Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ

ім. О.М. МАРЗЕЄВА АМН УКРАЇНИ

УДК 614.876.015.3:615.849.5(035.5)

ОБГРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ ЗМЕНШЕННЯ ДОЗ ОПРОМІНЕННЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ, ЗУМОВЛЕНИХ ПРОМЕНЕВОЮ ДІАГНОСТИКОЮ

14.02.01 - гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

КОРНЄЄВА ВІРА ВАСИЛІВНА

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті медичної радіології ім. С. П. Григор'єва АМН України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Пилипенко Микола Іванович, Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор'єва АМН України, директор інституту.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Лось Іван Павлович, Науковий центр радіаційної медицини АМН України, завідувач відділом радіаційної гігієни

кандидат медичних наук Подрігало Леонід Володимирович, Харківський державний медичний університет, доцент кафедри загальної гігієни та екології № 2.

Провідна установа:Київська медична академія післядипломної освіти м. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра радіології, м. Київ

Захист відбудеться “ 27 ” вересня 2002 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.604.01 при Інституті гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України (02660, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України (м. Київ, вул. Попудренка, 50). опромінення рентгенологічний променевий радіаційний

Автореферат розісланий “ 16 ” серпня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Селезньов Б.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проведення постійного контролю популяційних доз опромінення населення України є частиною найважливішої сучасної проблеми, пов'язаної зі зниженням рівнів опромінення в умовах несприятливої радіаційної обстановки. Згідно з найновішими радіобіологічними уявленнями радіаційний фактор - один з найжорсткіших чинників фізичної природи, вплив якого на живий організм може у віддалені терміни (10-20 років) зумовити онкологічні захворювання в опромінених осіб та спадкові порушення в їх нащадків.

Концепцію захисту населення планети від впливу йонізувального випромінення покладено в основу Міжнародної програми, що передбачає створення єдиної системи радіоекологічної інформації - відкритої для широкого отримання даних про рівні дії йонізувальних випромінень, як природного походження, так і зумовленого діяльністю людини. Саме завдяки постійному збиранню та всебічному аналізу інформації, що здійснюються в межах Міжнародної програми Наукового комітету з дії атомної радіації при Організації об'єднаних націй (НКДАР ООН), стало можливим повно й диференційовано схарактеризувати радіаційну обстановку в світі. За оцінками НКДАР ООН середньорічна популяційна доза опромінення населення світу від усіх видів джерел становить 2,8 мЗв. Найістотнішим серед штучних джерел продовжують залишатись медична променева діагностика і лікування. Середньорічна популяційна доза, зумовлена діагностичними дослідженнями за 2000 рік, за неповними даними склала 0,4 мЗв, тобто 14 % від повної дози [НКДАР ООН, 2000].

У нашій країні розроблені спеціальні програми із захисту населення від впливу наслідків Чорнобильської катастрофи. Створено зведені радіоекологічні карти для всієї забрудненої радіонуклідами території. У короткі терміни було здійснено організаційно-технічні заходи, які дозволили створити основні нормативні документи, що регламентують рівні опромінення населення. Із удосконаленням загальної системи радіаційного контролю в Україні особливої актуальності набуває проблема, пов'язана з контролем та реєстрацією доз опромінення населення країни при різних видах рентгено- і радіонуклідної діагностики. Юридичною основою для розв'язання даної проблеми є Постанова Кабінету Міністрів України № 406 від 16 березня 1999 р. “Про порядок створення єдиної державної системи контролю та обліку індивідуальних доз опромінення населення”.

На міжнародному рівні подібна проблема необхідності обліку і контролю індивідуальних доз при медичному опроміненні сформульована у Директиві 97/43/ЄВРОАТОМ Європейського співтовариства.

Незважаючи на пильну увагу світового співтовариства - міжнародних комітетів, громадських діячів, учених-дослідників - до проблеми обліку популяційних доз опромінення, багато сторін цієї проблеми залишаються досі нерозв'язаними. Так, дані про стан використання джерел іонізувального випромінення (ДІВ) при променевій діагностиці та дози опромінення пацієнтів у різних країнах не завжди мають системний характер, їх важко зіставити, й тому не повною мірою сприяють прогресу в розв'язанні актуальних гігієнічних питань у галузі використання ДІВ у медицині з діагностичною метою.

Вивчення закономірностей формування рівнів доз опромінення населення України при діагностичних дослідженнях дозволить отримати об'єктивну інформацію про реальний стан медичного опромінення. На підставі отриманих даних про структуру і частість променевих досліджень, індивідуальні й колективні дози опромінення, що ними створюються, можна буде оцінити радіаційний ризик віддалених генетичних і соматичних ефектів діагностичного опромінювання та визначити шляхи його зниження за рахунок оптимізації цих процедур.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана дисертаційна робота пов'язана з плановими науково-дослідними темами Інституту медичної радіології ім. С.П. Григор'єва АМН України (ІМР): “Розробка та впровадження в практику охорони здоров'я України системи визначення та обліку індивідуальних та колективних дозових навантажень від рентгено- та радіонуклідної діагностики та заходів до зменшення популяційних доз опромінення населення”, № держ. реєстрації 0193U19904; “Кількісна оцінка радіаційного ризику виникнення онкологічних захворювань та генетичних порушень, обумовлених комп'ютерно-томографічними дослідженнями у дітей різного віку, з урахуванням прогнозу зростаючого впровадження цього виду променевої діагностики”, № держ. реєстрації 0195U022882; “Розробити методичні та довідкові матеріали для запровадження в Україні стандартизованого контролю доз опромінення пацієнтів від комп'ютерної томографії”, № держ. реєстрації 0197U13673; “Забезпечення захисту населення України від впливу йонізувального випромінення шляхом впровадження у медичних закладах системи визначення та контролю доз опромінення пацієнтів від рентгенівської комп'ютерної томографії”, № держ. реєстрації 0199U002233.

Мета дослідження. Обгрунтування шляхів зниження рівнів опромінення населення України на підставі вивчення особливостей формування колективних доз опромінення при діагностичних дослідженнях у медицині.

Задачі дослідження. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

1. Зібрати й проаналізувати статистичну інформацію про кількість та структуру рентгенологічних і радіонуклідних досліджень, що проводяться в Україні.

