Удосконалення інформаційно-методичного забезпечення наглядової діяльності за охороною праці

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Державний комітет України з промислової безпеки,

охорони праці та гірничого нагляду

Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки

та охорони праці

Спеціальність 05.26.01 - Охорона праці

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Удосконалення інформаційно-методичного

забезпечення наглядової діяльності

за охороною праці

Романенко Наталія Володимирівна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному науково-дослідному інституті промислової безпеки та охорони праці Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду

Науковий керівник - доктор технічних наук, професор

Ткачук Костянтин Нифонтович,

Національний технічний університет України „КПІ”,

професор кафедри охорони праці, промислової та цивільної безпеки

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, старший науковий співробітник

Левченко Олег Григорович,

Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона

НАН України, завідувач відділу проблем охорони

праці та екології

кандидат технічних наук,

старший науковий співробітник

Вільсон Олександр Георгійович,

Київський національний університет будівництва

і архітектури, доцент кафедри охорони праці і

навколишнього середовища

Захист відбудеться „ 18 ” вересня 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.802.01 при Національному науково-дослідному інституті промислової безпеки та охорони праці за адресою: 04060, Київ, вул. Вавилових, 13.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці за адресою: 04060, Київ, вул. Вавилових, 13.

Автореферат розісланий „ 20 ” червня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, к.т.н., доцент І.М. Ковтун

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасних умовах України, коли рівень виробничого травматизму значно вищий, ніж у більшості держав з розвинутою економікою, суттєво підвищуютья вимоги до охорони праці. Одним із законодавчо закріплених заходів, спрямованих на вирішення питань охорони праці, є наглядова діяльність. Практика свідчить про те, що ефективність державного нагляду значною мірою залежить від інформаційно-методичної озброєності наглядових органів. Проте інформаційний матеріал, який використовується сьогодні при розв'язанні завдань державного нагляду за охороною праці, формується за стереотипними принципами. Це в свою чергу призводить до того, що більшість управлінських рішень щодо наглядової роботи базується на інтуїтивних висновках та оцінках. Незважаючи на те, що в свій час окремі аспекти проблеми інформаційно-методичного забезпечення наглядової діяльності в сфері охорони праці розроблялися в контексті державного законодавства, нині вони вже дещо застаріли, не відповідають рівню розвитку сучасної науки й техніки та втратили свою актуальність. У зв'язку з цим удосконалення інформаційно-методичного забезпечення наглядової діяльності за охороною праці набуває особливого значення та є актуальною науковою задачею.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є підсумком науково-дослідних робіт, що виконувались в Національному науково-дослідному інституті промислової безпеки та охорони праці в 2003-2007 рр. за бюджетними темами „Дослідження і аналіз виробничого травматизму, аварійності, профзахворювань, стану умов та безпеки праці на виробництві України та розробка рекомендацій по покращанню стану охорони праці та вдосконаленню наглядової діяльності” (№ ДР 0101U002724) і „Дослідження і оцінка впливу наглядової діяльності на безпеку праці та рівень виробничого травматизму” (№ ДР 0106U005114), а також науково-дослідної роботи „Проведення науково-обґрунтованого аналізу стану охорони праці, наглядової діяльності та їх взаємозв'язку” (№ ДР 0105U003314) в рамках Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 рр., затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1320, в яких автор безпосередньо брав участь як виконавець.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є підвищення ефективності наглядової діяльності на основі вдосконалення інформаційно-методичного забезпечення державного нагляду в сфері охорони праці.

Досягнення поставленої мети здійснено вирішенням наступних завдань:

удосконалення обліку, аналізу та оцінки показників наглядової діяльності за охороною праці з урахуванням сучасних вимог;

дослідження виробничого травматизму за видами державного нагляду в сфері охорони праці;

визначення причинно-наслідкових зв'язків при виникненні нещасних випадків виробничого характеру;

розробка методичного супроводження проведення перевірок діяльності органів державного нагляду за охороною праці.

Об'єкт дослідження - наглядова діяльність за охороною праці.

Предмет дослідження - інформаційно-методичне забезпечення наглядової діяльності за охороною праці.

