Мікроклімат у виробничих умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Метеорологічні умови в робочій зоні приміщення

Необхідними умовами здорової та високопродуктивної праці є забезпечення чистоти повітря і нормальних метеорологічних умов у робочій зоні приміщення.

Атмосферне повітря у своєму складі містить (у % від об'єму): азоту - 78.08%; кисню - 20.95%; аргону, неону та других інертних газів - 0.93%; вуглецевого газу - 0.03%; других газів - 0.01%. Повітря такого складу найліпше для дихання. Повітря робочої зони рідко має такий склад тому, що багато технологічних процесів виділення у повітря виробничих приміщень шкідливих речовин - пар, газ, тверді та рідкі частини.

Пари і гази створюють з повітрям суміші, а тверді та рідкі частини - аерозолі.

Шкідливі речовини за мірою впливу на організм людини поділяються на класи:

1 - надзвичайно небезпечні;

2 - високо - небезпечні;

3 - помірно - небезпечні;

4 - мало - небезпечні.

За ДОСТом 12.1.005-88 встановлено граничні допустимі концентрації шкідливих речовин (мг/м³) у повітрі робочої зони виробничих приміщень.

Деякі нормативні показники приведені у таблиці 5.1.

Таблиця 1

Метеорологічні умови або мікроклімат у виробничих умовах визначається наступними параметрами:

· температурою повітря t(⁰C);

· відносною вологістю (%);

· швидкістю руху повітря на робочому місці V (м/с).

Крім цих параметрів, які є основними, не слід забувати про атмосферний тиск Р, який викликає тиск на основні компоненти повітря, а у наслідок цього - і на процес дихання. Життєдіяльність людини може відбуватися у досить широкому діапазоні значень тиску 7341267 гПа (550950 мм. рт. ст.). Нормальною величиною є 1013 гПа (760 мм. рт. ст.). Необхідність врахування необхідних параметрів мікроклімату може бути пояснена на підставі розрядження теплового балансу між організмом та середовищем.

Вологість повітря здійснює вплив на терморегуляцію організму. Підвищена вологість затрудняє терморегуляцію через зниження випарювань, а низька відносна вологість (<20%) викликає пересихання слизових оболонок дихальних шляхів. Оптимальні величини відносної вологості складають =4060%.

Рух повітря у приміщеннях є важливим фактором, який викликає теплове самопочуття людини. Мінімальна швидкість руху повітря, яка відчувається людиною складає 0.2 м/с, а велика 0.21 м/с.

Швидкість повітря впливає також на розподіл шкідливих речовин в приміщенні. У ряді випадків відносно велика швидкість повітря (більш 0.30.5 м/с) може заважити технологічному процесу, наприклад, при зварюванні у середовищі захисних газів.

Мікроклімат виробничих приміщень нормується в залежності від теплових характеристик виробничого приміщення, категорії робіт по важкості і періоду року. Основні нормативні документи, де наводяться норми мікроклімату, - це санітарні норми ДСН 3.3.6.042-99.

Нормування в залежності від категорії робіт по важкості та періоду року приведене у таблицях 2 та 3 відповідно.

Таблиця 2

Класифікація робіт за важкістю та енерговитратами (ДСН 3.3.6.042-99)

При нормуванні мікроклімату календарний рік поділяється на два періоди:

- холодний період - тоді, коли середньодобова температура на відкритому повітрі нижча за +10⁰С;

- теплий період - коли середньодобова температура зовні приміщення становить +10⁰С.

Таблиця 3

Оптимальні норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень.

Оптимальні норми мікроклімату застосовуються для приміщень, де праця людей не пов'язана з застосуванням обладнання, що потребує великих енергетичних витрат, або випромінюючих значні теплові потоки.

Оптимальні параметри мікроклімату повинні підтримуватися в приміщеннях, пов'язаних з виконанням нервово-емоційних робіт, що потребують підвищеної уваги (диспетчерські, приміщення де працюють з комп'ютерами, кабінети діагностики, пультами управління технологічними процесами, хімічні лабораторії).

