У четвертий кластер увійшли області з мало задовільним станом безпеки життєдіяльності. За більшістю показників ці області займають досить низькі ранги. Однак спостерігається картина, коли у ряді областей високі показники безпеки життєдіяльності у певних сферах супроводжуються низькими показниками в інших сферах безпеки життєдіяльності. В АР Крим досить високий рівень безпеки життєдіяльності у соціально-трудовій сфері, однак високий рівень злочинності, Львівська та Івано-Франківська області мають відносно кращі демографічні показники, у той же час у Львівській області високий рівень захворюваності, в Івано-Франківській - високий рівень забруднення навколишнього середовища.

Украй незадовільний рівень безпеки життєдіяльності мають три області, які ввійшли до п'ятого кластера: Чернігівська, Дніпропетровська, Запорізька. У Чернігівській області найгірші по Україні демографічні показники, у Дніпропетровській та Запорізькій - склався незадовільний стан охорони та безпеки праці, високий рівень забруднення навколишнього середовища, злочинності. Дві області (Донецька та Луганська) мають кризовий рівень безпеки життєдіяльності. Вони мають найгірший стан охорони та безпеки праці, стан екології, дуже низький рівень продовольчої безпеки, високий рівень захворюваності та злочинності.

Кластеризація регіонів України за станом безпеки життєдіяльності, що здійснена методом рангів, дає змогу визначити рівень безпеки життєдіяльності в них та сконцентрувати зусилля держави і місцевих органів влади для подолання проблем цих територій. Для систематизації та удосконалення всієї діяльності з підвищення рівня безпеки життєдіяльності необхідне концептуальне, програмне та діагностичне забезпечення. При цьому склад і періодичність робіт з оцінки і програмування безпеки життєдіяльності запропоновано проводити з певною періодичністю.

Діагностику та оцінку стану БЖД доцільно проводити щорічно за сферами життєдіяльності, окремими об'єктами, регіонами, в Україні у цілому. На цій підставі та з урахуванням перспективних потреб людського розвитку необхідно формувати концепції, стратегії на перспективу (10-15 років) з періодичністю уточнення 5 років і програми БЖД із періодичністю уточнення 2-3 роки.

Обґрунтовано, що оцінка уразливості населення і території до небезпечних впливів природного, техногенного і комбінованого характеру, що заснована на концепції допустимого ризику, може бути використана для визначення відносних небезпек різних об'єктів будь-якого рівня (регіону, області, району, міста, населеного пункту) і розробки на основі цього відповідних прогнозів, програм із запобігання небезпечних природних, техногенних і соціально-економічних явищ чи процесів.

У дисертації запропонована методика оцінки ефективності захисту населення в умовах виникнення надзвичайних ситуацій (НС). Обґрунтовано, що вона може бути описана на основі теоретико-множинного підходу у вигляді сукупності елементів

(1)

де R1 - ресурси; R2 - результати; F0 - відношення R1 до R2, що ставлять у відповідність з отриманим результатом затраченим ресурсам; 0 - умови проведення операції; Т - час виконання (тривалість) операції.

Ураховуючи значну кількість чинників, які впливають на виконання будь-якої операції із захисту населення, ресурси і результати можуть бути представлено векторами, які відображають динаміку цілеспрямованих заходів і дій для забезпечення безпеки життєдіяльності в умовах НС на всіх рівнях управління.

Інтегральний критерій ефективності має вид вектора, який представляють окремі критерії

. (2)

Обґрунтовано, що основними складовими інтегрального критерію ефективності слід прийняти критерії ефективності заходів і дій з попередження виникнення надзвичайних ситуацій; попередження розвитку надзвичайних ситуацій; забезпечення системи управління захистом; забезпечення сил і засобів захисту; забезпечення підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях, підготовки керівників і фахівців; накопичення і використання резервів фінансових, матеріально-технічних, інформаційних та інших ресурсів.

