Організація загартовуючих процедур

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Значення загартовування для укріплення здоров'я дитини

загартовування дитина садок здоров'я

Як засіб підвищення захисних сил організму загартовування виникло у далекій давнині. У Спарті, наприклад, загартовування хлопчиків починалося в грудному віці, а з 7 років вони виховувалися в суворих, «спартанських», умовах: ходили цілий рік босоніж і в полегшеному одязі, купалися в холодній воді і т.п. Умови життя дівчаток були майже такими ж.

Загартовування - це комплексна система оздоровчих впливів, спрямованих на досягнення стійкості, несприйнятливості організму до шкідливого впливу різноманітних факторів. Така стійкість може бути досягнута тільки в результаті систематичного тренування і постійного удосконалювання механізмів адаптації.

Що відбувається в організмі при загартовуванні? Насамперед, тренуються нервові закінчення, чуттєві до температурних впливів. Одночасно природні фактори - сонце, повітря і вода - діють на судинний апарат шкіри і підшкірної клітковини.

Загартовування може проводитися за допомогою навколишнього повітря. У приміщеннях для дітей його температура не повинна перевищувати 200С (це максимум для дітей дошкільного віку). З метою ефективного тренування апарата терморегуляції температуру повітря в приміщеннях необхідно спеціально змінювати у визначеному діапазоні - від 160С до 230С.

Помітимо, що температурний режим залежить від виду діяльності дітей: при активних м'язових діях (рухливі ігри, фізкультурні заняття тощо) повітря повинне бути прохолодним, при спокійних діях - більш теплим.

Одяг дітей має відповідати погоді на даний час дня; восени й узимку одяг повинний бути досить теплий, але не занадто важкий, що дозволяє рухатися без утруднень; влітку краще носити одяг з бавовняних або лляних тканин.

Методи повітряного загартовування прості і зручні. Уже саме перебування дитини на відкритому повітрі має загальнозміцнювальне й оздоровче значення. Під дією повітряних ванн, потоків повітря підвищується тонус нервової системи, зростає працездатність, поліпшується робота сердечно-судинної, дихальної, травної систем, ендокринних залоз.

Прогулянки дошкільників повинні в сукупності продовжуватися щодня не менше 4 годин. Для малят корисний і денний сон на свіжому повітрі, щоправда, повітря повинне бути чистим, що, на жаль, спостерігається рідко й у містах і в селищах.

Основу традиційного методу повітряних ванн для загартовування дітей складає поступове зниження температури повітря від + 200С до + 100С з різною тривалістю перебування дітей у полегшеному одязі.

З незапам'ятних часів відомо, що ходьба босоніж - чудовий засіб, що гартує. Встановлено, що на поверхні стопи мається багато температурних рецепторів, що безпосередньо пов'язані зі слизовою оболонкою дихальних шляхів, а також практично з усіма внутрішніми органами.

Більшість дітей люблять ходити босоніж, і батькам варто заохочувати це. Однак, починаючи таке загартовування, потрібно дотримувати визначеної послідовності. На першому етапі краще ходити в шкарпетках, потім босоніж по килимку або ковдрі протягом декількох хвилин. Згодом цей термін збільшується. Дитина може бігати улітку - по траві на лісовій галявині або по піску на річці. Часом батьки забороняють дітям ходити босоніж з побоювання, що вони заразяться грибковими захворюваннями. Такі застереження безпідставні, тому що грибки можуть проникати тільки у вологу і зніжену шкіру. Простий і надійний профілактичний засіб - після прогулянок босоніж вимити ноги з милом.

Ефективність загартовування зростає при використанні спеціальних температурних впливів і процедур. Основні принципи їхнього правильного застосування:

· систематичність і послідовність;

· облік індивідуальних особливостей дитини, його фізіологічних і емоційних реакцій на процедуру;

· стан здоров'я (процедури проводяться, коли дитина здорова);

· комплексне використання природних факторів і кліматичних умов.

За традицією, загартовування зв'язують з адаптацією тільки до холоду, що знижує її ефективність.

Успішно застосовується в масовій практиці нетрадиційний метод контрастних повітряних ванн. У домашніх умовах ця процедура виглядає наступним чином.

