Небезпека та ризик. Перша долікарська допомога
Етапи та мета аналізу ризику виникнення небезпеки, її якісні характеристики. Матриця визначення рангу небезпеки. Загальні принципи надання першої долікарської допомоги постраждалим. Критерії, за якими класифікуються одержані травми. Види першої допомоги.
| Рубрика | Безопасность жизнедеятельности и охрана труда |
| Вид | методичка |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.11.2011 |
| Размер файла | 165,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Аналіз ризику виникнення небезпеки
- Порядок виконання роботи
- Приклад виконання
- Загальні принципи надання першої долікарської допомоги постраждалим
- Перша допомога при в розтягненнях і вивихах
- Перша допомога при переломах
- Перша допомога при опіках
- Перша допомога при відмороженнях
- Перша допомога при отруєннях
- Перша допомога при отруєннях лікарськими препаратами
- Перша допомога при укусах тварин
- Перша допомога при шокових станах
- Порядок виконання роботи
- Контрольні запитання
Аналіз ризику виникнення небезпеки
Мета роботи - ознайомитися з методикою проведення аналізу ризику виникнення небезпек.
Загальні відомості.
Життєвий досвід людини показує, що будь-який вид діяльності повинен бути корисним для її існування, але виявляється, що діяльність може бути і джерелом негативних впливів або шкоди, які можуть призвести до травматизму, захворювань, а часом і до повної втрати працездатності або смерті. Небезпечною може виявитись будь-яка діяльність: робота на виробництві (технологічний процес), різні види відпочинку, розваги і навіть діяльність, пов'язана з одержанням знань. Таким чином, людський досвід дає підставу стверджувати, що будь-яка діяльність потенційно небезпечна.
Аналіз причин виходу з ладу систем і можливих помилкових дій людини сприяє підвищенню безпеки (зниженню ризику реалізації небезпеки) за рахунок упровадження захисних заходів і підвищення вимог до професійної підготовки працівників [8]. З цією метою використовують аналіз ризику виникнення небезпек [9 - 11].
Ключовими поняттями аналізу ризику є небезпека і ризик. Небезпека - це явище, процес, об'єкт, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров'ю людини безпосередньо або побічно, тобто викликати небажані наслідки [9 - 11]. При виявленні небезпек використовують номенклатуру небезпек. На сьогоднішній день перелік реально діючих небезпек значний і нараховує більш ніж 100 видів, серед яких: аномальні параметри мікроклімату; аномальна освітленість; підвищений рівень шуму; підвищений рівень вібрації; пожежа; вибух; ураження електричним струмом; підвищений рівень електромагнітного випромінювання; механічна травма; опік; отруєння й т. ін.
Ризик - комплексна оцінка небезпеки, що в кількісному вираженні в загальному випадку визначається як добуток величини небезпеки на частоту її виникнення [9 - 11].
При виконанні аналізу ризику виникнення небезпек розрізняють два етапи:
якісний аналіз ризику;
кількісний аналіз ризику.
І етап: якісний аналіз ризику.
Мета якісного аналізу ризику - виявлення всіх можливих небезпек, визначення їхніх якісних характеристик і розробка основних заходів захисту від них.
Якісні характеристики небезпеки:
1) категорія небезпеки за величиною наслідків;
2) якісна оцінка частоти реалізації небезпеки. Категорія й частота реалізації небезпеки визначаються відповідно за табл.8.1, 8.2 [11].
Таблиця 8.1
|
Шкала для встановлення категорії небезпеки за викликаними наслідками |
||
|
Категорія |
Характеристика наслідків реалізації небезпеки |
|
|
IV |
Небезпека, реалізація якої може швидко й з високою ймовірністю спричинити значний збиток для підприємства і (або) навколишнього середовища, а також масову загибель або травми людей |
|
|
III |
Небезпека, реалізація якої може швидко та з високою ймовірністю спричинити значний збиток для підприємства і (або) навколишнього середовища й можливу загибель або травми хоча б однієї людини |
|
|
II |
Небезпека, реалізація якої може спричинити затримку виконання завдання підприємством, привести до зниження працездатності людей, а при тривалому впливі - до захворювань |
|
|
I |
Небезпека, при реалізації якої значення її параметрів не виходять за межі припустимих |
небезпека ризик перша допомога
Таблиця 8.2
|
Якісні оцінки частоти реалізації небезпеки |
||
|
Частота реалізації небезпеки |
Якісний опис |
|
|
Часта реалізація |
Небезпека спостерігається постійно |
|
|
Ймовірна реалізація |
Ймовірно часте виникнення небезпеки |
|
|
Можлива реалізація |
Небезпека спостерігається кілька разів за період роботи |
|
|
Рідка реалізація |
Цілком можливе виникнення небезпеки хоча б раз |
|
|
Практично неймовірна реалізація |
Виникнення небезпеки малоймовірне, але можливе хоча б раз |
Як ризик при виконанні якісного аналізу використовується ранг небезпеки. Ранг може приймати п'ять значень, що визначаються за табл.8.3 [11].
Таблиця 8.3
|
Матриця визначення рангу небезпеки |
|||||
|
Частота виникнення небезпеки |
Категорія небезпеки |
||||
|
IV |
III |
II |
I |
||
|
Часта реалізація |
АА |
АА |
С |
С |
|
|
Ймовірна реалізація |
АА |
А |
С |
С |
|
|
Можлива реалізація |
А |
А |
С |
D |
|
|
Рідка реалізація |
А |
В |
D |
D |
|
|
Практично неймовірна реалізація |
В |
В |
D |
D |
Ранги небезпек:
АА - обов'язкові заходи для зниження рангу шляхом внесення змін у проект;
А - обов'язковий кількісний аналіз безпеки і проведення всього комплексу заходів для забезпечення безпеки;
В - бажане проведення кількісного аналізу, обов'язкове застосування заходів для забезпечення безпеки;
С - рекомендується проведення якісного аналізу, при необхідності - використання систем життєзабезпечення і проведення захисних заходів;
D - застосування заходів для забезпечення безпеки не потрібно.
ІІ етап: кількісний аналіз ризику
Мета кількісного аналізу ризику - вибір найбільш ефективної системи захисту від небезпеки.