2. Розрахувати ефективні дози опромінення пацієнтів при рентгенологічних і радіонуклідних дослідженнях з урахуванням сучасних радіобіологічних і радіаційно-гігієнічних концепцій.

3. Визначити ефективні дози опромінення при комп'ютерно-томографічних дослідженнях шляхом моделювання умов опромінювання на антропоморфних фантомах для пацієнтів різного віку та статі.

4. Розрахувати колективні та середні популяційні дози опромінення населення України при променевій діагностиці та визначити тенденції їх змін.

5. Оцінити очікуваний ризик радіаційних стохастичних ефектів для населення України, зумовлений променевою діагностикою.

6. Розробити для рентгенодіагностичних кабінетів України централізований спосіб контролю радіаційного виходу рентгенівських апаратів і провести його апробацію.

Об'єкт дослідження - опромінення при медичному використанні джерел йонізувальних випромінень з діагностичною метою.

Предмет дослідження - структура рентгенологічних і радіонуклідних діагностичних досліджень, ефективні та колективні дози опромінення пацієнтів при променевій діагностиці, еквівалентні органні й ефективні дози опромінення при рентгенівській комп'ютерній томографії, дозовий індекс комп'ютерного томографа, радіаційний вихід рентгенодіагностичних апаратів.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше на основі удосконалених даних про ефективні дози опромінення пацієнтів, а також даних про розподіл рентгенологічних і радіонуклідних досліджень за видами та віком пацієнтів проведено розширений аналіз рівнів опромінення населення України при використанні ДІВ у медичній практиці, оцінено вклад різних видів дослідження в колективну дозу, розраховано частість проведених досліджень та визначено середню популяційну дозу опромінення населення різних областей та країни в цілому.

Отримано нові дані про органні (тканинні) й ефективні дози опромінення при комп'ютерній томографії за результатами фантомного моделювання, виявлено залежність отриманих величин від віку пацієнта.

Оцінено очікуваний ризик додаткових онкологічних захворювань та спадкових ефектів для населення України, зумовлений рентгенологічними і радіонуклідними діагностичними процедурами.

Вперше запропоновано підхід до проведення централізованого контролю рентгенодіагностичних апаратів, суть якого полягає у визначенні їх радіаційного виходу в одному вимірювальному центрі на основі результатів опромінення на контрольованих апаратах спеціальних касет-дозиметрів з термолюмінесцентними детекторами (ТЛД), які надсилаються в лікувальні заклади системи охорони здоров'я.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати дослідження використано при розробці 4 методичних документів із визначення та обліку дозових навантажень пацієнтів при променевій діагностиці, які були затверджені МОЗ України і рекомендовані для впровадження в відділеннях рентгенівської та радіонуклідної діагностики й кабінетах рентгенівської комп'ютерної томографії.

Особистий внесок здобувачки полягає в самостійному проведенні досліджень, викладених у дисертаційній роботі - розрахунках ефективних доз опромінення, визначенні дозових навантажень при фантомному моделюванні умов дослідження голови на комп'ютерних томографах, обробці та аналізі даних про структуру рентгенологічних і радіонуклідних досліджень, визначенні колективних доз опромінення та виявленні особливостей їх формування, оцінці ризику віддалених радіаційних ефектів від медичного опромінення, розробці та апробації методики вимірювань радіаційного виходу рентгенодіагностичних апаратів.

Роботу було виконано під керівництвом д.мед.н., проф. М.І. Пилипенка та за консультативною допомогою д.б.н. Л.З. Калмикова. Експериментальні фантомні вимірювання проведено за участю співпрацівників лабораторії дозиметрії іонізувальних випромінень ІМР АМН України О.М. Гур, Ю.Б. Бусловича. Частину досліджень, що стосуються розробки способу вимірювання радіаційного виходу, проведено спільно із співпрацівниками інституту Л.Л. Стадник і Н.Г. Марковою. Методичні документи розроблено й підготовлено за участю Л.З. Калмикова, Я.Е. Вікмана, Д.А. Петрука, О. М. Гур, В.О. Стегнія. Особистий внесок автора у спільні праці становить 50 % і полягає у визначенні напрямків досліджень, їх проведенні, обробці та аналізі результатів, написанні та підготовці робіт до видання.

Апробація результатів дисертації. За основними положеннями дисертації зроблено доповіді на Міжнародному симпозіумі із питань впливу техногенних факторів на довкілля (Карлсруе, 1996), II Литовському конгресі онкологічних радіологів і терапевтів (Свентої, 1996), Республіканській науково-практичній конференції “Кістково-м'язова радіологія. Фізика медичних зображень” (Харків, 1999), Міжнародному симпозіумі “Medical X-Ray Imaging. Potential Impact of the New EC Directive” (Мальмо, 1999), науково-практичній конференції “Радіаційна гігієна” (Київ, 2000), Міжнародній конференції “Radiological Protection of Patients in Diagnostic and Interventional Radiology, Nuclear Medicine and Radiotherapy” (Малага, 2001),

Публікації. Основні результати досліджень опубліковано в 7 статтях у наукових журналах та збірниках (6 із них у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України), 4 тезах доповідей на наукових конференціях, в тому числі 2 міжнародних, у 4 методичних документах.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 137 сторінках, має традиційну побудову й складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, заключення, висновків, переліку літературних джерел. Робота містить 21 таблицю, 27 рисунків, 6 додатків. Перелік посилань складається з 212 джерел, у тому числі - 166 зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі подана загальна характеристика роботи, проведено аналіз стану проблеми, обгрунтовано актуальність теми, визначені наукова новизна й практична цінність роботи.

У першому розділі проведено аналіз наукових робіт, присвячених проблемі обмеження дії радіаційного фактора, розглянуто міжнародні й вітчизняні нормативні документи з гігієнічного нормування при використанні ДІВ у медицині з метою діагностики.

У другому розділі дано обгрунтування вибору об'єктів і методів дослідження та подано їх короткий опис. Для вивчення особливостей формування доз опромінення пацієнтів при медичних діагностичних процедурах обрано схему дослідження (рис. 1), в основі якої лежить визначення рівнів дозових навантажень пацієнтів різного віку в залежності від виду діагностичного дослідження, визначення структури досліджень, що проводяться з урахуванням їх розподілу за видами й віком пацієнтів, визначення доз опромінення пацієнтів при комп'ютерній томографії голови методом фантомного моделювання, розробка підходу до централізованого контролю радіаційного виходу рентгенодіагностичних апаратів.



