Роль митної служби в забезпеченні радіаційної безпеки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Роль митної служби в забезпеченні радіаційної безпеки України

радіація опромінення контроль україна

Зміст

Вступ

1. Радіація. Суть явища

2. Гранично допустимі дози опромінення

3. Вплив радіації на людину

4. Дії у випадку загрози виникнення та у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки

5. Радіологічний контроль в Україні

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

З давніх часів людина удосконалювала себе як фізично, так і розумово, постійно створюючи й удосконалюючи знаряддя праці. Постійна нестача енергії змушувала людину шукати й знаходити нові джерела, впроваджувати їх, не піклуючись про майбутнє. Таких прикладів безліч: паровий двигун спонукав людину до створення величезних фабрик, що за собою спричинило миттєве погіршення екології в містах. Іншим прикладом служить створення каскадів гідроелектростанцій, що затопили величезні території і змінили до невпізнання екосистеми окремих районів. У пориві за відкриттями наприкінці XIX ст. двома вченими: П'єром Кюрі і Марією Кюрі було відкрите явище радіоактивності. Саме це досягнення поставило існування всієї планети під загрозу.

Радіація відіграє величезну роль у розвитку цивілізації на даному історичному етапі. Завдяки явищу радіоактивності був зроблений істотний прорив в області медицини і в різних галузях промисловості, включаючи енергетику. Але одночасно з цим стали все виразніше виявлятися негативні сторони властивостей радіоактивних елементів: з'ясувалося, що вплив радіаційного випромінювання на організм може мати трагічні наслідки. Подібний факт не міг пройти повз увагу громадськості. І чим більше ставало відомо про дію радіації на людський організм і навколишнє середовище, тим суперечливіше ставали думки про те, наскільки велику роль повинна грати радіація в різних сферах людської діяльності.

На жаль, відсутність достовірної інформації викликає неадекватне сприйняття даної проблеми. Газетні історії про шестиногих ягнят і двоголових немовлятах сіють паніку в широких колах. Проблема радіаційного забруднення стала однією з найбільш актуальних. Тому необхідно прояснити обстановку і знайти вірний підхід. Радіоактивність варто розглядати як невід'ємну частину нашого життя, але без знання закономірностей процесів, пов'язаних з радіаційним випромінюванням, неможливо реально оцінити ситуацію.

Для цього створюються спеціальні міжнародні організації, що займаються проблемами радіації, у їхньому числі існуюча з кінця 1920-х років Міжнародна комісія з радіаційного захисту (МКРЗ), а також створений в 1955 році в рамках ООН Науковий Комітет з дії атомної радіації (НКДАР).

1. Радіація. Суть явища

Іонізуюче випромінювання (радіація) - це невидимі оком випромінювання, що випускаються деякими хімічними елементами в результаті їх радіоактивного розпаду, тобто самовільного перетворення ядер атомів одного радіоактивного елемента в ядра іншого.

Радіація - узагальнене поняття. Воно включає різні види випромінювань, частина яких зустрічається природі, інші виходять штучним шляхом.

Перш за все слід розрізняти корпускулярне випромінювання складається з частинок з масою відмінною від нуля, і електромагнітне випромінювання. Корпускулярне випромінювання може складатися із заряджених і нейтральних частинок. Розрізняють ?-і ?-промені радіонуклідів, потоки електронів і протонів, що генеруються сучасними прискорювачами, нейтрони атомних реакторів і ядра важких нуклідів - космічних променів.

Альфа-випромінювання - являє собою ядра гелію, які випускаються при радіоактивному розпаді елементів важче свинцю або утворюються в ядерних реакціях.

Бета-випромінювання - це електрони або позитрони, які утворюються при бета-розпаді різних елементів від найлегших (нейтрон) до найважчих.

