Забезпечення техногенної безпеки на підприємствах як складової частини цивільного захисту

Основні правила забезпечення техногенної безпеки у сфері цивільного захисту від наслідків надзвичайної ситуації та оперативного проведення рятувальних і інших невідкладних робіт на підприємствах. Державний нагляд і контроль у сфері техногенної безпеки.

Рубрика Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 12.06.2014
Размер файла 33,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА"

кафедра РПС

Реферат

на тему:

"Забезпечення техногенної безпеки на підприємствах як складової частини цивільного захисту"

Київ КНЕУ - 2013

Зміст

  • Вступ
  • 1. Техногенна безпека
  • 2. Організація цивільного захисту на підприємстві
  • 3. Державний нагляд і контроль у сфері техногенної безпеки
  • Висновки
  • Список використаних джерел

Вступ

Наявність в Україні розвинутої промисловості, надвисока її концентрація в окремих регіонах, великі промислові комплекси, більшість з яких потенційно небезпечні, концентрація на них агрегатів та установок великої та надвеликої потужності, розвинута мережа транспортних комунікацій, зокрема нафто-, газо- та продуктопроводів, велика кількість енергетичних об'єктів, використання у виробництві у значних кількостях потенційно небезпечних речовин - усе це збільшує вірогідність виникнення техногенних надзвичайних ситуацій, які містять загрозу для людини, економіки і природного середовища.

Правила техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях визначають загальні вимоги до організації техногенної безпеки як складової частини цивільного захисту на підприємствах, в установах, організаціях та на небезпечних територіях і є обов'язковими для виконання керівниками органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, керівниками та посадовими особами підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, фізичними особами.

Цивільний захист на підприємстві, в установі, організації організується з метою своєчасної підготовки об'єкта до захисту від наслідків НС та оперативного проведення рятувальних і інших невідкладних робіт.

Згідно зі ст. 8 закону України "Про цивільну оборону України" "Керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків НС та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з цивільної оборони і несе пов'язані з цим матеріальні та фінансові витрати в порядку та обсягах, передбачених законодавством".

На об'єктах підвищеної небезпеки (радіаційно-, хімічно-, вибухонебезпечних) створюються локальні системи виявлення загрози виникнення НС і оповіщення працівників цих об'єктів та місцевого населення, що проживає в зоні можливого ураження (згідно з законом України "Про цивільну оборону України" власники таких об'єктів відповідають за захист населення, що проживає в зонах можливого ураження від наслідків аварій на цих об'єктах). Відповідно до затвердженої Державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки, вищеназвані локальні системи мають бути створені до 2013 року на всіх об'єктах підвищеної небезпеки.

1. Техногенна безпека

Техногенна безпека як сукупність дій по забезпеченню проектування, будівництва і експлуатації складних технічних пристроїв з дотриманням необхідних вимог безаварійної їх роботи і виконання екологічних умов стає все більш значущою у нашому житті. У всьому світі спостерігається феномен зростання числа нещасних випадків, аварій і катастроф, що пояснюється трьома причинами:

Ш з розвитком техніки небезпека росте швидше, ніж людська здатність протистояти їй;

Ш зростає ціна помилки;

Ш люди схильні звикати не тільки до небезпеки, а й до порушення правил.

Незважаючи на помітне просування в аналізі технологічного ризику і в створенні теорії безпеки технологічних систем і комплексів, нездатність фахівців останнім часом передбачати і запобігати аваріям і катастрофам з регіональними, національними і глобальними наслідками примушує нас засумніватися в спроможності прийнятої в світі філософії забезпечення безпеки. Тривогу громадськості починають розділяти відомі вчені.

Прогнозування, попередження і ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій є актуальною проблемою для будь-якої адміністративно-територіальної освіти. У кожному великому або малому районі нарівні з житловою забудовою розташовані різні промислові підприємства, які виробляють, використовують або зберігають шкідливі й небезпечні речовини. У разі аварії на виробництві виявляється дія, як правило, цілого комплексу чинників, оскільки кожний з них ініціює виникнення безлічі інших, нових і небезпечних ситуацій.