Рис. 1 Структурна схема дослідження

В основу визначення індивідуальних доз опромінення пацієнтів покладено концепцію ефективної дози. Розрахунок таких доз при рентгенологічних дослідженнях (елемент А.1, рис. 1) було проведено для 12 видів досліджень дітей (віком до 1 року, в 1 рік, 5, 10, 15 років) і для 21 виду досліджень дорослих, при радіонуклідних дослідженнях (елемент А.4, рис. 1) - для найбільш поширених радіонуклідних діагностичних методик для дітей та дорослих. Статистичні дані про структуру досліджень, що проводяться, з урахуванням вікових груп пацієнтів, отримано з АР Крим, 20 областей України та м. Севастополя (елемент Б. 1, рис. 1) за формами тимчасової статистичної звітності № 1-РРД і № 2-РРД, розробленими в ІМР та затвердженими МОЗ України.

При оцінці радіаційного ризику для населення України (елемент Д, рис. 1) використано значення колективних ефективних доз опромінення пацієнтів та значення коефіцієнтів номінального ризику для фатальних і нефатальних раків і спадкових ефектів, рекомендовані МКРЗ для середньої популяції людей.

Визначення еквівалентних органних доз опромінення пацієнтів при комп'ютерній томографії (елемент Ж, рис. 1) проводили методом експериментального моделювання на гетерогенних антропоморфних фантомах. Було використано термолюмінесцентні детектори типів МТS-N і MCP-N на основі LiF. Вимірювання показників детекторів проводили на вимірювальній установці ТЕЛДЕ. При вимірюваннях радіаційного виходу рентгенодіагностичних апаратів (елемент З, рис. 1) застосовували методи йонізаційної й термолюмінесцентної дозиметрії.

Розділ 3 присвячено визначенню та обліку ефективних доз опромінення при медичних діагностичних процедурах, що є ключовим моментом у забезпеченні радіаційного захисту пацієнтів та обмеженні їх необгрунтованого опромінювання. Необхідне для контролю доз пацієнтів обладнання практично відсутнє в медичних закладах України. Тому в даний час ефективна доза опромінення пацієнта при діагностичних процедурах може бути визначена за допомогою довідкових матеріалів.

У даній роботі було отримано дані для 21 виду рентгенологічних досліджень (34 проекції) дорослих пацієнтів і для 12 видів досліджень (19 проекцій) дітей. Обсяг даних охоплює найчастіші види досліджень, які визначають основний внесок рентгенологічних досліджень у колективну дозу (до 95 %). Для кожного виду дослідження наведені різні фізико-технічні умови їх проведення (відстань джерело-поверхня, відстань джерело-приймач, додатковий фільтр, напруга на трубці, розмір поля опромінення). Розраховані значення доз наведені в вигляді питомих ефективних доз, Е_пит., нормованих на одиницю експозиції 1 мАс. Отримані результати рекомендуються як довідковий матеріал для визначення ефективної дози Е конкретного пацієнта під час рентгенологічної процедури. Розрахунок ефективної дози Е, мЗв, проводять за формулою Е = (Е_пит·Ч I Ч t )/ 1000, де Е_пит - питома ефективна доза, мкЗв/мАс, представлена в довідкових таблицях, I - значення струму, мА; t - час еспозиції, с.

У даній роботі були розраховані нормовані на одиницю активності (1 МБк) ефективні дози опромінення дітей та дорослих для 63 методик радіонуклідної діагностики з використанням 53 радіофармпрепаратів. Результати розрахунку подані у вигляді таблиць як довідковий матеріал. Значення ефективної дози Е для пацієнта, що пройшов радіологічне дослідження, визначають за формулою Е = Е_пит Ч А, де Е - ефективна доза, отримана за дослідження, мЗв; Е_пит - нормоване на одиницю активності значення ефективної дози, що відповідає методиці діагностичного дослідження, типу використаного радіофармпрепарату й вікові пацієнта, А - активність, МБк, радіофармпрепарата, введеного пацієнтові в процесі процедури.

Отримані в цьому розділі результати лягли в основу затверджених МОЗ України відомчих інструкцій.

У розділі 4 викладено результати визначення й аналізу колективних доз при медичному опроміненні населення України. Загальна кількість рентгенологічних досліджень, проведених у 1994 році в 20 областях, АР Крим та м. Севастополь складала 21213,6 тисяч. На 1000 жителів у середньому по Україні припадало 546 досліджень, а середня популяційна доза за рік становила 0,48 мЗв. Водночас для Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської та Чернігівської областей, забруднених у результаті катастрофи на Чорнобильській АЕС, середня популяційна доза становить 0,31, 0,28, 0,37, 0,28 та 0,36 мЗв, відповідно. Структура рентгенологічних досліджень, проведених у 1994 році, наведена на рис. 2.

Частка рентгеноскопії, рентгенографії та флюорографії органів грудної клітки (ОГК) серед усіх видів досліджень становила 7,9, 25,6 та 56,4 %. Більшість рентгеноскопічних досліджень проводяться без підсилювачів рентгенівського зображення (ПРЗ) (рис. 3). Серед рентгенографічних досліджень основна частка (42,8 %) припадає на дослідження ОГК. Установлено, що при комп'ютерній томографії має місце таке співвідношення: дослідження голови - 49,5 %, грудної клітки - 9,0 %, черевної порожнини - 21,3 %, органів малого таза - 4,9 %, інші дослідження - 15,3 %.

Аналіз розподілу досліджень пацієнтів показав, що на дорослих припадає 89,4 % досліджень. Відповідно до кількості досліджень дітей, їх внесок у повну колективну дозу незначний і складає близько 3 %. Було визначено, що колективна доза формується головним чином за рахунок рентгеноскопії (34,2 %), флюорографії ОГК (33,0 %) та рентгенографії (29,7 %) (рис. 4.).

