Аналіз готовності об'єкта економіки до надзвичайних ситуацій
Можливі небезпеки на підприємстві та прилеглому населеному пункті, вплив вражаючих факторів можливих надзвичайних ситуацій природного та техногенного походження, захист населення при радіаційній загрозі та зараженні території хімічними речовинами.
Рубрика | Безопасность жизнедеятельности и охрана труда |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 10.12.2012 |
Размер файла | 73,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
План
1. Стисла характеристика ОЕ
2. Оцінка обстановки, яка може скластися на ОЕ внаслідок НС природного походження
3. Оцінка обстановки, яка може скластися на ОЕ внаслідок НС техногенного походження
4. Розрахунок параметрів зони НС при вибухах газоповітряних, паливоповітряних сумішей (ГПС, ППС)
5. Розрахунок параметрів зон теплового впливу при вибуху ГПС (ППС)
6. Розрахунок параметрів зони теплового впливу, що може утворитися під час пожежі
7. Розрахунок характеристик зони задимлення, що утворюється під час пожежі
8. Оцінка хімічної обстановки під час аварії на НО
1. Стисла характеристика ОЕ
Об'єкт економіки розташовано неподалік від населеного пункту (АТО), який знаходиться на сході на відстані 3 км на 15 тис. чоловік. Усі цехи основного виробництва (ЦОВ) об'єкту економіки є каркасними залізобетонними будівлями, що побудовані без застосування необхідних антисейсмічних засобів. Цехи допоміжного виробництва (ЦДВ) - звичайні цегляні промислові будівлі, що побудовані без необхідних антисейсмічних засобів. підприємство техногенний радіаційний
Електроенергією об'єкт забезпечується від АЕС, що розташована в північно-західному напрямку від населеного пункту (АТО), на якому встановлено енергоблоки ВВЕР - 1000. У випадку припинення надходження електроенергії від АЕС об'єкт забезпечується енергією від об'єктової ТЕЦ, розташованої у південній частині ОЕ. Джерелом енергії ТЕЦ є скраплений газ (ГПС) з відповідним запасом у наземних ємностях. Водопостачання об'єкту здійснюється від мережі населеного пункту через водогінну станцію підйому, що знаходиться на заході від ОЕ. Станція належить до споруд 1-го ступеню хімічної небезпеки. Для очищення води застосовують хлор. Теплопостачання здійснюється від об'єктової котельні на рідкому пальному (ППС).
На півночі від ОЕ проходить багатосекційний магістральний продуктопровід для транспортування небезпечної хімічної речовини (НХР). На території селища розбудовані п'ятиповерхові великоблочного та панельного типу і одноповерхові цегляні будинки.
Забезпеченість протигазами робітників та службовців ОЕ складає 90 %, а членів їх сімей - 60 % від загальної кількості.
Охарактеризуємо можливі небезпеки на ОЕ та АТО, а також визначимо вплив вражаючих факторів можливих НС природного та техногенного походження на території ОЕ та АТО.
2. Оцінка обстановки, яка може скластися на ОЕ внаслідок НС природного походження
До небезпек природного походження, що можуть виникнути на території ОЕ та АТО, можна віднести землетрус різної інтенсивності, що призведе до розповсюдження сейсмічної хвилі.
Оцінимо обстановку, що може скластися внаслідок землетрусу, за допомогою шкали сейсмічної активності MSK-64 :
а) Інтенсивність очікуваного землетрусу - 6 балів;
б) Характеристика будівель ОЕ та АТО : усі цехи основного виробництва (ЦОВ) є каркасними залізобетонними будівлями (тип В) ; до типу Б відносяться ЦДВ (звичайні цегляні промислові будівлі), будинки великоблочного і панельного типів. Зробимо таблицю.
Інтенсивність землетрусу: 6 балів |
ОЕ |
АТО |
||
ЦОВ |
ЦДВ |
|||
Тип споруд |
В |
Б |
Б |
|
Загальна кількість споруд, шт. |
35 |
5 |
32 |
|
Кількісні характеристики ушкоджених споруд, % |
5 |
5 |
||
Ступінь руйнувань |
1 |
1 |
||
Кількість ушкоджених споруд, шт. |
1 |
1 |
Можливий землетрус інтенсивністю в 6 балів характеризується 1-шим ступенем руйнувань ЦДВ і споруд АТО : з'являються тонкі тріщини в штукатурці та відколювання невеликих її шматків. Землетрус відчувається більшістю людей як у середині приміщень, так і просто неба. Багато людей, що знаходяться в будинках, лякаються і вибігають на вулицю, деякі закриваються у приміщеннях. Домашні тварини вибігають з укриттів. У деяких випадках може розбитися посуд та інші скляні вироби; падають книги. Можливий рух важких меблів; може бути чутним дзвін малих дзвонів на дзвіницях. В деяких випадках на вогких ґрунтах можливі тріщини шириною до 1 см; у гірських районах окремі випадки зсувів. Спостерігаються зміни дебіту джерел і рівня води в колодязях.
