Порядок визначення розміру виплат з фонду ЗДСС при нещасних випадках на виробництві. Оцінка ступеня професійного ризику виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Практична робота

«Порядок визначення розміру виплат з фонду ЗДСС при нещасних випадках на виробництві. Оцінка ступеня професійного ризику виробництва»

Завдання

1) Визначити травмонебезпечні фактори підрозділу;

2) Виконати розрахунок виплат за результатами розслідування нещасного випадку;

3) Виконати оцінку ступеню професійного ризику підприємства за результатами травматизму, розробити план дій працівників у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Мета: Ознайомлення з методикою визначення розмірів виплат з Фонду, оцінки ступеню професійного ризику до і після нещасного випадку.

Отже, на всіх підприємствах, в установах, організаціях повинні створюватися безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення цих умов покладається на власника або уповноважений ним орган.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Таким чином, власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників. По-перше слід удосконалити управління охороною і безпекою праці на підприємстві, забезпечити на постійній основі комплексну оцінку робочих місць з позиції потреб санітарно-технічних нормативів і державних нормативних правових актів з охорони праці, створити сучасні засоби індивідуального і колективного захисту, приладів контролю шкідливих і небезпечних речовин у робочій зоні.

Травмонебезпечні фактори відділу по роботі з фізичними особами.

Факторами виробничого травматизму є такі:

· організаційні - відсутність або низька якість проведення інструктажу, порушення вимог охорони праці, відсутність контролю, невчасний ремонт або заміна несправного обладнання, незабезпечення санітарно-гігієнічних вимог тощо;

· технічні - невідповідність вимогам охорони праці або несправність виробничого обладнання, інструменту і засобів захисту тощо;

· психофізіологічні - помилкові дії внаслідок утоми працюючих, монотонності праці, хвороби, необережності.

До травмонебезпечних чинників відділу по роботі з фізичними особами відносять: слизьку підлогу, меблі, шнури приладів, обладнання, а також їх необережне використання.

Наприклад, підсковзнутись на слизькій підлозі та впасти можливо у разі несвоєчасного її прибирання технічними працівниками.

Спотикання та падіння можливе через електричні, телефонні шнури, потерті килими.

Нанесення тілесних травм внаслідок зіткнення зі столами, дверима, висунутими ящиками столів чи шаф, падіння зі стільців, столів.

При невірному зберіганні офісного обладнання та матеріалів можливе їх падіння на працівників або спотикання через них.

Ураження електричним током у разі експлуатації обладнання з пошкодженими шнурами, вилками.

Також є ймовірність отримання опіків при вживанні гарячих напоїв та їх пролиття на тіло.

Причинами травмонебезпечних випадків можуть бути:

- Порушення вимог нормативних актів з охорони праці;

- Невідповідність вимог технічного процесу;

- Непоінформованість персоналу з питань охорони праці;

- Необізнаність персоналу з питань охорони праці;

- Аварійний стан будівель і споруд;

Розрахунок виплат за результатами розслідування нещасного випадку

Допоміжні таблиці

Оцінка ступеню професійного ризику підприємства за результатами травматизму. План дій працівників у разі виникнення надзвичайних ситуацій

травмонебезпечний надзвичайний ризик професійний

Кабінетом міністрів встановлено 3 ступеня ризику від провадження господарської діяльності:

· високий,

· середній

· незначний.

До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб'єкти, які:

· не подали в установлені строки робочим органам виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд) передбачені законом звіти і відомості;

· провадять вид діяльності, про який не поінформовано Фонд та Пенсійний фонд України;

· подали Фонду або Пенсійному фонду України відомості про зміну основного виду діяльності, що тягне за собою зниження класу професійного ризику виробництва;

· за даними Держгірпромнагляду, у попередньому календарному році допустили підвищення коефіцієнта частоти травматизму (кількість випадків травмування на 1 тис. працівників) не менш як на 10 відсотків порівняно із середнім показником у відповідних галузях національної економіки (видах діяльності);

· за інформацією державних органів, юридичних або фізичних осіб, у разі наявності фактів нещасних випадків на виробництві протягом звітного року не проводили відповідні розслідування та не вели облік таких випадків.

До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб'єкти, які:

· подають два і більше разів протягом звітного року відомості про зміну виду діяльності, у тому числі основного;

· за результатами аналізу стану виробничого травматизму за три попередніх роки мають тенденцію до збільшення кількості випадків виробничого травматизму та професійних захворювань.

Суб'єкти господарювання, які не мають жодної з ознак, зазначених у пунктах 3 і 4 цих критеріїв, належать до суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику.

Планові заходи державного нагляду (контролю) за достовірністю поданих суб'єктами господарювання відомостей про види діяльності, у тому числі основний, для віднесення їх до відповідного класу професійного ризику виробництва, а також дотримання суб'єктами господарювання законодавства про охорону праці здійснюються з такою періодичністю:

1) з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;

2) із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на два роки;

3) з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на п'ять років.

Ступінь ризику впливає на частоту планових заходів Держгірпромнагляду за достовірністю наданих підприємством даних про нещасні випадки та вжиті заходи щодо забезпечення безпечних умов праці, профілактики професійних захворювань та виробничого травматизму.

Наше відділення, на якому стався даний нещасний випадок, за всіма критеріями має незначний ступінь професійного ризику.

Виходячи з цього, планова перевірка даного суб'єкта господарювання (яка передбачає всебічну перевірку його виробничих об'єктів) має проводитися не рідше одного разу на п'ять років.

Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Надзвичайні ситуації, які можуть виникати на території України і здійснювати негативний вплив на функціонування об'єктів економіки та життєдіяльність населення, поділяються за такими основними ознаками:

· за сферою виникнення;

· за галузевою ознакою;

· за масштабами можливих наслідків.

Надзвичайна ситуація об'єктового рівня - це надзвичайна ситуація, яка не підпадає під зазначені вище визначення, тобто така, що розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті, її наслідки не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.

Загальні ознаки НС:

· наявність або загроза загибелі людей

· значне погіршення умов життєедіяльності

· істотне погіршення стану здоров'я людей

· заподіяння економічних збитків

Пожежа - неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, яке призводить до матеріальної шкоди. Причинами виникнення пожеж є недбала поведінка людей з вогнем, порушення правил пожежної безпеки, природні явища (блискавка, посуха). Відомо, що 90% пожеж виникає з вини людини.

У разі виявлення ознак пожежі у відділенні по роботі з фізичними особами, працівник, який їх помітив, повинен:

· негайно повідомити про це державну пожежну охорону (номер телефону для виклику пожежної охорони 01), вказати при цьому адресу, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також своє прізвище;

· повідомити про пожежу керівника (власника);

· вжити заходів щодо евакуації людей та матеріальних цінностей, гасіння пожежі з використанням наявних вогнегасників та інших засобів пожежогасіння.

Керівник відділу, якому повідомлено про виникнення пожежі, повинен:

· перевірити, чи викликано державну пожежну охорону;

· перевірити здійснення оповіщення людей про пожежу;

· вимкнути у разі необхідності струмоприймачі та вентиляцію;

· разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), вивести за межі небезпечної зони всіх працівників, які не беруть участь у ліквідації пожежі;

· забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі;

· організувати зустріч підрозділів державної пожежної охорони, надати їм допомогу у її локалізації та ліквідації.

Після прибуття на пожежу пожежних підрозділів повинен бути забезпечений безперешкодний доступ їх до місця, де виникла пожежа.

Размещено на Allbest.ru