Космічне випромінювання приходить на Землю з космосу. До його складу входять переважно протони і ядра гелію. Більш важкі елементи становлять менше 1%. Проникаючи вглиб атмосфери, космічне випромінювання взаємодіє з ядрами, що входять складу атмосфери, і утворює потоки вторинних частинок (мезони, гамма-кванти, нейтрони та ін.)

Корпускулярні випромінювання володіють високою енергією, часто великою проникаючою здатністю, активно взаємодіють з атомами і молекулами живих організмів, викликаючи іонізацію, освіта високореактивних вільних радикалів, ядерні реакції.

Електромагнітне випромінювання має широкий спектр енергій і різні джерела: гамма-випромінювання атомних ядер і гальмівне випромінювання прискорених електронів, радіохвилі (табл.1).

Гамма-випромінювання - це електромагнітне випромінювання високої енергії, яке володіє великою проникаючою здатністю, що змінюється в широких межах. Іонізуюча здатність гамма-випромінювання значно менше, ніж у альфа-і бета-частинок.

Рентгенівське випромінювання - аналогічно гамма-випромінювання, що випускається ядрами, але воно виходить штучно в рентгенівської трубки, яка сама по собі не радіоактивна.[2]

Таблиця 1 Характеристики електромагнітних випромінювання

Енергія, еВ	Довжина хвилі, м	Частота, Гц	Джерело випромінювання
109	10-16	1024	Гальмівне випромінювання
105	10-12	1020	Гамма-випромінювання ядер
103	10-10	1018	Рентгенівське випромінювання
101	10-8	1016	Ультрафіолетове випромінювання
10-1	10-6	1014	Видиме світло
10-3	10-4	1012	Інфрачервоне випромінювання
10-5	10-2	1010	Мікрохвильове випромінювання
10-7	100	108	СВЧ
10-9	102	106	Радіохвилі ВЧ
10-11	104	104	Радіохвилі НЧ

Зважаючи подібності впливу на речовину корпускулярних і таких електромагнітних випромінювань, як рентгенівські та ?-промені, їх часто об'єднують в групу іонізуючої радіації.

2. Гранично допустимі дози опромінення

По відношенню до опромінення населення ділиться на 3 категорії:

· Категорія А опромінюваних осіб або персонал (професійні працівники) - особи, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань.

· Категорія Б опромінюваних осіб або обмежена частина населення - особи, які не працюють безпосередньо з джерелами іонізуючого випромінювання, але за умовами проживання або розміщення робочих місць можуть піддаватися впливу іонізуючих випромінювань.

· Категорія В опромінюваних осіб або населення - населення країни, республіки, краю.

Для категорії А вводяться гранично допустимі дози - найбільші значення індивідуальної еквівалентної дози за календарний рік, при якій рівномірне опромінення протягом 50 років не може викликати в стані здоров'я несприятливих змін, що виявляються сучасними методами. Для категорії Б визначається межа дози.

Встановлюється три групи критичних органів:

1. все тіло, кістковий мозок;

2. м'язи, щитовидна залоза, жирова тканина, печінка, нирки, селезінка, шлунково-кишковий тракт, легені, кришталики очей та інші органи, за винятком тих, які відносяться до 1 і 3 груп;

3. шкірний покрив, кісткова тканина, кисті, передпліччя, гомілки і стопи.

Таблиця 2 Дозовані межі зовнішнього та внутрішнього опромінення (бер/рік)

Категорії осіб	Групи критичних органів
	1	2	3
Категорія А, гранично допустима доза	5	15	30
Категорія Б, межа дози (ПД)	0,5	1,5	3

Крім основних дозових меж для оцінки впливу випромінювання використовують похідні нормативи та контрольні рівні. Нормативи розраховані з урахуванням неперевищення дозових меж ПДР та ПД. Розрахунок допустимого вмісту радіонукліда в організмі проводять з урахуванням його радіотоксичністю і неперевищення ПДР в критичному органі. Контрольні рівні повинні забезпечувати такі низькі рівні опромінення, які можна досягти при дотриманні основних дозових меж.

