Забезпечення безпеки персоналу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

На сучасному етапі розвитку економіки особливої важливості набуває поняття персоналу як сукупності всіх працівників (трудового колективу), що виконують виробничі або управлінські операції і зайнятих переробкою предметів праці з використанням засобів праці.

Зрозуміло, стає необхідним не тільки визнання роботодавцем цієї важливості, але і забезпечення максимальної користі для підприємства в результаті використання даного виду ресурсів. Це можливо при правильній організації управління персоналом, одним з основних завдань якої на сьогоднішній день стає забезпечення безпеки організації праці і здоров'я персоналу.

Тільки добре захищений в плані своєї праці персонал буде оптимально налаштований на виконання своїх функцій з досить високою продуктивністю, забезпечивши фактор захисту, роботодавець у свою чергу отримує можливість не тільки підбору більш кваліфікованого та якісного персоналу, але й високу ймовірність убезпечити себе і своїх працівників від аварійних ситуацій і нещасних випадків, які приносять збиток, який може виявитися досить великим, і приводить до великих економічних втрат, а також до зниження престижу і ступеня довіри до підприємства, що також може негативно позначитися на стані підприємства і його становище на сучасному ринку.

Завдання забезпечення безпеки є не тільки законодавчо закріпленої і економічно обґрунтованою, але й цілком природною для будь-якої людини, зайнятого в процесі виробництва як забезпечує здійснення одного з базових прав людини.

Забезпечення безпеки персоналу

Фактори, що загрожують здоров'ю. Такими факторами, як вважають фахівці, є умови робочої обстановки, які повільно й поступово, часто незворотньо, призводять до погіршення здоров'я працівників: хімічні, фізичні й біологічні фактори (робота з токсичними й канцерогенними речовинами, хімікатами), стресові умови праці й т.д. Прикладом наслідків можуть бути злоякісні пухлини, отруєння, захворювання дихальної системи, депресія й інші психічні порушення.

Без сумніву, найбільш вирішальним фактором, що впливає на здоров'я й безпеку, є професійний характер роботи, обумовлений виробничими й технологічними умовами праці на підприємстві. Наприклад, проблеми безпеки й здоров'я набагато серйозних для шахтарів, яким постійно доводиться дихати повітрям, забрудненим вугільним пилом, ніж для друкарки. У людини, яка має справу з радіоактивним випромінюванням, набагато більше шансів захворіти на рак, ніж учитель в початковій школі.

Урядовими устаткуваннями приймаються особливі стандарти, покликані зменшити кількість нещасних випадків, пов'язаних з професійними захворюваннями, причиною яких є фактори хімічного походження й шкідливі фізичні впливи на організм, а також травми в переробній промисловості. Насамперед необхідно, щоб виробники й перевізники "позначали" контейнери й забезпечували їх технічно безпечний стан та експлуатацію, а також давали розумний опис характеру впливу даної речовини із зазначенням того, як воно може загрожувати споживачеві продукції. Відповідно й керівники підприємств переробних галузей (роботодавці) повинні довести цю інформацію до працівників за допомогою приваблюючих етикеток на контейнерах, а також провести відповідне навчання й забезпечити захисним одягом. Все це потребує активної діяльності менеджера.

Одна із груп працівників, яких у першу чергу стосуються певні обмеження в умовах роботи, - це вагітні жінки. Оскільки багато з них працюють, то вони потенційно піддаються подвійній небезпеці: крім особистої може бути ще загроза зриву вагітності або ненародженим ще дітям з боку, наприклад, різних забруднювачів повітря, таких як свинець, пестициди, розчинники тощо. Результати - викидні, зниження ваги немовлят, проблеми, пов'язані з порушеннями роботи центральної нервової системи матері й дитини.

Найважливішим аспектом проблеми безпеки й здоров'я є ставлення працівників до роботи: від крайньої зацікавленості в питаннях безпеки й кооперації щодо відповідних програм до повної апатії. Якщо працівники байдуже ставляться до будь-яких заходів, то й найбільш сувора інспекція уряду або фахівці з техніки безпеки департаменту з персоналу не зможуть домогтися успіху.

