Організація робочого місця і охорони праці під час написання магістерської роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація робочого місця і охорони праці під час написання магістерської роботи

Вступ

виробничий протипожежний евакуація культуролог

Сьогодні з'явилася достатня кількість людей, що мають великі фінансові ресурси і забезпечили себе всім необхідним для життя, у сферу інтересів яких потрапляють предмети мистецтва та старовини. Придбання предметів мистецтва стає модним і вигідним вкладенням капіталу. Як наслідок цього зросла вірогідність організації замовних крадіжок предметів мистецтва для приватних колекцій. Невисока заробітна плата працівників музеїв дозволяє злочинцям вступати в змову з їх співробітниками з метою проведення підміни або крадіжки експонатів.

Ось, чаму дипломовані спеціалісти культурологи здійснюють IT-аутсорсинг (визначення витра) з ТБ і ОП, тобто аутсорсинг інформаційних технологій, зокрема робіт зі створення та супроводу програмних продуктів. Всім цим негативним процесам, що сприяє втраті культурної спадщини повинен бути поставлений відповідний заслін, основу якого становитиме позиція, що базується на комплексній організації охорони музею, в дипломній роботі, як зразок розглянуто Жовкіський замок, і забезпечує якісне підвищення рівня захищеності об'єктів культури з урахуванням усіх аспектів безпеки. Замок, як будь-який складний механізм, що розвивається, висуває до організації безпеки різні і часто суперечливі вимоги. З одного боку використовується сучасна апаратура, призначена для вирішення інженерних завдань з утримання будинку та забезпечення його життєдіяльності, використовує останні досягнення науки і техніки, з іншого боку-використовуються різні методи і способи охорони, що включають в себе організацію роботи співробітників міліції, власної служби безпеки, доглядачів у замку тощо. Кожний студент культуролог має дотримуванись правил ТБ і ОП на власному робочому місці тощо.

Охорона праці - діюча на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів система соціально - економічних, організаційно - технічних, санітарно - гігієнічних і лікувально - профілактичних заходів та засобів, що забезпечують збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

- дозвіл на початок робіт підвищеної небезпеки, який необхідний організації чи підприємству, хто працює в будівництві.

Тому, головною метою ОП при написанні дипломної роботи є розгляд та покращення умов праці на робочому місці. Ця мета досягається виконанням відповідних завдань:

¦ провести аналіз умов праці робочого місця з характеристикою небезпек, які можуть виникнути під час виконання магістерської роботи;

¦ обґрунтувати організаційно-технічні заходи, які гарантують безпеку виконання дипломної роботи;

¦ передбачити можливі надзвичайні ситуації на підприємстві та запропонувати заходи, спрямовані на їхнє запобігання.

Дипломна робота, за методикою вирішення питань з ОП відноситься до групи робіт класу: Б - роботи теоретичного, аналітично-пошукового, суспільно-гуманітарного та культурно-мистецького спрямування.

Предмет ОП даного розділу - це система, яка включає в себе правові, соціально - економічні, організаційно - технічні, санітарно - гігієнічні, лікувально - профілактичні, реабілітаційні та ін. заходи та засоби.

Адже, головним об'єктом охорони праці є людина в процесі праці, то при розробці вимог виробничої санітарії використовуються результати досліджень ряду медичних і біологічних дисциплін.

Особливо тісний зв'язок існує між охороною праці, науковою організацією праці, ергономікою, інженерною психологією та технічною естетикою.

Отже, ОП при написанні диплому являє собою систему законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних і лікувально - профілактичних заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

1. Аналіз стану умов праці

1.1 Характеристика виробничого середовища у професійній діяльності культурологів та чинників трудового процесу

Нормальна життєдіяльність людини вагомо залежить від умов зовнішнього середовища, зокрема виробничого. Адже в процесі трудової діяльності на організм людини чиниться своєрідний «тиск» несприятливими виробничими факторами, що прямо чи опосередковано впливають на її здоров'я та працездатність. Серед виробничих факторів прийнято розрізняти небезпечні та шкідливі.

Небезпечний виробничий фактор - виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров'я працівника.

Шкідливий виробничий фактор - виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров'я, зниження працездатності працівника.

