Аналіз та профілактика травматизму, професійних захворювань в організаціях та установах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство доходів і зборів України

Національний університет державної податкової служби України

Факультет фінансів та банківської справи

Реферат

з курсу «Охорона праці в органах ДПС та основи режимної роботи»

на тему:

«Аналіз та профілактика травматизму, професійних захворювань в організаціях та установах»

Виконала:

cтудентка групи ФМП-51

Стаднічук О.О.

Ірпінь-2013



План

Вступ

1. Діяльність Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

2. Методи дослідження аналізу рівня травматизму та професійних захворювань

3. Аналіз страхових нещасних випадків на виробництві та профзахворювань за І квартал 2013 року

Висновок

Літературні джерела



Вступ

Питання створення безпечних умов праці, профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань були й є важливими та актуальними на будь-якому підприємстві: гострота їх обумовлюється експлуатацією застарілих та вкрай зношених основних фондів, недостатньою увагою до їх оновлення при формуванні державної політики інвестування перспективних програм розвитку, тому в ситуації, що склалася, важливу роль у проведенні профілактичних заходів відіграє Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

У процесі виробничої діяльності на людину можуть діяти небезпечні й шкідливі виробничі фактори. Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74* ці фактори поділяються на: фізичні, хімічні, біологічні й психофізичні. З наявністю небезпечних і шкідливих факторів пов'язані нещасні випадки і професійні захворювання на виробництві, що виникають за певних умов або з ряду причин. Відповідно до Положення про розслідування причин нещасних випадків і профзахворювань ці умови та причини поділяються на такі групи:

· технічні, що виникають внаслідок недосконалих, з погляду охорони праці, будівельних конструкцій і деталей, технологічного устаткування, пристроїв, оснащення, інструментів, попереджувальних та інших технічних засобів безпеки, порушення технологічних процесів, незадовільного технічного догляду і ремонту обладнання та ін.;

· організаційні, що є наслідком недосконалої організації охорони праці (незадовільні інструктаж і навчання робітників, відсутність таких Правил виконання робіт, що відповідають інструкції з охорони праці, відсутність або незадовільне проведення контролю й нагляду, неправильна організація робочого місця, відсутність індивідуальних засобів захисту і т. п.);

· психофізичні, що є наслідком порушень або відхилень у життєдіяльності організму людини (алкогольне, наркотичне сп'яніння, низька нервово-психічна стійкість, незадовільні фізичні дані або стан здоров'я, незадовільний психологічний клімат у колективі, травмування внаслідок протиправних дій інших осіб та ін.).

Нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання з нічого не виникають. Це подія, яка проходить послідовні стадії, що характеризуються переходом від нормального стану виробничої системи до кризового, чи недостатньою керованістю виробничими процесами.



1. Діяльність Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

Профілактика нещасних випадків та профзахворювань	- Сприяння у створенні умов для раннього діагностування профзахворювань. - Сприяння у створенні системи управління охороною праці на підприємстві. - Пропаганда безпечних умов праці, поширення позитивного досвіду. - Удосконалення системи навчання з питань охорони праці, навчання фахівців з охорони праці. - Аналіз причин нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. - Експертна оцінка на відповідність вимогам безпеки об'єктів, машин, механізмів, обладнання і приладів. - Консультації страхувальників та застрахованих. - Проведення наукових досліджень з питань охорони праці.
Медична, соціальна та професійна реабілітація	- Сприяння у створенні умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому. - Організація ефективного лікування потерпілих. - Забезпечення необхідними лікарськими засобами, протезами, ортопедичними виробами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування. - Організація медичної та соціальної реабілітації потерпілих. - Навчання та перекваліфікація потерпілих. - Організація робочих місць для інвалідів. - Оплата за спеціальний догляд, постійний сторонній догляд та за побутове обслуговування потерпілого.
Відшкодування шкоди потерпілим на виробництві (членам їх сімей)	- Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. - Одноразова допомога в разі стійкої втрати працездатності. - Одноразова допомога в разі смерті застрахованного. - Щомісячні страхові виплати. - Пенсія у разі інвалідності. - Пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

2. Методи дослідження аналізу рівня травматизму та професійних захворювань

травматизм професійний захворювання страхування

З метою аналізу стану охорони праці, прогнозування рівня травматизму, профзахворювань і їхньої профілактики застосовують різні методи. Вони базуються на статистичній звітності, актах розслідування нещасних випадків і профзахворювань та на матеріалах комплексних обстежень стану охорони праці.