Методи дослідження. При виконанні роботи застосовувались такі методи дослідження: аналіз стану інформаційно-методичного забезпечення наглядової діяльності за охороною праці; графоаналітичний аналіз статистичних даних про виробничий травматизм та результати наглядової діяльності за охороною праці; математичної статистики, включаючи кластерний аналіз, для дослідження експериментальних даних про причини та види подій, які призвели до нещасних випадків на виробництві; економічного аналізу. наглядовий охорона праця виробничий травматизм

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

адаптовано систему спостереження результатів державного нагляду за охороною праці до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД), що дозволяє одержувати статистично-аналітичну інформацію про роботу наглядових органів у сфері охорони праці на підприємствах та промислових об'єктах за видами економічної діяльності;

встановлено закономірності виникнення нещасних випадків на виробництві в залежності від подій та причин для видів нагляду за охороною праці, які визначають перспективні напрями подальших наукових досліджень, присвячених інформаційно-методичному забезпеченню наглядової діяльності в сфері охорони праці;

визначено достовірно значущі причини появи небезпечних видів подій на виробництві, що забезпечує об'єктивну орієнтованість та поширену адресність наглядової діяльності за охороною праці;

розроблено методичні положення щодо проведення перевірок роботи структурних підрозділів системи державного нагляду за охороною праці, які встановлюють єдиний підхід щодо організації та здійснення цих перевірок у різних видах нагляду й сприяють підвищенню відповідальності наглядових органів стосовно виконання своїх функціональних обов'язків.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати дозволяють проводити облік, аналіз та оцінку показників наглядової діяльності за охороною праці відповідно до КВЕД, встановлювати періодичність проведення планових перевірок підконтрольних підприємств та промислових об'єктів органами державного нагляду за охороною праці з урахуванням складових функціональної діяльності інспекторів, а також сприяють проблемно-орієнтовному управлінню державним наглядом за охороною праці, в тому числі при проведенні наглядової роботи під час спеціальних розслідувань нещасних випадків на виробництві.

Результати дослідження використано при розробці методичних документів Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд): „Методичні рекомендацій щодо організації планування, обліку та контролю роботи органів Держнаглядохоронпраці України” (Наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 4 жовтня 2004 р. № 221), „Розподіл видів нагляду за структурними підрозділами Держпромгірнагляду МНС України” (Наказ Держпромгірнагляду МНС України від 13 січня 2006 р. № 4), „Методика аналітичного оцінювання наглядової діяльності територіальних управлінь Держпромгірнагляду” (Наказ Держпромгірнагляду МНС України від 20 лютого 2006 р. № 28), „Про кількість планових перевірок підконтрольних підприємств державними інспекторами Держпромгірнагляду” (Наказ Держпромгірнагляду МНС України від 30 червня 2006 р. № 109).

Розроблені рекомендації щодо вдосконалення інформаційно-методичного забезпечення наглядової діяльності в сфері охорони праці впроваджено в системі Держгірпромнагляду, що підтверджено відповідним актом.

Особистий внесок здобувача в наукові праці, опубліковані зі співавторами. Проведено аналіз стану державного нагляду за охороною праці та гірничого нагляду в Україні [1, 2, 9, 15]. Досліджено питання інформаційного забезпечення Держгірпромнагляду та розроблено рекомендації щодо вдосконалення обліку та аналізу результатів наглядової діяльності за охороною праці, в тому числі структури видів державного нагляду, з урахуванням КВЕД [3, 8]. Досліджено існуючий рівень навантаження державних інспекторів з нагляду за охороною праці [6, 7], запропоновано науково-обґрунтовані підходи до організації роботи інспекторського складу Держгірпромнагляду [10, 13]. Проведено оцінку впливу наглядової діяльності за охороною праці на стан виробничого травматизму [12]. Визначено основні причини травмування працівників та запропоновано рекомендації щодо проведення спеціальних розслідувань нещасних випадків на виробництві [5, 11]. Розроблено методичні положення щодо перевірки роботи структурних підрозділів системи державного нагляду за охороною праці [14]. Визначено перспективні напрями вдосконалення інформаційно-методичного забезпечення наглядової діяльності за охороною праці [4].

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідались і були схвалені на 3-му Міжнародному конгресі „Безпека та охорона праці” (м. Москва, 2004 р.), науково-тематичному семінарі „Нові аспекти нагляду за охороною праці та розслідування нещасних випадків на виробництві” (м. Київ, 2004 р.), семінар-нараді Держгірпромнагляду „Формування та аналіз звітності про наглядову діяльність територіальних управлінь” (м. Київ, 2005 р.), семінарі „Досягнення виробничої безпеки як результат науково-технічних розробок” у рамках 6-ї Міжнародної спеціалізованої виставки „ПОЖЕКСПО-2006” і Тижня охорони праці в Україні (м. Київ, 2006 р.), Міжнародній науковій конференції „Охорона праці в гірництві” (м. Варшава, 2006 р.), Міжнародній науковій конференції „Організація промисловості” (м. Варшава, 2007 р.), Першій науково-методичній конференції „Проблеми охорони праці, промислової та цивільної безпеки” (м. Київ, 2007 р.), конфереції „Проблеми та шляхи забезпечення охорони праці, промислової та екологічної безпеки” (м. Київ, 2008 р.), а також на науково-практичних семінарах при Національному науково-дослідному інституті промислової безпеки та охорони праці (м. Київ, 2004-2007 рр.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 15 друкованих робіт, у тому числі 5 статтей у наукових фахових виданнях.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, містить 15 рисунків, 17 таблиць, 5 додатків на 15 сторінках та список використаних джерел зі 134 найменувань. Загальний обсяг роботи складає 141 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету й завдання дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, а також викладено дані щодо апробації та публікацій.