Збір інформації для дипломної роботи на тему: «Жовківський замок як осередок родинного життя здійснювався у бібліотеці НД «Просвіта», в замку та у музеї при замку. Дані заклади характеризуються високим рівнем дотриманням правил з ТБ, ОП тощо.

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори за природою дії поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

Відповідно до рекомендацій МОП визначають такі основні чинники виробничого середовища, що впливають на працездатність людини в процесі виробництва: фізичне зусилля (переміщення вантажів певної ваги в робочій зоні; зусилля, пов'язані з утриманням вантажів, натисканням на предмет праці

або важіль управління механізмом протягом певного часу); нервове напруження (складність розрахунків; особливості вимоги до якості продукції, складність управління механізмом, апаратом, приладдям; небезпека для життя і здоров'я людей під час виконання робіт; особлива точність виконання);

робоча поза (положення тіла людини та її органів відповідно до засобів виробництва); монотонність роботи (багаторазове повторення одноманітних, короткочасних операцій, дій, циклів); температура, вологість, теплове випромінювання; забруднення повітря; виробничий шум; вібрація, обертання, поштовхи; освітленість у робочій зоні.

Вказані чинники впливають на здоров'я і працездатність людини. Для оцінки працездатності застосовуються три групи показників - виробничі, фізіологічні і психологічні, які характеризують результати виробничої діяльності, фізіологічні зрушення і зміни у психічних функціях людини в процесі праці. Тому необхідна комплексна оцінка факторів виробничого середовища і характеру праці.

1.2 Опис предмета дослідження та трудового процесу

Основна проблема поганого стану збереженості пам'яток та контролю над дотриманням пам'яткоохоронного законодавства в історичній частині м. Жовква - це недосконалість державної системи охорони культурної спадщини: дуже розгалужена і заплутана система охорони культурної спадщини, підпорядкованість різним міністерствам та різним рівням органів влади. Органи охорони культурної спадщини на місцях постійно перебувають під тиском двох центрів влади - місцевої (міської та обласної) і центральної. Зараз найбільший вплив на стан пам'яток в центрі міста Жовкви має міська влада і приватні інвестори, тобто ті чинники, котрі фінансово можуть впливати на ситуацію в місті, але не несуть насправді жодної відповідальності за недотримання пам'яткоохоронного законодавства. Центральні державні інституції не мають серйозних важелів впливу на роботи в історичному центрі через те, що вони не тільки не фінансують охорону пам'яток і не мають безпосереднього адміністративного впливу на ситуацію, а часом просто свідомо самоусуваються від вирішення гострих проблем, пов'язаних із незаконною забудовою на території центру міста Жовкви чи руйнування об'єктів культурної спадщини.

Отже, фактичний - і адміністративний, і фінансовий, вплив на історичний розвиток замку має зараз місцева влада і місцевий приватний бізнес.

Мною, були досліджені правила дотримання ТБ і ОП у процесі роботи у Жовківському замку, і поставлена оцінка від 2 (незадовільно) до 5 (відмінно), з врахуванням усіх пунктів зберігання матеріальних цінностей.

2. Організаційно - технічні заходи

2.1 Організація робочого місця і роботи на об'єкті замку

Температура приміщення, де знаходиться моє робоче місце, тримається в межах 21 градусів Цельсія. Цікаво, що індивідуальне робоче місце для відвідувачів у у мене дома знаходиться в кімнаті об'ємом 9.35 метрів кубічних. Стіл з комп'ютером розташований в кутку кімнати з відстанню від двох сусідніх стін 15 сантиметрів. Стіл обладнаний висувною полицею під клавіатуру і мишу, встановленої трохи нижче робочої поверхні столу. До цього технічного пристосування можна віднести і досить зручне крісло, яке в поєднанні з них створює сприятливі умови роботи. У лівому задньому куті столу розташований системний блок, по середині монітор з обох сторін якого знаходиться акустична система. Над столом розташована полиця, в якій знаходяться: книги, компакт - диски, дискети та інші пристосування, необхідні для роботи з комп'ютером. До висвітлення даного робочого місця можна віднести як природне (вікно розташоване ліворуч і на деякій відстані від столу), так і штучне (лампа розташована на стелі в центрі кімнати) і забезпечення лампою кожного столу.