3. Вплив радіації на людину

Ефекти впливу радіації на людину зазвичай діляться на дві категорії:

1) Соматичні (тілесні) - виникають в організмі людини, який піддавався опроміненню.

2) Генетичні - пов'язані з пошкодженням генетичного апарату і проявляються в наступному або наступних поколіннях: це діти, онуки та більш віддалені нащадки людини, що піддалися опроміненню.

До соматичних ефектів належать:

* променева хвороба;

* локальні променеві ураження;

* лейкози;

* пухлини різних органів.

До генетичним ефектів - генні мутації і хромосомні аберації.

Розрізняють порогові (детерміновані) і стохастичні ефекти. Перші виникають, коли число клітин, що загинули в результаті опромінення, які втратили здатність відтворення або нормального функціонування, досягає критичного значення, при якому помітно порушуються функції уражених органів. Залежність тяжкості порушення від величини дози опромінення показана в таблиці 3.

Таблиця 3Вплив різних доз опромінення на людський організм

Доза, Гр	Причина і результат впливу
(0,7 - 2) 10-3	Доза від природних джерел на рік
0.05	Гранично допустима доза професійного опромінення на рік
0,1	Рівень подвоєння ймовірності генних мутацій
0,25	Одноразова доза виправданого ризику в надзвичайних обставинах
1,0	Доза виникнення гострої променевої хвороби
3-5	Без лікування 50% опромінених вмирає протягом 1-2 місяців внаслідок порушення діяльності клітин кісткового мозку
10-50	Смерть настає через 1-2 тижні внаслідок поразок головним чином шлунково-кишкового тракту
100	Смерть настає через кілька годин або днів внаслідок ушкодження центральної нервової системи

Хронічне опромінення слабше діє на живий організм у порівнянні з одноразовим опроміненням в тій самій дозі, що пов'язано з постійними процесами відновлення радіаційних ушкоджень. Вважається, що приблизно 90% радіаційних пошкоджень відновлюється.

Стохастичні (імовірнісні) ефекти, такі як злоякісні новоутворення, генетичні порушення, можуть виникати при будь-яких дозах опромінення. Зі збільшенням дози підвищується не тяжкість цих ефектів, а ймовірність (ризик) їх появи.

Радіонукліди накопичуються в органах нерівномірно. У процесі обміну речовин в організмі людини вони заміщають атоми стабільних елементів у різних структурах клітин, біологічно активних сполуках, що призводить до високих локальним дозам. При розпаді радіонукліда утворюються ізотопи хімічних елементів, що належать сусіднім групам періодичної системи, що може привести до розриву хімічних зв'язків і перебудові молекул. Ефект радіаційного впливу може проявитися зовсім не в тому місці, яке піддавалося опроміненню. Перевищення дози радіації може привести до пригнічення імунної системи організму і зробити його сприйнятливим до різних захворювань. При опроміненні підвищується також ймовірність появи злоякісних пухлин.

Організм при надходженні продуктів ядерного поділу піддається тривалого, убутному по інтенсивності, опромінення.

Найбільш інтенсивно опромінюються органи, через які надійшли радіонукліди в організм (органи дихання і травлення), а також щитовидна залоза і печінка. Дози, поглинуті в них, на 1-3 порядки вище, ніж в інших органах і тканинах. По здатності концентрувати всмоктувані продукти розподілу основні органи можна розташувати в наступний ряд:

щитовидна залоза > печінка > скелет > м'язи.

Так, в щитовидній залозі накопичується до 30% всмоктуваних продуктів поділу, переважно радіоізотопів йоду.

За концентрацією радіонуклідів на другому місці після щитовидної залози знаходиться печінка.[1]

Дослідження, що охопили приблизно 100 000 чоловік, які пережили атомні бомбардування Хіросіми і Нагасакі, показують, що рак - найбільш серйозний наслідок опромінення людини при малих дозах. Першими серед ракових захворювань, що вражають населення, стоять лейкози.

