Главная Коллекция "Otherreferats" Безопасность жизнедеятельности и охрана труда Гігієнічна оцінка іонізуючої радіації та заходи протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт

Гігієнічна оцінка іонізуючої радіації та заходи протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт

Геологічна ситуація в Донбасі. Наявність шахтних виробок під містами та історичні особливості будівництва шахтарських селищ. Фактори, які обумовлюють гостроту "радонової" проблеми. Профілактика впливу радіаційного фактора на здоров`я гірників шахт.

Рубрика	Безопасность жизнедеятельности и охрана труда
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	05.01.2014
Размер файла	40,8 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

«Гігієнічна оцінка іонізуючої радіації та заходи протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт»

Партас Олег Вікторович

Київ - 1999

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. У процесі трудової діяльності гірники вугільних шахт зазнають впливання комплексу небезпечних і шкідливих чинників виробничого середовища (Кобец Г.П. и др., 1992; Ластков Д.О., 1998). До них належать: несприятливий мікроклімат; висока запиленість повітря; значні рівні шуму, загальної і локальної вібрації; низька освітленість, підвищений барометричний тиск з його перепадами і радіаційний фактор (РФ).

Іонізуюча радіація викликає в організмі людини розвиток стохастичних і не стохастичних ефектів. За 1981 - 1992 рр. кратність підвищення загальної захворюваності населення Донбасу, яке зайняте у вугледобувній галузі (в порівнянні з Україною загалом), на злоякісні пухлини складає - 0,83 рази, а на рак легенів - 1,20 раза (Киреева И.С. и др., 1997; Гончарук Е.И и др., 1998).

Особливості вугільних шахт (механізація виробництва, висока запиленість повітря робочої зони породами та вугіллям, що мають природну радіоактивність, еманації радону і торону з поверхні виробок в обмеженій робочій зоні та накопичення продуктів їх розпаду у вентиляційних струмах, неадекватність вентиляційної системи (послідовне провітрювання виробок та ін.) призводять до того, що гірники цих підприємств підпадають під вплив значних рівнів іонізуючої радіації на робочих місцях і, як наслідок, складають найбільш чисельний “промисловий” контингент населення країни, що опромінюється.

Більшість наукових робіт з оцінки радіаційного стану у вугільних шахтах присвячені характеристиці гамма-випромінювання і рівнів радону, які діють на гірників (Шалак Н.И. та ін., 1984; Терентьев М.В. та ін., 1983-1996; Бобров А.И. та ін., 1999). Вважається, що основний внесок в дозу опромінення гірників вносять дочірні продукти розпаду радону (ДПР) (Lebecka J. et. al., 1993; Skubacz R. et al, 1996; Skowronek J., et. al., 1996; Dixon D.W. et. al., 1996). Ефективні дози опромінення (ЕД) гірників, які зумовлені радоном і ДПР вугільної шахти, за даними наукової літератури (Lebecka J. et. al., 1993), можуть досягати 13 мЗврік-1, від зовнішнього гамма-випромінювання - 18 мЗврік-1. Найбільш небезпечними, з радіаційної точки зору, є робочі місця в очисних лавах і прохідницьких виробках. Однак, практично відсутні роботи з комплексною оцінкою (усіх компонентів РФ) радіаційних умов у вугільних шахтах. Слід зазначити, що значна кількість гірників-ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС продовжує працювати в вугільних шахтах та підпадає під вплив підвищених рівнів іонізуючої радіації.

Гірники вугільних шахт зазнають більш частішого, в порівнянні з населенням загалом, впливу променевих діагностичних і терапевтичних процедур. Це пов'язано з медичними оглядами, підвищеними рівнями травматизму і професійної захворюваності в галузі. (Кобец Г.П. и др. 1992, Игнатова О.А., 1998).

Геологічна ситуація в Донбасі, наявність шахтних виробок під містами, історичні особливості будівництва шахтарських селищ (одноповерхові будинки, матеріал стін (шлаки металургійної галузі), не ізольованість повітря житлових приміщень від ґрунту, наявність підвалів, герметизація житла, опалювання приміщень за рахунок спалювання кам'яного вугілля і природного газу при неадекватній вентиляції тощо) обумовлюють гостроту “радонової” проблеми (Публікація МКРЗ №65, 1995; Жуковський М.В. и др., 1997), актуальність її вивчення у вугледобувному регіоні та необхідність урахування цього компоненту при оцінці радіаційного навантаження на гірників вугільних шахт. На території України радон є основним дозоутворюючим чинником і його внесок в сумарну популяційну дозу становить 60% (за час середньостатистичного життя - 70 років), навіть за умови обліку опромінення, пов'язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС (Лось И.П. и др., 1993).

У науковій літературі наводиться великий фактичний матеріал з оцінкою впливу малих доз іонізуючої радіації на стан здоров'я населення. Визначено зміни в стані показників здоров'я і захворюваності ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (Николенко В.Ю. и др., 1997; Базыка Д.А., 1998; Клименко В.И. и др., 1998; Камков В.П. и др., 1999), але бракує робіт щодо вивчення змін в організмі гірників, які обумовлені РФ вугільних шахт.

Таким чином, дослідження реального радіаційного впливу (з урахуванням РФ на робочих місцях і радону в повітрі житлових приміщень) на гірників вугільних шахт, оцінка змін в стані здоров'я цієї категорії населення є актуальним завданням. Вивчення цього питання дозволило розробити адекватну систему заходів протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася відповідно до тематики науково-дослідницьких робіт: “Гігієнічна оцінка радіаційного фактора, що діє на гірників вугільних шахт” (№ держреєстрації 0197V002119) - виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького; “Оцінити вплив радіаційного фактора на здоров'я гірників вугільних шахт і розробити заходи профілактики його шкідливого впливу” (№ держреєстрації UA01002876p) - виконана в Донецькому науковому центрі гігієни праці та профілактики травматизму; “Оцінити вплив радону, що виділяється в житлові приміщення, на здоров'я населення м. Ровеньки. Розробити і впровадити заходи профілактики його шкідливого впливу” (№ держреєстрації 0193V029004) - виконана в Донецькому науковому центрі гігієни праці та профілактики травматизму.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження: наукове обґрунтування та розробка системи заходів протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт на основі гігієнічної оцінки радіаційного фактора, що діє на них.

