Охорона праці та захист у надзвичайних ситуаціях

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Аналіз нормативно-правових документів, що регламентують дотримання вимог охорони праці на підприємстві ДВАТ Шахта "Благодатна"

Дотримання вимог охорони праці на підприємстві ДВАТ Шахта "Благодатна" регламентується нормативно-правовими документами, що прийняті для виконання на всіх підприємствах України і є обов'язковими для всіх фізичних та юридичних осіб. Такими документами є:

1. Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. (нова редакція від 21 листопада 2002 р. з останніми поправками та доповненнями від 29 червня 2010 р.), який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні [26].

2. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. з останніми поправками та доповненнями від 20 травня 2010 р., який визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини [27].

3. Закон України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 р. з останніми поправками та доповненнями від 01 червня 2010 р., який відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві [28].

«Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19 листопада 1992 р. з останніми поправками та доповненнями від 12 лютого 2008 р., які гарантують, що кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров'я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв'язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя. Основи законодавства України про охорону здоров'я визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій галузі з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров'я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості [29].

5. Закон України «Про пожежну безпеку» від 17 грудня 1993 р. з останніми поправками та доповненнями від 18 вересня 2003 р., який вказує на те, що забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності [30].

6. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. з останніми поправками та доповненнями від 29 червня 2010 р., що регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні [31].

7. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 р. з останніми поправками та доповненнями від 14 квітня 2009 р., який визначає особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок [32].

8. Нормативно-правові акти з охорони праці. Міжгалузеві та галузеві ДНАОП, стандарти системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБП), Державні стандарти України з питань безпеки праці (ДСТУ), санітарні норми (СН), державні санітарні правила і норми (Дсан ПіН), будівельні норми і правила (ДБН) та ін.

9. Накази, розпорядження, положення, інструкції, інші розпорядчі документи, що розроблюються адміністрацією ДВАТ Шахта "Благодатна" і є обов'язковими до виконання робітниками, щодо охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки.

У зв'язку з тим, що робітники адміністрації ДВАТ Шахта "Благодатна" виконують роботу із використанням персональних комп'ютерів наведемо ряд нормативних документів, що регламентують роботу з офісною технікою, а саме: ВСН 4559-88 Тимчасові санітарні норми і правила для працівників обчислювальних центрів, ДСТУ ISO 9241-3:2001, ДСТУ ISO 9241-2:2004, ДСТУ ISO 9241-5:2004, ДСТУ ISO 9241-6:2004, ДСТУ ISO 9241-7:2004, ДСТУ ISO 9241-9:2004(2006), Ергономічні вимоги до роботи з відеотерміналами в офісі, ДСанПІН 3.3.2-007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджені наказом № 65 Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26 березня 2010 р. [33].

2. Забезпечення пожежної безпеки на підприємстві

2.1 Визначення ступеня вогнестійкості будівлі

Визначення фактичного ступеня вогнестійкості цегляної триповерхової будівлі, в якій розташовано адміністрацію ДВАТ Шахта "Благодатна" виконуємо за табл. 2.1.

Таблиця 2.1 Конструктивні характеристики будинків залежно від їх ступеня вогнестійкості

Ступінь вогнестійкості	Конструктивні характеристики
І, ІІ	Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону, залізобетону із застосуванням листових і плитних негорючих матеріалів.
ІІІ	Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону, залізобетону. Для перекриттів дозволяється застосовувати дерев'яні конструкції, які захищені штукатуркою або негорючими листовими, плитними матеріалами, або матеріалами груп горючості Г1, Г2. До елементів покриттів не висуваються вимоги щодо межі вогнестійкості, поширення вогню, при цьому елементи горищного покриття з деревини повинні мати вогнезахисну обробку.
ІІІа	Будинки переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса - з металевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції - з металевих профільованих листів або інших негорючих листових матеріалів з негорючим утеплювачем або утеплювачем груп горючості Г1, Г2.
ІІІб	Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса - з деревини, підданої вогнезахисній обробці. Огороджувальні конструкції виконують із застосуванням деревини або матеріалів на її основі. Деревина та інші матеріали груп горючості Г3, Г4 огороджувальних конструкцій мають бути піддані вогнезахисній обробці.
IV	Будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з деревини або інших горючих матеріалів, захищених від дії вогню та високих температур штукатуркою або іншими листовими, плитними матеріалами. До елементів покриттів не висуваються вимоги щодо межі вогнестійкості та межі поширення вогню, при цьому елементи горищного покриття з деревини повинні мати вогнезахисну обробку
IVa	Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса - з металевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції з металевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з утеплювачем груп горючості Г3, Г4
V	Будинки, до несучих і огороджувальних конструкцій яких не висуваються вимоги щодо межі вогнестійкості та межі поширення вогню

