в чому визначаються волокнистим складом, а також спеціальними просоченнями. Причому вимоги, які пред'являються до тканин для спеціального одягу, повинні мати адресну спрямованість: залежати від спеціальності і спеціалізації. До спецодягу слід віднести одяг працівників хірургічних відділень, інфекційних, паталогоанатомій, клінічних лабораторій, діагностичних кабінетів. Проектування саме такого одягу слід приділити особливу увагу. Наприклад, у пакеті операційної одягу основні захисні властивості повинен забезпечувати зовнішній шар, тобто халат. Тканина для халата повинна мати велику поверхневу щільність. Тому для операційного комплекту досить брудовідторгуючої обробки, а халат повинен мати крововідторгуючу властивість, незалежно від того , застосовується фартух чи ні.

Для забезпечення комфортного стану хірургів необхідні високі показники гігієнічних властивостей: повітропроникності (не менше 330 дм3/м2с), гігроскопічності (не менше 7 %), паропроникності (не менше 50 %). Велика кількість електроприладів в операційній, низька вологість повітря, фоновий рівень іонізуючих випромінювань сприяє виникненню статичних зарядів на одязі. Отже, для хірургічних комплектів найбільше підходять тканини з бавовняними волокнами.

Особливості конструювання спецодягу та вибір спеціальних засобів захисту для конкретних медичних спеціальностей залежить від сукупності негативних факторів, з якими стикаються працівники медичних установ. Професійно небезпечними вважаються фізичний, хімічний, біологічний ризики та інтенсивність фізичного навантаження.

Тканина спецодягу для захисту від фізичних і хімічних факторів повинна мати такими властивостями: невелика щільність, що забезпечує свободу парогазообмена при незначній адсорбції вологи і хімреагентів на тканині, забарвлення, стійка до дії хімфакторов і стійка до інтенсивного запирання, бажано наявність синтетичних волокон. Колір тканини переважний неяскравий і немазкий. З урахуванням усіх викладених особливостей нами були розроблені костюми для персоналу ванногрязевого відділення, де вплив фізичних і хімічних факторів найбільш активно. Костюм для грязьового відділення складається з блузи вільного крою, нераспашной з Vобразним коміром і коротким до середини передпліччя рукавом; брюк типу бриджі завдовжки трохи нижче коліна з нероз'ємним поясом на широкій текстильної гумці. Костюми для ванного відділення включають в себе блузу злегка приталеного силуету, орні на гудзиках, брюки з нероз'ємним поясом на текстильній гумці, довжина по щиколотку.

Костюм для захисту персоналу від контакту з реактивними і біологічними середовищами повинен складатися з халата з довгим рукавом, з манжетою на гудзику або текстильної гумці, брюк, головного убору, ковпака, а також захисних окулярів і латексних рукавичок. Захисні властивості комплекту можуть бути посилені вініловим фартухом, нарукавниками і бахилами. Для виробництва спецодягу персоналу, найбільшою мірою схильного хімічних і біологічних факторів, слід використовувати матеріали із значним вмістом синтетичних волокон (60 %) і кислотостійкої просоченням. У процедурних кабінетах, де висока ймовірність контакту персоналу з кров'ю пацієнта, застосовується спецодяг з тканини з крововідторгуючими властивостями. Тканина повинна бути бактеріально нейтральною, тобто вона не повинна створювати умов для розмноження патогенної мікрофлори. Довгий час при виготовленні медичної спецодягу пріоритетними залишалися бавовняні тканини бязевих групи.

Спецодяг для працівників медичних спеціальностей сприяє створенню певного корпоративного стилю в медичних установах. На жаль, сьогодні ще в багатьох медичних установах немає єдиного корпоративного стилю. Лікарі, старші медсестри в поліклініках часто набувають халати та костюми самостійно, за власні гроші. Дещо інша ситуація спостерігається в приватних клініках, особливо серед стоматологічних закладів. Хочеться сподіватися, що і в державних медичних установах буде все більшу увагу приділятиметься спецодязі співробітників. Адже зовнішній вигляд персоналу є своєрідною візитною карткою медичного закладу.

Розробка корпоративного стилю зазвичай зводиться до вибору певної, вже розробленої одним з виробників моделі з нанесенням на неї логотипу та вибору кольору, в якому буде виконана спецодяг для того чи іншого медичного закладу або спеціалізованого відділення. Хоча є випадки, коли для всіх співробітників медичного закладу закуповується одна модель, але для кожного відділення вибирається свій колір.

Каталоги медичного одягу регулярно оновлюються, дизайнерами розробляються нові моделі. Однак про моду в медичній спецодязі говорити складно: за своєю суттю медична мода дуже консервативна. Для західних медичних установ характерне використання дуже щільних бавовняних тканин, мінімальна кількість різновидів моделей. Присутність квітів вкрай обмежена: загальна медицина на Заході виключно белорозового. Каталоги російських, китайських, турецьких, польських виробників рясніють самими різними кольорами. Медичний спецодяг вітчизняного виробництва користується, безумовно, більшою популярністю. Особливо сміливі колірні рішення сьогодні характерні для приватних стоматологічних та косметологічних клінік. Існує думка, що чим серйозніше і матеріально забезпечених медичний заклад, тим більше класичних кольорів присутній в одязі персоналу. Однак у Єкатеринбурзі є такі установи, які принципово відмовляються від білого кольору, пояснюючи це тим, що хворі негативно на нього реагують.

На сьогоднішній день відчувається нестача єдиної нормативноправовий бази, яка регламентувала б вимоги до виробництва одягу для працівників медичних установ. Виробники використовують в роботі ГОСТ 24760-81 «Халати медичні жіночі», ГОСТ 9896-88 «Комплект жіночої санітарного одягу», ГОСТ 9897-88 «Комплект чоловічої санітарного одягу», ГОСТ 25194-82 «Халати медичні чоловічі», 23060-78 «костюми госпітальні жіночі», ГОСТ 25294-2003 «Одяг верхній платьевоблузочного асортименту». Але вони давно застаріли і фактично не є обов'язковими до дотримання.

Отже,спецодяг є невід'ємною складовою роботи ветеринарного лікаря. При виборі медичного одягу слід враховувати не тільки вид необхідних виробів та основні вимоги, які до них пред'являються, а й необхідність дотримання певних правил поведінки самим працівником. Якщо техніка безпеки в медичній установі постійно порушується, то навіть найякісніші костюми та халати не допоможуть уникнути негативних наслідків. Проте, при правильному підході до вибору таких товарів будь-яку установу може підвищити свій статус і заручитися довірою пацієнтів.

Список використаної літератури

медичний костюм спецодяг захист реактивний

1. Медицинский сайт Surgeryzone © 2011-2013: веб-студія "Квітка на камені" http://surgeryzone.net/info/obshhemedicinskaya-informaciya/specodezhda-dlya-vracha-praktika-gramotnogo-vybora.html.

2. Витяг з статті «Спецодежда для врача: практика грамотного выбора».

3. http://ljob.ru/main/career/mjedicinskaja-odjezhda-vidy-i-osnovnyje-trjebovanija Витяг з статті «Медицинская одежда:виды и основне требования».

4. Пошук по банку статей та рефератів «Спецодежда для работников вет. медицины».

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.