Розрахунково-графічна робота з предмету БЖД
Хімічно-небезпечні об’єкти промисловості на території України. Характеристика, використання та наслідки хімічно шкідливих речовин у житті людини. Вплив метеоумов на їх поведінку в атмосфері. Оцінка аварійного стану на підприємстві та правила поведінки.
| Рубрика | Безопасность жизнедеятельности и охрана труда |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.01.2014 |
| Размер файла | 131,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Отже, варто зазначити, що кожна з перерахованих вище дій є дуже важливою для запобігання шкоди життю і здоров'ю, а тому усіх їх потрібно виконувати з неабиякою відповідальністю і злагодженістю з іншими діями.
Тепер перейдемо до першої медичної допомоги, якщо все ж є потерпілі в наслідок небезпечної ситуації, а також до ліквідації наслідків її зараження.
2.2 Надання першої допомоги потерпілим. ліквідація наслідків зараження
Ліквідація наслідків зараження проводиться з метою відновлення роботи підприємства організації, навчальних закладів тощо. Вона включає:
- розвідку осередків зараження; - аварійно-рятувальні й лікувально-евакуаційні заходи; - локалізацію й гасіння пожеж; - відбудову споруд і шляхів сполучення; - проведення ізоляційно-обмежувальних заходів в осередках біологічного зараження; - проведення спеціальної обробки населення; - дегазації техніки, доріг, місцевості тощо. Розвідка осередків зараження проводиться силами Збройних Сил, Цивільної оборони і невоєнізованими формуваннями підприємств, організацій, навчальних закладів тощо. Воєнізовані сили розвідки ЗС і ЦО включають підрозділи хімічної, біологічної, інженерної розвідки. Завданнями цих підрозділів є виявлення загального стану і визначення меж зараження, руйнування, пожеж, а також виставлення постів спостереження на особливо важливих напрямах (місцях). У місцях розташування евакуйованого населення, на маршрутах їх виходу із осередків надзвичайних ситуацій розвідка ведеться силами невоєнізованих формувань підприємств, організацій тощо. Аварійно-рятувальні й лікувально-евакуаційні заходи проводяться, як доповнення до тих заходів, які виконувалися підрозділами ЗС, ЦО, медичних установ при проведенні спеціальних та інших невідкладних робіт в осередках зараження. Ці роботи, як правило, виконуються населенням, яке опинилося в осередку або на шляху поширення зараженого повітря. Для допомоги проведення цих робіт в осередки надзвичайних ситуацій можуть висилатися сили й засоби спеціальних формувань ЗС, ЦО, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства з надзвичайних ситуацій, будівельних організацій з їх технікою, комунальних служб, Міністерства охорони навколишнього середовища (літаки й команди для гасіння пожеж) та ін. Локалізація й гасіння пожеж проводяться з метою збереження матеріальних цінностей держави й окремих громадян протипожежними формуваннями ЗС, ЦО, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства з надзвичайних ситуацій, Міністерства охорони навколишнього середовища із залученням до цих робіт робітників, службовців і населення, що проживає поблизу осередку надзвичайної ситуації. Відбудова споруд і шляхів сполучення проводиться з метою поновлення роботи важливих органів міста, району тощо. Це телеграф, телефон, лікарні, електросистеми, комунальні системи, мости, залізниця, шляхи евакуації й підвозу матеріальних засобів тощо. Спеціальна обробка -- складова частина ліквідації наслідків хімічного забруднення і проводиться з метою відновлення готовності техніки, транспорту і особового складу формувань до виконання своїх і завдань з проведення рятувальних робіт. Спеціальна обробка включає: - санітарну обробку особового складу; - дегазацію; - дезінфекцію.