Щоб досягти мети, вирішувалися наступні завдання:

- вивчити компоненти радіаційного фактора на робочих місцях у вугільних шахтах;

- виділити основні характеристики радіаційного впливу на гірників вугільних шахт на робочих місцях;

- провести орієнтовну оцінку рівнів радону в повітрі житлових приміщень типового міста вугледобувного регіону;

- оцінити зміни показників стану здоров'я гірників в залежності від величини радіаційного фактора на робочих місцях;

- вивчити вплив радіаційного фактора вугільних шахт на рівень захворюваності з тимчасовою втратою працездатності гірників;

- оцінити реальне радіаційне навантаження на гірників вугільних шахт з урахуванням радіаційного фактора на робочих місцях і радону в повітрі житлових приміщень;

- розробити систему заходів профілактики шкідливого впливу радіаційного фактора, що діє на гірників вугільних шахт.

Наукова новизна отриманих результатів. В результаті проведеного дослідження:

- дано гігієнічну оцінку компонентам радіаційного фактора на робочих місцях гірників вугільних шахт;

- визначено внесок компонентів радіаційного фактора на робочих місцях до рівня впливу на легені та ефективну дозу опромінення гірників;

- встановлено головне значення дочірніх продуктів розпаду радону та пило- радіаційного фактора в радіаційному навантаженні на гірників на робочих місцях;

- проведено коректний розрахунок доз опромінення гірників з урахуванням специфіки праці гірників вугільних шахт (часу роботи та об'єму повітря, що вдихає гірник за рік, часу використання засобів індивідуального захисту та процесів пило відкладання в органах дихання);

- показано, що високі разові рівні радону у повітрі житлових приміщень типового міста вугледобувного регіону виявляються в будинках, які знаходяться в зонах геологічних порушень та розташування шахтних виробок;

- визначено зміни стану здоров'я гірників вугільних шахт в залежності від величини радіаційного навантаження;

- оцінено реальну ефективну дозу опромінення гірників з урахуванням ефективної дози опромінення від радіаційного фактора на робочих місцях та орієнтовної ефективної дози опромінення від радону повітря житлових приміщень.

Практична значущість роботи. На основі гігієнічної оцінки РФ, що діє на гірників вугільних шахт, розроблена система заходів щодо оптимізації умов праці. Завдяки впровадженню системи заходів протирадіаційного захисту Донецькою облСЕС, Донецькою обласною лікарнею професійних захворювань, що курирують вугільну галузь, було виявлено таку ефективність: зниження рівнів компонентів радіаційного фактора на робочих місцях - пило радіаційного фактора на 75 %, радону, ДПР та дочірніх продуктів розпаду торону (ДПТ) на 50 %; у побуті - радону з ДПР до нормативного. Надходження радіонуклідів до організму гірників на робочому місці можна знизити до 25 % (акти впровадження від 24.06.99; 30.06.99).

Матеріали системи заходів протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт використовуються в лекціях, що стосуються заходів протирадіаційного захисту населення на кафедрі гігієни та екології Донецького державного медичного університету ім. М.Горького (акти впровадження від 13.06.99; 17.06.99).

На основі матеріалів досліджень розроблені і впроваджені в практику санітарно-епідеміологічної служби, Донецької обласної клініки професійних захворювань такі документи: 1. Руководство по оценке и контролю радиационной обстановки на угольных шахтах. КД 12.5.005-94 / Гос. комитет Украины по угольной промышленности, МакНИИ. - 46с. 2. Система профилактики вредного воздействия радона на здоровье населения угледобывающих регионов Украины: Методические рекомендации / ДНЦ ГТ и ПТ, ДонГМУ. - Донецк, 1995. - 12с. 3. Уманський В.Я., Ластков Д.О., Партас О.В., Ніколенко В.Ю. Система протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт: Інформаційний лист. - Донецьк, 1998р. - 4с.

Особистий внесок здобувача. Автором вивчено компоненти радіаційного фактора на робочих місцях вугільних шахт, рівні радону у повітрі типового міста вугледобувного регіону. Дано оцінку реальним дозам опромінення гірників з урахуванням існуючих методичних підходів. Встановлено зміни стану здоров'я гірників в залежності від величини радіаційного впливу. Розроблено систему заходів протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт.

Апробація результатів дослідження. Результати роботи викладено і обговорено на: 1. Науковій конференції “Technological enhanced natural radiation caused by non-uranium mining” (Кatovice, Poland, 1996 р.); 2. ХІІІ з'їзді гігієністів України “Пріоритетні проблеми гігієнічної науки, медичної екології, санітарної практики та охорони здоров'я” (Харків, Україна, 1997 р.); 3. Науковій конференції “Medical applications of mathematical and engineering sciences” (Харків, Україна, 1998 р.); 4. Науково-практичній конференції з міжнародною участю “Новое в экологии и безопасности жизнедеятельности” (Санкт-Петербург, Росія, 1999 р.).

Публікації. Результати досліджень опубліковані в 8 статтях наукових журналів (6 за переліком ВАК) і збірниках наукових робіт, 3 тезах доповідей на конференціях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, узагальнення і висновків. Дисертація викладена на 166 сторінках машинописного тексту (48 таблиць, 5 рисунків). Бібліографія включає 167 вітчизняних та іноземних джерел.

1. Основний зміст роботи

Об'єкти та методи дослідження. Об'єктом досліджень були робочі місця у вугільних шахтах, повітря житлових будинків і окремих квартир, гірники основних підземних професій, медичні обліково-статистичні форми щодо захворюваності гірників, звітні форми автоматизованої системи кількісної оцінки ризиків розвитку основних патологічних синдромів (АСКОРС). Обсяг досліджень наведений у таблиці.

Вивчення радіаційної обстановки у вугільних шахтах проводилось відповідно до існуючих методичних рекомендацій (ЛІРГ, 1989) і керівного документа “Руководство по оценке и контролю радиационной обстановки на угольных шахтах. КД 12.5.005-94”, на стадіях попереднього (30 вугільних шахт) і детального радіаційного обстеження (4 вугільні шахти). Вказані методичні документи не суперечать положенням НРБУ-97 про визначення ступеня радіаційного впливу і його оцінку.

Таблиця 1. Обсяг проведених досліджень

Показники	Кількість
1. Параметри робочих місць у вугільних шахтах (вимірів):
1.1 Компоненти радіаційного фактора:
- зовнішнє гамма-випромінювання;	11541
- радон;	6954
- дочірні продукти розпаду радону;	6954
- дочірні продукти розпаду торону;	6954
- питома активність ПРН по радію-226, торію-232, калію-40 (вугілля та породи).	748
1.2 Запиленість повітря;	2800
1.3 Шум;	1200
1.4 Параметри мікроклімату:
- температура повітря;	640
- швидкість руху повітря;	640
- вологість повітря.	640
2. Радон в повітрі житлових приміщень (вимірів).	1325
3. Біохімічні та гематоімунологічні дослідження (осіб).	37
4. Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності (листи).	3682
5. Диспансерне спостереження за населенням (осіб).	3714
6. Анкети АСКОРС (осіб).	200

Під час радіаційного обстеження вугільної шахти виконувалися такі вимірювання і розрахунки:

1. визначення вмісту радону і величини “прихованої енергії” дочірніх продуктів розпаду радону (ДПР) і торону (ДПТ) в контрольних точках;

2. вимірювання потужності поглиненої в повітрі дози (ППД) зовнішнього гамма-випромінювання;

3. визначення вмісту природних радіонуклідів (ПРН) в пробах вугілля і порід;

4. розрахунок допустимих за ПРН концентрацій пилу в повітрі робочої зони;

5. розрахунок річного надходження (для зовнішнього гамма-випромінювання - еквівалентної дози) радону, ДПР радону, ДПТ і ПРН в організм гірників;

6. розрахунок рівнів сумарного впливу компонентів РФ на робочих місцях на гірників;

7. розрахунок еквівалентних доз опромінення легенів (ЕДл) та ефективних доз опромінення (ЕД) гірників з урахуванням існуючих методичних підходів.