Критерій ефективності може розраховуватися за формулою (на прикладі впровадження природоохоронного заходу)

, (3)

де - величина запобігання збитку, який міг бути нанесений за рахунок техногенного забруднення навколишнього середовища, що обумовлений виконанням m-го природоохоронного заходу на і-му джерелі техногенного впливу; R_m - обсяг економічних витрат на реалізацію і-го заходу; М - набір природоохоронних заходів, прийнятих для реалізації на і-му джерелі техногенного впливу; І - множина джерел техногенного впливу на навколишнє середовище.

визначається за формулою

, (4)

де Е₀ - базовий економічний збиток за рахунок техногенного впливу на навколишнє середовище, що має місце до реалізації розглянутих природоохоронних заходів; Е_m - економічний збиток за рахунок техногенного впливу після реалізації т-го заходу.

Пропонується для оцінки ефективності захисту безпеки життєдіяльності в умовах виникнення надзвичайних ситуацій запровадження сучасних економічних механізмів управління: механізм економічної відповідальності; фондові механізми і механізми бюджетного фінансування; механізми резервування фінансових, трудових і матеріальних ресурсів; механізми стимулювання підвищення рівня безпеки життєдіяльності (пільгове оподаткування і кредитування); механізми перерозподілу ризику і страхування; застосування штрафних санкцій.

Висновки

У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень здійснено теоретичне узагальнення, розроблено методичні підходи та запропоновано нове вирішення проблем забезпечення безпеки життєдіяльності України та її регіонів. Основні висновки зводяться до такого:

1. В Україні до цього часу відсутній ефективний організаційно-економічний механізм управління безпекою життєдіяльності окремої людини та всього населення. Стан і тенденції соціально-економічного розвитку країни є незадовільними за всіма складовими безпеки життєдіяльності. Негативні соціальні наслідки обумовлені не сформованістю концептуальних засад управління безпекою життєдіяльності та недостатнім правовим, економічним, науковим, кадровим, технічним та інформаційним його забезпеченням.

2. Визначеність задоволення потреб населення у безпеці життєдіяльності в колі пріоритетних національних інтересів не сприяла визначенню в системі національної безпеки окремої сфери з безпеки життєдіяльності. Загрози безпеці життєдіяльності розосереджені серед інших сфер національної безпеки: соціальної, екологічної, економічної, науково-технічної. Виникає внутрішнє протиріччя в політиці забезпечення національної безпеки щодо визначення в колі національних інтересів вимог безпеки життєдіяльності. Можливості усунення цього недоліку повинні реалізуватися через відповідні положення з безпеки життєдіяльності у Стратегії національної безпеки, яка в даний час розробляється в Україні.

3. Визначено та охарактеризовано основні напрями управління безпекою життєдіяльності: охорона і безпека праці на виробництві, екологічна, соціально-трудова, продовольча сфери, безпека життєдіяльності у невиробничих умовах та в умовах виникнення надзвичайних ситуацій.

Включення питань безпеки у соціально-трудовій сфері в систему безпеки життєдіяльності є новим підходом до трактування змісту цієї проблеми. Визначено значний вплив на рівень безпеки життєдіяльності доходів і рівня життя, безробіття, стану охорони здоров'я. Вирішення існуючих в Україні проблем у цих сферах шляхом упровадження запропонованих заходів буде сприяти підвищенню загального рівня безпечної життєдіяльності.

4. Управління безпекою життєдіяльності повинно враховувати стратегічний, тактичний, технологічний, організаційний, особистісний рівні. На стратегічному - формуються концептуальні засади, які є основою для визначення пріоритетних напрямів роботи у сфері формування та забезпечення безпеки життєдіяльності, критеріїв і чинників для їх оцінки. На тактичному рівні розробляються програми та заходи щодо вирішення конкретних проблем безпеки життєдіяльності. Технологічній рівень визначається застосуванням сучасних технологій вияву, попередження та усунення загроз і ризиків для безпечної життєдіяльності людини. Організаційний рівень характеризується розробкою конкретного механізму управління безпекою життєдіяльності та забезпеченням його функціонування.

