Охорона праці на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Охорона праці

1.1 Система управління охороною праці на підприємстві

Система управління охороною праці (СУОП) - це сукупність органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, запобігання травматизму та профзахворюванням, а також додержання прав працівників, гарантованих законодавством з питань охорони праці.

Створення СУОП здійснюється шляхом послідовного визначення мети і об'єкта управління, завдань і заходів щодо охорони праці, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, складання нормативно-методичної документації. [19]

До основних функцій управління охороною «Полтава - Комплекс Буд» праці належать:

- прогнозування і планування робіт, їх фінансування;

- організація та координація робіт;

- облік показників стану умов і безпеки праці;

- аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;

- контроль за функціонуванням СУОП;

- стимулювання діяльності з охорони праці.

Основні завдання управління охороною праці:

- навчання працівників з питань охорони праці та пропаганда безпечних методів праці;

- забезпечення безпеки технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд, виробничих приміщень;

- нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

- забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту;

- забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

-організація лікувально-профілактичного та санітарно-побутового обслуговування працівників;

- професійний відбір працівників певних професій;

- удосконалення нормативної бази підприємства з питань охорони праці.

Об'єктом управління охороною праці на підприємстві є діяльність структурних підрозділів і функціональних служб щодо здійснення правових, навчально-виховних, соціально-економічних, організаційно-технічних і санітарно-профілактичних заходів з охорони праці.

Мета функціонування СУОП - здійснення державної політики щодо охорони праці, яка спрямована на усунення неприпустимого ризику для здоров'я працівників під час виробничої діяльності, запобігання нещасним випадкам, профзахворюванням і аваріям шляхом комплексного вирішення встановлених завдань з охорони праці. [20]

1.1.1 Планування та фінансування заходів з охорони праці

Планування - процес обґрунтування рішень і розподілу ресурсів (матеріальних, фінансових, людських, інформаційних, часових) для їх реалізації.

Планування робіт з охорони праці включає розроблення таких планів: довгострокових - на декілька років; річних - розділів «Охорона праці» колективного договору та комплексних заходів, що додаються до нього; оперативних (квартальних, місячних) планів цехів і дільниць. [21]

Планування праце охоронних заходів на підприємстві «Полтава - Комлекс Буд» здійснюється у три етапи:

1-ий етап - перспективне планування(план комплексних заходів) розробляється на основі комплексного обстеження стану охорони праці за всіма напрямками , на всіх робочих місцях, на декілька років;

2-ий етап - поточне (річне планування) розробляється як складова частина колективного договору між власником і трудовим колективом на виконання першочергових завдань охорони праці;

3-ій етап - оперативне планування (місячне, декадне) головні спеціалісти , відповідальні інженерно-технічні працівники в свої плани роботи включають питання охорони праці відповідно своїм посадовим обов'язкам.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про охорону праці» фінансування заходів з охорони праці на підприємстві здійснюється роботодавцем.

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 % від фонду оплати праці, а для підприємств, що утримуються за рахунок бюджету, такі витрати передбачаються в Державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 % від фонду оплати праці.

Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у Державному і місцевих бюджетах, що виділяються окремим рядком. [19]

Фінансування робіт з охорони праці здійснюється, в основному, роботодавцем.

На підприємстві «Полтава - Комплекс Буд» використовують найману працю, тому витрати наохорону праці становлять не менше 0,5 % від фонду оплати праці.

Таблиця 1.2 - Виділені кошти на поліпшення умов праці

Плановий рік	Фонд оплати праці, тис. грн.	Виділені кошти на поліпшення умов праці, тис.грн.
2011	35,6	0,18
2012	24,92	0,13

Отже, за даними таблиці можна зробити висновок, що витрати на охорону праці у період 2011 - 2012 років зменшилися на :

((0,13 - 0,18) / 2,81) * 100 = 5%

1.1.2 Служба охорони праці підприємства

Одним із заходів, спрямованих на гарантування безпеки праці, є створення на підприємстві служби охорони праці.