Ще одним аспектом, що впливає на безпеку й здоров'я на роботі, є втручання держави, яка на законодавчому рівні намагається впливати на умови праці з метою їх поліпшення. Важлива роль належить профспілкам. Багато профсоюзів дуже зацікавлені питаннями безпеки й здоров'я і тиснуть на роботодавців через колективні угоди щодо створення більш ефективних програм. При цьому іноді застосовуються й надзвичайні заходи.

Не менш важливу роль відіграють цілі й завдання менеджменту. Багато відповідальних керівників і власників мали програми по забезпеченню безпеки й здоров'я працівників своїх підприємств задовго до того, як цього стали вимагати на законодавчому рівні. Програми включають відповідну статистику, конкурси, навчання. Інші ж, менш свідомі менеджери намагаються ухилитися від закону. Отже, від підходу менеджера багато в чому залежить здійснення програм безпеки на підприємствах.

Другим фактором, що впливає на здоров'я й безпеку працівників, є економічні умови. Ми зробимо хибний висновок про людську природу, якщо припустимо, що менеджери свідомо створюють погані умови для своїх працівників. Часто їм просто не вистачає знань, але навіть якщо ці знання є, економічні умови перешкоджають їм робити те, що вони, можливо, хотіли б зробити. Наприклад, ризик професії шахтаря на уранових шахтах добре відомий: 10-11 % помирають від раку протягом десяти років. Проте якщо немає альтернативних методів видобування урану, а потреба в ньому не зменшується, деякі працівники будуть ризикувати своїм життям, добуваючи його. Інженери й учені постійно працюють над тим, щоб зменшити або навіть усунути небезпеку, запобігти або пом'якшити небажані наслідки. Але вартість деяких програм занадто висока, тому деякі підприємства розглядають їх як неприйнятні й відхиляють. Успіх програм у цій сфері потребує підтримки й кооперації менеджерів з персоналу і менеджерів-практиків.

Вище керівництво повинно надавати підтримку цим програмам через адекватний бюджет. Кожний менеджер повинен робити свій внесок у вирішення питань безпеки й здоров'я. Складання відповідних звітів і доповідей - ще один спосіб втягнути вищих керівників у загальні зусилля з виконання таких програм, інакше вони приречені на провал. Деякі фірми реагують на проблеми навколишнього середовища, що можуть призвести до збільшення кількості інцидентів, смертей, втрати працездатності, тим що покладають відповідальність за здоров'я й безпеку працівників безпосередньо на головного керівника. Такий підхід характерний для більшості малих підприємств, що піклуються про здоров'я своїх співробітників.

Оскільки нещасні випадки й травми (третій фактор, що загрожує здоров'ю) трапляються і безпосередньо на виробництві, то відповідальність лягає й на менеджерів. Вони повинні взаємодіяти з фахівцями, які можуть їм допомогти знизити кількість інцидентів і професійних захворювань. У великих і деяких середніх фірмах у структурі штату департаменту з персоналу існують спеціальні підрозділи. Успіх програм здоров'я залежить насамперед від того, наскільки робітники і їхні безпосередні керівники "подружилися" з правилами й вимогами техніки безпеки. Їхні взаємини, як правило, будуються в рамках спеціальних комітетів, до яких входять фахівці в цій області, представник від робітників і представник від менеджерів.

Звичайно існують два рівні комітетів з безпеки. На рівні формування загальної політики засідають керівники основних підрозділів: цей комітет встановлює політику й правила безпеки, відповідає за бюджет. На рівні підрозділів - це майстри й керівники цього рівня. Чим більше людей залучено до роботи комітетів, тим успішніше здійснюватимуться програми. Крім того, певну роль відіграє державне інспектування.

Основні причини нещасних випадків і професійних захворювань:

o вид завдання;

o умови роботи;

o характер працівника.

Найпоширенішими причинами нещасних випадків і професійних захворювань є погано підготовлені й відремонтовані машини, недоліки захисного обладнання, присутність небезпечних хімікатів і газів. Крім того, ними можуть бути інтенсивна й важка робота, перевтома, шум і недостатня освітленість.