Прокинувшись раніше, ніж звичайно, і укривши дитини ковдрою, мама відкриває вікно і доводить температуру в спальні до +150С. Одночасно в сусідній кімнаті включається обігрівач, і температура підвищується до 220С. Далі під веселу музику проводиться рухлива гра з дитиною, що у трусиках, футболці і сандаліях на босу ногу перебігає з прохолодної кімнати в теплу і назад протягом 5-6 хвилин. Такі контрастні повітряні ванни проводяться цілий рік з поступовим збільшенням різниці температур повітря в кімнатах до 15-200С.

Систематичне проведення таких процедур на додаток до щоденних прогулянок підвищує стійкість організму дитини до протягів, тривалих охолоджень і перегрівань.

Чудовим зміцнювальним засобом можуть бути - при дотриманні правил їхнього виконання - сонячні ванни, що володіють різносторонньою дією на організм. Головне їхнє оздоровче значення полягає в бактерицидності (багато бактерій і вірусів під впливом прямих сонячних променів гинуть), у підвищенні опірності організму до простудних і інших хвороботворних факторів. Однак треба знати, що вплив сонячної радіації корисний тільки при помірних її дозах. Хоча в дітей і підлітків чутливість до неї нижче, ніж у дорослих, проте при тривалому перебуванні на сонці, особливо без руху (як це властиво багатьом сім'ям, що загоряють літом цілими днями на березі моря), можливі опіки і навіть теплові й сонячні удари.

Тому перші сонячні ванни, особливо для світловолосих дітей, у ранковій або пообідній час при температурі повітря +200С і більше не повинні перевищувати 7-10 хвилин. Через 3-5 днів тривалість процедури можна збільшити на 8-10 хвилин, а пізніше і чергувати перебування дитини на сонці з купаннями у річці з інтервалами в 15-20 хвилин.

Сонячне загартовування звичайне зв'язують з літньою порою. Тим часом і зимове сонце робить доброчинний оздоровчий вплив, що гартує. Особливо ефективний вплив сонячної радіації в горах.

Більш сильнішим, ніж повітря, засобом для загартовування є вода, теплопровідність якого в 28 разів вище. Для загартовування воду також застосовують з найдавніших часів.

Усі традиційні методи водного загартовування поділяються на загальні і місцеві. До перших належать обтирання, обливання, душі, купання; до других - умивання, миття рук і ніг, гра з водою. Досить ефективними для загартовування дітей можуть служити такі найпростіші способи, як обмивання стіп і гомілок при поступовому зниженні температури води, а також полоскання горла - спочатку теплою, потім прохолодною водою.

Одним з ефективних способів загартовування є контрастне обливання ніг: спочатку холодною водою - 24-250С, потім теплою - 360С і знову холодною.

Найбільш сильним оздоровлюючим засобом, що гартує, є купання у водоймі. Для здорової дитини воно припустимо у віці від 2 років при температурі повітря 25-280С і води не менш 220С.

Існує ряд методик застосування контрастного душу, але усі вони вимагають спеціальної підготовки дітей до цієї сильної процедури, що гартує. Починати можна з відомої процедури контрастних ванн для ніг із почерговим зануренням ніг дитини в таз з водою різної температури (34-360С і 18-200С).

2. Принципи загартовування

Основні види загартування: водні процедури, повітряні, сонячні ванни.

Один з головних принципів загартовування - систематичність. Вона дозволяє нервовій системі адекватно реагувати на зміну умов зовнішнього середовища.

Другий принцип - поступовість. Починати треба зі слабкого впливу на організм, поступово переходячи до процедур більш сильним і тривалим.

Третій принцип - індивідуальний підхід до дитини. Загартовування обов'язкове повинно проходити на тлі позитивних емоцій. Щоб воно не викликало в дитини відторгнення, можна проводити його в ігровій формі, під веселу, знайому музику.

Четвертий, не менш важливий принцип, - комплексність загартовування. Загартовування обов'язкове повинно проходити в комплексі з іншими оздоровчими заходами: корегуючою, дихальною гімнастикою, фітотерапією.