Одним з основних суб'єктів, що здійснюють управління охороною праці на підприємстві, є служба охорони праці. У якій формі вона створюється та функціонує, залежить від кількості працівників, що працюють на підприємстві. [22]

Створення служби охорони праці на підприємствах будь-якої форми власності передбачено ст. 15 Закону України «Про охорону праці» і є обов'язком роботодавця, якщо кількість найманих працівників складає 50 і більше осіб. На підприємствах виробничої сфери при кількості працюючих до 50 осіб (невиробничої сфери - до 100 чоловік) функції служби охорони праці можуть виконувати особи з відповідною професійною підготовкою за сумісництвом. [23]

На підприємстві з кількістю працівників менше 50 створення цілої служби не є обов'язковим і доцільним. Її функції можуть виконувати за сумісництвом особи, які мають відповідну підготовку та освіту: фахівці або інженери з охорони праці.

В організаціях з кількістю працівників менше 20 для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися фахівці на договірній основі. При цьому вони повинні мати стаж роботи не менше 3 років і пройти навчання з охорони праці.

Так, як на підприємстві «Полтава - Комлекс Буд» кількість працюючих не перевищує 20 осіб, то для виконання функцій служби охорони праці залучаються фахівці на договірній основі, з відповідним кваліфікаційним рівнем та досвідом роботи.

Роботу служби охорони праці спрямовано на створення здорових і безпечних умов праці, на збереження життя та здоров'я працівників у процесі виконання ними трудових обов'язків.

Перш за все слід розуміти, що служба охорони праці на підприємстві повинна забезпечити виконання вимог чинного законодавства України з питань охорони праці, а також забезпечити нормативно-правовими актами з охорони праці, що діють у межах підприємства, посібниками, навчальними матеріалами з цих питань; організовувати роботу кабінету з охорони праці, наради, семінари та інші заходи з цих питань.

Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець. Такий припис складається у двох примірниках, один з яких видається керівнику робіт, об'єкта, цеху, другий залишається і реєструється в службі охорони праці і зберігається протягом 5 років. Якщо керівник структурного підрозділу підприємства відмовляється від підпису в отриманні припису, спеціаліст охорони праці направляє відповідне подання на ім'я особи, якій адміністративно підпорядкований цей структурний підрозділ, або роботодавцю. [22]

Служба охорони праці вирішує завдання:

- забезпечення фахової підтримки рішень роботодавця з питань охорони праці;

- забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

- забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;

- професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці;

- вибору оптимальних режимів праці й відпочинку працівників;

- інформування та надання роз'яснень працівникам підприємства з питань охорони праці.

Служба охорони праці виконує такі основні функції:

- опрацьовує ефективну цілісну систему управління охороною праці;

- здійснює оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці;

- складає разом зі структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також розділ «Охорона праці» у колективному договорі;

- проводить з працівниками вступний інструктаж з охорони праці;

- готує проекти наказів та розпоряджень з питань охорони праці й подає їх на розгляд роботодавцю;

- забезпечує належне оформлення і зберігання документації з питань охорони праці;

- розглядає факти наявності виробничих ситуацій, небезпечних для життя чи здоров'я працівників або людей, які їх оточують, у випадку відмови з цих причин працівників від виконання дорученої їм роботи;

- організовує забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці; паспортизацію цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці; облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також шкоди від цих подій; підготовку статистичних звітів підприємства з питань охорони праці;

- бере участь у розслідуванні нещасних випадків та аварій; проведенні внутрішнього аудиту; організації навчання з питань охорони праці; роботі комісії з перевірки знань з питань охорони праці; роботі комісії з питань охорони праці підприємства; роботі комісій з прийняття в експлуатацію завершених будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об'єктів виробничого та соціального призначення, відремонтованого або модернізованого устаткування; розробці положень, інструкцій, нормативних актів з охорони праці, що діють у межах підприємства;