Дані по генетичним наслідкам опромінення досить невизначені. Іонізуюче випромінювання може породжувати життєздатні клітини, які будуть передавати ту чи іншу зміну з покоління в покоління. Однак аналіз цей утруднений, оскільки приблизно 10% всіх новонароджених мають ті чи інші генетичні дефекти і важко виділити випадки, обумовлені дією радіації. Експертні оцінки показують, що хронічне опромінення при дозі 1 Грей, отриманої протягом 30 років, призводить до появи близько 2000 випадків генетичних захворювань на кожен мільйон немовлят серед дітей тих, хто піддавався опроміненню.

4. Дії у випадку загрози виникнення радіаційної небезпеки

· При оголошенні небезпечного стану не панікуйте, слухайте повідомлення.

· Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

· Дізнайтеся про час та місце збору мешканців для евакуації.

· Зменшіть проникнення радіаційних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.

· Підготуйтеся до можливої евакуації: упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби, питну воду. Підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).

· Перед виходом з приміщення від'єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ та воду.

Дії у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки:

· З одержанням повідомлення про радіаційну небезпеку негайно укрийтеся в будинку. Стіни дерев'яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного - у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону у 40 - 100 разів.

· Уникайте паніки. Слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних ситуацій.

· Зменшіть можливість проникнення радіаційних речовин в приміщення.

· Проведіть йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 0,040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим - по 0,125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 1-2 краплі 5% настоянки на 100 мл молока(консервованого) або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим - по 3-5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб.

· Уточніть місце початку евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

· Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у герметичну валізу.

· По можливості негайно залишіть зону радіоактивного забруднення.

· Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов'язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидка), гумові чоботи.

· З прибуттям на нове місця перебування, проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясти його; повісити одяг на перекладину, віником або щіткою змести з нього радіоактивний пил та вимити водою; обробити відкриті ділянки шкіри водою або розчином (типу ІПП-8), який буде виданий кожному. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники.

· Дізнайтеся у місцевих органів державної влади адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню. [6]

5. Радіологічний контроль в Україні

Радіаційна безпека - стан радіаційно-ядерних об'єктів та навколишнього середовища, що забезпечує неперевищення лімітів доз, виключення будь-якого невиправданого опромінення та зменшення доз опромінення персоналу і населення нижче встановлених лімітів доз настільки, наскільки це може бути досягнуте і економічно обґрунтоване.[7]

В Україні не створена окрема служба з радіологічного контролю. Тому основна відповідальність за проведення радіологічного контролю покладена на органи Міністерства екології та природних ресурсів. Проставлення в товаро-супровідних документів дозвільних штампів цих органів щодо здійснення екологічного контролю свідчить про позитивні результати радіологічного контролю.

Відповідно до Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.09.99 № 204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.11.99 за № 787/4080, органи Міністерства екології та природних ресурсів здійснюють радіаційний контроль.

Радіаційний контроль здійснюється з метою контролю щодо додержання вимог чинного законодавства при переміщенні через державний кордон радіоактивних речовин (РР) і ядерних матеріалів (ЯМ). Радіаційний контроль всіх вантажів, що перетинають державний кордон України, у тому числі й транзитних, є обов'язковим.

Основними завданнями радіаційного контролю є:

-- виявлення фактів випадкового або навмисного несанкціонованого ввезення, вивезення та транзитного перевезення територією України джерел іонізуючого випромінювання у вигляді РР і ЯМ;

-- контроль за виконанням вимог, норм і правил при санкціонованому транспортуванні РР і ЯМ через державний кордон;

-- контроль за забезпеченням радіаційної безпеки персоналу, який здійснює перевезення РР і ЯМ, персоналу в пунктах пропуску через державний кордон та пасажирів.