В нашому випадку ступінь вогнестійкості будівлі І або ІІ.

Приймемо для подальшої роботи ступінь вогнестійкості будівлі - ІІ.

2.2 План евакуації працівників на ДВАТ Шахта "Благодатна"

Для визначення шляху евакуації адміністрації ДВАТ Шахта "Благодатна", що розташована на другому поверсі триповерхової будівлі зобразимо план другого поверху рис. 2.2.1, на якому вказуємо основні розміри та умовними позначками - напрямки евакуації.

2.3 Розрахунок часу евакуації

Для розрахунку часу евакуації адміністративних робітників ДВАТ Шахта "Благодатна" візьмемо наступні вихідні дані:

- загальній об'єм приміщень адміністрації ДВАТ Шахта "Благодатна" V=466,2 (м³), визначений за формулою (2.3.3);

- загальна кількість робітників, що необхідно евакувати N=15 (осіб), визначено за формулою (2.3.1);

- категорія виробництва з пожежо- і вибухонебезпеки В, визначено за табл.2.3.1;

- схема шляхів евакуації наведена на рис. 2.2.1;

- вид приміщення - громадський будинок, з торцевого боку обладнаний відкритим балконом із зовнішніми сходами шириною h_с=1,2 (м), що ведуть на перший поверх (назовні);

- висота приміщень кожного поверху будівлі h=3 (м);

- загальна площа приміщень адміністрації ДВАТ Шахта "Благодатна" S=155,4 (м²), визначена за формулою (2.3.2);

- ступінь вогнетривкості будівлі визначений в пункті 2.1 - ІІ;

- ширина коридорів h_к=1,4 (м), визначена за схемою рис. 2.2.1;

- ширина дверних проходів h_дп=0,8 (м), ширина дверного проходу на другий поверх з внутрішніх сходів h_дп.п=1,2 (м), визначені за схемою рис. 2.2.1;

- період року - зима.

Визначаємо загальну кількість робітників адміністрації ДВАТ Шахта "Благодатна"

N=N₂₀₁+N₂₀₂+N₂₀₃+N₂₀₄+N₂₀₅+N₂₀₆=3+3+3+2+2+2=15 (осіб), (2.3.1)

де N₂₀₁, N₂₀₂, N₂₀₃, N₂₀₄, N₂₀₅, N₂₀₆ - кількість робітників, що знаходяться в кабінетах номерів 201, 202, 203, 204, 205, 206 відповідно, визначено за штатом робітників адміністрації ДВАТ Шахта "Благодатна" [34, с. 49].

Визначаємо загальну площу приміщень адміністрації ДВАТ Шахта "Благодатна", виходячи із рис. 2.2.1, за формулою:

S=ab=7,421=155,4 (м²), (2.3.2)

де a, b - ширина та довжина будівлі відповідно в метрах, за рис. 2.2.1.

Визначаємо об'єм приміщень адміністрації ДВАТ Шахта "Благодатна", виходячи із рис. 2.2.1, за формулою:

V=Sh=155,43=466,2 (м³), (2.3.3)

де S - загальна площа приміщень адміністрації ДВАТ Шахта "Благодатна",

h - висота приміщень другого поверху будівлі, яка дорівнює h=3 (м).

