Аналіз охорони праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз охорони праці

1. Охорона праці

1.1 Характеристика приміщення

Аналіз охорони праці проводиться в приміщенні офісного відділу салону-магазину з торгівлі мобільними телефонами “Профтел”.

Саме в цьому магазині я працюю, проходила переддипломну практику і на базі цієї фірми писала диплом. я вирішила вивчити умови охорони праці саме в цьому приміщенні, тому що тут більше можливостей розкрити це питання з усіх сторін, тобто розрахувати всі підпитання, які стосуються охорони праці, такі як розрахунок природного і штучного освітлення, аналіз стану умов праці, розрахунок природної вентиляції, аналіз пожежобезпеки та надання пропозицій щодо поліпшення умов праці. Тут же є можливість вивчити, як працівники оснащені оргтехнікою.

Якщо б це питання освітлювала б на прикладі торгового залу, то було б менше можливостей для визначення всіх необхідних показників.

Офісне приміщення розташоване на першому поверсі. Довжина приміщення - 5,50 м; ширина - 2,50 м; висота - 2,80 м.

Площа приміщення - 13,75 м², об'єм приміщення - 38,5 м³, кількість працюючих - 2 чоловіки (бухгалтер та старший менеджер).

Площа приміщення, яка припадає на одного працюючого - 6,88 м², що відповідає вимогам п.3.2 [8] (мінімальна площа на одного працюючого в приміщеннях, де використовуються комп'ютери, складає згідно ДСанПіН [8]- 6 м²). Об'єм приміщення, який припадає на одного працюючого - 19,25 м³.

За ступенем небезпеки ураження електричним струмом приміщення відділу відносяться до приміщень без підвищеної небезпеки, оскільки в ньому відсутні умови, які створюють підвищену або особливу небезпеку: волога, струмопровідний пил, хімічно активне середовище, струмопровідна підлога, підвищена температура.

В кімнаті розташовано 4 столи. На 2-му столі - телефон, на 3-му - комп'ютер і принтер.

На зовнішній стіні знаходиться 1 вікно (розміри 1,50 х 1,40 м) з подвійним віконним склом. Двері в приміщення - 0,76 х 1,95 м.

Під вікнами знаходяться батареї системи опалення. Пол в приміщенні покритий лінолеумом. Стіни побілені декоративною побілкою. Стеля побілена розчином крейди.

Схема планіровки приміщення представлена на рис.4.1.

5,50 м

Рис. 4.1 - Схема планіровки приміщення

Умовні позначення: РМ-1, РМ-2, РМ-3, РМ-4 - робочі місця;

1 - комп'ютер

2 - принтер

3 - телефон

1.2 Аналіз стану умов праці

В приміщенні на працівників можуть впливати наступні небезпечні або шкідливі фактори, у відповідності до ГОСТ 12.0.003-74 [1]:

· фізичні (знижена температура повітря в холодний період року; протяги під час провітрювання приміщення у спекотну погоду);

· нервно-психічні (психологічні навантаження, пов'язані з недосягненням спільної згоди з керівництвом по окремих питаннях; нервування, пов'язані з несвоєчасним виконанням своїх обов'язків окремими працівниками).

Аналіз санітарно - гігієнічних умов праці

У відповідності до ГОСТ 12.1.005-88 [3] роботи, які проводяться в приміщенні, відносяться до категорії 1а - роботи, які проводяться сидячи, стоячи або пов'язані з ходьбою.

Оптимальні і допустимі показники мікроклімату робочої зони встановлюються ГОСТ 12.1.005-88 [3] і СНіП 2.09.04-87 [11]. Для даної категорії робіт значення мікроклімату наступні (табл. 4.1):

Таблиця 4.1 - Показники мікроклімату

Період року	Температура повітря, Со	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
	оптим.	допуст.	оптим.	допуст	оптим.	допуст.
Холодний	22-24	21-25	40-60	75	0,1	0,1
Теплий	23-25	22-28	40-60	65	0,1	0,1-0,2

 Фактичне значення температури повітря: в холодний період року - 16-18 С^о, в теплий період року - 22-24 С^о. В холодний період року фактичне значення температури повітря нижче, ніж нормативне, а в теплий - відповідають нормативним.