2.2 Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці

Умови праці представляють собою сукупність елементів виробничого середовища, які впливають на здоров» я і працездатність людини, задоволеність працею а тому й на її результативність. Умови праці в тому числі санітарно-гігієнічні регулюються вимогами нормативних актів про охорону праці.

До санітарно - гігієнічних умов відносяться: стан повітря в виробничих приміщеннях, рівень шуму, ступінь вібрації устаткування, освітленість робочих місць тощо. Їх параметри норму ються на основі рекомендацій санітарних служб. Цими параметрами можуть бути: вологість, чистота, температура виробничих приміщень, освітленість робочих місць, рівень вібрації, кольоровий фон, озеленіння, музика, забезпеченість каналізацією, отопленням, вентиляцією, водою, побутовими приміщеннями, медпунктами. Важливим елементом умов праці є освітленість приміщень. Природнє освітлення повинне створювати нормальну освітленість з врахуванням її змін на протязі дня. Штучне освітлення повинно бути достатнім.

- Природне та штучне освітлення у виробничих приміщеннях має забезпечувати сприятливі умови для зорової та загальної працездатності. Освітленість проходів на рівні підлоги не менше 25% освітленості робочих місць, але не нижче 75 лк (при газорозрядних лампах).

- При природному освітленні для захисту від прямого та відбитого світла з поверхні екранів і клавіатури необхідно передбачити сонцезахисні пристрої та правильне розташування робочих місць відносно вікон (природний потік світла має попадати на робочу поверхню з лівого боку).

- Штучне освітлення досягається системою загального освітлення. Для окремих робочих місць застосовується система комбінованого освітлення - загальне плюс місцеве.

До факторів виробничого середовища і трудового процесу належать шкідливі речовини, фізичні фактори - шум, інфразвук, ультразвук, неіонізуюче, іонізуюче випромінювання, мікроклімат, важкість та напруженість праці тощо відповідно до діючої гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

Так, згідно санітарним правилам і нормам (СанПіН), площа одного робочого місця, обладнаного ПЕОМ, повинна складати не менше 6 кв. м., об'єм - не менше 20 куб. м. Для виключення впливу підвищених рівнів електромагнітних випромінювань відстань між екраном монітора і працівником повинна становити не менше 0,5 м (оптимальне 0,6-0,7 м). Для забезпечення безпеки працівників на сусідніх робочих місцях відстанні між робочими столами з моніторами (у напрямі тилу поверхні одного монітора й екрана другого монітора) повинна бути не менше 2 м, а відстань між бічними поверхнями моніторів - не менше 1,2 м.

Заходи Щодо Поліпшення умов праці.

До поліпшень умов праці оператора ЕОМ можна Віднести Такі заходи, як:

1) організація робочого місця;

2) нормалізація мікроклімату приміщення;

3) забезпечення захисту персоналу від шуму;

4) забезпечення захисту персоналу від випромінювань;

5) забезпечення електробезпеки та пожежної безпеки.

Для Поліпшення організації робочого місця можна застосовуваті різні пристосування для зручності роботи оператора. До таких пристроїв можна віднести: різні полиці, шафка знаходяться в блізькості від робочого місця оператора, зручні стільці забезпечують найменшу стомлюваність у процесі роботи, пристосування (вісувні полиці) під клавіатуру та мишу. До поліпшення організації робочого місця оператора можна віднести наявність рослин створюють сприятливі дію на людину. Нормалізація мікроклімату приміщення досягається Наступний заходами як поліпшенням вентиляції приміщення за рахунок витяжних вентіляторів і нормального функціонування вбудованої вентиляції будівлі, в якому знаходится кімната оператора.

До нормалізації мікроклімату можна додати опалення, що в наш час рідко відповідає нормам охорони праці.

Для захисту від випромінювань оператор в першу чергу повинен керувати правилами по техніці безпеки, а також застосовувати різні захисні засоби.

Для забезпечення електробезпеки та пожежної безпеки оператор винен керувати інструкціями з техніки безпеки. Все робоче обладнання повинне проходити періодичний, належний огляд. Приміщення повинне відповідати правилами пожежної безпеки.