Рис. 2.2.1 План евакуації адміністрації ДВАТ Шахта "Благодатна" з другого поверху будівлі при надзвичайних ситуаціях

Визначаємо категорію виробництва з пожежо- і вибухонебезпеки за табл.2.3.1:

охорона праця надзвичайна ситуація

Таблиця 2.3.1 Скорочене формулювання категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою (ОНТП 24-86)

Категорія	Відносяться приміщення, в яких обертаються (знаходяться)
А Вибухо-пожежо-небезпечна	? горючі гази; ? легкозаймисті рідини з Тсп ? 28°С; ? речовини, при взаємодії яких з водою, киснем та одна з одною відбувається вибух та горіння.	У кількості, при якій збитковий тиск вибуху більше 5 кПа
Б Вибухо-пожежо-небезпечна	? легкозаймисті рідини з Тсп більше 28°С по 61°С; ? горючі рідини з Троб. ? Тсп.; ? пил та волокна з НКМЗ ? 65 г/м3.	У кількості, при якій збитковий тиск вибуху більше 5 кПа
В Пожежо-небезпечна	? горючі рідини з Тсп > 61°С; ? пил та волокна з НКМЗ > 65 г/м3; ? тверді горючі та важкогорючі речовини та матеріали; ? речовини, при взаємодії яких з водою, киснем та одна з одною відбувається горіння без вибуху.
Г	? негорючі речовини у розжареному або розплавленому стані, при обробці яких виділяються вогонь, іскри або променисте тепло; ? горючі гази, легкозаймисті та горючі рідини, які спалюються або утилізуються як паливо.
Д	? негорючі речовини в холодному стані. Допускається відносити до категорії Д приміщення, у яких перебувають горючі рідини в системах змащення, охолодження й гідроприводу обладнання,

Отже за табл. 2.3.1 приміщення адміністрації ДВАТ Шахта "Благодатна" за пожежо- і вибухонебезпекою відносяться до категорії В.

Визначаємо необхідний час евакуації з приміщень за табл. 2.3.2:

Таблиця 2.3.2 Значення необхідного часу евакуації з приміщень виробничих споруд І, ІІ, ІІІ ступенів

Категорія виробництва	Необхідний час евакуації (хв.) при об'ємі приміщення (тис. м3)
	до 15	30	40	50	60 і більше
А, Б	0,5	0,75	1	1,5	1,75
В	1,25	2	2	2,5	3
Г, Д	Не обмежується

За табл. 2.3.2 необхідний час евакуації робітників складає 1,25 хвилин.

Визначаємо щільність людського потоку D на ділянках евакуації, які мають свою довжину l та ширину h_п за формулою:

, (2.3.4)

де D_i - щільність людського потоку і-ого участку (м²/м²);

f - середня площа горизонтальної проекції людини, визначається за рекомендацією. Обираємо найгірший варіант в умовах холодного періоду року, для дорослої людини у зимовому одязі, тоді f=0,125 (м²/люд);

l_i - довжина і-ого участку евакуації (м), визначається за планом;

h_пi - ширина і-ого участку евакуації (м), визначається за планом [34, с. 97].

Евакуацію поділяємо на два етапи:

1. рух людей від найбільш віддаленої точки робочого приміщення (кабінету) до виходу з нього, ширину проходів приймаємо 1,2 (м).

2. Рух людей по коридорах, проходах до сходів, які ведуть до виходів на вулицю, ширина коридору 1,4 (м).

Відповідно до плану приміщень (рис. 2.2.1) маємо наступні робочі кабінети (201, 202, 203, 203а, 203б, 204, 205, 206), та два санітарних вузли (СВ М, СВ Ж). Довжина окремих ділянок евакуаційних шляхів вказана на плані.

Результати розрахунку довжини евакуаційного шляху з кожного кабінету заносимо в табл. 2.3.3.