Видно, що незважаючи на відносно невисоку частку рентгеноскопії в загальній кількості досліджень (7,9 %), її внесок у колективну дозу перевищує 34 %. Це пояснюється високими рівнями ефективних доз за дослідження та великою часткою рентгеноскопічних досліджень, виконаних без ПРЗ.

Частка досліджень комп'ютерної томографії (КТ) в Україні становить менше 0,5 %, що визначає лише 2 % їх внеску у колективну дозу. Проте слід зазначити, що спостерігається тенденція збільшення кількості КТ-досліджень - вона зросла з 121,4 тисяч у 1993 р. до 191,2 тисяч у 1998 р.

У роботі були визначені й проаналізовані колективні дози опромінення активного кісткового мозку (АКМ), щитоподібної залози та гонад при рентгенологічних дослідженнях. Виявлено, що доза опромінення АКМ утворюється передусім за рахунок рентгеноскопічних досліджень (51,3 %) і флюорографії грудної клітки (34 %). При цьому дослідження без ПРЗ визначають понад 93 % колективної дози опромінення АКМ при рентгеноскопічних дослідженнях. У колективну дозу опромінення щитоподібної залози основний внесок роблять рентгенографічне дослідження шийних хребців (33 %), профілактична флюорографія (24,1 %) та рентгеноскопія ОГК, виконувана без ПРЗ (18,7 %). Рентгеноскопія кишечника (здебільшого без ПРЗ), рентгенографія сечовидільної системи й тазостегневого суглоба формують переважну частину дози гонад.

За підсумками аналізу структури радіонуклідних досліджень середня частість їх проведення в 10 областях України 1989 р. становила 4,9 в розрахунку на 1000 осіб. Найпоширенішими є ренографія (61,2 %), тест захоплення йоду щитоподібною залозою (15,2 %) та сцинтиграфія й сканування печінки (14,8 %). Дослідження з використанням радіофармпрепаратів на основі радіонуклідів ¹³¹I, ¹⁹⁸Au та ^99mTc складають відповідно 82,5, 7,8 та 7,1 % від загальної кількості радіонуклідних процедур. При цьому відзначається, що більшість досліджень (95,8 %) припадає на дорослих пацієнтів, а серед них - найчастіше на осіб репродуктивного віку (17-40 років). Загальна колективна доза від усіх радіонуклідних процедур, проведених у 1989 р., склала дещо більше 146 люд.-Зв. При цьому середня популяційна доза дорівнює 0,008 мЗв на рік. За результатами розрахунку основний внесок у колективну дозу визначає дослідження щитоподібної залози (головним чином тест захоплення йоду щитоподібною залозою) - 49,0 % та сцинтиграфія й сканування печінки - 38,1 %. Ренографія з використанням ¹³¹I-гіпурану, яка визначає понад 60 % всіх досліджень, дає навпаки невеликий внесок у колективну дозу. Основний вклад в колективну дозу від радіонуклідних досліджень, як підтверджує дана робота, визначається радіонуклідом ¹³¹I у вигляді йодиду натрію, що пов'язано з високими середніми ефективними дозами опромінення при застосуванні цього радіонукліда та великою часткою досліджень, що проводяться з його використанням.

Найбільшого променевого навантаження при радіонуклідних процедурах зазнає щитоподібна залоза, доза якої формується, головним чином, за рахунок тесту захоплення йоду щитоподібною залозою з використанням йодиду натрію (99,0 %). Процедури сцинтиграфії й сканування печінки визначають 91,6 % колективної дози опромінення АКМ, 52,5 % колективної дози опромінення гонад формуються за рахунок позитивної сцинтиграфії та 36,8 % - від сканування печінки.

Результати порівняльного аналізу основних показників медичного діагностичного опромінення наведені в табл. 1.

Таблиця 1. Порівняння основних показників медичного опромінення

Джерело даних	Частість досліджень на 1000 чоловік населення	Середня популяційна доза, мЗв/рік
	рентгено- діагностика	радіонуклідна діагностика	рентгено- діагностика	радіонуклідна діагностика
Дане дослідження: середнє по Україні середнє по областях, забруднених після Чорнобиля	546 409	4,9 -	0,48 0,32	0,008 -
Ставицький, 1990: середнє по СРСР середнє по Україні	987 948	- -	1,2 1,3	- -
НКДАР: 1993 2000	300 (890) 330 (920)	4,5 5,6 (19)	0,3 0,4 (1,3)

У 1987 р. на тисячу осіб населення в середньому по Союзу було проведено 987 рентгенологічних досліджень, середня популяційна доза дорівнювала 1,2 мЗв на рік. По Україні частість досліджень знизилася більше як на 40 % - з 948 у 1987 р. до 546 у 1994 р. і нижча від рівня розвинених країн (890 досліджень на 1000 чоловік) на 40 %. Відзначено, що середня частість радіонуклідних досліджень відповідає середньому світовому рівневі 90-х років. Однак порівняно з розвиненими країнами (19 досліджень на 1000 чоловік у 2000 р.) цей показник також нижчий.

Середня популяційна доза за період з 1987 по 1994 р. зменшилася з 1,3 до 0,48 мЗв. Це можна пояснити зниженням загальної кількості досліджень та змінами в перерозподілі часток між основними методами рентгенівської діагностики в бік досліджень, що несуть менше променеве навантаження на пацієнта. Так, якщо в 1987 р. внесок у колективну дозу від рентгеноскопії, рентгенографії й флюорографії становив 46, 31 та 23 % відповідно, то за результатами даного дослідження, у 1994 р. колективна доза серед зазначених видів розподілялася як 35,3, 30,6 та 34,1 %.

Отримані значення колективних доз опромінення пацієнтів було використано для оцінки очікуваного ризику прояву віддалених несприятливих для здоров'я людини ефектів. Результати наведено в табл. 2.

