Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я

Власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, у повному розмірі втраченого заробітку відповідно до законодавства, а також сплатити потерпілому (членам сім'ї та утриманцям померлого) одноразову допомогу. При цьому пенсії та інші доходи, одержувані працівником, не враховуються.

Розмір одноразової допомоги встановлюється колективним договором (угодою, трудовим договором). Якщо відповідно до медичного висновку у потерпілого встановлено стійку втрату працездатності, ця допомога повинна бути не менше суми, визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен процент втрати ним професійної працездатності.

У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не менше п'ятирічного заробітку працівника на його сім'ю, крім того, не менше річного заробітку на кожного утриманця померлого, а також на його дитину, яка народилася після його смерті.

Якщо нещасний випадок трапився внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшено в порядку, що визначається трудовим колективом за поданням власника та профспілкового комітету підприємства, але не більш як на п'ятдесят процентів.

Факт наявності вини потерпілого встановлюється комісією з розслідування нещасного випадку.

Власник відшкодовує потерпілому витрати на лікування (в тому числі санаторно-курортне), протезування, придбання транспортних засобів, по догляду за ним та інші види медичної і соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, що видається у встановленому порядку; подає інвалідам праці, включаючи не працюючих на підприємстві, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок, а при можливості - за рахунок підприємства.

За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігається місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або визнання їх у встановленому порядку інвалідами. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи власник зобов'язаний забезпечити відповідно до медичних рекомендацій його перепідготовку і працевлаштування, встановити пільгові умови та режим роботи. потерпілий відшкодування моральний бракування

Якщо власник не має можливості працевлаштувати на своєму підприємстві осіб, які частково втратили працездатність, але не стали інвалідами, він зобов'язаний відрахувати цільовим призначенням до Державного фонду сприяння зайнятості населення кошти у розмірі середньорічної заробітної плати працівників за кожне нестворене робоче місце для таких осіб. Працевлаштування цих осіб здійснюється державною службою зайнятості населення.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Відшкодування моральної шкоди

Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Перегляд розміру відшкодування шкоди

У разі зміни вартості життя порядок пов'язаного з цим перегляду розміру відшкодування шкоди і одноразової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Розмір відшкодування шкоди і розмір одноразової допомоги, що сплачуються потерпілому (або членам сім'ї та утриманцям померлого), не підлягають оподаткуванню.

Норми бракування канатів вантажопідйомних машин, основних елементів рейкової колії, знімальних вантажопідйомних пристроїв

1. Сталеві канати, що застосовуються в якості вантажних, стрілових, вантових, несучих, тягових і стропів повинні бути забезпечені документом виробника канатів про їх якість або документом спеціалізованої організації про їх випробування відповідно до ГОСТ 3241, ГОСТ 10505, ГОСТ 16853, ГОСТ 18899 .

Тип канатів має вибиратися відповідно до НД.

Застосування канатів, виготовлених відповідно до вимог міжнародних стандартів та національних стандартів інших держав, допускається за умови наявності погодження Держнаглядохоронпраці.

2. Кріплення та розташування канатів на вантажопідіймальному крані чи машині мають унеможливлювати спадання їх з барабанів або блоків і перетирання внаслідок зіткнення з елементами конструкцій або один з одим.

3. Петля на кінці каната для його закріплення на вантажопідіймальному крані чи машині має бути виконана:

а) із застосуванням коуша з заплітанням вільного кінця каната або з установкою затискачів;

б) із застосуванням сталевої кованої, штампованої, литої втулки із закріпленням клином;

в) шляхом заливання легкоплавким сплавом;

г) іншим способом відповідно до вимог чинних НД.

Застосування зварних втулок не допускається (крім кріплення нерухомого кінця каната із застосуванням втулки, привареної до металоконструкції вантажопідіймального крана чи машини, відповідно до НД).

Кінці канатів стропів закладаються запресовуванням в алюмінієвих або сталевих втулках або заплітанням.

4. Корпуси, втулки і клини не повинні мати гострих кромок, про які може перетиратися канат. Клинова втулка та клин повинні мати маркування, що відповідає діаметру каната.

5. Кількість проколів каната кожним повним пасмом під час заплітання має відповідати зазначеним у таблиці 1. Останній прокол кожним пасмом повинен проводитися половинною кількістю її дротів (половинним перерізом пасма). Допускається останній прокол робити половинною кількістю пасом каната.