Рішення про проведення кількісного аналізу тієї чи іншої небезпеки приймають на етапі якісного аналізу. Для обраної небезпеки визначають такі кількісні характеристики:
1) імовірність (Р) виникнення небезпеки;
2) очікувані втрати при реалізації небезпеки Е (найчастіше цю величину вимірюють у грошах);
3) ступінь ризику (R): R= Р Ч Е [11].
Після цього обирають кілька варіантів захисних заходів (альтернатив). Для кожної альтернативи визначають нові значення імовірності й міри критичності. Аналізуючи величину зниження міри критичності з урахуванням витрат на впровадження захисного заходу, роблять висновок про ефективність тієї чи іншої альтернативи.
Для визначення ймовірності виникнення небезпеки, а також вибору більш діючих методів захисту від неї, при виконанні кількісного аналізу використовують методику побудови "дерева відмов" [11].
Дерево відмов - структурно-логічна схема, яка пов'язує небезпечну подію (головну) з основними (вихідними) подіями, які спричинили появу головної події.
Основні події знаходяться в основі дерева відмов і ймовірності їхньої появи відомі. Дерево відмов будують, застосовуючи "зворотну" логіку, тобто відповідають на питання: в результаті чого відбулася подія?
При побудові дерева відмов застосовують два види символів [11]:
1) логічні символи
|
"І" - вихідна подія відбувається, якщо усі вхідні події трапляються одночасно |
||
|
"АБО" - вихідна подія відбувається, якщо трапляється будь-яка з вхідних подій |
2) символи подій
|
Найбільш розповсюджений тип подій, на який накладені додаткові характеристики (головна подія) |
||
|
Основна (вихідна) подія, забезпечена достатніми даними |
Після побудови дерева відмов визначають ймовірність реалізації головної події. Для цього складають логічне вираження, що пов'язує ймовірність головної події з ймовірностями основних подій. З цією метою використовують наступні залежності.
Для логічного символу "І"
|
Вираження для визначення ймовірності настання головної події: РI = РII Ч РIII |
Для логічного символу "АБО"
|
Вираження для визначення ймовірності настання головної події: РI = 1 - (1-РII) Ч (1-РIII) |
Порядок виконання роботи
1. Із табл.8.4 вибрати варіант технічної системи. Для неї буде проведено аналіз ризику виникнення небезпек при її експлуатації.
2. Для обраної системи виконати якісний аналіз небезпек за наступним алгоритмом:
2.1) провести декомпозицію системи;
2.2) виявити небезпеки системи, які можуть виникнути в процесі її експлуатації;
2.3) визначити частини системи, що є джерелами цих небезпек, і оцінити їх якісні характеристики, заповнивши спеціальну форму (табл.8.5);
2.4) ввести обмеження на аналіз небезпек згідно з рангом небезпеки (табл.8.3).
3. Вибрати небезпеку, керуючись результатами якісного аналізу, і виконати для неї кількісний аналіз за наступним алгоритмом:
3.1) побудувати дерево відмов;
3.2) скласти логічне вираження для визначення імовірності головної події;
3.3) запропонувати захисні заходи;
3.4) скласти для кожного з захисних заходів нове логічне вираження для визначення імовірності головної події;
3.5) вказати ефект від упровадження заходів.
4. Зробити висновки.
Таблиця 8.4
|
Варіанти завдання |
||
|
№ з/п |
Технічні системи |
|
|
1 |
Електричний чайник |
|
|
2 |
Електрична соковижималка |
|
|
3 |
Електричний дриль |
|
|
4 |
Електрична м'ясорубка |
|
|
5 |
Фен для сушіння волосся |
|
|
6 |
Мікрохвильова піч |
|
|
7 |
Тостер |
Таблиця 8.5
|
Визначення якісних характеристик небезпек |
||||||
|
№ з/п |
Елемент об'єкта |
Небезпека |
Якісний опис |
|||
|
Категорія |
Ймовірність |
Ранг |
||||
Приклад виконання
1. Виконати аналіз ризику виникнення небезпек при експлуатації побутової праски.
2. Проводимо декомпозицію системи (рис.8.1).
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис.8.1 Склад системи
Виявляємо небезпеки і частини системи, які є джерелами цих небезпек, і оцінюємо їх якісні характеристики (табл.8.6).
Таблиця 8.6
|
Визначення якісних характеристик небезпек |
||||||
|
№ з/п |
Елемент об'єкта |
Небезпека |
Якісний опис |
|||
|
Категорія |
Імовірність |
Ранг |
||||
|
1 |
Вилка |
Ураження електричним струмом |
III |
Рідке відмовлення |
В |
|
|
2 |
Вилка |
Пожежа |
IV |
Рідке відмовлення |
А |
|
|
3 |
Шнур |
Ураження електричним струмом |
III |
Рідке відмовлення |
В |
|
|
4 |
Шнур |
Пожежа |
IV |
Рідке відмовлення |
А |
|
|
5 |
Підошва |
Ураження електричним струмом |
III |
Рідке відмовлення |
В |
|
|
6 |
Підошва |
Пожежа |
IV |
Рідке відмовлення |
А |
|
|
7 |
Підошва |
Опік |
II |
Ймовірне відмовлення |
С |
|
|
8 |
Підошва |
Механічна травма |
II |
Можливе відмовлення |
D |
|
|
9 |
Корпус |
Механічна травма |
I |
Можливе відмовлення |
D |
Вводимо обмеження на аналіз небезпек: небезпека механічних травм далі розглядатися не буде.
3. Для проведення кількісного аналізу небезпеки вибираємо небезпеку, яка має, згідно з результатами якісного аналізу, найбільш високий ранг. Це небезпека виникнення пожежі. Будуємо дерево відмов для небезпечної події "пожежа" (рис.8.2).
Рис.8.2 Дерево відмов для небезпечної події "пожежа"
Складаємо логічне вираження для визначення ймовірності головної події:
|
Р1 = Р2 Ч Р3 |
(8.1) |
Р4 = 1 - (1-Р8) Ч (1-Р9) |
(8.4) |
|
|
Р2 = 1 - (1-Р4) Ч (1-Р5) Ч (1-Р6) |
(8.2) |
Р5 = 1 - (1-Р10) Ч (1-Р11) |
(8.5) |
|
|
Р3 = Р7 |
(8.3) |
Р6 = Р12 |
(8.6) |
|
|
Вираз для визначення ймовірності головної події: |
||||
|
Р1 = Р7 Ч (1 - (1-Р8) Ч (1-Р9) Ч (1-Р10) Ч (1-Р11) Ч (1-Р12)). |
(8.7) |
Захисні заходи й ефект від їхнього впровадження (табл.8.7).