Для збереження техногенної безпеки фахівцям пропонуються такі заходи:

техногенна безпека цивільний захист

Ш виявлення всіх чинників ризику техногенного характеру, включаючи виявлення небезпеки продукції, що випускається, технологічних процесів, операцій, виробничих об'єктів і об'єктів життєзабезпечення населення на даній території;

Ш встановлення міри небезпеки об'єктів на основі комплексних методів оцінки з обліком пожежної та вибухової безпеки, електробезпеки, надійності ємностей і судин, що знаходяться під тиском і т.д., а також реальними гідрогеологічними, територіальними і кліматичними умовами, виявлення найбільш небезпечних вузлів і об'єктів, здатних в екстремальних умовах викликати ланцюгову реакцію і найбільш руйнівні наслідки;

Ш розробка прогнозу наслідків катастроф, розмірів утрат і збитку у всіх виявах цієї проблеми;

Ш розробка профілактичних заходів з метою стійкої й безаварійної роботи підприємств і збереження екологічної рівно ваги, в тому числі:

Ш розроблення методів і способів техногенного характеру щодо попередження аварій, які супроводжуються загибеллю людей, виходом із ладу обладнання, забрудненням навколишнього середовища шкідливими викидами і т.д.;

Ш розроблення технічних і організаційних способів зниження збитків людським, матеріальним і природним ресурсам у разі їх виникнення;

Ш розробка термінових заходів по захисту від можливих диверсій, включаючи напади й загрози тероризму, особливо на ядерних і хімічних підприємствах, а також об'єктах життєзабезпечення населення;

Ш розроблення заходів по ліквідації наслідків і відновленню нормального режиму роботи підприємств і адміністративно-територіальних освіт загалом.

Вимальовуються контури нової концепції забезпечення технологічної безпеки - концепції природної (внутрішньо властивої) безпеки. В основі технологічних систем і комплексів, що володіють цією властивістю, лежать фундаментальні закони природи (принцип зміщення рівноваги), принцип ритму і періодичності та ін. Нульовий ризик не забезпечується однак прийнятий рівень безпеки практично здійснено.

Природна безпека вже реалізована в дослідницьких енергетичних реакторах на швидких нейтронах і в багаторівневих адаптативних системах автоматичного управління аерокосмічними апаратами. Цей фізично здійснений напрям забезпечення технологічної безпеки, підказаний природою, на думку фахівців, потрібно всіляко підтримувати і розвивати.

Техногенні катастрофи і аварії, природні катаклізми, економічні кризи та фінансові крахи стали постійними супутниками життя суспільства у ХХІ столітті. Людина завжди існувала в оточенні різних небезпек. На зорі цивілізації ці небезпеки були пов'язані з природними причинами. Перш за все, це недостатній рівень харчування та значна залежність від кліматичних чинників. У процесі свого розвитку людство істотно змінило оточуючий світ, створило нове техногенне середовище проживання - техносферу. Події першого десятиліття ХХІ століття показали, що розвиток цивілізації за агресивною парадигмою суспільства споживання дає можливість не лише поліпшити якість життя і підвищити добробут людей, але несе й багато ризиків [1]. Парадокс модернізації техносфери полягає в її "ризик - симетрії". Іншими словами, кожна технічна інновація буде породжувати нові загрози для користувачів, особливо якщо нововведення реалізується у сфері високих технологій. На передній план виходить проблема безпечного існування і розвитку цивілізації на основі нової парадигми ХХІ століття - парадигми суспільства випереджаючої освіти, суспільства соціо-еколого-економічного стійкого, збалансованого і безпечного розвитку.

Термін "безпека" використовується в багатьох науках, включаючи біологію, економіку, психологію і соціологію. Постійно зростає кількість публікацій із питань безпеки. Незважаючи на різноманітність і велику кількість інформації в цих областях, багато дослідників вважають, що це питання є недостатньо проробленим, майже кожен пропонує своє визначення безпеки та варіанти механізмів її забезпечення.