2. Виробниче освітлення

Освітлення відіграє важливу роль у житті людини. Біля 90% сприймається через зоровий канал , тому правильно виконане раціональне освітлення має важливе значення для виконання всіх видів робіт. Світло є не тільки важливою умовою роботи зорового аналізатора, але й біологічним фактором розвитку організму людини в цілому. Недостатня освітленість або її надмірна кількість знижують рівень збудженості центральної нервової системи і, природно, активність всіх життєвих процесів. Раціональне освітлення є важливим фактором загальної культури виробництва. Неможливо забезпечити порядок і чистоту у приміщенні, в якому напівтемрява, світильники брудні або в занедбаному стані.

Стан освітлення виробничих приміщень відіграє важливу роль і для попередження виробничого травматизму. Багато нещасних випадків на виробництві стається через погане освітлення. Втрати від цього становлять дуже значні суми, а, головне, людина може загинути або стати інвалідом. Раціональне освітлення повинно відповідати таким умовам: бути достатнім (відповідним нормі); рівномірним; не утворювати тіней на робочій поверхні; не засліплювати працюючого; напрямок світлового потоку повинен відповідати зручному виконанню роботи. Це сприяє підтримці високого рівня працездатності, зберігає здоров'я людини та зменшує травматизм.

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів:

· Природне - це пряме або відбите світло сонця (небосхилу), що освітлює приміщення через світлові прорізи в зовнішніх світлових конструкціях.

· Штучне - здійснюється штучними джерелами світла (лампами розжарювання або газорозрядними) і призначене для освітлення приміщень у темні години доби, або таких приміщень, які не мають природного освітлення.

· Сполучене (суміщене) - одночасне поєднання природного та штучного освітлення.

У цеху штамповочного виробництва природне, штучне та сполучене освітлення. За нормами СНиП ІІ-4-79 норми природного освітлення приведени в таблиці 5.4.

Таблиця 4

Нормативне природне освітлення (СНиП ІІ-4-79)

Згідно з нормами всі роботи в залежності від розміру об'єкту розрізнення поділяються на 8 розрядів, більшість з яких ділиться на 4 підрозділи (а, б, в, г) за характером фону та величиною контрасту об'єкту з фоном. Ці норми приведені у таблиці 5.5.

На промислових підприємствах робоче освітлення більшості виробничих приміщень відповідає ІІІ...VIII розрядам зорових робіт.

мікроклімат освітленість шум вібрація

Таблиця 5

Нормована освітленість робочих поверхонь при штучному освітленні за зоровими параметрами джерела (газорозрядні лампи)

Освітлення потребує систематичного догляду, правильної експлуатації освітлювальної установки та контролю освітленості на робочих місцях не менше одного разу на рік.

Залежно від специфіки цехів складаються графіки перевірки стану віконного скла, світильників, електроарматури, їх очищення та миття. Внаслідок тривалої експлуатації ламп їх світловий потік знижується до 25%. Такі лампи треба своєчасно замінювати. Забороняється встановлення світильників, до комплекту яких входять не однотипні комплекти газорозрядні лампи, а також такі, що мають різний спектр та величину світлового потоку. Очищення світильників належить проводити не рідше одного разу на три місяці. Очищення шибок світлових отворів проводиться не рідше двох разів на рік для приміщень із незначним виділенням пилу, і не менше чотирьох разів із значним виділенням пилу.

Для автоматичного контролю освітленості на робочих місцях встановлюються фото діоди ФД, які вказують на недостатню освітленість.

3. Виробничий шум

Шум - це коливання звукової хвилі в звуковому діапазоні, що характеризується змінною частиною і амплітудою, непостійні в часі, які не несуть корисної інформації людині. Частота простору в якому поширюються акустичні звукові хвилі, називається акустичним полем. Акустичні хвилі поширюються в пружних середовищах - газах, рідинах, твердих тілах. Акустичні коливання, які лежать в діапазоні частот 16-20000 Гц, називають звуковими. Вони сприймаються людиною з нормальним слухом.