Таблиця 2.3.3 Результати визначення довжини евакуаційного шляху із кожного кабінету ДВАТ Шахта "Благодатна"

№ кабінету	Етап 1 (кабінет)	Етап 2 (коридор)	Загальна довжина евакуаційного шляху, (м)
	Складові довжини евакуаційного шляху, (м)	Евакуаційний шлях із кабінету, (м)	Складові довжини евакуаційного шляху, (м)	Евакуаційний шлях по коридору, (м)
201	4,5+3	7,5	2,5	2,5	10
202	3+3	6	7,5+1	8,5	14,5
203	2+1	3	2+7,5+1	10,5	13,5
203а	1,6+5+1	7,6	2+7,5+1	10,5	18,1
203б	1,6+5+1	7,6	2+7,5+1	10,5	18,1
204	2,5+3	5,5	4,5+2+7,5+1	15	20,5
205	2,5+3	5,5	2+4,5+2+7,5+1	17	22,5
206	2,5+3	5,5	2+2+4,5+2+7,5+1	19	24,5

Підставляємо отриманні значення в формулу (2.3.4), результати розрахунків заносимо до табл. 2.3.4 та табл. 2.3.5.

Таблиця 2.3.4 Результати розрахунку щільності людського потоку D на етапі 1 (в кабінетах)

№ кабінету	Кількість робітників в кабінеті Ni, (осіб)	Щільність людського потоку і-ого кабінету Di, (м2/м2)	Довжина ділянки l, (м)
201	3	0,04	7,5
202	3	0,05	6
203	1	0,05	2
		0,31	1
203а	1	0,02	6,6
		0,31	1
203б	1	0,02	6,6
		0,31	1
204	2	0,04	5,5
205	2	0,04	5,5
206	2	0,04	5,5

При евакуації людей коридором шлях евакуації слід поділити на окремі ділянки, тому що при виході робітників із кожного кабінету щільність потоку буде змінюватись (збільшуватись). Отже перелічимо ці ділянки:

1 ділянка - від двері 206 до двері 205 кабінету, довжина 2 (м);

2 ділянка - від двері 205 до двері 204 кабінету, довжина 2 (м);

3 ділянка - від двері 204 до двері 203 кабінету, довжина 4,5 (м);

4 ділянка - від двері 203 до двері 202 кабінету, довжина 2 (м);

5 ділянка - від двері 202 до вихідної двері на сходи, довжина 7,5 (м);

6 ділянка - від двері 201 до вихідної двері на сходи, довжина 1 (м);

7 ділянка - від точки перетину потоків в коридорі біля вихідної двері до вихідної двері на сходи, довжина 1 (м).

Таблиця 2.3.5 Результати розрахунку щільності людського потоку D на етапі 2 (в коридорі)

№ ділянки шляху евакуації	Кількість робітників, що евакуюються по ділянці Ni, (осіб)	Щільність людського потоку і-ої ділянки Di, (м2/м2)
1	2	0,09
2	4	0,18
3	6	0,12
4	9	0,4
5	12	0,14
6	3	0,27
7	15	1,33

Визначаємо фактичну швидкість евакуації робітників в кабінетах та в коридорі за значенням щільності людського потоку на і-тій ділянці.

Знаючи швидкість руху людського потоку V_i (м/хв.), визначаємо час руху t_i (хв.) по і-тій ділянці за формулою:

t_i=l_i/V_i, (хв.) (2.3.5)

Результати заносимо в табл. 2.3.5

Таблиця 2.3.5 Результати визначення швидкості евакуації робітників по горизонтальних ділянках в приміщенні (за даними ГОСТ12.1.004-91)

№ кабінету або № ділянки	Довжина ділянки евакуації li, (м)	Щільність людського потоку і-ого кабінету або і-ої ділянки Di, (м2/м2)	Швидкість руху людського потоку і-ого кабінету або і-ої ділянки Vi, (м/хв). ГОСТ12.1.004-91	Час руху людського потоку і-ого кабінету або і-ої ділянки ti, (хв). За формулою (2.3.5)
Кабінет
201	7,5	0,04	100	0,075
202	6	0,05	100	0,06
203	2/1	0,05/0,31	100/46,76	0,02/0,021
203а	6,6/1	0,02/0,31	100/46,76	0,066/0,021
203б	6,6/1	0,02/0,31	100/46,76	0,066/0,021
204	5,5	0,04	100	0,055
205	5,5	0,04	100	0,055
206	5,5	0,04	100	0,055
Ділянка коридору
1	2	0,09	83,24	0,024
2	2	0,18	62,8	0,032
3	4,5	0,12	74,76	0,06
4	2	0,4	39,24	0,051
5	7,5	0,14	70,21	0,107
6	1	0,27	50,84	0,02
7	1	1,33	15	0,067

Визначаємо час евакуації робітників адміністрації ДВАТ Шахта "Благодатна" з кожного кабінету до вихідних дверей на сходи.