Для визначення параметрів РФ застосовувалися: дозиметр ДРГ-11Т в рудничному вибухозахищеному виконанні, комплект апаратури для радонового моніторингу ИРМ-1 (РГГ 01, РГА 01Т, РГА 01П), гамма-спектрометр на базі аналізатора АМА (СУ-01Ф8). Метрологічна перевірка апаратури виконувалася її фондотримачами (НТЦ “КОРО” м. Жовті Води і МакНДІ м. Макіївка) та звірення їх характеристик здійснювалося з аналогами НЦРМ (м. Київ).

На ш. “Київська” було відібрано дві групи гірників (з різним рівнем радіаційного впливу), в яких проведено вивчення біохімічних показників крові та гемато-імунологічного стану організму. Виконано аналіз захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (ТВП) (за загальноприйнятою методикою) гірників основних дільниць цієї шахти (що різняться рівнями РФ) за 3 роки (середня тривалість опрацювання очисної лави). З метою нівелювання впливу “нерадіаційних” чинників на стан здоров'я гірників було вивчено рівні запиленості, характеристики шуму, мікроклімату на основних підземних робочих місцях ш. “Київська”.

Вимірювання концентрації радону в житлових приміщеннях проводилося згідно з загальноприйнятими методиками активним (шляхом прокачування повітря через проби активованого вугілля (РГГ)) методом за участю фахівців "НТЦ КОРО" м. Жовті Води (керівник - к. т. н. В.М. Мельніченко).

Використовуючи загальноприйняті підходи, проведено аналіз показників диспансерного спостереженням за населенням (за офіційними звітними статистичними формами центральної міської лікарні (Ф-131/у), що проживає на терапевтичних дільницях, де розташовані будинки з різним вмістом радону в повітрі житлових приміщень. Вивчено ризики розвитку основних патологічних синдромів у населення, отриманих в результаті реалізації АСКОРС, залежно від рівнів радону в повітрі житлових приміщень.

Радіаційний фактор на робочих місцях у вугільних шахтах. Чотири вугільні шахти, результати радіаційного контролю яких наводяться, відібрано таким чином, щоб продемонструвати можливі варіанти кількісного співвідношення компонентів РФ, їх внеску в рівень впливу на легені (РВЛ) і дози опромінення гірників. Так, для ш. “Луганська” характерна приблизно однакова значущість ДПР радону, ДПТ і ПРФ. Аналіз даних по ш. ім. Капустіна показує зміни внесків ДПР радону, ДПТ і ПРФ в РФ в залежності від технології проведення прохідницьких робіт. РФ ш. “Карбоніт”, як і в багатьох вугледобувних підприємствах, визначається в основному ПРФ. Головну роль в радіаційному впливі на гірників ш. “Київська” відіграють ДПР радону.

Величина зовнішнього гамма-випромінювання на основних підземних робочих місцях, як правило, не перевищує 50 мкРгод-1. Значні величини ППД зареєстровані в зонах мулонагромаджувачів. Так, в цих точках на ш. “Луганська” ППД зовнішнього гамма-випромінювання коливалася в межах 87 - 300 мкРгод-1 і визначалася мулом, а не шахтною водою. Значні величини цього компоненту РФ (до 646 мкРгод-1) можуть визначатися на обводнених дільницях, біля труб водовідливу, де відмічається відкладання мулу (ш. “Луганська”). На більшості основних робочих місць в лавах і проходці ППД не перевищувала нормативної величини.

Розрахунок доз опромінення гірників від зовнішнього гамма-випромінювання проводився з використанням хронометражних змінних даних (з урахуванням часу роботи на кожному непостійному робочому місці). Дози опромінення від цього компонента РФ, навіть коли ППД на непостійних робочих місцях значна, не перевищують нормативу (КД 12.5.005-94). Так, величини ЕД були в межах від 0,15 мЗврік-1 (0,030 одиниць нормативу, ш. “Луганська”) до 0,37 мЗврік-1 (0,074 одиниць нормативу, ш. “Карбоніт”), а ЕДл - від 0,1 мЗврік-1 (0,007 одиниць граничної величини, ш. “Луганська”) до 0,25 мЗврік-1 (0,017 одиниць граничної величини, ш. “Карбоніт”).

Об'ємна активність радону в повітрі робочої зони не досягала граничної величини. Мінімальне значення даного компонента РФ зареєстроване на рівні 37 Бкм-3 (ш. “Київська”), максимальне - 1765 Бкм-3 (ш. “Київська”). Відповідно цим величинам, річне надходження радону коливалося в межах від 9,3 104 Бкрік-1 (0,01 одиниць допустимого річного надходження (ДРН)) до 4,4 106 Бкрік-1 (0,31 одиниць ДРН). Таким чином, не виявлено наднормативного річного надходження радону до організму гірників.

Рівні ДПР радону в повітрі робочої зони можуть досягати значних величин. Так, на ш. “Луганська” зареєстровані величини об'ємної активності ДПР радону - 5,8 Бкм-3, тоді як на ш. “Київська” вона досягала значень 699,3 Бкм-3. Тобто, річне надходження ДПР змінюється в широких межах від 1,5 104 Бкрік-1 (0,05 одиниць ДРН) до 1,8106 Бкрік-1 (6,43 одиниць ДРН).