2.3 Заходи щодо безпеки під час виконання дипломної роботи

Тепер поговоримо про більш значущі шкідливі фактори при роботі з персональним комп'ютером. Комп'ютеру здавна приписують безліч різних шкідливих факторів, нібито впливають на людину. Робота з комп'ютером вимагає значної розумової напруги і супроводжується нервово-емоційним навантаженням операторів, високою напругою зорової роботи і досить значним навантаженням на м'язи рук під І час роботи з клавіатурою ПК. Велике значення має раціональна конструкція і розташування елементів робочого місця, що є важливим для підтримки оптимальної робочої пози в процесі праці.

У процесі роботи з комп'ютером необхідно дотримуватись правильного режиму роботи і відпочинку. В протилежному випадку в персоналу спостерігається незадоволеність роботою, головний біль, роздратування, порушення сну, втома і больові відчуття в очах, попереку, у ділянці шиї та рук.

Залежно від розміщення вікон у приміщенні, де встановлені комп'ютери, рекомендується таке забарвлення його стін і підлоги:

- вікна орієнтовані на південь - стіни зелено - блакитного або світло-блакитного кольору; підлога - зелена;

- вікна орієнтовані на північ - стіни світло-оранжевого або оранжево-жовтого кольору; підлога - червоно - оранжева;

- вікна орієнтовані на схід - стіни жовто - зеленого кольору; підлога - зелена або червоно - оранжева;

- вікна орієнтовані на захід - стіни жовто-зеленого або блакитно - зеленого кольору; підлога - зелена або червоно - оранжева.

Обчислювальна техніка є джерелом тепловиділення, що може спричинити підвищення температури і зниження відносної вологості у приміщенні.

Об'єм приміщень, в яких провадиться робота за комп'ютером, не повинен бути меншим як 20 м³ на людину із урахуванням максимальної кількості одночасно працюючих. Для подачі у приміщення повітря використовують системи механічної вентиляції і кондиціонування, а також природну вентиляцію.

Для зниження рівня шуму стіни і стеля приміщення, де встановлені комп'ютери, мають бути облицьовані звукопоглинаючими матеріалами. Рівень вібрації у приміщеннях обчислювальних центрів може бути знижений шляхом встановлення обладнання на спеціальні фундаменти та віброізолятори.

Негативні фактори під час роботи з комп'ютером:

Тонізуюче (рентгенівське) випромінювання. Дослідження показують, що монітор не є небезпечним для користувача ПЕОМ» оскільки інтенсивність такого випромінювання нижча за гранично допустимі норми (ГДН). Відповідно до «Норм радіаційної безпеки України» (НРБУ-97), гранично допустима потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана відео-термінала становить 7,74 X10 -12 Кл/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год. (100 мкр/год.).

Оптичне випромінювання включає: ультрафіолетове (УФ), світлове та інфрачервоне (14).

УФ-випромінювання впливає, як правило, на шкіру та очі людини. Аналіз досліджень робочих місць користувачів ПК показує, що у 86% проведених вимірювань, тобто в більшості випадків, УФ-випромінювання і не було виявлено. У тих же випадках, коли таке випромінювання вдалося виявити, його рівень становив у середньому 0,001 Вт/м2.

Світлове випромінювання впливає, в основному, на очі і провокує їх втому та запалення райдужної оболонки. Однак ці симптоми швидко минають і не викликають патологічних змін.

ІЧ-випромінювання - довжина хвиль обмежена від 0,76 мм до 1 мм. Для більшості біологічних матеріалів випромінювання цього діапазону вважаються непрозорими. Проведені дослідження показали, що інтенсивність інфрачервоних випромінювань відео-терміналів нижча за показник, передбачений ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Науковці доводять, що радіочастотне випромінювання впливає на центральну нервову систему (ЦНС) і є вагомим стрес - фактором.

Проведені дослідження показали, що кактус, поставлений/біля монітора, може бути засобом, який «вловлює» радіацію (вагоме значення має вид і розмір рослини), але він усе ж відіграє роль психологічного заспокійливого фактора, ніж антирадіаційного засобу. Більшість учених вважають, що як короткостроковий, так і тривалий вплив усіх видів випромінювання від екрана монітора не є небезпечним для здоров'я персоналу, який обслуговує комп'ютери. Проте вичерпні дані про небезпеку впливу випромінювань від монітора на людей, які працюють з комп'ютерами, ще не отримані, дослідження у цьому напрямі тривають. Для зменшення впливу перечислених видів випромінювання рекомендується застосовувати монітори зі зниженою випромінювальною здатністю, а також дотримуватись регламентованого режиму праці та відпочинку.