При замірах було виявлено, що рівень шуму в приміщенні, коли не вімкнені комп'ютер, принтер і радіо складає 15 дБ А, а при вімкнених комп'ютері, принтері і радіо - 45 дБ А, що відповідає нормативному значенню (60 дБА) згідно ГОСТ 12.1.003-83 “Шум. Общие требования безопасности”. [2]

Освітлення приміщень передбачено бокове природне і загальне штучне.

Розрахунок природного освітлення (за наближеним методом)

Природне освітлення - через віконний світловий проріз (бокове) одного вікна. Висота вікна - 1,40 м., ширина - 1,50 м.

Згідно СНіП II-4.79 приміщення відноситься до III розряду зорових робіт [12].

Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) Е_н(%) з урахуванням характеру зорової роботи, світлового клімату (м. Суми знаходиться в IV поясі світлового клімату), сонячності клімату, визначається за формулою:

Е_нIV = Е_нIII * m * с, (4.1)

де Е_нIV - нормоване значення КПО для IV поясу з урахуванням

характеру зорової роботи, світлового клімату, сонячності

клімату;

Е_нIII - нормоване значення КПО для III поясу (прийнятого за базу) в

залежності від розряду зорової роботи; по табл.1 СНіП II-4-79 [12]

для III розряду зорових робіт Е_нIII = 1,5 %;

m - коефіцієнт світлового клімату, який визначається по табл. в

залежності від розташування будівлі (м. Суми розташоване в

IV світловому поясі,50-53 градусів північної широти); m = 0,9;

с - коефіцієнт сонячності клімату, визначається по табл.5

СНіП II-4-79 [12] в залежності від поясу світлового клімату і

орієнтації будівлі відносно сторін горизонту (вікна приміщення

орієнтовані на північний схід; для IV поясу світлового клімату і

при світлових прорізах, які орієнтовані на північний схід, с = 1).

Е_нIV = 1,5 * 0,9 * 1 = 1,35 %

Фактичне значення КПО при боковому освітленні визначається за формулою:

Е_ф = ( 100 * S_в * ф_в * r₁) / ( S_п * з_в * К_з * К_зд), (4.2)

де S_в - площа вікон в приміщенні; S_в = 1,40*1,50 = 2,10 м²;

ф_в - загальний коефіцієнт світлопропускання, який визначається за

формулою:

ф_в = ф₁ * ф₂ * ф₃ * ф₄ * ф₅, (4.3)

де ф₁ - коефіцієнт світлопропускання матеріалу, який визначається по

табл. 28 СНіП II-4-79 [12] (у вікні приміщення встановлено

подвійне листове скло; для такого виду світлопропускающого

матеріалу значення ф₁ = 0,8);

ф₂ - коефіцієнт, який враховує втрати світла в прорізах

світлопрорізу, визначається по табл.28 СНіП II-4-79 [12]

(переплети у вікнах приміщення дерев'яні подвійні

відокремлені; для такого виду переплету значення ф₂ = 0,75);

ф₃ - коефіцієнт, який враховує втрати світла в несучих конструкціях

(при боковому освітленні ф₃ = 1 );

ф₄ - коефіцієнт, який враховує втрати світла в сонцезахисних

пристроях ( оскільки вони відсутні, то ф₄ = 1);

ф₅ - коефіцієнт, який враховує втрати світла в захисній сітці,

встановленій під ліхтарем (при боковому освітленні ф₅ = 1).

ф_в = 0,8 * 0,75 * 1 * 1 * 1 = 0,6.

r₁ - коефіцієнт, який враховує підвищення КПО при боковому

освітленні завдяки світлу, віддзеркаленому від поверхонь

приміщення. Визначається по табл.30 СНіП II-4-79 [12]

Відношення глибини приміщення (довжина = 5,50 м) до висоти від рівня умовно робочої поверхні (0,8 м) до верху вікна: дорівнює: 5,5 / (2,80 - 0,8) = 2,75 м. (див. рис. 4.2).

Відношення відстані розрахункової точки від зовнішньої стіни (найбільше віддалення робочого міста від вікна = 4,4 м (рис. 4.3)) до глибини приміщення (5,50 м) дорівнює: 4,4/5,5 = 0,8.

Середньозважений коефіцієнт віддзеркалення с_сер стелі, стін, підлоги приймаємо 0,5. Відношення довжини приміщення до його глибини дорівнює: 5,50/5,50 = 1.

Для таких параметрів значення r₁ = 3,1.