- контролює дотримання чинного законодавства, вимог нормативно-правових актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань охорони праці; виконання приписів посадових осіб органів державного нагляду; виконання заходів, передбачених колективним договором; використання цільових коштів, виділених на заходи з охорони праці; стан запобіжних і захисних пристроїв, вентиляційних систем; своєчасне проведення навчання та інструктажів працюючих, атестації та переатестації з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки при виконанні цих робіт. охорона праця травма захворювання

Спеціалісти служби охорони праці мають право:

- безперешкодно відвідувати виробничі об'єкти, структурні підрозділи підприємства, зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працівників;

- одержувати від посадових осіб необхідні відомості, документи і пояснення з питань охорони праці;

- перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на об'єктах підприємства, видавати керівникам перевіреного об'єкта, цеху, виробництва обов'язковий для виконання припис;

- вимагати від посадових осіб відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допуску до відповідних робіт або не виконують нормативно-правових актів з охорони праці;

- надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці;

- порушувати клопотання про заохочення працівників, які беруть активну участь у підвищенні безпеки та покращенні умов праці.

1.1.3 Облік та аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань на підприємстві

Виробничий травматизм - явище, що характеризується сукупністю виробничих травм.

Виробнича травма - травма, отримана працівником на виробництві й викликана недотриманням вимог безпеки праці.

До травматизму на виробництві належать:

- нещасні випадки;

- професійні захворювання;

- професійні отруєння.

Нещасний випадок на виробництві - це обмежений у часі або раптовий вплив на працівника небезпечного фактора виробничого середовища чи середовища помешкання, який відбувся в процесі виконання ним трудових обов'язків чи завдань керівника робіт і внаслідок якого заподіяна шкода його здоров'ю або настала смерть.

До професійних захворювань належать ті, що виникають у результаті професійної діяльності захворілих і зумовлюються винятково чи переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, що пов'язані з роботою (перелік профзахворювань затверджується Кабінетом Міністрів України).

Виробничі (професійні) отруєння так само, як і професійні захворювання, відбуваються під впливом шкідливих, у першу чергу, хімічних виробничих факторів. Професійні отруєння є часткою професійних захворювань, які бувають хронічними (при тривалому впливі невеликих кількостей шкідливих речовин) і гострими. До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать випадки, що сталися після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних факторів, шкідливих речовин. Гострі професійні захворювання спричиняються дією хімічних речовин, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання тощо.

Гострі професійні отруєння спричиняються в основному шкідливими речовинами гостроспрямованої дії. Гострі отруєння відносять до нещасних випадків.

За важкістю наслідків нещасні випадки поділяються на такі групи:

- дрібний травматизм (без втрати працездатності, який становить 70-80% усіх нещасних випадків);

- легкі випадки (втрата працездатності до трьох днів, тобто з тимчасовою втратою працездатності);

- тривалі (втрата працездатності від 4 днів до 4 місяців);

- нещасні випадки з важкими наслідками (повна чи часткова втрата працездатності, тобто повна чи часткова інвалідність). На один нещасний випадок із важкими наслідками припадають 17 легких і тривалих нещасних випадків і 120 випадків мікротравм.

- групові (що сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості тілесних ушкоджень);

- смертельні.

За типами відповідальності нещасні випадки бувають такими:

- з вини роботодавця;

- з вини потерпілого;

- з вини іншого підприємства або працівника іншого підприємства;

- з вини сторонньої особи;

- у результаті стихійних лих (страхові, виплата допомоги потерпілому з першого дня непрацездатності);

- змішані. [24]

Аналіз виробничого травматизму потрібен для того, щоб виявити причини нещасних випадків як в масштабах окремої галузі господарювання, так і в масштабах відомства. Шляхом проведення такого аналізу на виробництві виявляються джерела травматизму та основні причини, що викликали небажану подію.

Найбільш поширеними методами аналізу виробничого травматизму і професійних захворювань є: технічний, груповий, топографічний, монографічний і статистичний.