Таблиця 2. Радіаційний ризик для населення України від променевої діагностики

Вид діагностики	Онкологічні захворювання	Спадкові ефекти
	фатальні раки	фатальні та нефатальні раки
рентгенодіагностика	898	1063	109
комп'ютерна томографія	19	23	2
радіонуклідна діагностика	14	17	2
разом	931	1103	113

Сумарний ризик фатальних і нефатальних раків для всього населення України становить 1063 випадки захворювань від рентгенодіагностики, 17 випадків - від радіонуклідної діагностики та 23 випадки - від комп'ютерної томографії. Від цієї кількості ракових захворювань (для всієї популяції України) кількість фатальних раків, зумовлених рентгенологічними, радіонуклідними та комп'ютерно-томографічними дослідженнями, складає відповідно 898, 14 та 19 випадків. Кількість імовірних випадків спадкових порушень у нащадків опромінених пацієнтів, зумовлених рентгено- і радіонуклідною діагностикою, дорівнює, відповідно, 109 і 2, а комп'ютерною томографією - 2 випадки.

Очікуваний ризик захворювань на лейкемію від проведених протягом року процедур променевої діагностики становить 5,8 % від кількості випадків спонтанної лейкемії в популяції, а загальна кількість випадків фатальних онкологічних захворювань, які можуть виникнути в латентному періоді, становить близько 1 % від загальної смертності населення України через злоякісні утвори.

Розділ 5 присвячено визначенню органних доз пацієнтів при дослідженні голови на вітчизняному комп'ютерному томографі СРТ-1010 шляхом моделювання умов опромінювання пацієнтів на гетерогенних антропоморфних фантомах різного віку. Для порівняння аналогічні вимірювання було проведено на комп'ютерному томографі GE CT MAX (США).

При проведенні фантомних вимірювань на кожному апараті визначали дозовий індекс комп'ютерного томографа (CTDI) - основну радіаційну характеристику, яку враховують при визначенні доз опромінення пацієнтів при КТ. Було встановлено, що значення CTDI, виміряні в однакових умовах проведення вимірювань на різних апаратах типу СРТ-1010, істотно відрізняються: середні значення дозового індексу, виміряні з напругою на трубці 116 кВ і струмі 20 мА та приведені до одиниці експозиції (добутку анодного струму, мА, і часу сканування одного зрізу, с), дорівнюють 0,023 + 0,005, 0,030 + 0,004 та 0,046 + 0,008 мГр/мАс для першого, другого і третього апаратів відповідно. Цей радіаційний параметр комп'ютерних томографів у даний час не нормується, й подібні вимірювання виконано вперше. Однак отримані результати свідчать про те, що одне й те саме дослідження, проведене за однакових умов, але на різних апаратах, характеризується істотними відмінностями у дозах на пацієнтів. Тому значення CTDI рекомендується ввести до переліку технічних характеристик, які мають зазначатися в специфікації на поставлене обладнання, мати нормовані значення та піддаватися періодичному контролю.

Під час проведення фантомного моделювання були обрані умови опромінювання, що відповідають стандартним умовам проведення КТ-досліджень голови на апаратах СРТ-1010 і GE CT-MAX пацієнтів відповідних вікових груп.

Як це й має бути, органні дози для пацієнтів різного віку зменшуються в міру віддалення органа від зони дослідження (ділянки голови), що знаходиться в прямому рентгенівському струмені. Дози на такі органи, як легені, щитоподібна залоза, стравохід, тимус вищі для дітей 1 і 5 років, порівняно з дозами для дорослих, як на СРТ-1010 так і на GE CT-MAX. При цьому дози при дослідженні на СРТ-1010 вищі для будь-якого віку (рис. 5). Слід зазначити, що еквівалентна доза на кришталик ока при дослідженні на СРТ-1010 нижча: 4,8-6,8 мЗв на СРТ-1010; 19,9-20,7 мЗв на GE CT MAX. Це пояснюється конструктивними особливостями комп'ютерних томографів.

Результати визначення органних доз були використані для розрахунку ефективних доз опромінення пацієнтів. У роботі запропоновано підхід до оцінкі доз пацієнтів, заснований на використанні як нормувальної величини відношення значення ефективної дози до величини відповідного CTDI. Дозу опромінення пацієнтів при дослідженні на конкретному комп'ютерному томографі можна розрахувати, помноживши зазначену вище нормувальну величину на значення CTDI, виміряне на даному КТ.

Отримані в даній роботі дозиметричні дані про величину CTDI та дозові навантаження пацієнтів різного віку при дослідженні на вітчизняних комп'ютерних томографах типу СРТ-1010 використані при розробці відомчих інструкцій з обліку й контролю доз опромінення пацієнтів при КТ-дослідженнях голови.



а) комп'ютерний томограф типу СРТ-1010

б) комп'ютерний томограф типу GE CT-MAX

Рис. 5 Еквівалентні органні дози при КТ-дослідженні голови

У розділі 6 подано результати розробки й апробації способу централізованого контролю радіаційного виходу рентгенодіагностичних апаратів із використанням термолюмінесцентних детекторів.

Радіаційний вихід випромінювача рентгенівського апарата - одна з його основних радіаційних характеристик, які впливають на дози пацієнтів. Контроль цього параметру є необхідним як обов'язковий елемент забезпечення захисту пацієнта при рентгенологічних процедурах. Розроблений спосіб централізованого контролю радіаційного виходу рентгенодіагностичної апаратури передбачає розв'язання цієї проблеми без використання спеціального високовартісного дозиметричного обладнання. Вимірювання проводять за допомогою касети-дозиметра, що має три позиції для розміщення термолюмінесцентних детекторів, серед яких перша є відкритою (неекранованою), друга - екранована з обох боків фільтром з міді завтовшки 0,06 мм, а третя, відповідно, фільтром із алюмінію товщиною 0,3 мм. Касети з ТЛ-детекторами розміщують на поверхні тканино-еквівалентного фантома в центрі радіаційного поля 20 Ч 20 см на фіксованій відстані від фокуса трубки (40 або 80 см). Опромінювання проводять при одному вибраному значенні напруги на трубці в межах від 75 до 85 кВ і двох значеннях експозиції - 50 та 200 мАс. При однакових параметрах проводять опромінювання двох касет-дозиметрів. Вибір таких умов дозволяє контролювати дві основні характеристики радіаційного виходу - відтворюваність його значень за умов постійності усіх параметрів роботи апарата (напруги на трубці, струму та часу, або експозиції, фільтрації, відстані фокус-детектор) і лінійність радіаційного виходу за умов опромінювання з різною експозицією (мАс)

Розроблений спосіб контролю радіаційного виходу було апробовано в медичних закладах м.Харкова й м.Запоріжжя. За результатами вимірювань встановлено, що для 40 % контрольованих апаратів значення радіаційного виходу не відповідає нормованим значенням. Це особливо характерно для апаратів з однофазною схемою живлення (рис. 6). Так, для випромінювачів рентгенівських апаратів з однофазною схемою живлення, що працюють у режимі виконання знімків (робоче місце стола для знімків), нормоване значення радіаційного виходу дорівнює 9 + 3 мР/мАс. За результатами вимірювань із 8 апаратів такого типу на 5 (62,5 %) радіаційний вихід істотно нижче нормованого значення - апарати № 2 - 5, 7 на рис. 6.