Звук - це розповсюдження звукової хвилі в пружному середовищі. Він характеризується частотою звукових коливань, амплітудою та часовими змінами коливань. Звуковий спектр поділяється на інфразвук, частота коливань звукової хвилі якого знаходиться в межах від 0 до 20 Гц - людина цих звуків органами слуху не сприймає. Звуки з частотою від 20 до 20000 Гц - звуковий діапазон, який людина чує. Частота від 20000 Гц до 10⁹ Гц - ультразвук, від 10⁹ і вище - гіперзвук - людське вухо їх не сприймає.

Звукові коливання будь-якого середовища виникають при порушенні його стаціонарного стану під впливом збурюючої сили. Частинки середовища починають коливатися відносно положення рівноваги, при цьому швидкість цих коливань (коливальна швидкість) значно менша швидкості розповсюдження звукових хвиль (швидкості звуку), яка залежить від пружних властивостей, температури та щільності середовища. Людське вухо неоднаково відчуває звуки різних частот. Звуки малої частоти людина сприймає як менш гучні, порівняно зі звуками більшої частоти тієї ж інтенсивності. Тому для оцінки суб'єктивного відчуття гучності шуму введено поняття рівня гучності, який відлічується від умовного нульового порогу. Одиницею рівня гучності є фон. Він відповідає різниці рівнів інтенсивності в 1 дБ еталонного звуку за частоти 1000 Гц. Таким чином при частоті 1000 Гц рівні гучності (у фонах) збігаються з рівнями звукового тиску (в дБ).

Нормування шуму для робочих місць регламентується санітарними нормами та державним стандартом. Для постійних шумів нормування ведеться по граничному спектру шуму. Граничним спектром зветься сукупність нормативних рівнів звукового тиску в дев'яти стандартизованих октавних смугах частот із середньо геометричними частотами 31.5, 63, 125, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц. Кожний граничний спектр позначається цифрою , яка відповідає допустимому рівню звукового тиску (дБ) в октавній полосі із середньо геометричною частотою 1000 Гц.

На підприємствах вимірювання шуму на робочих місцях повинно проводитись не менше одного разу на рік.

Допустимі рівні звукового тиску в октавних полосах частот, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях, виробничих приміщеннях, конструкторських бюро, приміщеннях лабораторій приведені у таблиці 5.6.

Таблиця 6

Допустимі рівні звукового тиску.

Нормами передбачається робочі зони з рівнем звуку, що перевищують 80 дБА, позначити спеціальними значками, а працюючих у цих зонах забезпечувати засобами індивідуального захисту. Забороняється навіть короткочасне перебування людей у зонах з октавним рівнем звукового тиску, що перевищує 135 дБ у будь якій октавній смузі.

4. Вібрація

Залежно від способу передачі вібрації тілу людини розрізняють:

· Локальну (місцеву), що передається людині переважно через кінцівці;

· Загальну, що передається на тіло людини через опорні поверхні тіла.

Загальна вібрація поділяється на:

· Транспортну, що передається людині, яка знаходиться на транспортному засобі, що рухається;

· Транспортно-технологічну, яка передається оператору машини з обмеженим переміщенням, яке здійснюється по спеціально підготовлених поверхнях виробничих приміщень або промислових площадок;

· Технологічну, яка передається від стаціонарних машин на робочі місця, що не мають джерела вібрації, через підлогу, фундаменти або робочі площадки, де працює оператор.

Норми загальної технологічної та локальної вібрації відповідно до ДСН 3.3.6.039-99 для восьмигодинної робочої зміни приведені на рисунку 1.

Рисунок 5.1 Гігієнічні норми вібрації:

Y1 - локальної; Y2 - загальної технологічної для виробничих приміщень; Y3 - загальної технологічної для лабораторій, КБ, заводоуправлінь, обчислювальних центрів.

Довготривалий вплив на людину загальної вібрації приводить до розладу вестибулярного апарату. Центральної та вегетативної нервових систем, захворювання органів травлення, а також серцево-судинної системи.