3. Організація загартовування в дитячому садку

У дитячій установі для проведення загартовування істотне значення має правильна організація земельної ділянки. Його розміри, планування й устаткування залежать від типу установи, контингенту дітей, їхнього віку і змісту виховної роботи, проведеної з ними.Ділянка повинна бути обнесена суцільним або ґратчастим забором висотою не менш 1,2 м і мати зелену смугу з дерев і чагарників. Частина ділянки, розташовану між основною вулицею і фасадом будинку, називають захисною зоною. Її ширина не повинна бути менш 15-20 м, щоб охороняти приміщення від проникнення в них шуму і пилу з вулиці. Захисну зону звичайно засаджують деревами, невеликими декоративними чагарниками, клумбами. Однак забороняється саджати рослини з отрутними плодами і колючками, а також з літаючими насіннями. У захисній зоні можна розташувати лавки для відпочинку прибувших за дітьми батьків, скульптури, фонтан з басейном, що не тільки прикрашає територію, але й освіжає повітря в жарку погоду.

Для кожної групи дітей передбачається пристрій окремої ігрової площадки, ізольованої від інших площадок і огороджень чагарником. Площадки бажано розташовувати поблизу виходу з приміщення тих дитячих груп, для яких вони призначені. Розмір площадки повинний бути для групи дітей дошкільного віку 75 кв. м, а переддошкільного - 100 кв. м.

При кожній площадці влаштовують навіси з дощатою статтю, відкриті на південь або південний схід і закриті з трьох інших сторін; їхня площа для дітей дошкільного віку - 50 кв. м, переддошкільного - 30 кв. м. У літню пору для захисту дітей від сонця рекомендується ставити парасолі, тенти, навіси.

Крім ігрових площадок, на ділянці передбачається фізкультурна площадка, а поруч літній душ з підігрівом води від сонця або басейн площею 20 кв. м і глибиною не більш 25. По можливості варто мати город-ягідник і фруктовий сад з розрахунку 1 кв. м на дитину, а також куточок для тварин і птахів площею 20 кв. м.

Площадки й інші місця перебування дітей повинні бути зв'язані кільцевою доріжкою шириною 1-1,5 м для їзди на велосипедах і педальних автомобілях. У найбільш віддаленій частині ділянки влаштовується літня вбиральня на два вічка. До чорного ходу будинку дошкільної установи повинний примикати господарський двір, ізольований від іншої території і самостійний в'їзд.

4. Врахування індивідуальних особливостей стану дитини при загартовуванні

Є таке прислів'я, "Бережи здоров'я змолоду!", я думаю, що усі згодні з цим висновком. І задача дошкільних педагогів, допомогти зберегти здоров'я дітей. Поняття "здоров'я" має безліч визначень. Самим популярним і найбільш вірним є визначення Всесвітньої організації охорони здоров'я: "Здоров'я - це стан повного, фізичного, психічного, і соціального благополуччя, а не проста відсутність хвороб і фізичних дефектів". Діти в залежності від стану здоров'я підрозділяються на наступні групи:

І група здоров'я. Здорові, з нормальним фізичним розвитком і нормальним функціональним станом.

ІІ група здоров'я. Здорові, але мають функціональні і деякі морфологічні відхилення, а також знижену опірність до гострих і хронічних захворювань.

ІІІ група здоров'я. Діти, хворі хронічними захворюваннями в стані компенсації, зі збереженими функціональними можливостями організму. На підставі даних про стан здоров'я і фізичного розвитку всі учні розподіляються на три фізкультурні групи:

Основну. Діти без відхилення в стані здоров'я або з незначними відхиленнями, при достатньому фізичному розвитку, в неї входять здорові діти і діти з поганим апетитом, гіпертрофією мигдалин 1-2 ступеня, аденоїдами 2 ступені, короткозорістю 3Д. Фізичне навантаження - заняття по навчальних програмах, участь у змаганнях, заняття в секціях.

Підготовчу. Діти з недоліками фізичного розвитку і слабко фізично підготовлені, з незначними відхиленнями в стані здоров'я. Сюди відносяться часто хворіють діти, діти з короткозорістю 3-4Д, аденоїдами 3 ступені, хронічними тонзилітами, бронхітами, ожирінням, детреновані діти. Фізичне навантаження - заняття по навчальних програмах з відстрочкою здачі нормативів і участі в змаганнях.

Спеціальну. Учні мають відхилення в стані здоров'я постійного або тимчасового характеру, що вимагають обмеження фізичних навантажень.

Значні відхилення в стані здоров'я. Фізичне навантаження - заняття по спеціальних навчальних програмах, звільнення від здачі норм.