Це свідчить про тривалість використання рентгенівських апаратів, що призвела до зношення рентгенівських трубок зі зміною радіаційних характеристик апаратів. Підвищене значення радіаційного виходу на апараті 6 (див. рис. 6) можна пояснити недосконалим регулюванням параметрів випромінення рентгенівських випромінювачів, що теж потребує коригування. За результатами двох паралельних вимірювань, тобто вимірювань проведених за однакових умов, наприклад 83 кВ, 50 мАс або 83 кВ, 200 мАс, можна робити деякі висновки щодо відтворюваності значень радіаційного виходу. Було встановлено, що на 4 апаратах із 31 (12,9 %) різниця між паралельними вимірюваннями склала 20 %. До цих апаратів належить 6-й на рис. 6. Зіставлення результатів вимірювань при двох різних значеннях струму, або експозиції, визначених у діапазоні 48-50 мАс і 150-200 мАс, характеризує лінійність радіаційного виходу. За результатами апробації встановлено, що відхилення цієї характеристики радіаційного виходу вище 15 % спостерігаються для 35 % контрольованих апаратів. Серед них апарати № 3, 5, 7 і 8 на рис. 6.

Отриманні результати свідчать про незадовільний стан контролю радіаційних параметрів рентгенодіагностичних апаратів, що призводить до необгрунтованого підвищення рівнів опромінення пацієнтів під час досліджень. Для поліпшення ситуації необхідним є впровадження в практику медичних закладів України програми контролю якості всіх технічних засобів, що використовують при проведенні діагностичних досліджень.

Рис. 6 Результати вимірювань радіаційного виходу випромінювачів (режим знімків) з однофазною схемою живлення. Нормоване значення радіаційного виходу 9+3 мР/мАс

У заключенні наведено узагальнення одержаних результатів. Відзначено, що рентгеноскопічні дослідження без ПРЗ становлять понад 63 % загальної кількості виконаних рентгеноскопій. Відповідно до Директиви 97/43/ЄВРОАТОМ Європейського співтовариства проведення досліджень без ПРЗ вважається необгрунтованим у будь-якому випадку. Таким чином, значний потенціал для зниження рівнів променевих навантажень полягає в забороні проведення рентгеноскопічних досліджень без використання ПРЗ. Показано, що при проведенні комп'ютерної томографії голови дози опромінення дітей вищі за дози дорослих. За результатами апробування способу вимірювання радіаційного виходу встановлено, що його значення на деяких апаратах не відповідають нормованим. Урахування усіх аспектів променевої діагностики, а саме, технічного стану обладнання, структури досліджень, що проводяться, включаючи розподіл пацієнтів за віковими групами, дало б можливість проводити щорічний аналіз стану медичного діагностичного обслуговування, оцінювати колективні й середні популяційні дози населення України, виявляти тенденції їх зміни та визначати шляхи зниження дозових навантажень пацієнтів на майбутнє.

ВИСНОВКИ

1. Колективна ефективна доза на населення України (АР Крим, 20 областей і м. Севастополь) при променевих методах діагностики склала 18606 люд.-Зв (18460 люд.-Зв, зумовлені рентгенологічними й 146 люд.-Зв - радіонуклідними дослідженнями), що дає середню популяційну дозу 0,48 мЗв за рік. Коливання середньої популяційної дози в різних областях складають від 0,28 мЗв у Рівненській області до 0,78 мЗв у Вінницькій.

2. Основний внесок у колективну ефективну дозу в Україні вносять рентгеноскопія й флюорографія (34,2 і 33,0 %, відповідно). При цьому в структурі рентгенологічних досліджень частка рентгеноскопії становить лише 8 %, але з них 62 % проводяться без підсилювачів рентгенівського зображення (ПРЗ), що збільшує дозу опромінення пацієнта в 3-4 рази. За умови виконання Директиви 97/43/ЄВРОАТОМ Європейського співтовариства щодо заборони на проведення рентгеноскопічних досліджень без використання ПРЗ, колективна доза населення України від цього виду досліджень зменшилася б на 65 %.

3. Відзначено тенденцію зниження загальної кількості рентгенологічних досліджень в Україні з 948 на 1000 чоловік населення в 1987 р. до 546 в 1994 р. При цьому змінилася також структура рентгенологічних досліджень. В 1994 р. частка флюорографії зросла до 56,4 %. У структурі рентгенографічних досліджень головне місце посідають дослідження органів грудної клітки й дентальна рентгенографія. Частість їх складає, відповідно, 60 і 51,2 дослідження на 1000 чоловік і поступається лише флюорографічним дослідженням ОГК.

4. Рентгенівська комп'ютерна томографія в 1994 р. склала 0,5 % від загальної кількості рентгенологічних досліджень. Водночас, з огляду на тенденцію збільшення кількості КТ-досліджень, що спостерігається останніми роками, і високі, порівняно з іншими видами досліджень, дози опромінення пацієнтів, украй необхідним стає суворий підхід до призначення цих процедур і контроль за дозами опромінення пацієнтів, особливо дитячого віку.

5. Результати контролю радіаційного виходу рентгенодіагностичних апаратів свідчать про незадовільний технічний стан використовуваного діагностичного обладнання. Для підтримки рівнів опромінення пацієнтів на оптимальному рівні необхідно впроваджувати в практику кабінетів рентгенодіагностики програму гарантії якості з обов'язковим контролем радіаційного виходу та його основних характеристик - постійності при однакових значеннях напруги на трубці й лінійності при різних значеннях експозиції.