S_п - площа підлоги в приміщенні. S_п = 5,50 * 2,50 = 13,75 м²;

з_в - світлова характеристика вікон, визначається по табл.26 СніП II-4-79[12]

Відношення довжини приміщення до його глибини дорівнює 1. Відношення глибини приміщення до його висоти від рівня умовно робочої поверхні до верху вікна = 2,75.

Для таких параметрів значення з_в=18.

К_з - коефіцієнт запасу. По табл.3 СНіП II-4-79 [12] приймаємо К_з=1,3.

К_зд - коефіцієнт, який враховує затемнення вікон протистоячими

будівлями. Оскільки протистоячі будівлі відсутні, то К_зд = 1.

Е_ф=(100*2,10*0,6*3,1)/(13,75*18*1,3*1) = 390,6/321,75= 1,21 %.

Фактичний коефіцієнт природної освітленості складає 1,21 % при нормованому значенні 1,35% . Фактичний коефіцієнт природної освітленості менше від нормованого на ((1,21*100/1,35)-100) = 10,4 %, що задовольняє вимогам СНіП II-4-79 [12] (допускається відхилення на 15 %, не більше).

Рис. 4.2 - Схема природного освітлення приміщення

Рис. 4.3 - Відстань від вікна до найбільш віддаленого робочого місця

Розрахунок штучного освітлення (за методом використання світлового потоку)

Штучне освітлення забезпечене встановленням світильників з люмінесцентними лампами в кількості 2 світильника (по 4 лампи в кожному світильнику) на приміщення (площа 13,75 м²).

Нормоване значення штучного освітлення робочих поверхонь по таблиці 1 СНіП II-4-79 [12] складає 300 лк для даного виду робіт.

Фактичне значення штучного освітлення визначаємо за формулою:

Е_ф = ( F_л * з_в * N * n ) / ( S * k * z ), (4.4)

де F_л - світловий потік лампи. Для люмінесцентних ламп потужністю

40 Вт світловий потік дорівнює 2250 лм.

з_в - коефіцієнт використання світлового потоку.

з_в залежить від індексу приміщення, який визначається за формулою:

i = (А * В) / ( Н_р * (А + В)), де (4.5)

А - довжина приміщення; В - ширина приміщення;

Н_р - висота підвісу світильника над робочою поверхнею.

Для даного приміщення Н_р = 2,80-0,8-0,05 = 1,95 м

i = (5,5 * 2,50) / (1,95 * (5,5 + 2,5)) = 0,88.

Коефіцієнт віддзеркалення стелі, стін і робочої поверхні даного приміщення дорівнює 0,5. Для таких параметрів значення з_в = 0,45.

N - кількість світильників в приміщенні. N = 2.

n - число ламп в світильнику; n = 3.

S - площа приміщення; S = 13,75 м².

k - коефіцієнт запасу. По табл. 3 СНіП II-4 79 [12] приймаємо k = 1,3.

z - коефіцієнт нерівномірності освітлення. Для люмінесцентних ламп значення z складає 1,1.

Е_ф = (2250 * 0,45 * 3 * 4) / (13,75*1,3*1,1) = 340 (лк).

Фактичне значення штучного освітлення перевищує нормативне на: 40/300*100=13,3%, а вимогами СНіП II-4 79 допускається відхилення на 15 %, не більше [12]. Отже, можна зробити висновок про відповідність в приміщенні штучного освітлення нормативному.

Світильники розташовуються в ряд по 2 штуки. Відстань між світильниками - 2,5 м; відстань від стін - 1 и 1 м.

Рис.4.4 - Схема штучного освітлення приміщення

Розрахунок природної вентиляції

Оскільки в приміщенні відсутнє виділення шкідливих речовин, необхідний повітрообмін визначається за формулою:

L_н = L'* n, (4.6)

де L' - кількість повітря, необхідного для нормальної роботи однієї

людини. Приймаємо 30 м/год (оскільки об'єм приміщення, який приходиться на одного працюючого дорівнює 13,75 м³).

n - кількість працюючих; n = 2 чол.

L_н = 30*2= 60 м³/год.

Оскільки об'єм приміщення, який приходиться на одного працюючого, менше 40 м³, необхідно застосування природної вентиляції (відкривати кватирку). Повітрообмін при природній вентиляції відбувається внаслідок різниці температури повітря в приміщенні і зовні. Різниця температур повітря всередині і зовні приміщення, а значить, і різниця щільностей, і різниця тисків зовнішнього і внутрішнього повітря, викликають надходження холодного повітря в приміщення і витіснення з нього теплого повітря.