Місцева вібрація викликає порушення периферійного кровообігу і нервової системи та м'язово-суглобного апарату. Тривала дія локальних вібрацій часто призводить до вібраційної хвороби з незворотними змінами в цих системах. Одночасна дія підвищеної вібрації поглиблюють захворювання. Профілактика впливу вібрації на організм людини включає ряд заходів технічного, санітарно-гігієнічного та лікувального характеру. Найкращим захистом є дотримання нормативних параметрів інтенсивності вібрації.

5. Розрахунок акустичного екрану

Умовимося, що в цеху існує два місця по складанню сухих відсіків. Коли на одному місці клепають то на другому у цей час могуть проводити складання елементів якогось відсіку. Цьому в цілях зниження шуму від пневматичного молотка встановлюємо меж двома складальними місцями акустичний екран.

Вихідні данні:

Розміри цеху - 80х50х10 м;

Розміри екрану приймаємо - 25х8 м;

Сила звуку від пневматичного молотка L=95 дБ;

Розміри джерела звуку - 2х1х1,5 м.

Середньо геометрична частота f=125 Гц

Визначаємо потрібне зниження рівня звукового тиску екраном в розрахунковій точці значення якого повинно бути не менш 8 дБ і не більш 20дБ:

де: L_доп - допустиме значення УЗТ в октавній смузі, дивись таблицю 5.6

дБ;

Визначаємо рівень звукового тиску прямого звуку джерела шуму в розрахунковій точці:

дБ;

де: L_{Р і} - рівень звукової потужності розглядаємого джерела, дБ;

r - відстань від акустичного центру джерела до розрахункової точки, м

Рівень звукового тиску відбитого звука в той самій точці знаходимо за формулою:

де: L_k - рівень звукової потужності k - джерела шуму, дБ;

n - загальне число приймаючих в розрахунок джерел шуму;

В - постійна приміщення, м²

де: - середній коефіцієнт звукопоглинання в приміщенні, =0,1 (4 стр. табл.4.1).

S_огр - загальна площа огороджених поверхонь, м²;

Додаткове звукопоглинання вносимо екраном:

де: _обл - ревербераційний коефіцієнт звукопоглинання обшивки екрану,

_обл =0,66 супертонке скловолокно ТУ 21-01-224-76 (4 стр.141 табл.4.25).

S_екр - площа екрану, м²;

m - загальна кількість екранів встановлених в приміщенні.

Акустичний ефект екрану:

де: L'_екр - акустична ефективність екрану бескінцевої довжини в плані;

L"_екр, L'"_екр - акустична ефективність екрану бескінцевої висоти в плані

₁=a₁+b₁-d₁

₂=a₂+b₂-d₂

₃=a₃+b₃-d₃

a - найкоротша відстань від верхньої і до бокової границь екрану;

b - найкоротша відстань від верхньої і бокової границь екрану до РТ;

d - найкоротша відстань від РТ до верхньої і бокової границь. [4 стр.134 рис.4.19]

Зниження УЗТ в розрахунковій точці акустичне обробленого приміщення визначаємо за формулою:

де: В₁ - постійна приміщення після установки екрану;

S - сумарна площа обмежуючі приміщення поверхонь, м²;

А₁ - значення звукопоглинання необліцованих обмежуючих поверхонь:

- середній коефіцієнт звукопоглинання приміщення до установки зувукопоглинаючих конструкцій

S_обл - площа звукопоглинаючий обліцовки

А - значення додаткового звукопоглинання, вносимого обліцовкой і штучними звукопоглиночами:

_обл - ревербераційний коефіцієнт звукопоглинання облицювання, - "силакпор" розмірами 450х450 мм, ОСТ21-22-84 (4 стр.140 табл.4.24)

_обл=0,25

дБ.

Звідси:

дБ

77,91<87 дБ

- вибраний нами екран задовольняє вимогам допустимого рівню шуму.

Размещено на Allbest.ru