3. Оцінка обстановки, яка може скластися на ОЕ внаслідок НС техногенного походження
Небезпеки техногенного походження, що можуть виникнути на ОЕ та АТО можна поділити на внутрішні та зовнішні. До внутрішньої небезпеки можна віднести вибух, наслідками якого будуть ударна хвиля та теплове випромінювання. До зовнішньої небезпеки слід віднести хімічно небезпечні та радіаційно-небезпечні об'єкти. Наслідками хімічної небезпеки буде зараження території хімічними речовинами та отруєння людей; радіаційна небезпека призведе до опромінення людей та радіаційного забруднення території.
4. Розрахунок параметрів зони НС при вибухах газоповітряних, паливоповітряних сумішей (ГПС, ППС)
Визначення величини вражаючих факторів у відкритому просторі:
Радіус зони детонаційної дії:
R, м;
R;
R< R;
?P
Висновок: сильне руйнування ОЕ R1>Rоб
5. Розрахунок параметрів зон теплового впливу при вибуху ГПС (ППС)
R
M = 26 * 103, кг R(м);
t(с);
Iвипр = = (кДж/м2с);
I*=1,25 (люди нічого не відчувають);
Rбез = = 21228,2 (м);
U = Iвипр * t = 0,7 * 81,76 = 57,225 (кДж/м2)
При радіусі вогняної кулі 66,66 м, часі свічення вогняної кулі 81,76 с, інтенсивності теплового випромінювання I = 0,7 кДж/(м2•с), для людей та матеріалів граничні значення інтенсивності теплового випромінення безпечні. При енергії світлового випромінювання U = 57,2 кДж/м2 не буде спричинятися загорання матеріалів.
6. Розрахунок параметрів зони теплового впливу, що може утворитися під час пожежі
Розміри зони теплового впливу розраховують за співвідношенням, яке визначає безпечну відстань Rбезп при заданому рівні інтенсивності теплового випромінювання.
- для людини
Rбезп = R* • vчQo / I* ;
- для об'єкта, матеріалу
Rбезп = vбМQv / 2рI*tв.к,
де ч - коефіцієнт, що характеризує геометрію осередку горіння; ч = 0,08 - джерело горіння об'ємне (палаючий цех); Qo - питома теплота пожежі, кДж/(м2 •с), по таблиці приймаємо для метану Qo = 2800 кДж/(м2 •с); Qv - питома теплота згоряння, кДж/кг, Qv = 45•103 кДж/кг; М - маса пропану, М = 26000 кг; tв.к - час горіння, tв.к = 1,08 хв.; б - коефіцієнт, що враховує частку енергії, яка йде на променевий теплообмін (основним легкозаймистим матеріалом в цехах є дерево, тому для деревини бдер. = 0,4); I* - критерій ураження людини, I* = 1,25 кДж/(м2•с) та критерій загоряння деревини: I* = 14 кДж/(м2•с).
Приведений розмір осередку горіння (пожежі) для палаючих цехів:
R* = vS = vLh
L - довжина приміщення цеху, L = 195 м; h - висота приміщення цеху, h = 19 м, тоді R* = v195•19 = 60,8 м.
Безпечна відстань для людей: Rбезп = 60,8• v0,08•2800 / 1,25 = 814 м.
Безпечна відстань від джерела пожежі до дерев'яних об'єктів цехів:
Rбезп = v0,4•26000•45•103 / 6,28•14•1,08 = 554 м.
7. Розрахунок характеристик зони задимлення, що утворюється під час пожежі
Зона задимлення є безпечною для людини, якщо вміст оксиду вуглецю складає понад 0,2 %, вуглекислого газу понад 6 %, кисню менше 17 %. При наявності в зоні горіння НХР, пластмас, фанери можуть виділятися токсичні продукти: фенол, формальдегід, хлористий водень, оксиди азоту та інші шкідливі речовини.
Зона задимлення при пожежі має форму трапеції (мал.2).
Мал.2. Зони вражаючого впливу на людину під час пожежі : 1 - палаючий цех; 2 - зона теплового впливу; 3 - зона задимлення; В - ширина зони горіння, м; Г - глибина зони задимлення, м; Ш - ширина зони задимлення, м.
Ширина зони задимлення визначається за формулою:
Ш = В + 2?В,
де ?В = 0,1Г - при стійкому вітрі (відхилення менш ± 6°).
