Основи охорони праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Основи охорони праці»

ЗМІСТ

1. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності

2. Захист від іонізуючих випромінювань. Методи та прилади для радіометричного і дозиметричного контролю та вимірювання

Використана література

1. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності

виробничий травматизм іонізуючий випромінювання

Аналіз виробничого травматизму та профзахворюваності дозволяє виявити причини і визначити закономірності їх виникнення. На основі такої інформації розробляються заходи та засоби щодо профілактики виробничого травматизму і профзахворюваності. Для аналізу виробничого травматизму застосовують такі основні методи: статистичний, топографічний, монографічний, економічний, метод анкетування, метод експертних оцінок.

Статистичний метод базується на вивченні травматизму за документами: звітами, актами, журналами реєстрації. Це дозволяє групувати випадки травматизму за певними ознаками: за професіями потерпілих, за робочими місцями, цехами, стажем, віком, причинами травматизму, обладнанням, яке спричинило травму.

За даними Міжнародної Організації Праці (МОП), щороку в світі фіксується близько 125 млн нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом, у тому числі 10 млн з тяжкими і 220 тис. зі смертельними наслідками. На сьогоднішній день зареєстровано близько 60--150 млн випадків захворювань, пов'язаних з працею, 60 млн працівників піддаються впливу канцерогенних речовин, 500 млн працівників непрацездатні з причин невідповідності умов і стану безпеки праці санітарним вимогам.

За даними журналу «Охорона праці», статистика травматизму в Україні характеризується даними табл.1.1

Табл. 1.1 (Цифри закруглені)

Як свідчать статистичні дані, на підприємствах, в установах, організаціях України всіх форм власності щоденно травмується в середньому понад 100 працівників, з них близько 30 стають інвалідами і 5--6 осіб одержують травми зі смертельними наслідками. Випадки загибелі людей, зайнятих у суспільному виробництві, в Україні трапляються частіше, ніж у Великобританії в 6 разів, і частіше ніж у Японії -- в 5.

Загальна сума відшкодування шкоди працівникам, які постраждали від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, сягає 350--400 млн грн. на рік, що за складних економічних умов сьогодення призводить до накопичення заборгованості з цих виплат і зростання соціальної напруженості в окремих регіонах.

Протягом багатьох років високим залишається виробничий травматизм на підприємствах Мінвуглепрому як за абсолютними ознаками, так і на 1 млн видобутого вугілля.

Нині 315 тис. шахтарів працюють під дією двох або більше шкідливих виробничих чинників. На 1 січня 2012 року в галузі зареєстровано 56,6 тис. професійно хворих.

Професійне захворювання вважається виявленим з того моменту, коли працівник, який захворів, змушений був уперше пройти курс лікування або втратив здатність працювати.

Крім професійних виділяють групу так званих виробничо-обумовлених захворювань. До них відносять хвороби, що в принципі не відрізняються від звичайних хвороб, однак несприятливі умови праці стимулюють виникнення деяких із них або загострюють їхній плин. Наприклад, в осіб, що виконують фізичну роботу в поганих умовах, частіше виникають такі захворювання, як радикуліт, варикозне розширення вен, виразкова хвороба шлунку і т.ін. Якщо ж робота вимагає великого нервово-психічного навантаження, то частіше виникають неврози і хвороби серцево-судинної системи.

Необхідно зазначити, що до гострих професійних захворювань належать захворювання, викликані впливом: хімічних чинників -- гострий бронхіт, трахеїт, анемія тощо; іонізуючих випромінювань -- гостра променева хвороба, гострі променеві ураження; фізичними -- перенавантаженнями та перенапруженням органів і систем -- радикуліт, міофасцит тощо.

Існують такі методи, які дозволяють вивчати аналіз травматизму на підприємстві:

· Монографічний метод полягає в детальному обстеженні всього комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робочого місця, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів колективного та індивідуального захисту. Іншими словами, цей метод полягає в аналіз: небезпечних та шкідливих виробничих факторів, притаманних лише тій чи іншій дільниці виробництва, обладнанню, технологічному процесу. За цим методом поглиблено розглядають всі обставині' нещасного випадку, якщо необхідно, то виконують відповідні дослідження та випробування. Дослідженню підлягають: цех, дільниця, технологічний процес, основне та допоміжне обладнання, трудові; прийоми, засоби індивідуального захисту, умови виробничого! середовища, метеорологічні умови в приміщенні, освітленість,і загазованість, запиленість, шум, вібрація, випромінювання, причини нещасних випадків, що сталися раніше на даному робочому місці. Таким: чином, нещасний випадок вивчається комплексно.