2. Ксерокс відмінний від принтера. Основна відмінність полягає у способі формування зображення на світлочутлівому барабані: замість лазера в копіювальних апаратах вікорістовується високовольтне коронування. Цей способ зумовлює однозначно більш скроню концентрацію озону і оксиду азоту в повітрі. в матричних і струменевих принтерах це друкарські головки. Звичайний ж, що не можна самостійно розбирати принтер і тим більше включати його в розібраному стані. У лазерному прінтері для формування зображення на світлочутлівому барабані використовується лазерний промінь, невидимий людським оком. Однак, будучи невидимим, прямий або відбітій промінь при попаданні в очі може назавжди пошкодити зір.

3. Телефон. На даний момент підтверджено три види небезпеки, пов"язаної з використанням мобільного телефону:

1. Притуплення реакції та уваги при розмові по телефону під час керування автомобілем;

2. Напад грабіжників з метою заволодіння телефонним апаратом;

3. Створення збоїв в роботі надточних приладів (кардіостимулятори, медапарати).

Перші дві з них пов"язані з соціальною сферою, а третя з відповідністю технічних приладів.

3. Безпека в надзвичайних ситуаціях

3.1 Протипожежні заходи на робочому місці

Пожежна безпека - це стан об'єкта, за якого виключається можливість пожежі. Уразі виникнення пожежі вживаються необхідні заходи щодо усунення

негативного впливу небезпечних факторів пожежі на людей, споруди і матеріальні цінності.

До організаційних заходів належить:

- розробка правил, інструкцій, інструктажів з протипожежної безпеки;

- організація інструктування і навчання працівників;

- щоденна перевірка протипожежного стану приміщень після закінчення роботи;

- розробка і затвердження плану евакуації й порядку оповіщення людей на випадок виникнення пожежі;

- дотримання належного протипожежного нагляду за об'єктами;

- організація перевірки належного стану пожежної техніки та інвентарю.

До технічних заходів належить:

- дотримання пожежних норм, вимог та правил при влаштуванні будівель, споруд, складів:

- підтримання у справному стані систем опалення, вентиляції, електрообладнання;

- улаштування автоматичної пожежної сигналізації, систем автоматичного гасіння пожеж та пожежного водопостачання;

- правильна організація праці на робочих місцях з використанням пожежонебезпечних інструментів, приладів, технологічних установок.

Безпека людей при пожежі, а також скорочення можливого збитку від них досягається забезпеченням пожежної безпеки даного об'єкту.

Установки автоматичного пожежогасіння, залежно від вогнегасного складу, можуть бути: водяними; порошковими; пінними; газовими; хладоновими.

Для гасіння пожеж на підприємствах застосовують стаціонарні водяні установки автоматичного пожежогасіння. Ця установка складається з мережі водопроводів, запасних резервуарів, насосної станції, водозабірних споруд. На трасах трубопроводів як зовнішньої, так і внутрішньої мережі змонтовано пожежні крани, до яких приєднують рукави з брандспойтами. У приміщеннях, де зберігаються горючі матеріали, споруджують спринклерні або дренчерні установки. Це системи трубопроводів, що розташовані під стелею приміщення і обладнані зрошувальною системою. Пожежна сигналізація використовується для виявлення і подачі сигналу про пожежу та виклику пожежних команд.

3.2 Організація евакуації працівників замку у Жовкві

Евакуацією називають вивезення або виведення з міста в заміську зону решти населення, тобто працівників та службовців об'єктів, що припиняють роботу під час війни або переносять її в заміську зону, та незайнятого у сфері виробництва та обслуговування населення. Евакуйоване населення мешкає в заміській зоні до особливого розпорядження.

