Розвиток методів оцінки безпеки електроустаткування ділянок вугільних шахт
Удосконалення методів розрахунку і прогнозування електробезпеки устаткування. Розробка норм надійності на захисне вимикання і заземлення, при яких забезпечується рівень електробезпеки на ділянках вугільних шахт. Апробація та ефективність заходів.
| Рубрика | Безопасность жизнедеятельности и охрана труда |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.06.2014 |
| Размер файла | 57,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Розвиток методів оцінки безпеки електроустаткування ділянок вугільних шахт
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Забезпечення електробезпеки промислових об'єктів, у тому числі і вугільних шахт, відповідно до законодавства України про охорону праці, є невід'ємною частиною державної діяльності для зниження травматизму. Випадки ураження електричним струмом на підприємствах складають близько 11% всіх травм. Аналіз статистичних даних МакНДІ за період із 1991 по 1998 рр. показав, що на вугільних шахтах України число ураження електричним струмом в установках напругою до 1000В складає більше ніж 73%, причому значна питома вага припадає на кабельні мережі (25,5%), пускову і комутаційну апаратуру (18,4%), а також на мережі контактної електровозної відкатки (більше 18%). Тому завдання, пов'язане з прогнозуванням і оцінкою ймовірності ураження людини електричним струмом від різних видів електроустаткування й обґрунтування норм надійності на систему захисного вимикання і захисного заземлення, при яких забезпечується нормований рівень електробезпеки, є дуже актуальним і його вирішення служить соціально - економічним інтересам України.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Ця робота виконана за одним із основних наукових напрямків ДонНТУ в рамках розробок, виконуваних за державною тематикою 0101U001194 «Розвиток основ теорії процесу ураження людини електричним струмом при експлуатації електрообладнання».
Мета роботи. Удосконалення методів розрахунку і прогнозування електробезпеки устаткування, розробка норм надійності на захисне вимикання і заземлення, при яких забезпечується нормований рівень електробезпеки на ділянках вугільних шахт.
Ідея роботи полягає у виявленні і використанні закономірностей поводження електроустаткування, засобів захисту і людини протягом часу й обґрунтування норм надійності засобів захисту, при яких ймовірність ураження людини електричним струмом буде відповідати нормованому рівню.
Для досягнення поставленої мети визначені наступні завдання дослідження:
провести статистичний аналіз інтервалів часу між суміжними випадками ураження людей електричним струмом від різних видів електроустаткування, встановленого в підземних виробках вугільних шахт і визначити ступінь ризику ураження людини електричним струмом від кожного виду;
розробити нову математичну модель, що дозволить прогнозувати ймовірність ураження людини електричним струмом при експлуатації електроустаткування, яка відрізняється від відомих тим, що крім частоти появи подій, враховується і їх тривалість;
розробити структурну схему заміщення можливих випадків ураження людини електричним струмом від різних видів електроустаткування;
встановити залежність інтенсивності ураження людини електричним струмом від частоти появи замикань на заземлюючу мережу і тривалість їх існування, надійності засобів захисту і термінів їх профілактики;
розробити інженерну методику, що дозволить прогнозувати й оцінювати рівень електробезки на ділянках вугільних шахт при експлуатації електроустаткування і розробляти організаційні і технічні заходи для забезпечення нормованого рівня електробезпеки.
Об'єкт дослідження - система електропостачання і засоби захисту (апарат захисту від витоків струму, захисне заземлення) ділянки вугільної шахти.
Предмет дослідження - фактори (однофазні замикання фази на заземлюючу мережу, надійність засобів захисту: апарат захисту від витоків струму, захисне заземлення, максимальний струмовий захист і терміни їх профілактики), що впливають на процес ураження людини електричним струмом.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використовувались аналітичні методи і методи, засновані на експериментальних дослідженнях, що базуються на основних поняттях теорії ймовірностей і надійності.
Основні наукові положення і результати, що виносяться на захист, і їхня новизна:
1. Розроблена нова математична модель, на підставі теорії однорідних Марковських процесів, яка відрізняється від відомих, котрі базуються на використанні логіко-ймовірних методів тим, що крім ймовірності відмовлень елемента системи враховується ймовірність перебування елемента у стані відмовлення, це дозволяє більш точно прогнозувати рівень електробезпеки устаткування, що експлуатується на ділянках вугільних шахт і визначати середній час до ураження людини електричним струмом, дисперсію цього часу, ймовірність перебування системи в кожному із можливих станів і ймовірність ураження людини електричним струмом протягом часу.