Проведений аналіз визначень безпеки, запропонований у сучасній літературі [1], показує, що в найбільш загальному сенсі, це "стан, при якому не загрожує небезпека, є захист від небезпек". Поняття "безпека підприємства" припускає ефективне використання ресурсів, яке забезпечує стабільне нинішнє функціонування підприємства та сталий розвиток у майбутньому. При теоретичному розгляді проблеми безпеки зазвичай використовується наступний поняттєвий апарат:

? ворожість - вплив навколишнього середовища, спрямований на підприємство, і є відповіддю середовища на діяльність підприємства; характеризується сукупністю загроз для сталого функціонування підприємства;

? загроза - зміни в зовнішньому або внутрішньому середовищі, які ведуть до небажаних змін предмета безпеки;

? ризик - ймовірність появи вищезазначених небажаних змін;

? шкода - небажана якісна зміна предмета безпеки, зменшення його цінності для суб'єкта або його повна втрата;

? стратегія безпеки - сукупність найбільш важливих рішень для забезпечення прийнятного рівня безпеки функціонування підприємства;

? несприятлива подія - будь-яка незапланована подія, результатом якої є матеріальні збитки або моральна шкода підприємству і яка викликає збитки, додаткові витрати підприємства. Прикладами несприятливої події можуть бути аварії, катастрофи, нещасні випадки, банкрутства підприємств і т. і.;

? превентивні видатки - витрати на розробку та впровадження заходів для запобігання несприятливих подій;

? постзатрати - видатки на ліквідацію наслідків несприятливих подій;

? загальні видатки - витрати на забезпечення безпеки підприємства, які є сумою превентивних видатків і постзатрат;

? прибуток, отриманий від реалізації заходів безпеки.

Поняття "безпека підприємства” нерозривно пов'язана з такими поняттями, як "стійкість”, "розвиток”, "уразливість" та "керованість”. Зв'язок економічної безпеки з поняття "розвитку" та "стійкості" пояснюється наступним чином. Розвиток - одна із складових економічної безпеки системи. Якщо система не розвивається, то у неї значно знижується можливість виживання, стійкості і адаптивності до внутрішніх і зовнішніх умов. Стійкість і безпека є ключовими особливостями підприємства як єдиної системи. Їх не слід протиставляти, кожна по-своєму характеризує підприємство. Стійкість відображає міцність і надійність її елементів, вертикальну, горизонтальну та інші зв'язки усередині системи, здатність витримувати внутрішні та зовнішні "навантаження".

Уразливість підприємства характеризує ступінь її залежності від зовнішніх та внутрішніх небезпек, тобто ступінь незахищеності. У більш загальному плані, "уразливість - властивість будь-якого матеріального об'єкту природи, техніки чи соціуму втрачати здатність виконувати природні або задані функції в результаті негативних впливів небезпек певного походження та інтенсивності" [1].

2. Організація цивільного захисту на підприємстві

Цивільний захист на підприємстві, в установі, організації (далі - об'єкті) організується з метою своєчасної підготовки об'єкта до захисту від наслідків НС та оперативного проведення рятувальних і інших невідкладних робіт.

Згідно зі ст.8 закону України "Про цивільну оборону України" "Керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального та колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків НС та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з цивільної оборони і несе пов'язані з цим матеріальні та фінансові витрати в порядку та обсягах, передбачених законодавством".

На об'єктах підвищеної небезпеки (радіаційно-, хімічно-, вибухонебезпечних) створюються локальні системи виявлення загрози виникнення НС і оповіщення працівників цих об'єктів та місцевого населення, що проживає в зоні можливого ураження (згідно з законом України "Про цивільну оборону України" власники таких об'єктів відповідають за захист населення, що проживає в зонах можливого ураження від наслідків аварій на цих об'єктах). Відповідно до затвердженої Державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки, вищеназвані локальні системи мають бути створені до 2013 року на всіх об'єктах підвищеної небезпеки.

Відповідальність за цивільний захист об'єкта несе керівник цього об'єкта, він є начальником ЦЗ об'єкта і підпорядковується своєму старшому начальнику (міністерства чи відомства), а в оперативному відношенні начальнику цивільного захисту міста чи району.

Начальник цивільного захисту об'єкта несе відповідальність за:

створення, організацію, підготовку і дієздатність системи цивільного захисту на підпорядкованому об'єкті;

забезпечення захисту персоналу (а на об'єктах підвищеної небезпеки і за захист населення, що проживає в зонах можливого ураження від наслідків аварій на цих об'єктах) під час загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру;

організацію і здійснення заходів щодо попередження НС, а у разі їх виникнення - за мінімізацію збитків від них;

створення і організацію роботи системи оповіщення на об'єкті;

створення і організацію роботи комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, а також евакуаційної комісії об'єкта;

постійну готовність органів управління і невоєнізованих формувань об'єкта до функціонування в мирний і воєнний час;

фінансове та матеріально-технічне забезпечення заходів у сфері цивільного захисту;

підготовку і навчання персоналу до дій у НС.

