Наслідки впливу господарської діяльності людини на навколишнє природне середовище

Размещено на http://www.allbest.ru/

Наслідки впливу господарської діяльності людини на навколишнє природне середовище

Зміст

Вступ

1. Сучасні масштаби впливу людини на природнє середовище

2. Джерела забруднення

3. Забруднення атмосфери

4. Забруднення водних ресурсів

5. Забруднення ґрунту

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Земля - це планета на якій ми живемо. З космосу вона виглядає, як прекрасна, біла з блакитним куля. Більша частина Землі покрити голубою водою океанів та морів. Суша Землі - коричневого кольору. Вона складається з великих просторів, вкритих камінням та ґрунтом.

Земля - унікальна планета Сонячної системи, і винятковість її полягає передусім у тому, що на ній є життя. На Зелі життя існує завдяки збігові кількох сприятливих астрономічних чинників: це й велика земна маса, достатня для втримання навколо планети за рахунок гравітації захисного шару атмосфери; це й сильне магнітне поле Землі, що захищає її біосферу від згубної дії космічної радіації; це й наявність великої кількості води, життєво необхідної для живих організмів тощо.

Серед важливих чинників умов проживання людини є забруднення природного середовища. Забруднення проявляється через концентрацію тих чи інших речовин або енергії вище природних норм, воно може спричинитися як природними, так і антропогенними чинниками.

Коли речовини як результати діяльності людини - потрапляють у навколишнє середовище, то тоді можна говорити про його забруднення. Воно починається з початком втручання людини в природу.

1. Сучасні масштаби впливу людини на природне середовище.

забруднення атмосфера водний ресурс

Взаємовідносини суспільства і природного середовища полягають у тому, що фактори економічного зростання -- трудові ресурси, засоби виробництва і природні ресурси -- у комплексі використовуються суспільством для розвитку виробництва. Питання взаємовідносин суспільства і природи та використання природних ресурсів стають дедалі актуальнішими. І це зрозуміло, бо з розвитком виробництва вилучаються все нові багатства природи, зростає вартість сировини, збільшується кількість відходів, що викидаються у навколишнє середовище. Однак, і це очевидно, було б неправильно вирішувати проблеми збереження ресурсів і середовища шляхом припинення росту або навіть скорочення обсягів виробництва. Такі припущення суперечать закономірностям розвитку людського суспільства і практично нездійсненні.

Взаємодія людини з природою у процесі виробництва та споживання для забезпечення існування людства загалом є об'єктивним явищем.

Отже, постають дві взаємопов'язані проблеми: перша -- вплив обмеженості природних ресурсів на їх використання і розвиток суспільного виробництва, зростаюче забруднення середовища; друга -- необхідність розробки комплексу заходів щодо ліквідації цієї небезпеки для подальшого розвитку суспільства. Природокористування має загальний характер, оскільки будь-який вид діяльності людей викликає зміни природного середовища. Ускладнення взаємозв'язків у природних, виробничих і соціальних системах, зростання пріоритету природогосподарських зв'язків викликають необхідність їх регулювання.

Природне середовище -- невід'ємна умова життя людини і суспільного виробництва, оскільки воно є необхідним середовищем існування людини і джерелом потрібних йому ресурсів.

Природа в широкому розумінні -- це весь світ у багатогранності його форм, тобто в цьому плані людина є частиною природи, у вужчому розумінні - сукупність натуральних умов існування людського суспільства.

Під впливом людини відбуваються величезні зміни природного середовища, з чим пов'язана необхідність його охорони. Величезні масштаби змін, що їх вносить сучасна людина в природні умови на Землі, передбачив ще на початку сторіччя видатний учений В.І. Вернадський.

Глибокі зміни природного середовища під впливом господарської діяльності порушують рівновагу, що склалася за тривалий період його природного розвитку. В багатьох регіонах земної кулі подібні зміни призвели до забруднення середовища, зникнення багатьох видів рослин і тварин.

Протягом тривалої і складної історії розвитку людського суспільства в різних районах земної кулі кризові ситуації виникали ще неї раз, але люди знаходили з них вихід, розробляючи нові способи виробництва, нові методи використання енергії, освоюючи нові види природних ресурсів.

Однак сучасна екологічна ситуація є досить унікальна, оскільки значно зросла інтенсивність і змінилась сама суть впливу людини на природне середовище. Головний фундамент життя - ґрунти - всюди на Землі деградують, зменшуються за площею. Не менш драматична ситуація з водою. В засушливих зонах води не вистачає так само, як і хліба. Швидкими темпами винищуються ліси.