5. Головним у регулюванні безпеки життєдіяльності є орієнтація на попередження виникнення загроз, усунення можливості прояву негативних чинників або наслідків їх прояву. Структуру і елементи механізму регулювання в системі безпеки життєдіяльності визначають: форми організації (об'єднання) суб'єктів управління безпекою життєдіяльності; форми економічних зв'язків (усередині суб'єкта, між суб'єктами); економічні стимули і важелі впливу на ефективність роботи суб'єктів безпеки життєдіяльності (економічні стимули, методи впливу); методи, форми, структура управління; економічний, організаційний та еколого-економічний механізм регулювання безпеки життєдіяльності; правові форми і методи регулювання; соціально-психологічні фактори впливу на суб'єкти та об'єкти управління.

6. Ефективне формування механізму регулювання безпеки життєдіяльності пов'язано з функціонуванням регіональної системи управління безпечною життєдіяльністю. Вона є складовою державної системи управління безпекою життєдіяльності щодо забезпечення захищеності важливих потреб населення регіону від загроз утрати життя і здоров'я у найважливіших сферах і видах діяльності. Функціонування регіональної системи управління безпечною життєдіяльністю повинно бути вбудовано в національну стратегію регіонального розвитку.

Національна стратегія регіонального розвитку повинна враховувати вимоги забезпечення безпеки життєдіяльності і передбачати реалізацію таких заходів: здійснення на інноваційній основі структурної перебудови економіки регіонів з урахуванням принципів забезпечення безпеки життєдіяльності; впровадження моніторингу стану безпеки життєдіяльності в регіоні; зменшення територіальної диференціації регіонів за рівнем безпеки життєдіяльності; вироблення чітких критеріїв та ефективних механізмів державної підтримки забезпечення безпеки життєдіяльності; підвищення ролі та відповідальності місцевих органів виконавчої влади і місцевого самоврядування за стан безпеки життєдіяльності регіонів. Регіональна стратегія розвитку повинна містити окрему структурну складову щодо безпеки життєдіяльності населення.

7. Правове забезпечення вирішення проблем управління безпекою життєдіяльності потребує значного удосконалення. Основні напрями розвитку законодавства про безпеку життєдіяльності повинні виходити з потреб управління людським розвитком, з необхідності пом'якшення та ліквідації соціальних, економічних, науково-технічних, екологічних та інших загроз національній безпеці, які впливають на стан безпеки життєдіяльності, а також потреб забезпечення міжнародної безпеки.

8. Методичні підходи до оцінки і прогнозування стану безпеки життєдіяльності обґрунтовуються необхідністю використання індикативного аналізу, який дозволяє визначити рівень безпеки життєдіяльності за характером ситуації та здійснити оцінку стану по кожному показнику-індикатору та індикаторних блоках (сферах).

При розробці програм управління (національної, регіональних) безпеки життєдіяльності постає необхідність урахування спільних властивостей і рис об'єктів управління (регіонів) щодо умов формування стану безпеки життєдіяльності. З цією метою доцільним є використання кластер них процедур класифікації, які дозволяють здійснити розподіл регіонів України за рівнем безпеки життєдіяльності, визначити ефективні управлінські рішення і сконцентрувати діяльність держави і місцевих органів влади на подолання проблем безпеки життєдіяльності цих територій.

9. Запропонована методична база надає можливість здійснити оцінку ефективності захисту в умовах виникнення надзвичайних ситуацій на підставі визначення інтегрального та локальних критеріїв ефективності виконання заходів і дій з їх попередження. Обґрунтовано, що для повноти оцінки ефективності захисту необхідно використовувати систему нормативних показників оцінки ефективності визначених напрямів діяльності у цій сфері, яка повинна проводитися з урахуванням сучасних економічних механізмів управління безпекою життєдіяльності.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Монографії

1. Миценко І.М. Безпека життєдіяльності: організаційно-економічні та соціальні аспекти управління. - Донецьк: ІЕП НАН України, 2004. - 380 с.

Статті у наукових фахових виданнях

1. Миценко І.М. Вплив глобалізації виробничих, економічних та екологічних систем на забезпечення безпеки життєдіяльності // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2000. - №15. - Ч. 1. - С.40-45.