Наказом начальника ЦЗ об`єкта призначаються заступники (як варіант - з евакуації, інженерно-технічної частини, з матеріально-технічного постачання, з оперативних питань).

Органом управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту об`єкта є штаб цивільної оборони та надзвичайних ситуацій (штаб ЦО та НС) (далі - штаб ЦО).

Штаб ЦО очолює начальник штабу, який є першим заступником начальника ЦЗ об`єкта. До складу штабу входять заступники начальника штабу і необхідні спеціалісти. Штаб комплектується як штатними працівниками ЦЗ об`єкта так і посадовими особами підприємства, не звільненими від виконання своїх основних обов`язків.

Начальник штабу ЦО відповідає за безпосередню організацію та функціонування сил і засобів цивільного захисту під час загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру. Він має право віддавати розпорядження з питань цивільної оборони, захисту від НС техногенного, природного та воєнного характеру від імені начальника цивільного захисту об'єкту.

Начальник штабу ЦО несе відповідальність за:

організацію своєчасного оповіщення і збору персоналу об'єкта;

організацію роботи і узгодженість дій створених на об'єкті органів управління і структурних підрозділів цивільного захисту;

розробку планової документації з питань цивільного захисту, її своєчасне уточнення і коригування;

стан готовності особового складу невоєнізованих формувань цивільного захисту до дій за призначенням;

своєчасне доведення до виконавців рішень начальника цивільного захисту та організацію контролю за їх виконанням;

організацію збору і аналізу інформації щодо вірогідного виникнення надзвичайних ситуацій, відпрацювання пропозицій щодо захисту персоналу (а на об'єкті підвищеної небезпеки і населення, що проживає в зоні можливого ураження від наслідків аварії на цьому об'єкті) від їх наслідків;

виконання заходів, спрямованих на підвищення стійкості роботи об'єкта в воєнний час та при виникненні надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру;

організацію взаємодії з місцевими органами державної влади, підрозділами МНС України, аварійно-рятувальними службами тощо;

організацію спеціальної підготовки і підвищення кваліфікації персоналу у сфері цивільної оборони, захисту від надзвичайних ситуацій.

3. Державний нагляд і контроль у сфері техногенної безпеки

Здійснення державного нагляду і контролю у сфері техногенної безпеки покладається на Державну інспекцію цивільного захисту та техногенної безпеки та її територіальні інспекції.

У разі виявлення під час перевірки об`єктів порушень вимог Правил, технологічних регламентів, технічної документації на відповідне обладнання, пов'язаних з експлуатацією підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, а також виконанням робіт, якщо ці порушення створюють загрозу життю або здоров'ю людей, посадові особи Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки застосовують запобіжні заходи.

За результатами перевірки питань цивільного захисту та техногенної безпеки на об'єкті, керівник об'єкта повинен забезпечити розробку плану заходів щодо усунення недоліків, виявлених у ході перевірки.

Копія плану заходів щодо усунення недоліків, виявлених у ході перевірки об'єкта з питань цивільного захисту та техногенної безпеки, надається посадовій особі, яка організувала перевірку.

У разі недотримання умов виданих дозволів на експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки посадові особи Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки в установленому порядку можуть вносити пропозиції про зупинення дії виданих дозволів на експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки до суб'єктів, які видали ці дозволи.

Об'єкти підвищеної небезпеки (ОПН), перелік груп яких визначено у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. № 1788 "Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру", проводять обов'язкове страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна ними внаслідок пожеж та аварій на цих об'єктах.

Висновки

Забезпечення техногенної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності суб'єктів господарювання.

Забезпечення техногенної безпеки покладається на відповідних посадових осіб, керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідними нормативно-правовими або цивільно-правовими актами.

Заходи щодо забезпечення техногенної безпеки враховуються органами архітектури, замовниками, забудовниками, проектними та будівельними організаціями при проектуванні та забудові населених пунктів, будівництві, розширенні, реконструкції та технічному переоснащенні потенційно небезпечних об'єктів, установ та організацій.