2. Розроблена нова структурна схема заміщення «дерево» формування можливих випадків ураження людини електричним струмом і схеми мінімальних електронебезпечних сполучень.
3. Вперше встановлена залежність частоти ураження людини електричним струмом від частоти і тривалості появи однофазного замикання (ОЗ) на заземлюючу мережу у різних точках і фазах мережі, надійності максимального струмового захисту, захисного вимикання і термінів їх профілактики, а також частоти і тривалості дотику людини до корпуса електроустаткування, що знаходиться між двома точкам ОЗ.
4. Вперше встановлена залежність частоти ураження людини електричним струмом від частоти і тривалості подання напруги на електроустаткування, яке ремонтується, надійності захисного вимикання, частоти і тривалості дотику людини до струмоведучих частин устаткування.
Обґрунтування і вірогідність наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджується коректним застосуванням основних теоретичних методів і методів, що базуються на експериментальних дослідженнях: теорії однорідних Марковських процесів; теорії матриць; теорії ймовірностей; моделювання явищ на ЕОМ; відповідністю обсягу даних спостережень РД 50-690-89 і ДСТУ 2864-94; гіпотезами про види розподілу досліджуваних випадкових величин, підтверджуваних з довірчою ймовірністю не нижчою ніж 0,95 і граничною відносною помилкою не вищою ніж 0,2; задовільною збіжністю результатів оцінки електробезпеки з даними галузевої статистики, позитивними результатами впровадження розробленої методики розрахунку і рекомендацій.
Наукове значення роботи полягає в розробці більш удосконаленої математичної моделі (для оцінки електробезпеки), що дозволяє прогнозувати ймовірність ураження людини електричним струмом від різних небезпечних факторів, які виникають при експлуатації гірничого електроустаткування. Вперше запропонована й обґрунтована нова структурна схема можливого формування процесу ураження людини електричним струмом. Ця схема дозволяє уявити реальну ділянку вугільної шахти у вигляді мінімальних електронебезпечних сполучень, що показують, як із окремих незалежних небезпечних станів елементів системи (небезпек) формується завершальна подія - ураження людини електричним струмом. Вперше запропоновані залежності частоти ураження людини електрострумом від частоти появи небезпечних факторів і тривалості їх існування, надійності захисного вимикання і захисного заземлення, а також термінів їх профілактики.
Практичне значення роботи полягає в удосконаленні методики розрахунку, що дозволяє оцінювати ймовірність ураження людини електричним струмом при експлуатації електроустаткування і засобів захисту. В обґрунтуванні норм надійності на захисне вимикання і захисне заземлення, при яких можна забезпечити нормований рівень електробезпеки.
Реалізація висновків і рекомендацій роботи. Запропоновані в роботі математичні моделі і формули прийняті МакНДІ для подальших досліджень факторів, що впливають на електробезпеку при експлуатації електроустаткування на ділянках вугільних шахт. Основні наукові результати роботи використані: у державній тематиці ДонНТУ 0101U001194 «Розвиток основ теорії процесу ураження людини електричним струмом при експлуатації електрообладнання», у нормативному документі «Методика оцінки рівнів безпеки систем електропостачання газових промислів, технологічних установок, електроустаткування і засобів захисту при їх експлуатації», розробленому трьома організаціями: ДонНТУ, Російським ВАТ «Газпром», російським державним університетом нафти і газу ім. І.М. Губкіна (2000 р.), а також у розробленій двома організаціями (МакНДІ і ДонНТУ) методиці: «Методика оцінки електробезпеки електроустаткування на ділянках вугільних шахт» (2002 р.). Використання запропонованої в роботі методики на шахтах «Жовтневий рудник», «Глибока», ім. Челюскінців державної холдингової компанії «ДонВугілля» дозволило науково обґрунтувати надійність захисного вимикання і захисного заземлення, при яких забезпечується нормований рівень електробезпеки.