Дослідження показують, що деякі працівники набагато частіше попадають в різні "історії", ніж це відбувається в середньому:

1) працівники молодше 30 років;

2) ті, хто має недостатні психомоторні й перцептуальні навички;

3) імпульсивні;

4) ті, хто легко впадає в депресію - з ними частіше, ніж з іншими, трапляються неприємності.

Департамент безпеки або відповідний комітет чи штатний фахівець з техніки безпеки для поліпшення умов роботи й підвищення безпеки мають проводити роботу в трьох напрямах:

1. попереджувальні заходи й підготовка умов роботи;

2. перевірки й дослідження;

3. навчання техніці безпеки й мотиваційні програми.

Попереджувальні заходи й підготовка умов роботи. Існує безліч превентивних (попереджувальних) заходів, що дозволяють підвищити безпеку роботи. Одна з них полягає в створенні на робочому місці відповідного інженерного забезпечення. Завдання - зробити роботу більш комфортабельною, менш стомлюючою, допомогти працівникові стати більше пильним, менш відкритим для нещасних випадків.

Інженери по техніці безпеки створюють необхідні умови на робочому місці, використовуючи аналітичний підхід. При цьому аналізуються всі фактори: швидкість складального конвеєра, можливі стреси, кількість рухів тощо. На основі цього аналізу вживають кроки по поліпшенню умов роботи й попередженню інцидентів. Створюються захисні кошти для машин та устаткування, небезпечні місця позначаються кольоровими сигналами (наприклад, червоними там, де існує небезпека вогню).

Добре оформлений період відпочинку підвищує безпеку й продуктивність так само, як зрозумілі правила й приписи. Ці правила - результат аналізу впливу устаткування й умов роботи, наприклад на пожежонебезпеку.

Перевірки й дослідження. Іншим видом діяльності відділу з безпеки й фахівців цього профілю є інспектування робочих місць з метою зменшення кількості нещасних випадків і захворювань. Фахівці з безпеки детально розглядають умови роботи для того, щоб відповісти на такі запитання: чи знають працівниками правила техніки безпеки? чи використовується захисне устаткування? чи існують такі небезпечні фактори, які можна було б усунути шляхом зміни умов праці? чи є потенційна загроза здоров'ю робітника на його робочому місці?

Розслідування інцидентів проводиться також з метою визначення необхідних заходів щодо страхування від нещасних випадків. Превентивне значення таких досліджень дозволяє використати їхні результати в майбутньому. Якщо нещасний випадок уже стався, то не слід обмежуватися лише наданням першої допомоги; фахівець з техніки безпеки, спеціаліст з управління персоналом або менеджер зобов'язані розслідувати й доповісти уряду й страховій компанії не тільки факти, а й причини.

Доповіді про інциденти й професійну захворюваність - важлива частина роботи фахівця з безпеки. Звіт виконується безпосереднім керівником травмованого працівника й контролюється фахівцем з безпеки. Керівник пише звіт, оскільки він зазвичай присутній, коли трапляється інцидент, і це вимагає від нього безпеки свого підрозділу.

Протягом робочого року фахівці з техніки безпеки й управління персоналом періодично повинні проводити дослідження всіх нещасних випадків, тобто оцінку інцидентів і факторів, що загрожують безпеці й здоров'ю працюючих. Дані для цих досліджень можуть виходити як із зовнішніх, так і із внутрішніх джерел. Журнали, спеціально присвячені питанням безпеки, які публікують останні винаходи в цій області, стимулюють фахівців уважніше слідкувати за відповідними умовами на робочих місцях.

Такі дослідження часто включають підрахунок показників інцидентів, які порівняються з середніми по галузі й країні для визначення відповідної якості безпеки на даному підприємстві.

Норма частоти нещасних випадків підраховується за такою формулою (на мільйон робочих годин):

Втім, більшість фахівців дійде висновку, що реально такі дослідження, не є науковими й проводяться недосвідченими в цій справі людьми.