Дегазація -- знешкодження забруднених об'єктів шляхом руйнування (нейтралізації) чи знищення отруйних речовин. Дезінфекція -- знищення заразних мікробів і руйнування токсинів на об'єктах, які були заражені. Залежно від обставин, часу, засобів спеціальна обробка поділяється на часткову і повну. Часткова спеціальна обробка проводиться силами особового складу і формувань і населення самостійно. Повна спеціальна обробка проводиться силами штатних невоєнізованих формувань. В областях створюються для цього служби ЦО СОЛІОО -- санітарної обробки людей і обеззараження одягу на базі підприємств обласного управління побутового обслуговування населення та комунально-технічна -- на базі обласного управління комунального господарства. Для безпосереднього ведення робіт створюються невоєнізовані формування: - збірні загони (команди, групи) РХЗ; - команди, групи знезараження; - санітарні обмивальні пункти (СОП) (на базі лазні); - станції знезараження одягу (СОО) (на базі пралень, фабрик хімічної чистки - станція обеззаражування транспорту (СОТ) (на базі мийних). Часткова санітарна обробка проводиться особовим складом формувань, робітниками і службовцями об'єктів, населенням в усіх випадках, коли встановлений факт хімічного забруднення. Вона може проводитися багаторазово, без зупинки виконання завдання, за розпорядженням командира (начальника), а населенням -- самостійно.
Важливим елементом при ліквідації хімічного зараження є дегазація.Дегазація може проводитися хімічним, хімічним і фізичним способами. Дегазація території може проводитися хімічним або механічним способом. Хімічний спосіб здійснюється поливанням дегазаційними розчинами чи розсипайням сухих дегазуючих речовин за допомогою шляхових машин. Механічний спосіб -- зрізання та видалення верхнього шару за допомогою бульдозерів, грейдерів на глибину 7--8 см, а снігу до 20 см, або нейтралізації забрудненої поверхні з використанням покриття із соломи, очерету, дошок тощо.
Ушкодженим людям надається спочатку перша медична допомога яка керується такими принципами: 1. правильність і доцільність; 2. швидкість; 3. продуманість, рішучість, спокій.
При уражені сірководнем варто пам'ятати - сірководень відноситься до групи отруйних речовин задушливої і загальнотоксичної дії, він є сильною нервовою отрутою. Порушує внутрішньотканинне дихання і викликає аноксію. Місцева дія; сильно подразнює слизові оболонки очей і дихальних шляхів. Отруєння сірководнем протікає дуже швидко: судоми, утрата свідомості і смерть від припинення дихання або паралічу серця. При малих концентраціях сірководню: сльозотеча, нежить, задишка, кашель, біль за грудиною, тахікардія, слабість, непритомність або навпаки, стан збудження з наступним потьмаренням свідомості.
А тому при наданні допомоги потрібно сильно слідкуати і за своєю безпекою, одягнути протигаз марки “У”, захисні окуляри, які є обов'язкові засоби індивідуального захисту й не перебувати значний час у зоні зараження. Потерпілого винести із зараженої атмосфери, одягнути противогаз, при непритомності провести вдихання кисню, штучне дихання, якщо не допоможе і якщо уражений уже у комі провести кровопускання 300-400 мл із уведенням внутрівенно хромосмону 20-30 мл.
Значно ускладнює ситуцію те що сірководень дуже швидко проникає в оранізм і нищить його важливі системи, а тому для попередження смертоносного наслідку такої дії, потрібно діяти іще швидше і ефективніше чим отрута. Але якщо притримуватись усіх вище згаданих дій то в багатьох випадках ситуацію можна контролювати.
ВИСНОВКИ
Внаслідок аварії на ХНО трапився вилив 15т сірководню. При швидкості вітру 1,1 м/с - ізотермія утворилася зона можливого хімічного зараження під кутом С, глибиною 1,55 км і площею 1,88 к.
Підприємство розташоване на відстані 4 км від ХНО знаходиться у зоні хімічного забруднення. Вражаюча дія сірководню на робітників розпочинається відразу після аварії, час вражаючої дії розлитої речовини - 1,14год.
Хмара сірководню підійде до населеного пункту через 0,6 год.