2. Миценко І.М. Визначення ризику й оцінки уразливості території до впливу небезпечних явищ // Вісник Східноукраїнського державного університету. - 2000. - №4(26). - Ч. 1. - С.153-158.

3. Миценко І.М. Екологічна культура та розробка плану-прогнозу природокористування // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія: Економіка та менеджмент. - 2001. - Вип. 2. - С.448-450.

4. Миценко І.М. Економіко-екологічна безпека в здійсненні митної політики в Україні // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецк: ДонНУ. - 2001. - С.189-191.

5. Миценко І.М. Моделювання і моніторинг соціально-економічного положення населення в місті // Вестник Национального технического университета “Харьковский политехнический институт”. - Вып. 24: Технический прогресс и эффективность производства. - Харьков: НТУ “ХПИ”. - 2001. - Ч. 2. - С.137-141.

6. Миценко І.М. Продовольча безпека у контексті сучасного стану розвитку економіки України // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2001. - №18. - Ч. 3. - С.61-66.

7. Мыценко И.М., Йосипенко Е.Я. О необходимости совершенствования регионализации социально-экономической политики в Украине // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2001. - Вип. 114. - С.116-120.

Особистий внесок: обґрунтовано необхідність охорони природного середовища від деградації та забруднення, що забезпечить безпеку життєдіяльності в екологічній сфері.

8. Миценко І.М. Дослідження соціально-економічної категорії “Безпека умов праці” // Україна: аспекти праці. - 2002. - №7. - С.39-44.

9. Миценко І.М. Застосування інформаційних технологій для ефективного управління в системі безпечного та стійкого розвитку // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2002. - Вип. №8-2. - С.16-22.

10. Миценко І.М. Мотивація безпеки діяльності // Регіональні перспективи. - 2002. - №3-4 (22-23). - С.97-99.

11. Миценко І.М. Удосконалення системи управління охороною праці в галузях промисловості України // Социально-экономические аспекты промышленной политики. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2002. - С.289-300.

12. Миценко І.М. Соціальне партнерство як елемент регулювання соціально-трудових відносин у системі безпеки життєдіяльності // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Социальная политика и человеческое развитие. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2003. - Т. 2. - С.113-118.

13. Миценко І.М. Освіта у вимірах людського розвитку і безпеки життєдіяльності // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2003. - Вип. №5-1. - С.77-82.

14. Миценко І.М. Забезпечення конкурентоспроможності підприємств як один з чинників безпеки на зовнішньому ринку // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецьк: ДонНУ. - 2003. - Ч. 1. - С.268-271.

15. Миценко І.М. Безпека життєдіяльності населення в контексті світових процесів глобалізації // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецк: ДонНУ. - 2004. - Ч. 1. - С.81-83.

16. Миценко І.М. Роль та місце економічної безпеки в системі безпеки життєдіяльності // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2004. - Вип. 188. - Т. ІІІ. - С.656-664.

17. Миценко І.М. Управління безпекою життєдіяльності в регіоні // Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету: Економічні науки. - 2004. - Вип. 5, ч. І. - С.247-256.

18. Миценко І.М. Концептуальні засади безпеки життєдіяльності в регіоні // Регіональна економіка. - 2004. - №1. - С.108-116.

19. Миценко І.М. Рівень життя і його вплив на безпеку життєдіяльності людини // Економіка промисловості. - 2004. - № 1(23). - С.164-172.

20. Миценко І.М. Здоров'я населення України як фактор формування трудових ресурсів в системі безпеки життєдіяльності // Україна: аспекти праці. - 2004. - №3. - С.35-39.

21. Миценко І.М. Вплив глобалізації на безпеку життєдіяльності // Прометей: регіональний зб. наук. праць з економіки. - Донецьк: СП ТОВ “ДЕГІ”, ІЕПД НАН України. - 2004. - Вип. 1(13). - С.72-75.