6. Проблема контролю радіаційного виходу рентгенодіагностичних апаратів за умов практично повної відсутності в медичних закладах радіологічного профілю необхідних дозиметричних приладів може бути вирішена шляхом упровадження в практику методу контролю радіаційного виходу, заснованого на використанні термолюмінесцентних дозиметрів, що розсилаються поштою до закладів, де вони опромінюються, і проведенні обробки та аналізу результатів вимірювань у єдиному вимірювальному центрі.

7. Радіаційний ризик для населення України від проведених у 1994 р. рентгенологічних процедур, становить 1086 випадків онкологічних захворювань (фатальних і нефатальних) і 111 випадків спадкових порушень у двох наступних поколіннях. При цьому 2/3 віддалених несприятливих ефектів (близько 800 випадків) обумовлено рентгеноскопією і флюорографією ОГК. Радіаційний ризик, обумовлений радінуклідною діагностикою, проведеною в 1989 р., дорівнює 17 випадкам онкологічних захворювань і 2 випадкам спадкових порушень.

8. Для розвитку процесу оптимізації протирадіаційного захисту пацієнтів при медичному діагностичному опроміненні необхідним є створення системи обліку та контролю доз пацієнтів. Результати роботи можуть бути використані у системі контролю індивідуальних доз при здійсненні державного санітарно-епідеміологічного нагляду в галузі радіаційної гігієни.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Калмиков Л.З., Корнєєва В.В. Визначення радіаційного ризику від медичного діагностичного опромінення для населення України // Укр. Радіол. Журн. - 1996. - Т. IV, вип. 4. - С. 359 - 362.

2. Вимоги до змісту та обсягу статистичної інформації про кількість та структуру рентгенологічних досліджень, необхідної для визначення колективних доз опромінення пацієнтів / Петрук Д.А. , Корнєєва В.В., Романова І.М., Калмиков Л.З., Волкова Т.О. // Укр. Радіол. Журн. - 1996. - Т. IV, вип. 2 - С. 156 - 159.

3. Колективні дози пацієнтів та середні популяційні дози населення, зумовлені опроміненням від рентгено- та радіонуклідної діагностики в Україні / Калмиков Л.З., Корнєєва В.В., Петрук Д.А., Гур О.М., Вікман Я.Е., Радзішевська Є.Б. // Укр. Радіол. Журн. - 1996. - Т. IV, вип. 2. - С. 160 - 166.

4. Дози опромінення, зумовлені комп'ютерно-томографічними дослідженнями голови у пацієнтів різного віку на томографі СРТ-1010 / Корнєєва В.В., Калмиков Л.З., Гур О.М., Стегній В.О., Буслович Ю.Б. // Укр. Радіол. Журн. - 1997. - Т. V, вип. 2. - С. 139 - 143.

5. Kalmykov L., Pilipenko N., Korneeva V. Collective doses and radiation risks due to medical diagnostic exposures in Ukraine // Radiat. Protect. Dosim. - 1997. - Vol. 69, № 4. - P. 275 - 280.

6. Пилипенко Н.И., Корнеева В.В. К вопросу создания системы мониторинга медицинского облучения населения Украины // Гигиена населенных мест: Сб. науч. работ. - К., 2000. - Вып. 36, ч. 2. - С. 3 - 7.

7. Корнєєва В.В., Гур О.М., Маркова Н.Г. Визначення дозових навантажень на пацієнтів при комп'ютерно-томографічних дослідженнях // Гигиена населенных мест: Сб. науч. работ. - К., 2000. - Вып. 36, ч. 2. - С. 166 - 171.

8. Корнєєва В.В., Гур О.М., Буслович Ю.Б. Дозові навантаження пацієнтів при рентгенівських комп'ютерно-томографічних дослідженнях // Променева діагностика, променева терапія: Зб. наук. робіт Асоціації радіологів України. - К., 1999. - Вип. 4. - С. 67 - 68.

9. Калмиков Л.З., Корнєєва В.В., Маркова Н.Г. Контроль радіаційного виходу рентгенодіагностичних апаратів з використанням методу термолюмінесцентної дозиметрії // Променева діагностика, променева терапія: Зб. наук. робіт Асоціації радіологів України. - К., 1999. - Вип. 4. - С. 65 - 66.

10. Korneeva V., Kalmykov L. Thermoluminescent detectors for monitoring of radiation output of X-ray unit: experience of the use in radiology. Abstracts of the Workshop on Medical X-Ray Imaging. Potential Impact of the New EC Directive, Malmo, Sweden, 13-15 June, 1999. - P.87.

11. Pylypenko N., Kornyeyeva V., Gur H. Patient doses from computed tomography in the North-East region of Ukraine // Proc. International Conf. on Radiological Protection of Patients in Diagnostic and Interventional Radiology, Nuclear Medicine and Radiotherapy 2001. - Vienna: IAEA, 2001. - P. 219-222.

АНОТАЦІЯ

Корнєєва В.В. Обгрунтування шляхів зменшення доз опромінення населення України, зумовлених променевою діагностикою. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна. - Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена оцінці особливостей формування колективних доз опромінення населення різних областей і України в цілому, зумовлених медичними діагностичними дослідженнями, для визначення шляхів зменшення рівнів опромінення. У роботі розраховано ефективні дози опромінення пацієнтів різних вікових груп для найбільш поширених видів рентгенологічних та радіонуклідних діагностичних досліджень, одержано дані про органні та ефективні дози опромінення пацієнтів при дослідженні голови на комп'ютерних томографах, проведено поширений аналіз загальної кількості, частоти та структури рентгенорадіологічних досліджень з урахуванням віку пацієнтів, проаналізовано внесок різних видів досліджень у колективну дозу, визначено середньорічну дозу опромінення населення різних областей, оцінено зумовлений променевою діагностикою теоретичний ризик віддалених радіаційних ефектів, запропоновано підхід до централізованого контролю радіаційного виходу рентгенодіагностичних апаратів.

Ключові слова: медичне опромінення, дози опромінення пацієнтів, рентгенологічні дослідження, радіонуклідні дослідження, ризик віддалених ефектів радіації, оптимізація радіаційного захисту.