Таблиця 8.7
|
Захисні заходи й ефект від їх впровадження |
||
|
Захисні заходи |
Ефект |
|
|
Своєчасна заміна вилки і шнура |
Усунення подій 8, 10, тобто Р8 = 0, Р10 = 0 |
|
|
Виконання вимоги "не залишати включеною праску без догляду" |
Усунення події 7, тобто Р7 = 0 |
Нові логічні вираження для обчислення ймовірності головної події:
своєчасна заміна вилки і шнура:
Р1 = Р7 Ч (1 - (1-Р9) Ч (1-Р11) Ч (1-Р12));
виконання вимоги "не залишати включеною праску без догляду":
Р1 = Р7 Ч (1 - (1-Р8) Ч (1-Р9) Ч· (1-Р10) Ч (1-Р11) Ч (1-Р12)) = 0.
4. Висновки: з двох запропонованих захисних заходів виконання вимоги "не залишати включеною праску без догляду" є більш ефективним, оскільки дозволяє уникнути появу головної події.
Контрольні запитання
1. Що таке небезпека?
2. Що таке ризик?
3. Яка мета виконання якісного аналізу небезпек.
4. Які якісні характеристики небезпеки ви знаєте?
5. Яка мета кількісного аналізу?
6. Які характеристики небезпеки використовуються при виконанні кількісного аналізу?
7. Яким чином обираються захисні заходи?
8. Що таке дерево відмов?
9. Назвіть символи, що застосовуються при побудові дерева відмов.
10. Які залежності використовуються для обчислення імовірності реалізації небезпеки?
11. На підставі чого здійснюється вибір оптимального захисного заходу?
Загальні принципи надання першої долікарської допомоги постраждалим
Мета роботи - засвоїти практичні методи надання першої допомоги потерпілим. Загальні відомості:
Найперше завдання при ліквідації наслідків дії небезпечних і шкідливих факторів на людину - надання першої долікарської допомоги постраждалим (рис.9.1).
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис.9.1 Поняття "травма" і "перша долікарська допомога"
Для надання відповідної долікарської допомоги необхідно, перш за все, правильно класифікувати одержану постраждалим травму.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис.9.2 Класифікація травм в залежності від виду діяльності постраждалого.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис.9.3 Класифікація травм за ступенем важкості
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис.9.4 Класифікація травм в залежності від факторів, що впливають
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис.9.5 Класифікація травм за формою прояву
Перша допомога при кровотечах
Кровотеча - це витікання крові з судин, що наступає найчастіше в результаті їхнього ушкодження. При кровотечах головна небезпека пов'язана із втратою крові й виникненням у зв'язку із цим гострого недостатнього кровопостачання тканин. Недостатнє постачання органів киснем викликає порушення їхньої діяльності; у першу чергу це стосується мозку, серця й легенів.
Перша допомога при зовнішніх кровотечах
Размещено на http://www.allbest.ru/
Перша допомога при капілярній кровотечі. При капілярній кровотечі втрата крові порівняно невелика. Таку кровотечу можна швидко зупинити, наклавши на ділянку, що кровоточить, чисту марлю, поверх марлі - шар вати і перев'язавши рану. Якщо під рукою немає ні марлі, ні бинта, то місце, що кровоточить, можна перев'язати чистою носовою хусткою. Накладати прямо на рану волохату тканину не можна, тому що на її ворсинках перебувають численні бактерії, які можуть викликати зараження рани. З цієї же причини безпосередньо на відкриту рану не можна накладати й вату.
Перша допомога при венозній кровотечі. Венозна кровотеча, поряд зі значною втратою крові, таїть у собі небезпеку того, що при пораненнях вен, особливо шийних, може відбутися усмоктування повітря в судини через ушкоджені місця. Повітря, яке проникає в судину, може потім потрапити і в серце. В таких випадках виникає повітряна емболія, небезпечна для життя потерпілого.
Венозна кровотеча найкраще зупиняється пов'язкою, що давить. На ділянку, що кровоточить, накладають чисту марлю, поверх її - розгорнутий бинт або складену в кілька разів марлю, в крайньому випадку - складена чиста носова хустка. Таким чином здійснюється тиск на відкриті кінці ушкоджених судин, що дозволяє здавити їх і кровотеча припиняється.
Якщо при наданні допомоги немає під рукою пов'язки, що давить, а в потерпілого сильна кровотеча з ушкодженої вени, місце, яке кровоточить треба відразу пригорнути пальцями. При кровотечі з вени верхньої кінцівки в деяких випадках досить просто підняти руку нагору. Але у всіх випадках на рану варто накласти пов'язку. Найбільш зручним для таких цілей є індивідуальний перев'язний пакет, що продається в аптеках.
Перша допомога при артеріальній кровотечі. Артеріальна кровотеча є самим небезпечним із всіх видів кровотеч, тому що при ньому може швидко наступити повне знекровлювання потерпілого. При кровотечах із сонної, стегнової або ж пахвової артерій людина може загинути через три або навіть через дві з половиною хвилини.
Артеріальну кровотеча, як і венозну, можна зупинити за допомогою пов'язки, що давить.
При кровотечі з великої артерії варто негайно зупинити приплив крові до ушкодженої ділянки, придавивши артерію пальцем вище місця поранення. Однак ця міра є тимчасовою; артерію притискають пальцем доти, поки не підготують і не накладуть пов'язку, що давить.
При кровотечі зі стегнової артерії накладення однієї пов'язки, що давить, іноді виявляється недостатнім. У таких випадках доводиться накладати петлю або джгут. Якщо ж під рукою немає стандартного джгута, то замість нього можна застосувати імпровізований джгут - косинку, носову хустку, краватку, підтяжки.
