Небезпечна дія електричного струму на організм людини. Наслідки та перша допомога. Міри запобігання ураженню на виробництві та в побуті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра управління персоналом та економікою праці з цикла БЖД

Реферат

на тему:

"Небезпечна дія електричного струму на організм людини. Наслідки та перша допомога. Міри запобігання ураженню на виробництві та в побуті"

Одеса - 2011

Зміст

1. Основні причини електротравматизму

2. Дія електричного струму на організм людини

3. Перша допомога при ураженні електричним струмом

4. Технічні засоби електронебезпеки та техніка безпеки при користуванні електроприладами

Перелік літератури

1. Основні причини електротравматизму

Електротравматизм у порівнянні з іншими видами травматизму складає до 1%, але по числу випадків з тяжкими наслідками займає одне з перших місць.

Всі електроустановки прийнято розділяти за напругою на дві групи U < 1000 B і U > 1000 В. Слід зазначити, що найбільше число травм стається на електроустановках U < 1000 B. Це пояснюється тим, що ці електроустановки застосовуються всюди, їх багато, і вони часто обслуговуються персоналом неелектричної спеціальності.

Основними причинами електротравматизму є:

· поява напруги там, де її в нормальних умовах не повинно бути (металоконструкції, корпуси электро і промислового устаткування, будівельні елементи споруд). Причина - пошкодження ізоляції кабелів, дротів або обмоток електричних машин і апаратів;

· можливе доторкання до неізольованих струмопровідних частин. Всі клеми, шини повинні розташовуватися на висоті або під обгороджуванням;

· утворення електричної дуги між струмопровідною частиною і людиною (при U > 1000 B). Нормами встановлені наступні найменші допустимі відстані: у електроустановках U = 6-35 кВ - 0,6 м; 60 - 110 кВ - 1 м; до 150 кВ - 1,5 м: до 220 кВ - 2 м; 500 кВ - 3,5 м;

· інші причини - неузгоджені і помилкові дії персоналу; залишення електроустановки під напругою без нагляду; виникнення крокової напруги на поверхні землі; допуск до робіт на відімкнення струмопровідних частин без перевірки відсутності напруги і наявності заземлення.

2. Дія електричного струму на організм людини

Дія електричного струму на людину відноситься до фізичних факторів.

Електричний струм при проходженні через тіло людини приводить до електротравматизму. Електротравматизм - це результат порушення техніки безпеки при експлуатації електрообладнання, невиконання правил улаштування електроустановок, відсутність контролю за аварійним станом апаратури.

Дії струму при проходженні через організм людини:

· термічна (опіки)

· електролітична (розклад рідини організму на складові)

· біологічна (скорочення м'язів, параліч дихання, зупинка серця)

Наслідки ураження людини електрострумом залежать від багатьох факторів До них відносять: величину та тип вражаючого електроструму, прикладену напругу (напругу дотику), частоту струму, внутрішній опір тіла людини, шлях проходження струму через тіло людини, індивідуальні (психічні та фізіологічні) особливості людини, стан навколишнього середовища, схеми живлення електрообладнання (мережі з заземленою або ізольованою нейтралею), тривалість дії струму.

Струм промислової частоти (50-60 Гц) більш не безпечніший ніж постійний. Наведемо данні про характер дії струму в залежності від його величини та роду (змінний, постійний).

Таким чином змінний струм (напруга) більш не безпечніший. Він міняє напрямок, міняє величину в залежності від часу, а постійний струм уражає в момент дотику, а потім тільки розігріває органи тіла людини.

Існує поняття: пороговий відчутний струм - це найменше значення відчутного струму, який при проходженні через тіло людини викликає відчуття подразнення (пощипування або нагрівання місця дотику): 0,5-1,8 мА для змінного струму, 5-10 мА для постійного.

Пороговий невідпускаючий струм - це струм який викликає скорочення м'язів (безумовний рефлекс). Самостійно відірватися (звільнитися) від дії струму неможливо.

· для змінного струму - 10-15 мА;

· для постійного струму - 50-80 мА.

Смертельний (фібріляційний) струм - незалежно від типу струму дорівнює 100 мА = 0,1 А.

З наведеного вище, робимо висновок, що змінний струм більш небезпечний чим постійний. Проте необхідно враховувати, що при постійній напрузі більше 300В небезпечність постійного струму наростає. Постійний струм великої величини при розриві ланцюгу дає дуже різкі удари, що викликає судоми м'язів рук, ніг.

Шлях струму через тіло людини. Важкість травм (ураження електричним струмом) залежить від шляху проходження струму. Існують різні шляхи проходження струму через тіло людини. Струм, що протікає шляхом “рука - рука”, “руки - ноги” - уражає серце та легені, діє на велику кількість нервових закінчень (нервових стовбурів) і вважається найбільш небезпечним. Таким чином, небезпека ураження особливо велика, коли струм протікає через життєво важливі органи (серце, легені, мозок). Буває і рефлекторна дія струму - коли подразнюються інші частини тіла людини. Ця дія також може призвести до втрати працездатності людини, а іноді і до летальних випадків.

Індивідуальні особливості організму людини. Індивідуальні особливості людини, фізичний та психологічний стан, суттєво впливають на наслідки ураження електрострумом. Наприклад, один і той же струм може бути пороговим відпускаючим для однієї людини і невідпускаючим - для іншої. Дія струму однієї і тієї ж сили залежить від маси тіла людини від її фізичного стану. Так у змореної людини опір менше, ніж у відпочилої. Після прийняття їжі теж збільшується внутрішній опір. Особливо небезпечна дія струму на людину у стані сп'яніння. При вживані алкоголю опір тіла людини знижується до 100 -150 Ом. (а іноді до 70 Ом).