Розрахуємо об'ємну вагу повітря за формулою:

г = (0,465*Р_б) / Т, (4.7)

де Р_б - барометричний тиск. Приймаємо Р_б = 750 мм. рт. ст.

Т - температура повітря.

Для повітря зовні приміщення температура визначається за

СНіП 2.04.05-91[10]:

-для теплого періоду року t=24 °С, Т=297 К;

-для холодного періоду року t=-11 °С, Т=262 К.

Для теплого періоду року температура всередині приміщення 301 К, для холодного - 290 К.

Розрахуємо значення об'ємної ваги повітря:

Для теплого періоду року: г_вн = (0,465 * 750) / 301 = 1,16.

г_зн = (0,465 * 750) / 297 = 1,17.

Для холодного періоду року: г_вн = (0,465 * 750) / 290 = 1,203.

г_зн = (0,465 * 750) / 262 = 1,331.

Далі розрахуємо тепловий напір, під дією якого буде здійснюватися вихід повітря з кватирки за формулою:

Д Н₂ = h₂ * (г_зн - г_вн ), (4.8)

де h₂ - висота від площини рівних тисків до центру кватирки

(див. рис. 4.5).

Площина рівних тисків - площина на визначеній висоті приміщення, в якій різниця тисків зовнішнього і внутрішнього повітря дорівнює нулю.

Розрахуємо h₂. Висота від центру нижнього прорізу (двері) до площини рівних тисків (h₁) і висота від центру верхнього прорізу (кватирки) до площини рівних тисків (h₂) обернено пропорційні квадратам площ верхнього і нижнього прорізів:

h₁ / h₂ = S_к² / S_д²

Для знаходження h₁ і h₂ складаємо систему рівнянь:

h₁ / h₂ = S_к² / S_д² ;

h₁ + h₂ = H

Кватирка в даному приміщення - 0,66 х 0,62 м, отже площа кватирки складає: S_к =0,60*0,56= 0,336 м².

Двері - 1,95 х 0,76 м, отже площа дверей складає: S_д = 1,95 * 0,76= 1,48 м².

Розрахуємо H (див. рис.4.5).

H = 2,80 - (0,26 + 0,60/2 + 1,95/2) = 1,265 м.

Вирішуючи цю систему рівнянь, знайдемо h₁ і h_2.

h₁ / h₂ = 0,336²/(1,48)²;

h₁ + h₂ = 1,265

h₁ / h₂ = 0,1129/2,1904;

h₁ + h₂ = 1,265.

h₁ / h₂ = 0,0515;

h₁ = 0,0565*h₂;

0,0565h₂ + h₂ = 1,265;

1,0565h₂ = 1,265;

h₂ = 1,265/1,0565 = 1,197 м.

h₁ = H - h₂ = 1,265 - 1,197 = 0,068 м.

Розрахуємо тепловий напір, під дією якого буде здійснюватися вихід повітря з кватирки:

Теплий період року: ДН₂ = 1,197*(1,17 - 1,16) = 0,012 кгс/м

Холодний період року: Д Н₂ = 1,197*(1,331 - 1,203) = 0,153 кгс/м

Далі розрахуємо швидкість виходу повітря через кватирки за формулою:

, (4.9)

де g - прискорення вільного падіння; g = 9,8 м/с².

Теплий період року: (м/с)

Холодний період року: (м/с)

Фактичний повітрообмін може бути розрахований за формулою:

L_ф = F * V* м * 3600, (4.10)

де F - площа кватирки; F = 0,336 м²_;

м - аеродинамічний коефіцієнт витрати повітря. Приймаємо м = 0,4.

Теплий період року: L_ф = 0,336 * 0,450 * 0,4 * 3600 = 217,73 м³/год.

Холодний період року: L_ф = 0,336* 1,579 * 0,4 * 3600 = 763,98 м³/год.

Порівнюючи фактичний і необхідний повітрообмін, можна зробити висновок про те, що фактичний повітрообмін значно перевищує необхідний.

Стан підлоги:

Підлога - вкрита лінолеумом. Прибирання вологе - кожної доби. На цьому ж поверсі розташований туалет.