Найбільш часто використовують такі методи досліджень:

Статистичний - базується на вивченні причин нещасних випадків, що вже сталися. Для цього використовують дані актів за формою Н-1. Цей метод дає змогу визначити динаміку травматизму в окремих підрозділах, на підприємствах і в галузі в цілому. При поглибленому статистичному аналізі травматизму аналізують також нещасні випадки за видами робіт, порівнюють дані про потерпілих (професія, стаж, стать, вік), вивчають такі допоміжні характеристики, як час, коли стався нещасний випадок (рік, місяць, день тижня, час робочого дня).

Динаміку травматизму протягом певного часу можна визначити за даними звітів 7-ТНВ шляхом підрахунку таких показників:

1) К_r - коефіцієнт частоти нещасних випадків за звітний рік, що приходяться на 1000 працюючих:

К_r = Т/П 1000,

де Т - кількість нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом, що мали місце за звітний рік;

П - середньоспискова кількість працюючих за звітний рік.

2) К_т - коефіцієнт важкості травматизму, який вказує кількість днів непрацездатності, що в середньому приходиться на один нещасний випадок за звітний рік:

К_т = Д/Т,

де Д - загальна кількість днів непрацездатності по нещасних випадках, пов'язаних з виробництвом, за звітний рік.

3) К_НВ - коефіцієнт небезпеки виробництва, який вказує кількість днів непрацездатності, що в середньому приходиться на 1000 працюючим за звітний рік:

К_НВ = Д/П 1000.

4) К_П - питомий коефіцієнт травматизму різних професій або технологічних процесів:

Кп=Н/ДО

де Н - кількість нещасних випадків, що приходиться на дану професію або технологічний процес у відсотках від загальної кількості травм за звітний період;

ДО - кількість працюючих на даному технологічному процесі або професії у відсотках від загальної кількості працюючих за звітний період.

Груповий - ґрунтується на аналізі повторень нещасних випадків, однакових за обставинами, видам подій, тих, що відбулися при однакових умовах і повторюються за характером ушкоджень здоров'я працюючих. Усе це дає змогу визначити професії та види робіт з найбільшим відсотком травматизму, виявити дефекти виробничого устаткування, розробити заходи щодо забезпечення умов безпечної праці.

Топографічний - полягає у вивченні причин нещасних випадків за місцем, де вони сталися. Для цього всі нещасні випадки відзначають спеціальними позначками на плані цеху або ділянки виробництва, що дає можливість визначити небезпечні зони, розробити й застосувати необхідні заходи з охорони праці.

Монографічний - дає можливість детально простежити весь комплекс умов праці, при яких стався нещасний випадок (технологічний і трудовий процеси; основне й допоміжне устаткування; організація робочого місця; сировина, що використовувалася; умови праці). У результаті цього дослідження виявляють не тільки причини травматизму, а також потенційні небезпеки й шкідливості, що впливають на робітників.

Метод експертних оцінок - використовує досвід та інтуїцію фахівців, яких залучають до експертизи. Експертами можуть бути найбільш кваліфіковані працівники, що тривалий час займаються питаннями охорони праці.

3. Аналіз страхових нещасних випадків на виробництві та профзахворювань за І квартал 2013 року

Професійні хвороби виникають внаслідок впливу на організм несприятливих факторів виробничого середовища. Клінічні прояви часто не мають специфічних симптомів, і лише відомості про умови праці хворого дозволяють встановити приналежність виявленої патології до категорії професійних хвороб. Лише деякі з них характеризуються особливим симптомокомплексом, обумовленим своєрідними рентгенологічними, функціональними, гематологічними і біохімічними змінами.