Джгут або петлю на кінцівку накладають відразу ж вище місця кровотечі. Для цього дуже зручно використовувати індивідуальний перев'язний пакет. Щоб не зашкодити шкіру і нерви, місце накладення джгута або петлі покривають шаром марлі.
Накладений джгут або петля повністю припиняють приплив крові в кінцівку. Тому якщо їх залишити на кінцівці на тривалий час, то може відбутися її омертвіння. У зв'язку із цим їх застосовують тільки у виняткових випадках, зокрема на плечі й стегні (при відриві частини кінцівки, при ампутаціях).
Потерпілого з накладеним джгутом або петлею протягом двох годин обов'язково варто доставити в лікувальну установу для спеціальної хірургічної обробки.
Кровотечу з верхньої кінцівки можна зупинити за допомогою пакетика бинта, вкладеного в ліктьовий згин або в пахвову западину, при одночасному стягуванні кінцівки джгутом. Подібним чином роблять і при кровотечах нижньої кінцівки, вкладаючи в підколінну ямку валик; правда, такий спосіб зупинки кровотечі застосовується не часто.
При кровотечі з головної шийної артерії - сонної - варто негайно пригорнути рану пальцями або ж кулаком; після цього рану набивають більшою кількістю чистої марлі. Цей спосіб зупинки кровотечі називається тампонуванням.
Після перев'язки судин, що кровоточать, постраждалого варто напоїти яким-небудь безалкогольним напоєм і якомога швидше доставити в лікувальну установу.
Перша допомога при інших зовнішніх кровотечах. Першу допомогу доводиться робити не тільки при кровотечах з ран, але й при деяких інших видах зовнішніх кровотеч.
Кровотеча з носа виникає при ударі в ніс, сильному чханні, при важких травмах черепа, а також при деяких захворюваннях, наприклад при грипі.
Потерпілого укладають на спину із трохи піднятою головою; на перенісся, шию і область серця кладуть холодні компреси або лід. Потерпілий стискає пальцями крила носа. При носовій кровотечі не можна промивати ніс водою. Кров, що стікає в носоглотку, потрібно випльовувати.
Кровотечу після видалення зуба можна зупинити, поклавши на місце вилученого зуба марлеві кульки, що хворий затискає зубами.
Кровотеча з вуха спостерігається при пораненнях зовнішнього слухового проходу і при переломах черепа. На поранене вухо накладають чисту марлю, а потім перев'язують. Потерпілий лежить із трохи піднятою головою на здоровому боці. Робити промивання вуха не можна.
Кровотеча з легенів виникає при сильних ударах у грудну клітку, переломах ребер, при туберкульозі. Потерпілий відкашлює яскраво-червону пінисту кров; дихання при цьому утруднене.
Потерпілого укладають у напівсидячому положенні, під спину йому підкладають валик, на який він може обпертися. На відкриті груди кладуть холодний компрес. Хворому забороняють говорити й рухатися.
Кровотеча зі стравоходу виникає при його пораненні або ж при розриві його вен, розширених при деяких захворюваннях печінки. Шлункова кровотеча спостерігається при виразці шлунка або пухлині, які роз'їдають судини, що проходять у його стінках, а також при травмах шлунка.
Перша допомога при внутрішніх кровотечах
Потерпілого укладають у напівсидячому положенні із зігнутими в колінах ногами. На черевну область кладуть холодний компрес. Потерпілому не можна пити та їсти. Необхідний повний спокій. При кровотечах із травного тракту необхідно термінове хірургічне втручання.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Перша допомога при внутрішньочеревних кровотечах. Потерпілого укладають у напівсидячому положенні із зігнутими в колінах ногами, на область живота кладуть холодний компрес. Не можна давати пити і їсти. Необхідно забезпечити негайне транспортування хворого в лікувальну установу.
Перша допомога при кровотечах у плевральну порожнину. При кровотечі в плевральну порожнину дихання утруднене, при значній кровотечі потерпілий задихається. Його укладають у напівсидячому положенні із зігнутими нижніми кінцівками, на грудну клітку кладуть холодний компрес. Хворий потребує термінової госпіталізації.
Перша допомога при в розтягненнях і вивихах
Розтягнення і вивихи - хворобливі ушкодження тканин в області суглобів.
Перша допомога при розтягненнях. При будь-якому розтягненні необхідно, перш за все, зменшити біль у постраждалого. Потім необхідно іммобілізувати поранений суглоб. Для цього при невеликій пухлині можна застосувати еластичний бинт. Додатково можна зробити компрес для зменшення пухлини. При розтягненні необхідно звернутися за допомогою до лікаря, тому що при такому ушкодженні не виключена тріщина кістки.
Перша допомога при вивихах. Вивихи легко визначаються по зміні зовнішнього вигляду суглоба і по скривленню.
Потерпілий може рухати вивихнутою кінцівкою, але з великою напругою, причому кожен рух надзвичайно болісний. Суглоб опухає. Вивихнута кінцівка вимагає дуже обережного обходження.
Її іммобілізують у тому положенні, яке вона прийняла після травми. Не можна самим уживати яких-небудь спроб до вправляння вивихнутої кінцівки, оскільки будь-який змушений рух заподіює сильний біль і, крім того, при вивиху можливий перелом кістки. Тому, не відкладаючи, треба звернутися по допомогу до лікаря.
Перша допомога при переломах
Перелом - це порушення цілості кісток. Кістка хоча і є найбільш твердою із всіх тканин організму, але її міцність також має певні границі.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Перша допомога при закритих переломах. Типовою ознакою закритого перелому є пухлина, а в деяких випадках - зміна зовнішнього вигляду ушкодженої ділянки тіла, зокрема скривлення, особливо характерне для важких переломів кінцівок. Рухи сусідніх суглобів супроводжуються сильним колючим болем у місці перелому.
Перелом кістки є важким пораненням і вимагає негайного надання першої допомоги. Переламаною кінцівкою в жодному разі не можна робити різких рухів, за неї не можна тягти. Одним із симптомів перелому є хрускіт (крепітація) у місці перелому, однак перевіряти цей симптом шляхом несильного впливу на переламані кістки не можна. Біль при переломі обумовлюється пораненням окістя, досить багатої нервовими закінченнями.