Відповідні заходи, які обумовлюють стан захищеності населення, територій і об'єктів від негативних наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру, повинні виконуватись як окремі розділи або визначатись у розділах інженерно-технічних заходів цивільного захисту та техногенної безпеки до проектів планування та забудови населених пунктів, проектів (робочих проектів) ПНО або ОПН, їх будівель та споруд, погоджених зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту і затверджених у порядку, установленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань будівництва і архітектури.

Список використаних джерел

1. Дуднікова І.І. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. - К., 2002

2. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. - Суми, 2006

3. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. Вид.2-ге, перероб. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 438 с.

4. Плосконос Г.М. Особливості економічного механізму управління техногенною безпекою [Текст] / Г.М. Плосконос // Актуальні проблеми економіки: науковий економічний журнал. - Вип.8 (26). - К., 2003. - С.164-173

5. Дрозд І.П., Буравльов Є.П., Копаниця О.Б. Стан промислової безпеки в регіонах України у галузевому контексті // Екологія і ресурси. - Вип.15. - С.58-65.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Причини можливих аварій в технологічному процесі. Заходи щодо забезпечення належного рівня техногенної безпеки. Прогнозування наслідків можливих аварій. Розрахунок сил та засобів для ліквідації їх наслідків. Заходи безпеки при виконанні рятувальних робіт.

    дипломная работа [86,4 K], добавлен 23.05.2015

  • Загальні принципи організації охорони стаціонарних об’єктів. Необхідність забезпечення захисту і безпеки клієнтів, який включає такі чинники ризику, як пожежа, крадіжка, травма, несподіване захворювання тощо. Робота служби охорони готельного підприємства.

    дипломная работа [42,6 K], добавлен 01.10.2010

  • Забезпечення охорони та режиму на великих і середніх підприємствах. Функції, об'єкти та управління безпекою. Об'єкти, що підлягають захисту від потенційних загроз і посягань. Забезпечення захисту комерційної таємниці. Технічний захист інформації.

    контрольная работа [18,4 K], добавлен 05.02.2011

  • Поняття та значення пожежної безпеки, комплекс заходів для її забезпечення. Напрямки протипожежного захисту об’єкта; засоби, способи та умови для гасіння пожежі. Організація безпечної евакуації людей та майна. Профілактична робота щодо запобігання пожеж.

    реферат [23,7 K], добавлен 05.04.2014

  • Характеристика "Насосної станції світлих нафтопродуктів" м. Новоград-Волинський. Аналіз пожежної та техногенної небезпеки підприємства. Забезпеченість водопостачання та запас вогнегасних речовин. Моніторинг стану пожежної безпеки насосної станції.

    дипломная работа [2,6 M], добавлен 21.04.2015

  • Ризик як оцінка небезпеки. Здоров'я людини як основна передумова її безпеки. Розрахунок фільтровентиляційного обладнання та протирадіаційного захисту сховища. Розрахунок й аналіз основних параметрів при землетрусі, визначення оцінки пожежної обстановки.

    методичка [224,5 K], добавлен 17.11.2010

  • Призначення та завдання безпеки життєдіяльності, характеристики стихійних лих та надзвичайних ситуацій: пожеж, епідемій, землетрусів, затоплень, аварій техногенного походження. Основні засоби захисту населення від стихійних лих та аварій на підприємствах.

    лекция [22,2 K], добавлен 25.01.2009

  • Визначення сутності безпеки життєдіяльності - комплексу заходів, які направлені на забезпечення безпеки людини в середовищі. Аналіз умов праці та техніки безпеки. Виробнича санітарія. Розрахунок віброізоляції із застосуванням пневмогумових амортизаторів.

    реферат [81,8 K], добавлен 07.11.2010

  • Бесіди з дітьми про безпеку життя. Правила та організація дорожнього руху. Правила безпеки при переході вулиці. Види дорожньо-транспортних пригод (ДТП). Правила пожежної безпеки у вашому домі. Правила поведінки під час пожежі. Запобігання отруєнь.

    учебное пособие [33,8 K], добавлен 20.05.2008

  • Причини та наслідки техногенних катастроф в сучасному світі. Короткий опис та причини техногенної катастрофи на Чорнобильській АЕС, її головні наслідки. Ризик-чинники радіаційної безпеки. Шляхи підвищення життєдіяльності в умовах радіаційної небезпеки.

    контрольная работа [41,6 K], добавлен 10.05.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.