Загальноприйнятої класифікації професійних хвороб не існує. Найбільше визнання одержала класифікація за етіологічним принципом. Виходячи з цього, виділено п'ять груп професійних захворювань:

1) що викликаються дією хімічних факторів;

2) що викликаються дією пилу;

3) що викликаються дією фізичних факторів;

4) що викликаються перенапруженням;

5) що викликаються дією біологічних факторів.

Поза етіологічною систематикою знаходяться професійні алергічні захворювання (кон'юнктивіт, захворювання верхніх дихальних шляхів, бронхіальна астма, дерматит, екзема) і онкологічні захворювання (пухлини шкіри, сечового міхура, печінки, рак верхніх дихальних шляхів).

Одним із основних показників стану охорони праці є рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності.

Аналіз стану виробничого травматизму та професійних захворювань в Україні за І квартал 2013 року свідчить про наступне.

У І кварталі 2013 року до робочих органів виконавчої дирекції Фонду надійшло 2916 повідомлень про нещасні випадки на виробництві, в яких постраждало 2972 особи, в т.ч. 372 - із смертельним наслідком.

За звітний період страховими експертами (іншими представниками Фонду, які виконують їх обов'язки) взято участь у роботі комісій з розслідування:

- 46 групових нещасних випадків;

- 168 нещасних випадків із смертельним наслідком;

- 260 випадках смерті на підприємстві;

- 440 нещасних випадків з можливою інвалідністю;

- 2234 інших випадків.

За І квартал 2013 року робочими органами виконавчої дирекції Фонду зареєстровано 2339 (з них 118 - смертельно) потерпілих від нещасних випадків на виробництві, на яких складено акти по формі Н-1. В тому числі складено 1840 (в т.ч. смертельно - 48) актів за формою Н-1 на випадки, що сталися і розслідування яких закінчилось у звітному періоді, та 499 (в т.ч. смертельно - 69) актів на випадки, що сталися у минулих роках, а акти на них складені у звітному періоді.

За І квартал 2013 року у порівнянні з аналогічним періодом 2012 року кількість страхових нещасних випадків зменшилась на 17,6% (з 2840 до 2339). Кількість смертельно травмованих осіб зменшилось на 19,3% (з 145 до 118).

Кількість нещасних випадків на виробництві збільшилась в Івано-Франківській області на 30,8% або 8 випадків (з 26 до 34), Київській - на 13,2 % (з 53 до 60), Рівненській - на 10,3% (з 39 до 43), Хмельницькій - на 65,5% (з 29 до 48), м. Севастополі - на 12,5% (з 16 до 18).

Найбільша кількість страхових нещасних випадків зареєстрована у Донецькій (35,1%), Луганській (14,4%) і Дніпропетровській (10,1%) областях. Кількість травмованих осіб у цих областях складає близько 52,6% від загальної кількості травмованих по Україні.

На підприємствах України травмовано:

- 78% (1799) чоловіків;

- 23% (540) жінок, - від загальної кількості травмованих по Україні.

Отримали травми на виробництві у стані алкогольного сп'яніння:

- 37 осіб (біля 1,6% від загальної кількості травмованих по Україні),

- при цьому 13 осіб отримали травми із смертельним наслідком.

Серед причин нещасних випадків переважають організаційні - 64% (1496 нещасних випадків). Через технічні причини сталося - 13,6% (318) нещасних випадків, психофізіологічні - 22,4% (525) нещасних випадків.

Найпоширенішими організаційними причинами стали:

- невиконання вимог інструкцій з охорони праці - 35,4% від загальної кількості травмованих осіб по Україні (829 травмованих осіб);

- невиконання посадових обов'язків - 8,6% (203 травмовані особи);

- порушення правил безпеки руху (польотів) - 3,6% (86 травмованих осіб);

- порушення технологічного процесу - 3,6% (85 травмованих осіб).

Найпоширенішими технічними причинами стали:

- незадовільний технічний стан виробничих об'єктів;

- будинків;

- споруд;

- території.