· Топографічний метод грунтується на тому, що на плані цеху (підприємства) відмічають місця, де сталися нещасні випадки. Це дозволяє наочно бачити місця з підвищеною небезпекою, які вимагають ретельного обстеження та профілактичних заходів. Повторення нещасних випадків в певних місцях свідчить про незадовільний стан охорони праці на даних об'єктах. На ці місця звертають особливу увагу, вивчають причини травматизму. Шляхом додаткового обстеження згаданих місць виявляють причини, котрі викликали нещасні випадки, формують поточні та перспективні заходи щодо запобігання нещасним випадкам для кожного окремого об'єкта.

· Економічний метод полягає у вивченні та аналізі втрат, що спричинені виробничим травматизмом.

· Метод анкетування. Розробляються анкети для робітників. На підставі анкетних даних (відповідей на запитання) розробляють профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків.

· Метод експертних оцінок базується на експертних висновках (оцінках) умов праці, на виявленні відповідності технологічного] обладнання, пристосувань, інструментів, технологічних процесів вимогам стандартів та ергономічним вимогам, що ставляться до машин механізмів, обладнання, інструментів, пультів керування.

Під дією шкідливих факторів на виробництві у робітників можуть виникати гострі професійні або хронічні отруєння і захворювання. Розслідування та облік професійних отруєнь та захворювань здійснюється згідно з діючим Положенням. Розслідуванню підлягають всі, вперше виявлені, хронічні та гострі професійні отруєння і захворювання.

Висновок

Отже, неабияке значення для забезпечення безпеки праці і запобігання виробничому травматизму мають основні технічні засоби безпеки: огороджувальні та запобіжні пристрої, блокування, профілактичні випробування. Працедавцям слід пям'ятати про необхідність повного розслідування нещасних випадків на виробництві і вживання превентивних заходів по їх подальшому запобіганню.

Адже порушення законодавства про нещасні випадки на виробництві і професійних захворюваннях може спричинити не тільки спричинення шкоди життя або здоров'ю трудящих, але і юридичну відповідальність уповноважених представників працедавця.

2. Захист від іонізуючих випромінювань. Методи та прилади для радіометричного і дозиметричного контролю та вимірювання

Швидкий розвиток ядерної енергетики та широке застосування джерел іонізуючого випромінювання в різних областях науки, техніки та народного господарства створили потенційну небезпеку радіаційного впливу на людину та забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами.

Тому питання захисту від радіоактивного випромінювання (або так звана радіаційна безпека) перетворилися у наш час на одну із важливих проблем.

Для України важливість питання радіоактивного забруднення зросла після 1986 року, після аварії на Чорнобильській АЕС.

Захист від іонізуючих випромінювань може здійснюватись шляхом використання наступних принципів:

· використання джерел з мінімальним випромінюванням шляхом

переходу на менш активні джерела, зменшення кількості ізотопа;

· скорочення часу роботи з джерелом іонізуючого випромінювання;

· віддалення робочого місця від джерела іонізуючого випромінювання;

· екранування джерела іонізуючого випромінювання.

Екрани можуть бути пересувні або стаціонарні, призначені для поглинання або послаблення іонізуючого випромінювання. Екранами можуть бути стінки контейнерів для перевезення радіоактивних ізотопів, стінки сейфів для їх зберігання. Альфа-частинки екрануються шаром повітря товщиною декілька сантиметрів, шаром скла товщиною декілька міліметрів. Однак, працюючи з альфа-активними ізотопами, необхідно також захищатись і від бета- або гамма-випромінювання.

З метою захисту від бета-випромінювання використовуються матеріали з малою атомною масою. Для цього використовують комбіновані екрани, у котрих з боку джерела розташовується матеріал з малою атомною масою товщиною, що дорівнює довжині пробігу бета-частинок, а за ним -- з великою масою.

З метою захисту від рентгенівського та гамма-випромінювання застосовуються матеріали з великою атомною масою та з високою щільністю (свинець, вольфрам).