Наш дитячий садок вибрав пріоритетним, фізичне розвиток дитини, а це значить, що ми повинні максимально збільшити рухову активність дітей не тільки за рахунок фізкультурних занять, але і за рахунок музичних занять, прогулянок, рухливих ігор на вулиці, екскурсій, походів і т.д. Для дітей із проблемним розвитком у садочку, з початку цього року був організований кружок "Здоровані". У нього ввійшли діти з порушеннями стану постави і зводу стопи (це діти підготовчої і спец груп).

Після денного сну 4 вікові групи гартуються у фізкультурному залі, тривалість процедури, що гартує - 3 хв., у неї включено: розігріваючу стопу біг, по коригуючих доріжках, самомасаж долонь, живота, груди, пліч і стіп масажним м'ячиком, коштуючи на прогумованих ковриках; дихальна гімнастика по методу Стрельниковой; стрибки і легкий біг; ритмічна гімнастика під музику 1 раз у тиждень. Через 2 - 3 місяці, у загартовування буде включений біг по сольових доріжках.

5. Організація загартовуючих процедур в дитячому садочку «Ясла №7 Ластівка» м.Новомосковськ.

1. Комплекс занять по загартовуванню всіх груп потоковим способом.

І. Легкий біг по доріжкам, босоніж (розігрівання стіп) під веселу музику;

ІІ. Елементи самомасажу малими масажними мячиками і дихальна гімнастика.

1. Масаж долонь, пліч, груди, живота, ступні.

2. Дихальні вправи по методу Стрельниковой "Погончики", "Долоньки", "Великий маятник" і "Вдихи життя" по П. Іванову.

ІІІ. Ритмічна гімнастика під знайому мелодію (1 раз у тиждень).

2. Комплекс занять по загартовуванню.

І. Легкий біг по доріжкам, босоніж (розігрівання стоп) під веселу музику, із другого півріччя додається сольове загартовування - ходьба по мокрій сольовій доріжці (холщева тканина, просочена сольовим розчином, 500 м морської солі на відро води), після якої діти настають на сухий чистий рушник.

ІІ. Дихальна гімнастика.

ІІІ. Ритмічна гімнастика під знайому мелодію (1 раз у тиждень).

Висновок

Отже, сонце, повітря і вода, тепло і холод можуть і повинні бути друзями дитини з перших днів її життя. Задача батьків - у співдружності з медиками і педагогами зробити все можливе, щоб загартовування стало обов'язковим компонентом здорового способу життя дітей.

Доведено, що спільні заняття батьків з дітьми приносять наступні позитивні результати:

· будять у батьків інтерес до рівня «рухової зрілості» дітей;

· сприяють розвитку в дітей рухових навичок відповідно до віку і здібностей дітей;

· поглиблюють взаємозв'язок батьків і дітей;

· надають можливість займатися фізкультурою за короткий відрізок часу не тільки дитині, але й дорослому;

· дозволяють з користю проводити вільний час, сприяє всебічному розвитку дитини.

Під час спільних занять дорослий піднімає, носить, качає дитину, допомагає їй підтягтися, підстрибнути, піднятись наверх і т.д. Завдяки цьому самі батьки розвиваються фізично, стають більш сильними, спритними і витривалими. Таке використання вільного часу корисно для обох сторін. Дитина захоплюється батьком, наслідує матері в граціозності і координації. Батьки ж, займаючи напівактивну позицію, шляхом спритних рухів допомагають дитині виконати вправу, підбадьорюють її і разом з нею тішаться успіху. Пізніше ці спільні заняття стають дійсно радісною подією дня. У сьогоднішній круговерті дня це - хвилини свята, однак заняття повинні бути не по-святковому рідкими і випадковими, а регулярними і щоденними. Тільки систематична турбота про руховий розвиток дитини може принести бажані результати: систематичне повторення тих самих вправ і логічна наступність занять є основними передумовами успіху.

Список використаної літератури

1. Грушко В.С. Основи здорового способу життя. -Тернопіль:Астон, 1999р.

2. Чабовська А.П., Голубів В.В., Егорова Т.І. Основи педіатрії та гігієни дітей дошкільного віку, М., «Освіта», 1987, с.66-80.

3. Закаливание детей : пособие для воспитателя дет. сада / В. П. Спирина. - 3-е изд., испр. и доп. - М. : Просвещение, 1978.

4. Закаливание в системе физического воспитания дошкольника Е. Аркин // Дошкольное воспитание: научно-методический журнал.-2008.- N1.-С.11-16.

Размещено на Allbest.ru