Потрібно сказати, що в залежності від характеристики струменя повітря (свіжий або вихідний), в ньому різко змінюється вміст ДПР радону. На ш. “Луганська” мінімальна величина об'ємної активності у вихідному струмені зареєстрована на рівні 26,0 Бкм-3, максимальна - 193,6 Бкм-3. Річне надходження ДПР радону, відповідне цим величинам, дорівнює 6,5-104 Бкрік-1 (0,23 одиниць ДРН) і 4,8-105 Бкрік-1 (1,71 одиниць ДРН). Найбільш високі рівні ДПР були у вихідних струменях з очисних лав і прохідницьких забоїв. У той же час річне надходження ДПР радону від повітря свіжих струменів, в жодному з випадків, не перевищувало 0,39 одиниць ДРН. Дана ситуація пояснюється специфікою трудового процесу у вугільній шахті. З одного боку, механічні впливи (комбайном) на породи спричиняють утворення тріщин, полегшують еманацію радону з товщі порід. З іншого - у вихідному струмені відбувається накопичення продуктів розпаду радону. Більш того при послідовній системі вентиляції струмінь повітря містить ДПР радону декількох виробок.

Зіставлення об'ємної активності радону і його ДПР на робочих місцях показує, що рівновага між радоном і його дочірніми продуктами розпаду не настає. Це пояснюється інтенсивністю вентиляції у вугільній шахті. Накопичення ДПР радону відбувається з моменту еманації радону в шахтну атмосферу до встановлення рівноваги. При постійній концентрації радону в повітрі рівновага настає приблизно через 3 години, але на практиці це спостерігається дуже рідко, оскільки, по-перше, час повітрообміну в шахті звичайно не перевищує 1 годину, а, по-друге, частина ДПР радону осідає на поверхні гірничих виробок і обладнання. Крім того, будь-які гірничі виробки в тій або іншій мірі еманують, тому об'ємна активність радону, як правило, безперервно збільшується по ходу вентиляційного струменя.

Величини об'ємної активності ДПТ можуть (ш. “Луганська”) досягати 8,7 Бкм-3 (річне надходження 2,2 104 Бкрік-1 або 1,0 одиниць ДРН), в той час як мінімальний рівень (ш. “Карбоніт”) становив 0,4 Бкм-3 (1,0 103 Бкрік-1 і 0,05 одиниць ДРН). Рівні ДПТ, аналогічно ДПР радону, максимальні у вихідних струменях з проходки і очисних лав і незначні в свіжих.

Те, що у вихідних струменях виявляються високі об'ємні активності ДПР радону і ДПТ, обумовлює значні рівні радіаційного впливу не тільки на гірників основних підземних робочих місць (зайнятих безпосередньо на видобутку вугілля і проведенні прохідницьких робіт - очисні лави і проходка), але і на гірників, робоче місце яких розташоване вздовж вихідного струменя, де немає високих концентрацій пилу в повітрі робочої зони і, як наслідок, практично не використовуються засоби індивідуального захисту (ЗІЗ), наприклад, це стосується гірників конвеєрів.

Значення ПРФ, що оцінюється за питомою активністю вугілля (очисна лава) і порід (проходка), багато в чому залежить від рівня запиленості на робочих місцях. Особливістю вугільних шахт (очисні лави і проходка) є перевищення запиленості, відносно граничної величини, в десятки і навіть сотні разів. Для оцінки ПРФ також використовується підхід (методичні рекомендації, ЛІРГ, 1989), при якому розраховується гранична щодо ПРН концентрація пилу на робочому місці. Відношення середньорічної середньо змінної концентрації пилу до граничної щодо ПРН концентрації свідчить про перевищення річного надходження ПРН відносно верхньої межі цієї величини.

Питома активність вугілля і порід, як правило, не перевищує кларкових величин. Так, типовий для Донбасу вміст радіонуклідів у вугільних пластах, відносно радію-226 дорівнює від 4,0 Бккг-1 до 48,51 Бккг-1, щодо торію-232 від 8,0 Бккг-1 до 86,21 Бккг-1, калію-40 від 0 Бккг-1 до 238,65 Бккг-1. Щодо порід ці величини складали: відносно радію-226 від 22,57 Бккг-1 до 122,84 Бккг-1, торію-232 від 38,35 Бккг-1 до 95,09 Бккг-1, а калію-40 від 37,74 Бккг-1до 1270,95 Бккг-1.

2. Порядок проведення прохідницьких робіт

Прохідницькі роботи проводяться двома основними способами: механізованим (комбайном) і буро підривним. Механізований спосіб супроводять значні концентрації пилу в повітрі робочої зони і, як наслідок, високі рівні ПРФ. При цьому способі проведення робіт величина річного надходження ПРН досягала (при оцінці по середовищу) 6,46 одиниць ДРН (ш. ім. Капустіна). При буро підривному способі проходки під час максимальної запиленості (відразу після вибуху) гірники (відповідно до техніки безпеки) виведені з прохідницького забою. Це обумовлює значно менші, в порівнянні з комбайновим способом, значення річного надходження ПРН - від 0,09 одиниць ДРН до 0,12 одиниць ДРН (ш. ім. Капустіна).

З точки зору радіаційної безпеки, становить безперечний інтерес оцінка РВЛ гірників вугільних шахт. Аналіз наукової літератури показав (методичні рекомендації, ЛІРГ, 1989), що при розрахунках РВЛ користуються даними середовища, тобто виміряними величинами компонентів РФ на робочих місцях. Очевидно, що такі РВЛ є значно завищеними, оскільки даний підхід не враховує специфіку трудового процесу у вугільних шахтах, а саме, час використання ЗІЗ і динаміку пило відкладання. У “Керівництві по оцінці та контролю радіаційної обстановки на вугільних шахтах (КД 12.5.005-94)” запропоновано використати поправочний коефіцієнт 0,5, що враховує ці чинники, при розрахунках річного надходження ДПР радону, ДПТ і ПРФ.

Необхідно коректувати складові РВЛ з точки зору реального впливу РФ на гірників. Розрахунки РВЛ за методичними рекомендаціями ЛІРГа проводяться, виходячи з часу роботи 1700 годин на рік і 2500 м3 об'єм повітря, що вдихається за рік. Насправді гірник має 220 виходів на роботу за рік, тобто 1320 годин за рік (шестигодинна зміна). Об'єм дихання за зміну пропорційний тяжкості праці. У більшості випадків, при механізованому способі видобутку вугілля і проведенні прохідницьких робіт (машиніст гірничо-виймальних машин, стругової установки, прохідницького комбайна і т. д.) на основних підземних робочих місцях, ця величина становить 8 м3 за зміну (Суханов В.В. и др., 1985), тобто 1760 м3 в рік. Таким чином, правомірно використовувати поправочний коефіцієнт 0,7 на гамма-випромінювання, ДПР радону, ДПТ і ПРФ.