На місце закритого перелому накладається компрес із препаратом оцтовокислого алюмінію. Потім переламану кінцівку або ж частину тіла іммобілізують. Якщо потерпілого мучить спрага, то його варто напоїти, найкраще якою-небудь мінеральною водою. Після ретельної іммобілізації переламаної ділянки тіла постраждалого варто доставити в лікувальну установу для хірургічної обробки.
Перша допомога при відкритих переломах. При відкритому переломі уламки кісток не можна заштовхувати в рану. Відкритий перелом спочатку обробляють за принципом обробки ран, а потім уже як перелом. На місце закритого перелому накладається компрес із препаратом оцтовокислого алюмінію. Потім переламану кінцівку або ж частину тіла іммобілізують. Після ретельної іммобілізації переламаної ділянки тіла постраждалого варто доставити в лікувальну установу для хірургічної обробки.
Перша допомога при опіках
Опік - ушкодження тканин організму, викликане впливом високої температури, деяких хімічних речовин або радіаційних промінів.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Незалежно від факторів, які викликали появу опіку, розрізняють чотири ступені опіків:
I - почервоніння і набряк шкіри;
II - поява міхурів, наповнених жовтуватою рідиною - плазмою крові;
III - утворення струпів як результат місцевого некрозу (омертвіння) тканин;
IV - обвуглювання тканин.
Перша допомога при термічних і променевих опіках. Насамперед постраждалого варто винести із зони дії джерела високої температури, загасити палаючі частини одягу за допомогою простирадл, ковдр, пальто або ж води.
Обробка обпалених поверхонь тіла повинна проводитися в чистих умовах. Рот і ніс потерпілого повинні бути по можливості закриті марлею або хоча б чистою носовою хусткою або косинкою для того, щоб при розмові й подиху з рота й носа на обпалені місця не попадали хвороботворні бактерії, здатні викликати зараження.
До обпалених місць не можна доторкатися руками; не слід проколювати міхури, відривати прилиплі до місць опіку частини одягу. Обпалені місця потрібно прикрити чистою марлею; при великих опіках для цих цілей використають чисті пропрасовані простирадла. У вигляді виключення замість марлі можна використати чисті носові хустки. Дуже зручно для цих цілей застосовувати спеціальні пакети.
Постраждалого варто укутати в ковдру, але не перегрівати його, напоїти його великою кількістю рідини - чаєм, мінеральною водою, після чого негайно транспортувати в лікувальну установу. Обпалену поверхню забороняється змазувати мазями і засипати порошками.
Перша допомога при хімічних опіках. Характер надання першої допомоги при хімічних опіках залежить від того, якою речовиною вони викликаються.
При опіках розчином кислоти уражену поверхню потрібно облити великою кількістю води, краще тримати це місце під струменем води протягом 10 - 15 хвилин, потім змити слабким розчином лугу (одна ложка питної соди на склянку води).
Опік, викликаний розчином лугу, промивають великою кількістю води протягом 10 - 15 хвилин, уражену поверхню змочують слабким розчином (1 - 2%) оцтової або лимонної кислоти.
Опік негашеним вапном обмивати водою не можна.
Після виконання необхідних процедур постраждалого негайно транспортувати в лікувальну установу.
Перша допомога при відмороженнях
Відмороження - ушкодження тканин організму, викликане впливом низької температури.
Найчастіше відмороженню піддаються ніс, вуха, пальці рук і ніг. При відмороженні спочатку відчувається мерзлякуватість, відчуття холоду, змінювані онімінням.
Розрізняють IV ступеня відмороження. При відмороженнях I ступеня характерною ознакою є збліднення шкіри, різке зниження або повна відсутність чутливості. Цей ступінь відмороження оборотний і при зігріванні синюшно-червоний відтінок шкіри, почуття печіння, набряклість тканин, а також тупі болі звичайно проходять через кілька днів. Загальний стан потерпілого погіршується незначно. При відмороженні II ступеня після зігрівання на шкірі з'являються міхури із прозорою білою або кров'янистою рідиною. Значно погіршується загальний стан: підвищується температура, турбує озноб, знижується апетит і порушується сон. Шкіра тривалий час залишається синюшної зі зниженою чутливістю. Для відмороження III ступеня характерні омертвіння всіх шарів шкіри й м'яких тканин (при цьому навколо вогнища утвориться запальний вал, а через 3 - 5 днів може розвитися гангрена), озноб, рясний піт, апатія. При відмороженнях IV ступеня наступає омертвіння не тільки м'яких тканин, але й кістки.
Перша допомога при відмороженнях. Необхідно якнайшвидше зігріти хворого - перенести (або перевезти) у тепле приміщення. Потім зігріти постраждалу частину тіла розтиранням відмороженої ділянки чистими руками або змоченими спиртом, горілкою або одеколоном до появи чутливості, почервоніння шкіри. Крім того, варто напоїти гарячим міцним чаєм, кавою або молоком. Не можна розтирати відморожені ділянки тіла снігом, бо це може бути причиною додаткового ушкодження і занесення інфекції, а також розтирати і масажувати шкіру з міхурами. В цьому випадку зігрівати можна за допомогою теплих ванн, поступово (протягом 30 хв) підвищуючи температуру води з 20 до 40 0С. Після цих процедур уражену ділянку тіла треба насухо протерти, закрити чистою (краще стерильною) серветкою або пов'язкою і укутати чим-небудь теплим. Жиром і різними мазями місце відмороження змазувати не можна.
Перша допомога при отруєннях
Отруєння - група захворювань, які обумовлені впливом на організм отрути різного походження.
Отрута - це шкідлива речовина, яка згубно діє на функціонування організму, порушує обмін речовин. Дія отрути проявляється у вигляді отруєння, результат якого може бути смертельним.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Перша допомога при отруєннях газами. Окис вуглецю утвориться при неповному згорянні вугілля; ця сполука міститься у світильному газі і вихлопних газах автомобілів. Отруєння окисом вуглецю наступає у випадках опалювання приміщення вугіллям при передчасному закритті грубної труби, при впливі світильного газу, а також у закритих гаражах при працюючому моторі.
Потрапляючи в організм при вдиханні, газ швидко проникає в червоні кров'яні тільця, тим самим перешкоджаючи надходженню в них кисню. Отруєння окисом вуглецю проявляється головними болями, слабістю, запамороченням, шумом у вухах, нудотою й блювотою, втратою свідомості й нарешті смертю. Потерпілого потрібно винести на свіже повітря і негайно почати проводити заходи щодо оживлення.