Глобальною є проблема відходів. У широкому розумінні відходи - це все те, що людина викидає на планету в результаті господарювання, одержання енергії та всієї життєдіяльності. Це - вихлопні гази автомобілів, нечистоти промисловості і сільського господарства, побуту, дим та гази з труб. Лише вуглекислого газу в атмосферу щоденно викидається 5 млрд. т - по тонні на кожну людину. До відходів слід віднести і нафтові плями, згубні для життя океанів.

Особливе занепокоєння викликає проблема, для якої не існує кордонів -- глобальні зміни клімату. Викиди в атмосферу різних газів створюють парниковий ефект, знищують навколо планети озоновий шар. Наслідком цього є всесвітнє потепління. В сукупності з іншими екологічними проблемами глобальне потепління може виявитись вирішальним для долі людства. Безсумнівним є зв'язок цих явищ із життєдіяльністю людини, і не рахуватись з ними неможливо. Досвід показує, що закликів і побажань вчених, які краще інших усвідомлюють, на краю якої прірви ми стоїмо, недостатньо. Необхідне пробудження громадських діячів, політиків, економістів, лікарів, технологів, зрештою - всіх людей. Усі життєві процеси в усіх державах повинні розглядатися насамперед з точки зору екології потрібне не просто екологічне мислення, треба всіма доступними засобами формувати екологічний світогляд.

В умовах науково-технічного прогресу значно ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала опановувати майже всі доступні відновні і невідновні природні ресурси, але разом з тим забруднювати і руйнувати довкілля.

Втручання людини у природні процеси різко зростає і може спричиняти зміну режиму ґрунтових і підземних вод у цілих регіонах, поверхневого стоку, структури ґрунтів, інтенсифікацію ерозійних процесів, активізацію геохімічних та хімічних процесів у атмосфері, гідросфері та літосфері, зміни мікроклімату тощо. Сучасна діяльність, наприклад, будівництво гідротехнічних споруд, шахт, рудників, доріг, свердловин, водойм, дамб, деформація суші ядерними вибухами, будівництво гігантських міст, обводнення і озеленення пустель, та інші повсякденні аспекти діяльності людини, вже викликали значні видимі і приховані зміни довкілля.

Вплив людини на біосферу зводиться до чотирьох головних форм:

1) зміна структури земної поверхні (розорювання степів, вирубування лісів, меліорація, створення штучних водойм та інші зміни режиму поверхневих вод тощо),

2) зміна складу біосфери, кругообігу і балансу тих речовин, які її складають (добування корисних копалин, створення відвалів, викиди різних речовин у атмосферу та водойми),

3) зміна енергетичного, зокрема теплового, балансу окремих регіонів земної кулі і всієї планети,

4) зміни, які вносяться у біотип (сукупність живих організмів) внаслідок знищення деяких видів, руйнування їх природних місць існування, створення нових порід тварин та сортів рослин, переміщення їх на нові місця існування тощо.

2. Джерела забруднення

Джерела забруднення дуже різноманітні: серед них не тільки промислові підприємства і паливно-енергетичний комплекс, але і побутові відходи, відходи тваринництва, транспорту, а також хімічні речовини, які людина цілеспрямовано вводить до екосистеми для захисту корисних продуцентів і консументів від шкідників, хвороб і бур'янів.

Серед інгредієнтів забруднення -- тисячі хімічних сполук, особливо важкі метали та оксиди, токсичні речовини та аерозолі. Різні джерела викидів можуть бути однаковими за складом і характером забруднюючих речовин.

Джерела забруднюючих речовин різноманітні (мал.1, табл.1,), також багаточисельні види відходів і характер їхнього впливу на компоненти біосфери.

Мал. 1 Джерела забруднення та основні забруднювачі довкілля

Таб. 1 Джерела викидів довкілля

3. Забруднення атмосфери

Джерелами забруднення атмосфери є димові викиди промислових підприємств та теплових електростанцій, вихлопні гази транспортних засобів, продукти само згорання сміттєзвалищ та териконів вугільних шахт.

Атмосфера забруднюється аерозолями важких металів, синтетичними сполуками, радіоактивними та канцерогенними речовинами - усіх їх більше 500. Найбільш поширеними речовинами, що забруднюють атмосферу є оксид вуглецю СО, двоокис вуглецю (вуглекислий газ) СО2, двоокис сірки SO2, оксид азоту NO2, вуглеводні СnНm , пил.