Значення РВЛ, розрахований згідно з методичними документами (ЛІРГ, 1989), значно перевищує реальний рівень впливу на гірників. У переважній більшості випадків він перевищував одиницю, і коливався від 1,10 умовних одиниць (ум. од.) до 7,75 ум. од. та від 0,62 до 7,49 ум. од. в лавах і проходці, відповідно. Однак коректний (з урахуванням поправок) розрахунок РВЛ показує, що реально дана величина може знижуватися майже втричі і бути значно меншою ніж нормативна. Мінімальний - 0,4 ум. од. і максимальний - 2,73 ум. од. вплив на легені гірників очисних лав визначено на ш. “Київська”. Значний РВЛ характерний для проходки з комбайновим способом ведення робіт (ш. ім. Капустіна) і низький - з буро підривним способом (ш. ім. Капустіна), що визначається величиною ПРФ.

Внесок кожного компонента РФ в РВЛ досить різний, як при порівнянні вугільних підприємств між собою, так і в межах однієї вугільної шахти. Його величина залежить від ефективності вентиляції і пило пригноблюючих заходів, способу проведення гірничих робіт та ін.

Матеріали по чотирьох вугільних шахтах ілюструють можливі сполучення значущості окремих складових РФ. Так, на ш. “Луганська” ДПР радону відповідають за 21,1 % - 58,1% (в середньому 33,6 6,8%) від РВЛ, ДПТ - 13,8% - 34,3% (23,4 3,7%), ПРФ складає від 22,5% до 64,1% (42,2 8,0%) РВЛ, зовнішнє гамма-випромінювання вносить у РВЛ не більше як 1,6 % (0,8 0,1%). Тобто на даному підприємстві внесок складових РФ (крім зовнішнього гамма-випромінювання) у РВЛ відносно рівномірний.

Інша ситуація складається на ш. “Карбоніт”. Через неадекватність роботи системи вентиляції, низьку ефективність пило пригноблення значну роль в РВЛ відіграє ПРФ. Його внесок досягає 95,8% (в середньому 85,5 3,6%). ДПР радону і ДПТ в деяких виробках відповідають за 14,3% РВЛ, а в середньому за 7,5 1,8% і 5,4 1,7%, відповідно.

При буро підривному способі проведення прохідницьких робіт ПРФ вносив у РВЛ максимум 17 %, при комбайновому способі - 86,1% (ш. ім. Капустіна). У разі низького внеску ПРФ в РВЛ в проходці з буро підривним веденням гірничих робіт до 75,8% від цієї величини складали ДПТ (ш. ім. Капустіна).

На деяких вугільних підприємствах на перше місце по значущості виступають ДПР радону. Так, на ш. “Київська” до 75,5% РВЛ в очисних лавах і до 84,4% РВЛ в проходці припадає на ДПР радону (в середньому 50,6 10,4%).

Гірники вугільних шахт зазнають впливу техногенно-підсилених джерел природного походження (НРБУ-97, розділ 8.7.1). Це опромінення являється неминучим, властивим конкретному виробництву. Згідно з роз'ясненнями радіаційно-гігієнічних регламентів четвертої групи (НРБУ-97) рівні обов'язкових дій для цих виробництв регламентуються окремими документами Міністерства охорони здоров'я України. На цей час при здійсненні радіаційного контролю на робочих місцях в вугільних шахтах керуються такими методичними документами, як КД 12.5.005-94 та методичні рекомендації ЛІРГа (1989). У керівному документі з радіаційного контролю у вугільній промисловості (КД 12.5.005-94) закладено нормативи для ЕДл і ЕД гірників на рівні 15 мЗврік-1 і 5 мЗврік-1, відповідно. Принципи радіаційного контролю даного документа не суперечать основним положенням НРБУ-97, що дозволяє використовувати його в роботі.

Якщо провести розрахунок ЕДл гірників, беручи за основу абсолютні величини компонентів РФ на робочому місці (ЛІРГ, 1989), ця величина в декілька разів перевищує нормативну. Практично у всіх випадках визначення ЕДл без урахування специфіки трудової діяльності у вугільній шахті призводило до того, що цей показник був більшим, ніж 15 мЗврік-1.

Реальне коливання ЕДл гірників (розрахунки згідно з КД 12.5.005-94) складає: по очисних лавах від 6,0 мЗврік-1 (ш. “Київська”) до 41 мЗврік-1 (ш. “Київська”), прохідницьких забоях - 3,5 мЗврік-1 (ш. “Луганська”) - 39,8 мЗврік-1 (ш. ім. Капустіна). Незалежно від того, де розташоване робоче місце, в проходці чи в очисній лаві, ЕДл може перевищувати норматив для даної категорії населення. Найменші значення цієї величини характерні для гірників проходки з буро підривним способом робіт.

Необхідно зазначити, що абсолютні величини ЕДл гірників, які розраховані відповідно до коефіцієнтів НРБУ-97, вищі (лава - від 25,8 мЗврік-1 до 111,1 мЗврік-1, проходка - від 5,8 мЗврік-1 до 163,3 мЗврік-1), ніж аналогічні величини, що отримані відповідно до положень документів щодо радіаційного контролю у вугільній галузі. Відсутність у НРБУ-97 ліміту цієї характеристики опромінення даної категорії населення (від техногенно-підсилених джерел) дозволяє провести тільки порівняльну оцінку ЕДл.

Міра радіаційного ризику також оцінювалася згідно з рекомендаціями МКРЗ по ЕД, що враховує опромінення всіх органів і тканин людини при одночасному впливі компонентів РФ на робочих місцях. ЕД визначалася підсумовуванням доз від кожної складової РФ.

ЕД гірників вугільних шахт (рис.), на яких проведено детальне радіаційне обстеження (з урахуванням поправочних коефіцієнтів), досягає значення 13,3 мЗврік-1 в очисній лаві (ш. “Київська”) і 19,6 мЗврік-1 в проходці (ш. ім. Капустіна).

Рис. 1. Ефективні дози опромінення гірників вугільних шахт

Значущість окремих компонентів РФ оцінювалася по відношенню зумовлених ними доз до їх суми. Внесок зовнішнього гамма-випромінювання в ЕД, як правило, не перевищував 8% - 9 %. Тільки в тих випадках, коли ЕД була значно меншою за норматив - від 0,7 мЗврік-1 до 1 мЗврік-1, частка цього компоненту РФ могла досягати 17%, що пояснюється не високими значеннями ППД, а низькими величинами інших складових РФ.

Внесок ДПР радону в ЕД коливався в широких межах - від 1,0% (ш. “Карбоніт”) до 75,8% (ш. “Київська”). Частка ДПТ в ЕД складала від 0,2% (ш. “Карбоніт”) до 28,6% (ш. ім. Капустіна). ПРФ був відповідальний за 18,2% (ш. “Київська”) - 96,8% (ш. “Карбоніт”) від ЕД.