Особистий внесок автора полягає в розробці математичної моделі, що дозволяє прогнозувати ймовірність ураження людини електричним струмом від різних видів небезпек; у розробці нової структурної схеми (дерева відмов) можливого формування процесу ураження людини електрострумом; у встановленні залежності частоти ураження людини електричним струмом від частоти появи небезпечних факторів, тривалості їх існування, надійності захисного вимикання і захисного заземлення і термінів їх профілактики.
Апробація роботи. Результати дисертаційної роботи доповідалися на міжнародній науково-технічній конференції «Керування режимами роботи об'єктів електричних систем - 2000» (Донецьк, 2000 р.), на XI міжнародній науковій школі ім. академіка С.А. Христіановича (Сімферополь, 2001 р.), на науково-практичній конференції «Донбас - 2020: Наука і техніка - виробництву» (Донецьк, 2002 р.), на II міжнародній науково-технічній конференції «Керування режимами роботи об'єктів електричних систем - 2002» (Донецьк, 2002 р.), на розширеному засіданні кафедр «Електропостачання промислових підприємств і міст» і «Охорона праці й аерологія» ДонНТУ (03.10.2002 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових статей у спеціальних наукових виданнях, затверджених ВАК України (2 одноосібно, 5 статей у збірниках наукових праць, 1 - в журналі).
Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, чотирьох розділів і висновків. Вона містить 145 сторінок машинописного тексту, включаючи 32 рисунка, 11 таблиць, список використаної літератури із 75 джерел і додатків на 21 сторінці.
Основний зміст роботи
електробезпека вугільний шахта заземлення
У вступі розглянута актуальність проблеми, визначена мета роботи, ідея, викладені основні наукові положення і результати, що виносяться на захист, і їх новизна.
Перший розділ роботи присвячений оцінці існуючих методів, що дозволяють оцінити рівень електробезпеки електроустаткування, що експлуатується на ділянках вугільних шахт. У МакНДІ вперше були побудовані і запропоновані структурні логічні схеми небезпечних ситуацій, що пояснюють причини, які приводять до ураження людини електричним струмом.
Використання логіко-ймовірних методів для оцінки електробезпеки електроустаткування дозволяє якісно визначити рівень електробезпеки, тому що в даних математичних моделях враховується тільки ймовірність появи події, але не враховується тривалість існування самої події.
Застосування теорії імпульсних потоків для опису процесу ураження людини електричним струмом, що враховує середній час перебування елементів у небезпечному стані, дає невірний результат, якщо в системі наявний хоча б один не відновлюваний (не обслуговуваний в процесі експлуатації) елемент.
Математичні моделі, в яких використовуються умовні ймовірності, не дають можливості застосовувати їх на практиці, тому що одержати вихідні дані для розрахунків не є можливим.
Застосування Марковських процесів для моделювання процесу ураження людини електричним струмом дозволить описати всі можливі випадки ураження людей електричним струмом при експлуатації електроустаткування й одержати відсутні для аналізу систем характеристики.
Другий розділ роботи присвячений аналізу причин, що приводять до ураження людини електричним струмом при експлуатації електроустаткування. Відповідно до статистики МакНДІ за період із 1991 по 1998 рр. на вугільних шахтах України в підземних виробках відбулося 98 випадків уражень людей електрострумом. Електротравматизм спостерігається в основному (73,5%) в установках напругою до 1кВ. Значна питома вага електротравм припадає на кабельні мережі (25,5%), пускову і комутаційну апаратуру (18,4%), а також на мережі контактної електровозної відкатки. У середньому на шахтах України через кожні 3,5 місяця відбувається випадкове ураження людини електричним струмом у дільничних мережах напругою понад 1кВ і через кожні 4 місяці - у дільничних мережах напругою до 1кВ. При експлуатації комутаційних апаратів напругою до 1кВ - через кожні 4,8 місяця, а від дотику до контактного проводу - у середньому через кожні 5,3 місяця.
Аналіз варіаційних рядів показав, що інтервали часу між суміжними ураженнями людей електричним струмом не суперечать гіпотезі про експонентний закон розподілу інтервалів часу. Отримано довірчі інтервали часу з довірчою ймовірністю 0,95.