Для захисту від нейтронного випромінювання використовують матеріали, котрі містять водень (вода, парафін), а також бор, берилій, кадмій, графіт. Враховуючи те, що нейтронні потоки супроводжуються гамма-випромінюванням, слід використовувати комбінований захист у вигляді шаруватих екранів з важких та легких_матеріалів (свинець-поліетилен).

Дієвим захисним засобом є використання дистанційного керування, маніпуляторів, роботизованих комплексів.В залежності від характеру виконуваних робіт вибирають засоби індивідуального захисту: халати та шапочки з бавовняної тканини захисні фартухи, гумові рукавиці, щитки, засоби захисту органів дихання (респіратор „Лепесток"), комбінезони, пневмокостюми, гумові чоботи.

Дієвим чинником забезпечення радіаційної безпеки є дозиметричний контроль за рівнями опромінення персоналу та за рівнем радіації в навколишньому середовищі.

Прилади дозиметричного контролю іонізуючих випромінювань призначені для вимірювання потужності іонізуючих випромінювань (рівня радіації) і ступеня радіоактивного забруднення різних предметів

В сучасних дозиметричних приладах найбільш розповсюджений іонізаційний метод знаходження та виміряння іонізуючих випромінювань. Він заснований на використанні однієї з властивостей радіоактивних речовин - іонізувати середовище, в якому вони розповсюджуються (тобто розщеплювати нейтральні молекули або атомні пари: додатні - іони і від'ємні - електрони).

Якщо взяти замкнений об'єм газу і надати йому електричний струм, то ті електрони та іони, що утворюються при опроміненні прийдуть до упорядкованого руху: перші будуть переміщуватись до анода, другі - до катода. В результаті між електродами (анодом і катодом) виникає так званий іонізаційний тік, величина котрого прямо пропорційна потужності дози іонізуючого випромінювання. По силі іонізаційного току можна судити про інтенсивність випромінювань.

Принципи роботи дозиметричних приладів

Сприймаючими пристроями дозиметричних приладів є іонізаційні камери та іонізаційні лічильники.

Іонізаційна камера уявляє собою заповнений повітрям замкнутий об'єм, в якому поміщені додатній і від'ємний електроди. Анодом в ній служить токопроводящий шар, катодом - металевий стержень. До електродів підводиться струм від джерела живлення, яке утворює в камері електричне поле. Якщо іонізуючих променів немає, то повітря в камері не іонізоване і не проводить електричний струм.

Під впливом випромінювань повітря в камері іонізується, ланцюг замикається і по ній проходить іонізаційний тік. Він поступає в електричну схему приладу, підсилюється, перетворюється і змінюється мікроамперметром, шкала якого відградуйована в рентгенах на годину або мілірентгенах на годину. Подібні іонізаційні камери застосовуються в приладах, за допомогою яких вимірюють потужність дози гамма-випромінення (рівень радіації) на місцевості.

Газорозрядний лічильник уявляє собою металевий (або скляний) циліндр, заповнений розрідженою сумішшю інертних газів з невеликими добавками, які поліпшують його роботу.

Анодом служить тонка металева нить, натягнута всередині корпуса, котрий є катодом (у скляних лічильників катод - тонкий шар метала, нанесений на внутрішню поверхню корпуса.)

Газорозрядні лічильники застосовуються в приладах, призначених для виявлення і вимірювання ступеня забрудненості різних поверхонь радіоактивними речовинами. Вони також можуть використовуватися для вимірювання потужності дози гамма-випромінювань (рівня радіації).

В залежності від виконання завдання прилади радіаційної і хімічної розвідки та дозиметричного контролю розділяються на:

Вимірювачі потужності дози, при допомозі яких вимірюються рівні (ДП-3б, ВПД-21с, ВПД-21Б);

Вимірювачі потужності дози - ДП-5А, Б, В, ВПД-12, при допомозі яких мікродіапазонні комбіновані прилади;

Вимірювачі поглинання дози - (ІД-1, ІД-11) (гамма-, нейтронні випромінювання) - це прилади індивідуального дозиметричного контролю, при допомозі яких виявляють, яку дозу отримала людина (персонально), в якій ситуації або за відповідний період;

Дозиметри - (ДК-02, ДКП-50, ДП-22В, ДП-24) для одного виду випромінювання;

Газосигналізатори автоматичні (ГСА-12, АСП, ГСП-11, ГС-СОМ), при допомозі яких проводиться автоматичний контроль навколишнього середовища з метою виявлення парів отруйних, радіаційних речовин, аерозолів;

Декадно-розрахункова установка (ДП-100, ДП-100 АДМ), призначена для виміряння кількості електричних імпульсів при виявленні ступені зараженості радіаційними ізотопами води, продовольства, повітря, проб ґрунту і т. д.