Навчання техніці безпеки й мотиваційним програмам

Навчання звичайно є частиною програми орієнтації й здійснюється також у ході службової кар'єри. Як правило, воно добровільне, але іноді на вимогу державних служб є обов'язковим. Дослідження ефективності такого навчання неоднозначні. Деякі фахівці вважають, що досить ефективним, наприклад, є такий метод, як імітація інцидентів, тобто навчальна тривога. Інші стверджують, що на успіх впливає те, чи відчувають робітники, що менеджмент дійсно вірить у такий тренінг. Деякі дослідники вважають, що ці програми роблять працівників більш обізнаними в питаннях безпеки, але не обов'язково більше обачними. Проте добре розроблені програми можуть допомогти забезпечити безпечні умови для всіх працівників.

Можуть бути корисними й різні мотиваційні програми, які служать як підкріпленням тренінгу безпеки. Один з методів полягає в тому, щоб оточити робоче місце гаслами типу "Обережний (обачний) робітник - це щасливий робітник!"

Висновки щодо такого типу програм:

1) є свідомі й несвідомі в питаннях безпеки люди, при цьому помічено, що різні постери, плакати, гасла безпеки діють на свідомих;

2) буклети впливають на свідомих робітниках, якщо вся бригада (робоча група) свідома;

3) п'ятихвилинна розмова про безпеку з майстром ефективна тоді, коли і сам він, і робоча група усвідомлять важливість питання;

4) тренінг з техніки безпеки ефективний для свідомих працівників за умови, що безпосередні й вищі керівники подають приклад свідомого ставлення до правил і техніки безпеки;

5) інструкції безпеки ефективні, якщо робоча група і майстер свідомі в цьому відношенні.

Отже, основні зміни, що відбуваються на виробництві, як правило, викликані діяльністю профспілкових лідерів, менеджерів і робітників, які зважуються на експерименти, що веде до поліпшення якості життя. Сьогодні традиційною для більшості підприємств є п'ятиденка - це 40-годинний робочий тиждень.

Однак сьогодні фахівці служби персоналу та менеджери звертаються до практики нетрадиційних робочих розкладів. Експерименти показують, що найбільш популярним є гнучкий графік роботи. До нього схильні працівники, які самі обирають час початку й закінчення робочого дня, звичайно в межах, встановлених менеджером.

Гнучкі графіки відрізняються багатьма параметрами. Наприклад, це може бути змінна (замість постійної) тривалість дня, якщо робітник не зобов'язаний перебувати на робочому місці протягом усього робочого дня.

Поділ робочого місця також належить до часткової зайнятості. Це особливо зручно для службовців, які мають спеціальні персональні виклики й доручення, для тих, хто відводить і забирає дитину зі школи.

Скорочений робочий тиждень - це такий робочий графік, коли обумовлена кількість днів і годин роботи на тиждень. Наприклад, замість звичних п'яти днів на тиждень, тобто 5/40, людина може за чотири дні відробити ті самі 40 годин (4/40). Можуть бути й такі варіанти, як 3/36 або 7/70 тощо.

Існує безліч інтерпретацій того, що називається якістю виробничого життя. У цьому випадку воно визначається як ступінь або рівень задоволення працівником своїх потреб, досягнення цілей і реалізація бажань (устремлінь) завдяки своїй роботі. Якість робочого життя заслуговує на те, аби бути включеною в різні програми:

o планування робочих місць;

o участь робітників (партнерства);

o альтернативні розпорядки/розклади роботи;

o охорона здоров'я й безпека.

Програми участі робітників в управлінні представлені у вигляді об'єднаних команд, до яких входять профспілкові лідери, менеджери, кваліфіковані фахівці, і нових проектів (планів) діяльності підприємства. Програми ефективних заходів безпеки й здоров'я можуть існувати в усіх організаціях. Вище підкреслювалося, що вони, звичайно, є діагностичними засобами. Небезпека для здоров'я означає наявність таких факторів, які повільно й кумулятивно ведуть до погіршення здоров'я працівника.