Аналіз даних попереднього радіаційного обстеження 30 вугільних шахт показує, що сумарні величини ЕД від всіх складових РФ мають широкі межі коливання (від 0,5 мЗврік-1 до 20,0 мЗврік-1). Показано, що всупереч існуючій думці, внесок гамма-випромінювання в радіаційне навантаження, що припадає на організм гірників, малий. Він не перевищує 9 % (максимальне значення 31% було розраховане для вугільного підприємства, де сумарна ЕД дорівнює 0,5 мЗврік-1, тобто величина 31% зумовлена не високим значенням ППД зовнішнього гамма-випромінювання, а низькими величинами ДПР радону і ПРФ). Для ДПР радону коливання значень велике, їх внесок досягає 76% від сумарної ЕД, у 3/4 випадків - не більше за 30%. В основній масі (78% випадків) частка ДПТ незначна - не більше за 10%. Однак в окремих шахтах, де рівень цього компонента РФ відносно високий, він може становити майже 30% від сумарної дози опромінення гірників. Внесок ПРФ не перевищує 20% тільки в 13% обстежених шахт, де або дуже низька запиленість повітря робочої зони, або високі рівні інших компонентів РФ. В основному інгаляційне надходження пилу становить 60 - 96% сумарної ЕД.

Необхідно зазначити, що дані детального обстеження чотирьох вугільних шахт, що представлені в роботі, досить повно ілюструють границі коливань складових РФ, які зустрічаються на вугільних підприємствах Донбасу.

Радон повітря житлових приміщень. Для вивчення реального радіаційного впливу (з урахуванням РФ на робочих місцях і радону повітря житлових приміщень) на гірників проведено визначення вмісту радону в повітрі житла 100 гірників основних підземних професій ш. “Київська”. Коливання ЕРОА радону склали від 25 Бкм-3 до 306 Бкм-3 (середнє значення 94,4 Бкм-3). Використовуючи положення доповіді МКРЗ №65, були розраховані орієнтовні ЕД опромінення від радону в повітрі житлових приміщень.

При накладенні схеми розташування шахтних виробок, схеми геологічних порушень місцевості з картою міста (розташуванням обстежених будинків) встановлено, що переважна більшість домівок з підвищеним вмістом в повітрі радону знаходяться саме над цими зонами.

Підсумовування ЕД від РФ на робочих місцях і орієнтовних ЕД від радону повітря житлових приміщень дозволило отримати орієнтовні реальні ЕД опромінення гірників ш. “Київська”. Встановлено, що орієнтовні ЕД від радону в житлі складають від 1,6 мЗврік-1 до 19,6 мЗврік-1 (в середньому 6,0 мЗврік-1). Виходячи з цього, реальні орієнтовні ЕД опромінення гірників очисних лав коливаються в межах від 4,9 мЗврік-1 до 32,9 мЗврік-1, а в проходці ці величини становили, відповідно, 2,7 мЗврік-1 і 29,8 мЗврік-1.

Аналіз реальних величин ЕД показує, що без урахування ЕД від радону повітря житлових приміщень неможливо адекватно оцінювати радіаційний вплив на даний контингент населення. У деяких випадках радон житла дає більший, ніж РФ на робочих місцях, внесок в реальну ЕД. Виходячи з оцінок розмаху ЕД від РФ вугільного підприємства і ЕД радону житла (гірники ш. Київська) видно, що ЕД опромінення від радону житла складає від 32,5% до 59,6% сумарної ЕД гірників очисних лав і від 59,3% до 65,8% в проходці.

Зміни у стані здоров'я гірників. Відмічено тенденцію до посилення інтенсивності перекисних процесів у гірників, у яких на робочих місцях виявлено наднормативні рівні РФ (I група). Це виражається в більш високому вмісті продуктів перекисного окислення ліпідів - малонового диальдегіду 6,5 0,7 (мкмоль/л), дієнових кон'югатів (4,5 0,4 нмоль/л) і вірогідному перевищенні перекисного гемолізу еритроцитів (61,6 2,1%, р < 0,01) в I групі в порівнянні з тими, що працюють в умовах нормативного РФ (відповідно, 5,3 0,4 мкмоль/л, 3,8 0,3 нмоль/л, 52,6 1,7%).

У гірників, які працюють в умовах підвищених рівнів РФ виявлено вірогідне зниження (р < 0,05) середнього числа та індексу активації формазанпозитивних нейтрофілів у спонтанному (5,8 1,2% і 0,06 0,01) та індукованому (10,7 2,0% і 0,11 0,02) НСТ-тесті відносно контролю (відповідно, 17,2 2,9% і 0,18 0,03; 19,4% 2,3% і 0,21 0,02). Отримані дані свідчать про зниження здатності нейтрофілів до завершеного фагоцитозу і зменшення їх резервної бактерицидної активності у гірників з високими дозами опромінення від РФ на робочих місцях. Дослідження рівня імуноглобулінів сироватки крові показало, що концентрація імуноглобулінів А, М, G в периферичній крові істотно не відрізняється у гірників обох груп. Рівні циркулюючих імунних комплексів у групах, що порівнюються, були практично однаковими.

Аналіз лейкоцитарної формули показав, що число сегментоядерних нейтрофілів у гірників з високими дозами опромінення було вірогідно (p<0,05) нижчим (2,5 0,2 ·109/л), а лімфоцитів - вищим (3,3 0,2 ·109/л), ніж в контрольній групі (відповідно, 3,3 0,2 ·109/л і 2,5 0,3 ·109/л).

Вивчено стандартизовані показники захворюваності з ТВП гірників очисних лав ш. “Київська” з урахуванням величини їх ЕД. Встановлено достовірне (р < 0,05) перевищення числа випадків (268,6 41,5) і днів тимчасової втрати працездатності (2647,3 361,1) з усіх причин у гірників з ЕД більшою за 5 мЗврік-1, в порівнянні з контролем (відповідно, 144,5 31,7 і 1433,1 328,1). Діагностичне важливим, з точки зору визначення впливу РФ на гірників, є стан органів дихання. Так, в групі, що досліджується, число випадків захворювань за цією системою становить 114,5 15,1, загострень хронічних захворювань 3,6 0,3, і гострих захворювань (гострі респіраторні захворювання + грип) 107,9 14,1, що вірогідно вище, ніж в контрольній (відповідно, 62,6 13,6, р<0,05; 2,2 0,5, р<0,01 і 56,9 12,5, р<0,05).

Зіставлення показників стану здоров'я населення в залежності від вмісту радону в повітрі житлових приміщень не дало суттєвих розбіжностей. Це пояснюється наявністю великої кількості факторів, дія яких маскує вплив радону.

Система заходів протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт. На основі вивчення компонентів РФ, що діє на гірників вугільних шахт, змін стану їх здоров'я розроблена та впроваджена система заходів протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт.