У першому розділі проведено аналіз і розкрито особливості здійснення наглядової діяльність за охороною праці в сучасних умовах. Обґрунтовано важливість інформаційно-методичного забезпечення наглядових органів при вирішенні питань безпеки праці. Підтверджено необхідність та визначено напрями удосконалення інформаційно-методичного забезпечення наглядової діяльності за охороною праці.

Аналіз практичного досвіду в сфері охорони праці свідчить про те, що при управлінні державним наглядом за охороною праці, як інформаційні джерела використовують результати аналізу показників роботи структурних підрозділів зазначеної системи та випадків виробничого травматизму. Застосування такої інформації регулюється відповідними методичними документами.

Надійність інформації та ефективність оперування нею нерозривно пов'язано з рівнем наукових досліджень з цього напрямку.

Проведений огляд наукових праць вітчизняних та закордонних вчених свідчить про те, що в свій час різні шляхи удосконалення державного нагляду за охороною праці розглядалися в роботах О.І. Амоші, Д. Андреоні, О.Г. Вільсона, А.О. Водяника, Г.Г. Гогіташвілі, Є.Т. Карчевського, О.Є. Кружилка, О.Ф. Новікової, О.В. Суркова, Ю. Такали, С.П. Ткачука, К.Н. Ткачука, В.Д. Чигрина тощо.

Більшість фахівців вважає, що ефективне здійснення наглядової діяльності за охороною праці передбачає постійну актуалізацію інформаційно-методичного забезпечення наглядових органів. Разом з тим, в опублікованих працях питання інформаційно-методичного забезпечення наглядової діяльності розглядаються фрагментарно. Автори підтверджують, що існуючі вимоги до змісту інформації, яка використовується сьогодні для розробки рішень щодо наглядової роботи, не відповідають досягнутому рівню розвитку науки й практики, відзначають недосконалість методичного супроводу діяльності наглядових органів у сфері охорони праці, але не конкретизують напрями розв'язання завдань наглядової роботи.

У розділі відзначено, що поліпшення звітності з питань, що належать до компетенції Держгірпромнагляду та здійснення аналізу виробничого травматизму з урахуванням вимог організаційної структури системи державного нагляду за охороною праці є одним із шляхів покращання інформаційно-методичного забезпечення наглядової діяльності за охороною праці.

Виходячи з цього, було сформульовано вищевикладену мету дисертаційної роботи та завдання дослідження.

Другий розділ дисертації присвячено розробці науково-обґрунтованих підходів до ведення спостереження результатів державного нагляду за охороною праці.

Проведене дослідження охоплювало структуру звітних форм про результати наглядової діяльності, коло статистичних показників та підходи до їхнього аналізу та оцінки.

Встановлено, що облік показників наглядової роботи проводиться за видами нагляду, структура яких значною мірою відповідає „Загальній класифікації галузей народного господарства” та „Общесоюзному классификатору отраслей народного хозяйства”. В зв'язку з переходом України до міжнародної системи обліку та статистики зазначені класифікатори було замінено на КВЕД. На сьогодні саме КВЕД призначено для використання органами державного управління для кодування інформації, але в системі державного нагляду за охороною праці перехід на види економічної діяльності досі не здійснено.

Для того, аби привести структуру видів нагляду до стандартного формату було проаналізовано всі об'єкти КВЕД з позиції організації наглядової діяльності в сфері охорони праці. За результатами цього аналізу розроблено нову структурну побудову видів нагляду, адаптовану до КВЕД та проведено розподіл кодів КВЕД між запропонованими видами державного нагляду.

Проведений аналіз існуючих звітних показників наглядової роботи свідчить про те, що деякі з них втратили свою актуальність. Зазначену систему показників було переглянуто та адаптовано до вимог сучасних законодавчих та нормативно-правових актів, що регулюють здійснення державного нагляду в сфері охорони праці.

Для конкретного аналізу практичних результатів роботи системи Держгірпромнагляду запропоновано критерії аналізу наглядової діяльності за охороною праці, що складаються зі співвідношень звітних показників наглядової роботи.