Ефективному вирішенню подібних проблем сприяє підтримка програм безпеки й здоров'я вищим керівництвом й профспілками.

Основні причини професійних нещасних випадків полягають у тому, що має бути зроблено, в яких умовах, й у самому працівнику. Щодо підприємства в цілому, керування умовами, охороною та безпекою праці всього колективу є більш складною системою, що потребує серйозних рішень.

Схематично такий процес виглядає так (рис. 6.12):

Організаційні заходи по забезпеченню безпеки включають:

o безпечний проект і способи попередження;

o інспектування, звітність і вивчення подій;

o навчання техніці безпеки та мотивуючих програм;

o програми контролю безпеки;

o програми здоров'я для працівників.

Зростає кількість фірм, які намагаються контролювати або забороняти паління на роботі. Закон про професійну безпеку й здоров'я став кульмінацією руху за федеральні Програми контролю безпеки здоров'я.

Закон вимагає вжиття таких заходів, як дотримання стандартів безпеки, встановлених цим законом, підпорядкування федеральним інспекціям, що діють від імені цього закону, ведення реєстрації й звітності про нещасні випадки й захворювання.

Наразі все більше організацій виступають зі своїми програмами здоров'я й попередження професійних захворювань. Вони включають заходи з поліпшення здоров'я й самопочуття службовців.

Рис.1. Структурно-функціональна схема системи керування умовами, охороною та безпекою праці

нещасний випадок травма праця

Поліпшення умов праці передбачає:

o механізацію важких робіт;

o автоматизацію управлінських функцій та техніко-технологічного проектування;

o створення науково обґрунтованих санітарно-гігієнічних умов для працівників;

o усунення шкідливих впливів від виробничої та іншої господарської діяльності;

o застосування раціональних режимів праці та відпочинку;

o впровадження естетики та ергономіки у виробниче середовище;

o використання функціональної музики тощо.

Висновок

У даний момент такий аспект як забезпечення безпеки використовується в якості такого кадрового інструменту, як мотивація, і, в основному, використовується при закритих кадрових системах, характерних, знову ж для великих підприємств і державних організацій.

У подібних організаціях завдання забезпечення безпечних умов праці і охорони здоров'я лягає на кадрову службу, що працює в даному випадку разом із профспілковою організацією.

В при більш розвинутій інфраструктурі підприємства існують спеціальні служби безпеки, охорони праці та надійності, в обов'язки яких входить навчання персоналу основним вимогам охорони праці і техніки безпеки, перевірка теоретичних і практичних навичок безпечної праці, періодична атестація персоналу.

Періодичну атестацію повинен проходити весь персонал організації незалежно від ступеня небезпечності умов праці. Це гарантує організацію від нещасних випадків, оскільки подібна атестація в якому разі сприяє навчанню персоналу новим прийомам безпечної праці та правил техніки безпеки закріпленню вже вивчених.

Оптимальним на даний момент рішенням є підтримка високого рівня забезпечення безпеки на підприємствах, де практика подібної захисту персоналу вже існує і впровадження подібної практики в організаціях, які ігнорують цей аспект управління персоналом, можливо за рахунок державного регулювання, внесення пунктів про обов'язкове забезпечення безпеки організації, праці та здоров'я персоналу в перелік документації, необхідної для ліцензування всіх видів діяльності, обов'язковій перевірці та атестації трудових колективів.

Використана література

1. Андрушків Б.М. Кузьмін О.Є. Основи менеджменту. -Львів.: "Світ", 1995

2. Управління персоналом сучасної організації. Шекшня С.В. (2002, 368с.)

3. Керівництво персоналом організації. Пугачов В.П. (2002, 279с.)

4. Основи управління персоналом в сучасних організаціях. Експрес-курс. Шапіро С.А., Шатаєва О.В. (2008, 400с.)

5. Зеркалов Д.В. 3-57 Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. -- К.: Наук. світ, 2001. -- 301 с.

6. Жигалов В.Т., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлінської діяльності. - К.: Вища школа, 1994. - 312с.

Размещено на Allbest.ru