Радіаційний контроль вантажів, багажу та транспортних засобів, які перетинають державний кордон, передбачає чотири послідовних рівні:

§ експрес-контроль наявності іонізуючого випромінювання, яке йде від об'єкта, що контролюється, здійснюється за допомогою наявних стаціонарних або переносних дозиметрів;

§ детальний контроль - за допомогою переносних дозиметричних приладів та шляхом візуального огляду об'єктів з метою виявлення контейнерів або матеріалів, які призначено для екранування іонізуючого випромінювання;

§ поглиблений контроль затриманих об'єктів - за допомогою обладнання пересувних лабораторій або найближчої стаціонарної лабораторії, який проводиться персоналом цієї лабораторії;

§ комплексний контроль та ідентифікація затриманих об'єктів, що проводяться за допомогою обладнання Центральної стаціонарної лабораторії.

Здійснення радіаційного контролю (РК):

Перший рівень контролю (експрес-контроль) є обов'язковим для всіх об'єктів, що перетинають державний кордон України.

РК вантажів, які ввозяться або вивозяться через морські пункти пропуску, може проводитися перед навантаженням або під час розвантаження суден. У цьому разі, радіаційний контроль здійснюється за допомогою переносних приладів дозиметричного контролю.

Якщо прилади дозиметричного контролю не фіксують перевищення природного фону випромінювання, то проведення контролю за наступними рівнями необов'язкове і об'єкт може бути пропущено через державний кордон України.

Якщо приладами дозиметричного контролю зафіксоване перевищення природного фону випромінювання, то здійснення подальшого детальнішого контролю є обов'язковим. Перед його здійсненням держекоінспектор зобов'язаний поінформувати начальника посту екологічного контролю про факт виявлення потенційно радіаційно небезпечного об'єкта та про усі наступні дії.

Проведення другого рівня РК здійснюється на спеціально обладнаній окремій площадці на відстані не менше ніж 50 м від місць постійної дислокації служб пункту пропуску. Площадка повинна бути огородженою і позначеною знаками радіаційної небезпеки, згідно з ГОСТ 17 925-72. Якщо другий рівень РК не підтверджує радіаційну небезпеку та максимальні рівні питомої концентрації РР та потужність еквівалентної дози не перевищують рівнів, наведених у додатку 7, то об'єкт допускається до митного контролю.

У разі підтвердження другим рівнем РК наявності радіаційно небезпечного об'єкта допуск до митного контролю можливий за таких обов'язкових умов:

а) увезення, вивезення або транзит об'єкта по території України є санкціонованим, що підтверджується відповідними супровідними документами;

б) транспортування об'єкта здійснюється без порушень Правил безпеки під час транспортування радіоактивних речовин (ПБТРВ-73).

У разі отримання сигналу від стаціонарної апаратури РК про перевищення природного рівня випромінювання під час контролю пасажирського транспортного засобу, пасажири мають пройти по черзі один за одним через зону дії одного із датчиків апаратури РК. При виявленні конкретної особи, власне випромінювання якої перевищує природний фон, ця особа направляється на проведення РК другого рівня з використанням переносної дозиметричної апаратури для виявлення та вилучення джерела випромінювання.

Пасажирський транспортний засіб підлягає проведенню РК другого рівня, якщо сигнал експрес-контролю показує перевищення фону. Він відводиться на окрему площадку для проведення подальшої ідентифікації джерела перевищення природного фону та його вилучення у встановленому порядку.

Якщо результати детального РК не дозволяють зробити однозначного висновку щодо радіаційної безпечності об'єкта або про дотримання Правил безпеки (ПБТРВ-73) під час санкціонованого перевезення радіаційно небезпечного об'єкта, то він затримується та переводиться на окрему площадку для проведення третього рівня поглибленого РК, який виконується персоналом регіональної пересувної лабораторії або найближчої стаціонарної радіологічної лабораторії.

Залежно від результатів проведення третього рівня РК приймається рішення про можливість перетинання об'єктом державного кордону.