Глибина небезпечної за токсичною дією частини зони задимлення Г, м:
Г = 34,2/К 1 [Мт.п. • (а + b) / К 2 • vпер• D]2/3,
де Мт.п. - маса токсичних продуктів горіння, Мт.п. = 1400 кг; D - токсична доза, (мг • хв.) / л, D = 25 (мг • хв.) / л; vпер - швидкість переносу диму, дорівнює W, км/год [при швидкості середнього вітру W = 2 м/с та СВСП (конвекції) з таблиці знаходимо vпер = 14 км/год.]; К 1 - коефіцієнт шорсткості поверхні : міська забудова - 3,3; К 2 - коефіцієнт ступеня вертикальної стійкості повітря (СВСП), К 2 = 2 при конвекції; а, b - коефіцієнти участі маси токсичних продуктів у первинній і вторинній хмарах. При пожежі коефіцієнти а і b для всіх НХР (в даному випадку, пропану) приймають значення: а = 1, b = 0.
Тоді глибина зони задимлення:
Г = 34,2/3,3 [1400 / 2 • 14 • 25]2/3 =16,45 м.
Ширина зони задимлення:
Ш = В + 0,2Г = 35 + 3,3 = 38,3 м.
загроза техногенний радіаційний
8. Оцінка хімічної обстановки під час аварії на НО
Довгострокове (оперативне) прогнозування
Метеорологічні дані : швидкість вітру в приземному шарі - 1 м/с; температура повітря tп = 0°С; ступінь вертикальної стійкості повітря - інверсія; напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари зараженого повітря приймаємо у колі 360 град.
Площа зони можливого хімічного зараження:
SЗМХЗ = 3,14Г 2
Величина Г - глибина зони хімічного зараження, км. Її значення знаходимо в таблиці в залежності від типу НХР (соляна кислота), кількості НХР в секції (180т), та ступеня вертикальної стійкості повітря - інверсія; Г = 23,9 км.
SЗМХЗ = 3,14 • 32,92 = 1793,5 км2.
Площа прогнозованої зони хімічного зараження:
SПЗХЗ = 0,11Г 2 = 0,11• 23,92= 62,8 км2.
Аварійне прогнозування
Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків, порядку дій в зоні можливого зараження. Воно здійснюється не більше ніж 4 години, після чого прогноз має бути уточнений.
Визначення параметрів зон ХЗ під час аварійного прогнозування.
Sр = ,
Q = 180; h = 0,05, м; d = 1,198 т/м3;
Sр = (м2);
Rр = = (м);
SЗМХЗ = 8,72 * 10-3Г 2ц,
ц = 90°;
Г' = NW = 2 * 10 = 20 (км);
Гтабл = 16,92 * 1 * 0,6 * 3,5 = 35,53;
SЗМХЗ = 8,72 * 10-3 * 400 * 90 = 314 (км)
SПЗХЗ = KГ 2N0,2
K = 0,081, N = 2, год
SПЗХЗ = 0,081 * 400 * 2 = 64,8 (км2);
t = = (год);
b = = (м);
tур = tвип. =
k1 = 0,025; k2 = 1
k3 =
tур = tвип. = (год)
Мал.2. Оцінка радіаційної обстановки
Захист населення від дії іонізуючого випромінювання відбувається в залежності від величини можливих доз опромінення робітників, службовців ОЕ, мешканців АТО під час аварії на АЕС у зоні можливого ураження.
Доза опромінення людей на відкритій місцевості, рад:
Dвідкр. = 5Pt (tп-0,4 - tк-0,4),
де Pt - рівень радіації на будь-який термін після аварії АЕС; tп - час початку опромінення, год; tк - час кінця опромінення, год; - 0,4 - показник ступеня для ВВЕР.
Визначаємо Pt за формулою:
Pt = Р 1kпер.
де Р 1 - рівень радіації через одну годину після аварії АЕС, знаходимо по таблиці Р 1 = 2,6 рад/год в залежності від кількості аварійних реакторів потужністю 1000 МВт (2) та відстані від АЕС до АТО R = 150 км; kпер. - коефіцієнт перерахунку рівнів радіації, який залежить від часу (t = XАЕС / W = 150/28 = 5,3 год), по таблиці при t = 5,3 год kпер. = 0,514
Тоді Pt = 2,6 • 0,514 = 1,33 рад/год.
Час початку опромінення робітників та службовців tп = 4 год; час кінця опромінення
tк = tп + 6 = 4 + 6 = 10 год.
Dвідкр. = 5 • 1,33 • (4-0,4 - 10-0,4) = 6,65 • (0,574 - 0,40) = 1,15 рад.
Доза опромінення людей у житлових та виробничих приміщеннях, рад:
Dприм. = Dвідкр. / Косл.,
Косл. - коефіцієнт ослаблення рівня радіації будинками, Косл. = 1.