Матеріали наукових конференцій

1. Миценко І.М. Логіка курсу "Безпека життєдіяльності" // Вісник Технологічного університету Поділля. - Ч. 1. Соціально-гуманітарні науки. Спеціальний випуск з нагоди Міжнар. конф. “Гуманітарні науки на рубежі третього тисячоліття: досягнення, проблеми, перспективи”. - 2000. - №6. - С.144-147.

2. Миценко І.М. Навчання спеціалістів основам безпеки // Всеукраїнська наук.-практ. конф. “Безпека підприємств у надзвичайних ситуаціях. Підвищення рівня підготовки різних категорій населення, які навчаються з безпеки життєдіяльності людини”: Матеріали конф. - К.: КМУЦА, 1998. - С.95-96.

3. Мыценко И.М. Инвестиционное обеспечение безопасной жизнедеятельности и охраны природы // Новое в экологии и безопасности жизнедеятельности: Сб. докл. Междунар. экологического конгресса (14-16 июня 2000 г.). - Санкт-Петербург: Балтийский гос. техн. ун-т. - 2000. - Т.1. - С.467-471.

4. Миценко І.М. Екологічна безпека як складова національної безпеки України // Матеріали наук.-практ. конф. “Вплив руйнівних повеней та зсувних процесів на функціонування магістральних нафтогазопроводів, залізниць, автошляхів та електромереж. Екологічна безпека та перспективи розвитку трубопровідного транспорту, інших інженерних комунікацій” (Ужгород, 24-28 квіт. 2000 р.). - К.: Знання. - 2000. - С.14-15.

5. Миценко І.М. Мотиваційні основи безпеки життєдіяльності // Матеріали Першої всеукраїнської наук.-практ. конф. “Україна наукова - 2001”. - Т. 12. Економічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2001. - С.38-40.

6. Миценко І.М. До визначення термінів в системі безпеки життєдіяльності // Матеріали Другої всеукраїнської наук.-практ. конф. “Україна наукова - 2002”. - Т. 6. Економіка. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2002. - С.3-4.

7. Миценко І.М. Здоров'я як економічна категорія в системі безпеки життєдіяльності населення // Сборник материалов І Междунар. науч.-практ. конф. “Проблемы профессионального здоровья специалистов в свете требований ХХІ века”. - Кировоград: Украина. - 2002. - С.58.

8. Миценко І.М. Методи розпізнавання та аналізу ризиків в умовах виникнення надзвичайних ситуацій // Межрегиональные проблемы экологической безопасности “МПЭБ-2003”: Сб. тр. симпозиума (Сумы, 17-20 сент. 2003 г.). - Сумы: Довкілля. - 2003. - С.510-515.

9. Миценко І.М. Забезпечення екологічної безпеки в системі життєдіяльності // Межрегиональные проблемы экологической безопасности: Труды междунар. науч.-практ. конф. (Сумы, 15-16 мая 2002 г.). - Сумы: Слобожанщина. - 2002. - Т. 1. - С.170-174.

Інші видання

1. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі / Навч. посібник з грифом “Рекомендовано Міністерством освіти України” для студентів вищих навчальних закладів. - Кіровоград, 1998. - 292 с.

2. Миценко І.М. Вирішення першочергових аспектів екологічної безпеки // Вісник Українського Будинку економічних та науково-технічних знань. - 1998. - №4. - С.107-108.

3. Миценко І.М. Дещо з теорії виникнення НС... // Надзвичайна ситуація. - 1998. - №5-6. - С. 78-79.

4. Миценко І.М. Звідки “родом” НС? // Надзвичайна ситуація. - 1998. - №7. - С.32-35.

5. Миценко І.М. Звідки “родом” НС? Причини і наслідки найбільш великих катастроф // Надзвичайна ситуація. - 1998. - №8. - С. 21-23.

6. Миценко І.М. Стихійні лиха. Причини і наслідки // Надзвичайна ситуація. - 1998. - №12. - С.30-31.