Таблиця 1 - Число проколів каната під час заплітання

Місця заплітання з виступаючими кінцями дротів пасм на 10 ... 30 мм в обидва боки залежно від діаметра каната мають бути обмотані дротом, кінці якої закладаються способом, що виключає їх розмотування. Допускається використовувати замість дроту захисні оболонки іншого виду.

6. Кількість затискачів визначається при розробці документації, але має бути не менше трьох. Крок розташування затискачів і довжина вільного кінця каната за останнім затиском повинна бути не менше шести діаметрів каната.

Скоби затискача встановлюються на вільному кінці каната.

Установлення затискачів гарячим (ковальським) способом не допускається. Зусилля (момент) затягування гайок затискачів має відповідати зазначеному в керівництві з експлуатації.

7. Кріплення каната до барабана проводиться способом, що допускає можливість заміни каната. У разі застосування притискних планок кількість їх визначається розрахунком, але має бути не менше двох.

Довжина вільного кінця каната від притискної планки на барабані повинна бути не менше двох діаметрів каната. Вигинати вільний кінець каната під притискною планкою або на відстані менше трьох діаметрів каната від планки не допускається.

8. Канати вантажопідіймальних кранів і машин, що транспортують розплавлений або розпечений метал і рідкий шлак, повинні бути захищені від безпосереднього впливу променистого тепла та бризок металу встановленням відповідних огорож.

9. Вибір сталевих канатів, що застосовуються як вантажні, стрілові, вантові, несучі і тягові, проводиться відповідно до вимог цих Правил і чинних НД.

Сталеві канати перевіряються розрахунком за формулою:

Fo Zр * S,

де К - розривне зусилля каната в цілому (Н), прийняте за документами виробника про якість каната або документами про їх випробування, а при розробці - за даними стандарту;

Zp - мінімальний коефіцієнт використання каната (мінімальний коефіцієнт запасу міцності каната), який визначається за таблицями 2 та 3;

S - найбільший розрахунковий натяг вітки каната (Н), зазначене в паспорті вантажопідіймального крана чи машини.

Якщо в стандарті або в документі виробника про якість каната або документі про їх випробування наведено сумарне розривне зусилля дротів каната, величина К може бути визначена шляхом множення сумарного розривного зусилля дротів на коефіцієнт 0,83.

При роботі в небезпечних умовах (транспортування розплавленого металу, шлаку, отруйних і вибухових речовин) не допускається використовувати групу класифікації нижче М5. При розрахунку канатів, призначених для підйому людей, Zp слід приймати як для групи класифікації М8.

Таблиця 2 - Мінімальні коефіцієнти використання канатів Zp

Таблиця 3 - Мінімальні коефіцієнти Zp використання канатів для стрілових самохідних кранів

Загальні вимоги безпеки для працівників будівництва

У процесі провадження робіт, відповідно до наявної професії й кваліфікації, працівники зобов'язані виконувати вимоги даної інструкції, типових інструкцій з охорони праці для працівників відповідних професій і видів робіт, а також вимоги інструкцій заводів-виготовлювачів по експлуатації застосовуваних ними в процесі робіт будівельних машин, засобів захисту, оснащення, інструменту.

При виконанні робіт з нової технології, а також застосуванні нових матеріалів, конструкцій, машин, устаткування і технологічного оснащення, для яких вимоги безпечного провадження робіт не передбачені інструкціями з охорони праці, працівники зобов'язані виконувати рекомендації з охороні праці, розроблені компетентними організаціями у встановленому порядку.

У процесі повсякденної виробничої діяльності працівники зобов'язані співробітничати з роботодавцями з метою забезпечення спільних дій по захисту працівників і інших осіб від небезпечних і шкідливих виробничих факторів, у тому числі:

захисту працівників від падіння з висоти; захисту працівників і інших осіб від падіння предметів із висоти; забезпечення електробезпечності; забезпечення пожежовибухобезпечності; забезпечення безпеки дорожнього руху; захисту працівників і інших осіб від впливу машин, що рухаються, і механізмів; захисту працівників і інших осіб від впливу шкідливих речовин, шуму й вібрації; захисту працівників від шкідливих кліматичних впливів.

У випадках виявлення на будівельному майданчику, у виробничих цехах, на ділянках, робочих місцях порушень вимог безпеки робіт, що не можуть бути усунуті власними силами, і виникнення погрози особистої безпеки або здоров'ю працівники повинні звернутися до керівника робіт. При неприйнятті цією особою вчасно мір безпеки працівники мають право призупинити роботи і залишити небезпечну зону

Працівники, що мають професійні навички і не мають протипоказання за віком чи статтю відповідно до наявної професії, перед допуском до роботи повинні пройти:

медичний огляд для визнання придатними до виконання робіт у порядку, установленому Мінздравом України; навчання й перевірку знань безпечних методів робіт, підтверджуваних відповідним посвідченням; вступний інструктаж з охорони праці; первинний інструктаж на робочому місці.

