Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

План роботи

1. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об'єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки

2. Задача

Література

1. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об'єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки

Режими функціонування єдиної системи захисту

Єдина система захисту може функціонувати у режимі:

-- повсякденної діяльності;

-- підвищеної готовності;

-- надзвичайної ситуації;

-- надзвичайного стану;

-- воєнного стану.

Залежно від наявної або прогнозованої обстановки і масштабу НС встановлюється відповідний режим функціонування єдиної системи захисту в межах конкретної території за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, Ради міністрів АР Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської, районної державної адміністрації, міської ради.

У режимі повсякденної діяльності єдина система захисту функціонує за наявності нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеорологічної обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій та епіфітотій.

У цьому режимі органи управління, сили і засоби єдиної системи захисту:

-- забезпечують спостереження і контроль за обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, а також чергування оперативного персоналу;

-- розробляють і виконують цільові та науково-технічні програми запобігання НС і зменшення можливих втрат;

-- здійснюють заходи, спрямовані на забезпечення безпеки і захисту населення під час НС;

-- забезпечують підготовку органів управління до дій у НС, організовують навчання населення використання засобів захисту в таких ситуаціях;

-- створюють і поновлюють резерви фінансових і матеріальних ресурсів для ліквідації наслідків НС;

-- здійснюють постійне прогнозування обстановки щодо її погіршення, яке може призвести до виникнення НС.

Режим підвищеної готовності встановлюється при погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеорологічної обстановки, загрозі виникнення НС.

Органи управління, сили і засоби єдиної системи захисту:

-- здійснюють заходи, передбачені для режиму повсякденної діяльності, і допомагають при виникненні НС;

-- формують комісії для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення НС;

-- посилюють спостереження і контроль за обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, здійснюють прогнозування виникнення НС та їх масштабів;

-- розробляють заходи захисту населення, територій в умовах НС;

-- здійснюють заходи запобігання виникненню НС;

-- приводять у стан підвищеної готовності наявні сили і засоби реагування, залучають додаткові сили і засоби, уточнюють плани їх дій та направляють за потреби в район загрози виникнення НС.

Режим надзвичайної ситуації

Режим НС встановлюється при виникненні НС та під час ліквідації наслідків НС. Органи управління, сили і засоби єдиної системи захисту:

-- організовують захист населення і територій;

-- залучають необхідні сили і засоби;

-- визначають межі території, на якій виникла НС;

-- організовують роботи з локалізації або ліквідації наслідків НС;

-- здійснюють безперервний контроль за станом у районі НС;

-- оперативно доповідають вищим органам управління про розвиток НС та оповіщають населення.

Режим надзвичайного стану єдиної системи захисту встановлюється відповідно до Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану".

Режим воєнного стану

Режим функціонування єдиної системи цивільного захисту в умовах воєнного стану, порядок підпорядкування її військовому командуванню визначається відповідно до Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану".

Структура єдиної системи захисту

Структуру єдиної системи цивільного захисту становлять центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і створювані ними функціональні та територіальні підсистеми єдиної системи цивільного захисту.

Функціональні підсистеми створюються центральними органами виконавчої влади на регіональному, місцевому рівні для організації роботи, пов'язаної із запобіганням НС та захистом населення і територій у разі їх виникнення. надзвичайний ситуація воєнний захист

При виникненні НС органи управління, сили і засоби функціональних підсистем підпорядковуються органам управління відповідних територіальних підсистем єдиної системи захисту.

Організація, сили та засоби, завдання і порядок діяльності функціональних підсистем визначаються положеннями, які затверджуються відповідними центральними органами виконавчої влади.

Територіальні підсистеми єдиної системи захисту включають територіальні органи управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері цивільного захисту та комісії з НС.

Територіальні підсистеми створюються в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі для запобігання виникненню НС та ліквідації наслідків НС техногенного, природного та воєнного характеру в межах відповідних територій. Організація, сили і засоби, завдання і порядок діяльності територіальних підсистем єдиної системи захисту визначаються положеннями, які затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері цивільного захисту за погодженням із Радою міністрів АР Крим, відповідними обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Задача

Визначення стійкості промислового обладнання у надзвичайних ситуаціях до дії ударної хвилі при вибуху газоповітряної суміші

Вихідні дані:

- ємність з вуглеводневим газом Q=30 т;

- трансформаторна підстанція віддалена від можливої точки вибуху на відстань r=450 м;

- площа трансформаторної підстанції S=10 м²;

- маса трансформаторної підстанції m=1000 кг;

- коефіцієнт аеродинамічного опору С_х=0,85 (значення коефіцієнтів за табл. 2.3);

- коефіцієнт тертя f=0,2 (значення коефіцієнтів за табл. 2.4);

- плече сили ваги а=4 м;

- плече сили, що зміщує h=2 м.

Визначити:

1. Можливість зсуву, перекидання дизель-генератор електростанції при дії ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші.

2. Скласти таблиці результатів при зсуві дизель-генератор електростанції і при її перекиданні.

3. В обраному масштабі накреслити схему зон осередку вибуху газоповітряної суміші (ГПС).

Положення дизель-генератор електростанції в осередку вибуху ГПС.

Розв'язок

1. Визначаємо радіус зони детонаційної хвилі за формулою:

2. Визначаємо радіус зони дії продуктів вибуху за формулою:

r_ІІ=1,7·r_I =1,7·94.5=160.6 (м).