У розділі запропоновані для використання норми (табл. 1) на ступінь ризику ураження людини електричним струмом для основних видів електроустаткування, що експлуатується на ділянках вугільних шахт України. Забезпечення запропонованих норм в умовах експлуатації за рахунок завдання і забезпечення норм надійності на захисне вимикання і захисне заземлення дозволить звести ймовірність ураження людини електричним струмом до малоймовірної величини.
Третій розділ присвячений розробці математичної моделі, що дозволяє прогнозувати ймовірність ураження людини електричним струмом при експлуатації електроустаткування на ділянках вугільних шахт.
Ураження людини електрострумом - це складна подія, яку можна уявити як випадковий процес збігу в просторі і часі кінцевого числа незалежних випадкових подій, що мають різну частоту їх появи і тривалість існування.
Аналіз статистичних даних про випадки ураження людей електричним струмом за 8 років показав, що максимальне число подій, які беруть участь у формуванні процесу ураження людини електрострумом, дорівнює п'яти. Ураження людини електрострумом при замиканнях на землю в різних фазах і точках мережі з ізольованою нейтраллю відбудеться при збігу наступних небезпечних подій: відбулося відмовлення в системі захисного вимикання (апарат захисту від витоків струму на землю); відбулося замикання фази на землю в одній із точок розподільної мережі; відбулося однофазне замикання в електроустаткуванні (або кабельної мережі) іншої фази і точці мережі; відмовив у спрацьовуванні максимальний струмовий захист (МСЗ); відбулося випадкове торкання людини до корпуса електроустаткування, що знаходиться між точками замикання фаз на землю.
Інтервали часу між появами розглядаємих випадкових подій і тривалість їх існування представимо у вигляді Марковського випадкового процесу з двома станами: 0 - безпечний і 1 - небезпечний. Позначимо через і параметри розглядаємих процесів. Величина характеризує інтенсивність чи швидкість, з якою безпечні проміжки часу змінюються на небезпечні, а - частоту чи швидкість зміни небезпечних проміжків часу на безпечні.
Ураження людини електричним струмом настає в момент зустрічі процесів у стані 1.
Завдання полягає в тому, щоб через статистичні характеристики випадкових функцій визначити середній час до першого ураження людини електричним струмом , якщо в початковий момент часу всі елементи системи знаходилися в безпечному стані, дисперсію цього часу і ймовірність ураження людини електричним струмом за час .
Для рішення поставленої задачі виразимо значення , , через параметри процесів . Для цього сукупність цих процесів розглянемо як однорідний Марковський процес з 25 = 32 дискретними станами і безупинним часом.
Четвертий розділ присвячений розробці методики оцінки електробезпеки гірничого електроустаткування, що експлуатується на ділянках вугільних шахт.
Позначимо символом види електроустаткування, символом - види засобів захистів, символом - види середовища. Індекс - номер елемента, у якому відбулося замикання на землю, відноситься до всіх груп елементів. Індекс при групі елементів означає номер групи електроустаткування (табл. 1). Індекс при групі елементів - це номер засобів захисту: 1 - апарати захисту від витоків струму на землю; 2 - захисне заземлення; 3 - індивідуальні засоби захисту. Індекс при групі елементів - номер виду середовища: 1 - особи без індивідуальних засобів захисту; 2 - особи з індивідуальними засобами захисту. Індекс у всіх трьох групах елементів при означає номер небезпечного фактора (небезпеки), дія якого переводить елемент із безпечного стану в небезпечний: 1 - замикання фази на землю; 2 - оголені жили кабелю; 3 - відмовлення загального заземлення; 4 - відмовлення місцевого заземлення; 5 - відмовлення в спрацьовуванні загальномережнього захисту від витоків струму на землю для мереж напругою 3- 6 кВ (АЗО-6); 6 - відмовлення в спрацьовуванні апарата від витоків струму на землю для мереж напругою до 1 кВ (реле витоку); 7 - відмовлення в спрацьовуванні максимального струмового захисту (МСЗ); 8 - відмовлення індивідуальних засобів захисту; 9 - дотик людини до металевої оболонки; 10 - дотик людини до струмоведучих частин (оголених жил кабелю); 11 - випадкова подача напруги (при ремонтах).