Знаходячись на території будівельного майданчика, у виробничих і побутових приміщеннях, на ділянках робіт і робочих місцях, працівники зобов'язані виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, що відносяться до охорони праці, прийняті в даній організації. Допуск сторонніх осіб, а також розпиття спиртних напоїв у зазначених місцях забороняються.

Працівники повинні виконувати роботи відповідно до наявної кваліфікації. При недостатній кваліфікації працівники повинні пройти стажування під керівництвом більш досвідченого працівника, призначеного наказом по організації.

Працівники зобов'язані підтримувати порядок на робочому місці в процесі виконання робіт, очищати його від сміття, снігу, полою, не допускати порушень правил складування матеріалів і конструкцій, а також перевантаження засобів підкладання і цілісності огороджувальних і захисних пристроїв.

Застосовувані в процесі роботи засоби захисту, механізований інструмент, устаткування і технологічне оснащення повинні бути використані по призначенню, відповідно до інструкцій заводів-виготовлювачів по їх експлуатації й у порядку, установленому проектами провадження робіт, технологічними картами або іншими технологічними документами.

Працівники, що знаходяться поблизу місця події нещасного випадку, повинні зробити допомогу потерпілому і сповістити про це керівнику робіт. При розслідуванні причин нещасливого випадку працівники зобов'язані повідомити відомі їм обставини нещасного випадку, що трапився.

Працівники, винні в порушенні вимог інструкцій з охорони праці, несуть адміністративну й кримінальну відповідальність, у порядку, установленому законодавством.

Основні види порушень, до допускаються робітниками, на ділянці загальнобудівельного управління

Питома вага черепно-мозкової травми серед інших захворювань досить висока. За останні десятиріччя збільшилась питома вага важких форм ЧМТ, при яких летальність сягає 50-70 %.

* Закрита ЧМТ, при якій відсутній прямий зв `язок між зовнішнім середовищем та субдуральним простором.

* Відкрита ЧМТ, при якій пошкоджується тверда мозкова оболонка та спостерігаються явище ліквореї - витікання спино-мозкової рідини через раньовий канал чи природні отвори (зовнішній слуховий прохід, носові ходи). Небезпека ВЧМТ полягає у можливості приєднання вторинної інфекції.

Основні форми ЧМТ:

* Струс головного мозку.

* Забій головного мозку.

* Стиснення головного мозку.

Струс головного мозку характеризується відсутністю морфологічних змін при гістологічному обстеженні. Основні ознаки - короткочасне порушення свідомості після травми (не більше 10 хвилин), одразу після травми виникають явища дезорієнтації, які швидко зникають. Характерним є виникнення амнезії (втрата пам `яті на події, що відбувались перед, під час та після травми). Невдовзі виникає головний біль, різна за інтенсивністю, нудота, часто блювота. Блювота особливого полегшення хворому не приносить. Спостерігається виражена загальна слабкість, головокружіння, психо-емоційна лабільність.

Перша допомога - забезпечити хворому повний спокій, усунути всі можливі подразнюючі агенти, симптоматична терапія (анальгетики, седативні препарати, десенсибілізуючі). Обов `язковим є огляд потерпілого лікарем, при можливості - нейрохірургом.

Забій головного мозку.

За своїм перебігом забій головного мозку поділяється на слідуючі форми:

* Легка.

* Середня.

* Важка.

При забої головного мозку в мозковій тканині виявляються вогнища некрозу, крововиливи. Величина останніх та їх розповсюдженість залежить від форми забою. Основною відмінністю від струсу головного мозку є наявність так званої вогнищевої симптоматики, тобто симптомів ураження певних функціональних ділянок головного мозку. Наприклад при забої лівої тім `яної ділянки можуть виникнути симптоми розладу мовлення, слабкість в правих кінцівках.

Легка форма. Характеризується короткочасною втратою свідомості (до 30 хвилин). Супроводжується ретроградною амнезією. Симптоматика нагадує струс головного мозку, але більш виражена. Може супроводжуватись лінійними переломами кісток склепіння черепа. Розлади життєво-важливих функцій відсутні.