В основі роботи дозиметричних і радіометричних приладів використаються наступні методи індикації:

· іонізаційний, заснований на властивості, здатності цих випромінювань

іонізувати будь-яке середовище, через яке вони проходять, у тому числі й через детекторний пристрій приладу. Вимірюючи іонізаційний струм, одержують відомості про інтенсивність радіоактивних випромінювань;

· сцинтиляційний, що реєструє спалахи світла, що виникають у

сцинтиляторі (детекторі) під дією іонізуючих випромінювань, які фотоелектронним помножувачем (ФЕП) перетворяться в електричний струм. Виміряний анодний струм ФЕП (струмовий режим) і швидкість рахунку (лічильний режим) пропорційні рівням радіації;

· люмінесцентний, що базується на ефектах

радіофотолюмінесценції(ФЛД) і радіотермолюмінесценції (ТЛД). У першому випадку під дією іонізуючих випромінювань у люмінофорі створюються центри фотолюмінісценції, що містять атоми й іони срібла, які при освітленні ультрафіолетовим світлом викликають видиму люмінесценцію, пропорційну рівням радіації. Дозиметри ТЛД під дією теплового впливу (нагрівання) перетворять поглинуту енергію іонізуючих випромінювань у люмінесцентну, інтенсивність якої пропорційна дозі іонізуючих випромінювань;

· фотографічний - один з перших методів реєстрації іонізуючих

випромінювань, що дозволив французькому вченому Е. Бекерелю відкритий в 1896 р. явище радіоактивності. Цей метод дозиметрії заснований на властивості іонізуючих випромінювань впливати на чутливий шар фотоматеріалів аналогічно видимому світлу. По ступеню почорніння (щільності почорніння) можна судити про інтенсивність іонізуючого випромінювання з урахуванням часу цього впливу;

· хімічний, заснований на вимірюванні виходу радіаційно-хімічних реакцій, що протікають під дією іонізуючих випромінювань у рідкій або твердій хімічній системах. Відома значна кількість різних речовин, що змінюють свій колір (ступінь забарвлення) або кольори в результаті окисних або відновних реакцій, що можна співставити зі ступенем або мірою іонізації. Даний метод використають при реєстрації значних рівнів радіації;

· калориметричний, оснований на вимірюванні кількості теплоти, виділеної в детекторі при поглинанні енергії іонізуючих випромінювань. Вся енергія випромінювань, що поглинається речовиною, в загальному підсумку перетвориться в теплоту за умови, що поглинаюча речовина є хімічно інертною до випромінювання й це пропорційно інтенсивності випромінювань;

· нейтронно-активаційний, пов'язаний з виміром наведеної активності й у деяких випадках єдино можливий методом реєстрації, особливо слабких нейтронних потоків, тому що наведена ними активність виявляється занадто малою для вимірів звичайними методами. Крім того, цей метод зручний при оцінці доз в аварійних ситуаціях, коли спостерігається короткочасне опромінення потоками нейтронів.

У біологічних методах дозиметрії використана здатність випромінювань змінювати біологічні об'єкти. Величину дози оцінюють за рівнем летальності тварин, ступеня лейкопенії, кількості хромосомних аберацій й ін. Біологічні методи не дуже точні й менш чутливі в порівнянні з фізичними.

Таким чином, принцип роботи детектора в значній мірі визначається характером ефекту, викликаного взаємодією випромінювання з речовиною детектора, а детектування іонізуючих випромінювань пов'язане з виявленням і виміром цього ефекту.

Дозиметри

Вимірювач потужності дози ДП-5

Вимірювач потужності дози (рентгенметр ДП-5В (а, б)) призначається для вимірювання рівнів гамма-радіації і радіоактивної зараженості різноманітних предметів гамма-випромінювання. Потужність експозиції дози гамма-випромінювання визначається у мілірентгенах (або рентгенах на 1 годину) для тієї точки простру, де знаходиться блок детектування приладу. Крім того, приладом ДП-5В можна виміряти і рівень бета-випромінювання. Діапазон змін має шість піддіапазонів вимірювань.