При розробці переліку звітних показників та критеріїв аналізу наглядової діяльності керувались принципом мінімізації кількості показників при збереженні повноти інформації та своєчасності її подання.

Для підвищення ефективності управління спеціалізованими видами державного нагляду, до яких відносяться котлонагляд, охорона надр, енергетика, об'єкти підвищеної небезпеки, розроблено нові форми звітності територіальних управлінь Держгірпромнагляду (ТУ).

Встановлено, що в процесі прийняття рішень щодо наглядової діяльності за охороною праці велике значення надається адекватній оцінці різних її аспектів. Аналіз інформації про наглядову діяльність не повинен обмежуватися порівняльною оцінкою звітних показників за їхніми значеннями за попередній період, як це зазвичай має місце. При дослідженні результатів наглядової роботи доцільно застосовувати якісні характеристики показників нагляду. При цьому ступінь точності та надійності показників встановлюється шляхом визначення довірчого інтервалу, для якого ймовірність „покриття” істинного параметру складає 1-б. Означивши ймовірність похибки рівною 0,05 і знаючи ступінь свободи N-1=25, за таблицею t-розподілу Стьюдента можна знайти його значення tб;N-1 = 2,06. Тоді довірчий інтервал для показника наглядової діяльності можна визначити в такій спосіб:

<<,

де середньоквадратичне відхилення, яке обчислюється за формулою:

,

де узагальнене середнє значення показника наглядової діяльності; значення показника наглядової діяльності ТУ.

Оскільки метою наглядової діяльності є забезпечення безпечного ведення робіт, для комплесної оцінки роботи ТУ доцільно дослідити тенденції в динаміці виробничого травматизму в залежності від результатів державного нагляду за охороною праці. При цьому, використовуючи метод найменших квадратів, функція, що апроксимує, може бути представлена в наступному вигляді:

f(x) = a0 + a1x + ••• + anxn ,

де а - коефіцієнт при змінній; х - незалежна змінна.

В залежності від завдань дослідження результативними ознаками можуть виступати будь-які показники виробничого травматизму, а факторними - різні елементи наглядової діяльності за охороною праці. На прикладі статистичних даних знайдено функціональну залежність між кількістю травмованих на виробництві та кількістю виявлених інспекторами порушень законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці.

Внаслідок проведеного аналізу рівня навантаження інспекторів з нагляду за охороною праці розроблено методику розрахунку періодичності планових перевірок підконтрольних підприємств. Запропоновано раціональну періодичність проведення перевірок органами державного нагляду за охороною праці з урахуванням видів економічної діяльності.

У третьому розділі викладено результати дослідження випадків виробничого травматизму з урахуванням вимог організаційної структури системи державного нагляду за охороною праці.

Для дослідження використано масив статистичних даних про нещасні випадки зі смертельним наслідком (НВС), одержаний за результатом систематизації актів форми Н-1 матеріалів спеціальних розслідувань за 2006 рік.

З метою забезпечення репрезентативності вибірки, що була обстежена, дані було отримано за допомогою суцільного обрання.

Під час дослідження враховувались визначені спеціальними комісіями та документально зафіксовані в акті Н-1 основні причини та види подій, які призвели до НВС.

Виявлено, що ці небезпечні фактори за видами державного нагляду в сфері охорони праці розподіляються нерівномірно.

З огляду на це, використовуючи Т-критерій Уілкоксона для сполучених вибірок, проведено аналіз достовірності відмінностей видів нагляду за причинами та подіями, що призвели до випадків травмування працівників. Фактично одержана величина Т порівнювалась із критичним значенням Та для рівня значущості р=0,05 і числа мір свободи х. Де число мір свободи дорівнює:

,

де n - кількість парних спостережень; n0 - кількість нульових різниць.

Якщо в результаті розрахунків було отримано р>0,05, то нульова гіпотеза про відсутність відмінностей видів державного нагляду за причинами чи подіями, що призвели до НВС, не відхилялась. Якщо р<0,05, то нульова гіпотеза відхилялась та приймалась альтернативна гіпотеза про існування відмінностей видів нагляду за причинами чи подіями, що призвели до НВС.

Аналіз одержаного матеріалу вказує на те, що 31 % комбінаційних пар видів нагляду мають спільні причини НВС, а 69 % - достовірно розрізняються за цією ознакою (всього досліджувалась 91-а комбінаційна пара).

Визначено, що 30 % із одержаних 31 % комбінаційних пар видів нагляду достовірно не розрізняються й за основними подіями, що призвели до НВС.

Разом з цим, 64 % із одержаних 69 % комбінаційних пар видів нагляду достовірно розрізняються й за основними подіями, що призвели до НВС.