Сірководень небезпечний при вдиханні потраплянні в шкіру і очі. Першими ознаками отруєння є сльзотеча, задишка, кашель, біль за грудиною, потьмарення свідомості. Засоби індивідуального захисту можуть бути ізолюючі противогази та распіратори.
ДОДАТКИ
Таблиця 1
Наявність хімічно небезпечних об'єктів 1 і 2 ступеню на території України
|
№ п/ч |
Адміністративно-територіальні одиниці |
Кількість об'єктів |
Кількість |
|
|
1. |
Автономна Республіка Крим |
8 |
1490,33 |
|
|
2. |
Вінницька |
2 |
5058,65 |
|
|
3. |
Дніпропетровська |
8 |
317,85 |
|
|
4. |
Донецька |
18 |
50946,6 |
|
|
5. |
Житомирська |
1 |
590,1 |
|
|
6. |
Закарпатська |
4 |
160,5 |
|
|
7. |
Запорізька |
10 |
3065,3 |
|
|
8. |
Івано-Франківська |
1 |
3494,72 |
|
|
9. |
Київська |
3 |
395,9 |
|
|
10. |
Луганська |
8 |
29764,1 |
|
|
11. |
Львівська |
6 |
5834,1 |
|
|
12. |
Миколаївська |
4 |
9358,48 |
|
|
13. |
Одеська |
28 |
66374,1 |
|
|
14. |
Полтавська |
4 |
2906,36 |
|
|
15. |
Рівненська |
1 |
4508,7 |
|
|
16. |
Сумська |
4 |
3149,3 |
|
|
17. |
Харківська |
3 |
5107 |
|
|
8. |
Херсонська |
3 |
345 |
|
|
19. |
Черкаська |
4 |
14547,4 |
|
|
20. |
Чернівецька |
2 |
677,7 |
|
|
21. |
м. Київ |
13 |
1475,0 |
|
|
22. |
м. Севастополь |
1 |
131,1 |
|
|
ВСЬОГО |
136 |
283067,09 |
Таблица 2
|
Найменування стадії розвитку аварійної ситуації (аварії) |
Основні принципи аналізу умов виникнення (переходу на іншу стадію) аварійної ситуації (аварії) та її наслідків |
Способи і засоби попередження, локалізації аварії |
|
|
А-1.1. |
Справність засобів кріплення устаткування |
Вимкнути обладнання. Затягнути елементи закріплення основи чилера. |
|
|
А-1.2. Втрата механічної міцності конструктивних елементів АХА |
Наявність даних щодо зносу конструктивних елементів АХА, відповідність матеріалів, що застосовуються, трубопроводів, ущільнювальних матеріалів, захисного покриття вимогам нормативних документів. Наявність можливих умов для механічного ушкодження устаткування, трубопроводів від впливу зовнішніх джерел. |
Використання обладнання, матеріалів, що відповідають вимогам нормативних документів, своєчасне відновлення захисного покриття, контроль справності захисних пристроїв, усунення умов щодо недопущення механічного ушкодження устаткування. |
Таблиця 3
|
Речовина |
ГДК (максимальна) разова, мг/м3 |
ГДК середньодобова, мг/м3 |
|
|
Нітробензол |
0,008 |
0,008 |
|
|
Оксид сірки SO3 |
0,5 |
0,05 |
|
|
Сірководень H2S |
0,008 |
0,008 |
|
|
Чадний газ CO |
3,0 |
1,0 |
|
|
Аміак NH3 |
0,2 |
0,004 |
|
|
Оксиди азоту |
- |
0,04 |
|
|
Пил нетоксичний |
0,5 |
0,15 |
|
|
Кіптява (сажа) |
0,15 |
0,05 |
|
|
Сірчана кислота (пари) |
0,3 |
0,1 |
|
|
Фтороводень (пари) |
0,02 |
0,005 |
|
|
Пари свинцю, ртуті |
- |
0,0003 |
|
|
Хлороформ CHCl3 |
- |
0,03 |
|
|
Хлор Cl2 |
0,1 |
0,03 |
|
|
Оцтова кислота CH3COOH (пари) |
0,2 |
0,06 |
|
|
Ацетон |
0,35 |
0,35 |
Таблиця 4
Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у питних водах
|
Речовина |