Ця система заходів включає декілька частин. I. Радіаційний контроль: 1. Радіаційний контроль у вугільних шахтах: а) попереднє обстеження; б) детальне обстеження; в) поточне обстеження. 2. Радіаційне обстеження повітря житлових будинків на вміст радону. II. Інженерно та організаційно-технічні заходи на робочих місцях та в будинках (у тому числі, що будуються), щодо зменшення вмісту радіаційних чинників і запобігання їх попаданню до організму людини. III. Контроль за ефективністю протирадіаційних заходів, спрямованих на поліпшення радіаційної ситуації на робочих місцях та у побуті гірників вугільних шахт: 1. Поточний радіаційний контроль у вугільних шахта; 2. Контрольне радіаційне обстеження повітря житлових будинків. IV. Медико-профілактичні заходи, у тому числі спрямовані на поліпшення виведення радіонуклідів з організму, та санітарно-просвітницька робота.

Впровадження заходів протирадіаційного захисту в роботу Донецької облСЕС дозволило суттєво знизити рівні компонентів РФ на робочих місцях у вугільних шахтах, об'ємної активності радону у повітрі житлових приміщень, зменшити надходження радіонуклідів до організму гірників.

Висновки

1. Величини компонентів радіаційного фактора на робочих місцях вугільних шахт значно перевищують (в декілька разів) нормативні значення. Так, потужність поглиненої в повітрі дози зовнішнього гамма-випромінювання досягає 0,65 мРгод-1, величина об'ємної активності дочірніх продуктів розпаду радону до 699,3 Бкм-3, дочірніх продуктів розпаду торону до 8,7 Бкм-3, перевищення концентрації пилу, відносно граничної, щодо природних радіонуклідів, до 6,46 разів.

2. Річне надходження радіонуклідів в організм гірників і рівень впливу на легені цього контингенту населення, які розраховані згідно з існуючими методичними рекомендаціями, є завищеними до 3 разів, що пов'язано з особливостями трудової діяльності у вугільній шахті. Для розрахунку цих величин необхідно використовувати поправочні коефіцієнти, які враховують час застосування засобів індивідуального захисту і динаміку пило відкладання в організмі, а також поправку на реальний час роботи і об'єм легеневої вентиляції за рік. Річне надходження радіонуклідів до організму гірників досягає: відносно дочірніх продуктів розпаду радону 6,3-105 Бкрік-1 (2,25 одиниць допустимого річного надходження), відносно дочірніх продуктах розпаду торону - 7,7-103 Бкрік-1 (0,35 одиниць допустимого річного надходження), а відносно пило радіаційного чинника - 2,48 одиниць допустимого річного надходження.

3. Рівні впливу на легені гірників основних робочих місць перевищують граничну величину відповідно до галузевих документів з радіаційного контролю. Для очисних лав рівень впливу на легені досягав 2,73 умовних одиниць, в проходці з комбайновим способом проведення робіт - 2,65, з буро підривним - 0,24. Основний вклад у рівень впливу на легені вносять дочірні продукти розпаду радону (до 75,5% в очисних лавах і 84,4% в проходці) і пило радіаційний фактор (до 86,1% і 95,8%). Внесок пило радіаційного фактора у рівень впливу на легені мінімальний (до 13,2%) при буро підривному способі ведення прохідницьких робіт.

4. Згідно з НРБУ-97 еквівалентні дози опромінення легенів і ефективні дози опромінення гірників очисних лав досягають 111,1 мЗврік-1 і 13,3 мЗврік-1, в прохідницьких забоях - 163,3 мЗврік-1 і 19,6 мЗврік-1 при комбайновому способі ведення робіт, і 6,7 мЗврік-1 і 0,8 мЗврік-1 при буро підривному.

5. В 30 % обстежених будинків типового міста вугледобувного регіону разова об'ємна активність радону в повітрі перевищує норматив, а у 6% випадків - в 2 рази. Верхня границя цієї величини в повітрі житлових приміщень типового міста вугледобувного регіону досягає 306 Бкм-3. Максимальні значення радону в повітрі приміщень виявлені в будинках, що знаходяться на опрацьованій гірничими роботами поверхні і в місцях геологічних порушень.

6. Орієнтовна ефективна доза опромінення гірників від радону повітря житлових приміщень складає від 1,6 мЗврік-1 до 19,6 мЗврік-1. Ці дози опромінення гірників порівняльні, а в ряді випадків значно перевищують ефективні дози опромінення від радіаційного чинника на робочих місцях. Це обумовлює необхідність обліку цих величин при визначенні реальної ефективної дози опромінення гірників вугільних шахт.

7. У гірників з високим рівнем радіаційного впливу на робочих місцях, в порівнянні з контролем, встановлене достовірне зниження бактерицидної активності нейтрофілів (в 3 рази), кількості сегментоядерних нейтрофілів (1,3 рази), підвищення лімфоцитів (1,3 рази), відзначена тенденція до посилення процесів перекисного окислення ліпідів.

8. При високих ефективних еквівалентних дозах опромінення від радіаційного чинника на робочих місцях у гірників в 1,9 рази вищий рівень загальної (з усіх причин) захворюваності з тимчасовою втратою працездатності. Захворюваність системи органів дихання (діагностичне значуща, з точки зору оцінки радіаційного впливу) вірогідно вища (в 1,8 рази) в групі, що досліджується. Це справедливо як відносно гострих захворювань (перевищення в 1,9 рази), так і для загострень хронічних хвороб (перевищення в 1,6 рази).

9. Орієнтовні реальні ефективні дози опромінення гірників лав сягають від 4,9 мЗврік-1 до 32,9 мЗврік-1, а в проходці - від 2,7 мЗврік-1 до 29,8 мЗврік-1. При цьому ефективна доза опромінення від радону повітря житла складає від 32,5% до 59,6% сумарної величини у гірників очисних лав і від 59,3% до 65,8% в проходці.

10. На основі гігієнічної оцінки радіаційного впливу на гірників вугільних шахт, змін показників їх стану здоров'я розроблена і впроваджена адекватна система заходів протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт. За матеріалами дисертаційної роботи підготовлені і затверджені: керівний документ з оцінки радіаційної обстановки у вугільній галузі, методичні рекомендації та інформаційний лист.

шахтарський радоновий радіаційний

Література

1. Партас О.В. Радоновый фактор в воздухе жилых помещений типичного угледобывающего города Донбасса // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1998. - Т. 2, №2. - с. 217 - 220.

2. Ракша-Слюсарева Е.А., Ластков, Д.О., Партас О.В., Слюсарев А.А., Бахтеева Т.Д., Варенко Ю.С. Особенности воздействия малых доз ионизирующей радиации на организм горнорабочих угольных шахт Донбасса // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1998. - Т.2, №2. - с. 220 - 223.