Найпоширенішими психофізіологічними причинами стали:

- особиста необережність потерпілого - 16% (374 травмовані особи);

- травмування внаслідок протиправних дій інших осіб - 3,4% (79 травмованих осіб).

До основних подій, які призвели до нещасних випадків, відносяться:

- падіння потерпілого під час пересування - близько 28% (658 осіб травмованих осіб) від загальної кількості травмованих по Україні;

- дія рухомих і таких, що обертаються, деталей обладнання, машин і механізмів - 10% (239 осіб);

- обвалення, обрушення породи, ґрунту - 7% (175 осіб);

- падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту, тощо - 7% (179 осіб).

Аналіз професійних захворювань:

За І квартал 2013 року до робочих органів виконавчої дирекції Фонду надійшло 1568 повідомлень про професійні захворювання (отруєння). За результатами розслідування професійних захворювань складено 1368 актів розслідування причин виникнення хронічних професійних захворювань (актів П-4).

За І квартал 2013 року у порівнянні з аналогічним періодом 2012 року кількість професійних захворювань збільшилась на 5,5%, або на 71 випадок (з 1297 до 1368).

Найбільша кількість професійних захворювань зареєстрована у:

- Донецькій (31,4%).

- Луганській (25,5%).

- Дніпропетровській (13,1%).

- Львівській (15,4%) областях.

Кількість профзахворювань у цих областях складає близько 85,3% від загальної кількості по Україні.

Значний ріст професійних захворювань відмічається у:

- Донецькій області на 42 випадки (з 388 до 430);

- Львівській - на 73 випадки (з 137 до 210);

- Луганській - на 15 випадків (з 334 до 349);

- Харківській - на 9 випадків (з 22 до 31);

- Сумській - на 7 випадків (з 20 до 27).

Вагомими причинами формування несприятливих умов праці у цих галузях економіки залишаються недосконалі технології, використання застарілого обладнання, машин і механізмів та їх несправність, неефективність та невикористання засобів захисту працюючими, порушення правил охорони праці, режимів праці і відпочинку.

У структурі професійних захворювань перше місце належить хворобам органів дихання - 73% від загальної кількості по Україні (понад 1004 випадки). На другому місці - захворювання опорно-рухового апарату - 15 % (радикулопатії, остеохондрози, артрити, артози - понад 212 випадків). Третє місце залишається за хворобами слуху - 4% (52 випадки), четверте - за вібраційною хворобою 3% (38 випадків).



Висновок

Отже, для боротьби з травматизмом насамперед треба створити для людини сприятливі соціально-економічні та екологічні умови та проводити спеціальні профілактичні заходи організаційного, технічного, санітарно-гігієнічного, медичного, освітнього й морально-етичного характеру.

Найлегше піддається регулюванню, керуванню виробничий травматизм. Головними умовами його профілактики є ретельна організація на виробництвах заходів з техніки безпеки та суворий контроль за їх виконанням усіма працівниками.

До числа найважливіших профілактичних заходів з охорони праці та профілактики професійних хвороб відносяться попередні (при вступі на роботу) і періодичні огляди працівників, які зазнають впливу шкідливих і несприятливих умов праці.

Велике значення для профілактики травматизму й профзахворювань мають автоматизовані системи обліку, аналізу й дослідження з використанням засобів обчислювальної техніки на різних ієрархічних рівнях керування охороною праці. Розробка систем автоматичного контролю і керування охороною праці, а також координація цих робіт покладена на національний науково-дослідний інститут охорони праці.



Літературні джерела

1. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»

2. ГОСТ 12.0.003-74* ССБТ "Опасные и вредные производственные факторы. Классификация" от 01.01.1979.

3. Розслідування нещасних випадків ПКМ №1232від 30.11.11 р.

4. Охорона праці в органах ДПС України: Навчальний посібник / За ред. д.х.н. Желібо Є.П. - Ірпінь.: Університет ДПС України, 2007 -. -320с.

5. http://www.social.org.ua/view/3194 - Статистичні дані - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Размещено на Allbest.ru