Рис. 4.5 - Схема природної вентиляції приміщення

Розраховані параметри мікроклімату занесемо в підсумкову таблицю (див. табл. 4.2)

Таблиця 4.2 - Параметри, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в приміщенні

№ п/п	Параметр	Значення	Примітки
		Факт.	норм.
1.	Освітлення (загальне), лк.	340	300	СНіП II-4-79
2.	Значення КПО., %	1,21	1,35	СНіП II-4-79
3.	Температура повітря в приміщенні, оС: -в холодний період року -в теплий період року	16-18 22-24	21-25 22-28	ГОСТ 12.1.005-88
6.	Відносна вологість, %	60	75	ГОСТ 12.1.005-88
7.	Швидкість руху повітря, м/с	0,1	0,1	ГОСТ 12.1.005-88
8.	Шум, дБА	45	60	ГОСТ12.1.003-83

праця планіровка приміщення мікроклімат

Аналіз пожежобезпеки

За своєю конструкцією будівля, в якій знаходиться офісне приміщення, виконано із збірних залізобетонних конструкцій каркасного типу.

Межі вогнестійкості конструкцій будівлі: стіни - 120 хв.; внутрішні ненесучі (перегородки) - 15 хв., колони - 120 хв., сходові площадки, сходи, балки і марші сходових кліток - 60 хв.; перекриття міжповерхові - 45 хв., плити, настили, прогони - 15 хв.; балки, арки, рами - 30 хв.

Отже, згідно таблиці № 4 [7] будівля відноситься до II степеня вогнестійкості. Оскільки дане приміщення за призначенням є адміністративним, то категорію з вибухопожежної та пожежної небезпеки не визначаємо.[7]

Основними причинами пожеж можуть бути:

· залишення без нагляду ввімкнених електронагрівальних приборів; несправність електропроводки і електрообладнання,які можуть привести до короткого замикання або пробою ізоляції;

· використання пошкоджених (несправних) електроприборів;

· необережне ставлення до відкритого вогню та невиконання правил пожежної безпеки;

· порушення правил зберігання речовин і матеріалів;

· виникнення пожежі внаслідок попадання блискавки в
будівлю;

· загоряння будівлі внаслідок зовнішніх впливів та ін.

Протипожежний режим на об'єкті виконується. Щорічно всі робітники проходять протипожежний інструктаж під розпис.

Ширина дверей з кабінетів 0,76 м, з коридору-1,4 м, зовнішніх дверей - 1,4 м. Ширина коридорів 2 м, драбинних маршів і площадок 1,5м. Кількість людей, які одночасно знаходяться на поверсі, не перевищує 25 чоловік. Відстань з самої дальньої точки приміщень поверху не перевищує 15 м.

Наявні шляхи евакуації забезпечують безпечну евакуацію людей і відповідають вимогам глави 4 "Эвакуация людей из помещений и зданий" [13].

Для евакуації людей з будівлі є "План эвакуации при пожаре". План евакуації висить на поверсі. Приміщення забезпечене пінним вогнегасником.

Засоби пожежегасіння і зв'язку знаходяться в справному стані.

1.3 Заходи по поліпшенню умов праці

1. В холодний період року в приміщенні буває низька температура (нижче допустимого рівня). Необхідно застосування нагрівальних приборів (при цьому є обов'язковим дотримання техніки безпеки їх експлуатації).

2. В ході аналізу умов праці в приміщенні офісного відділу виявилось, що приміщення має повітрообмін, який перевищує норму. Це може призводити до зниження температури приміщення нижче допустимого рівня і до збільшення швидкості руху повітря в приміщенні вище допустимого рівня. Для попередження цього необхідно розрахувати час, на який необхідно відкривати верхній проєм приміщення (кватирку) в теплий і холодний період року:

В теплий період року: 217,73 м³/год. - 60 хв.

60 м³/год - Х хв.

Х = (60*60) /217,73 = 16,5 хв. за год.

В холодний період року:

763,98 м³ /год. - 60 хв.

60 м³/год - Х хв.

Х = (60*60) / 763,98 = 4,7 хв. за год.

Таким чином, в теплий період року можна відкривати кватирку на 16,5 хвилини на годину, а в холодний - на 4,7 хвилини на годину.

Профілактика пожежі.

Пожежна профілактика - комплекс організаційних і технічних заходів, направлених на забезпечення безпеки людей, на попередження пожежі, обмеження його поширення, а також створення умов для успішного гасіння пожежі.