Проведений узагальнюючий аналіз одержаної інформації свідчить про те, що для видів нагляду за охороною праці, існує висока ймовірність виникнення однакових небезпечних подій з однакових причин.

Враховуючи одержані висновки, було проведено розрахунок відносних частот появи нещасних випадків внаслідок виникнення причин та видів подій.

Застосовуючи метод перевірки нульової статистичної гіпотези про рівність відносних частот, визначено достовірно значущі причини виникнення подій на виробництвах через: дорожньо-транспортні пригоди; наїзди транспортних засобів на працівників; падіння працівників в колодязі, ємності, ями, під час пересування; утоплення; навмисні вбивства тощо.

Проведено кластерний аналіз видів подій, що призвели до травматизму на виробництві.

Для об'єднання видів подій в однорідні групи (кластери) використано три модифікації агломеративної ієрархічної процедури, що відрізняються одна від одної способом виміру відстані між кластерами.

Позначено I = I1, I2, ..., I n1 і J = J1, J2, ..., Jn2 як два кластера об'єктів;

C = ( C1, C2, ..., CL)T - безліч характеристик, що генерують дві безмежності вимірів;

X = {X1, X2, ..., Xn1 } і Y = {Y1, Y2, ..., Yn2 } - відповідні I і J;

D = {d (Xi, Yj), i = 2, ..., n1; j = 1, ..., n2 } - безліч усіх відстаней;

T - знак транспонування.

При визначенні відстані між кластерами I і J у кожній процедурі було використано методи одиничного зв'язку, повного зв'язку та метод Уорда. Застосування трьох методів проводилось з метою перевірки стійкості кластерів в залежності від методу кластеризації, який використовувався.

Загальне рівняння, вірне для всіх обраних процесів кластеризації, мало вигляд:

d2h k = i d2h i + j d2h j + d2 ij + d2h i - d2 hj ,

де i, j, і - параметри, що задають вид процесу; dhk - міра відстані між кластерами Ih і Ik.

Результати кластеризації оцінювалися за діаграмами, що відображають процес агломерації, які будувалися за даними обчислювальних операцій обраних методів кластеризації (рис. 1-3).

Встановлено, що при використаних методах кластеризації в більшості випадків виділяється 5 кластерів.

Отримані результати кластерного аналізу та попередньо встановлені достовірно значущі причини виникнення небезпечних подій на виробництвах України дозволили одержати комплексні дані про закономірності виникнення нещасних випадків.

Адекватність результатів кластерного аналізу підтверджує той факт, що види подій, для яких було встановлено спільні причини виникнення, також мають спільні види однорідних подій.

Як свідчить аналіз, існує висока ймовірність виникнення НВС внаслідок дії рухомих предметів та деталей, що застосовуються в виробничому процесі та при пожежі через невиконання працівниками вимог інструкцій з охорони праці.

Визначено, що 8 з 16-и видів подій, для котрих встановлено достовірно значущі причини виникнення, пов'язані з незадовільним функціонуванням, недосконалістю або відсутністю системи управління охороною праці. До таких небезпечних видів подій відносяться: падіння потерпілих; дія предметів, що розлітаються в результаті вибуху або руйнування приладів, посудин, які перебувають під тиском у вакуумі; ураження електричним струмом у разі доторкання до ліній електропередачі та обірваних проводів; дія підвищених температур (крім пожеж); дія шкідливих та токсичних речовин; утоплення; асфіксія; вибух.

Відзначено, що одержані результати є суттєвими чинниками в формуванні цілеспрямованого та об'єктивно-орієнтованого плану заходів органів державного нагляду за охороною праці.

Проведено аналіз стану методичного забезпечення здійснення контролю за роботою структурних підрозділів системи державного нагляду за охороною праці. Викладено рекомендації щодо проведення такого контролю, які визначають склад і повноваження осіб, що здійснюють контроль, організаційні засади, основні принципи, порядок оформлення результатів перевірок діяльності ТУ, державних інспекцій та інспекторів.

У четвертому розділі викладено результати аналізу ефективності державного нагляду за умов удосконалення інформаційно-методичного забезпечення наглядових органів у сфері охорони праці.

Для обґрунтування результативності розробленої в процесі дисертаційної роботи технологічної схеми обліку, аналізу та оцінки інформації щодо стану наглядової діяльності було розглянуто існуючі теоретичні підходи до вирішення питання ефективності організації наглядової діяльності в сучасних умовах.

Позитивні зрушення внаслідок розроблених рекомендацій щодо ведення обліку, аналізу та оцінки результатів наглядової діяльності за охороною праці відображає, зокрема, коефіцієнт надійності механізму управління (Кнм), який розраховується наступним чином:

де кількість нереалізованих рішень через недоліки обліку, аналізу та оцінки результатів наглядової діяльності за охороною праці; загальна кількість рішень, прийнятих у системі державного нагляду за охороною праці.