РК четвертого рівня - це комплексний контроль об'єктів, яких затримано при вивезенні з території України, за допомогою обладнання центральної стаціонарної лабораторії, з метою аналізу виду виявлених РР і ЯМ та їх радіонуклідного (ізотопного) складу.[4]

У разі виявлення спроби несанкціонованого ввезення радіаційно небезпечного об'єкта його переміщення через державний кордон України забороняється. Після складання акта про виявлене порушення об'єкт повертається вантажовідправнику. У разі спроби несанкціонованого вивезення радіаційно небезпечного об'єкта він до митного огляду не допускається і його переміщення через державний кордон України забороняється. Об'єкт затримується у пункті пропуску на спеціально обладнаному майданчику до визначення подальших дій з ним згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок взаємодії органів виконавчої влади та юридичних осіб, які провадять діяльність у сфері використання ядерної енергії, в разі виявлення радіонуклідних джерел іонізуючого випромінювання у незаконному обігу" від02.06.03№813.

Під час санкціонованого перевезення радіаційно небезпечних об'єктів у разі виявлення порушень норм і правил радіаційної безпеки при транспортуванні РР і ЯМ об'єкт до митного огляду не допускається і його подальший рух через державний кордон України забороняється. Об'єкт затримується в пункті пропуску до усунення порушень. При ввезенні об'єкта на територію України усунення порушень норм і правил РБ повинно проводитися на території держави-відправника.

З метою забезпечення безумовного виконання вимог ст. 27 Митного кодексу України «Взаємодія митних органів з органами державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України», а також здійснення екологічного та радіологічного контролю товарів у зоні діяльності митниць призначення та відправлення, у тому числі під час їх вивезення за межі митної території України, існують відповідні роз'яснення:

1) під час ввезення товарів на митну територію України, екологічний контроль в зоні діяльності митниць призначення здійснюється у таких випадках:

· у разі надходження товарів, які підлягають обов'язковому екологічному контролю у пунктах пропуску через державний кордон, з проставлянням у товаросупровідних документах відтисків штампів «Підлягає екологічному контролю за місцем надходження»,

· у разі надходження товарів, які підлягають екологічному контролю у формі попереднього документального контролю товарів у пунктах пропуску через державний кордон;

2) під час вивезення товарів за межі митної території України, екологічний та радіологічний контроль в зоні діяльності митниць відправлення здійснюється постами екологічного контролю в зоні діяльності відповідних митних органів з обов'язковим оформленням екологічної декларації, на вантажі, які підлягають екологічному контролю, та проставлянням відтисків відповідних штампів за позитивними результатами здійснення контролю в екологічних деклараціях та товаросупровідних документах;

3) під час вивезення за межі митної території України товарів (крім електроенергії код УКТ ЗЕД 2716000000), радіологічний контроль в зоні діяльності митниць відправлення здійснюється постами екологічного контролю в зоні діяльності відповідних митних органів з проставлянням відтисків відповідних штампів за позитивними результатами здійснення контролю;

4) екологічному контролю не підлягають:

· міжнародні поштові, міжнародні кур'єрські та міжнародні експрес-відправлення документального характеру, зразки клінічних досліджень за винятком відправлень, які містять об'єкти рослинного та тваринного світу, зоологічні, ботанічні, мінералогічні колекції мисливські трофеї, відходи, токсичні хімічні, радіоактивні та інші небезпечні для навколишнього природного середовища речовини);

· особисті речі громадян та речі, що ввозяться/вивозяться для особистих потреб при переселенні громадян на постійне місце проживання в/із України (за винятком об'єктів рослинного та тваринного світу, зоологічних, ботанічних, мінералогічних колекцій мисливських трофеїв, відходів, токсичних хімічних, радіоактивних та інших небезпечних для навколишнього природного середовища речовин);

· оснащення, матеріали забезпечення та особисті речі членів аварійно-рятувальних груп, що приймають участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на території інших держав;

