Людина в міському середовищі

Як поводити себе в натовпі, щоб не постраждати

Натовп -- це особливий біологічний організм. Він діє за своїми законами і не завжди зважає на інтереси окремих осіб, у тому числі не зважає і на чиєсь життя.

Досвід свідчить, що досить часто натовп стає не безпечнішим від стихійного лиха або аварії, які його створили.

Почуття страху, що охоплює групу людей, миттєво передається іншим і переростає у некерований процес -- паніку. У людей різко підвищується емоційність сприйняття того, що діється навкруги, знижується відповідальність за свої вчинки. Людина не може розумно оцінити свою поведінку й обставини, що склалися. У такій атмосфері досить лише одній людині висловити, виявити бажання втекти з небезпечного району, як людська маса починає сліпо копіювати її дії. Тому люди найчастіше гинуть не від самої небезпеки, а від страху і паніки, що виникають у натовпі. Про це треба завжди пам'ятати і передбачати можливу небезпеку. Історія пам'ятає чимало прикладів, коли масове скупчення людей призводить до масових жертв.

Урбоекологічний стан в Україні, як і в більшості країн світу, загрозливий, тому що більшість природних ресурсів виснажено, природне середовище змінене в гіршу сторону. В багатьох містах України - Запоріжжя, Маріуполь, Кривий Ріг, Макіївка, Лисичанськ, Дніпродзержинськ, Донецьк, Дніпропетровськ концентрації шкідливих речовин перевищують їх ГДК в 25-100 разів.

У повітряний басейн щорічно надходить більше 20 млн т шкідливих речовин - близько 400 кг на кожну людину - більше 1 кг на одну людину за добу. Результатом видобутку надмірно великих кількостей корисних копалин стала руйнація 0,7% площі республіки (226 тис. га), ще 4-5% втрачено після чорнобильської кризи, 2,1% родючих грунтів (700 тис. га) затоплено штучними водоймами. З видобуваємої кількості корисних копалин тільки біля 10% використовується з користю, а 90% - губиться, накопичується в природному середовищі у вигляді відходів, кількість яких кожні 12-15 років подвоюється. На початок 2004 року накопичилося біля 26 млрд тон різноманітних відходів наплощі майже 130 тис. гектарів. Якщо терміново не змінити промислові технологічні процеси, то до середини ХХ1 ст. в природному середовищі кількість різноманітних шкідливих речовин зросте: заліза - в 2 рази, цинку і свинцю - в 10, ртуті, кадмію, стронцію - в 100, миш'яку - в 250 разів. А це призведе до порушення хімічної рівноваги і сформуються незво-ротні процеси, несумісні з життям. Вкрай забруднений повітряний басейн, поверхневі води, які є основним джерелом питної води, як у світі, так і в Україні.

Київ входить у двадцятку великих міст світу з найгіршими екологічними умовами та у 123 міста планети, розташованих в ареалах з гострою екологічною ситуацією. Це результат антропогенного забруднення природного середовища.

Території надзвичайного забруднення та екологічної біди займають біля 15% площі держави. До надзвичайно забруднених віднесені промислові регіони Донецької, півдня Луганської, Дніпропетровської областей, а також узбережжя України - прибережні регіони Азовського і Чорного морів. Ще в постанові Верховної Ради СРСР від 27 листопада 1989 року "Про невідкладні заходи екологічного оздоровлення країни" вказувалося, що на грані екологічної кризи знаходиться Придніпров'я, Придністров'я, Донбас, басейни Чорного та Азовського морів. В результаті приріст населення в Україні в 3 рази менший, чим в середньому у світі, тривалість життя на 8-10 років менше, ніж у розвинених країнах. Темпи росту загальної захворюваності за останнє десятиріччя зросли на 35-40%, переважно за рахунок злоякісних пухлин, серцево-судинних хвороб, бронхіальної астми, цукрового діабету, алергій.

Використана література

1. Безпека життєдіяльності / За ред. В.Г. Цапка. -- К.: Знання, 2004.

2. Заплатинський В.М. Безпека життєдіяльності. -- К.: КДТЕУ, 1999.

3. Екологія Львівщини. -- Л., 2004.

4. Желібо Є.П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Підручник. -- К.: Каравела, 2006.

5. Міценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі. -- Кіровоград, 1998.

6. Національна доповідь про стан навколишнього середовища в Україні. -- К., 2003.

7. Основи безпеки життєдіяльності: Навч. посіб. / МОН України Тернопільський експериментальний інститут педагогічної освіти. -- Тернопіль: Астон, 2002.

8. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. -- К., 2005.

9. Джигирей В.С, Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. -- Л.: Афіша, 1999.

10. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. -- Л., 1998.

Размещено на Allbest.ru