Технічний метод використовується для визначення умов безаварійної та надійні експлуатації обладнання, машини та устаткування і встановлення рівня їх шкідливих чинників.

Важливе значення при цьому мають інженерні розрахунки на міцність і стійкість споруд, устаткування і т. ін. Для отримання даних про надійність проводяться спеціальні випробування підйомно-транспортних машин, посудин підтиском і ін. Терміни і порядок проведення випробувань регламентовані нормативами, за яких обладнання перевіряється в умовах регламентованих перевантажень.

Для характеристики умов виробничого середовища і порівняння його параметрів з нормативами використовують хімічні, фізичні або фізико-хімічні методи аналізу, рівнів шуму, вібрації освітлення і т. ін. Виявлені цими методами дані про небезпечні і шкідливі чинники дають підставу для визначення необхідних заходів та засобів, спрямованих на підвищення рівня надійності та безпеки праці.

Груповим методом встановлюють причини і ступінь повторюваності нещасних випадків за відповідний проміжок часу. Цим методом вивчається велика кількість нещасних випадків на конкретному об'єкті, що дозволяє визначити джерела небезпеки, їх причини та розробити заходи запобігання.

При груповому методі аналізуються нещасні випадки,які найчастіше повторюються в одних і тих же умовах. Цим методом користуються науково-дослідні інститути з проблем охорони праці, за матеріалами яких розробляються правила і норми безпеки праці

Топографічний метод аналізу причин виробничого травматизму полягає у тому, що на плані дільниці відмічають місця,де трапилися нещасні випадки. Якщо на певних робочих місцях вони періодично повторюються, то це свідчить про недосконалу організацію режиму праці і неблагополучність зазначених місць.

Концентрація нещасних випадків на таких робочих місцях дає підставу роботодавцю вжити необхідних засобів для з'ясування істинних причин нещасних випадків з метою розробки відповідних заходів. Перевагою топографічного методу аналізу є його простота, зручність та наочність.

Цей метод передбачає детальне обстеження об'єктів, що експлуатуються або тільки проектуються чи будуються, з метою виявлення явних чи потенційних небезпек. Він застосовується для визначення причин нещасних випадків, що виникли у складних виробничих умовах, для чіткого визначення запобіжних заходів.

Монографічним методом виявляють не тільки причини нещасних випадків,що трапилися раніше, а й потенційні небезпеки й шкідливі чинники, що можуть призвести до порушення нормального робочого процесу та неадекватної реакції працюючих.

Цим методом детально вивчаються виробничі обставини,умови праці,особливості технологічного процесу, стан машин, обладнання і т. ін. Для визначення причин нещасних випадків потерпілих групують за професіями, статтю, віком і стажем роботи, а травми поділяють за видами робіт і характером дій травмуючих чинників, часом їх виникнення і характером пошкоджень.

Результати монографічного методу аналізу на однорідних виробництвах використовуються при реконструкції або проектуванні однотипних за характером виробництв чи технологічних процесів.

Статистичний метод аналізу виробничого травматизму застосовується для визначення кількісних показників, які характеризують загальний рівень травматизму. В основі статистичного методу лежить вивчення нещасних випадків за актами по формі Н-1. Для цього застосовують відносні величини - показники (коефіцієнти) частоти, тяжкості й загальних втрат непрацездатності.

Показник частоти (П_ч) характеризує кількість нещасних випадків, що припадає на кожну 1000 працюючих за певний період часу і визначається за формулою:

П_ч = (1000 * Т) / П (1.1)

де Т - загальна кількість травм за звітний період (півроку, рік), встановлюється по закритих лікарняних листах;

П - середня кількість працюючих за той же самий період.

Показник важкості травматизму (П_в) характеризує загальну тяжкість травм протягом періоду,що аналізується. Ця величина показує скільки днів непрацездатності припадає на одну травму, і визначається за формулою:

П_в = Д / Т (1.2)

де Д- сумарна кількість днів тимчасової непрацездатності по всіх нещасних випадках, врахованих за звітний період.