Використовуючи прийняті в роботі допущення, коди і події, будуємо «дерево» формування процесу ураження людини електричним струмом для різних видів доторкань. На рис. 1 наведене «дерево» формування процесу ураження людини електричним струмом, а на рис. 2 - схема мінімального електронебезпечного сполучення.
Ймовірність ураження людини електричним струмом протягом часу , за умови, що визначається наступним способом
де - інтенсивність ураження людини електричним струмом.
У роботі показано, що при випадковому дотику людини до корпуса електроустаткування, який знаходиться під напругою при однофазних замиканнях у різних фазах і точках мережі, неврахування часу перебування захисного вимикання і МСЗ у відмовному не виявленому стані, а також тривалості існування замикання фази на заземлюючу мережу і тривалості торкання людини корпуса електроустаткування занижує результат розрахунків у разів.
Якщо пристрій захисного вимикання у процесі експлуатації не обслуговується, тоді рівень електробезпеки погіршиться в 140 разів.
На рис. 3 показана зміна інтенсивності ураження людини електричним струмом залежно від частоти виникнення однофазних замикань у кабельній мережі і однофазних замиканнях на корпус електроустаткування .
Для випадкового дотику людини до струмоведучих частин електроустаткування при його ремонті у роботі визначений середній час, протягом якого захисне вимикання повинне працювати безвідмовно, при щозмінній перевірці його , щоб ризик ураження людини електричним струмом був мінімальним . Ця величина повинна складати не менше 981г.
З наведеного аналізу видно, що якщо засоби захисту не загрубляти (відключати), тоді нормований рівень електробезпеки (табл. 1) на ділянках вугільних шахт України можна забезпечити за рахунок якісного контролю працездатності засобів захисту відповідно до нормативних документів.
Таким чином, завдання підвищення електробезпеки на ділянках вугільних шахт повинне вирішуватися комплексом заходів, тобто поліпшенням характеристик усіх ланок захисту.
Висновки
У дисертаційній роботі поставлене і вирішене актуальне для вугільної промисловості України наукове завдання, що полягає в розробці математичної моделі й аналітико-експериментальних залежностей, які дозволяють прогнозувати рівень електробезпеки устаткування, що експлуатується на ділянках вугільних шахт.
Основні результати виконаної роботи полягають у наступному:
1. Зроблений аналіз можливості застосування логіко-ймовірних методів для оцінки електробезпеки електроустаткування показав, що їх застосування значно завищує результати розрахунків інтенсивності ураження людини електрострумом, тому що вони не враховують час перебування елемента мережі у невиявленому стані відмовлення, а також терміни їх профілактики.
2. Аналіз статистичних даних про випадки ураження людини електричним струмом на вугільних шахтах України за період з 1991 по 1998 рр. показав, що в галузі в середньому через кожні 3,5 місяця відбуваються випадкові ураження людини електричним струмом у дільничних мережах напругою понад 1кВ і через кожні 4 місяці - у дільничних мережах напругою до 1кВ. Ураження людини від дотику до контактного проводу відбувається в середньому через кожні 5,3 місяця, а при експлуатації комутаційних апаратів напругою до 1 кВ - через 4,8 місяця.
3. Аналіз варіаційних рядів, отриманих по статистичним даним МакНДІ за період з 1991 по 1998 рр. показав, що інтервали часу між ураженнями людини електричним струмом не суперечать гіпотезі про експонентний закон розподілу ймовірностей.
4. Розроблені і запропоновані норми на частоту появи випадків ураження людини електричним струмом (ступінь ризику) при експлуатації електроустаткування, отримані довірчі інтервали з довірчою ймовірністю 0,95. Довірчі інтервали показують, що якщо не вводити нових кардинальних рішень для запобігання електротравм, то щорічно частота ураження людини електричним струмом у 95% випадків буде попадати в розраховані довірчі інтервали для 9 видів електроустаткування і лише в 5% - ні.
5. Вперше запропоновані для використання норми на ступінь ризику ураження людини електричним струмом для основних видів електроустаткування, що експлуатується на ділянках вугільних шахт України.