АННОТАЦИЯ

Корнеева В.В. Обоснование путей снижения доз облучения населения Украины, обусловленных лучевой диагностикой. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 14.02.01 - гигиена. - Институт гигиены и медицинской экологии им. А.М. Марзеева АМН Украины, Киев, 2002. Диссертация посвящена оценке особенностей формирования коллективных доз облучения населения разных областей и Украины в целом, обусловленных медицинскими диагностическими исследованиями, для определения путей снижения уровней облучения. В работе рассчитаны эффективные дозы облучения пациентов разных возрастных групп для наиболее распространенных видов рентгенологических и радионуклидных диагностических исследований. Получены данные по органным и эффективным дозам облучения пациентов при исследовании головы на компьютерных томографах. При КТ-исследовании головы на отечественном аппарате СРТ-1010 эффективная доза взрослого пациента по сравнению с дозой однолетнего ребенка меньше в 2,3 раза. Для компьютерного томографа GE CT-MAX эффективная доза облучения взрослого пациента составляет 62% от эффективной дозы однолетнего ребенка. Эквивалентные дозы для всех органов, кроме хрусталиков глаз, выше на СРТ-1010 по сравнению с GE CT-MAX. Доза на хрусталики глаз при исследовании на отечественном томографе существенно меньше, для ребенка одного года в 3 раза, для взрослого пациента - в 4 раза.

Проведен расширенный анализ общего числа и структуры рентгенорадиологических исследований с учетом возраста пациента. В среднем по Украине частота проводимых рентгенологических исследований в 1994 году составила 546 исследований на 1000 человек, что гораздо ниже по сравнению с 1987 годом, когда этот показатель равнялся 948 исследованиям на 1000 человек. Доля рентгеноскопии составляет 7,9%, флюорографии ОГК - 56,4%, рентгенографии - 25,6%. Выявлена тенденция уменьшения доли рентгеноскопии и увеличения доли рентгенографических исследований по сравнению с 1987 годом. Проанализирована структура рентгеноскопических исследований с учетом использования усилителей рентгеновского изображения. В целом по всем областям без УРИ было проведено 1060,9 тысяч исследований, что составляет более 62 % от общего числа выполненных рентгеноскопий. Изучение возрастного распределения числа исследований показало, что основная доля исследований приходится на взрослых пациентов и составляет 89,4 %.

Проанализирован вклад разных видов исследований в коллективную дозу, определена среднегодовая доза облучения населения разных областей. Основной вклад в общую коллективную дозу формируется за счет рентгеноскопии - 6308,5 чел.-Зв (34,2 %), флюорографии ОГК - 6094,0 чел.-Зв (33,0 %) и рентгенографии - 5475,1 чел.-Зв (29,7 %). Несмотря на относительно невысокую долю рентгеноскопии в общем числе исследований (8 %) ее вклад в коллективную долю составляет более 34 %. Это в значительной степени объясняется высокими уровнями средних эффективных доз за исследование и относительно большим числом рентгеноскопических исследований, проведенных без УРИ. Средняя популяционная доза от рентгенологических процедур в разных областях Украины изменяется в пределах от 0,28 до 0,78 мЗв и в среднем по Украине составляет 0,48 мЗв. Показано также, что популяционная доза в областях, загрязненных после Чернобыльской катастрофы, изменяется от 0,28 до 0,37 мЗв и, следовательно, для всех областей ниже средней по стране.

Анализ радионуклидных исследований показал, что средняя частота их проведения в 1989 году составляла 4,9 исследования на 1000 человек. Это значительно ниже по сравнению с западными странами. Показано также, что коллективная доза от этого вида диагностики незначительна по сравнению с рентгенологическими исследованиями и составляет чуть более 146 чел.-Зв. Средняя популяционная доза от радионуклидных диагностических процедур для населения исследованных областей составила 0,008 мЗв за год.

Оценен обусловленный лучевой диагностикой ожидаемый риск отдаленных радиационных эффектов. По проведенным оценкам риск фатальных и нефатальных раков для населения Украины составляет 1103 случая, в том числе 1063 случая обусловлено рентгенологическими исследованиями (без КТ), 23 случая компьютерной томографией и 17 случаев радионуклидной диагностикой. Показано, что риск проявления наследственных нарушений у двух поколений облученных лиц составляет 113 случаев, из них 109 случаев обусловлено рентгенодиагностикой, и по 2 случая компьютерной томографией и радионуклидной диагностикой. Риск фатальных раков для населения всей Украины равен 931 случаям, что составляет дополнительное увеличение спонтанного уровня фатальных раков на 1 %.

Предложен подход к централизованному контролю радиационного выхода рентгенодиагностических аппаратов. По результатам апробации данного способа измерения радиационного выхода в медицинских учреждениях Харькова и Запорожья показано, что значения радиационного выхода на некоторых аппаратах, особенно на аппаратах с однофазной схемой питания, не соответствуют нормированным значениям.

Ключевые слова: медицинское облучение, дозы облучения пациентов, рентгенологические исследования, радионуклидные исследования, риск отдаленных эффектов радиации, оптимизация противорадиационной защиты.

ANNOTATION

Kornyeyeva V.V. Substantiation of the ways to reduce exposure doses caused by medical diagnostic exposure in Ukrainian population. - Manuscript.

Thesis for candidate's degree (biology) by speciality 14.02.01 - Hygiene. Institute of Hygiene and Medical Ecology named after O.M. Marzeev of the AMS of Ukraine, Kiev, 2002.

The thesis is devoted to assessment of particularities of forming collective doses in population of different regions and Ukraine as a whole caused by medical diagnostic examinations to determine the ways of the irradiation level reduction. Effective irradiation doses in patients of different ages at commonest X-ray and nuclear medicine examinations were calculated. The data about organ and effective doses at head computed tomography were received. Comprehensive analysis of X-ray and nuclear medicine examinations with the account of the examination structure and patient age as well as assessment of contribution of different kinds of examinations to total collective dose were carried out. The calculation of annual per capite dose for different regions of Ukraine and evaluation of radiation risk due to medical diagnostic procedures for Ukrainian population were made. The approach to centralized control of radiation output of X-ray diagnostic units was proposed.

Key words: medical exposure, patient doses, X-ray examinations, nuclear medicine examinations, radiation risk of stochastic effects, optimisation of radiation protection.

Размещено на Allbest.ru