ДП-64 призначений для постійного спостереження і виявлення початку радіаційного зараження. Прилад стаціонарний, використовується як правило в приміщеннях, датчик виноситься на вулицю. Прилад ДП-64 працює в слідкуючому режимі та забезпечує звукову та світлову сигналізацію через 3 секунди по досягненню рівнів гамма-випромінювання 0,2 р/год. На наявність гамма-випромінювання вказує спалах неонової лампи та синхронні клацання динаміка.

Прилади ДП-3б, МД С (стаціонарний), МД Б (бортовий) - вимірювачі потужності дози. Призначені для вимірювання рівнів радіації на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами (радіонуклідами). Вони є основними приладами для проведення радіаційної розвідки на рухомих механізованих транспортних засобах (автомобіль, БТР, вертоліт і т. д.), які мають бортову мережу постійного струму напругою 12 або 26 В.

Дозиметр ДП-22В (ДКП-50А)

Дозиметр ДП-22В - це комплект індивідуальних дозиметрів ДКП-50А, призначених для вимірювання дози іонізуючого випромінення, отриманого людьми під час перебування на радіоактивно забрудненій місцевості.

Вимірювач потужності дози ІМД-21с (б) призначений для вимірювання потужності експозиційної дози гамма-випромінювання та видачі світлового сигналу про перевищення порогового значення потужності експозиції дози гамма-випромінювання. Вимірювач потужності дози використовується як стаціонарний (ІМД-21с), так і рухомий (ІМД-21б).

ІМД-21с (б) забезпечує вимірювання потужності експозиційної дози гама - випромінювання від 1 до 10 000 р/год.

ІМД-21с (б) забезпечує сигналізацію про перевищення встановленого порогового значення потужності експозиційної дози гамма-випромінювання 1,5, 10, та 100 р/год.

Прилади ІД-1, ІД-11 - це комплекти індивідуальних дозиметрів, які служать для вимірювання поглинених доз гама - випромінювання у межах 2-500 рад. при потужності від 10 до 360 0000 рад/год. Це мініатюрні пристрої, з допомогою яких виявляють дозу, яку дістала людина персонально. ІД-1та ІД-11 по виду реєструємих доз відносяться:

По діапазону реєструємих доз: до аварійних, грубих, розраховані на високі рівні радіації;

Конструктивно: ІД-1 - прямопоказуючі, ІД-11 - непрямопоказуючі.

Прилад ДК-0,2 - прямопоказуючий дозиметр, виконаний у виді авторучки з оптичним окуляром, який дозволяє безпосередньо проводити відрахунок експоненційної дози гамма-випромінювання в діапазоні 0-200 мР. В його корпусі вмонтована інтегруюча іонізаційна камера та конденсатор, живлення якого здійснюється перед роботою від зарядного пристрою.

Радіометр-дозиметр гамма-, бета-випромінювань

РКС-01 "Стора"

Радіометр-дозиметр гамма-, бета-випромінювань РКС-01 "Стора" призначений для індивідуального і колективного користування при вимірюванні значення потужності експозиційної дози гамма-випромінення та щільності потоку бета-частинок.

Радіометр призначений для вимірювання радіаційного фону в місцях проживання і праці населення, контролю радіаційної чистоти житлових і виробничих приміщень, будівель та споруд, предметів одягу, території, що прилягає, поверхні ґрунту на присадибних ділянках, транспортних засобів.

Прилад забезпечує високу точність обробки інформації, зміну оперативності вимірювань без втрат точності при різних рівнях випромінення. Схема обробки інформації приладу позбавлена температурної нестабільності, прилад має низьке енергоспоживання, живиться від акумуляторів.

Використана література

1. Винокурова Л.Е., Васильчук М.В., Гаман М.В. Основи охорони праці. Підручник. - К., 2001.

2. Джигирей В.С., Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. - Львів, 2000.

3. Прилади радіаційного контролю виробництва НВКП “Спаринг - Віст” Львів, 2000р.

4. А.М. Костров Гражданская оборона: Пробный учебник для средних учебных заведений.-М. Просвещение, 1991г.

5. Авсеенко В. Ф. Дозиметрические и радиометрические приборы и измерения. - К.: Урожай, 1990,

Размещено на Allbest.ru