Небезпека отруєння вуглекислим газом виникає при горінні, бродінні у виноробних підвалах, колодязях. Проявляється серцебиттям, шумом у вухах, почуттям тиску за грудиною, втратою свідомості. Потерпілого потрібно винести на свіже повітря й негайно почати проводити заходи щодо оживлення.
Перша допомога при отруєннях харчовими продуктами. У побуті найчастіше спостерігається отруєння грибами. Навіть їстівні гриби можуть стати шкідливими при повторному підігріванні. Шкідлива дія отрутних грибів залежно від їхнього виду різна. Органи травлення можуть бути уражені блідою поганкою й іншими отрутними грибами.
На печінку і нирки шкідливо діють зелена і бліда поганки. Симптоми отруєння наступають через 6 - 12 годин після вживання. Спочатку з'являються болі в животі, діарея, потім - слабість, почуття повної знемоги, зменшення кількості відокремлюваної сечі.
На нервову систему негативно впливають отруєння мухомором червоним. Уже через півгодини після їхнього вживання в їжу з'являються головні болі, шум у вухах, припливи жару до обличчя, збудження, багатослівність і, нарешті, втрата свідомості.
Усі види отруєння грибами вимагають термінової допомоги. Необхідно відразу ж викликати блювоту, дати потерпілому активоване вугілля, молоко і викликають швидку допомогу.
У старих м'ясних консервах, зіпсованих копченостях, м'ясі утвориться м'ясна отрута, яка називається ботуліничним токсином. Ознаки отруєння з'являються через 12 - 30 годин після вживання в їжу зіпсованих продуктів у вигляді блювоти, поносу, головних болів, роздвоєного бачення, порушення ковтання, паралічу кінцівок. Може наступити смерть через ослаблення серцевої діяльності і паралічу дихального центру.
При отруєнні ботулотоксином варто негайно викликати блювоту, напоїти отруєного молоком, дати йому активоване вугілля (карболен) і відразу ж викликати швидку допомогу.
Сальмонельоз виникає при вживанні в їжу несвіжих картопляних і рибних салатів може виникнути діарея, що супроводжується болями в животі. В цьому випадку мова йде про хвороботворні мікроорганізми - сальмонели, що розмножуються в салатах протягом 10 - 12 годин. Постраждалому варто дати активоване вугілля і викликати швидку допомогу.
Перша допомога при отруєнні хімічними речовинами. У випадках, коли кислота попадає усередину організму людини, на обличчі з'являється опік (на губах, у кутах рота). Слизувата оболонка порожнини рота здобуває білі кольори, потерпілий скаржиться на сильний біль на всьому протязі шлункового тракту, голос стає хрипким, з'являється задишка, може наступити колапс. Перша допомога при отруєнні кислотами полягає в промиванні шлунка великою кількістю води з додаванням паленої магнезії (30г на 200 мл води), рясному питві води зі шматочками льоду. Добре давати постраждалому молоко, сирий яєчний білок, відвар лляного насіння, соняшникове масло.
Якщо усередину потрапила лужна речовина, виникає опік слизуватої; з'являються блювота маслянистими масами чорних кольорів, сильне слиновиділення, біль у роті, глотці й стравоході, ковтання порушується. Насамперед необхідно промити шлунок підкисленою водою (100 мл розчину оцту на 1л води) до припинення блювоти. Потерпілому дають пити у великих кількостях молоко, лимонний й апельсиновий сік, 1% - вий розчин лимонної або оцтової кислоти зі шматочками льоду.
У випадку потрапляння парів бензину усередину організму людини з'являються головні болі, запаморочення, слабість, нудота, блювота, судороги, ослаблення дихання.
Постраждалого варто негайно винести на свіже повітря; якщо подих ослаблений, то треба відразу ж приступити до штучного дихання. Доцільно викликати в потерпілого блювоту.
У випадку потрапляння розчинників усередину організму ці речовини шкідливо впливають на нирки і печінку. Спочатку вони викликають почуття сп'яніння, потім запаморочення, блювоту, пізніше - втрату свідомості. Розчинники впливають і на дихальний центр.
У постраждалого варто відразу ж викликати блювоту, напоїти молоком і якомога швидше доставити в лікувальну установу.
При контакті із ртуттю виникають отруєння, що проявляються ушкодженням печінки, нирок і кишечнику. Потерпілий відчуває пекучий біль у шлунку, спостерігаються блювота, інтенсивний кривавий понос, зменшується виділення сечі.
Потерпілому необхідно дати активоване вугілля, сирий яєчний білок, молоко і негайно транспортують у лікувальну установу.
Перша допомога при отруєннях наркотичними засобами. Алкоголь уживається у вигляді етилового спирту, який міститься в спиртних напоях, а також у вигляді метилового спирту (денатурату).
Смертельна доза етилового спирту - 7 - 8 г на 1 кг ваги людини. Але отруєння етиловим спиртом викликають і більш низькі дози. Алкоголь, діючи на судини, розширює їх, завдяки чому виникає відчуття тепла; крім того, він викликає порушення слизуватої оболонки шлунка. Найбільший вплив спирт здійснює на мозок. Людина, що перебуває у важкій стадії сп'яніння, засинає; сон переходить у несвідомий стан і у результаті паралічу центрів дихання і кровообігу може наступити смерть.
Метиловий спирт як алкогольний напій уживають найчастіше ті алкоголіки, які по роботі мають до нього доступ. Доза 10 мл метилового спирту може виявитися смертельною. Через 10 - 12 годин після вживання виникають головні болі, запаморочення, біль у животі і очах, блювота. Зір порушується, розвивається сліпота. Далі наступає втрата свідомості і смерть.
Отруєного алкоголем варто винести на свіже повітря, викликати в нього блювоту, при припиненні дихальної діяльності треба робити штучне дихання. Якщо свідомість збережена, корисно дати випити чорної кава.