Визначено, що оціночними критеріями ефективності наглядової діяльності за охороною праці внаслідок розроблених напрямів удосконалення системи спостереження результатів державного нагляду можуть бути наступні ознаки ефективного контролю: стратегічне спрямування, орієнтація на результати, відповідність справі, своєчасність, гнучкість, простота.

Обґрунтовано, що соціальний ефект здійснення наглядової діяльності як заходу, спрямованого на покращання охорони праці, в свою чергу, може характеризуватися зниженням рівня виробничого травматизму, а економічний ефект розглядатися як результат соціального й характеризуватися зниженням розміру матеріальних втрат через виробничий травматизм.

На прикладі статистичних даних про стан виробничого травматизму та результати наглядової діяльності в Україні було отримано кількісну оцінку соціального ефекту від здійснення наглядової діяльності з урахуванням одержаних комплексних даних про закономірності виникнення нещасних випадків на виробництві.

Використовуючи методику оцінювання збитків від виробничого травматизму, основану на підрахунках прямих та непрямих втрат підприємства від нещасних випадків, визначено очікувану економічну ефективність від впровадження розроблених рекомендацій в розмірі 1,8 млн. грн. за рік.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі викладено результати розв'язання актуальної наукової задачі - підвищення ефективності наглядової діяльності на основі вдосконалення інформаційно-методичного забезпечення державного нагляду в сфері охорони праці. Ця задача має важливе науково-практичне значення для вирішення проблеми виробничого травматизму в державі.

Узагальнення результатів наукового дослідження дозволило сформулювати такі висновки:

1. За результатами проведеного аналізу існуючих підходів до здійснення наглядової діяльності обґрунтовано необхідність удосконалення інформаційно-методичного забезпечення державного нагляду в сфері охорони праці.

2. Розроблено нову структуру видів державного нагляду, адаптовану до КВЕД, яка дозволяє проводити статистичні спостереження результатів наглядової діяльності на підприємствах за видами економічної діяльності, одержувати порівняльну оцінку роботи органів державного нагляду на фоні динаміки основних показників соціально-економічного розвитку України та міжнародного рівня. Вперше для забезпечення ведення обліку та аналізу результатів наглядової діяльності за охороною праці відповідно до КВЕД проведено розподіл кодів видів економічної діяльності між розробленими видами державного нагляду.

3. Розроблено нові форми звітності про результати державного нагляду, що встановлюють єдиний підхід до обліку та аналізу наглядової діяльності за охороною праці на підприємствах різних видів економічної діяльності та розташованих на них промислових об'єктах.

4. Удосконалено перелік звітних показників наглядової діяльності на основі вимог сучасних законодавчих та нормативно-правових актів, що регулюють здійснення державного нагляду в сфері охорони праці. На підставі таких показників одержані критерії аналізу наглядової діяльності, які враховують умови досягнення результатів державного нагляду, інтенсивність, динамічність, дієвість інспекторської діяльності, ефективність використання робочого часу державними інспекторами, контрольну діяльність ТУ і державних інспекцій, економічні критерії та можуть застосовуватися для аналізу наглядової діяльності на регіональному та галузевому рівнях.

5. Запропоновано комплексний підхід до оцінки наглядової діяльності за охороною праці, який ґрунтується на визначенні відхилення значень звітних показників структурних підрозділів від середнього, а також на дослідженні динаміки виробничого травматизму в залежності від результатів державного нагляду. Це дозволяє кількісно та якісно оцінювати рівень наглядової роботи як у цілому, так і по окремих територіальних органах і забезпечувати обґрунтування управлінських рішень з наглядової діяльності.

6. Розроблено методику розрахунку періодичності проведення перевірок органами державного нагляду за охороною праці та визначено раціональну кількість планових перевірок в залежності від виду економічної діяльності підприємств.

7. Встановлено, що для видів нагляду за охороною праці, існує висока ймовірність виникнення однакових небезпечних подій з однакових причин. Визначено перспективні напрями наукових досліджень виробничого травматизму за видами державного нагляду в сфері охорони праці.

8. Досліджено зв'язок подій, які призвели до нещасних випадків, з порушеннями вимог безпеки праці на виробництві, що забезпечує об'єктивно-орієнтовне планування наглядової діяльності за охороною праці.

9. Розроблено методичне супроводження контролю за роботою структурних підрозділів системи державного нагляду за охороною праці, яке забезпечує уніфікований підхід до проведення такого контролю на всіх рівнях здійснення наглядової діяльності.