Для профілактики пожежі надзвичайно важлива правильна оцінка пожежонебезпеки будівлі, визначення небезпечних факторів і обґрунтування способів і засобів пожежопопередження і захисту. Однією з умов забезпечення пожежонебезпеки - ліквідація можливих джерел загоряння. У відділі джерел загоряння можуть бути:

- несправне електрообладнання, несправності в електропроводці, електричних розетках и вимикачах. Для виключення виникнення пожежі по цим причинам необхідно своєчасно виявляти і усувати несправності, проводити плановий огляд і своєчасно усувати всі несправності

- несправні електроприбори. Необхідні заходи для виключення пожежі: своєчасний ремонт електроприборів, якісне виправлення поломок, невикористання несправних електроприборів;

- обігрів приміщення електронагрівальними приборами з відкритими нагрівальними елементами. Відкриті нагрівальні поверхні можуть привести до пожежі, оскільки в приміщенні знаходяться паперові документи і довідкова література у вигляді книг, посібників, журналів, а папір - легкозаймистий матеріал. З метою профілактики пожежі рекомендую не використовувати відкриті нагрівальні прибори у відділі.

- коротке замикання в електропроводці. З метою зменшення ймовірності виникнення пожежі у цьому випадку необхідно, щоб електропроводка була закритою.

- попадання в будівлю блискавки. В літний період під час грози можливе попадання блискавки внаслідок чого можлива пожар. З метою запобігання цьому я рекомендую встановити на даху будівлі блискавковідвід.

У випадку виникнення пожежі необхідно вимкнути електроживлення, викликати по телефону пожежну команду, евакуювати людей із приміщення згідно плану евакуації та приступити до ліквідації пожежі вогнегасниками. За наявності невеликого осередок полум'я можна скористатися підручними засобами з метою припинення доступу повітря до об'єкту загоряння.

Список літератури

1. ГОСТ12.0.003-74.ССБТ.Опасные и вредные производственные факторы.Классификация.М.,1980.

2. ГОСТ 12.1.003-83.ССБТ.Шум.Общие требования безопасности.М,1999.

3. ГОСТ 12.1.005-88.ССБТ.Общие санитарно-гигиенические требования к

4. воздуху санитарной зоны.М,2001.

5. ГОСТ12.1.033-81.ССБТ.Пожарная безопасность. Термины и определения.М.,1983.

6. ГОСТ 12.1.004-91.ССБТ.Пожарная безопасность. Общие требования безопасности.М.,1999.

7. ГОСТ 12.2.032-78.ССБТ.Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования.М.,2001.

8. ДБН В.1.1-7-2002. Пожежна безпека об'єктів будівництва. Захист від пожежі.

9. ДсанПіН 3.3.2007-98.Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ)

10. СНиП 2.01.02-85. Противопожарные нормы.

11. СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кондиционирование.М.,2000.

12. СНиП 2.09.04-87. Административные и бытовые помещения.М.,2000.

13. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение.

14. НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86).Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. Утверждены МВД СССР 27.02.1986 г. по согласованию с Госстроем СССР (письмо от 20.12.1985 №ДП-6141-1).

15. Денисенко Г.Ф.Охрана труда:уч.пос.-М.:Высшая школа,1985.-319 с.

16. Конспект лекций по курсу “Основы охраны труда” для студентов эк.спец-тей заочной формы обучения.Часть 1/Составитель А.Ф.Денисенко.-Сумы:Изд-во СумГУ,2003-103 с.

17. Конспект лекций по курсу “Основы охраны труда” для студентов эк.спец-тей заочной формы обучения.Часть 2/Составитель А.Ф.Денисенко.-Сумы:Изд-во СумГУ,2003-95 с.

18. Основи охорони праці: Навч.пос./За ред. Я.І.Берія.-3-тє вид. перер. і доп.- Львів:Магнолія пюс, видавець СПДФО В.М.Піча,2004 с.-240 с.

19. Пожежна безпека. Нормативні акти. Протипожежні вимоги в галузі проектування та будівництва.-Т.7-К.:Пожінформтехніка,2001.-528 с.

20. Справочная книга для проектирования электрического освещения./под. ред. Кнорринга.-Ленинград:”Энергия”,1976.-384 с.

Размещено на Allbest.ru