Середня важкість. Супроводжується втратою свідомості до години. Розлади дихання та кровообігу нетривалі. Може супроводжуватись переломом кісток основи черепа. Основними ознаками перелому кісток основи черепа є витікання спиномозкової рідини через зовнішній слуховий прохід та носові ходи. Часто виникають двобічні параорбітальні гематоми по типу “метелика”, синці, що розміщені поза вушною раковиною.

Важка форма. Характеризується тривалою втратою свідомості більше години (втрата свідомості може тривати до декількох місяців). Чітко виражена вогнищева симптоматика (до парезів та паралічів), порушення життєво-важливих функцій (розлади дихання та гемодинаміки).

Перша допомога при забої головного мозку:

1. Надати хворому горизонтальне положення.

2. Суворий охоронний режим.

3. Знеболення, седація.

4. Холодна грілка на голову.

5. Боротьба з порушенням життєво-важливих функцій: відновлення прохідності дихальних шляхів (усунення западіння язика, видалення з ротової порожнини сторонніх предметів, при неадекватному диханні - штучна вентиляція легень). При наявності кисневої подушки - оксигенотерапія. При розладах серцевої діяльності - непрямий масаж серця.

6. Негайна доставка в лікувальний заклад.

Стиснення головного мозку. Найбільш частими причинами стиснення головного мозку є внутрішньочерепні крововиливи та вдавлені переломи черепа. Слід відмітити актуальність питання своєчасності діагностики синдрому стиснення головного мозку - при своєчасному виявлені слід сподіватись на позитивний ефект оперативного лікування.

Основними клінічними ознаками утворення внутрішньочерепних гематом є:

* Наявність світлого проміжку (з моменту травми стан хворого погіршується поступово, швидкість прогресування симптоматики залежить від інтенсивності внутрішньочерепної кровотечі, кардинальною клінічною ознакою є порушення свідомості - від легкого оглушення до коматозного стану).

* Наявність локального головного болю (локалізація відповідає ділянці формування гематоми).

* Брадикардія (зменшення частоти серцевих скорочень).

* Анізокорія - різниця в розмірах правої та лівої зіниць.

* Наростання вогнищевої симптоматики (наприклад при формуванні гематоми в лівій скронево-тім `яній ділянці, в перші години після травми можуть відмічатись лише легенька слабкість в правих кінцівках та непомітні на перший погляд розлади мови, в подальшому, при відсутності адекватного лікування, слабкість переростає в параліч кінцівок, розлади мови носять гроубий характер).

Основним в першій медичній допомозі при підозрі на стиснення головного мозку є якомога швидша доставка в профільний лікувальний заклад (нейрохірургічне відділення), при неможливості - в найблище хірургічне чи травматологічне відділення. Транспортування має бути обережним, максимальну увагу приділяють боротьбі з порушенням життєво-важливих функцій. При необхідності (наявність ран м `яких покривів голови), проводиться зупинка кровотечі, обробка рани.

Подібні ознаки і симптоми, взяті окремо, не завжди означають серйозну травму голови або хребта, але при будь-якій підозрі на неї слід викликати швидку допомогу.

При найменшій підозрі на травму голови або хребта слідуйте основним принципам надання першої допомоги.

Травми голови і хребта представляють загрозу для життя постраждалого. Очікуючи прибуття швидкої допомоги, надайте першу допомогу, яка полягає у виконанні наступних дій:

* по можливості тримайте голову і хребет постраждалого у нерухомому стані;

* іммобілізуйте руками голову постраждалого з обох сторін в тому поло-женні, в якому ви його виявили;

* підтримуйте прохідність дихальних шляхів,

* слідкуйте за рівнем свідомості і диханням;

* зупиніть зовнішню кровотечу при необхідності;

* підтримуйте нормальну температуру тіла постраждалого;

* коли у постраждалого надягнутий захисний шолом, не знімайте його. Зніміть його тільки у випадку, коли постраждалий не дихає і йому не можна провести штучну вентиляцію легень.

Забезпечення прохідності дихальних шляхів

Коли постраждалий дихає, підтримуйте його голову та шию в первісному положенні. У випадку блювання переверніть постраждалого на бік для запобігання закупорки дихальних шляхів. Попрохайте кого-небудь допомогти вам, при цьому підтримуючи його голову і шию в первісному положенні. Коли постраждалий знаходиться без свідомості, обережно переверніть його в стабільне положення, намагаючись тримати голову та шию на одній осі.

Размещено на Allbest.ru