3. Уманский В.Я., Бородин А.Д., Ластков Д.О., Партас О.В. Влияние ионизирующей радиации на здоровье членов семей горнорабочих угольных шахт // Медико-социальные проблемы семьи. - 1998. - Т.3, №2. - с. 3 - 8.

4. Уманский В.Я., Ластков Д.О., Партас О.В., Николенко В.Ю., Короленко Е.Е., Галета С.Г. Гігієнічні аспекти протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1999. - Т3, №1. - с. 180 - 185.

5. Уманский В.Я., Ластков Д.О., Партас О.В., Николенко В.Ю. Оценка радиационного фактора в угольных шахтах и его влияния на показатели здоровья горнорабочих // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1999. - Т3, №2. - с. 126 - 130.

6. Уманский В.Я., Ластков Д.О., Партас О.В., Николенко В.Ю Особливості оцінки радіаційної безпеки в вугледобувних регіонах // Український радіологічний журнал. - 1999. - Т.7, №3. - с. 289-292.

7. Ластков Д.О., Партас О.В., Ракша Е.А., Николенко В.Ю., Дудник И.Н. Влияние технологически измененного естественного радиационного фона на население угледобывающих регионов // Проблемы профилактической медицины: Сб. статей (Ч.1). - Донецк: ООО “Лебедь”. - 1997. - с. 36-38.

8. Уманский В.Я., Ластков Д.О., Партас О.В., Николенко В.Ю. К оценке радиационного воздействия на горнорабочих угольны шахт // Новое в экологии и безопасности жизнедеятельности: Труды IV Всеросийской научн.-практич. конф. 16-18.06.1999. С-Пб. / под ред. И.И. Иванова, Балт. гос. техн. ун-т. - 1999. - Т.1. - с.558-564.

9. Ластков Д.О., Волинько Т.Я., Шаптала П.В., Партас О.В., Міронюк Д.Я., Шаптала А.В. Особливості оцінки впливу навколишнього середовища на гірників вугільних шахт // Пріоритетні проблеми гігієнічної науки, медичної екології, санітарної практики та охорони здоров'я: Тези доповідей ХІІІ з'їзду гігієністів України. - Ч.1. - Київ: МОЗ України.- 1995. - с. 80-81.

10. Lastkov D.O., Partas O.V., Raksha E.A., Dudnick I.N., Nikolenko V.Y. Features of measurement and valuation of dust-radioactive factor in coal mines // Technologically enhanced natural radiation caused by non-uranium mining. 16-19 October 1996: Abstracts of papers.- Szczyrk, Poland (Katowice). - 1996. - р. 12.

11. Umansky V.Y., Lastkov D.O., Partas O.V., Dudnyk I.N., Sergeeva L.A. Automatical system of diagnostics of basis pathological syndromes in investigation affect radon in air of flat to health of people // School of Fundamental Medicine Journal (Medical applications of mathematical and engineering sciences 29-30 October 1998: Abstracts of Scientific Conference - Ukraine (Kharkov)). - 1998. - Vol. 4, №2. - р. 103.

Размещено на Allbest.ru

автореферат "Гігієнічна оцінка іонізуючої радіації та заходи протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт" скачать

Подобные документы

Джерела радіації. Поняття про дози опромінення. Рівні забруднення. Режими радіаційного захисту
Характеристика іонізуючих випромінювань, їх штучні джерела. Поняття радіоактивності, властивості та біологічна дія радіоактивних речовин. Призначення та устрій приладів для вимірювання радіації. Способи захисту населення в умовах радіаційного забруднення.

курсовая работа [73,7 K], добавлен 06.09.2011
Заходи щодо усунення негативного впливу шуму на здоров`я та безпеку людини
Поняття та класифікація шумів, їх типи та оцінка негативного впливу на організм людини, досвід мінімізації. Заходи і засоби захисту працюючих від шкідливої дії виробничого шуму: організаційні й архітектурно-планувальні, медико-профілактичні та технічні.

контрольная работа [23,7 K], добавлен 05.12.2013
Травматизм при взрывах газа и пыли
Состояние, тенденции и причины повышенной опасности шахт. Взрывы метана и угольной пыли, недостатки их локализации с использованием водяных и сланцевых заслонов. Применение автоматических средств гашения вспышек. Меры по снижению взрывоопасности шахт.

реферат [54,5 K], добавлен 27.09.2011
Мероприятия газового режима
Требования газового режима к шахтам, классификация шахт на категории по газу. Установление относительной газообильности калийных и других рудников, скопления метана: местные и опасные. Нормы содержания парообразных углеводородов, опасных для шахт.

контрольная работа [1,4 M], добавлен 17.05.2009
Біологічна дія радіації
Вплив іонізуючого випромінювання на окремі органи. Визначення причин зміни генетичного коду клітини. Ознайомлення із дією великих доз іонізуючої радіації на біологічні об'єкти. Характеристика зовнішнього і внутрішнього видів опромінення організму.

реферат [27,4 K], добавлен 09.09.2010
Основні положення з безпеки життєдіяльності
Ризик як оцінка небезпеки. Здоров'я людини як основна передумова її безпеки. Розрахунок фільтровентиляційного обладнання та протирадіаційного захисту сховища. Розрахунок й аналіз основних параметрів при землетрусі, визначення оцінки пожежної обстановки.

методичка [224,5 K], добавлен 17.11.2010
Біологічний вплив радіоактивного випромінювання
Оцінка впливу радіоактивного випромінювання на організм людини, негативні наслідки. Характер пошкодження живої тканини та аналіз можливих мутацій. Можливі способи захисту від радіації, ефективність. Правила прибирання оселі при радіаційній небезпеці.

презентация [1,7 M], добавлен 27.04.2015
Прогнозування і оцінка наслідків аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та проведення захисних заходів
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт з "Цивільної оборони" для студентів усіх профілів навчання. Оцінка хімічної обстановки, що склалася у надзвичайній ситуації. Оцінка інженерного захисту працівників. Заходи для захисту персоналу.

методичка [387,7 K], добавлен 27.03.2010
Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС
Визначення рівня радіації на годину після аварії. Допустима тривалість праці на робочому місці при установленій дозі радіації. Визначення тривалості евакуації. Ефективний спосіб захисту робітників і службовців. Визначення зони радіаційної небезпеки.

контрольная работа [570,6 K], добавлен 22.02.2012
Стійкість роботи промислових об`єктів у надзвичайній ситуації
Вимоги щодо забудови міст, проектування і будівництва комунальних систем, енергетичних об'єктів та підприємств транспорту. Оцінка впливу вражаючих факторів надзвичайної ситуації і ударної хвилі на об'єкти господарювання. Визначення стійкості споруди.

курсовая работа [52,1 K], добавлен 25.10.2010

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка іонізуючої радіації та заходи протирадіаційного захисту гірників вугільних шахт"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.