ГДК (максимальна) разова, мг/л |
ГДК середньодобова, мг/м3 |
|
|
Кадмій |
0,001 |
||
|
Кобальт, манган, вісмут, барій |
0,1 |
||
|
Бензол , бор |
0,5 |
||
|
Діоксин |
5*10-10 |
Норми країн Західної Європи, в 700 тис. разів перевищують українські |
|
|
Діоксин |
3,5*10-5 |
ГОСТ 4630-88 |
|
|
Нітрати (за -NO3) |
45,0 |
||
|
Нітрити (за -NO2) |
3,3 |
||
|
Срібло |
0,005 |
||
|
Ртуть |
0,0005 |
||
|
Свинець |
0,03 |
||
|
Стронцій (стабільний) |
7,0 |
||
|
Бензин, гас, цинк, кобальт, залізо |
0,1 |
||
|
Хром, нікель, мідь, молібден, вольфрам |
0,01 |
Таблиця 5
Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у ґрунтах (ГОСТ 3034-84, 3210-85, 42-128-4433-87)
|
Речовина |
ДК, мг/кг |
Речовина |
ГДК, мг/кг |
|
|
Бензпірен |
0,02 |
Бромофос, метилспірал |
0,4 |
|
|
Свинець Pb |
20,0 |
Сірководень H2S, поліхлорпілен |
0,5 |
|
|
Хром шестивалентний Cr+6 |
0,05 |
Фтор F2 |
10,0 |
|
|
Ртуть |
2,1 |
Хлорофос |
0,5 |
|
|
Бензол C6H6, толуол C6H5CH3 |
0,3 |
Карбофос |
2,0 |
|
|
Нітрати |
130,0 |
Хлорамін |
2,0 |
|
|
Мідь Cu |
3,0 |
Метафос |
0,1 |
|
|
Нікель Ni |
4,0 |
Гексахлоран |
1,0 |
|
|
Цинк Zn |
23,0 |
Бромофос, метилстирал |
0,4 |
|
|
Манган Mn |
1 500,0 |
Гетерофос |
0,005 |
|
|
Ванадій V |
150,0 |
Атразин |
0,01 |
|
|
Кобальт Co |
5,0 |
Сірка S |
160,0 |
|
|
Кадмій Cd, |
1,0 |
Кадмій Cd |
1,0 |
Таблиця 6
Фізичні константи сірководню [1-9]
|
Показник |
Значення |
|
|
1 |
2 |
|
|
Мольна маса |
Mr = 34,08 |
|
|
Густина рідини (г/дм3; при Ткип, 1.013 бар) |
914.9 (993) |
|
|
Тиск пари (psia 100оF / 37.8оC) |
394.0 |
|
|
Еквівалент рідина/газ (об./об.; 1.013 bar, 15°C (59°F)) : |
638 |
|
|
Прихована теплота випаровування (1.013 bar, при кипінні) kJ/kg |
547.58 |
|
|
Пружність пари (для рідини, бар, при 21°C / 70°F) : |
18.2 |
|
|
Густина газу (г/л, 0°C) (1.013 бар, Ткип) : (1.013 бар, 15°C / 59°F) |
1,539 1.93 1.45 |
|
|
Відносна густина газу (н.у., повітря = l) (при 1.013 bar, 15°C (59°F)) |
1.18 1.189 |
|
|
tпл, °C (101.3 kPa) |
85,54 |
|
|
Tкип, °C (101.3 kPa) (при 1.013 бар) |
-60,35 (-60, 7) -60.2 °C |
|
|
Розчинність у воді (1.013 бар, 20°C) об./об. (0°C) об./об. (68оF) |
2,6 4.67 0.4(%мас.);3,8(г/л) |
|
|
Розчинність у етері (20°C), % мас. |
2.1 |
|
|
Пружність пари (kPa при 25.5оC) |
2026 |
|
|
Прихована теплота плавлення (потрійна точка, 1,013 bar), кДж/кг |
69.75 |
|
|
Критичний стан (88 атм) |
Ткр 100°C Ркр: 89.37 бар |
|
|
Теплопровідність газу (1.013 bar, 0°C (32°F)) mW/(m. K) |
12.98 |
|
|
В'язкість газу (1.013 bar, 0°C (32°F)) Пуаз |
0.0001179 |
|
|
Фактор стискування газу (Z) (1.013 bar, 15°C (59°F)) |
0.9915 |
|
|
Теплоємність при сталому тиску газу (Cp) (1 bar, 25°C (77°F)) kJ/(mol. K) |
0.034 |
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Довгострокове (оперативне) прогнозування наслідків можливої аварії на хімічно небезпечному об'єкті з виливом небезпечних хімічних речовин. Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях. Дії працівників та керівництва в разі винекнення аварії.