10. Запропоноване інформаційно-методичне забезпечення наглядової діяльності за охороною праці впроваджено в роботу системи Держгірпромнагляду, що підтверджено відповідним актом. Визначено, що очікувана річна економічна ефективність від впровадження розроблених рекомендацій може становити 1,8 млн. грн.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНО В РОБОТАХ:

1. Дегтяренко Г.Є., Романенко Н.В. До питання оцінки ефективності роботи Державного Комітету України з нагляду за охороною праці // Проблеми охорони праці в Україні: Зб. наук. праць. - К.: ННДІОП, 2005. - Вип. 9. - С. 3-7.

2. Єсипенко А.С., Романенко Н.В., Капланець М.Е. Дослідження стану державного гірничого нагляду в Україні // Проблеми охорони праці в Україні: Зб. наук. праць. - К.: ННДІОП, 2005. - Вип. 10. - С. 3-9.

3. Єсипенко А.С., Романенко Н.В. Удосконалення комплексного використання інформації про стан промислової безпеки // Проблеми охорони праці в Україні: Зб. наук. праць. - К.: ННДІОП, 2006. - Вип. 11. - С. 7-12.

4. Ткачук К.Н., Романенко Н.В. Аналіз стану наукової підтримки управління державним наглядом за охороною праці // Проблеми охорони праці в Україні: Зб. наук. праць. - К.: ННДІПБОП, 2007. - Вип. 14. - С. 3-8.

5. Єсипенко А.С., Левченко В.І., Романенко Н.В., Мітюк Л.О. Вплив виробничих факторів на безпеку праці // Вісник Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут”. Серія „Гірництво”: Зб. наук. праць. - К.: НТУУ „КПІ”, ЗАТ „Техновибух”, 2008. - Вип. 16. - С. 161-166.

6. Левченко В.І., Саляєв І.В., Романенко Н.В. Удосконалення системи державного нагляду через рівномірний розподіл навантажень на державних інспекторів у галузевих інспекціях // Інформаційний бюлетень з охорони праці. - К.: ННДІОП, 2003. - № 4. - С. 3-5.

7. Левченко В.І., Саляєв І.В., Романенко Н.В. Оцінка наглядової діяльності державного інспектора Держнаглядохоронпраці // Вісник Національного науково-дослідного інституту охорони праці. -К.: ННДІОП, 2003. - № 6. - С. 1-4.

8. Єсипенко А.С., Романенко Н.В. Удосконалення системи обліку результатів наглядової діяльності в сфері промислової безпеки й охорони праці // Інформаційний бюлетень з охорони праці. - К.: ННДІОП, 2005. - № 4. - С. 6-20.

9. Суслов Г.М., Єсипенко А.С., Романенко Н.В. Стан промислової безпеки та державного нагляду за охороною праці у вугільній промисловості // Вісник Національного науково-дослідного інституту охорони праці. - К.: ННДІОП, 2005. - № 13. - С. 10-15.

10. Єсипенко А.С., Романенко Н.В. Нормування праці інспекторів державного нагляду за охороною праці // Вісник Національного науково-дослідного інституту охорони праці. - К.: ННДІОП, 2006. - № 17. - С. 3-7.

11. Кундієв Ю.І., Лисюк М.О., Нагорна А.М., Романенко Н.В. Виробничий травматизм в Україні: гігієнічні, соціальні, економічні аспекти // Український журнал з проблем медицини праці. - 2006. - № 1. - С. 3-8.

12. Єсипенко А.С., Романенко Н.В. Аналіз та оцінка результатів наглядової діяльності з охорони праці в осередках виробничого травматизму // Інформаційний бюлетень з промислової безпеки. - К.: ННДІОП, 2006. - № 2. - С. 6-12.

13. Крутенко С.О., Єсипенко А.С., Романенко Н.В. Використання штатної чисельності інспекторів як резерв посилення наглядової діяльності за промисловою безпекою // Інформаційний бюлетень з промислової безпеки. - К.: ННДІПБОП, 2007. - № 2. - С. 11-17.

14. Ємельянова Н.А., Єсипенко А.С., Романенко Н.В. Об'єктивність перевірки роботи місцевих органів - передумова ефективності наглядової діяльності // Вісник Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці. - К.: ННДІПБОП, 2007. - № 19. - С. 3-6.

15. Дегтяренко Г.Е., Романенко Н.В. Научное обеспечение надзора и контроля за соблюдением законодательства по охране труда // Безопасность и охрана труда: 3-й Междунар. конгресс. Москва, 3-5 ноября 2004 г. - Москва, 2004. - С. 36-37.