Час евакуації буде складатися з часу руху по відповідному кабінету (етап 1) та по ділянках коридору (етап 2) відповідно до плану приміщень (рис. 2.2.1). Використовуємо дані табл. 2.3.3, визначаємо фактичний час евакуації із кожного кабінету. Результати заносимо до табл. 2.3.6.

Розрахункові дані (табл. 2.3.6) показали, що найдовше евакуюються робітники адміністрації ДВАТ Шахта "Благодатна" з 206 кабінету, час їхньої евакуації складає t₂₀₆=0,413 (хв.), що в 3 рази менше необхідного часу евакуації робітників, який ми визначили в пункт 2.3.4 і складає 1,25 хв. Отже фактичний час евакуації є задовільним і прийнятним.

Таблиця 2.3.6 Результати визначення фактичного часу евакуації робітників із кожного кабінету

№ кабінету	Загальна довжина евакуаційного шляху, (м)	Загальний час евакуації із кабінету t, (хв.)
201	10	0,075+0,02+0,067=0,162
202	14,5	0,06+0,107+0,02+0,067=0,254
203	13,5	0,02+0,021+0,051+0,107+0,02+0,067=0,286
203а	18,1	0,066+0,021+0,051+0,107+0,02+0,067=0,332
203б	18,1	0,066+0,021+0,051+0,107+0,02+0,067=0,332
204	20,5	0,055+0,06+0,051+0,107+0,02+0,067=0,36
205	22,5	0,055+0,032+0,06+0,051+0,107+0,02+0,067=0,392
206	24,5	0,052+0,024+0,032+0,06+0,051+0,107+0,02+0,067=0,413

2.4 Визначення типу та кількості вогнегасників

Тип та кількість вогнегасників в приміщеннях адміністрації ДВАТ Шахта "Благодатна" визначається відповідно до вимог:

- Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджені наказом № 65 Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26 березня 2010 р.;

- Правилами пожежної безпеки України, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 № 126, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 011.2004 за № 1410/10009 (НАПБ А.01.001-2004);

- Державних будівельних норм «Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд», затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 № 247 (ДБН В.2.5-13- 98), з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками;

- Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.02004 № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.02004 за № 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004).

Для визначення типу і кількості вогнегасників необхідно знати:

1. Категорія прриміщення. Визначена в пункті 2.1. - категорія В.

2. Клас пожежі. Визначаємо за стандартом ISO №3941-77:

- клас А - пожежі твердих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір);

- клас В - пожежі горючих рідин або твердих речовин, які розтоплюються;

- клас С - пожежі газів;

- клас D - пожежі металів та їх сплавів;

- клас Е - пожежі, пов'язані з горінням електроустановок [35, с. 158].

Тому що всі кабінети адміністрації ДВАТ Шахта "Благодатна" обладнані офісною технікою (персональними комп'ютерами) можливу пожежу відносимо до класу Е.

Коли від пожежі захищаються приміщення з ЕОМ, телефонних станцій, музеїв, архівів тощо, рекомендується їх оснащувати вуглекислотними вогнегасниками.

Таблиця 2.3.7 Рекомендації щодо оснащення приміщень переносними вогнегасниками

Категорія приміщення	Гранична захищувана площа, (м2)	Клас пожежі	Тип вогнегасників та їх ємність
			Пінні і водні	порошкові	хладонові	вуглекислотні
			10 л	2 л	5 л	10 л	2 (3) л	2 (3) л	5 (8) л
А, Б, В (горючі гази і рідини)	200	А	2++	-	2+	1++	-	-	-
		В	4+	-	2+	1++	4+	-	-
		С	-	-	2+	1++	4+	-	-
		D	-	-	2+	1++	-	-	-
		E	-	-	2+	1++	-	-	2++
В	400	A	2++	4+	2++	1+	-	-	2+
		D	-	-	2+	1++	-	-	-
		E	-	-	2++	1+	2+	4+	2++
Г	800	B	2+	-	2++	1+	-	-	-
		C	-	4+	2++	1+	-	-	-
Г, Д	1800	A	2++	4+	2++	1+	-	-	-
		D	-	-	2+	1++	-	-	-
		E	-	2+	2++	1+	2+	4+	2++
Громадські будівлі та споруди	800	A	4++	8+	4++	2+	-	-	-
		E	-	-	4++	2+	4+	4+	2++