курсовая работа [32,6 K], добавлен 19.03.2008Поняття пожежної безпеки. Характерні причини та небезпечні чинники виникнення пожеж. Організація та технічні протипожежні заходи: сигналізація, інструктаж та навчання. Вибухи та їх наслідки. Види хімічно-небезпечних речовин. Протипожежна профілактика.
реферат [35,4 K], добавлен 04.04.2011Використання в народному господарстві України десятків тисяч хімічних сполук. Групи небезпечності за ступенем токсичності при інгаляційному та пероральному шляхах попадання в організм. Безпека функціонування хімічно небезпечних об'єктів та їх персоналу.
реферат [22,4 K], добавлен 04.01.2011Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт з "Цивільної оборони" для студентів усіх профілів навчання. Оцінка хімічної обстановки, що склалася у надзвичайній ситуації. Оцінка інженерного захисту працівників. Заходи для захисту персоналу.
методичка [387,7 K], добавлен 27.03.2010Хімічні речовини, які можуть викликати масові ураження населення при аваріях з викидом (виливом) в повітря. Речовини з загальною отруйною та переважною дією удушення. Фактори безпеки функціонування хімічно небезпечних об’єктів та захисні заходи.
реферат [28,5 K], добавлен 18.02.2009Прогнозування хімічної обстановки, що може скластися в районі механічного цеху, на відстані від якого знаходиться хімічно-небезпечний об'єкт. Способи захисту людей. Визначення розмірів та площі зони хімічного зараження, можливих втрат людей в її осередку.
контрольная работа [211,0 K], добавлен 22.02.2012Поняття та причини хімічних опіків як ушкоджень тканин, що виникає під дією кислот, лугів, солей важких металів, їдких рідин і інших хімічно активних речовин. Класифікація по тяжкості і глибині поразки, типи, порядок і правила надання першої допомоги.
презентация [521,8 K], добавлен 14.10.2014Характеристика хімічної обстановки, суть вихідних даних для її оцінки. Визначення вертикальної стійкості повітря та її значення для забезпечення безпеки. Правила поводження при виникненні загрозливих ситуації, оснащення хімічно небезпечного об’єкта.
практическая работа [14,8 K], добавлен 19.11.2011Влив вживання метилового та етилового спиртів на поведінку і на функціонування життєво-важливих органів організму. Хвороби шлунково-кишкового тракту, зміни в головному мозку. Вплив алкоголю на статеві функції. Наслідки алкоголізму під час вагітності.
презентация [24,4 M], добавлен 13.12.2013Узагальнення факторів, що виникають при аваріях. Види сильнодіючих отруйних речовин, які при попаданні у навколишнє середовище в великих кількостях викликають ураження різного ступеня тяжкості. Заходи щодо попередження техногенних надзвичайних ситуацій.
реферат [22,8 K], добавлен 18.03.2011