АНОТАЦІЯ

Романенко Н.В. Удосконалення інформаційно-методичного забезпечення наглядової діяльності за охороною праці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.26.01 - Охорона праці. - Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, Київ, 2008.

Дисертацію присвячено вирішенню актуальної наукової задачі підвищення ефективності наглядової діяльності на основі вдосконалення інформаційно-методичного забезпечення державного нагляду в сфері охорони праці.

Розроблено науково-обґрунтовані рекомендації щодо ведення обліку, аналізу та оцінки результатів наглядової діяльності з урахуванням сучасних вимог.

Запропоновано методику розрахунку періодичності проведення планових перевірок підприємств інспекторами з нагляду за охороною праці.

Проведено статистичний аналіз виробничого травматизму за видами державного нагляду в сфері охорони праці.

Досліджено зв'язок подій, що призвели до нещасних випадків з допущеними порушеннями вимог безпеки праці на виробництві.

Розроблено пропозиції щодо вдосконалення методичного забезпечення контролю за роботою структурних підрозділів системи державного нагляду за охороною праці.

Ключові слова: охорона праці, наглядова діяльність, виробничий травматизм, інформаційно-методичне забезпечення.

АННОТАЦИЯ

Романенко Н.В. Усовершенствование информационно-методического обеспечения надзорной деятельности за охраной труда. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.26.01 - Охрана труда. - Национальный научно-исследовательский институт промышленной безопасности и охраны труда Государственного комитета Украины по промышленной безопасности, охране труда и горному надзору, Киев, 2008.

Диссертация посвящена решению актуальной научной задачи повышения эффективности надзорной деятельности на основе усовершенствования информационно-методического обеспечения государственного надзора в сфере охраны труда.

Изложены результаты анализа теоретических основ осуществления государственного надзора за охраной труда. Обоснована необходимость усовершенствования информационно-методического обеспечения надзорной дельности в современных условиях.

Разработаны научно-обоснованные рекомендации по ведению учета, анализа и оценки результатов надзорной деятельности за охраной труда.

Предложена структура видов надзора, адаптированная к Классификации видов экономической деятельности Украины.

Разработаны формы отчетности о результатах надзорной деятельности территориальных органов системы Госгорпромнадзора.

Актуализирован перечень отчетных показателей структурных подразделений Госгорпромнадзора.

Предложены критерии анализа и научные подходы к оценке надзорной деятельности за охраной труда.

На основании проведенного анализа уровня нагрузки инспекторов по надзору за охраной труда разработана методика расчета периодичности плановых проверок подконтрольных предприятий. Предложена рациональная периодичность проведения плановых проверок предприятий и промышленных объектов инспекторами Госгорпромнадзора.

Проведен статистический анализ производственного травматизма с учетом требований организационной структуры системы государственного надзора за охраной труда.

Установлены закономерности возникновения несчастных случаев на производстве в зависимости от событий и причин. Подчеркнуто, что для видов надзора за охраной труда существует высокая вероятность возникновения одинаковых опасных событий по одним и тем же причинам. Определены перспективные направления научных исследований информационно-методического обеспечения надзорной деятельности за охраной труда.

Изложены результаты кластерного анализа видов событий, возникновение которых привело к травмам работающих.

Исследована связь событий, приведших к возникновению несчастных случаев, с допущенными нарушениями требований безопасности на производстве. Обоснована значимость полученных результатов в формировании целенаправленного и объективно-ориентированного плана мероприятий органов надзора за охраной труда.

Разработано методическое обеспечение проведения контроля работы структурных подразделений системы государственного надзора за охраной труда.

Ключевые слова: охрана труда, надзорная деятельность, производственный травматизм, информационно-методическое обеспечение.

ABSTRACT

Romanenko N. Advanced informatively-methodical support of supervisory activity for labour protection. - Manuscript.

The Dissertation on awarding of science degree Candidate of Technical Sciences, speciality 05.26.01 - Labour protection - National Research Institute of industrial safety and labour protection, Ukrainian State committee of industrial safety, labour protection and mining supervision, Kiev, 2008.

The Dissertation is covering actual scientific problem implementation of higher efficiency for supervisory activity based on upgrading of State informatively-methodical support in the labour protection area.

The scientifically-grounded guidelines were developed towards supervisory activity, accounting, analysis and result estimation considering modern requirements.

New method of scheduled inspection estimation for businesses by labour protection officers was introduced.

The occupational traumatism statistical analysis performed by the state supervision types in the labour protection area.

The event relationships led to on-site broken safety rules accidents were investigated.

There were proposals developed towards methodical support improvements to control the State labor safety structural subdivisions system.

Key words: labour protection, supervisory activity, occupational traumatism, informatively-methodical support.

Размещено на Allbest.ru