Для гасіння осередків пожеж різних класів порошкові вогнегасники повинні мати відповідні заряди: клас А - порошок АВС (Е), клас В, С і Е - ВС (Е) або АВС (Е) і класу D - D.

Знаком «++» позначені рекомендовані для оснащення об'єктів вогнегасники.

Знаком «+» - вогнегасники, застосування яких припустиме за відсутності рекомендованих і за умови відповідного обгрунтування.

Знаком «-» - вогнегасники, які не придатні до застосування. [36, с. 132].

Загальна площа поверху, яку займає адміністрація ДВАТ Шахта "Благодатна" складає S=155,4 (м²). В табл. 2.3.7 найближча (більша) гранична захищувана площа складає 200 м². Для категорії приміщення В, класу пожежі Е, і площі 155,4 м² рекомендовано два вуглекислотних вогнегасника ємністю 5 (8) л, які ми розміщуємо у крайніх сторонах коридору.

Висновки та пропозиції

Вугільна галузь є основною галуззю народного господарства яка забезпечує відносну енергетичну безпеку України. Крім того вона забезпечує сировиною металургію та інші галузі. Проте складні умови видобутку, низький технічний рівень, висока зношеність основних фондів, низька продуктивність праці призвели до занепаду вугільної промисловості. Зменшуються обсяги видобутку, зростають об'єми імпорту. Головними причинами кризи у вугледобувній промисловості є великий знос основних фондів, недостатній обсяг капіталовкладень і інвестицій, зростання заборгованості перед бюджетом по заробітній платі, бартеризація розрахунків, повільні темпи реструктуризації галузі. Однією з причин кризи є також недостатній розвиток приватизаційних процесів у вугільній галузі.

Проведений аналіз свідчить про значні проблеми, нагромаджені у вугільній галузі України.

Сьогодні в управлінні якістю важливе значення має наявність на фірмах сертифікованої системи менеджменту якості, що є гарантією високої стабільності і стійкості якості продукції. Сертифікат на систему якості дозволяє зберегти конкурентні переваги на ринку.

Для реформування вітчизняного вугільного комплексу необхідно створити умови для зменшення енергоємності виробництва, збільшення попиту на внутрішньому ринку на вітчизняну продукцію, стимулювання експорту, забезпечення конкурентоспроможності вугільної продукції.

З боку держави необхідна всебічна підтримка експорту шляхом:

- розробки та впровадження ефективного механізму контролю за виконанням інвестиційних та соціальних зобов'язань на приватизованих об'єктах, в тому числі завдань щодо структурної модернізації, підвищення продуктивності праці, забезпечення конкурентоспроможності продукції, соціальних гарантій; опрацювання механізму повернення майна в державну власність у разі невиконання приватизаційної угоди;

- вертикальної інтеграції у вугільній галузі за рахунок організаційного кооперування;

- створення сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій, зокрема за рахунок інформування ділових кіл країн-партнерів про можливості інвестування в промисловість України, забезпечення прозорості у системі стягування податків, спрощення реєстраційних процедур.

Проаналізовано методологічну базу оцінки впливу інформаційних технологій на функціонування підприємства. Основними складовими, що вносять внесок у приріст ефективності функціонування підприємства, є застосування комп'ютерної техніки, формалізація взаємозв'язків, використання алгоритмів обліку невизначеності.

При вирішенні багатьох проблем, зокрема у вугільній промисловості, необхідно підходити з іншого боку, вишукуючи причину цих проблем. У організаційній структурі фірми можуть бути передбачені спеціальні підрозділи, що займаються координацією робіт по управлінню якістю вугілля. Ефективний розподіл спеціальних функцій управління якістю між підрозділами є ключовим аспектом у вирішенні цього питання.