Загальний рівень виробничого травматизму (П_з) обчислюють за формулою:

П_з = П_ч * П_в = (1000 *Д) / П (1.3)

Цей показник враховує кількість днів непрацездатності на 1000 працюючих за звітний період.

Порівняння обчислених показників дає можливість виявити найбільш несприятливі умови і вжити відповідні заходи для запобігання виробничому травматизму і створення здорових і безпечних умов праці. [25]

На підприємстві «Полтава - Комплекс Буд» за період 2011 - 2012 років випадків виробничого травматизму не виявлено, тобто на даному підприємстві ефективно діє служба охороги праці та створені здорові та безпечні умови праці.

1.1.4 Оцінка економічної ефективності СУОПР

Розрахунок економії витрат підприємства за рахунок скорочення чисельності працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування та безкоштовне отримання молока та інших різноманітних харчових продуктів.

Вихідні дані:

- кількість робочих змін на одного працівника протягом року - Ф_з = 260;

- скорочення чисельності працівників, зайнятих у шкідливих умовах, які мають право на лікувально-профілактичне харчування та безкоштовне отримання молока та інших рівноцінних продуктів - Ч = 11 чол.;

- скорочення кількості днів, коли надається лікувально-профілактичне лікування - Д = 7 днів;

- денна вартість лікувально-профілактичного лікування одного працівника - g = 22 грн.;

-денна вартість молока та інших рівноцінних продуктів на одного працівника - q = 4,5 грн.

1) Скорочення витрат підприємства, за рахунок зменшення чисельності працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування:

Е_ЛП = g_ЛП * (Д¹_ППЧ¹_ПП - Д²_ППЧ²_ПП) (1.4)

Де g_ЛП - денна вартість лікувально-профілактичного харчування одного працівника;

Д^І_ПП і Д²_ПП - кількість днів, в які надавалось лікувально-профілактичне харчування відповідно до і після запровадження заходів;

Ч^І_ПП і Ч²_ПП - чисельність працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування, відповідно до і після запровадження заходів.

Е_ЛП = 22 * (7*11) = 1694 (грн.)

2) економія витрат у зв'язку зі скороченням кількості працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів:

Е_СХ = q *Ф_Д(Ч¹_СХ - Ч²_СХ) (1.5)

Де q - денна вартість молока або інших рівноцінних харчових продуктів на одного працівника;

Ч^І_СХ і Ч²_СХ - чисельність працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.

За умови, якщо на підприємстві діє восьмигодинний робочий день,то:

Ф_Д = 260 / 8 = 32,5 (грн.)

Е_СХ = 4,5* 32,5* 11 = 1608,75 (грн.)

3) загальна економія витрат по підприємству із запровадженням заходів становитиме:

Е_З = Е_ЛП + Е_СХ (1.6)

Е_З = 1694 + 1608,75 = 3302,75 (грн.)

Економія витрат підприємства за рахунок скорочення чисельності працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування становитиме - 1694 грн., а за рахунок скорочення кількості працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів - 1608,75 грн. Отже, загальна економія витрат підприємства становитиме - 3302,75 грн.

Висновки

Проаналізувавши діяльність приватного підприємства «Полтава - Комплекс Буд» можна зробити наступні висновки:

1. На підприємстві кількість працюючих не перевищує 20 осіб, то для виконання функцій служби охорони праці залучаються фахівці на договірній основі, з відповідним кваліфікаційним рівнем та досвідом роботи.

2. Служба охорони праці ефективно виконує свої функції та відповідає усім вимогам.

3. На підприємстві «Полтава - Комплекс Буд» за період 2011 - 2012 років випадків виробничого травматизму не виявлено.

4. За звітний період витрати на працеохоронні заходи зменшилися на 5%, що пов'язано зі зменшенням фонду оплати праці.

5. Обладнання робочих місць відповідає вимогам норм на підприємстві, також, створені здорові та безпечні умови праці.

Размещено на Allbest.ru