7. Концепція безпечної життєдіяльності населення в Кіровоградській області / І.М. Миценко, А.К. Гудсков, В.Ф. Шелест, М.І. Сулима, О.Я. Йосипенко, О.М. Мезенцева. - Кіровоград: КДТУ. - 2002. - 84 с.

Особистий внесок: розроблено науково-методичні положення щодо загальних засад формування концепції, визначено структурні складові безпечної життєдіяльності населення, основні стратегічні напрями і заходи забезпечення, механізм реалізації.

8. Миценко І.М. Безпечна життєдіяльність як складова національної безпеки // Безпека життєдіяльності. - 2003. - №8. - С.2-5.

9. Результати соціологічного дослідження стану охорони та безпеки праці на підприємствах та в організаціях Кіровоградської області / І.М. Миценко, А.К. Гудсков, О.Я. Йосипенко, О.М. Мезенцева, М.І. Попова. - Кіровоград: КДТУ, 2003. - 16 с.

Особистий внесок: визначено особливості організації управління і контролю за станом охорони праці, проаналізовано стан інформаційного забезпечення з питань охорони праці, запропоновано напрями активізації діяльності у сфері охорони праці.

10. Система управління охороною праці в Кіровоградській області / Укл. І.М. Миценко, А.К. Гудсков, М.І. Попова, О.М. Мезенцева. - Кіровоград: КДТУ, 2003. - 48 с.

Особистий внесок: визначено основні завдання формування та реалізації регіональної політики у сфері охорони праці та підсистеми забезпечення функціонування системи управління охороною праці в регіоні.

Анотація

Миценко І.М. Організаційно-економічний механізм регулювання безпеки життєдіяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економіки. - Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2005.

У дисертаційній роботі досліджено теоретичні, науково-методичні і правові проблеми формування організаційно-економічного механізму регулювання безпеки життєдіяльності. Обґрунтовано, що безпека життєдіяльності є системо утворюючим елементом у системі національної безпеки і знаходить своє місце в соціальній, екологічній, науково-технологічній сферах. Визначено основні складові безпеки життєдіяльності, які охоплюють безпеку у виробничій, невиробничій, продовольчій, екологічній, соціальній, трудовій сферах у системі державного та регіонального управління. На основі статистичних даних і результатів соціологічних опитувань досліджено основні проблеми безпечної життєдіяльності населення України та визначено основні напрями роботи державних і регіональних органів управління в сфері її забезпечення. Визначено місце і значення екологічної та виробничої безпеки для формування та забезпечення БЖД. Розроблена концептуальна модель безпеки життєдіяльності визначає зміст і спрямованість управлінської діяльності в системі механізму її забезпечення і регулювання. Обґрунтовано, що створення і реалізація механізму регулювання безпеки життєдіяльності повинні забезпечуватися організаційною, економічною, еколого-економічною підсистемами. Наведені пропозиції з удосконалення концептуальних засад управління безпекою життєдіяльності на регіональному рівні є основою визначення пріоритетів, загальних напрямів роботи у сфері формування та забезпечення безпеки життєдіяльності, критеріїв і чинників для їх оцінки, розробки програмних документів регулювання стану БЖД. Запропоновано оцінку, прогнозування стану безпеки життєдіяльності здійснювати на основі більш придатних для БЖД систем моделювання із застосуванням економіко-статистичних методів і моделей, індикативного аналізу, кластер них процедур класифікації при обґрунтуванні пріоритетних напрямів управління безпекою життєдіяльності.

Ключові слова: безпека життєдіяльності, державне управління, організаційно-економічний механізм, екологічна та виробнича безпека, регулювання, оцінка, моделювання, прогнозування.

Аннотация

Мыценко И.М. Организационно-экономический механизм регулирования безопасности жизнедеятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.02.03 - Организация управления, планирование и регулирование экономики. - Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2005.

В диссертационной работе исследованы теоретические, научно-методические и правовые проблемы формирования организационно-экономического механизма регулирования безопасности жизнедеятельности. Обосновано, что безопасность жизнедеятельности является системообразующим элементом в системе национальной безопасности.