· запаси споживання, які призначені для споживання пасажирами та екіпажем на борту суден, літаків, у поїздах та інших транспортних засобах, що перебувають на борту транспортних засобів в момент прибуття на митну територію України або вибуття з митної території України;

· запаси суднового постачання, які необхідні для забезпечення судноплавства, польотів повітряних суден тощо та поставляються на транспортні засоби з митної території України;

5) з метою підвищення ефективності здійснення суб'єктами господарювання експортних операцій в умовах сучасної економічної ситуації, екологічний та радіологічний контроль товарів під час їх вивезення за межі митної території підприємствами - суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності з безперервним циклом виробництва та цілодобовим відвантаженням продукції на експорт, може здійснюватись постами екологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон за попереднім письмовим погодженням з Державною екологічною інспекцією.[3]

Висновок

На сьогоднішній день атомна енергетика відіграє важливу роль в електроенергетиці багатьох країн світу. Станом на 2000 рік у світі вже працювало близько 500 реакторів, та майже 50% з них розташовані у європейських країнах (Франція, Великобританія, Росія, Україна).

Але від техногенних катастроф не застрахований ніхто, тому кожному слід знати, як діяти у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки.

На органи Державної митної служби України та на органи Міністерства екології та природних ресурсів покладене здійснення радіологічного контролю з метою забезпечення радіаційної безпеки в Україні.

Радіаційний контроль здійснюється з метою контролю щодо додержання вимог чинного законодавства при переміщенні через державний кордон радіоактивних речовин (РР) і ядерних матеріалів (ЯМ). Радіаційний контроль всіх вантажів, що перетинають державний кордон України, у тому числі й транзитних, є обов'язковим.

Основними завданнями радіаційного контролю є:

-- виявлення фактів випадкового або навмисного несанкціонованого ввезення, вивезення та транзитного перевезення територією України джерел іонізуючого випромінювання у вигляді РР і ЯМ;

-- контроль за виконанням вимог, норм і правил при санкціонованому транспортуванні РР і ЯМ через державний кордон;

-- контроль за забезпеченням радіаційної безпеки персоналу, який здійснює перевезення РР і ЯМ, персоналу в пунктах пропуску через державний кордон та пасажирів.

Радіаційний контроль вантажів, багажу та транспортних засобів, які перетинають державний кордон, передбачає чотири послідовних рівні:

§ експрес-контроль наявності іонізуючого випромінювання, яке йде від об'єкта, що контролюється, здійснюється за допомогою наявних стаціонарних або переносних дозиметрів;

§ детальний контроль - за допомогою переносних дозиметричних приладів та шляхом візуального огляду об'єктів з метою виявлення контейнерів або матеріалів, які призначено для екранування іонізуючого випромінювання;

§ поглиблений контроль затриманих об'єктів - за допомогою обладнання пересувних лабораторій або найближчої стаціонарної лабораторії, який проводиться персоналом цієї лабораторії;

§ комплексний контроль та ідентифікація затриманих об'єктів, що проводяться за допомогою обладнання Центральної стаціонарної лабораторії.

Список використаної літератури

1. Безпека життєдіяльності / Під ред. Я. Бедрія. - Львів: Видавнича фірма “Афіша”, 1998.

2. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. - К.: Либідь, 1995.

3. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки від 08 вересня 1999 р. N 204 «Про затвердження Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць»

4. Наказ МОЗ України від 02.02.2005 N 54 «Про затвердження державних санітарних правил "Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України"

5. Проблеми сучасної енергетики / За ред. Коваленко І.М. - К., 1994.

6. Ревелль П., Ревелль Ч. Середовище нашого перебування. В 4 кн. Кн. 3. Енергетичні проблеми людства/Пер. з англ. М.: Наука, 1995 - 296с.

7. Цюпак Е.В. Радіація та її вплив на людину.

Размещено на Allbest.ru