Зараз вкрай необхідно переходити до сучасного обладнання, машин, устаткування. Використовувати електроніку, а не людське життя, яке підставляється під удар у цих важких геологічних умовах, в яких сьогодні працює вугільна галузь (на великих глибинах, у високій загазованості, температурі тощо). Якщо кошти підуть на фінансування науки, на переобладнання вугільних підприємств і підприємств сучасною технікою, економічна та соціальна ситуації у вугільних регіонах покращаться.

В умовах сьогоденного кризового етапу розвитку вугільної галузі, стагнації більшості вугільних підприємств основними напрямами створення умов для наповнення галузі iнвестицiйними ресурсами можугь бути:

- пiдвищення ефективностi амортизацiйної полiтики;

- удосконалення системи здiйснення лiзингових операцiй;

- перехiд вiд фiскальної до стимулюючої податково-бюджетної i грошово-кредитної полiтики [14, с. 128].

Ефективне керування діяльністю підприємства в значній мірі визначається рівнем розвитку фінансового менеджменту, при цьому обрана політика управління фінансовими ресурсами безпосередньо впливає на ефективність результатів фінансово-господарської діяльності підприємства та закладає фундамент майбутнього його розвитку. Керівництву підприємства необхідно направити управлінський вплив на корекцію існуючої політики управління оборотними активами відповідно критеріям консервативної політики управління оборотними активами [15, с. 304].

При цьому особливу увагу необхідно звернути на оптимізацію обсягів оборотних активів та їх структури, насамперед товарів на складі та дебіторської заборгованості, а також формуванню оптимальної структури капіталу. Зміна існуючої політики управління фінансовими ресурсами сприятиме в першу чергу покращенню фінансового стану підприємства.

Таким чином, ефективність фінансово-господарської діяльності повністю залежить від застосованої на підприємстві політики управління фінансовими ресурсами. Обрані фінансовими менеджерами підходи до формування та фінансування оборотних активів визначають подальший розвиток підприємства, можливість інноваційно розвиватися, а також формує імідж підприємства для фінансових установ та підприємств-партнерів.

Загальною стратегією підприємства повинна бути стратегія зниження собівартості, яка дозволить добитися максимального фінансового ефекту від впровадження маркетингових цінових стратегій. Для кардинального поліпшення ситуації необхідне проведення внутрішньої реструктуризації виробничо-організаційної структури підприємства і зниження витрат виробництва.

Політика ціноутворення ДВАТ шахта «Благодатна» при продажу на зовнішньому ринку полягає у використанні стратегії договірних цін, яка передбачає індивідуальний підхід до кожного експортного замовленням. Остаточна ціна залежить від обсягу замовлення і від країни-імпортера.

Слід рекомендувати ДВАТ шахта «Благодатна» застосовувати під час укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті.

Список використаних джерел

1. Тополов В.С. Концепция развития угольной промышленности Украины / В. С. Тополов // Сб. трудов первой ежегодной конференции «Уголь СНГ-2005». -- Алушта. -- 2005. -- С. 45-47.

2. Дроздник И. Д. Потребление коксующихся углей Украины. Проблемы и перспективы / И. Д. Дроздник // Сб. трудов третьей ежегодной конференции «Уголь СНГ-2007». -- Алушта. -- 2007. -- С. 91-95.

3. Дроздник И. Д. К вопросу обеспечения металлургического комплекса коксующимися углями необходимого качества / И. Д. Дроздник // Сб. Збагачення корисних копалин. -- 2005. -- вип. 23 (64). -- С. 8-12.

Саранчук В.И. Углерод: неизвестное об известном / В. И. Саранчук, М. А. Ильяшов, В. В. Ошовский, Е. В. Саранчук. - Донецк: УК Центр. -- 2006. -- 400 с.

5. Эйдельман Е.Я. Основы технологии коксования углей / Е. Я. Эйдельман. - К.: Вища школа.-- 1985.--192 с.

6. Энергетическая - Инвестиционная Компания [Электронный ресурс] : Режим доступа. - www.eic.in.ua.