Результаты диссертационного исследования позволили определить основные составляющие и приоритетные направления работы по управлению безопасностью жизнедеятельности (охрана и безопасность труда на производстве, безопасность жизнедеятельности в сфере экологии; безопасность жизнедеятельности в социально-трудовой сфере, безопасность жизнедеятельности в продовольственной сфере; безопасность жизнедеятельности в непроизводственных условиях; безопасность жизнедеятельности в условиях возникновения чрезвычайных ситуаций) и приоритетные объекты управления при формировании безопасности жизнедеятельности (человек, население, регионы, виды и сферы жизнедеятельности).

Разработанная концептуальная модель регулирования безопасности жизнедеятельности определяет содержание и направленность управленческой деятельности, формирование организационно-экономического механизма обеспечения и повышения уровня безопасности жизнедеятельности в Украине, а также является основой совершенствования государственного управления.

Обосновано, что создание и реализация механизма регулирования безопасности жизнедеятельности должны обеспечиваться организационной, экономической, эколого-экономической подсистемами.

Определено место и значение экологической и производственной безопасности для формирования и обеспечения БЖД.

Приведенные предложения по совершенствованию концептуальных положений управления безопасностью жизнедеятельности на региональном уровне являются основанием для определения приоритетов, направлений и мер по достижению БЖД в системе регионального управления.

Результаты диссертационного исследования позволили выявить состояние безопасности жизнедеятельности и весомость угроз в основных составляющих безопасности жизнедеятельности. На основании различных вариантов моделирования были найдены наиболее приемлемые варианты управленческих решений для процесса развития БЖД. Использование методов статистико-экономического анализа обеспечило возможности прогнозирования уровня угроз, улучшение состояния или стабилизацию в целом по Украине до 2007 г., а использование метода кластерной классификации - выявить регионы по схожим признакам в системе показателей-индикаторов, установить группы регионов в зависимости от состояния показателей индикаторов безопасности жизнедеятельности по основным ее составляющим.

Ключевые слова: безопасность жизнедеятельности, государственное управление, организационно-экономический механизм, экологическая и производственная безопасность, регулирование, оценка, моделирование, прогнозирование.

Summary

Mytsenko I.M. Organizational and Economic Mechanism for Regulation of Safety of Vital Activity. - Manuscript.

Thesis for receiving the degree of doctor of economic sciences in specialty 08.02.03 - Organization of management, planning and regulation of economy. - The Institute of Industrial Economics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Donetsk, 2005.

The research of theoretical, scientific-methodical and legal problems concerning formation of organizational and economic mechanism for regulation of the vital activity safety has been conducted in the thesis. It has been defined that the safety of vital activity is a system-forming element in the system of national security, and it is taking its place in sociological, ecological and scientific-technological spheres. The components of the safety of vital activity are defined, they include safety in production, non-production, food, ecological, social and labour spheres in the system of state and regional administration. Based on statistical data and interviews, the basic problems concerning a safe vital activity of the population in Ukraine are investigated. To provide the safe vital activity, the basic directions for the corresponding government and regional bodies actions are defined. The role and place of economic and production safety in formation and provision of the vital activity safety are defined. The developed conceptual model of the vital activity safety determines the contents and directions of the managerial activity in the system of mechanism for its provision and regulation. It has been substantiated that development and realization of the mechanism for regulation of the vital activity safety should be supported by the organizational, economic, ecologic and economic subsystems. The proposals given to improve the conceptual tasks in management of the vital activity safety at the regional level present the basis for defining the priorities, the directions for actions in the sphere of formation and provision of the vital activity safety, the criteria and factors for their evaluation, the development of programme documents for regulation of the vital activity safety. It has been suggested that the evaluation and forecasting of the vital activity safety should be carried out on the basis of more corresponding to the vital activity safety simulation systems using the economic-statistical methods and models, indicative analysis, cluster procedures of the classification when grounding the priority directions for management of the vital activity safety.

Key words: safety of vital activity, government regulation, organizational and economic mechanism, ecological and production safety, regulation, evaluation, modelling, forecasting.

Размещено на Allbest.ru