Встановлено, що внутрішній опір жінок нижчий чим у чоловіків. У дітей внутрішній опір нижчий чим у жінок. Тому дія навіть малих величин струму, для дітей дуже небезпечна.

Причини летальних випадків:

· Зупинка серця. При прямій дії струму на серцевий м'яз, настає фібриляція серця, а потім і його зупинка. Під дією струму серце перестає працювати як насос - серцеві м'язи (фібрили) хаотично скорочуються. Настає судома серцевого м'язу, і в наслідок цього серце зупиняється, тобто рух крові по судинам припиняється. Організм без крові насиченої киснем гине.

· Зупинка дихання. Це стається коли струм діє безпосередньо на легені, або м'язи грудної клітини. М'язи скорочуються, дихання припиняється, в організм не поступає кисень. В організмі збільшуються вуглекислоти, і це призводить до асфіксії (задухи).

· Електричний шок супроводжується повним розладом дихання, обміну речовин, кровообігу, що призводить до тяжких наслідків.

3. Перша допомога при ураженні електричним струмом

Перш ніж надати першу допомогу постраждалому, ураженому електрострумом, слід знеструмити його. Вимкніть джерело електроживлення, якщо вимикач знаходиться поряд у межах досягнення, скиньте електродріт з постраждалого будь-яким предметом (обов'язково сухим!), який не проводить електричний струм (палиця, лінійка тощо). Якщо швидко вимкнути електрострум неможливо - переріжте електродроти на різних рівнях (щоб не виникло короткого замикання) ножем або плоскогубцями з ізольованими ручками. Відтягніть постраждалого за одяг від місця події, обмотавши руки сухим одягом (або використавши гумові рукавички). Але, навіть у гумових рукавицях, не слід знімати з потерпілого електродріт без предметів, що не проводять електричний струм.

При ураженні електрострумом високого напруження пам'ятайте про правила наближення до постраждалого. Якщо електродріт лежить на землі, людина, що поспішає на порятунок постраждалого, з перших кроків потрапляє під вплив електричного струму. Тому наближатися до постраждалого слід "гусячим кроком": п'ятка однієї ноги повинна обов'язково торкатися носка другої. Приступати до надання першої допомоги можна лише після усунення небезпеки ураження електрострумом для оточуючих. Зніміть з постраждалого електродріт предметом, що не проводить електроструму, покладіть дріт на суху фанеру, дошку, гумовий килимок.

Надання першої допомоги при ураженні струмом високого напруження або блискавкою можуть ускладнюватись появою опіків, кровотечі, обвуглювання тканин. У постраждалих можуть спостерігатися повторна зупинка серця, пригнічення дихання, порушення психіки.

Схема надання першої допомоги при ураженні електрострумом:

- знеструмити постраждалого (не забувайте про власну безпеку!);

- при раптовій зупинці серці - нанесіть прекардіальний удар по грудині и приступіть до реанімації;

- при кровотечі - накладіть кровоспинний джгут, стисну пов'язку;

- при електричних опіках і ранах - накладіть стерильні пов'язки;

- при переломах кісток кінцівок - шини (можна використати будь-які підручні засоби)

- викличте швидку допомогу.

Неприпустимо:

- торкатися до потерпілого без попереднього знеструмлення;

- втрачати час на пошуки вимикача електроструму якщо можна перерубати або скинути електродріт предметом, що не проводить електрострум;

- припиняти реанімацію до появлення ознак біологічної смерті (трупних плям);

- наближатися до електродроту, що лежить на землі бігом або великими кроками;

- закопувати ураженого блискавкою в землю.

4. Технічні засоби електронебезпеки та техніка безпеки при користуванні електроприладами

Технічні засоби електронебезпеки включають: ізоляцію струмопровідних частин, захисне заземлення, замулення, захисне вимикання, малу напругу, вирівнювання потенціалів, електричне розділення, загороджувальні пристрої, запобіжну сигналізацію, блокування, знаки безпеки, засоби індивідуального захисту та інші.

Ізоляція -- захист струмоведучих елементів обладнання, що забезпечує її нормальну роботу і захист від ураження електричним струмом.

У нормальних виробничих умовах ізоляцію мережі слід перевіряти не менше одного разу на рік. Опір ізоляції силових і освітлювальних електропроводів має бути не менше 0,5 МОм.

Захисне заземлення -- навмисне електричне з'єднання металічних неструмоведучих частин електрообладнання, які можуть опинитися під напругою із заземляючим пристроєм.

Перед включенням електроприладу необхідно візуально перевірити електрошнур на наявність механічних порушень. Електроприлади повинні бути надійно заземлені згідно з правилами улаштування приладу. Забороняється працювати з електроприладами вологими руками. Не залишати електроприлад без нагляду на довгий час, після закінчення роботи перевірити, чи всі прилади вимкнені. При виявленні або виникненні несправності в електроприладі негайно викликати електрика, що обслуговує прилад. Категорично заборонено виконувати будь-які ремонтні роботи самостійно.

електричний струм ураження безпека

Перелік літератури

1. http://bibliofond.ru/view.aspx?id=492824

2. тоха.com/?dl_name=.doc

3. http://kuncevo.ucoz.ru/load/persha_dopomoga/persha_dopomoga_pri_urazhenni_elektrichnim_strumom/27-1-0-319

4. http://navigator.rv.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=987&Itemid=30

5. http://ebooktime.net/book_5_glava_52_4.3.6._%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_.html

Размещено на Allbest.ru