Нікотин - це отрута, що міститься в тютюнових листах і впливає на вегетативну нервову систему, на мозок. Смертельна разова доза становить 0,05 г. Отруєння нікотином може спостерігатися не тільки в початківців, але і у курців зі стажем. Проявляється це слабістю, слинотечею, нудотою, блювотою, позивами на низ. Зіниці при цьому звужені, пульс уповільнений.
Постраждалого варто напоїти чорною кавою, порадити глибоко дихати свіжим повітрям.
Перша допомога при отруєннях лікарськими препаратами
Болезаспокійливі і жарознижуючі засоби. До цих засобів насамперед відносяться бутадіон, промедол, анальгін і т.п. Дія цих ліків викликає гальмування центральної нервової системи та посилення віддачі тепла розширеними шкірними судинами. Прийом великих доз цих препаратів обумовлює значне потіння, сонливість і глибокий сон, що може перейти в несвідомий стан.
При наданні першої допомоги велику роль відіграє швидкість доставки потерпілого в лікувальну установу; у випадках порушення дихання і серцевої діяльності варто негайно почати робити штучне дихання.
Снотворні засоби. Уживання великих доз гексобарбітала, фенобарбітала, циклобарбітала і інших снотворних засобів викликає глибоке гальмування мозкової діяльності; наступає сон, з якого потерпілий більше не приходить у себе, розвивається параліч дихального центру і центру кровообігу. Смерть наступає в результаті зупинки серця і паралічу дихальних м'язів. Першими ознаками отруєння є почуття утоми, слабість і сонливість. У важкій стадії отруєння спостерігаються хрипіння, неправильне дихання, синюшність шкірних покривів.
Перша допомога аналогічна зазначеній вище. Якщо потерпілий у свідомості, у нього викликають блювоту.
Наркотичні засоби - морфін і опій - дуже потрібні в медицині ліки. Призначення цих ліків строго контролюється, але проте люди, що страждають морфінізмом, дістають їх незаконними шляхами і тайком їх уживають. Морфін і опій придушують біль, викликають приємні відчуття, прекрасний настрій. Отруєння цими речовинами проявляється запамороченням, глибоким сном, навіть втратою свідомості, порушенням дихання, звуженням зіниць.
При наданні першої допомоги, насамперед, варто провести штучне дихання; якщо свідомість збережена, потерпілого рекомендується напоїти чорною кавою і швидко доставити в лікувальну установу.
Перша допомога при укусах тварин
Укуси комах. Колючі органи комах містять отруйні речовини, що викликають набряк у місці укусу, а пізніше - під впливом бактерій - і інфекцію.
Якщо людину вжалить оса, бджола або шершень, то перш за все варто видалити жало, а потім пальцями видавити з ранки отруту. Місця укусу протирають йодною настойкою або ж розведеним нашатирним спиртом. Якщо не вдається видалити з ранки жало, то цю процедуру залишають лікареві. Місця укусів комарів, мух, ґедзів протирають нашатирним спиртом або ж змочують мильним розчином.
При укусі бджоли в язик у результаті удушення може наступити смерть. У таких випадках потерпілому необхідна термінова допомога: у рот йому кладуть шматки льоду, дають морозиво або хоча б рекомендують обполіскувати порожнина рота холодною водою.
Укуси змій. Однією із самих небезпечних отрутних змій є гадюка звичайна. Улітку випадки укусів гадюкою досить часті. В місці укусу, найчастіше в області гомілки, видно дві маленькі криваві крапки. Це сліди від зубів гадюки. Над двома передніми зубами в неї розташовується мішечок з отрутою. При укусі отрута проникає в рану і з місця укусу поширюється далі по всьому організмі. При першій допомозі з рани та навколишніх ділянок прагнуть видавити або відсмоктати якнайбільше крові й промивають ранку розчином марганцевокислого калію, після чого перев'язують. Потерпілому треба дати випити побільше рідини, корисна при цьому чорна кава. Потім по можливості якнайшвидше варто звернутися до лікаря.
Укуси тварин. Рани від укусів тварин обробляються відповідно до загальних правил, але при цьому їх завжди варто вважати ранами інфікованими. При укусах лісових тварин, головним чином диких кішок і лисиць, а іноді й невідомих, підозріло агресивних собак, особливо в польових умовах, виникає підозра на сказ. У таких випадках рану варто обробити так само, як і при укусі гадюки.
Перша допомога при шокових станах
При важких травмах, пораненнях виникає багато факторів, які шкідливо впливають на весь організм. Це біль, втрата крові, утворення в уражених тканинах шкідливих продуктів і т.п. Вони впливають на життєво важливі органи тіла - мозок, залози внутрішньої секреції. Спочатку завдяки своїм захисним механізмам - звуженню судин, прискоренню пульсу для підтримування в нормі кров'яного тиску, подиху і підвищенню обміну речовин - ці органи протидіють шкідливим впливам. Однак тривалий безперервний вплив шкідливих факторів, зрештою, виснажує захисні можливості організму, в результаті виникають порушення кровообігу, подиху і обміну речовин, поєднувані загальною назвою шок.
Таким чином, шок - це серйозна реакція організму на поранення, що становить велику небезпеку для життя потерпілого. Іноді шок виникає відразу ж (миттєвий), в інших випадках - через 2 - 4 години після травми, коли життєво важливі органи тіла загальмовуються і виснажуються в результаті боротьби з наслідками травми.
Ознаками шокового стану є те, що потерпілий у стані шоку блідий, не сприймає навколишнє середовище, чоло покривається холодним потом, зіниці розширені, подих і пульс прискорені, кров'яний тиск падає. При важкому шоковому стані спостерігаються блювота, сильна спрага, колір обличчя стає попелястим, губи, мочки вух і кінчики пальців набувають синюшного відтінку. Такий стан може перейти в несвідоме і закінчитися смертю.
Швидка і ефективна перша допомога, яка надається при будь-якому важкому пораненні, попереджає виникнення шоку. Однак якщо в постраждалого вже розвився шок, йому необхідно надати допомогу, що відповідає, насамперед виду поранення, а саме: зупинити кровотечу, іммобілізувати перелом і тощо. Потім його вкутують у ковдру та вкладають у горизонтальному положенні із трохи опущеною головою. Якщо потерпілий відчуває спрагу і при цьому немає підозри на ушкодження черевних органів, йому дають попити мінеральної води.