Основними фізико-хімічними характеристиками забруднювачів повітря є їх хімічний склад та щільність, а для газоподібних речовин їх леткість (швидкість випаровування), пружність та тиск пари, температура кипіння. Масова концентрація всіх викидів вимірюється в мг/м та приводиться до нормальних умов.

В земній атмосфері вуглекислий газ діє як скло в парнику: пропускає сонячне світло і затримує тепло розігрітої сонцем поверхні Землі. Це викликає розігрівання планети, яке відоме під назвою “парникового ефекту”. Для людства є два наслідки парникового ефекту. Значне збільшення посушливості в середніх шротах, в результаті чого врожаї зерна різко скоротяться. Другий - це підйом рівня Світового океану на 2-3 м. за рахунок танення полярних льодовиків.

Окиси сірки і азоту, що потрапляють в атмосферу внаслідок роботи ТЕС і автомобільних двигунів, сполучаючись з атмосферною вологою, утворюють дрібні краплі сірчаної та азотної кислоти, що переносяться вітрами у вигляді кислотного туману й випадають на землю кислотними дощами, які шкідливо діють на рослинність, фауну, врожайність, будівлі.

Промислові викиди в атмосферу порушують озоновий шар, який є своєрідним щитом від жорсткого ультрафіолетового випромінення - смертельного для всього живого.

Вплив забруднення атмосфери на людину:

- зниження загального імунітету організму та підвищення вразливості до інфекцій;

- підвищення дитячої захворюваності;

- поширення хронічних захворювань: бронхіту, рахіту;

- підвищення кількості алергічних захворювань;

- “помолодшання” хвороб.

4. Забруднення водних ресурсів

Джерелами забруднення гідросфери є:

- скид забруднених стічних вод промисловими, сільськогосподарськими виробництвами та населеними пунктами;

- викид шкідливих речовин під час аварій та катастроф;

- міграція небезпечних речовин у водне середовище з грунту та атмосфери.

До основних видів забруднення поверхневих та підземних вод належать фізичне, хімічне, біологічне, теплове, радіоактивне.

Фізичне забруднення - збільшення кількості нерозчинних часток (глина, пісок, намул), внаслідок чого зменшується прозорість води, погіршуються умови росту та розвитку водних організмів.

Хімічне забруднення - проявляється появою у воді невластивих їй мінеральних сполук (нафтопродуктів, пестицидів, токсичних речовин, поверхнево-активних речовин). Часто супроводжується появою запаху, забарвлення та підвищення температури. Посилення шкідливої дії відбувається за рахунок кумулятивного ефекту.

Біологічне забруднення - забруднення стоками, що містять велику кількість мікроорганізмів, особливо небезпечними є забруднення хвороботворними мікроорганізмами.

Теплове забруднення - скидання у водойми теплих вод після охолодження виробничих процесів, виявляється у підвищенні температури води. Його супроводжує зміна хімічного та газового складу води, зменшення кількості кисню, “цвітіння” води, збільшення вмісту в ній мікроорганізмів.

Вважають, що у водойми надходить понад 500 тис. різних речовин. Важкі метали (свинець, ртуть, цинк, мідь, кадмій та інші) активно нагромаджуються в харчових ланцюгах, кінцева ланка яких - людина.

Вплив забруднення водних ресурсів на людину:

- поширення інфекційних захворювань;

- споживання небезпечних для здоров'я речовин разом з питною водою, рибою та іншими морепродуктами;

- збільшення фінансових витрат для очистки води для споживання;

- проблема екологічно-безпечного для здоров'я людей відпочинку біля водоймищ.

Головними джерелами забруднення грунтів є:

- масове застосування мінеральних добрив;

- використання пестицидів (отрутохімікатів, що використовуються у сільському господарстві для боротьби з бур'янами та шкідниками;

- промислові та побутові відходи;

- викиди в атмосферу та скиди у воду забруднювальних речовин, радіаційне забруднення.

Вплив забруднення грунтів на людину:

- споживання забруднених харчових продуктів;

- збільшення алергічних хвороб;

- непрямі наслідки через вплив на біо- , гідро та атмосферу.