6. На основі Марковських випадкових процесів запропонована нова математична модель, що дозволяє виявити і пояснити причину ураження людини електричним струмом при експлуатації гірничого електроустаткування. Одержані нові залежності ймовірності ураження людини електричним струмом від частоти появи однофазних замикань на землю, порушення ізоляції кабелю, подачі напруги на електроустаткування і кабель, дотику людини до оболонок чи струмоведучих частин устаткування і тривалості існування небезпечних подій, надійності захисного вимикання, захисного заземлення і термінів їх профілактики.
7. Одержані нові логічні «дерева», що пояснюють причини ураження людини електричним струмом при експлуатації електроустаткування і схеми мінімальних електронебезпечних сполучень.
8. Розроблена методика оцінки електробезпеки гірничого електроустаткування, що експлуатується на ділянках вугільних шахт, яка дозволяє прогнозувати рівень електробезпеки, задавати норми надійності на захисне вимикання і захисне заземлення, при яких забезпечується нормований рівень електробезпеки.
9. Для високовольтного електроустаткування показано, що якщо не враховувати наявність у мережі А30-6, то інтенсивність ураження людини електричним струмом збільшується в середньому в 735,5 разів.
10. Якщо середній інтервал часу між відмовленнями захисного вимикання буде складати , а терміни його профілактики г, тоді інтенсивність ураження людини електричним струмом при випадковому дотику до струмоведучих частин електроустаткування складе при цьому середній інтервал часу між випадковими дотиками повинен бути г, а середній інтервал часу між випадковими подачами напруги на устаткування - г.
11. При однофазному замиканні на корпус і випадковому дотику людини до нього інтенсивність ураження його електрострумом буде дорівнювати при цьому середній інтервал часу між появами однофазних замикань повинен складати г, середні інтервали часу між відмовленнями загального і місцевого заземлення - г і г відповідно, середній інтервал часу між відмовленнями захисного вимикання - г, а середній інтервал часу між випадковими дотиками людини до корпуса - г.
12. Для однофазних замикань у різних фазах і точках мережі і при випадковому торканні людини корпуса електроустаткування, що знаходиться між двома точками однофазного замикання на заземлюючий контур, інтенсивність ураження людини електрострумом складе при цьому середні інтервали часу між появами однофазних замикань в електроустаткуванні і кабельній мережі повинні бути г і г - відповідно, середні інтервали часу між відмовленнями захисного вимикання і МТЗ г і г - відповідно, а середній інтервал часу між випадковими дотиками до корпуса електроустаткування - г. У тому випадку, коли захисне вимикання в процесі експлуатації не обслуговується () інтенсивність ураження людини електрострумом збільшиться в 140 разів.
13. Якщо середній інтервал часу між відмовленнями захисного вимикання буде г, середній інтервал часу між випадковими подачами напруги на кабель - г, середній інтервал часу між порушеннями ізоляції кабелю - г, а середній інтервал часу між випадковими дотиками людини до оголених жил кабелю - г, тоді інтенсивність ураження людини електрострумом складе
14. Аналіз статистичних даних МакНДІ показав, що не був зафіксований жодний випадок ураження людини електричним струмом при справному стані захисного вимикання.
Основні публікації за темою дисертації
1. Журавель Е.А. Анализ электробезопасности и степени риска поражения человека электрическим током на угольных шахтах Украины // Збірник наукових праць ДонНТУ. Серія: «Електротехніка і енергетика», випуск 28: Донецьк: ДонНТУ. - 2001. - С. 192 - 194.
2. Журавель Е.А. О возможности поражения человека электрическим током при эксплуатации электрооборудования на участках угольных шахт // Геотехнологии на рубеже ХХI века./ Под общ. ред. С.С. Гребенкина, Ю.В. Бондаренко - Донецк: ДУНПГО. - 2001. - Т.1. - С. 148 - 153.
3. Ковалев А.П., Журавель Е.А., Шевченко О.А. Об оценке степени риска поражения человека электрическим током при эксплуатации электрооборудования на участках угольных шахт // Збірник наукових праць ДонДТУ. Серія: «Електротехніка і енергетика», випуск 17: Донецьк: ДонДТУ. - 2000. - С. 165 - 169.
4. Ковалев А.П., Журавель Е.А., Шевченко О.А. О степени риска поражения человека электрическим током при эксплуатации электрооборудования // Збірник наукових праць Донецького державного технічного університету. Серія: «Електротехніка і енергетика», випуск 21: Донецьк: ДонДТУ. - 2000. - С. 123 - 126.
