Розрахунок показників ефективного функціонування системи управління охороною праці підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розрахунок показників ефективного функціонування СУОП підприємства

1. Загальні питання

Одним з основних завдань управління охороною праці є оцінка ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці, яка має використовуватися для підготовки управлінських рішень щодо забезпечення безпеки виробництва. Але відсутність сучасних рекомендацій і методик для розрахунку ефективності заходів, спрямованих на поліпшення умов і охорони праці, стримує повномасштабне застосування сучасних методів управління охороною праці на макро- і мікрорівні.

В умовах командно-адміністративної системи працеохоронна діяльність обмежувалася рамками, що визначалися органами управління вищого рівня. Здійснювалося це за допомогою різних норм, нормативів та рекомендацій щодо переліку показників, за якими розраховувалася ефективність діяльності з охорони праці. Заміна старого господарського механізму призвела до того, що чимало цих показників, норм і нормативів стали неприйнятими в нових умовах. Звернення до досвіду економічно розвинутих країн також не вирішує кардинально цю проблему, оскільки використовувані в цих країнах показники та методи їх визначення потребують адаптування до економічних умов в Україні.

У результаті аналізу зарубіжного та вітчизняного досвіду оцінки ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці та загальних положень теорії ефективності встановлено, що методика визначення ефективності охорони праці має забезпечувати:

- можливість розрахунків на всіх рівнях управління охороною праці;

- урахування Інтересів власника підприємства, найманих працівників та держави;

- можливість порівняння показників між собою та з показниками іншого періоду;

- максимальну інформативність при обмежених даних;

- незалежність власника підприємства при виборі критерію ефективності стратегії і тактики працеохоронної діяльності на підприємстві;

- простоту й оперативність розрахунків ефективності;

- можливість використання показників окремо та в комбінаціях.

З урахуванням наведених положень, досвіду країн з розвинутою ринковою економікою та основних досягнень вітчизняних учених та економістів, які мають практичний досвід роботи, була запропонована методика визначення соціальної ефективності працеохоронних заходів [1], [2]. У методиці даються формули для розрахунку таких основних показників соціального ефекту:

- скорочення кількості робочих місць, що не відповідають вимогам нормативних актів;

- скорочення працівників, які працюють в умовах, що не відповідають вимогам санітарних норм;

- збільшення кількості машин і механізмів та виробничих приміщень, приведених у відповідність до вимог нормативних актів;

- зменшення коефіцієнта частоти травматизму та профзахворюваності через незадовільні умови праці;

- зменшення коефіцієнта тяжкості захворювань та кількості випадків виходу на інвалідність унаслідок травматизму чи профзахворюваності.

Оцінка соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів здійснюється на підприємствах усіх форм власності, у тому числі на робочому місці, дільниці, в цеху. Вона може визначатися також по галузі та країні в цілому.

Соціальна, соціально-економічна і економічна ефективність поліпшення умов і охорони праці мають визначатися на всіх стадіях розробки і запровадження працеохоронних заходів:

- на стадії планування заходів (розрахункова ефективність) з метою обґрунтування оптимального варіанта заходу (при порівнянні варіантів перевага надається тому, який забезпечує найбільший соціальний ефект);

- після впровадження заходів (фактична ефективність) для оцінки кінцевих результатів роботи.

Наведена нижче методика є основою для розробки галузевих нормативно-методичних документів з визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці з урахуванням специфіки виробництв. Методи розрахунку, що пропонуються, орієнтовані на інформацію, яку мають у своєму розпорядженні підприємства всіх форм власності.

2. Методика розрахунку соціальної ефективності працеохоронних заходів

Оцінка соціального ефекту від запроваджених або планованих заходів щодо поліпшення умов і охорони праці передбачає використання таких показників.

Скорочення кількості робочих місць ДК, що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки виробництва, розраховується за формулою:

де К₁, К₂ - кількість робочих місць, що не відповідають вимогам санітарних норм до і після проведення заходів;

К₃ - загальна кількість робочих місць.

Зменшення кількості зайнятих осіб (ДЧ), які працюють в умовах, що не відповідають вимогам санітарних норм, визначається за формулою:

де Ч₁, Ч₂ - кількість зайнятих осіб, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до і після впровадження заходу;

Ч₃ - річна середньооблікова кількість працівників.

Збільшення кількості машин, механізмів (ДМ) та виробничих приміщень (ДБ), приведених до вимог норм охорони праці, обчислюється за формулами:

де М₁, М₂ - кількість машин і механізмів, що не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, шт.;

М₃ - загальна кількість машин і механізмів, шт.;

Б₁, Б₂ - кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, шт.;

Б₃ - загальна кількість виробничих приміщень, шт.

2.4. Зменшення коефіцієнта частоти травматизму ДК_ч встановлюється за формулою:

де - кількість випадків травматизму відповідно до і після впровадження заходу;

Ч₃ - річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.

Зниження коефіцієнта тяжкості травматизму ДК_т розраховується за формулою:

де Д₁, Д₂ - кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після впровадження заходу.

Зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності через незадовільні умови праці визначається за формулою:

де З₁, З₂ - кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після впровадження заходу.

Скорочення коефіцієнта тяжкості захворювання обчислюється за формулою:

де Д_з1, Д_з2 - кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до і після вживання заходу;

К_з1, К_з2 - кількість випадків захворювання відповідно до і після вжиття заходу.

Зменшення кількості випадків виходу на інвалідність (ДК_і) внаслідок травматизму чи професійної захворюваності встановлюється за формулою:

де К_і1, К _і2 - кількість працівників, які стали інвалідами до і після проведення заходу, осіб.

Скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці розраховується за формулою:

де К_П1, К_П2 - кількість працівників, які звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до і після вживання заходу, осіб.

Література

поліпшення охорона праця соціальний

1. Методические рекомендации по комплексной оценке социально-зкономической зффективности мероприятии по улучшению условий и охраны труда. - М.: ВЦНИИОТ ВЦСПС, 1985.

2. Методика визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці. - К., 1999.

Размещено на Allbest.ru