Дані наукових досліджень вказують, що забруднення навколишнього середовища є однією з головних причин глобальної соціоекологічної кризи. Оскільки стурбованість у зв'язку із забрудненням соціоекосистеми Землі проявилась лише недавно, наукові дослідження ще не дали відповіді на багато проблем. Проте відомо, що вже вивчені види забруднення зростають експоненційно. Багато забруднювачів мають глобальне розповсюдження і їх шкідливий вплив проявляється на великих відстанях від місця викиду в довкілля. Негативний вплив багатьох з них на природні екосистеми після викиду проявляється з тривалим запізненням, що становить ще більшу небезпеку у зв'язку з невивченістю максимальної можливості поглинання забруднювачів біосферою Землі.

Земля конечна, як і її ресурси. Тому експоненційне зростання забруднення довкілля та інші негативні фактори можуть призвести через деякий час до незворотних змін у глобальній земній соціоекосистеми.

5. Забруднення ґрунту.

Земля -- це основа сільськогосподарського виробництва, що забезпечує людину продуктами харчування як рослинного, так і тваринного походження. Кількість і якість цих продуктів залежать від якості землі з гарним орним шаром, тобто від фунту (верхнього родючого шару Землі), його обробки, підживлення рослин і т. д. Найбільш родючими ґрунтами є чорноземні, багаті на такий компонент, як перегній (гумус) -- органічна речовина, що утворюється після відмирання окремих організмів, рослинних і тваринних залишків, які переробляються іншими організмами -- мікроорганізмами.

Процес утворення ґрунту (ґрунтоутворення) -- дуже тривалий, повільний, що відбувається в результаті вивітрювання материнської породи і нагромадження органічного матеріалу, що розкладається, тому відновлення ґрунту займає не один десяток років. Через це треба дуже дбайливо ставитися до ґрунту. Тим часом оброблювані землі, у результаті споживчого до них ставлення, поступово втрачають частину родючого шару і продовжують втрачати його з неймовірно великою швидкістю.

У зв'язку з діяльністю людини на Землі очікується велика екологічна криза. В результаті масової вирубки лісів, наприклад, порушується водний режим планети: міліють ріки, як наслідок, зменшується кількість риби, виснажуються запаси ґрунтових вод, висихають ґрунти. Знищення лісових масивів подекуди вже призвело до ерозії фунту, тому що сильні вітри й дощові потоки вільно змили найбільш родючий шар ґрунту, який раніше утримувався кореневою системою дерев. Крім того, ліс очищує повітря, стримує гірські селеві потоки. Зі знищенням лісів відбувається вимушена міграція птахів і диких тварин, які щоб прогодуватися, переміщаються ближче до населених пунктів, деякі види тварин, не пристосувавшись до нових умов, зникають.

На цей час через нераціональне використання земель, утворення ерозії ґрунтів сільськогосподарська промисловість позбавилася величезних територій, на яких могли б виростати сади, зернові й вирощуватися овочеві культури. В результаті бажання побільше отримати від ґрунту, ніж віддати йому, виснажується гумус.

На сьогодні ерозія ґрунту стає не тільки сільськогосподарською, але й екологічною проблемою. Ґрунт, який змивається у струмки та ріки, несе із собою добрива й отруйні хімікати (пестициди), підсилюючи цим забруднення водойм. Крім того, оскільки в фунті затримується менше води, а в ріках її стікає більше, виникає небезпека повеней.

Однією з причин зниження агрономічних якостей фунту є багаторазова його обробка, ті самі ділянки обробляються протягом багатьох років, у ґрунт не вноситься того, що з нього витягується, у результаті чого фунт виснажується і не виконує тієї ролі, яка йому відведена: забезпечення рослин поживними речовинами, необхідними для їхньої життєдіяльності, активна фільтрація природних і стічних вод, які очищають їх від шкідливих домішок.

Збереженню ґрунту сприяє використання хліборобами науково обґрунтованих методів його оброблення, спрямованих на підвищення родючості ґрунтів і одержання екологічно чистих продуктів харчування.

Серед цих методів виділяють такі:

* правильне формування культурного агроландшафту;

* організація і дотримання польових, овочевих, кормових сівозмін;

* перехідна прогресивні форми обробки ґрунту, ефективні й легкі машини та механізми;

* скорочення повторної обробки ґрунту;

* застосування поряд з ультрахімічним методом господарювання біологічного землеробства без використання отруйних хімікатів і неякісних мінеральних добрив.

Серед них особливе місце приділяється нітратам (мінеральне азотне добриво).

Нітрати самі по собі не є отруйними, їх рослина використовує для будови клітин, утворення хлорофілу. Але, накопичуючись у ґрунті, вони переходять і накопичуються в продуктах харчування.