То ж, маємо: Dприм. = 1,15 рад.
Прогнозована доза зовнішнього опромінення (Dпрог., бер) у контрольних точках при знаходженні населення (виробничого персоналу) на відкритій місцевості та у житлових (виробничих) будівлях за перші 2 доби та 10 діб після аварії під час перебування населення на відкритій місцевості та у житлових будинках:
Dпрог. = P1At / Косл.
Визначимо за допомогою таблиці коефіцієнт накопичення радіації за часом At . При tп = 4 год коефіцієнт At має значення: для 2 діб At (2 доби) = 6,7 ; для 10 діб At (10 діб) = 16,1.
Для терміну часу 2 доби рівень прогнозованої дози опромінення визначається за формулою і дорівнює:
Dпрог. = P1At (2 доби) / Косл = 2,6•6,7/1 = 17,42 бер.
При прогнозованій поглинутій дозі за період не менше 2 діб Dпрог. = 17,42 бер зазнає гострого опромінення плід вагітної жінки. В цьому випадку потрібне виправдане термінове втручання.
Для терміну часу 10 діб рівень прогнозованої дози опромінення визначається за формулою і дорівнює:
Dпрог. = P1At (10 діб) / Косл = 2,6•16,1/1 = 41,86 бер.
При величині прогнозованої дози опромінення за перші 10 діб Dпрог. = 41,86 бер треба вжити наступних захисних заходів:
- Оповіщення та інформація.
- Обмеження перебування на відкритій місцевості.
- Захист органів дихання та шкірних покривів.
- Укриття.
- Тимчасова евакуація дорослих, дітей, вагітних жінок.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Ризик виникнення надзвичайних ситуацій. Відомості про надзвичайні ситуації. Надзвичайні ситуації техногенного, природного та соціально-політичного характеру. Організація життєдіяльності в екстремальних умовах. Система захисту населення і економіки.
реферат [27,3 K], добавлен 06.05.2009Короткий огляд найпоширеніших надзвичайних ситуацій. Дії у випадку загрози виникнення хімічної та радіаційної небезпеки. Алгоритм дій при загрозі стихійного лиха та отриманні штормового попередження. Правила поведінки в зоні раптового затоплення.
презентация [1,1 M], добавлен 18.01.2014Забезпечення моніторингу та визначення рівня небезпеки надзвичайних ситуацій. Характер дії руйнівних факторів НС на людину і навколишнє середовище. Правила укриття в захисних спорудах, евакуаційних заходів, медичного та інженерного захисту населення у НС.
реферат [224,0 K], добавлен 02.12.2010Основні завдання у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Критерії класифікації, особливості оцінки та реагування на надзвичайні ситуації воєнного характеру, які визначаються окремим законом.
презентация [224,2 K], добавлен 28.12.2010Аварійне прогнозування можливих надзвичайних ситуацій на виробництві. Оцінка зон впливу сильнодіючими отруйними речовинами при розгерметизації ємкостей. Оцінка впливу вибухових процесів та пожежонебезпечних зон. Шляхи підвищення стійкості об'єкта.
контрольная работа [70,4 K], добавлен 27.01.2011Поняття та визначення безпеки життєдіяльності. Характеристика аналізаторів людини та вплив їх на предметну діяльність. Номенклатура небезпек для спеціальності інженер. Поняття ризику, прийнятого ризику. Класифікація надзвичайних ситуацій.
контрольная работа [60,0 K], добавлен 01.12.2006Право людини на захист свого життя і здоров'я від наслідків катастроф, пожеж та стихійного лиха. Заходи щодо охорони та життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях, забезпечення мінімуму життєвих потреб людей. Класифікація надзвичайних ситуацій.
презентация [369,2 K], добавлен 20.12.2013Дії населення при повенях, землетрусах, снігових заносах, ураганному вітрі. Головні причини повені. Характеристики та вимірювання землетрусів. Правила поведінки людей в надзвичайних ситуаціях, при штормовому вітрі. Проведення евакуації населення.
презентация [9,5 M], добавлен 20.12.2013Призначення та завдання безпеки життєдіяльності, характеристики стихійних лих та надзвичайних ситуацій: пожеж, епідемій, землетрусів, затоплень, аварій техногенного походження. Основні засоби захисту населення від стихійних лих та аварій на підприємствах.
лекция [22,2 K], добавлен 25.01.2009Статистика соціальних надзвичайних ситуацій, причини їх виникнення та наслідки, нинішня ситуація в Україні. Війни, революції, міжнаціональні конфлікти в історії людства. Заходи щодо захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій соціального характеру.
реферат [40,8 K], добавлен 19.02.2011