5. Ковалев А.П., Муха В.П., Шевченко О.А., Журавель Е.А. О пожарной безопасности кабельных сетей 10 - 0,4 кВ промышленных и бытовых объектов при их эксплуатации // Збірник наукових праць ДонДТУ. Серія: «Електротехніка і енергетика», випуск 17: Донецьк: ДонДТУ. - 2000. - С. 176 - 177.
6. А.П. Ковалев, О.А. Шевченко, Е.А. Журавель, М.А. Нагорный. Выбор надежности коммутационного аппарата, обеспечивающего пожарную безопасность шахтной сети электроснабжения // Взрывозащищенное электрооборудование: Сб. науч. тр. УкрНИИВЭ / Под общей редакцией доктора технических наук, профессора И.Г. Ширнина. - Донецк: ООО «Юго - Восток, Лтд». - 2002. - С. 161 - 164.
7. А.П. Ковалев, Е.А. Журавель, Ю.В. Товстик. О нормировании риска поражения человека электрическим током при эксплуатации установок // Уголь Украины. - 2002. - №2 - 3. С. 60 - 61.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Розрахунок виносного захисного заземлення кабінету, який живиться від однофазної мережі напругою 220 В. Види заземлюючих пристроїв, способи розміщення електродів групового заземлювача. Визначення питомого опору з врахуванням кліматичного коефіцієнту.
методичка [917,8 K], добавлен 12.06.2011Состояние, тенденции и причины повышенной опасности шахт. Взрывы метана и угольной пыли, недостатки их локализации с использованием водяных и сланцевых заслонов. Применение автоматических средств гашения вспышек. Меры по снижению взрывоопасности шахт.
реферат [54,5 K], добавлен 27.09.2011Требования газового режима к шахтам, классификация шахт на категории по газу. Установление относительной газообильности калийных и других рудников, скопления метана: местные и опасные. Нормы содержания парообразных углеводородов, опасных для шахт.
контрольная работа [1,4 M], добавлен 17.05.2009Оцінка умов праці на робочих місцях по фактору штучного освітлення. Розрахунок вентиляції та аерації виробничого приміщення. Оцінка умов праці і розрахунок природного освітлення у механічному цеху. Забезпечення електробезпеки в токарно-механічному цеху.
курсовая работа [162,8 K], добавлен 06.09.2012Методика визначення припустимої концентрації шкідливих речовин у робочій зоні при відсутності вентиляції. Розрахунок фактичної освітленості приміщення. Сутність, призначення, особливості встановлення, розміщення і використання заземлення електроустановок.
контрольная работа [56,1 K], добавлен 08.01.2010Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих факторів. Розслідування та облік нещасних випадків. Основні поняття фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії. Мікроклімат виробничих приміщень, його параметри. Засоби забезпечення електробезпеки.
учебное пособие [158,5 K], добавлен 22.12.2010Методика розрахунку матеріальних затрат, пов’язаних з нещасним випадком, травмою на виробництві або профзахворюваннями. Особливості розрахунку економічної ефективності заходів для запобігання нещасних випадків. Шляхи підвищення ефективності охорони праці.
методичка [24,9 K], добавлен 29.04.2010Природні (існуючі в природі), штучні (синтезовані за допомогою ядерних реакцій) джерела іонізуючих випромінювань, їх вплив на людину. Дія радіації на людину. Види інструктажів з охорони праці. Захисні засоби електробезпеки. Заходи щодо попередження пожеж.
контрольная работа [134,4 K], добавлен 16.05.2013Поняття, сутність та задачі охорони праці. Аналіз умов роботи на підприємстві. Ознайомлення із заходами по забезпеченню безпеки праці та виробничої санітарії. Розрахунок освітлення, конденсування та заземлення. Основні правила протипожежної безпеки.
практическая работа [42,7 K], добавлен 22.04.2014Визначення сутності безпеки життєдіяльності - комплексу заходів, які направлені на забезпечення безпеки людини в середовищі. Аналіз умов праці та техніки безпеки. Виробнича санітарія. Розрахунок віброізоляції із застосуванням пневмогумових амортизаторів.
реферат [81,8 K], добавлен 07.11.2010