В організмі людини вони перетворюються в нітрити -- отруйні речовини, що взаємодіють з гемоглобіном крові й викликають захворювання -- метгемоглобінемія (змінюється колір шкіри і слизових оболонок--ціаноз, знижується кров'яний тиск, з'являється легенева і серцева недостатність).

6. Вплив забруднення атмосферного повітря на умови життєдіяльності людини

Чисте повітря необхідне для життя на Землі. Воно складається з кисню та азоту і є важливим компонентом навколишнього природного середовища. Без нього неможливе життя. Коли до повітря надходять домішки, які не характерні для його постійного складу, відбувається забруднення атмосфери, що може призвести до істотних її змін.

За день у середньому людина вдихає більше 9 кг повітря, тому контакт зі шкідливими речовинами через повітря відбувається пересічно частіше, ніж через воду, рослини та інші компоненти природи.

Найпоширенішими домішками, які визначають забруднення повітря, є пил, вуглекислий газ, сірчистий ангідрид, окиси азоту, вуглеводні тощо. Основною причиною забруднення є господарська діяльність людини. Головними джерелами забруднення повітря в Україні є підприємництва електроенергетики, металургійні, хімічні, нафтопереробні підприємництва, транспорт.

На електростанціях спалюється вугілля, нафта, газ для того, щоб отримати енергію. При цьому в повітря виділяються продукти від спалювання палива - сірчистий газ, окиси азоту, вуглекислий газ, зола та сажа.

Наявність цих речовин у повітрі у великій кількості є причинами утворення кислотних дощів. Ці дощі вкрай шкідливі для довкілля:

Знижується врожайність більшості сільськогосподарських культур через ушкодження листя кислотами; з ґрунту вимиваються кальцій, калій і магній, що призводить до деградації рослинності і, як наслідок, - збіднення тваринного світу; гинуть ліси (найчутливіші до кислотних дощів бук, тис тощо), що може спричинювати в гірських районах (таких, як Крим, Карпати) зсуви та селі; отруюється вода озер і ставків, у них гине риба, зникають комахи; збільшується захворюваність людей (найчастіше хворобами очей, органів дихання тощо).

Викиди від спалювання палива в автомобільних двигунах, по окремих областях України (Волинська, Житомирська, Закарпатська, Миколаївська, Рівненська, Чернігівська, Чернівецька), складають понад 50% від загального об'єму викидів шкідливих речовин в атмосферу. Вони складаються з вуглеводів, вуглекислого газу, свинцю.

Встановлено, що у всьому світі підвищується споживання кисню, водночас зменшується його природне відтворення. Великі втрати кисню обумовлені розвитком автомобільного та повітряного транспорту. Збільшення рівню вуглекислого газу призводить до дуже небезпечного явища - парникового ефекту, в результаті якого земна поверхня сильніше нагрівається.

Від промислових підприємств у повітря викидається понад 1000 видів шкідливих речовин.

Висновок

З вищезазначеного випливає, що більшість сучасних екологічних проблем зумовлені антропогенним (людським ) втручанням на природу. В першу чергу це втручання зумовлене економічною діяльністю людини. Постійно зростаючий вплив на природу зумовлений зростаючою потребою людства в ресурсах, в тих чи інших товарах і послугах. Усе це досить негативно відпивається на природному довкіллі: вичерпання природних ресурсів, забруднення землі, повітря, водойм; постійні аварії на виробництвах - все це спричиняє загально планетарну екологічну кризу, яку необхідно якнайшвидше вирішувати, бо невдовзі людство опиниться на дні ущелини, з якої важко відшукати вихід. Формування екологічної свідомості, екологічної культури - ось перші кроки, які мають стояти на шляху людяного ставлення до природи; раціональне природокористування, жорстокий контроль над викидами та експлуатацією ресурсів природи - це вже матеріальна сторона вищерозглянутої справи.

Список використаної літератури

1. Джигирей В.С., Жидецький В.Ц., Безпека життєдіяльності - Львів, Афіша, 2000.

2. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник, Київ «Каравела» 2001, Львів, Новий світ, 2000.

3. Заплатинський В.М. Безпека життєдіяльності - Київ, КДТЕУ, 1997.

4. Захарченко М.В. Безпека життєдіяльності - Львів, За вільну Україну, 1997.

5. Гончар М. Т. Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва. Львів, 2000.

6. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі - Кіровоград, 1998.

Размещено на Allbest.ru