Розосередження та евакуацію проводять у період загрози нападу ворога, безпосередньої загрози НС такими способами:

- вивезення населення транспортом;

- виведення пішки;

- комбінованим, за якого виведення з міста пішки поєднують із вивезенням деяких категорій населення. Транспортом вивозять працівників об'єктів, що функціонують, формування ЦЗ, інвалідів, хворих, жінок з дітьми до 10 років.

Під керівництвом евакуаційних (евакоприймальних) комісій районів розгортають ЗЕП, ПЕП, ППЕ і приводять їх у готовність. Керівники органів транспорту приводять у готовність станції, пункти та пристані посадки й висадки людей, транспортні засоби, формують потяги та автоколони (по 20-30 автомобілів) та організовують вивезення населення відповідно до графіка руху потягів, автоколон.

Отримавши розпорядження про евакуацію, громадяни мають зібрати потрібні речі: засоби індивідуального захисту, продукти харчування на 2-3 дні, запас питної води, аптечку, гроші, документи (паспорт, диплом, військовий квиток, трудову книжку, пенсійне посвідчення, свідоцтво про шлюб та народження дітей), підготувати до евакуації дітей дошкільного віку. У квартирі треба зняти гардини та завіси з вікон, сховати в темні місця легкозаймисті речі. Перед виходом на ЗЕП вимкнути газ, електричні пристрої, зачинити всі кватирки, двері. У зазначений час прибути на ЗЕП, надалі чітко виконувати вказівки евакуаційних органів, дотримуватися дисципліни.

Прибулі міським транспортом на ЗЕП населення реєструють, розподіляють на потяги (автоколони, судна), у піші колони. Після прибуття на станцію (пункт) висадки населення реєструють на ПЕП та розселяють за вказівкою адміністрації цього пункту. Самовільно залишати місце розселення не дозволяється. Місцеві органи влади, керівники підприємств вживають заходів щодо працевлаштування міського населення та життєзабезпечення евакуйованих.

Проведення заходів з евакуації вимагає всебічного забезпечення, яке включає: протирадіаційний та протихімічний захист, медичне, матеріальне, технічне, транспортне забезпечення та охорону громадського порядку, що організовують служби ЦЗ під керівництвом начальника ЦЗ об'єкта.

Для протирадіаційного та протихімічного захисту передбачено:

- укриття в захисних спорудах поблизу ЗЕП, ПЕП, ППЕ, станцій (пунктів) посадки та висадки та вздовж маршруту евакуації пішки;

- забезпечення засобами індивідуального захисту;

- проведення радіаційної, хімічної та бактеріологічної розвідки;

- своєчасне доведення сигналів керування та оповіщення;

- організацію дозиметричного, хімічного та бактеріологічного контролю, санітарного оброблення та знезараження.

Медичне забезпечення евакуаційних заходів організовують на всіх етапах розосередження та евакуації населення. На ЗЕП, ПЕП, ППЕ створюють медичі пункти у складі двох-трьох медичних працівників, однієї-двох ланок санітарних дружин, а в необхідних випадках - лікаря. Вони зобов'язані надавати невідкладну медичну допомогу хворим, виявляти та ізолювати інфекційних хворих із подальшою евакуацією їх у медичні заклади.

Матеріальне забезпечення - це забезпечення транспортних та інших машин, які використовують для евакуаційних перевезень, пальним, мастилами та іншими матеріалами, а населення - харчами та предметами першої необхідності. У заміській зоні постачання організовують через місцеві органи торгівлі та громадського харчування.

Технічне забезпечення - це організація технічного обслуговування, поточного ремонту транспортних засобів та іншої техніки, постачання запчастин та ремонтних матеріалів. До виконання цих заходів залучають формування технічної служби (рухомі ремонтно-відновлювальні, евакуаційні групи) ремонтні підприємства, станції технічного обслуговування.

Транспортне забезпечення - це планування, організація та виконання евакуаційних перевезень.

Отже, для підтримки громадського порядку на об'єктах, ЗЕП, ПЕП, ППЕ, станціях (пристанях, пунктах) посадки та висадки, у місцях розселення в заміській зоні встановлюють пости охорони громадського порядку, організовують патрулі. До виконання цих заходів залучають формування охорони громадського порядку (команди та групи), що створюються за рахунок відомчої воєнізованої та сторожової охорони і добровільних дружин.

Размещено на Allbest.ru