Транспортування потерпілого в шоковому стані в лікувальну установу повинна проводитися винятково дбайливо. Всі заходи, що перешкоджають виникненню шоку, полягають у наступному: створення тиші, спокій, тепло (але не перегрівання), зменшення болів, прийом рідини (тільки при кровотечах і опіках, але в жодному разі при пораненнях травного тракту), швидке транспортування.
Порядок виконання роботи
Ознайомившись з загальними відомостями необхідно приступити до виконання роботи. Робота полягає у вирішенні практичних завдань. Кожне завдання описує ситуацію одержання людиною травми. Потрібно класифікувати травму (в залежності від виду діяльності постраждалого, за ступенем важкості, залежно від факторів, що впливають, за формою прояву) і розробити стратегію надання першої медичної допомоги потерпілому в даній ситуації.
Варіанти завдання (табл.9.1) видаються викладачем.
Таблиця 9.1
|
Варіанти завдання |
||
|
№ з/п |
Опис ситуації |
|
|
1 |
Травма голови від гострого предмета. Рана кровоточить. Свідомість присутня. Потерпілий марить |
|
|
2 |
Перелом руки і стегна в результаті падіння з висоти. Перелом закритий, сильний біль, підвищена говірливість постраждалого |
|
|
3 |
Ушкодження рук гострим різальним інструментом. Сильна венозна кровотеча. Шок |
|
|
4 |
Хімічний опік обличчя. Неглибокі рани на тілі в результаті падіння. Втрата свідомості |
|
|
5 |
Глибокі рвані рани в результаті укусу людини бездомною собакою. Закритий перелом руки в результаті падіння |
|
|
6 |
Термічний опік другого ступеня обох ніг. Відсутність свідомості. Сильний біль |
|
|
7 |
Отруєння вигарним газом. Дихальна діяльність пригноблена |
|
|
8 |
Потерпілий випадково випив кислоту. Затримка подиху |
|
|
9 |
Отруєння лугом. Втрата свідомості і падіння постраждалого у результаті чого утворилось багато поверхневих ран |
|
|
10 |
Обмороження ніг третього ступеня. Відсутність чутливості пальців ніг. Сильний біль |
|
|
11 |
Травма спини в результаті падіння з висоти. Сильний біль, що підсилюється при русі |
|
|
12 |
Сильне харчове отруєння. Біль у шлунку, блювота, підвищення температури |
|
|
13 |
Відкрита травма черепа, рясна кровотеча, втрата свідомості |
|
|
14 |
Загальний перегрів організму. Підвищення температури тіла |
|
|
15 |
Венозна кровотеча. Втрата свідомості |
|
|
16 |
Падіння з висоти і втрата свідомості |
Контрольні запитання
1. Що таке перша допомога?
2. Назвіть класифікації травм залежно від виду діяльності і за ступенем важкості.
3. Особливості надання першої допомоги при ранах і кровотечах.
4. Що таке опік? Які основні правила надання першої допомоги при опіках?
5. Назвіть основні принципи надання першої допомоги при укусах тваринами.
6. Назвіть основні принципи надання першої допомоги при отруєннях.
7. Що таке шок, в яких випадках він виникає?
8. Назвіть основні принципи надання першої допомоги при шоковому стані постраждалого.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Теоретичні основи безпеки життєдіяльності та ризик як оцінка небезпеки. Фізіологічні особливості організму та значення нервової системи життєдіяльності людини. Запобігання надзвичайних ситуацій та надання першої долікарської допомоги потерпілому.
лекция [4,7 M], добавлен 17.11.2010Класифікація та типи травм, розробка стратегії надання першої медичної допомоги потерпілому. Перша допомога при ранах і кровотечах, опіках, укусах тварин та комах, отруєннях, шоковому стані. Порядок проведення рятівних заходів та оцінка їх ефективності.
контрольная работа [34,5 K], добавлен 17.02.2015Правильно подана допомога скорочує час спеціального лікування, сприяє швидшому загоєнню ран і частіше - рішучий момент при врятуванні життя потерпілого. Перша допомога при кровотечі. Перша допомога при укусах скажених тварин, отруйними зміями і комахами.
реферат [26,9 K], добавлен 24.03.2009Електротравми на виробництві. Ураження електричним струмом. Швидкість відділення ураженого від струму. Способи штучного дихання. Основні етапи надання допомоги при ураженні людини електричним струмом. Надання першої допомоги до прибуття лікаря.
контрольная работа [255,8 K], добавлен 09.06.2013Навколишнє середовище: біосфера, біологічний кругообіг, біогеоценоз, тропосфера, стратосфера. Основні причини травматизму. Психологічні чинники небезпеки. Стан повітря України. Аварії з викидом радіоактивних речовин. Надзвичайні ситуації мирного часу.
курс лекций [4,8 M], добавлен 14.04.2014Робота по запобіганню надзвичайних ситуацій і зменшенню їх негативних наслідків. Фізіологічні критерії здоров'я. Нові види небезпек, що породжуються науково–технічним прогресом: електромагнітне і лазерне випромінювання. Надання першої медичної допомоги.
реферат [34,0 K], добавлен 22.12.2011Особливості впливу електричного струму на організм людини, біологічна та механічна його дія, класифікація електротравм. Надання першої долікарської допомоги при ураженні електричним струмом. Вимоги до техніки безпеки при роботі з електромережами.
реферат [16,9 K], добавлен 02.12.2010Інтоксикація та смерть унаслідок укусів змій. Клінічна картина токсичної дії зміїної отрути, перша допомога та профілактика. Класифікація комах, способи уникнення їх укусів та надання першої допомоги. Укуси морських риб та перша допомога при них.
реферат [47,5 K], добавлен 27.03.2012Сутність раціональних умов життєдіяльності людини. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі. Управління та контроль безпеки населення України. Атестація робочих місць за шкідливими виробничими чинниками. Надання першої долікарської допомоги.
реферат [110,6 K], добавлен 25.10.2011Алгоритм аналізу небезпек на всіх етапах виникнення та розвитку потенційної аварії. Визначення способів усунення ризику можливих наслідків аварії на об'єктах підвищеної небезпеки шляхом побудови логіко-ймовірнісної схеми зв'язку випадкових подій.
реферат [23,0 K], добавлен 07.12.2010