3. Визначаємо положення електростанції в зонах вогнища вибуху шляхом порівняння відстані від ємності з газом з радіусами зон (рис. 2.1) Оскільки r>r_І і r>r_ІІ, робимо висновок, що електростанція знаходиться в зоні дії повітряної ударної хвилі r_ІІІ (III зона).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1. Розташування електростанції у вогнищі вибуху газоповітряної суміші: I - зона детонаційної хвилі з радіусом r_I; II - зона дії продуктів вибуху з радіусом r_II; III - зона повітряної ударної хвилі з радіусом r_III.

4. Визначаємо відносну величину Ш за формулою:

5. Визначаємо надлишковий тиск повітряної ударної хвилі для III зони при Ш>2 за формулою:

6. Визначаємо тиск швидкісного напору за формулою:

7. Визначаємо силу, що зміщує трансформаторну підстанцію за формулою:

P_см= C_х · S_max· P_ск=0,85·10·0,19=1.6 (кН),

де P_см - сила, що зміщує, кН;

C_х - коефіцієнт аеродинамічного опору (див. табл. 2.3), в наведеному прикладі електростанції має форму куба, отже для куба C_х=0,85;

S_max - максимальна площа електростанції, м².

8. Визначаємо силу тертя за формулою (для незакріпленої електростанції):

F_тр= m · g · f = 1000·9,8·0,2=1960 (кН),

де F_тр - сила тертя, кН;

m - маса електростанції, за вихідними даними m=1000 (кг);

f - коефіцієнт тертя (див. табл. 2.4), приймемо що електростанція металева і встановлена на бетонну основу, тоді для тертя метала по бетону коефіцієнт знаходиться в діапазоні від 0,2 до 0,6, для подальшого розв'язку задачі приймаємо f=0,2;

g - прискорення вільного падіння, g=9,8 (м/с²).

9. Визначаємо можливість зсуву трансформаторної підстанції, для чого повинна виконуватись умова:

Р_см>F_тр.

У наведеному прикладі Р_см=1.6 (кН) < F_тр=1960 (кН), тобто умова не виконується.

10. Робимо висновок про стійкість до зсуву. Електростанція при очікуваному надлишковому тиску·P_ІІІ=30,1 (кПа) - не зміщується.

11. Визначаємо максимальну величину швидкісного напору, при якому зсув ще не відбудеться за формулою:

12. Визначаємо максимальний надлишковий тиск, при якому зсув ще не відбудеться за формулою:

13. Результати оцінки стійкості електростанції до зсуву ударною хвилею зводимо в табл. 2.1.

Таблиця1 Результати оцінки стійкості трансформаторної підстанції до зсуву

14. Висновки. При надлишковому тиску понад ДР_IIImax=18,6 (кПа) ударна хвиля вибуху газоповітряної суміші не викличе зсув електростанції.

15. Визначаємо момент перекидання (рис. 2.2) за формулою:

М_опр=Р_см·h=3.74·2=7.48 (кН·м),

де М_опр - момент перекидання, кН·м;

h - плече сили зсуву, за вихідними даними h=2 (м);

Р_см - сила, що зміщує, за розрахунковими даними Р_см=1.6 (кН).

Рис. 2.2. Сили, що діють на електростанцію при перекиданні

16. Визначаємо момент сили ваги за формулою:

М_в= m · g · a/2=1000·9,8·2=19600 (кН·м),

де М_в - момент сили ваги, кН·м;

m - маса електростанціїпідстанції, кг;

g - прискорення вільного падіння;

а - плече сили ваги, за вихідними даними а=4 (м).

17. Визначаємо можливість перекидання електростанції, для чого повинна виконуватись умова:

М_опр>М_в.

В наведеному прикладі М_в=19600 (кН·м) > М_опр=7.48 (кН·м), тобто умова не виконується.

18. Робимо висновки про стійкість електростанції до перекидання ударною хвилею вибуху. Електростанція при очікуваному надлишковому тиску·P_ІІІ=10 (кПа) не перекидається.

19. Визначаємо максимальну величину швидкісного напору, при якому перекидання ще не відбудеться за формулою:

20. Визначаємо максимальну величину надлишкового тиску, при якому перекидання ще не відбудеться за формулою:

21. Результати оцінки стійкості електростанції до перекидання ударною хвилею зводимо в табл. 2.3.

22. Висновки. При надлишковому тиску понад ударна хвиля вибуху газоповітряної суміші викличе перекидання електростанції, а при очікуваному надлишковому тиску P_ІІІ=10 (кПа) перекидання не буде.

Таблиця 2. Результати оцінки стійкості трансформаторної підстанції до перекидання

Література

1. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи «Цивільний захист» (для студентів усіх напрямків підготовки денної форми навчання ) / Укл.: М.А. Касьянов, В.М. Мальоткiн, О.М. Друзь, В.П. Гуляєв, І.Є. Голяєв, І.М. Арнаут, В.В. Некрутенко. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2011. - 50 с.

2. Методика ідентифікації потенційно-небезпечних об'єктів, затверджена наказом МНС України 23.02.2006 № 98, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 року за № 286/12160.

3. Положення про паспортизацію потенційно-небезпечних об'єктів, затвердженого наказом МНС України від 18.12.2000 № 338, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24 січня 2001 року за № 62/5253 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005 № 140, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.09.2005 за № 970/11250).

Размещено на Allbest.ru