7. ООО «Угольная Инжиниринговая Компания» [Электронный ресурс] : Режим доступа. - www.coaleng.com.ua.

8. Качество как экономическая категория и объект управления [Электронный ресурс] : Режим доступа. - www.klubok.net

9. ОАО шахта "Благодатная" [Электронный ресурс] : Режим доступа. - westdonbass.com.ua.

10. Салли В.И. Экономические проблемы поддержания мощности малоэффективных угольных шахт Украины / В.И. Салли, Б.Л. Райхель, В.Я. Швец. - Днепропетровск: НГУ. - 2002. - 229 с.

11. Бутинець Ф.Ф., Жиглей І.В. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Практикум для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. - 2-ге вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП “Рута”, 2001. - 224 с.

12. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. За ред.. проф.. Ф.Ф. Бутинця. Житомир: ПП «Рута», 2003. -680 с.

13. Івахненко В.М., Горбаток М,І,, Льовочкін В.С. Економічний аналіз. - К.: КНЕУ, 1999.- 176 с.

1 Баканов М.И., Шеремет А.Д. Экономический анализ: Ситуации, тесты. Примеры, задачи, выбор оптимальных решений. - М.: Финансы и статистика, 2001.- 656 с.

15. Гроші та кредит: Підручник. -- 3-тє вид., перероб. і доп. / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М.І. Савлука. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 598 с.

16. Гольдштейн Г.Я. Стратегический инновационный менеджмент: Учебное пособие -- Таганрог: Изд-во ТРТУ, 200 -- 267 с.

17. Гурков И.Б. Стратегический менеджмент организации -- М.: ТЕИС, 200 -- 239 с.

18. Новікова О.Ф. // Економіка промисловості: Науково-практичний журнал. Донецьк: Національна Акад. наук України (Україна). - 2009. - №2. - с. 80-83.

19. Виханский О. С. Стратегическое управление.- М.: Экономистъ, 2006. -- 293 с. ISBN 5-98118-055-2.

20. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 40, ст.364

21. Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 17, ст.18

22. Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.01998 р. № 457 - Законодавство „ЛІГА".

23. Майдан електронної торгівлі [Електронний ресурс] : Режим доступу. - www.met-online.kiev.ua.

2 Постанова «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» //N 25-119/1690-9687 від 23.12.2003.

25. Роз'яснення президії ВГС від 29.05.2002 р. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" - Законодавство „ЛІГА".

26. Закон України "Про охорону праці" від 110.1992 р. № 2694-ХП, в ред. Закону № 229-ІУ від 21.11.2002 р., ВВР. -- 2003. -- № 2. -- Ст. 10.

27. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. -- 1997. -- № 11--12.

28. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 46-47, ст.403.

29. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 4, ст.19.

30. Закон України «Про пожежну безпеку» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 5, ст. 21.

31. Постанова ВРУ Про порядок введення в дію Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 27, ст. 219.

32. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 45, ст.397

33. Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду : затв. постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 р. №1640.

3 Охорона праці [Текст] : навч. посібник / Л. А. Катренко, Ю. В. Кут, І. П. Пістун. - 2-ге вид., стер. - Суми: Університетська книга, 2007. - 496 с.

35. Жидецький В. Ц. Основи охорони праці / В. Ц. Жидецький. -- Л.: УАД, 2006. -- 336 с.

36. Основи охорони праці: підручник. -- 2-ге вид. / К.Н. Ткачук, М.О. Халімовський, В.В. Зацарний [та ін.]. -- К.: Основа, 2006. -- 448 с.

37. Про утворення Державної інспекції з контролю якості вугільної продукції: постанова КМУ від 25 січня 2007 р. N 60 [Електроний ресурс] : Режим доступу. - zakon.rada.gov.ua.

38. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. - К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре", 200 - ч. 2. - с 567.

39. Закон України "Про транспорт" // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 51, ст.446.

40. Закон України "Про залізничний транспорт" // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 40, ст. 183.

41. Роз'яснення президії ВГС від 29.05.2002 р. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" - Законодавство „ЛІГА".

Размещено на Allbest.ru